Донецький навчально-виховний комплекс №119 Донецької міської ради Донецької області дитинство без насильства методичні матеріали на допомогу педагогічним працівникам укладач: практичний психолог Бойко Н. Д icon

Донецький навчально-виховний комплекс №119 Донецької міської ради Донецької області дитинство без насильства методичні матеріали на допомогу педагогічним працівникам укладач: практичний психолог Бойко Н. Д




Скачати 224.47 Kb.
НазваДонецький навчально-виховний комплекс №119 Донецької міської ради Донецької області дитинство без насильства методичні матеріали на допомогу педагогічним працівникам укладач: практичний психолог Бойко Н. Д
Дата конвертації29.12.2012
Розмір224.47 Kb.
ТипДокументи

Донецький навчально-виховний комплекс №119

Донецької міської ради Донецької області


ДИТИНСТВО БЕЗ НАСИЛЬСТВА


МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

НА ДОПОМОГУ ПЕДАГОГІЧНИМ ПРАЦІВНИКАМ


Укладач:

практичний психолог

Бойко Н.Д.


2009 рік

Схвалено педагогічною радою навчально виховного комплексу №119 Донецької міської ради Донецької області


Рецензенти:


Сушко О.М. – директор ДНВК №119

Гороховік С.В. – завідувач РМК


Упорядник:

Бойко Н.Д., практичний психолог ДНВК №119


Дитинство без насильства: методичні матеріали на допомогу педагогічним працівникам


Методичні матеріали присвячені роботі закладу освіти з профілактики насильства над дітьми. В них наведені нормативні документи, що регламентують діяльність закладу освіти щодо вирішення проблеми, надані детальні характеристики (ознаки) насильницьких дій по відношенню до дітей. Читачі матимуть можливість уточнити основні поняття проблеми, дізнаються про особливості проведення превентивної роботи.

Матеріал буде корисним для заступників директорів з навчально - виховної роботи загальноосвітніх закладів, педагогів, зокрема класних керівників, практичних психологів в організації виховного процесу та проведенні просвітницької роботи з батьками учнів.


Коли дитину сварять , б’ють і завдають

їй жалю, тоді вона із самого дитинства

почувається самотньою.

Д. Писарєв


Так вже повелося з давніх часів, що дітей завжди били і досить часто били жорстоко, вірячи в необхідність цього засобу боротьби за чистоту дитячої душі. „За одного битого двох небитих дають!” Діти виростають і, вже виховуючи своїх дітей, нерідко повертаються до випробуваної часом та власною спиною традиційної березової каші.

Давайте щиро зізнаємось, хіба нікого з нас у дитинстві жодного разу, ні за яких обставин не карали фізично – не били різкою, палицею, указкою, батьківським ременем, просто рукою? Таких, що не відчули б на собі сили, освяченої „справедливістю” батьківської руки чи вчительської настанови, напевне, буде мало.

Переважна більшість батьків не володіє знаннями про вплив покарання на розвиток дитини, не задумується, який глибокий болісний слід залишиться на все життя в її серці, душі і на тілі. Насильство по відношенню до дитини в сім’ї є досить актуальною проблемою сьогодення, і завдання закладу освіти, завдання педагогічних працівників – не лише захистити дитину від насильницького впливу близьких їй людей, а й допомогти батькам будувати взаємовідносини з власною дитиною на гуманістичних принципах, навчити любити її по-справжньому.


^ ІСТОРІЯ, ЯКУ РОЗКАЗАЛА АСТРІД ЛІНДГРЕН


В 1978 році під час отримання премії Г.-Х. Андерсена всесвітньо відома письменниця Астрід Ліндгрен виголосила мудру промову: „Я хочу поговорити про дітей... Скільки дітей отримали свої перші уроки насильства від тих, кого любили, - від своїх батьків – і потім понесли цю „мудрість” далі, передаючи її з покоління в покоління!..

Для тих, хто кричить про необхідність „твердої руки”, я хочу розповісти історію, почуту від однієї пані похилого віку. Коли вона була молодою мамою, люди вірили, що без різки хорошої людини не виховаєш, - тобто сама вона в це не вірила, доки одного разу її маленький син не завинив, і їй здалося, що він вперше в житті заслуговує того, щоб його добряче відшмагали. Вона наказала йому піти і самому зірвати різку. Хлопчик пішов і довго не повертався. Нарешті він повернувся увесь в сльозах і сказав: „Різку я не знайшов, але ось тобі камінь, який ти можеш в мене кинути”. Тут мати теж розплакалась, тому що раптом побачила все очима дитини. Дитина, мабуть, розмірковувала: „Мама хоче зробити мені боляче, для цього і камінь підійде...”

Потім вона поклала камінь на кухонну полицю, де він і залишився лежати як вічне нагадування про обіцянку, яку вона дала собі в той момент – ніякого насильства !...

Нам би всім не завадило покласти кухонну полицю невеликий камінчик як нагадування дітям і собі – ніякого насильства!...”


^ ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРОБЛЕМИ


Зневажливе та жорстоке ставлення до дітей все ще залишається актуальною проблемою, що поширюється в суспільстві. Протягом останніх десятиліть громадськість та спеціалісти в галузі освіти, охорони здоров’я і соціальної політики, керуючись наявними фактами та результатами соціологічних досліджень, все більше усвідомлюють існування фізичного, психологічного та сексуального насильства над дітьми в сім’ї, в навчально-виховних закладах тощо. Статистика, зібрана в ході систематичних досліджень, показала, що більшість батьків, що використовують по відношенню до своїх дітей тілесні покарання, зазвичай терпіли подібне в дитинстві. Більшість з них самі страждають від своїх дій, відчуваючи сум, жаль і інші неприємні почуття.


Закон України „Про попередження насильства в сім’ї” дає визначення основним поняттям:

- насильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і завдають йому моральної шкоди, шкоди його фізичному та психічному здоров’ю;


- жертва насильства в сім’ї – член сім’ї, який постраждав від фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства з боку іншого члена сім’ї;


- попередження насильства в сім’ї – система соціальних і спеціальних заходів, спрямованих на усунення причин і умов, які сприяють вчиненню насильства в сім’ї, припинення насильства в сім’ї, яке готується або вже почалося, притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні насильства в сім’ї, а також медико-соціальна реабілітація жертв насильства в сім’ї;


- реальна загроза вчинення насильства в сім’ї – погроза вчинення одним членом сім’ї стосовно іншого члена сім’ї умисних дій фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному та психічному здоров’ю, якщо є реальні підстави очікувати її виконання.


Поняття „жорстоке ставлення до дітей” включає в себе :

- нехтування / зневажання: неуважне ставлення до дитини, нездатність чи небажання захистити її від небезпеки (в т.ч холод, голод), неспроможність забезпечити дитину турботою, в результаті чого страждає її здоров’я і розвиток (довготривале незадоволення основних біологічних та психічних потреб дитини);

- фізичне насильство: фактичне або вірогідне тілесне ушкодження дитини, завдання їй фізичного страждання чи неспроможність запобігання тілесному ушкодженню (биття рукою чи різними предметами, шльопання, шарпання, штовхання, трусіння немовляти, отруєння, удушення тощо); фізичним зловживанням може бути визнана будь-яка дія, наслідком якої було невипадкове фізичне ушкодження;

- сексуальне насильство: фактичні чи вірогідні сексуальні зловживання, сексуальні посягання і сексуальна експлуатація неповнолітніх; дитина при цьому може бути залежна чи не розвинута (різного виду сексуальні дії з дитиною з метою задоволення власних сексуальних потреб, сексуальні домагання за допомогою підкупу, сили, залякування, шантажу тощо); сумна реальність сексуальних зловживань полягає в тому, що дитина часто знаходиться у пастці мовчання (секретності) через почуття сорому, страху та через погрози зловмисника;

- психологічне / емоційне насильство: фактичний чи вірогідний потужний несприятливий вплив на емоційний і поведінковий розвиток дитини, спричинений постійним поганим чи жорстоким поводженням чи неприйняттям дитини (висміювання, словесна агресія, ворожість, залякування, примус, шикання, формування почутті провини тощо); усі форми насильства в певній мірі – емоційне / психологічне насильство, адже будь-яке насильство завдає шкоди психічному здоров’ю, наносить шкоду честі і гідності.


^ Скривджена дитина – це дитина, фізично і психологічно занедбана., яку ображають фізично і психічно, використовують сексуально. Як правило, своєю поведінкою, а подекуди і зовнішнім виглядом, така дитина відрізняється від інших дітей.


Ознаки занедбаності (нехтування / зневажання).

  • фізичне недорозвинення (вага та зріст нижче вікової норми);

  • занедбаний вигляд, брудний одяг, його невідповідність погодним умовам ;

  • поранення, що погано загоюються;

  • хвороби зубів та ротової порожнини; апатія, втомленість, сонливість;

  • постійне відчуття голоду;

  • дитина не має необхідної медичної допомоги.


Ознаки застосування фізичної сили проти дитини.

Специфічні:

  • синці, сліди стусанів, щипків на тілі дитини (обличчя, грудна клітка, плечі, стегна та ін.);

  • сліди опіків (часто опіки від цигарок);

  • поранення голови;

  • поранення в різних фазах загоєння;

  • повторні переломи та вивихи;

  • набрякання різних ділянок тіла.


Поведінкові:

  • страх роздягання (перевдягання) перед уроками;

  • страх та уникання дотиків;

  • одяг, що не відповідає погоді (закритий одяг, з довгими рукавами тощо);

  • апатія, млявість, надмірна обережність, брехливість;

  • страх перед людьми, які завдають фізичних страждань (батьки, опікуни тощо);

  • небажання надавати інформацію про ситуацію в сім’ї;

  • надмірна агресивність і схильність до фізичного насильства.


Ознаки сексуального насильства дитини.

Специфічні:

  • набрякання геніталій;

  • запалення піхви, геніталій;

  • натирання шкіри, вразливість ділянок піхви та анального отвору;

  • рани на губах;

  • біль під час сечовипускання, при ходінні, сидінні;

  • болі в животі невідомого походження.


Поведінкові:

  • неадекватна щодо віку ознайомленість з сексуальною поведінкою та анатомією статевих органів (проявляється в іграх, поведінці, випадкових словах);

  • незвична поведінка: агресія, роздратованість або відчуження, депресія або покірливість, обережність, надмірна поступливість;

  • агресивні ігри сексуального характеру;

  • втрата довіри до дорослих, навіть близьких;

  • надмірна психодинамічна збудливість;

  • труднощі концентрації уваги;

  • неспокійний сон, нічні кошмари;

  • втеча з дому;

  • страх перед певною людиною, небажання залишатись з ним наодинці;

  • проблеми з їжею: голодування або переїдання;

  • деструктивна та самодеструктивна поведінка аж до спроб самогубства;

  • виразні збочення / відхилення у поведінці.



Ознаки застосування проти дитини емоційного насильства.

  • недостатній розвиток мови і мовлення;

  • психосоматичні ознаки (болі у животі, голові, запаморочення);

  • енурез (мимовільне сечовипускання) та спорожнювання без виразних органічних причин;

  • нервові тики;

  • брак упевненості в собі, приниження себе, низька самооцінка;

  • депресія;

  • деструктивна та самодеструктивна поведінка аж до спроб самогубства;

  • надмірне підпорядкування дорослим;

  • брехливість.


^ НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Конституція України.


Ст.3. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.


Ст.21. усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.


Ст. 27. Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань.


Ст.28. Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.


Ст.29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.


Ст.48. Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.


Ст.52. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.


Конвенція про права дитини.


Ст.6.

п.1. Держави-сторони визнають, що кожна дитина має невід’ємне право на життя.

п.2. Держави-сторони забезпечують у максимально можливій мірі виживання та здоровий розвиток дитини.

Ст.16.

п.1. Жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте та сімейне життя, недоторканість житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.

п.2. Дитина має право на захист закону від такого втручання або посягання.


Ст.19.

п.1. Держави-сторони вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.


Ст.27.

п.1. Держави-сторони визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини.


Ст.28.

п.2. Держави-сторони вживають всіх необхідних заходів, щоб шкільна дисципліна була забезпечена методами, що ґрунтуються на повазі до людської гідності дитини та відповідно до цієї Конвенції.


Ст.32.

п.1. Держави-сторони визнають право дитини на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може являти небезпеку для здоров’я, бути перешкодою в одержанні нею освіти чи завдавати шкоди її здоров’ю, фізичному, розумовому, духовному, моральному та соціальному розвитку.


Ст.34. Держави-учасниці зобов’язані захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень...


Ст.35. Держави-сторони вживають на національному, двосторонньому та багатосторонньому рівнях всіх необхідних заходів щодо відвернення викрадень дітей, торгівлі дітьми чи їх контрабанди в будь-яких цілях.


Ст.36. Держави-сторони захищають дитину від усіх форм експлуатації, що завдають шкоди будь-якому аспекту добробуту дитини.


Ст.39. Держави-сторони вживають всіх необхідних заходів для сприяння фізичному та психологічному відновленню та соціальній інтеграції дитини, яка є жертвою будь-яких видів нехтування, експлуатації чи зловживань, катувань чи будь-яких жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження, покарання чи збройних конфліктів. Таке відновлення та реінтеграція мають здійснюватись в умовах, що забезпечують здоров’я, самоповагу і гідність дитини.


Наказ про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення від 16.01.2004р. за №5/34/24/11 /Витяги/


    1. Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності. Держава здійснює захист дитини від усіх форм фізичного та психічного насильства, недбалого й жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні домагання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють.


1.4. ...поняття „жорстоке поводження з дитиною” означає будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного та соціального насилля над дитиною в сім’ї або поза нею.


2.1. Звернення (повідомлення) про факти жорстокого поводження з дитиною подаються як самою дитиною, так і фізичними особами за місцем їх проживання за наявності фактів такого поводження або при реальній загрозі їх учинення.


Розділ 2. Порядок подання та реєстрація звернень та повідомлень

2.1. Звернення (повідомлення) про факти жорстокого поводження з дитиною подаються як самою дитиною, так і фізичними особами за місцем їх проживання за наявності фактів такого поводження або при реальній загрозі їх учинення.


2.2. Звернення (повідомлення) про факти жорстокого поводження приймаються посадовими особами органів внутрішніх справ, органів та закладів освіти, охорони здоров’я, управлінь у справах сім’ї та молоді, центрів соціальних служб для молоді та передаються для реєстрації до відповідного територіального підрозділу служби у справах неповнолітніх протягом однієї доби з моменту отримання звернення (повідомлення).


2.3. Діти, які зазнали жорстокого поводження (або щодо яких існує загроза його вчинення), також можуть бути виявлені під час проведення рейдів служб у справах неповнолітніх, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, через мережу „телефонів довіри” тощо.

У цьому разі кожен виявлений факт документується і передається до територіального підрозділу служби у справах неповнолітніх за місцем проживання дитини.


2.4. Усні повідомлення перед подачею їх до служби у справах неповнолітніх оформлюються письмово посадовою особою, яка отримала повідомлення з позначкою, від кого та коли (дата, час) отримано повідомлення.


2.5. Реєстрація повідомлень та звернень, отриманих службою у справах неповнолітніх, проводиться у відповідності до вимог Закону України „Про звернення громадян”.


2.6. Не допускається розголошення відомостей по суті звернення дитини, з’ясування додаткової інформації, що не стосується суті звернення.

Ця заборона не поширюється на посадових осіб, які мають відношення до вирішення справи. На прохання дитини, висловлене в будь-якій формі, не підлягають розголошенню її прізвище, місце проживання, навчання або роботи.


3.4. Органи та заклади освіти:

3.4.3. Уживають заходів до виявлення і припинення фактів жорстокого поводження з дітьми у навчальних закладах, притягують до дисциплінарної відповідальності співробітників, учнів та інших осіб, які допускають жорстоке поводження з дітьми.


3.4.4. Керівники навчальних закладів зобов’язують педагогічних працівників, зокрема класних керівників, проводити попереджувальну роботу з батьками з метою недопущення випадків жорстокого поводження з дітьми в сім’ях, а також відстежувати подібні випадки з боку інших учнів.


3.4.5. Класні керівники організовують роботу з батьками щодо роз’яснення наслідків жорстокого поводження з дітьми в сім’ях, а також з особами, що становлять найближче оточення дитини, яка постраждала від жорстокого поводження або потерпає від реальної загрози його вчинення.


^ ВСЕУКРАЇНСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРОТИДІЇ НАСИЛЬСТВУ


КОЖНА ЛЮДИНА має право жити в сім’ї, вільній від насильства, та у суспільстві, вільному від будь-яких проявів насильства;


^ ДІТИ ТА МОЛОДЬ мають право зростати в безпечному середовищі, вільному від насильства; обов’язком дорослих є забезпечення їм такої можливості;


КОЖНА ЛЮДИНА має право на протидію насильству у будь-яких його проявах;


^ КОЖНА ЛЮДИНА має право протистояти будь-яким проявам насильства у суспільстві;


ЛЮДИНА, яка страждає від насильства, не може бути за це звинуваченою;


^ КОЖНА ЛЮДИНА, яка страждає від насильства, має право у відповідності до статей 3, 21, 28, 55, 59 Конституції України та міжнародних конвенцій, ратифікованих Україною, на юридичну, соціальну, психологічну, медичну допомогу без приниження людської гідності;


^ КОЖНА ЛЮДИНА має право на інформацію та знання, необхідні для того, щоб протистояти насильству;


ЖОДНА ЛЮДИНА не повинна бути байдужою до тих, хто потерпає від домашнього насильства;


^ ЖОДНА ЛЮДИНА не повинна залишатись осторонь розбудови ненасильницького демократичного суспільства.


Декларація прийнята 26 жовтня 2001 року

Другим Всеукраїнським конгресом жінок


^ Соціальна профілактика насильств щодо дітей може бути первинною (запобігання), вторинною (реабілітація) та третинною (локальне втручання).

Первинна соціальна профілактика найбільш масова і неспецифічна. Вона передбачає:

  • надання інформації про явище „насильницька поведінка”;

  • роз’яснення правових норм стосовно поведінки в реальних життєвих ситуаціях;

  • наведення зразків застосування життєвих умінь і навичок у грі, спілкуванні, відпочинку.

^ Методи первинної профілактики: інформування, спостереження, навідування – нагляд, робота з батьками.


Вторинна соціальна профілактика спрямована на дітей групи „ризику”, батьків, вчителів і передбачає своєчасне виявлення таких осіб і надання їм соціальної підтримки і допомоги. Така робота належить до обов’язків соціального педагога, спеціальних органів та установ, керівників навчальних закладів.


Третинна соціальна профілактика здійснюється в спеціальних установах (притулках).


^ ПОРАДИ БАТЬКАМ


Профілактика насильства по відношенню до неповнолітніх


  • Поважайте „Я” своєї дитини, не робіть самі і не дозволяйте іншим заставляти дитину робити щось проти її волі.

  • Візьміть за правило в кінці кожного дня задавати дитині питання: „Як пройшов день?” і вислуховуйте її відповідь.

  • Вибирайте покарання, адекватне заподіяному.

  • Поясніть дитині, що навіть тоді, коли вона здійснить щось погане, для Вас вона все одно залишиться дитиною і Ви не станете любити її менше, а спробуєте зрозуміти і пробачити.

  • Якщо хтось скаржиться на поведінку Вашої дитини, не спішіть її карати, спробуйте розібратись в мотивах її вчинку.

  • Якщо Ви покарали дитину не розібравшись, знайдіть сили вибачитись.

  • Частіше згадуйте своє дитинство.

  • Якщо Ви не знаєте, як вчинити з дитиною, яка провинилась, поставте себе на її місце.

  • Якщо Ви помітили страннощі у поведінці дитини, поговоріть з нею, дізнайтесь, що її турбує, пам’ятаючи, що зізнатись про насильство по відношенню до тебе досить складно.

  • Якщо дитина зателефонувала Вам і попросила її зустріти, не відмовляйте їй, навіть якщо Ви дуже втомились або хочете подивитись цікаву передачу.

  • Не бийте дитину тільки тому, що у Вас поганий настрій або для „профілактики”.

  • Якщо Ваші сімейні стосунки можуть завдати шкоди життю і здоров’ю дитини, кращий вихід – розлучення.

  • Щоб відвернути дитину від звички палити цигарки, не застосовуйте насильство: це породжує лише протест з боку дитини.

  • Навчіть дитину ніколи не іти з навчального закладу з людьми, яких вона не знає, навіть якщо вони говорять, що це Ви їм доручили забрати дитину. Якщо Вашу дитину намагаються забрати насильницьким способом, вона повинна привернути до себе увагу, кричати: „Це не мої батьки! Я їх не знаю!”

  • Ні в якому разі не дозволяйте дитині їздити в ліфті із сторонніми людьми.

  • Якщо Ви знаєте, що по відношенню до сусідської дитини здійснюється насильство з боку батьків, терміново сповістіть про це відповідні органи.


^ ФАКТОРИ РИЗИКУ


Якщо Ви підозрюєте, що маєте справу зі скривдженою дитиною, пам’ятайте, що перишим кроком, який необхідно зробити – це поставити правильний діагноз життєвої ситуації дитини. Під час вивчення оточення, розмов з дитиною та її батьками або опікунами належить передусім звернути увагу на наступну інформацію:


  • Чи ведуть батьки, або один з них, асоціальний спосіб життя?

  • Чи є батьки, або один з них, безробітними?

  • Чи отримують батьки соціальну допомогу (похилий вік, інвалідність та ін.)?

  • Чи відбували батьки, або один з них, покарання за злочин?

  • Чи були в родині психічні, хронічні захворювання, інвалідність або відставання в розумовому розвитку?

  • Чи був хтось із батьків в дитинстві жертвою насильства?

  • Чи перебували батьки в кількох шлюбах або позашлюбних стосунках?

  • Чи є в сім’ї діти від інших зв’язків, одружень?

  • Чи існує велика різниця у віці між батьками?

  • Чи походять батьки (або один з них) з неповної сім’ї, чи виховувались в дитячому будинку?

  • Чи ізольована родина від суспільства, веде замкнутий спосіб життя?

  • Чи мало місце втручання у справи сім’ї суду, прокуратури, міліції?

  • Чи віддавали дитину кудись поза домом на тривалий час?

  • Чи втікали діти з сім’ї з невизначених причин?

  • Як часто перебували діти в лікарнях, не маючи хронічних захворювань?


Загальні наслідки насильства (Донецький міський центр соціальних служб для молоді):

  • психологічна травма;

  • фізичний біль (тілесні пошкодження, небажана вагітність);

  • невротичні розлади та захворювання;

  • депресія;

  • стресові ситуації;

  • затримка у психічному розвитку;

  • послаблення імунної системи;

  • сексуальні розлади;

  • сексуальна дезорієнтація;

  • порушення репродуктивної функції;

  • інвалідність;

  • суїцид;

  • смерть;

  • порушення взаємовідносин у соціумі;

  • низький рівень соціалізації;

  • зниження соціального статусу;

  • відсутність самостійності;

  • зміна взаємовідносин в сім’ї;

  • необхідність зміни місця проживання, навчання, роботи;

  • зміна ціннісних орієнтацій;

  • патології взаємодії з оточуючими (аутизм, відчуженість, замкнутість. Відчуття непотрібності);

  • девіантна поведінка;

  • схильність до насильства в майбутньому;

  • алкоголізм, наркоманія;

  • проституція.

Про факти жорстокого поводження з дітьми або реальну загрозу їх вчинення повідомте службу у справах неповнолітніх чи соціальну службу або зателефонуйте на Всеукраїнську дитячу лінію „Тедефон Довіри” 8 800 500 21 80 (дзвінки безкоштовні)


^ ЗНАТИ СВОЇ ПРАВА – НАПОЛОВИНУ ВОЛОДІТИ НИМИ


  • Я – індивідуальність . Статті 7,8,16.

  • Право на життя – головне право людини. Стаття 6.

  • Право дитини знати своїх батьків і право на піклування. Стаття 7.

  • Право дитини виховуватись у сім’ї. Статті 7-9.

  • Право на свободу думки, совісті релігії. Статті 12-14.

  • Право на свободу асоціацій і свободу мирних зібрань. Стаття 15.

  • Право на доступ до інформації. Стаття 17.

  • Відповідальність батьків за виховання дитини. Стаття 18.

  • Права дитини-сироти. Статті 9,11,20,21.

  • Відповідальність закладів, які опікуються дітьми. Стаття 3.

  • Право дитини на харчування. Статті 24,27.

  • Право на користування послугами системи охорони здоров’я. Статті 24-25.

  • Право на отримання освіти. Статті 28-29.

  • Право на соціальне забезпечення і належний рівень життя. Статті 26-27.

  • Право дитини на захист від економічної експлуатації. Стаття 32.

  • Право дитини на захист від незаконного вживання наркотичних засобів та психотропних речовин. Стаття 33.

  • Право дитини на захист від сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень. Стаття 34.

  • Право дитини на захист. Статті 35-39.

  • Право на національну приналежність. Статті 20,30.

  • Право на відпочинок і дозвілля. Стаття 31.

  • Права дитини-інваліда і дитини з вадами фізичного та розумового розвитку.

Стаття 23.

  • Права дитини, яка стала жертвою жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження. Стаття 39.

  • Права дитини, яка порушила кримінальне право. Стаття 40.


АНКЕТА

Дитина і насильство”


Категорія учасників опитування: учні, їх батьки, педагоги.


№пп

Питання

Так

Ні

1.

Чи вважаєте Ви проблему насильства над дітьми та жорстокого поводження з ними актуальною на сьогоднішній день?







2.

Чи вважаєте Ви, що в Вашій сім’ї створені/були створені всі умови для повноцінного фізичного, психологічного, морального, соціального розвитку дитини?







3.

Чи вважаєте Ви тілесне покарання одним із засобів виховного впливу на дітей?







4.

Чи застосовуються / застосовувались у Вашій сім’ї тілесні покарання?







5.

Чи зустрічаються у Вашому навчальному закладі випадки фізичного насильства по відношенню до дітей з боку:







- педагогів







- інших працівників школи







- учнів?







6.



Чи зустрічаються у Вашому навчальному закладі випадки психологічного насильства по відношенню до дітей з боку:







- педагогів







- інших працівників школи







- учнів?







7.

Чи вважаєте Ви допустимим використання таких форм покарання дітей/учнів, які принижують їхню честь і гідність?








^ КУДИ ЗВЕРНУТИСЬ

ЗА ДОПОМОГОЮ ТА ІНФОРМАЦІЄЮ


Назва установи, організації

Адреса

Телефон

Державна соціальна служба для сім’ї , дітей та молоді

м. Київ

тел/факс: (044)2464985,

(044)2404000

Український фонд „Благополуччя дітей”

м. Київ

(044)5372016

Всеукраїнська дитяча лінія „Телефон довіри”

м. Київ

8 8005002180

Центр психологічної допомоги

Донецьк, вул..Постишева,131,кв.18

381 88 58

(10.00- 17.00)

Донецький міський центр соціальних служб для молоді „Телефон довіри”

Донецьк,

пр. Комсомольський, буд.4

335 20 80

(8.00 – 17.00)

Відділ репродуктивного здоров’я дітей, підлітків та молоді

Донецьк,

МКЛ ім. Вишневського

386 32 48

Психологічна консультація для всіх. Телефон довіри

м. Донецьк

335 55 89

(цілодобово)

Центр „Жінка для жінки”

м. Донецьк

334 34 00

Донецький обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом

м. Донецьк

66 02 07

(8.00 – 16.30)

Клініка дружня до молоді

м. Донецьк,

вул. Щетиніна, 33-а

223 55 83



Схожі:

Донецький навчально-виховний комплекс №119 Донецької міської ради Донецької області дитинство без насильства методичні матеріали на допомогу педагогічним працівникам укладач: практичний психолог Бойко Н. Д iconНавчально-виховний комплекс №119 донецької міської ради донецької області зовнішнє незалежне оцінювання: секрети успіху
Схвалено педагогічною радою навчально виховного комплексу №119 Донецької міської ради Донецької області
Донецький навчально-виховний комплекс №119 Донецької міської ради Донецької області дитинство без насильства методичні матеріали на допомогу педагогічним працівникам укладач: практичний психолог Бойко Н. Д iconРозпорядження № Про організовану підготовку та проведення осінніх канікул 2012-2013 навчального року
Донецький навчально-виховний комплекс №119 донецької міської ради донецької області
Донецький навчально-виховний комплекс №119 Донецької міської ради Донецької області дитинство без насильства методичні матеріали на допомогу педагогічним працівникам укладач: практичний психолог Бойко Н. Д iconДонецької міської ради донецької області
Направляємо Вам матеріали переможця шкільного туру ХVІІ всеукраїнского конкурсу «Учитель року» в номінації «Біологія» Знутіної Вікторії...
Донецький навчально-виховний комплекс №119 Донецької міської ради Донецької області дитинство без насильства методичні матеріали на допомогу педагогічним працівникам укладач: практичний психолог Бойко Н. Д iconДонецької міської ради донецької області
Направляємо Вам матеріали переможця шкільного туру ХVІІ всеукраїнского конкурсу «Учитель року» в номінації «Іноземна мова. Англійська»...
Донецький навчально-виховний комплекс №119 Донецької міської ради Донецької області дитинство без насильства методичні матеріали на допомогу педагогічним працівникам укладач: практичний психолог Бойко Н. Д iconДонецької міської ради донецької області
Направляємо Вам матеріали переможця шкільного туру ХVІІ всеукраїнского конкурсу «Учитель року» в номінації «Фізичне виховання» Гасанової...
Донецький навчально-виховний комплекс №119 Донецької міської ради Донецької області дитинство без насильства методичні матеріали на допомогу педагогічним працівникам укладач: практичний психолог Бойко Н. Д iconДонецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №120 донецької міської ради донецької області районному оргкомітету Лист-представлення
Вам матеріали переможця шкільного туру ХVІІ всеукраїнского конкурсу «Учитель року» в номінації «Українська мова та література» Крупеніної...
Донецький навчально-виховний комплекс №119 Донецької міської ради Донецької області дитинство без насильства методичні матеріали на допомогу педагогічним працівникам укладач: практичний психолог Бойко Н. Д iconДонецької міської ради донецької області
Всеукраїнского конкурсу учнівської творчості в номінації «Література» Проданової Олесі Олександрівни, виконаної під керівництвом...
Донецький навчально-виховний комплекс №119 Донецької міської ради Донецької області дитинство без насильства методичні матеріали на допомогу педагогічним працівникам укладач: практичний психолог Бойко Н. Д iconДонецька міська рада Донецької області Донецький навчально-виховний комплекс «Гармонія»
Я вирішила спрямувати свою поглиблену роботу у цьому напрямку, як впровадження іоп впливає на розвиток дитини з вадами мовлення
Донецький навчально-виховний комплекс №119 Донецької міської ради Донецької області дитинство без насильства методичні матеріали на допомогу педагогічним працівникам укладач: практичний психолог Бойко Н. Д iconРозклад проведення державної підсумкової атестації в 4-а класі Донецької загальноосвітньої школи І–ііі ст. №87 Донецької міської ради Донецької області у 2012-2013 навчальному році
Донецької загальноосвітньої школи І–ііі ст. №87 Донецької міської ради Донецької області
Донецький навчально-виховний комплекс №119 Донецької міської ради Донецької області дитинство без насильства методичні матеріали на допомогу педагогічним працівникам укладач: практичний психолог Бойко Н. Д iconМетодичні рекомендації щодо ведення ділової документації в загальноосвітньому навчальному
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи