Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу в 2011 2012 навчальному році (за матеріалами мон україни) icon

Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу в 2011 2012 навчальному році (за матеріалами мон україни)




Скачати 202.26 Kb.
НазваМетодичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу в 2011 2012 навчальному році (за матеріалами мон україни)
Дата конвертації05.01.2013
Розмір202.26 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

Методичні рекомендації щодо викладання предметів

художньо-естетичного циклу в 2011 - 2012 навчальному році

(за матеріалами МОН України)


Стратегічною метою сучасного освітнього процесу є розвиток  особистості  учня, становлення  в людині  системи цінностей:  особистісних, загальнолюдських,  професійних тощо. До числа особистісних цінностей, які формуються в процесі  навчання належать: пізнавальні інтереси і потреби, соціальні мотиви, конструктивне творче мислення, оціночні судження та ін.

Саме тому мистецькі дисципліни у системі сучасної освіти розглядається сьогодні як суттєвий компонент загальної освіти школяра. Їх могутній пізнавальний потенціал пов'язаний з естетичною природою, завдяки якій осягаються потаємні й найскладніші процеси духовного життя людини, її внутрішнього світу.

Серед предметів, що вивчаються в загальноосвітній школі, чи не найвищий розвивальний та виховний потенціал мають предмети естетичного циклу з притаманним їм впливом на свідомість і підсвідомість особистості, на інтелектуальну та емоційну сфери, на моральне і фізичне здоров'я людини.

Дисципліни художньо-естетичного циклу, до яких належать, насамперед, музичне, образотворче мистецтво, художня культура та естетика, є предметами так званого культуротворчого циклу, їх об’єднує загальний принцип “культуротворення”, проте кожен з них має власні специфічні риси та завдання.

У 2011/2012 навчальному році відбудуться зміни в організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах, зміняться терміни завершення навчального року та проведення державної підсумкової атестації в 9 та 11 класах. У зв’язку з цим нижче наведено рекомендації щодо ущільнення навчального матеріалу відповідно до чинних програм.


^ Початкова школа

У 1-4 класах, як і в минулі роки, вивчення музики в здійснюватиметься за програмами «Музика» авторів О.Ростовського, Л.Хлєбнікової, Р.Марченко (вид. «Початкова школа», 2006 р.); образотворче мистецтво - за програмою Л.Любарської та Л.Вовк (вид. «Початкова школа», 2006 р.).

Зміст навчальної програми реалізовано в електронному посібнику: ППЗ «Музика. 1-4 класи» (ПП «Контур плюс», ТМ «Нова школа», м. Рівне). Ущільнення навчального матеріалу з музики в 1-4 класах пропонується здійснити за рахунок резервного часу.

Зміст навчальної програми реалізовано в посібниках для учителя:

- «Орієнтовне календарно-тематичне планування уроків образотворчого мистецтва для 1-4 класів» авт. С.Федун (Вінниця – 2007);

- «Орієнтовне календарно-тематичне планування та розробки уроків образотворчого мистецтва для 1 - 4 класів» авт. С.Федуна і Т.Рублі (видавництво «Нова Книга». – Вінниця, 2004. Рекомендовано МОН України – лист №14/18.1 від 24.05.2004 р.)

- «Образотворче мистецтво. 3 клас. Книжка для вчителя (орієнтовне календарно-тематичне планування, розробки уроків та мультимедійні диски)» авт. С.Федун і О.Чорний (Вінниця – 2011);

- «Образотворче мистецтво. 3 клас. Альбом-зошит (навчальний посібник для учнів)» авт. О.Долінська, С Федун, О.Чорний (видавництво «Мандрівець», м. Тернопіль, 2011).

Ущільнення навчального матеріалу з образотворчого мистецтва в 1-4 класах пропонується здійснити за рахунок резервного часу та шляхом вилучення тем, які не є визначальними у формуванні основних понять із курсу образотворчого мистецтва (за вибором учителя і в залежності від особливостей календарно-тематичного планування,що використовується вчителем).

Повідомляємо також що на виконання Плану дій щодо поліпшення якості художньо-естетичної освіти на 2009-2012 роки, затвердженого наказом МОН від 16.06.2009 № 524 та наказу МОН від 22.10.2010 № 995 «Про проведення моніторингового дослідження якості художньо-естетичної освіти у 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів» Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти спільно з інститутами післядипломної педагогічної освіти у листопаді-грудні 2010 року було проведено зазначений захід. Дослідження здійснювалося в усіх регіонах країни з метою визначення якості художньо-естетичної освіти у загальноосвітніх навчальних закладах. У ньому взяли участь, відповідно до вибірки, 829 керівників ЗНЗ, 1658 учителів, 1700 учнів 4-х класів.

Серед керівників та учителів проводилося опитування шляхом анкетування, серед учнів здійснювалося якісне дослідження. Враховуючи той факт, що у загальноосвітніх навчальних закладах існує дефіцит вчителів музики та образотворчого мистецтва, які мають спеціальну освіту, було визначено, що у заході згідно з вибіркою мають брати участь учні, які навчаються у вчителя зі спеціальною освітою та учні, у яких музиці і образотворчому мистецтву навчають учителі початкових класів. Учням пропонувалося заповнити анкети та виконати практичну роботу: розв’язати завдання (з музики) та створити зимовий пейзаж (з образотворчого мистецтва). Критерії перевірки практичних завдань було складено у відповідності з вимогами чинних навчальних програм.

Аналіз опитування керівників навчальних закладів та учителів виявили низку проблем в організації навчально-виховного процесу, створенні належних умов для опанування мистецтва, що у свою чергу відображається на якості освіти.

Незважаючи на те, що продовж останніх чотирьох років на замовлення Міністерства освіти і науки України створено програмно-педагогічні засоби, зокрема, з мистецьких дисциплін, і методичні служби, що координують питання художньо-естетичної освіти, постійно проводять інформаційно-консультативну роботу з цих питань, 87% керівників ЗНЗ взагалі не знають про їх існування.

Поясненням цьому може бути те, що у початкових класах предмети художньо-естетичного циклу не у повній мірі викладають учителі образотворчого та музичного мистецтва.

Не зважаючи на те, що п.3.8 Плану дій щодо поліпшення якості художньо-естетичної освіти на 2009-2012 роки визначені терміни (01.09.2010) щодо створення навчальних кабінетів з дисциплін художньо-естетичного циклу в загальноосвітніх навчальних закладах, аналіз анкет показав, що тільки в 28% загальноосвітніх навчальних закладах функціонує кабінет естетики. На підтвердження цього, аналіз учнівських анкет показав, що у 44% учнів уроки музики відбуваються в класній кімнаті. Є сподівання, що у цих класних кімнатах є музичні інструменти та відповідна аудіо-апаратура, адже якість проведення уроків більшою мірою залежить від їх наявності. Уроки образотворчого мистецтва майже в усіх опитаних (91%) відбуваються у класних кімнатах…

Аналіз практичних робіт учнів свідчить про те, що на уроках музики (за умови їх постійного проведення) вчителі-фахівці мало приділяють уваги залученню учнів до світу інструментальної музики та спонуканню дітей до аналізу-інтерпретації прослуханих творів, а учителі, які не мають фахової освіти, більшу увагу приділяють власне вивченню вокальних творів (пісень) (див. Таблицю1), що не забезпечує повноцінної реалізації поставлених у державному стандарті та навчальній програмі завдань до цього навчального предмету, а саме: долучити дітей до світу музичного мистецтва, ознайомленню з видатними творами і їх творцями, і головне вчити дітей оцінювати твори і мати власну думку (висловлювати особисте ставлення) до нього.

Таблиця1

Критерії аналізу

Викладають учителі зі спеціальною освітою

Викладають учителі з іншою пед. спеціальністю

знання тематики вокальних творів, які виконували на уроках музики

90%

82%

орієнтування у музичних термінах, у жанрах українських народних пісень

80%

30%

уміння висловити ставлення до музичного твору

82% учнів може висловити власне ставлення до музичного твору, але майже всі названі твори є вокальними

у 90% учнів відсутні відповіді на 8,10,11 запитання ІІ частини анкети

Аналіз практичних робіт учнів з образотворчого мистецтва дає можливість зробити наступні висновки: учні, які навчалися малювати у вчителів зі спеціальною освітою оволоділи початковими навичками зображення на площині щодо вибору формату, розміщення композиційного центру, врахування законів перспективи, плановості. Це говорить про системність у роботі вчителя і дотримання вимог навчальної програми.

Учні, які навчаються у вчителів початкових класів переважно володіють початковими навичками зображення на площині щодо вибору формату, визначення масштабу; меншою мірою використовують знання щодо створення урівноваженої композиції, розміщення композиційного центру, врахування законів перспективи, плановості (див. Таблицю2). Враховуючи те, що 90% учнів в анкетах зазначили, що уроки образотворчого мистецтва у них проходять щотижня і на кожному уроці вони малюють, зробимо висновок, що учителі початкових класів у недостатній мірі володіють вищезазначеними знаннями та уміннями. Крім того, для розв’язання певних дидактичних завдань (формат, масштаб, композиція тощо) учителі (згідно з методикою навчання) наводять приклади та творах мистецтва, одночасно здійснюючи їх аналіз. Отримані результати можуть говорити про те, що на уроках зазначеної категорії учителів не у повній мірі здійснюється такий обов’язковий вид діяльності як сприймання творів мистецтва і відповідно надання дітям можливості бачити мистецтво, спілкуватися про нього тощо.

Таблиця2

Критерії аналізу

Викладають учителі зі спеціальною освітою

Викладають учителі початкових класів

вибір формату (горизонтального або вертикального) відповідно до ідеї основної маси зображень

98%;

66%

вибір масштабу відповідно до формату аркушу

86 %

68%

врахування вимог до розмірів та перспективи

88%

35%

використання законів плановості

85%

48%

композиція врівноважена, основне зображення розміщено в центрі

98%

46%


Отримані дані дозволили висвітлити проблеми в організації навчально-виховного процесу та реалізації завдань, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти та навчальних програм з предметів художньо-естетичного циклу та визначити шляхи щодо поліпшення стану викладання дисциплін художньо-естетичного циклу у початковій школі, зокрема:

- відділам освіти районних державних адміністрацій, управлінням освіти міських рад провести необхідні заходи щодо посилення контролю за якістю викладання предметів мистецьких дисциплін у початковій школі; сприяти створенню в загальноосвітніх навчальних закладах кабінетів естетики та відповідного технічного та навчально-методичного забезпечення;

рекомендувати керівниками загальноосвітніх навчальних закладів під час тарифікації

- керівникам шкіл забезпечувати годинами дисциплін художньо-естетичного циклу у першу чергу учителів, які мають відповідну кваліфікацію;

- на курсах підвищення кваліфікації при ОІПОПП ввести спецкурси для вчителів початкових класів з методики викладання музики, образотворчого мистецтва, а також удосконалення їх практичних навичок з мистецьких дисциплін;

- на курсах підвищення кваліфікації при ОІПОПП ввести спецкурси для вчителів мистецьких дисциплін щодо особливостей роботи у початковій школі;


^ Основна школа

В основній школі навчання мистецьких дисциплін здійснюватиметься за програмами «Музичне мистецтво. 5-8 кл.» (авт. Б.Фільц та ін.) та «Образотворче мистецтво. 5-7 кл.» (авт. Е.Бєлкіна та ін.) (вид. «Перун», 2005 р.). Варіантом викладання мистецтва в основній школі є інтегрований курс «Мистецтво», що вивчається за програмою «Мистецтво. 5-8 кл.» (авт. Л. Масол та ін., вид. «Перун», 2005 р.).

У 9 класі художня культура вивчається за програмою «Художня культура» (авт. Л.Масол, Н.Миропольська, вид. «Перун», 2005 р.). Ущільнення навчального матеріалу за цією програмою пропонується здійснити за рахунок резервного часу. Звертаємо увагу, що відповідно до рекомендацій міністерства (лист МОН від 27.01.09 №1/9-55), зважаючи на мистецьке наповнення змісту предмета, місцевим керівним органам освіти рекомендовано під час комплектації педагогічних працівників передбачити годинне навантаження з художньої культури насамперед учителів музичного чи образотворчого мистецтва.

Для основної школи чинними є підручники з музичного мистецтва: «Музичне мистецтво» для 5,6,7,8 класів (авт. О.Волошина, О.Мільченко, А.Левченко); «Музичне мистецтво» для 5,6 класів (авт. О.Лобова); «Музичне мистецтво» для 7,8 класів (авт. Г.Макаренко, Т.Наземнова та ін.). Програму з образотворчого мистецтва в основній школі реалізовано в підручниках «Образотворче мистецтво» для 5,6,7 класів (авт. Т.Рубля, С.Федун); «Образотворче мистецтво» для 5,6,7 класів (авт. Е. Бєлкіна та ін.).

Враховуючи недостатній рівень забезпечення загальноосвітніх шкіл підручниками з образотворчого та музичного мистецтва, кабінет методики викладання естетичних дисциплін ОІПОПП рекомендує використовувати під час проведення уроків з предметів естетичного циклу посібники-зошити для учнів: «Музичне мистецтво» - 5,6 класи (авт. С.Федун), «Образотворче мистецтво в таблицях» - 5-7 класи (авт. С.Федун, Н.Лепко).

Основними й обов’язковими видами діяльності на уроках має бути сприймання, аналіз-інтерпретація творів мистецтва та мистецька діяльність учнів (вокально-хорова, художньо-практична, творча). Звертаємо увагу на те, що письмові підсумкові перевірки навчальних досягнень учнів (контрольні, самостійні роботи) з музичного мистецтва та образотворчого мистецтва не проводяться. Деякі теми програм з музики (музичного мистецтва) розраховані на вивчення впродовж семестру. Тематична оцінка виставляється в журналі один раз або двічі на семестр в окрему колонку без дати і не підлягає коригуванню. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності учнів, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

Основним видом домашніх завдань з предмета “Музичне мистецтво” в основній школі мають бути завдання на слухання та інтерпретацію музики в навколишньому середовищі. З предмета “Образотворче мистецтво” домашніми завданнями можуть бути спостереження та замальовки ескізного характеру з натури, з пам’яті предметів, краєвидів тощо.


^ Старша школа

У 9-10 класах вивчення художньої культури здійснюється за програмою «Художня культура» (авт. Л.Масол, Н.Миропольська). В 9 класі зміст програм реалізують підручники «Художня культура» (1- авт. Н.Назаренко та інш., 2- Л.Масол та ін., 3– авт. Л.Климова). В 10 класі зміст програм рівня стандарту та академічного рівня реалізують два підручники: (1- авт. Л.Масол та ін., 2 – авт. Л.Климова), а також підручник профільного рівня (авт. Л.Масол та ін.). -

Наголошуємо увагу на тому що кабінетом естетики Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників розроблено і видано навчально-методичні кейси: «Художня культура. 9 клас», «Українська художня культура. 10 клас», що містять орієнтовне календарно-тематичне планування, розробки уроків, комп’ютерний диск із аудіо-відео матеріалами для учителя й учнів та робочий зошит для учнів (автори Федун С.І., Чорний О.В., видавництво «Мандрівець», м. Тернопіль, 2010, 2011 роки). Дані посібники схвалено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України ( 9 клас - лист №1.4/18-Г-330 від 21.06.2010 р.,

10 клас – лист 3№1.4/18-Г-642 від 15.07.2011 р.).


Одним із найважливіших завдань 2011/2012 навчального року є впровадження нового змісту художньо-естетичної освіти в 11 класі.

Звертаємо увагу на те, що програми з художньої культури для 11 класу мають різну структуру. Зміст програми рівня стандарту систематизовано за культурними надбаннями країн світу. На прикладах взірців різних видів мистецтва та творчості видатних митців, репрезентується художня культура різних регіонів світу. Так, зокрема, мистецтво архітектури пропонується розглядати на прикладах споруд епохи готики, бароко та модерну, коли найбільше проявилися усі конструктивні, декоративні та інші виразові можливості цього виду мистецтва на теренах Європи, а сприймання та аналіз творів арабо-мусульманської, індійської та далекосхідної архітектури створять в учнів цілісне розуміння щодо архітектури світу. Під час вивчення цієї теми доцільно акцентувати увагу учнів на інформації про особливості мови архітектури, здійсненні порівнянь, узагальнень, проведенні аналогій щодо розвитку цього виду мистецтва в різних регіонах світу, втіленні в ній усіх притаманних для цього мистецтва засобів виразності: краси декору, пропорційності, єдності форми і змісту тощо. Аналогічні акценти слід поставити і у темі «Паркова культура», де репрезентуються найвищі досягнення у царині цього мистецтва – французький, англійський та японські парки.

Враховуючи той факт, що переважна більшість скульптурних творів присвячена образу людини, автори програми пропонують мистецтво скульптури, його видатні досягнення розкрити на прикладах епохи Античності та Відродження (зокрема, на прикладі скульптурних творів Мікеланджело), епох, коли це мистецтво в оспівуванні образу Людини, можливості втілення у різних матеріалах її фізичної і духовної краси та досконалості досягло найвищого розквіту. Теми з вивчення образотворчого мистецтва слід розглядати через призму творчості митців та особливостей регіональної культури. Регіональною специфікою пронизано декоративно-прикладне мистецтво Близького Сходу.

Багатогранність та різножанровість музичного мистецтва у межах трьох навчальних годин програми пропонується розглядати на прикладах найвищих досягнень у розвитку європейської класичної музики – жанрів симфонічної музики (Віденська класична школа), жанрів камерної музики (творчість композиторів-романтиків) і жанрів масової музики (зокрема, французького шансону) та музики різних культурних регіонів світу – індійського, далекосхідного і африканського. Завдання вчителя не обтяжувати учнів інформацією про музику, а познайомити їх із музичним розмаїттям світу в його спільних та відмінних рисах.

Під час вивчення теми з театрального мистецтва учителю слід спрямувати увагу учнів таким чином, щоб вони усвідомили унікальність і своєрідність східного театру, його філософсько-символічну глибинність і кардинальну відмінність від європейського; унікальність російського балету, видатні твори якого (балети Чайковського, Стравінського) відомі й популярні в усьому світі і є надбанням не тільки російської, а й світової музичної культури. Опановуючи тему «Світове кіномистецтво», в умовах обмеженості часу доцільно зробити акцент на тому, що, народившись у Франції, найбільшого розквіту цей вид мистецтва досяг на теренах США.

Закінчуючи вивчення курсу художньої культури в школі, доцільною і логічною є завершальна тема програми «Простір культури і зустрічі в ньому», де ключовою має бути думка про те, що сенсом будь-якої культури є її «провідність» щодо інших культур, а мистецтво може виступати посередником між культурами. Доказом цього є багато прикладів взаємопроникнення культур різних національних картин світу (у творчості митців різних регіонів світу та, зокрема, українських).

Зміст програми академічного рівня структуровано за принципом «культурних регіонів», прийнятих ЮНЕСКО (європейський, арабо-мусульманський, африканський, індійський, далекосхідний, американський) на матеріалах взірців, що не вивчались на предметах гуманітарного циклу в попередніх класах. Враховуючи факт обмеженості навчального часу, виділеного програмою на вивчення кожної з тем, з метою запобігання перевантаження учнів інформацією, вчителю слід керуватися загальною формулою: кожен регіон світу додав у скарбницю світової культурної спадщини унікальне фундаментальне художнє явище (явища). Саме навколо них потрібно структурувати змістове наповнення теми. Наприклад, знайомлячись із художньою культурою європейських країн, слід зосередити увагу учнів на тому культурному явищі, яке виникло саме на теренах цієї країни, давши поштовх для його поширення і подальшого розвитку в усьому світі. Саме тому художню культуру Греції пропонується розглядати через призму античного мистецтва, яке було в основі всього європейського мистецтва. Італійська культура дала світу небувалий розквіт мистецтва в епоху Відродження; французька – народження імпресіонізму, кінематографу; в Англії виникло таке унікальне явище, як англійський парк, і саме там з’явився всесвітньовідомий гурт «Beatles», творчість якого дала небувалий поштовх для подальшого розвитку більшості рок- і поп-напрямів сучасної естрадної музики. За аналогічним принципом визначені й інші домінанти кожної теми, навколо яких слід будувати інформаційний ряд уроків. Вивчаючи художню культуру різних регіонів світу, доцільно акцентувати не лише її особливості, а й проводити паралелі щодо споріднених художніх явищ. Розуміння “діалогу культур” дає можливість учням не тільки прилучитися до загальнолюдських цінностей, а й самовизначитися у світі культури, включитися в її творення, вдосконалюючи насамперед власний духовний світ. Водночас варто робити акцент не на тому, що роз’єднує, а на тому, що об’єднує різні культури, адже через ціннісний вплив мистецтва ефективніше відбувається полікультурне виховання особистості.

Програми пропонують орієнтовні практичні завдання до кожної теми, які спрямовані на формування потреби у вивченні творів мистецтва, розвиток творчих здібностей учнів та розширення їхнього внутрішнього досвіду, наповненого особистісним смислом. Орієнтовними практичними завданнями можуть бути: розробка і виконання тестових завдань, створення плакатів, кросвордів, колажів, порівняння архітектурних пам’яток світу, музичних і живописних творів різних художніх напрямів, аналіз мистецьких передач радіо і телебачення, написання критичних відгуків, створення творчих проектів, здійснення віртуальних подорожей у провідні музеї, театри тощо. Практичні завдання можуть здійснюватися як в урочний, так і позаурочний час (за бажанням учнів).

Оскільки на вивчення художньої культури на рівні стандарту та академічному рівні в 11 класі відводиться 0,5 години на тиждень, у зв’язку з необхідністю ущільнення навчального матеріалу пропонується здійснити його за рахунок резервного часу (наголошуємо, що вивчення художньої культури в 11 класі повинно здійснюватися протягом навчального року).

Зміст програми «Художня культура» профільного рівня також побудований за принципом «культурних регіонів». Завдяки кількості навчального часу (4 години на тиждень) програмовий матеріал більш деталізовано (порівняно з програмою академічного рівня), завдяки чому в учнів буде можливість глибше сприйняти художню культуру певної європейської країни чи культурного регіону.

Ущільнення навчального матеріалу за програмою профільного рівня пропонується здійснити шляхом зменшення на 10 годин передбаченого програмою резервного часу, а також об’єднання навчального матеріалу поданих нижче тем і вивчення його за рахунок часу, призначеного на опанування однієї теми:

тему 12 «Норвегія» з темою 13 «Швеція» розділу І «Європейська художня культура»;

тему 15 «Південно-західні слов’янські народи» з темою 18 «Румунія» розділу І «Європейська художня культура»;

тему 17 «Чехія» з темою 19 «Угорщина» розділу І «Європейська художня культура»;

тему 21 «Країни Прибалтики» з темою 22 «Бєларусь» розділу І «Європейська художня культура»;

тему 3 «Латиноамериканські мелодії та ритми» з темою 4 «Карнавал» розділу VІ «Латиноамериканський культурний регіон».

До основних загальноосвітніх завдань курсу «Художня культура» (формування цінностей і розвиток різних видів компетентностей) у старшій профільній школі додається нове завдання освіти: професійна орієнтація учнів.

Для цього слід у профільних класах посилити практичну спрямованість через систему спеціальних творчих завдань з урахуванням інтересів учнів, які водночас виконують функцію «професійних випробувань» з метою реалізувати й перевірити здібності учнів (наприклад: створити відеоролик на тему: „Європа – спільний дім її країн”). Ознайомленню зі світом мистецьких професій (реставратора, мистецтвознавця, архітектора, картографа, дизайнера, критика тощо) допоможуть завдання типу: розробити дизайн власного кишенькового годинника; конкурс моделей одягу з використанням елементів, винайдених французькими модельєрами, конкурс лібрето балету, відгуків (рецензій) на переглянутий фільм та ін. Кожен педагог може самостійно розробити аналогічні зразки практичних завдань-випробувань. Водночас доцільно доповнити базовий курс низкою курсів за вибором учнів (зокрема й за окремими видами мистецтва).

Навчання художньої культури має базуватися на таких положеннях:

  • уроки мають бути емоційно насиченими й цілісними (метод емоційної драматургії);

  • головне - не кількість набутих учнями знань, а накопичення особистісного художньо-естетичного досвіду; не інформація, а власні емоції та почуття учнів, їхнє ставлення до мистецьких цінностей.

Саме тому рекомендуємо педагогам художньої культури перейти із площини монологічного викладу навчального матеріалу у площину конструювання діалогу між учнями. Цьому сприятиме використання різноманітних форм роботи на уроці, використання інноваційних художньо-педагогічних технологій, зокрема інтегративних, проблемних, інтерактивних (дискусії, диспути), проектних (індивідуальні, групові та колективні проектні завдання), переважно замінюючи монологічну форму подачі матеріалу на діалогічну. Звертаємо увагу на те, що проектна діяльність має організовуватися на добровільних засадах: це стосується як вибору теми й обсягу пошукової роботи, так і форм презентації. В умовах особистісно-орієнтованого навчання головним завданням учителя стає зацікавлення учнів предметом, віднайдення завдань, які відповідатимуть і здібностям, і можливостям кожного школяра. Проектну діяльність учнів треба ретельно планувати, поетапно відстежувати й оцінювати її результати. Вчителеві доцільно стежити за виконанням проектів, допомагати учням організовувати свою роботу, вчасно коригувати її, консультувати в разі виникнення труднощів.

За результатами Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для 11 класу Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України рекомендовано до використання у навчально-виховному процесі два підручники з художньої культури за програмою рівня стандарту (1 - авт. Н.Миропольська, Л.Масол, Е.Бєлкіна, О.Гайдамака, вид. «Ранок»; 2 - авт. Н.Назаренко, І.Ковальова, В.Тулинова, М.Мерзлікіна, вид. «Оберіг»), а також 2 підручники, що поєднують зміст програм з художньої культури академічного та профільного рівнів, (1 - авт. Н.Миропольська, Л.Масол, Е.Бєлкіна, О.Гайдамака, вид. «Ранок»; 2- Л.Климова, вид. «ТОВ «Літера ЛТД»).

Наголошуємо увагу на тому що кабінетом естетики Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників до початку 2011-2012 навчального року видано навчально-методичний кейс: «Художня культура. 11 клас», що містить орієнтовне календарно-тематичне планування, розробки уроків, комп’ютерний диск із аудіо-відео матеріалами для учителя й учнів і робочий зошит для учнів (автори Федун С.І., Чорний О.В.).

Результатом вивчення курсу художньої культури має бути сформоване вміння кожного учня реалізувати засвоєні знання у власній творчій діяльності та виявлення готовності до використання набутих предметних компетентностей у процесі творчої самореалізації. Пропоновані програмою пізнавальні й практичні способи самовираження й розкриття свого ставлення до життя через мистецтво покликані спрямовувати учнів на розвиток універсальних якостей творчої особистості з високими духовними потребами, тобто на формування загальнокультурної компетенції.

Мета профільного курсу естетики в 11 класі, як зазначено в програмі, визначена предметом естетичної науки – осмисленням і розвитком чуттєвої культури людини. Викладання курсу естетики в профільних класах художньо-естетичного напряму дозволить учням усвідомити основні етапи розвитку цієї науки, навчить їх давати загальну характеристику основоположним теоретичним проблемам, ознайомить учнів із понятійно-категоріальним апаратом естетики. Ущільнення навчального матеріалу за програмою з естетики пропонується здійснити за рахунок резервного часу.


^ Допрофільна підготовка учнів та поглиблене вивчення

предметів художньо-естетичного циклу

Особливістю допрофільної підготовки учнів у галузі шкільної художньо-естетичної освіти є її наскрізність та наступність. Поглиблене вивчення мистецьких дисциплін - запорука якісної допрофільної підготовки учнів основної школи, що в подальшому дасть їм можливість свідомо обрати профіль навчання. У старшій школі вивчення обраних учнями факультативних курсів та курсів за вибором допомагатиме їм визначитися із вибором майбутньої професії. Вивчення факультативних курсів та курсів за вибором організовується за умови наявності бажання учнів їх вивчати і створення належних умов для їх опанування. Міністерством сформовано та рекомендовано два збірники програм факультативних курсів та курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного та художнього профілів (вид. «Ранок», 2009 р.). Пропоновані в збірниках програми можуть використовуватися не лише в спеціалізованих школах, а й у будь-яких загальноосвітніх навчальних закладах для допрофільної підготовки учнів. Залежно від особливостей та умов роботи, спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад може вносити необхідні корективи щодо вивчення профільних предметів і курсів, зокрема може перерозподілятися час між курсами профільного циклу.

З новими досягненнями в царині культури, мистецтва і мистецької педагогіки можна ознайомитися на сторінках фахового журналу «Мистецтво та освіта». Журнал друкує інформаційні матеріали, методичні рекомендації та розробки, а також нотні додатки, що покликані допомагати в реалізації змісту освітніх галузей «Мистецтво» та «Естетична культура» в шкільному навчально-виховному процесі.

Результатом навчання учнів у школі у галузі художньо-естетичної освіти має стати не тільки система художніх знань і вмінь, а й система особистісних художньо-естетичних цінностей і компетентностей - важливих складників естетично розвиненої особистості, що полягає в її здатності керуватися набутими художніми знаннями й уміннями, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній практичній художньо-творчій діяльності згідно із загальнолюдськими естетичними ідеалами й власними світоглядними позиціями та естетичними смаками. Вектор освіти і виховання має спрямовуватись у площину цінностей особистісного розвитку школярів на основі виявлення художніх здібностей, формування різнобічних естетичних інтересів і потреб, становлення творчої індивідуальності кожного учня.


Завідувач кабінету методики викладання

естетичних дисциплін Сергій Федун



Схожі:

Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу в 2011 2012 навчальному році (за матеріалами мон україни) iconМетодичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу в 2013-2014 навчальному році Для учнів 6-11-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства
Для учнів 6–11-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 01. 06. 2012 року №1/9-426 «Щодо...
Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу в 2011 2012 навчальному році (за матеріалами мон україни) iconМетодичні рекомендації щодо вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу в 2013-2014 навчальному році
Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1392, Концепцією художньо-естетичної освіти і виховання та інших інформаційно-аналітичних...
Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу в 2011 2012 навчальному році (за матеріалами мон україни) iconМетодичні рекомендації для створення кабінетів предметів художньо-естетичного циклу у загальноосвітніх навчальних закладах району (додаються)
На виконання листа Черкаського оіпопп №01-07/18 від 20. 01. 2011 надсилаємо методичні рекомендації для створення кабінетів предметів...
Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу в 2011 2012 навчальному році (за матеріалами мон україни) iconМетодичні рекомендації щодо створення кабінетів предметів художньо-естетичного циклу у загальноосвітніх навчальних закладах
Зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09. 09. 2004 №1121/9720 та затвердженого наказом Міністерством освіти і науки України...
Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу в 2011 2012 навчальному році (за матеріалами мон україни) iconМетодичні рекомендації щодо вивчення предметів художньо-естетичного циклу на 2011-2012 рр
Альнолюдських, професійних тощо. Серед предметів, що вивчаються в загальноосвітній школі, чи не найвищий виховний та розвивальний...
Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу в 2011 2012 навчальному році (за матеріалами мон україни) iconМетодичні рекомендації щодо викладання художньої культури у 2013-2014 навчальному році у 9 класі дисципліною художньо-естетичного циклу є художня культура, яка вивчається за програмою «Художня культура»
Мон від 27. 01. 2009 №1/9-55, зважаючи на мистецьке наповнення змісту предмета, місцевим керівним органам освіти рекомендовано під...
Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу в 2011 2012 навчальному році (за матеріалами мон україни) iconСемінар вчителів художньо-естетичного циклу
Тема семінару «Стимулювання пізнавальної діяльності як засіб саморозвитку, самореалізації особистості учня на уроках предметів художньо-естетичного...
Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу в 2011 2012 навчальному році (за матеріалами мон україни) iconМетодичні рекомендації щодо особливостей викладання російської мови в знз у 2011-2012 н р
Учителям-словесникам опрацювати інструктивно-методичні рекомендації Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України щодо вивчення...
Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу в 2011 2012 навчальному році (за матеріалами мон україни) iconМетодичні рекомендації щодо особливостей викладання української мови І літератури в знз у 2011-2012 н р
Опрацювати інструктивно-методичні рекомендації Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України щодо вивчення шкільних дисциплін...
Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу в 2011 2012 навчальному році (за матеріалами мон україни) iconМетодичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу в загальноосвітніх навчальних закладах на 2012/2013 навчальний рік
Сьогодні мистецтво у системі сучасної освіти розглядається як суттєвий компонент загальної освіти школяра. Його могутній пізна­вальний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи