Теоретико-практичні основи освітньої та психологічної підготовки учнів 11 класів до зно icon

Теоретико-практичні основи освітньої та психологічної підготовки учнів 11 класів до зно




Скачати 382.27 Kb.
НазваТеоретико-практичні основи освітньої та психологічної підготовки учнів 11 класів до зно
Дата конвертації24.01.2013
Розмір382.27 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

Відділ освіти Красилівської РДА

Центр практичної психології та соціальної роботи


Теоретико-практичні основи освітньої та психологічної підготовки

учнів 11 класів до ЗНО

/інформаційно-методичний посібник/


Красилів 2010

Інформаційно-методичний посібник: Теоретико-практичні основи освітньої та психологічної підготовки учнів 11 класів до ЗНО


Укладач – Слободян І.І., директор ЦППСР


Над посібником працювали: 1. Орошкевич А.Й. – психолог ЦППСР

2. Паламарчук М.В. – психолог ЦППСР

3.Поворозник Н.В. – психолог НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. №5 та гімназія»


У даному посібнику викладені теоретичні положення щодо сутності та змісту освітньої та психологічної підготовки учнів 11 класів до ЗНО, подані методи корекційно-розвивальної та профілактичної роботи учителя-предметника, психолога та класного керівника. Особлива увага приділяється прийомам саморозвитку особистості випускника щодо формування резистентності до впливу передвипробовувальної напруги та постстресових явищ, прийомам ефективного запам’ятовування інформації.

Посібник призначений для використання психологами, учителями, класними керівниками, батьками.


ЗМІСТ


  1. Вступ. Аналіз освітньо-психологічної готовності(ОПГ)

випускників до зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО)…………………………………………………….4

  1. Поняття освітньо-психологічної підготовки

до ЗНО: сутність, зміст..………………………………..5

  1. Методичні рекомендації учням з метою їх

підготовки та адаптації до умов ЗНО………………….7

  1. П'ять вимог до стилю життя одинадцятикласника……9

  2. Психологічна підготовка одинадцятикаласника до інтелектуального випробовування…………………….10

  3. Поради щодо запам’ятовування……………………….11

  4. Поради педагогам……………………………………...11

  5. Батькам учасників тестування……………………..….12

  6. Методи емоційної саморегуляції...................................13

  7. Методи розвитку пам'яті…….…….………………… …16

  8. Правильне харчування – ключ до хорошої

роботи мозку …………………………………………. .26

  1. Список джерел для опрацювання….………………. ..27



МИ РОБИМО СВІТ КРАСИВІШИМ…

КОЖНОГО ДНЯ.

ДЛЯ ВАС.


Вступ


Аналіз освітньо-психологічної готовності (ОПГ) випускників до зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО)

«Будь-якій системі перевірки знань має

віповідати і передувати певна система

навчання. Особливості перевірки не

можуть йти попереду особливостей

навчальної діяльності учня».

Аналіз освітньо-психологічної готовності випускників до незалежного зовнішнього оцінювання, який провів ЦППСР, дає можливість константувати наступне:

1. Значна кількість випускників 11 класів мають підвищений рівень емоційної напруги, демонструючи при цьому компенсаторні реакції як на тілесному, так і на психологічному рівнях. Окремі випускники зазнають невпевненості у собі, що проявляється у комунікативній пасивності або, навпаки, неадекватно піднесеному настрої.

2. Окремі випускники стикаються з тимчасовим забуванням потрібної інформації по причині надмірних переживань.

3. Значний процент випускників зазнають проблем з адаптацією до умов проведення ЗНО, і, як наслідок – втрата часу та поява механічних помилок при виконанні завдань по причині неуважності.

4. Багато випускників зазнають значного навантаження на серцево-судинну та дихальну системи, а відтак, відчувають проблеми з мозковою діяльністю.

5. Переважна більшість випускників не мають навичок самодопомоги у стресових ситуаціях.

6. Більшість учнів 11 класів не вміють наукововивірено організувати свою підготовку до ЗНО.

7. У багатьох випадках педагоги штучно створюють стресові ситуації для випускника школи, вдаються до залякувань і прогнозування негативних наслідків їх роботи під час ЗНО.

8. Практичні психологи недостатньо проводять потрібну навчально-розвивальну роботу з учителями, батьками, випускниками.

9. Випускники у переважній більшості не вміють давати собі раду при виникненні емоційних проблем після здачі ЗНО.

10. У багатьох випускників відсутні навички володіння прийомами структурування великих об’ємів інформації.

11. Переважна більшість учнів не здатні відшуковувати невідому інформацію з наявного знайомого інформаційного ресурсу;

12. Загалом випускники слабко володіють прийомами ефективного кодування інформації та оперативного її діставання.

Враховуючи ситуацію що склалася, рекомендуємо до використання педагогами і психологами системний підхід щодо освітньої та психологічної підготовки одинадцятикласників до здачі ЗНО.


Поняття освітньо-психологічної підготовки до ЗНО: сутність, зміст


Освітньо-психологічна підготовка випускника до ЗНО – це система організаційних, педагогічних та психологічних прийомів, процедур, дій, загалом технологічних підходів, направлених на досягнення результату, яким являється успішне проходження випускником школи зовнішнього незалежного оцінювання.


Структурно освітньо-психологічну підготовку умовно можна поділити на такі рівні:

  • валеологічний (випускник має мати нормативний запас фізичного та психічного здоров'я; батьки та дитина вживають заходів для поліпшення здоров'я або для лікування наявних хвороб).

  • усвідомлення (учень має усвідомити наявність даної події у його житті; зрозуміти, що це важлива подія, але поряд з цим - це одна із тих багатьох, що будуть зустрічатися у його житті; зорієнтуватися на максимально хороший для себе результат, допускаючи, що він може бути і нижчим від запланованого; змоделювати подальше своє особисте та професійне життя у випадку тих чи інших результатів складання ЗНО).

  • організаційний (забезпечення випускника всіма потрібними ресурсами для підготовки до ЗНО: приміщення, підручники, довідники, освітньо-довідкові сайти, можливість проходження тренувального тестування, можливість отримання консультацій в учителя та можливість зв’язуватися з ним при потребі, за допомогою електронної пошти, наявність розпорядку дня та чіткого плану підготовки до ЗНО, повноцінне та правильне харчування, наявність правильного розподілу праці та відпочинку протягом дня).

  • власне освітній (діагностика учителем основних проблем випускника у його системі знань з того чи іншого предмету; побудова разом з учнем програми корекції проблемних моментів; наявність занять у навчальному закладі, які б мали на меті систематизацію та узагальнення вивченого матеріалу; організація запам’ятовування матеріалу прийомами мнемотехніки та ейдетики; організація мікрогрупових форм підготовки, під час яких учні мають змогу допомагати один одному у пошуку потрібної інформації; побудова освітніх Інтернет сіток між окремими учнями та учителем з метою оперативного вирішення навчальних проблем; встановлення планки перспективного досягнення учня на ЗНО).

  • психологічний (володіння навичками управління емоційною напругою, хвилюванням; вміння мобілізувати всі власні ресурси в один момент; володіння засобами оперативного відновлення сил; вміння стимулювати мозкову діяльність, а відтак – мислення; вміння надати собі відпочинок за короткий проміжок часу; вміння концентруватись і швидко переключатись з одного виду мислительної діяльності на інший; самовладання; вміння надавати собі допомогу у стресових або критичних ситуаціях; володіння відчуттям часу; готовність швидко адаптуватися до великих об’ємів інформації).

  • пізнавальний (вміння виділяти головне; бачити схожості та відмінності, порівнювати; працювати зосереджено; згадувати те, що потрібно для відповіді на запитання; узагальнювати і диференціювати; міркувати і робити висновки; оперативне діставання закодованої в памяті інформації за допомогою мнемотехнічних та ейдетичних прийомів).


Узагальнюючи, можна зробити висновок про риси особистості випускника, який готовий до здачі зовнішнього незалежного оцінювання:

  1. Гнучко адаптується до мінливих умов середовища.

  2. Самостійно та критично мислить.

  3. Вміє бачити та формувати проблему, знаходити шляхи її раціонального вирішення.

  4. Усвідомлює, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані.

  5. Творчо мислить.

  6. Вміє грамотно працювати з інформацією, робити аргументовані висновки, використовує їх для вирішення нових проблем.

  7. Є комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміє працювати в колективі, у будь-яких конфліктних ситуаціях, вміє відстояти свою думку і при потребі захистити свої досягнення.

  8. Самостійно працює над розвитком своєї особистості, своїм інтелектом, моралю, культурою.

Очевидно, що ОПГ – це системне та комплексне явище, яке вимагає об'єднання зусиль випускника, батька, вчителя, психолога, однокласників.


Методичні рекомендації учням з метою їх підготовки та адаптації до умов ЗНО

Тренуйся!

Перед офіційним (змаганням, атестаційним) тестуванням варто виконувати якнайбільше опублікованих тестів – просто заради тренування. Не можна навчатися добре вирішувати тести, не виконуючи їх самих, підмінюючи цю практику іншими видами контролю й самоконтролю. Ці тренування не тільки призводять до знайомства з типовими конструкціями тестових завдань, але дають вам й інший досвід – самоспостереження й оптимальної саморегуляції під час тестування.

Поспішайте!

Тренуйтеся із секундоміром у руках. Порівнюйте час потрібний для виконання тестів. Обмежуйте його. Без подібних обмежень, що змушують працювати в максимально швидкому темпі, без імітації загальної ситуації неможливо змоделювати той стрес (напругу), що викликає будь яке тестування.

Випробовуйте!

У тренуваннях застосовуйте правильну тактику, тобто додержуйтеся всіх рекомендацій, як правильно вирішувати окремі завдання або тест у цілому. Наприклад, не слід двічі перечитувати малозрозумілу інструкцію, а потрібно відразу ж ознайомитися з варіантами відповідей. Тоді зміст відповідей пояснить вам, що ж саме є необхідним в інструкції до даного завдання. Це конкретний приклад тактики, яку треба випробувати. Її можна освоїти й ефективно застосовувати тільки активно тренуючись у тестуванні.

Пропускайте!

Треба навчатися пропускати важкі або незрозумілі завдання. Пам’ятайте: у тесті завжди знайдуться такі завдання, з якими ви обов’язково впораєтеся. Просто нерозумно недобрати балів тільки тому, що ви не добралися до «своїх» завдань, а застрягли на тих, навчальний матеріал, який вам невідомий. Звичайно, така тактика може принести успіх далеко не завжди. Якщо тест побудований за принципом «сходів» і починається з легких питань, то не варто пропускати всі перші завдання.

Вгадуйте!

Якщо ви не впевнені у виборі, але інтуїтивно можете віддати перевагу якійсь відповіді, то інтуїції варто довіряти! Така довіра, як правило призводить до приросту балів.

Виключайте!

Багато завдань можна виконати швидше, якщо не шукати відразу правильну відповідь, а послідовно виключати ті, які явно не підходять. Метод виключення дозволяє концентрувати увагу всього на одній-двох ознаках (а це легше), а не відразу на п’ятьох – сімох (що набагато складніше).

Скорочуйте вибір!

Якщо кілька відповідей (1-2) із чотирьох або п’яти варіантів здаються вам зовсім невідповідними, а інші підходящими з різною імовірністю, то у цьому випадку правильніше буде не пропускати завдання, а намагатися вибрати відповідь із інших просто навмання. Шляхом такої тактики ви отримаєте більше балів. Це – теорія ймовірності. Адже «негативне знання» (про те, яка відповідь свідомо не годиться) – це теж знання, і не розумно відмовлятися від його використання.

Думайте тільки про поточне завдання!

Коли ви бачите завдання (питання), забувайте все, що було в попередньому, як правило, завдання в тестах не пов’язані один з одним, тому знання, які ви застосували в одному (уже вирішеному вами), як правило, не допомагають, а тільки заважають сконцентруватися й правильно вирішити інше завдання.

Це установка дає вам й іншим безцінний психологічний ефект – забудьте про невдачу в минулому завданні (якщо воно виявилося вам «не по зубах»). Думайте тільки про те, що кожне нове завдання – це шанс набрати бали.

Читайте завдання до кінця!

Поспіх не повинен призводити до того, що ви будете намагатися зрозуміти умови завдання з «першими словами» і добудовувати кінцівку у власній уяві. Це вірний спосіб зробити прикрі помилки в найлегших питаннях. Найлегші питання вимагають такої ж уваги, як і важкі!

Не засмучуйся!

У будь-якому професійно підготовленому тесті чимало завдань, з якими ви просто не зможете впоратися (так заплановано). Більше того, всі 100% завдань зможуть виконати лише одиниці! Тому немає ніякого сенсу розхлюпувати емоційну енергію на передчасну досаду.

Навіть якщо вам здається, що ви допустили занадто помилок і просто завалити тест, пам’ятайте, що дуже часто таке відчуття є помилковим: при порівнянні ваших результатів з іншими може з’ясуватися, що інші допустили ще більше помилок. У підсумку ви одержите якщо не найвищий тестовий бал, то цілком пристойний.

Ця установка особливо знадобиться «круглим відмінникам», які звикли при звичайних методах контролю домагатися максимального результату (завжди «п’ятірки»). Якщо ви хочете стати класним «тестовим бійцем», навчайтесь не тільки наносити удари, але й «тримати» їх (якщо висловлюватися термінами боксу). Потрібно категорично відмовитися від «комплексу відмінника», який не звик непохитно переносити окремі локальні невдачі.

Заплануйте два кола!

Сплануйте середній час на кожне завдання таким чином, щоб за дві третини (максимум три чверті) сеансу пройти всі завдання «за першим колом». Тоді ви встигнете набрати максимум балів на легких для вас («своїх») завданнях, а потім зможете подумати й добрати щось на важких, які вам спочатку довелося пропустити. (Подібний рецепт, на жаль, не годиться для комп’ютерних тестів, які часто просто не дозволяють повертатися до попередніх завдань далі, ніж на один крок).


П'ять вимог до стилю життя одинадцятикласника


1. Плануйте завтрашній день. Заведіть блок­нот, у який щовечора записуйте, що вам треба зробити завтра. І обов'язково пере­віряйте, чи все із запланованого встигли зробити.

2. Не дивіться телевізор. Ваше життя на­багато цікавіше, ніж життя героїв серіалу чи події у світі. Якщо станеться щось глобальне, то ваші друзі, родичі сповістять вас. Не забувайте, вам ще потрібно багато встигнути для свого зоряного майбутнього! Переконайтесь — життя без телевізора є.

3. Навчіться відпочивати. Відпочинок теж потрібно занести до списку важливих справ. Тільки після доброго відпочинку, прогулян­ки відновиться ваша розумова працездат­ність і здатність запам'ятовувати складний навчальний матеріал.

4. Переводьте увагу з одного заняття на інше. Зміна видів робіт усуває одноманітність. Піс­ля того, як ви 3 години просиділи за книж­ками - потрібно відпочити (хоча б одну годину), або переключитися на іншу діяльність.

5. Визначте пріоритети. Почніть свій день із вирішення важливого завдання. Менш важливі справи залиште на завтра.

6. Вчіться керувати своїми емоціями.

7. Усміхайтеся, навіть якщо вам не дуже хочеться. Сміх позитивно впливає на імунну систему.

8. Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам вдається впоратися із хвилюванням.

9. Живіть активно. По-перше, активні рухи не дають накопичуватися адреналіну, по-друге, відволікають від негативних думок: «Я не здам», «Я не знаю».

Психологічна підготовка одинадцятикалсника до інтелектуального випробовування


1. Для того, щоб у кризовій ситуації не втра­чати голови, необхідно не ставити перед собою надзавдань і надмети. Не варто че­кати, доки ситуація стане катастрофічною. Починайте готуватися до іспитів заздалегідь, помалу, по частинах, спокійно. Підготовку проводьте одягнувши одежу жовтого кольору. Бажано відкрити пачечку ванілі чи шоколаду, щоб відчувати запах під час вивчення якоїсь теми.

2. Якщо дуже важко зібратися з силами і з думками, спробуйте запам'ятати спочатку найлегше, а потім переходьте до вивчення складного матеріалу.

3. Чергуйте точні і гуманітарні науки під час вивчення матеріалу.

4. Щодня виконуйте вправи на зняття на­пруження, втоми, на розслаблення.

5. Чергуйте розумову і фізичну працю.

6. Нервуються завжди ті, хто погано знає матеріал. Щоб подолати свій страх, роз­повідайте самому собі вивчений матеріал, начебто ви робите це на іспиті.

«Спокій і тільки спокій!» —так завжди в екстремаль­них ситуаціях казав Карлсон.

Поради щодо запам’ятовування


1. Запам'ятати легше те, що розумієш. Розподілене заучування краще від кон­центрованого. Учіться з перервами, а не все підряд, краще помалу, ніж одразу. Більше часу витрачайте на повторення по пам'яті. Це ефективніше за просте бага­торазове читання. Якщо працюєте із двома матеріала­ми — великим і меншим — розумно почи­нати з більшого.

2. Щоб уникнути хвилювань запитайте себе: «Чи допомагає хвилю­вання впоратися із ситуацією?». Коли ви зро­зумієте, що ні, придумайте щось, що дійсно могло б зарадити.

3. Якщо ви можете порадитися з батька­ми, зробіть це. Попросіть їх підтримати вас. Якщо ви не можете поговорити з батьками, знайдіть іншого дорослого, а ще краще психолога, якому ви довіряє­те, і поговоріть з ним або нею. Удвох ви напевно придумаєте розумний план, як впо­ратися з вашими хвилюваннями.

4. Пам'ятайте: занепокоєння — це емоція, а не метод вирішення проблем.

Якщо ваші переживання стали нав'яз­ливими, зверніться обов’язково до шкільного психолога.

5. Найкраще запам'я­товується інформація, викладена на по­чатку і в кінці тексту. Середина, зазвичай, швидко «вилітає з голови». Тому під час запам'ятовування чи повторення приділіть особливу увагу середині.

6. Повторювати слід не механічно, а вдум­ливо, зосередившись на змісті. Після «за­вантаження» в мозок інформації, якщо її не повторити, втрачається 20—30 % у пер­ші 10 годин. Щоб цього не трапилося, вар­то: прочитати текст, повторити його двічі, за 20 хвилин — тричі, за 8—10 годин — чотири рази, а за добу — 1 раз. Тільки після цього можна бути впевненим у тому, що інформація міцно «оселилася» в голові.

Поради педагогам

/деякі психологічні закономірності підготовки до тестування випускників, які повинні враховувати педагоги при навчанні /

  1. Встановіть основні проблеми навчального та пізнавального характеру учня.

  2. Розробіть програму усунення встановлених проблем.

  3. Виділяйте головне при вивченні чи повторені певної теми.

  4. Навчіть бачити подібне й відмінне, порівнювати, встановлювати логічні зв’язки та будувати асоціативні ланцюжки.

  5. Відпрацюйте навичку працювати зосереджено.

  6. Застосуйте прогресивні методи згадувати те, що потрібно для відповіді на запитання.

  7. Вчіть узагальнювати та диференцію­вати інформацію. Створюйте навички із відомої інформації будувати потрібну.

  8. Міркуйте разом з учнями та робіть колективні висновки.

  9. Навчіть робити схеми-конспекти, в яких на окремих аркушах у вигляді логічних схем, моделей представлений зміст вивченої теми.

  10. Постійно вселяйте віру у власні можливості випускника.


Батькам учасників тестування

Успішне складання ЗНО — свято не тіль­ки для дитини, але й для всієї родини. Не сприймайте відмінний результат як на­лежний і єдиний можливий, у будь-якому разі порадійте з дитиною. Незадовільний результат — це не тра­гедія, це досвід. Не вішайте ярлика «нездара» на свою дитину. Обговоріть те, що трапилося, і вра­хуйте цей досвід. По суті, наші діти не прос­то складають іспити з навчальних предметів, вони вчаться долати труднощі. Ця форма перевірки знань є випробуванням характеру, сили волі, уміння потрібної миті прояви­ти себе, показати свої досягнення в певній галузі, уміння не розгубитися, упоратися із хвилюванням — цього неодмінно треба вчити та вчитися.


Що робити?

  • Не збільшуйте тривожність напередодні тестування. Дітям завжди передається хвилювання батьків. Через свої вікові особливості діти можуть емоційно «зірватися».

  • Підбадьорте їх, хваліть за те, що вони роблять добре. Чим більше дитина боїться помилки, тим вона ймовірніша.

  • Стежте за здоров’ям дитини, контролюйте режим підготовки.

  • Створіть сприятливі умови для навчання вдома. Стежте, щоб ніхто не заважав.

  • Зверніть увагу на харчування. Під час інтенсивного інтелектуального навантаження необхідне вживання збалансованого комплексу вітамінів.

  • Простежте, щоб напередодні тесту дитина відпочила.

  • Контролюйте скільки спить ваш син чи донька. Регулярне недосипання небезпечне для психіки, послаблюється імунітет і загострюються хронічні захворювання дітей.

  • В екзаменаційний період дуже важливе харчування випускників. Воно має бути повноцінним. Підліткам слід давати продукти, які містять вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. У натуральному вигляді є в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині, волоських горіхах, свіжих соках, бананах, сирі, шоколаді, зеленому чаї тощо.

  • Споживання на добу до 5 склянок рідини позитивно впливає на організм, зокрема, покращується робота нирок, вони краще протидіють урологічним інфекціям. При цьому корисно пити звичайну воду, натуральні соки. Вживання кави не підвищує працездатності, а підсилює стрес, викликає сильну сечогінну дію, що призводить до зневоднення організму і підвищеної роздратованості.

  • Звертайте увагу на посуд, з якого їдять ваші діти. Краще, аби він був золотавий або голубий. Ці кольори заспокоюють нервову систему, концентрують увагу, покращують настрій і пам'ягь.

  • Частіше спілкуйтеся зі своїми дітьми, переймайтеся їхніми проблемами, допомагайте вирішувати їх. Займіть позицію «друга» у відносинах з дітьми.

  • Постарайтеся, щоб у родині панував спокій, порозумін­ня. Розв'язання конфліктів залиште на потім.

  • Вірте у свою дитину, її здібності, знання. Дайте їй відчути, що ви її любите, розумієте і підтримаєте у будь-яких ситуаціях.



Методи емоційної саморегуляції


1. Метод раціоналізації події, що має відбутися. /Даний метод виробляє ідеомоторний навик/ Для цього слід уявити максимально точно подію, яка має відбутися: - де станеться ситуація, яка вас хвилює; - у що ви будете одягнуті; - що ви будете говорити; - в що буде одягнений учитель, чи інші дорослі. У реальності деталі можуть бути не такими, але це не важливо. В результаті у вас знизиться рівень невизначеності, дещо згаснуть негативні емоції.

2. Метод детального уявлення невдалого вирішення ситуації. Уявіть собі різні варіанти закінчення неприємних подій. Подумайте, що ви будете робити, якщо станеться найгірше. У результаті у вас знизиться рівень переживань і невизначеності.

3. Метод дзеркала. У момент хвилювання відмітьте, в якій позі знаходиться ваше тіло. Надайте йому позу впевненості. Зміна пози тіла викличе зміни на фізіологічному рівні ( в організмі буде менше вироблятися адреналіну!); у результаті негативні емоції зменшать свою силу або зовсім зникнуть.

4. Метод лобно - потиличної корекції. Одну долоню покладіть на потилицю, другу - на лоб. Закрийте очі і подумайте про негативну ситуацію. Зробіть глибокий вдих, після - паузу, після видихніть і знову затримайте подих. Подумки уявіть собі ситуацію ще раз, але вже зі сторони позитивного її вирішення. Подумайте як краще можна виконати роботу. Після появи пульсації між потилицею і лобом зробіть глибокий видих і припиніть виконання вправи. Сила емоцій різко впаде і ви заспокоїтеся.

5. Метод зняття рефлексу ахілового сухожилля. Легко ( декілька разів) прищипніть пальцями обидві ахілові зв'язки ( над п'ятою ). Після декілька разів ущипніть підколінні сухожилля. М'яко погладьте їх, рухаючи ними в зовнішню сторону. Повторіть вправу декілька разів.

6. Метод енергетизації мозку. М'яко розправте і розтяніть рукою зовнішній край кожного вуха у напрямку вверх і назовні від верхньої частини до мочки вуха. ( повторіть вправу 5 разів).

Дихання заспокоює нервову систему. Коли ми глибоко дихаємо, то позбуваємося думок, що нас хвилюють. Декілька вправ, виконання яких щодня забезпечить зменшення рівня тривожності та страху.

«Глибоке дихання». а) Глибоко вдихніть носом, порахуйте до 4, після чого повільно випускайте повітря через рот (губи напівстулені), при цьому рахуйте до 4. Прислухайтесь до звуку повітря, яке видихаєте і відчуєте, до того, як зникає напруження.

Повторіть вправу 5 разів.

б) Сядьте прямо, спина пряма і розслаблена. Покладіть руки на груди так, щоб середні пальці торкалися один одного у центрі грудної клітки, дихайте спокійно. Звертайте увагу на момент, коли з’єднані середні пальці почнуть розходитися. Підсильте цей рух, вдихаючи повітря глибше. Коли виконуєте цю вправу, можете уявляти рух повітря, яке наповнює груди при вдиху та виходить при видиху.

«Повітряна кулька». Уявіть собі, що у ваших грудях знаходиться повітряна кулька. Вдихніть через ніс і повністю заповніть легені повітрям. Видихніть його ротом і відчуйте, як воно виходить з легенів. Повторення робіть у повільному темпі.

Дихайте та уявляйте, як кулька наповнюється повітрям й стає все більшою. Повільно видихніть ротом, ніби повітря тихенько виходить з кульки. Зробіть паузу і порахуйте до 10.

Знову вдихніть і наповніть легені повітрям. Затримайте його, порахуйте до 3, уявляйте при цьому, що кожна легеня – це надута кулька. Видихніть. Відчуйте як тепле повітря проходить через легені, горло, рот. Повторіть 3р, вдихаючи та видихаючи повітря.

Зупиніться та відчуйте, що ви сповнені енергії, а напруження зникло.


У стресових ситуаціях виникає напруга і відповідні фізичні реакції (стискаються руки, напружуються плечі, ін.) у цих зонах виникають блоки або м’язові зажими. Якщо немає розрядки, стрес стає хронічним. Про емоційне напруження свідчить підйом плечей, напруження м’язів шиї. Пропонуємо вправи, які сприяють зняттю м’язового й емоційного напруження.

«Зморшки». Широко усміхніться. Зморщіть обличчя: спочатку чоло, потім брови, ніс, щоки. Підніміть і опустіть плечі. Розслабте м’язи шиї і плечей. Розслабте всі м’язи обличчя. Можна виконувати з дзеркалом.

«Перепад напруження». Максимально напружте праву руку. Поступово розслабляйте її, водночас переводячи напруження на ліву руку. Так само поступово розслабляючи її, перевести напруження на ліву ногу, праву ногу.


МЕТОДИ РОЗВИТКУ ПАМ'ЯТІ

  1. Метод ЛОГІЧНИХ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ

Метод базується на знаходженні між одиницями інформації логічних взаємозв'язків, у вигляді фраз, виразів, слів, які самостійно не мають значення, змісту, але допомагають запам'ятати інформацію, яку вони кодують.

Наприклад:

Якщо треба запам'ятати послідовність геометричних фігур - коло, прямокутник, квадрат, трикутник і таке інше - учні розмірковують так:

рух по колу - символ вічності, досконалості; прямокутник - нагадує ворота і може бути символом тепла домашнього вогнища; квадрат - символ стійкості, надійності; трикутник - символ жорсткості, волі, прогресу. Такі асоціації допомагають потім згадати початкові фігури.

Коли треба запам'ятати телефон 236-44-10, можна розмірковувати так: 2 помножити на 3 - отримуємо 6.

4 - це четверта цифра у числі,

10 - отримуємо, коли складаємо дві четвірки - 44 та першу цифру - 2. Такий спосіб запам'ятовування прийнятний для людини мисленого типу зі слабким розвитком уяви.

Недолік методу - він потребує великого розумового напруження та можливості зникання деталей, які не вкладаються у логічні конструкції.

2. Метод ПОСЛІДОВНИХ АСОЦІАЦІЙ

Метод базується на вмінні швидко створювати асоціації на кожну одиницю інформації, та створювати з них серію зв'язаних між собою послідовних асоціацій з першого слова до останнього. Асоціації повинні бути:

  • Незвичайні (кумедні).

  • У русі - Діяти.

  • Має створюватись уявна Картинка. Тобто скорочено - НДК.

3. Метод ЗВ'ЯЗАНИХ АСОЦІАЦІЙ

Спосіб запам'ятовування інформації шляхом поєднання нової інформації з добре знайомою інформацією. Це дає економію часу та сил, напруження мозку.

Для використання цього методу, завжди потрібно мати у запаснику пам'яті готові слова - асоціації.

Недолік методу - він обмежує імпровізацію творчим натурам, адже заздалегідь сплановані асоціації зв'язують наше фантазування.

4. Метод ФОНЕТИЧНИХ АСОЦІАЦІЙ

Метод знаходження співзвучних асоціацій до слів, які треба запам'ятати.

Цим методом користуються коли необхідно запам'ятати іноземні слова (будь-якої мови), прізвища, ім'я та по-батькові людини (особливо іноземні прізвища), слова та терміни, які важко вимовляються.

Недоліки методу: можливі помилки у вимові іноземних слів, але практикуючись впевненно, ці недоліки зникають самі по собі.

5. Метод АВТОБІОГРАФІЧНИХ АСОЦІАЦІЙ

На відмінну від асоціацій, які виникають завдяки нашій фантазії, цей метод використовує асоціації з реально пережитими подіями. Якщо ви нову, незнайому інформацію порівнюєте з тим, що вам добре знайомо, з тим, що з вами вже відбувалося і ви цього не забуваєте - будьте впевнені - така зв'язана інформація швидко буде згадуватись, краще усвідомлюватись.

Наприклад, якщо інформація вам незнайома, не зовсім зрозуміла, ми задаємо собі питання: "На що це схоже, що я добре знаю?, - Так, це таке саме як те, що я добре знаю (вмію)!", - йде начебто процес усвідомлення нового через почуття знайомого, як ми кажемо "автобіографічних спогадів" і що важливо, в кожного вони тільки свої, це відомо тільки вам, бо ця подія відбувалася тільки з вами і пам'ятаєте ті почуття, події тільки ви.

Ми, начебто перекинули місток від невідомого до відомого. Процес згадування йде навпаки від знайомого до незнайомого.

Можливо використовувати не тільки події, які з вами трапились, але й історичні асоціації, дати цікавих подій з життя друзів, родичів.

6. Метод ЦИФРО-БУКВЕННОГО КОДУ

Метод ЦБК описано майже у всіх авторів, які займаються розвитком пам'яті (у наших й іноземних книгах). Його називають ще методом "Ста опорних цифр і слів". Цифро-буквенних кодів багато, у різних авторів він різний. Але він вважається досить складним для користування, тому пропонується для старшокласників, або дорослих.

Суть методу у тому, що треба перекодувати цифри в слова, слова у речення, речення у розповідь. Під час згадування треба все це утримувати у пам'яті та перекодовувати навпаки. Дуже складний, довгий процес.

У практиці знайомства з цим методом (з дітьми 2-го класу і до 11-го, з дорослими) ми з'єднали кодування цифр з образами цифр і він став улюбленим методом для багатьох учнів. Вони вивчають за допомогою ЦБК таблицю множення, формули, історичні дати, роки життя, дати подій, телефони, номера машин, адреси, навіть складають кросворди та загадки. Використання цього методу з кожним заняттям відкриває все нові й нові можливості.

7. Метод ОЧОГ

Метод обробки текстового матеріалу. Запам'ятовування текстів, послідовний переказ текстів великого обсягу, вміння переказати текст майже після першого прочитання.

Назва методу йде від перших букв слів послідовності дій обробки тексту: Огляд, Читання, Опорні слова, Головна думка.

Цікавий досвід журналіста Шерешевського, який легко запам'ятовував слова будь якої невідомої йому мови. Він перетворював слова в співвідчуття і відчував при цьому шорсткість, смак, колір, звук уявного образу.

8. Метод ПОВТОРЮВАННЯ

Повторювання це дуже важливий фактор при вивченні будь-якого матеріалу.

Якщо не повторювати час від часу матеріал, він за місяць забувається.

Ще Аристотель помітив, що: "Особливо час є руйнівником". Психолог Жост вивчив швидкість запам'ятовування текстів в залежності від кількості його читання та вивів закон, якій складається з таких частин:

повторювати необхідно досить часто, щоб попереднє читання ще залишилось у пам'яті, але не зловживати цим, щоб не робити марних зусиль.

Для цього треба визначити свій термін забування інформації та виробити свій швидкий спосіб повторення (картотека знань, опорні схеми, піктограми, скорочені конспекти тощо).

9. Метод ОЖИВЛЕННЯ

Метод ґрунтується на розвитку природних можливостей людини до фантазування, розвиненій уяві, образному мисленні. За допомогою цього методу людина вчиться швидко створювати уявні картинки текстів, історичних подій, побутові картинки, живі картинки законів, правил, таблиць, вона начебто стає співучасником тих подій, про які йде мова. Розвиток здібностей до візуалізації поширює межі пам'яті, створює безмежні можливості використання образної пам'яті.

10. Метод ВХОДЖЕННЯ

Сама назва методу підказує дію - ввійти всередину картини, розповіді, фільму, будь-якого сюжету, перетворювати його своєю фантазією.

Картинка може просто оживати перед очами, або можна стати самому учасником події. Уявити себе учасником дещо складніше, але ефект більш сильний. Ми знаємо - те, що з нами відбувається, не забувається. Психологи сьогодні одностайні у тому, що довгострокова пам'ять вічна, в нас зберігається кожен день, і якщо не завжди вдається згадати бажане, це лише доводить, як міцно все охороняється нашим внутрішнім охоронником.

Цей метод добре доповнюється методом "фонетичних асоціацій"'.

Він дозволяє боротися з неуважністю, відволіканням сторонніми подразниками.

"Входження" легко засвоюють люди з розвиненою уявою, тому дуже важливо розвивати здатність до візуалізації.

11. Метод ТРАНСФОРМАЦІЇ

Цей метод використовується тоді, коли треба трансформувати уявлений образ: чорно-білий - перетворити у кольоровий, плоский - в об'ємний, маленький - у великий і т.д. Метод добре допомагає при запам'ятовуванні іноземних слів, особливо ієрогліфів. Якщо добре оволодіти цим методом, вже не треба виписувати іноземні слова на картки, возити їх з собою в метро та постійно повторювати. Достатньо один раз у своїй уяві трансформувати слово (ієрогліф), щоб воно закарбувалося на все життя.

Метод трансформування використовують і для запам'ятовування обличчя (у художників це зветься «зробити шарж», карикатуру, тобто обіграти в малюнку особливості обличчя, характеру людини, щось збільшити, або щось зменшити), цифр, значків тощо. Наша фантазія не має межі, використання цього методу відкриватиме для вас нові й нові його можливості.

12. Метод ОБРАЗНИХ ГАЧКІВ

Метод ґрунтується на тому, що інформацію треба, начебто "повісити" на об'єкти малюнку, а потім її зняти. При згадуванні пригадується спочатку сам малюнок, потім прив'язана до неї інформація. Тобто малюнок у даному випадку виконує роль гачка на вішаку нашої пам'яті. Цим методом добре запам'ятовувати цифри та цифрову інформацію, букви, слова, тексти, вірші, малюнки тощо.

13. ОБРАЗНЕ МИСЛЕННЯ

Іноді ми бачимо цілий сюжет. Значки, слова, цифри, які треба запам'ятати перетворюються в діючих героїв на екрані. Важливо відмітити, що при цьому методі первинним є образ, а логічне осмислювання - вторинне. Звичайно пропонують навпаки: спочатку придумати асоціацію до матеріалу, який запам'ятовується, потім візуалізувати її, тобто уявити якомога яскравіше - щоб краще зафіксувати у пам'яті. При навчанні користуватися цим методом - треба спочатку поставити завдання і дочекатися, коли рішення прийде не шляхом послідовних розміркувань, а миттєво; рішення прорветься, відкидаючи звичні логічні схеми у нашій голові, прорветься у вигляді готового малюнку. Осмислювання малюнку, мабуть покаже, як цікаво і несподівано рішення проблеми - і те, що ми талановиті.

Цей метод підходить ближче до творчого мислення. Він може працювати як у день, так і вночі, коли рішення приходить під час сну. Адже недарма кажуть: " Ранок покаже, завтра буде видніше".

14. Метод СПІВВІДЧУВАННЯ.

Метод співвідчування дозволяє посилити ваші уявлення.

Відомо, що у музикантів буває "кольоровий слух", вони бачать колір музики. Такими здібностями володіли композитори Скрябін, Чюрльоніс. Існують співвідчування під час сну. Наприклад вам сниться дощ, і ви чуєте, як краплі б'ють по склу, чуєте запах прибитого пилу на дорозі і як мокрий одяг прилипає до тіла. Ви навіть можете відчути напругу м'язів. Все це і зветься співвідчуванням. Вони бувають повними, якщо з'являються одночасно, або неповними, як у випадку з "кольоровим слухом". Часто учні питають: "Як розвинути силу образів?". З нашого досвіду найкращій спосіб для цього - розвиток співвідчування.

15. Метод ГРАФІЧНИХ ІМПРОВІЗАЦІЙ

Графічні імпровізації можна робити з цифр, букв, значків (в залежності від того, що треба запам'ятати), або це можуть бути довільні лінії у різному напрямку, у яких потім можна побачити певний малюнок.

Якщо мета - запам'ятовування, то зробивши обличчя з цифр або букв, ми легко по малюнку згадаємо закладену інформацію (номер телефону, ім'я, прізвище тощо). Якщо це довільні імпровізації безперервної лінії - така вправа дуже розвиває здатність до творчої уяви, творчого мислення, відкриває у людині несподівані, навіть для неї самої, здібності (малювати, писати вірші, творчі розповіді,...)

16. Метод ВІДСТОРОНЕНОСТІ

Відстороненість – це вміння бачити себе зі сторони, частіше воно присутнє у дитячих іграх, спілкуванні. У дорослих така здатність менш виразна і виявляється у стресових ситуаціях.

Наприклад, дитина їде на санчатах з гори, падає, плаче. Ображається, біль переповнює її, і вона починає бачити себе зі сторони, як вона стоїть на горі, дорослі заспокоюють її, витирають сльози хусточкою. Вона заспокоюється.

Як показують експерименти і спостереження за дітьми у школі, з таким феноменом пов'язані не тільки резерви уваги, пам'яті, а й психічного здоров'я. Вміння бачити себе зі сторони під час змінюваного стану свідомості присутнє майже у всіх психотехніках (давніх і сучасних) у багатьох народів.

Як не дивно, але відстороненість іноді підвищує концентрацію уваги.

Ми даємо учню робити декілька вправ одночасно. Наприклад, він малює однією рукою коло, другою трикутник, і при цьому йому диктуються слова для запам'ятовування (10-15 слів). Через декілька спроб він починає правильно виконувати завдання, причому кола і трикутники починають вимальовуватися все краще (коли починаємо малювати вперше двома руками, як правило, коло схоже більше на трикутник, а трикутник має круглі кути).

Отже, те, що повинно заважати, вмить починає допомагати. Але це відбувається лише тоді, коли учні відсторонено виконують завдання.

Складно описати словами цей феномен, простіше згадати власні приклади відстороненості, коли себе, свої проблеми, мабуть весь світ, ви начебто побачили зі сторони. Ми прийшли до висновку, що декільком учням можна не забороняти на уроках хитати ногами, малювати кораблики, розмовляти, навіть навпаки. Їх зовнішній вид буде показувати, що увага розсіяна, погляд блукає, або нічого не виражає, що їх свідомість не присутня на уроці. Однак спитайте їх, і вони повторять не тільки тему уроку, але й те, що відбувалося за останньою партою, що відбувалося за вікном та те, що встигла сказати вчителька.

Увага таких учнів об'ємна. Розшукайте їх у своєму класі та використовуйте запропоновані вправи. Але ні в якому разі не примушуйте їх сидіти смирно, руки тримати на парті, як у наручниках та дивитися прямо у рот вчителя. Таким учням від природи дано інший тип уваги. Використовуйте його, а не перенавчайте їх. Тим більше, що з цим феноменом пов'язані резерви праці нашого інтелекту.

17. РЕГРЕСІЯ

Метод регресії (від лат.геегеззиз - зворотній рух) відрізняється від методу автобіографічних спогадів. При автобіографічній пам'яті ми використовуємо добре відомі нам події, які відбувалися з нами, друзями, країною. Ми лише торкаємось тих подій, не вдаючись у подробиці, не переймаючись ними емоційно. Немовби перекидаючи календар. Вони повинні бути значимі для нас або для історії. Інакше ми не зафіксуємо їх у пам'яті.

При регресії нам потрібні нові, раніш не згадувані події. Ми немовби шукаємо скарб, не знаючи, на що натрапимо. Під час регресії ми можемо згадати непримітну дрібницю, але вона допоможе стати острівком, на якому нам захочеться затриматись і пережити знов зустріч з втраченим часом. Такі зустрічі завжди емоційно розмальовані. Ми не перекидаємо календар нашого життя, а відправляємося на планету нашого дитинства, зустрічаємося з життям, підозріло нам знайомим. При цьому методі ми не просто згадуємо дитинство, а начебто знов його переживаємо, як наяву, а іноді і яскравіше. Якщо спитати людину, яка не володіє цим методом, що вона робила 5 років тому у цей день, у три години дня? Вона, напевно, не відповість. Учень, володіючий регресією, опише цей день, годину за годиною. Хоча раніше ніколи його не згадував. Ці здібності, відтворювати свій вік до 3-4 років, мало вивчені. Але в цьому - ключ до розгадки секрету пам'яті. При оволодінні цим методом, бажано використовувати спокійну музику, розслаблятися. Якщо вам вдалося згадувати себе у 7, 6, 5, .... років, нові не відомі раніше подробиці - ви оволоділи регресією, а разом з нею й резервами вашої пам'яті.

Ми вже казали на початку, що складніше навчитись згадувати, ніж запам'ятовувати.

18. Метод НАДМІРНОСТІ.

Метод надмірності - це вміння використовувати більше інформації, ніж закладено у початковому матеріалі. Наприклад, читаючи якийсь текст, щоб його запам'ятати, недостатньо перелічити по черзі тільки дії, які відбувалися. Треба уявити більше, ніж сказано у тексті, тоді сам текст запам'ятовується майже дослівно. Цей метод дозволяє поширити межі фантазування, покращити результати, відійти від звичайних уявлень, вміти бачити, відчувати більше, ніж є насправді. Метод заважає лише тільки при логічному запам'ятовуванні. При образному він робить наше уявлення більш докладним, у нас з'являється простір для творчості і натхнення.

Цей метод майбутньої "екологічної" педагогіки.


19. Метод ЦИЦЕРОНА

Цей метод прийшов до нас з Давньої Греції. Поет Симонід тренував свою пам'ять розкладаючи інформацію по добре знайомій йому кімнаті. Потім достатньо було згадати кімнату, щоб потрібна інформація виникла перед очима.

В деяких книгах виникнення цього методу приписують римському політику і оратору Цицерону, який прославився тим, що під час своїх виступів у сенаті легко відтворював по пам'яті імена, історичні дати, цитати. Коли він готувався до виступу, він ходив по своєму будинку і подумки розкладав частини свого виступу по різним куточкам кімнати. Цицерон перейняв цей метод у Симоніда. Справедливо було б назвати цей метод "методом Симоніда", але він дійшов до нас як метод Цицерона.

20. Метод ПРИГАДУВАННЯ.

З практики виявилось, що тренувати треба точність і швидкість сприйняття. Фахівці стверджують, що погано згадується те, що погано сприймалося. Тому можна зробити висновок, що треба вчитись правильно сприймати інформацію, критично її осмислювати, раціонально повторювати. Тоді, згадуючи головну думку, можна відтворити весь зміст.

Але ці пропозиції добрі тільки для інтелектуальної інформації.

Що робити, коли не згадується ім'я людини, або пам'ятаєш ім'я, але не згадується її телефон, вулиця, будинок (тим часом, що до цього моменту добре знали)? Вмить вилетіло все з пам'яті, й ви не можете зосередитись.

У таких випадках пропонують "напружити пам'ять", "шукати нагадуючі прикмети", "шукати схожу область знань". Так, ці пропозиції корисні, якщо треба відшукати у пам'яті навчальний матеріал. Але, напевно, вони не допоможуть юристу, якій загубив контракт; господині, яка сховала гроші, та не може їх відшукати; жертві, яка не пам'ятає прикмети злодія; студенту під час іспитів, який забув вдома шпаргалки.

Уявіть собі картину: в кабінеті у слідчого потерпілому говорять: "постарайтеся пригадати прикмети злодіїв, вам треба напружитись, згадати подробиці. Це дуже важливо!" - Він хоче, але у нього не виходить. І чим сільніше намагається, тим гірше результат.

Ми робимо прямо протилежне - під спокійну музику пропонуємо зручно розслабитись у кріслі, забути про все на декілька хвилин. Наша свідомість, як поверхня озера, заспокоюється, і на його поверхні легко розрізнити навіть слабкий відблиск забутого. Тобто, щоб щось згадати, краще не напружувати пам'ять, а розслабитись, згадати все, що було супутником тих дій, які треба згадати, тоді пам'ять ніби сама, відшукає потрібну інформацію.

21. ЗМІНЮВАЛЬНІ МОДАЛЬНОСТІ

Суть методу у тому, що інформація, яка надходить по одному каналу сприйняття, усвідомлюється та фіксується на другому.

Наприклад, якщо диктуються слова для запам'ятовування (особливо у прискореному темпі), слухачі, начебто перестають чути слова, але при цьому продовжують бачити слова - образи на внутрішньому екрані.

Тобто, як слуховий подразник, інформація не усвідомлювалась, вона перекодувалася у зорову модальність та вже усвідомлювалася як відеорядок.

Цей метод має пряме відношення до резервів пам'яті і сприйняття, і не користуватись ним, всеодно, що відмовлятися від механічної високошвидкісної бігучої доріжки для тренінгу легкоатлетів.

22. Метод ДИНАМІЧНИХ СПІВВІДНОШЕНЬ

Цей метод прийшов зі спорту високих досягнень.

Назва методу говорить про те, що вправи, які використовуються для тренінгу окремих фізичних якостей спортсмена, мають співвідноситись з динамікою данного виду спорту. На тренінгових заняттях ми використовуємо 2-3 вправи одночасно. Наприклад:

  • учень запам'ятовує слова і робить з дроту якусь фігурку;

  • учень запам'ятовує цифри і при цьому згадує та повторює слова, що надиктовані раніше.

23. Метод ЗАКАРБУВАННЯ

Всі фахівці, без винятку, підкреслюють важливість сприйняття під час запам'ятовування. Але як підсилити сприйняття? Одні пропонують: "Більше емоцій!", інші - провітрювати приміщення перед запам'ятовуванням, робити більше перерв, або найважливішу інформацію сприймати зранку, на свіжу голову.

Всі ці поради як корисні, так і безпомічні. І, як правило, ніхто ними не користується. Цікава інформація, яка зворухнула ваші почуття, ніби сама запам'ятовується. А з нецікавою, як її не прикрашай, ефект невеликий -внутрішній опір організму подолати важко. Як що це так - треба шукати рішення проблеми не зовнішньо, а з середини. Тобто ефект цього метода базується на тому, що на інформацію, яку треба запам'ятати (особливо нецікаву, нудотну) треба, якби подивиться з іншого боку, зробити для себе її здебільш цікавою. Такій ефект понадвраження, присутній всього декілька десятків секунд, але цього досить, щоб використовувати його для підвищення ефективності роботи нашого інтелекту. Якщо ми наштовхуємося на якій-небудь прийом, який дає можливість навіть на декілька процентів збільшити ефективність у навчанні, - це вже знахідка. Його треба зберегти, про нього необхідно говорити.

Цей прийом краще використовувати, коли втомилися, коли навчальний матеріал нудотний, коли мало часу й вже треба виходити до шкільної дошки, коли втомлюєшся від звичної обстановки і бажаєш поглянути на все по-новому.

Треба відмітити, що "поглянути по-новому" вдається творчому типу людей - тим, в кого хороша, яскрава уява від природи, або тим, хто засвоїв прийоми розслаблення. У людей мислячого типу, цей ефект викликати важко, й використовувати його не рекомендується.

24. КОМБІНОВАНІ МЕТОДИ

У житті майже завжди ми користуємося комбінованими методами запам'ятовування. Трохи одного, трохи іншого. Як і саме розподілення на методи досить умовно. Коли дитину питають: "Яка цукерка найсмачніша? - він згадує, яку цукерку з'їв учора, й відповідає: "Шоколадна!" Чи можемо ми поділити, де він міркував, де уявляв, а де згадував? Це різні боки одного процесу. З методичної точки зору, штучний розподіл на численні методи обґрунтований. Вся світова педагогіка на цьому будується. Але під час тренінгу ці методи треба знов поєднувати, комбінувати. Чим успішніше учні навчаться це робити, тим краще буде результат. Різноманітних комбінацій може бути безліч.

Це й робить наші заняття цікавими. І вчителям, і учням є де проявити свої творчі здібності.

25. Метод ЗАБУВАННЯ

Чи можливо за власним бажанням забути неприємні події свого життя на хвилину, на годину або на все життя? Адже коли неприємні переживання довго супроводжують нас, не відпускаючи ні вдень, ні вночі, коли надмірність інформації перед іспитами перевантажує нашу активну пам'ять, робить з неї "кашу", робота нашого інтелекту, нашої пам'яті порушується. І, кінець кінцем, ми починаємо скаржитись на пам'ять.

Забудькуватість прийшла не тоді, коли ми її чекали, а тоді коли вона сама захотіла і вже не можна її прогнати. Ми чудово забуваємо, тільки не за власним бажанням. Наприклад: після сильної автомобільної аварії людина може забути цілий шматок свого життя.

Численні спостереження та експерименти говорять про те, що природа дала нам механізми ефективного визволення від небажаної інформації і весь секрет тільки у тому, як ним оволодіти. Психологи вже давно прийшли до висновку, що погані вісті забуваються не із збігом часу, і не просто так. Але як тренувати цей процес, мало де розшукаєш відповідь. У книзі "Школи Ейдетики" "Як забувати непотрібне" наводиться багато вправ для тренінгу здатності забувати непотрібне. Бо неприємні події, які заважають зосередитись на необхідній інформації, заважають навіть нормально жити.

26. ФОТОГРАФІЧНА ПАМ'ЯТЬ

Це один з тих методів і способів запам'ятовування, про які мріють майже усі люди. Зирнув, "сфотографував". Цей метод добре виходить у ейдетиків, в яких від природи яскраві образи. Ейдетик не згадує при відповіді, що було на картинці, а як би продовжує бачити. Якщо у учня, без яскравих образів, спитатити: " Скільки було віконців у будинку, або скільки предметів лежало на столі?" - він відповість: "Я не встиг порахувати". А ейдетик скаже: " Зараз подивлюсь. Так ... три вікна, дві ложки...". Він начебто продовжує бачити картинку, як на фотографії, перед собою.

Звичайно, не завжди ця фотографія виходить чіткою. Дня цього ми вводимо шкалу образів. Щоб учень знав, до чого треба прагнути. Спеціальними вправами можна цілеспрямовано тренувати фотографічну пам'ять день за днем, як тренують свої здібності музиканти, спортсмени, художники.

27. РОЗВИТОК ПАМ'ЯТІ ПІД ЧАС СНУ

Нічні враження займають велике місце у житті дитини і часто затуляють оточуюче його життя, тому що вони яскравіші і незвичайніші, аніж реальність. Більша частина переживань у житті дитини проходить у мріях, фантазіях, снобаченнях. Це, часто, складає основний зміст дитячих спогадів.

На використання цього методу, який дала нам природа і повз якого щодня проходять вчителі й вихователі, віддаючи дань традиційним підходам, наштовхнули нас, знов таки, талановиті учні. Ми проводили заняття у шахматній школі ім. Петросяна, і один учень сказав, що у нього є власний метод розвитку пам'яті.

"Я розвиваю пам'ять під час сну. Наприклад, мені треба запам'ятати параграф з підручника історії. Я уважно один раз читаю його, потім кладу під подушку. Якщо під час сну він мені присниться і я зможу пробігти очима сторінки параграфу, я впевнений, що завтра на уроці все відповім правильно." Я спитав учня: "А якщо книга не присниться?" -"Такого не буває!" - впевнено відповів він. Щоб не перевантажувачи мозок під час сну, треба оволодіти секретом дрімотного стану, коли думки течуть в'яло, плутаються, ти поступово засинаєш.

Існують інструментальні прийоми запам'ятовування уві сні. Наприклад, записування тексту на іноземній мові на магнітофон і прокручування його декілька разів під час сну. Цей спосіб ми не використовуємо.


Правильне харчування – ключ до хорошої роботи мозку


Кращі нелікарські антидепресанти - низькокалорійні фрукти, смачні салати з них, заправлені йогуртом. Гарний мед і сухофрукти, особливо ізюм, шоколад. Завдяки вмісту у шоколаді психоактивної речовини - теоброміну, вона підвищує працездатність, «вивітрюється» смуток. У шоколаді містяться речовини, що стимулюють вироблення ендорфіну ("гормону щастя"), вітаміни В1, У2, РР, F. Окрім того, шоколад допомагає виробляти серотонін, що відповідає за наш настрій, якщо цієї речовини не вистачає, може розвиватися депресія.

При підвищеній тривожності, стресовому стані, у період адаптації рекомендується додавати в їжу вітаміни групи В, пити молоко на ніч. Вплинути на депресивні настрої допоможуть багаті фолієвою кислотою зелень, капуста, буряк, морква. Не менш корисні для відновлення сил і спокою хліб з висівками, горох і квасоля, що містять велику кількість тіаміну (вітаміну В1). Саме недолік цих активних речовин приводить до дратівливості і швидкої втомлюваності.

Тонізуючу дію на організм справляє напій із плодів глоду, шипшини, горобини чорноплодної, лимоннику китайського (насіння). Плоди беруть у рівних кількостях, додають 1 ч.л. растертих насінь лимонника, настоюють у закритій посудині протягом 2 годин, проціджують і п'ють цей напій 2-3 рази в день замість чаю. Корисним для піднесення настрою є чай із звіробою.

Підвищена дратівливість, втомлюваність може бути викликана нестачею в організмі йоду. Заповнити його недостачу допомагають різні морепродукты, насамперед, морська капуста в будь-якому виді: свіжа, консервована в банках чи сушена в порошку. Її добре додавати в салати, соління, запіканки. Салат зі свіжих яблук з буряком і морською капустою, додати горіхи, заправити медом чи майонезом. Корисно вживати в їжу йодовану сіль. Рослинний засіб: лимон з медом, волоські горіхи з медом.

Для підсилення розумової діяльності бажано вживати рибні продукти (але не копченого приготування).

Особливо слід зазначити, що при вживанні вказаних продуктів треба дотримуватися міри.

Список джерел для опрацювання

  1. Васьковська С. Техніка добре сформульованої мети [Текст] / С. Васьковська // Психолог. – 2005. – № 40.

  2. Єгорова Г. Технологія розвитку ідентичності особистості [Текст] / Г. Єгорова // Профорієнтаційна робота психолога. – К. : [б. в.], 2007.

  3. Кисіль Л.Скласти іспит – це дуже просто.// Психолог. – 2009. - № 13.

  4. Куликов Л.В. Психогигиена личности. Уч.пос. – СПб.: Питер, 2004.

  5. Луценко В. Психологічна допомога випускникам у період підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання // Психолог. – 2009. - № 13

  6. Моляко В. О. Психологічна готовність до творчої праці [Текст] / В. О. Моляко. – К. : Знання, 1989.

  7. Сиротенко Г. Навчання. Нові стратегії розвитку [Текст] / Г. Сиротенко. – К. : [б. в.], 2007.

  8. Сервачак О. Формула успіху на іспитах //Психолог. - 2007. - № 13—15.

  9. Савельєва Л. Зовнішнє незалежне оцінювання і психологічне здоров”я випускників.//Психолог. – 2009. - № 13.

  10. Туріщева Л. В. Настільна книга шкільного психолога. •— X.: Основа, 2008. — 255 с

  11. Фадєєв М. Ю., Голушко О. О. Не хвилюй­тесь — у вас екзамени // Практична психологія та соціальна робота: Науково-практичний освіт­ньо-методичний журнал. — 2003. — № 2—3.

  12. Чернишов О.І., Пастухова Н.Л. Зовнішнє оцінювання : реалії сьогодення. //Педагогічна скарбниця Донеччини.- 2007. - № 1.



ЦЕНТР ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ


Напрямки психологічної допомоги дітям, школярам, учителям, батькам


Психокорекція дітей і підлітків


  1. Консультування батьків з питань пов’язаних з віковими психологічними особливостями дітей.

  2. Робота з дітьми, що зазнали психологічної травми.

  3. Встановлення причин відхилень у поведінці, розвитку, навчанні та спілкуванні.

  4. Корекція сором’язливості, тривожності, самооцінки.

  5. Психологічна підготовка дітей до школи.

  6. Розвиток особистості школяра.

  7. Розвиток стресостійкості в умовах здачі іспитів та зовнішнього незалежного оцінювання(ЗНО).


Психодіагностика

  1. Побудова психологічного портрету особистості дитини, її емоційної сфери.

  2. Дослідження структури і рівня розумових здібностей та інтелекту.

  3. Вивчення комунікативних та лідерських якостей.

  4. Діагностика особистісного розвитку дитини.

  5. Виявлення нахилів дітей, підлітків, юнаків та дівчат до певних видів діяльності, рекомендації по профорієнтації.


Шановні учні, ви можете звернутися у центр практичної психології, якщо ви:

  1. Тривожні і сором’язливі.

  2. Незадоволені собою, своєю зовнішністю.

  3. Відчуваєте, що вас не розуміють.

  4. Відчуваєте одинокість.

  5. Зазнаєте труднощів у стосунках з однолітками, учителями, батьками.

  6. Не знаєте як розв’язати конфліктну ситуацію.

  7. Маєте проблеми у навчанні.

  8. Хочете розвинути свою пам'ять та покращити увагу.

  9. Бажаєте вивчити свої здібності та інтереси.

  10. Не знаєте куди йти вчитися, яку професію вибрати.

Телефон Центру практичної психології: 4-30-99






Схожі:

Теоретико-практичні основи освітньої та психологічної підготовки учнів 11 класів до зно iconУдк 378. 14 Володимир Дубинецький теоретико-методологічні основи управління якістю підготовки спеціалістів на сучасному етапі
Я питання теоретико-методологічних основ управління якістю підготовки спеціалістів на сучасному етапі у світлі сучасної психологічної...
Теоретико-практичні основи освітньої та психологічної підготовки учнів 11 класів до зно iconПлан заходів з підготовки до зно – 2014
Розробка планів самоосвітньої діяльності вчителів щодо підготовки учнів до зно-2014
Теоретико-практичні основи освітньої та психологічної підготовки учнів 11 класів до зно iconІнформації про підготовку до зно в мережі Інтернет. Тип уроку : урок формування знань та вмінь. Мета уроку: ознайомити учнів із надійними джерелами інформації про зно, з матеріалами для підготовки до зно
Вірю, що на підготовку витрачаєте якнайбільше сил. Але на якому рівні готовності ви перебуваєте зараз? Як контролювати свою підготовку...
Теоретико-практичні основи освітньої та психологічної підготовки учнів 11 класів до зно iconМетодичні рекомендації для учителів хімії щодо підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання у 2012 році
Особливості проведення зно-2012. Програма зно з біології: концептуальні засади та нововведення
Теоретико-практичні основи освітньої та психологічної підготовки учнів 11 класів до зно iconНаказ №320 Про підвищення якості підготовки учнів до зно
Відповідно до плану роботи Головного управління освіти І науки Харківської обласної державної адміністрації на 2012 рік комунальним...
Теоретико-практичні основи освітньої та психологічної підготовки учнів 11 класів до зно iconСтратегія і тактика підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання
«у ширину») та діагностування ступеня обізнаності у певному предметі (тестування «у глибину»). Така ситуація не лише ускладнює процес...
Теоретико-практичні основи освітньої та психологічної підготовки учнів 11 класів до зно iconУкладачі Д. Д. Романовська
«Основи психології та педагогіки» спецкурс для підготовки учнів 10-11 класів до олімпіади з педагогіки і психології
Теоретико-практичні основи освітньої та психологічної підготовки учнів 11 класів до зно iconПрограма підготовки та проведення у днвк №119
Запросити на свято батьків 1-11 класів (5 чол.) Обрати делегацію учнів 5-11 класів(5 учнів)
Теоретико-практичні основи освітньої та психологічної підготовки учнів 11 класів до зно iconНове видання посібник «Історія України: зно. Експрес-підготовка» (авт. В. Власов) допоможе ефективно підготуватися до зно, зосередить увагу учнів на ключових елементах програми.
Дібрано матеріал для вдосконалення вмінь працювати з історичною картою. Кожен розділ завершують тренувальні тести з відповідного...
Теоретико-практичні основи освітньої та психологічної підготовки учнів 11 класів до зно iconІнформації про зовнішнє незалежне оцінювання в мережі Інтернет. Тип уроку : урок формування знань та вмінь. Мета уроку: ознайомити учнів із надійними джерелами інформації про зно, з матеріалами для підготовки до зно
Як контролювати свою підготовку до зно? Як бути в курсі усіх справ щодо зно? Як без проблем зареєструватися для його проходження,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи