Тема: Тарас Шевченко. Тривога за жіночу долю. «Причинна», «Лілея». Мета icon

Тема: Тарас Шевченко. Тривога за жіночу долю. «Причинна», «Лілея». Мета




Скачати 139.17 Kb.
НазваТема: Тарас Шевченко. Тривога за жіночу долю. «Причинна», «Лілея». Мета
Дата конвертації14.01.2013
Розмір139.17 Kb.
ТипДокументи
джерело

Тема: Тарас Шевченко. Тривога за жіночу долю. «Причинна», «Лілея».

Мета: закріпити знання школярів про баладу як літературний жанр; розкрити на прикладі програмових творів образи жінок, їх долю; дослідити доцільність застосування елементів фольклору, звичаїв, обрядів для сприйняття ідейного змісту «Причинни», «Лілеї»; розвивати логічне й абстрактне мислення, увагу, спостережливість, уміння виразно читати поетичні твори, коментувати їх ідейно-художній зміст, грамотно висловлювати власні думки і робити висновки; виховувати почуття пошани до творчості Кобзаря, волелюбність, доброту, щирість, вірність у почуттях.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, виставка книжок поета раннього періоду творчості, учнівські малюнки до змісту програмових творів, дидактичний матеріал (картки).

Тип уроку: урок засвоєння знань і формування вмінь.

^ ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Виставка учнівських малюнків до творів «Причинна», «Лілея». Школярі демонструють свої роботи, стисло коментуючи їх зміст.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

3.1. Вікторина «Життєва доля Т. Шевченка»

Завдання: Розташуйте факти з життя Тараса Григоровича у хронологічній послідовності.

а) Перебування в казематі.

б) Солдат-засланець в Орській фортеці.

в) Кухарювання за наказом управителя панських маєтків.

г) Ув’язнення в Новопетрівській фортеці на березі Каспійського моря.

д) Пастух у дядька Павла.

е) Нижній Новгород. Знайомство з О. Герценом, Анненковим.

є) «Школяр-попихач» у дячка Богорського.

ж) Діяльність в «Современнике».

з) Козачок у пана Енгельгарда.

и) Участь у Кирило-Мефодіївському товаристві.

і) Викуп із кріпацтва.

ї) Закінчення Академії мистецтв і приїзд на Україну.

^ 3.2. «Мозкова атака»

- Фольклор — це... (Усна народна творчість)

-Балада — жанр... (Ліроепічної поезії фантастичної, історикогероїчної або соціально-побутової тематики з драматичним сюжетом)

- Ознаки балади... (Зображення однієї події з життя головного героя. Висока емоційність. Нетривалий час події. Невеличка кількість дійових осіб. Стислість, малий обсяг. Віршова форма)

ІV. Оголошення теми і мети уроку, мотивація навчальної діяльності

Владна над люблячим тільки любов!

Й.-В. Гете

Любов — це краса, це сумна в’язниця,

Бог від якої заховав ключі.

П. Сорокін

^ 4.1. Вступне слово вчителя

У 30-ті роки панівним в українській літературі був романтизм, що й позначився на перших творах поета-початківця. Ви вже знаєте, що серед усіх жанрів почесне місце належало баладі. Шевченко був добре обізнаний із творами цього жанру, писаними українськими, російськими та польськими авторами. З дитячих років знав багато народних балад. Засвоївши досвід своїх попередників, він пише оригінальні твори, надаючи давньому жанру нових якостей. Геніальність Т. Шевченка виявилася в тому, що він зумів природно, органічно, без видимих зусиль наситити свої поетичні твори фольклорною образністю, що вироблялась, відшліфовувалась віками. Тут могутнє авторське начало активно вбирало в себе начало фольклорне, і саме на цій межі змогло відтворитись таке величезне за своєю значимістю явище, як твори Кобзаря. Тож давайте розглянемо балади митця і виявимо в ній традиційне й оригінальне, своєрідне.

^ 4.2. Опрацювання твору Т. Шевченка «Причинна»

  • Виразне читання.

  • Історія написання та джерела.

Поетичний твір належить до раннього періоду творчості Т. Шевченка. Баладу було написано у 1837 році, надруковано в альманасі «Ластівка» (1840). Автор влучно застосовував у творі елементи фольклору (наявність фантастичного, народних звичаїв та повір’їв, пісень, мовних засобів фольклорної поетики). Використав традиції написання балад своїх попередників у цьому напрямі як в російській (В. Жуковського «Людмила», «Кассандра», «Світлана»), так і в українській літературі (П. Гулак-Артемовський «Рибалка», Л. Боровиковського «Маруся», твори А. Метлинського).

    • ^ Тема: розповідь про вірне кохання, розлуку і трагічну смерть закоханих.

    • Ідея: возвеличення щирого почуття кохання і водночас засудження жорстокого і злого світу, де неможливо зберегти сильні, чисті, справжні почуття.

    • Основна думка: людина, яка здатна сильно й істинно проявляти кохання, відданість, вірність, приречена на трагічний кінець.

    • Жанр: романтична балада.

Автор, реформуючи цей жанр, змінює традиційну ідейно-тематичну структуру твору: поряд із елементами фантастичного зображено реальних людей, їх реальні дії. Значно розширені межі поетики твору, більше використано засобів художньої виразності. Тому припускають, що «Причинна» за жанровою специфікою дуже близька до соціально-побутової поеми.

  • Віршування твору.

«Причинна» близька до народних пісень із погляду ритміки вірша. Поет вільно володіє коломийковим ритмом (4 + 4 + 6 складів з цезурою (паузою) після восьмого складу: В таку добу під горою, / Біля того гаю...), силабічним і тонічним віршем. При зміні настрою і характеру розповіді він змінює і ритмічну структуру вірша. Чотиристопний ямб на початку балади «Реве та стогне...») змінюється далі коломийковим розміром («В таку добу під горою…»), а потім амфібрахієм («Така її доля...»), потім знову ямбом, коломийковим ритмом і т. д. поет глибоко і тонко відчував залежність мелодійності поезії від її змісту.

  • Особливості назви твору.

Причинна — жінка, яка втратила психічну рівновагу внаслідок того, що їй, за давніми народними уявленнями, «щось пороблено», в даному разі — ворожкою.

  • Сюжет «Причинної».

Сюжет твору простий, дуже близький до народної творчості. Молода дівчина покохала козака, а той поїхав на чужину й довго не вертався. На її думку, хлопець загинув. Але героїня-сирота настільки сильно переживає цю розлуку й чекання, що стає «причинною», втрачає розум. Винними в цьому вважаються «злі люди» (ворожка, яка зачарувала дівчину, щоб та менше тужила. Дівчина, зачарована, уночі гуляє берегом Дніпра («Реве та стогне Дніпр широкий») і оплакує смерть свого коханого. У сюжет твору майстерно вплетені психологізовані пейзажні картини. Природа наче ілюструє, відгукується на зміни настрою героїні балади. Із води виходять на місяці погрітись русалоньки — то нехрещені діти і дівчата. Вони побачили сновиду, яка на дубі виглядала коханого, почекали, коли та спуститься і залоскотали її насмерть. Аж на світанку повертається коханий козак, він бачить під дубом дівчину свою мертву й вбиває себе. Люди їх знаходять і ховають.

  • Композиція.

Експозиція: пролог, знайомство з дівчиною, яка під впливом ворожіння стала причинною.

Зав’язка: очікування героїнею коханого козака, що обіцяв повернутися до неї з походу.

Кульмінація: смерть героїв.

Розв’язка: епілог (поховання закоханих).

  • Художні особливості твору.

У баладі виявилося багатство поетичної мови Т. Шевченка, різноманітність художніх засобів, зокрема ритміки вірша. Для зображення у творі явищ дійсності автор широко використав народнопісенні засоби, зокрема епітети фольклорного походження: «синє море», «біле тіло», «козаченько молоденький», «біле личко», «гай темний», «Дніпро широкий», «чисте поле», «дуб кучерявий» та ін. Зустрічаються також фольклорного походження пестливі назви: «козаченько», «русалонька», «слізоньки», «дівчинонька» та порівняння: «з уст — ні пари», «кругом, як в усі, все мовчить». Все це свідчить про те, що поет широко і творчо використав скарби живої розмовної української мови.

  • Новаторство твору.

Новим у жанрі балади були ліричні відступи, у яких Т. Шевченко виявив своє ставлення до героїв твору, до зображуваних подій. Українська поезія до митця не зазнала такої безпосередності почуттів, щирості, непідробленості, такого яскравого вираження народних уявлень. Поет не тільки співчуває скривдженим, але й заступається за них, викликає глибоке співчуття до них у читачів.

  • Фантастичне поруч із реальним.

У баладі «Причинна» є явища реальні та фантастичні. Твір споріднюється не з фантастикою поетів-романтиків, відірваною від життя, а з фантастикою фольклорною, народною, яку так майстерно ще до Шевченка використовував у своїй творчості М. Гоголь. Так, з води серед ночі виходять русалки — і тут потрібна не вітряна ніч, а навпаки, спокійна, місячна, така, яка буває в «русалчин тиждень», коли літо вступає у свої права, а земля і вода набувають найбільшої сили і все навкруги — гаї, луки, поля — буйно зеленіє. За народною уявою, русалки — це дівчата або молоді жінки, котрі під час купання втопилися. Утоплениці-русалки на віки вічні відійшли від буденного земного буття й переселилися в таємничу сферу, на дно глибоких рік і озер, у казкові палати, що чудом збудовані з прозорого кришталю. Місяць і зорі викликають русалок з води. З тихим плескотом хвиль, розгортаючи своїми блідими руками густе латаття, вони виходять на берег. Русалки не мають на собі одягу, вони голі, у них біле й знекровлене тіло, довге хвилясте волосся, зелене, як трава, стан високий і гнучкий, а очі палкі й сині, як морська глибінь. На голові у кожної русалки — вінок з осоки, і тільки в старшої, царівни, вінок з водяних лілій. Вийшовши з води, русалки сідають на березі, розчісують своє довге волосся або беруться за руки і водять дивовижні, з таємничим шепотом, хороводи. Іноді русалки вилазять на дерева й гойдаються на гіллі, як на гойдалці, співаючи пісень. Русалчині пісні небезпечні: хто почує їх, той, як зачарований, підійде близько до русалок, а русалки тоді заманять його до себе, візьмуть у своє коло, будуть бавитися з ним, а потім залоскочуть і затягнуть у річку, на дно. З дерев русалки найбільше люблять клен і дуб. Гойдаючись на гіллі, русалки часом розважаються, вони розмотують на деревах нитки, що їх крадуть у тих жінок, котрі заснули без молитви.

Серед русалок є й лоскотниці — це душі дівчат, що померли зимою, вони з’являються на полях і до смерті залоскочуть дівчат і хлопців, якщо ті потраплять до них. Також вважають, що русалки — померлі нехрещені діти, іноді цих істот називають «дніпровими дівчатами».

  • Робота в малих групах. Характеристика образу героїні твору.

  • Складання інформаційного ґроно щодо характеристики причинної.



нещасна сирота, страждаюча;

здатність до щирого кохання;

Причинна вірність у своїх почуттях;

терпимість до приниження;

причинна;

красуня.

  • Бесіда за питаннями:

- Хто є головна героїня балади? Яким було її сирітське життя?

-Що спонукало дівчину звернутися до ворожки? Як ці відвідини вплинули на самопочуття героїні?

- Яких страждань і принижень зазнала дівчина від людей?

-Чому молодиця вірить у повернення коханого? Як це її характеризує?

- Чим пояснити бажання причинної влізти на дерево?

- Через що гине героїня? Чим можна було їй допомогти?

- Як сам автор ставиться до дівчини? Про що це свідчить?

  • Допоміжний матеріал для аналізу образу.

Дівчинка-сирота живе серед чужих людей, настроєних до неї вороже, ні в кого не знаходить співчуття. І не дивно, що, покохавши такого ж сироту і знайшовши в ньому вірного друга, вона всім серцем прив’язалась до нього. Під час розлуки заглибилася у свій внутрішній світ, жила надією на спільне з милим майбутнє. У своєму почутті вона черпала сили, щоб терпіти наругу чужих людей, які розлучили її з коханим і можуть поглумитися над її інтимними переживаннями. Довга відсутність коханого, гірка самотність і принижене становище вичерпали духовні сили нещасної сироти, і вона змушена була звернутися до ворожки.

Більшого наближення до образу причинної не відбувається — цього не потребує жанр романтичної балади. Єдине, що дозволив собі поет, створюючи образ причинної, це вказати на її красу: «Довго, довго дивувались...». Так само, як і в казках, героїні в баладах повинні бути дуже красиві. Дівчину й козака «поховали громадою як слід, по закону» (тобто у згоді з обрядом поховання), але нема кому запитати, «за що їх убито», бо сироти. За народними звичаями, на могилі дівчини садили калину — символ дівчини, а нежонатого парубка — явір, ялину чи дуб — символ хлопця.

  • Опрацювання ідейно-художнього змісту втору. Бесіда за питаннями:

    1. Яке значення має пролог для сприйняття змісту твору? Відповідь обґрунтуйте.

    2. Як Т. Шевченко характеризує русалок? (Може, вийшла русалонька / Матері шукати, / А може, жде козаченька, / Щоб залоскотати)

    3. Чим зумовлено блукання дівчини темної ночі? (То дівчина ходить, / Й сама не зна (бо причинна), / Що такеє робить)

    4. Яких змін зазнала героїня після відвідування ворожки? (Щоб менше скучала, / Щоб, бач, ходя опівночі, / Спала й виглядала / Козаченька молодого, / Що торік покинув)

    5. Що означає слово «китайка» у фразі: «Не китайкою покрились козацькі очі»? (^ Китайка — синя, рідше червона бавовняна тканина; червоною китайкою, за народним звичаєм, накривали померлих козаків).

    6. З якої причини, на думку дівчини, не повертався її коханий? (^ Орел вийняв карі очі… Біле тіло вовки з’їли)

    7. Як автор характеризує сирітське життя героїні? (Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, / Одна, як пташка в далекім краю. / Пошли ж ти їй долю,— вона молоденька)

    8. Для чого дівчині потрібні орлині крила? (За синім би морем милого знайшла; / Живого б любила, другу б задушила, / А до неживого у яму б лягла)

    9. Хто порушив нічну тишу? Що символізують ці істоти?

10. Як русалка пояснює своє походження? (Мене мати породила, / Нехрещену положила)

11.За яких обставин дівчина залізла на дерево, а потім спустилася до землі?

12.Що було причиною смерті героїні? (Кругом дуба русалоньки / Взяли її, сердешную, / Та й золоскотали)

13.Чому кінь козака по дорозі додому «насилу ступає, спотикається»? Поясніть цю прикмету, згадавши твір «Слово про Ігорів похід».

14. Якими були передчуття козака? (Коло серця козацького / Як гадина в’ється)

15.Як зреагував парубок, побачивши кохану мертвою? (Зареготавсь, розігнався — / Та в дуб головою!)

16.Чи можна виправдати його самогубство?

17.Що подумали дівчата, які йшли в поле жати і побачили молодят, що лежали біля дуба?

18.Опишіть, застосовуючи текст твору, поховальний обряд над сиротами.

19. Для чого на могилі хлопця були посаджені явір та ялина, а у дівчини — червона калина?

20.Чи можна очікувати наступної жертви після того, як Т. Шевченко зазначив наприкінці твору Поки тії русалоньки / З Дніпра грітись вийдуть.

21.Якими почуттями пройнята балада? Над чим вона змушує замислитися читача?

  • «Мікрофон»: хто ж винен у смерті молодят?

^ 4.3. Робота над баладою Т. Шевченка «Лілея» (25 липня 1846 р., Київ).

  • Виразне читання твору, коментування його змісту.

  • Історія написання.

1846 р.— Т. Шевченко, перебуваючи в Києві, зблизився з членами Кирило-Мефодіївського товариства і вступив до нього. Гуртківці висували вимоги: скасувати кріпосне право, знищити поділ суспільства на стани, звільнити всі слов’янські народи від гніту самодержавства. Це і спонукало митця написати твір, який протистояв би царській і поміщицькій владі, їх знущанню над простим людом.

    • Тема: зображення страждань дівчини (лілеї) через панську жорстокість і бездуховність.

    • Ідея: висловлення співчуття героїні — представниці простого знедоленого народу.

    • Основна думка: Нащо мене бог поставив / Цвітом на сім світі? / Щоб людей я веселила, / Тих самих, що вбили / Мене й матір?

    • Жанр: балада.

  • Композиція.

Балада — це розповідь Лілеї своєму братові Королевому цвіту про страшні часи кріпаччини, нестерпне життя народу в умовах соціального гніту. Починається і закінчується твір питанням, з яким звертається героїня до оточуючого її середовища: «За що?..».

Експозиція: За що мене, як росла, / Люде не любили?

Зав’язка: Я не знала, що байстря я.

Кульмінація: Я умерла / Зимою під тином, / А весною процвіла / Цвітом при долині...

Розв’язка: Нащо мене бог поставив / Цвітом на сім світі? / Щоб людей я веселила, / Тих самих, що вбили / Мене й матір?

  • Обговорення змісту поезії. Бесіда за питаннями:

_ У який час відбувалися події, відтворені в баладі?

_ Чому Т. Шевченко поезію починає з риторичного запитання, намагаючись тим самим заінтригувати читача?

_ За що героїня твору дорікає людям і водночас ненавидить їх?

_ Чим приваблювала квітка багатьох своїх прихильників? (^ Царівною називають, / Очей не спускають / З мого цвіту? Дивуються / Не знають, де діти!)

_ Чому згадка Лілії про своє минуле життя змусила її розплакатися перед Королевим цвітом?

_ Про які страхіття розповіла героїня коханому, коли ще булла людиною?

_ Через що дитина не змогла сприйняти страждання, а потім і смерть своєї матінки?

_ Хто такі байстрюки?

_ Чи можна вважати пана чемним, добрим, оскільки він сироту «догодував, виховав у білих палатах»? Наведіть переконливі аргументи.

_ Чому пан, на ваш погляд, вимушений був раптово виїхати, залишивши своє майно, дівчину?

_ Що сталося з панським будинком і сиротою? Чим пояснити агресивну поведінку народу? (^ Будинок спалили... / А мене, не знаю за що, / Убити — не вбили, / Тільки мої довгі коси /

Остригли, накрили / Острижену ганчіркою / Та й ще реготались. / Жиди навіть нечистії / На мене плювали)

_ Як ви розумієте фантастичний епізод, коли дівчина померла, а замість неї відродилася квітка — Лілея?

_ Чим пояснити добродушне ставлення людей до Снігоцвіта?

_ Чого не може вибачити квітка народу? Чи є це свідченням її жорстокості, ненависті?

_ Як коханий квітки сприймав її горе?

_ Чому Лілея виявилася невмирущою? Що цим хотів довести письменник?

  • «Мікрофон»: стисло вмотивуйте, чи можна ототожнити смерть і воскресіння Лілеї й Ісуса Христа?

  • Робота в малих групах.

Завдання: Дібрати матеріал до характеристики образу Лілеї.

^ VI. Закріплення вивченого матеріалу

6.1. Робота на картках

Картка № 1

1. Як, на ваш погляд, чи можна вважати Лілею (Т. Шевченко «Лілея») жертвою розбещеного панства? Свої міркування обґрунтуйте.

2. Дослідіть, яким чином описи природи допомагають розкрити внутрішній стан героїні балади Т. Шевченка «Причинна».

3. Ознака, що передбачала лихо для козака (Т. Шевченко «Причинна»), коли він повертався до милої: а) чорні хмари затулили сонячне світло; б) на узбережжя Дніпра злетілася зграя воронів; в) кінь насилу ступав; г) гадюка переповзла шлях.

Картка № 2

1. Кого, на вашу думку, називає Т. Шевченко «людьми чужими» у творі «Причинна»? Вмотивуйте, чи можна їх вважати винними у смерті дівчини?

2. Спростуйте або підтвердіть думку: «Знущання людей з героїні балади Т. Шевченка «Лілея» — розплата за панську жорстокість і зневажливість». Відповідаючи, посилайтеся на факти з твору.

3. У минулому Лілея (Т. Шевченко «Лілея») була в панському маєтку: а) байстрям;

б) ув’язненою пташкою; в) лялькою-забавлянкою; г) служкою.

Картка № 3

1. Дослідіть на прикладі твору Т. Шевченка «Лілея», як простий люд намагався протистояти панському свавіллю і тим самим сприяв поступовому скасуванню кріпацтва.

2. Чому, на ваш погляд, дівчина та її коханий приречені на смерть (Т. Шевченко «Причинна»)? Чи можна було запобігти трагедії? Наведіть переконливі аргументи.

3. Дерево, яке посадили люди біля могили козака (Т. Шевченко «Причинна»): а) клен;

б) осика; в) дуб; г) явір.

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

ІХ. Домашнє завдання

Дібрати історичний матеріал про Коліївщину, опрацювати ідейно-художній зміст поеми «Причинна» та «Лілея».

Додати документ в свій блог або на сайт


Схожі:

Тема: Тарас Шевченко. Тривога за жіночу долю. «Причинна», «Лілея». Мета iconТема: Тарас Шевченко – геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні. Мета
Тема: Тарас Шевченко – геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні
Тема: Тарас Шевченко. Тривога за жіночу долю. «Причинна», «Лілея». Мета iconТарас григорович шевченко (1814 — 1861) біографія
Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за н ст.) 1814р в с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії
Тема: Тарас Шевченко. Тривога за жіночу долю. «Причинна», «Лілея». Мета iconТема. Остап і Андрій : два брати, дві долі. Людина обирає долю, чи доля людину? Мета: розкрити образи героїв повісті М. Гоголя «Тарас Бульба»
Андрія; виховувати почуття патріотизму, активної громадянської позиції, формувати уявлення про сильну особистість
Тема: Тарас Шевченко. Тривога за жіночу долю. «Причинна», «Лілея». Мета iconТема: Тарас Шевченко. Послання «І мертвим, і живим…». Викриття конформізму значної частини української еліти. Мета
Мета: виявити культурні й політичні чинники щодо написання програмового твору, з’ясувати його ідейнотематичну спрямованість, пов’язуючи...
Тема: Тарас Шевченко. Тривога за жіночу долю. «Причинна», «Лілея». Мета iconТема: Тарас Шевченко і Біблія. Мета
Шевченком Бога, наводячи переконливі приклади з його творів і життя, формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати повагу до...
Тема: Тарас Шевченко. Тривога за жіночу долю. «Причинна», «Лілея». Мета iconТема: Шевченкове слово. Введення у розділ. Т. Шевченко «Не цурайтесь того слова…», А. Лотоцький «Малий Тарас чумакує»

Тема: Тарас Шевченко. Тривога за жіночу долю. «Причинна», «Лілея». Мета iconТема: Тарас Шевченко. Поема «Гайдамаки». Повсталий народ як герой поеми. Мета: продовжити опрацьовувати ідейний зміст поеми Т. Шевченка «Гайдамаки»
Обладнання: портрет Т. Шевченка, «Гайдамаки» текст поеми, фотоілюстрації про І. Гонту, М. Залізняка
Тема: Тарас Шевченко. Тривога за жіночу долю. «Причинна», «Лілея». Мета iconУ львові відбудеться наукова конференція «Тарас Шевченко в контексті історії та сучасності»
Впродовж 4-6 березня у Львові проходитиме наукова конференція «Тарас Шевченко в контексті історії та сучасності», приурочена до 200-річчя...
Тема: Тарас Шевченко. Тривога за жіночу долю. «Причинна», «Лілея». Мета iconТема. Дмитро Красицький «Тарас Шевченко»
Обладнання: портрет Дмитра Красицького; підручник «Літературне читання»; таблиці; мультимедійні засоби навчання
Тема: Тарас Шевченко. Тривога за жіночу долю. «Причинна», «Лілея». Мета iconПоложення про обласний конкурс проектів виховних справ «Тарас Шевченко І наш край», присвячений 200-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка
Обласний конкурс «Тарас Шевченко і наш край.» (далі Конкурс) проводиться в рамках реалізації Заходів Львівського обласного інституту...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи