Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2006 n 1640, наказую icon

Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2006 n 1640, наказую




Скачати 257.82 Kb.
НазваПоложення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2006 n 1640, наказую
Дата конвертації21.05.2013
Розмір257.82 Kb.
ТипПоложення

Про затвердження Правил охорони праці для працівників шкіряного виробництва


Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
від 19 червня 2007 року N 136

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
4 липня 2007 р. за N 760/14027

Відповідно до Закону України "Про охорону праці", Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 N 1640, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці для працівників шкіряного виробництва (далі - Правила), що додаються.

2. Наказ увести в дію з 01.08.2007.

3. З набранням чинності наказу вважати таким, що не застосовується на території України, НАОП 1.7.30-2.06-85 "ОСТ 17-15-85. Процеси виробничі підприємств шкіряної та шкірсировинної промисловості. Вимоги безпеки", затверджені Міністерством легкої промисловості СРСР.

4. Начальнику відділу організації державного нагляду в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері Ткачову В. С. у п'ятиденний термін забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В. В. внести Правила до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці та розмістити їх на веб-сторінці Держгірпромнагляду.

6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В. Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Долматова О. І.

 

^ Голова Держгірпромнагляду 

С. Сторчак 



 



Про затвердження Правил охорони праці для працівників шкіряного виробництва 1

Правила охорони праці для працівників шкіряного виробництва 2

^ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 2

2. ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧІ ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3

2.1. Вимоги до території підприємства, виробничих споруд та приміщень 3

2.2. Освітлення 6

2.3. Вентиляція й опалення 7

2.4. Водопостачання і каналізація 8

5.2.18. Рамні барабани 9

5.2.19. Шліфувальні та знепилювальні машини 10

5.2.20. Лінія покривного фарбування з системою газового сушіння 10

5.2.21. Лінії покривного фарбування з тунельною сушаркою та каталітичними панелями на інфрачервоних променях 11

5.2.22. Гідравлічні преси, ротаційні преси, преси безперервного друку - гладіння 12

5.2.23 Лощильно-розтягувальні машини та сатинувальні машини 12

5.2.24. Прохідні ротаційно-валкові машини 12

^ 6. ВИМОГИ ДО РОЗМІЩЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ І ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ 12

7. ВИМОГИ ДО СИРОВИНИ, НАПІВФАБРИКАТІВ, ХІМІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА УМОВ ЇХ ЗБЕРІГАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ 13

7.1. Сировина, напівфабрикати 13

7.2. Хімічні матеріали, органічні дубильники 13

7.3. Вимоги до умов зберігання і транспортування 14

^ 8. ВИМОГИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ЗАСОБАМИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 16



ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
від 19 червня 2007 р. N 136

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
4 липня 2007 р. за N 760/14027 
^

Правила охорони праці для працівників шкіряного виробництва

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


1.1. Ці Правила поширюються на підприємства, установи й організації (далі - підприємства) незалежно від їх підпорядкування і форм власності, які займаються шкіряним виробництвом.

Вимоги цих Правил є обов'язковими для всіх підприємств шкіряного виробництва.

Правила регламентують вимоги щодо безпечного виконання робіт у технологічному процесі шкіряного виробництва.

1.2. Для запобігання травматизму, професійним захворюванням і аваріям на виробництві роботодавець зобов'язаний згідно з Законом України "Про охорону праці" створити на кожному робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та забезпечити усунення причин, що призводять до нещасних випадків та професійних захворювань. З цією метою роботодавець повинен забезпечити функціонування системи управління охороною праці, а працівник зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-правових актів та цих Правил.

1.3. Роботодавець з урахуванням специфіки виробництва, вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 N 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04), для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням, аваріям в процесі роботи, розробляє і затверджує Положення про службу охорони праці на підприємстві.

1.4. На кожному підприємстві повинні бути розроблені інструкції з охорони праці.

1.5. При прийомі на роботу працівник відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці" повинен бути ознайомлений з умовами праці на робочому місці та вимогами щодо запобігання несприятливій дії небезпечних і шкідливих чинників виробничого процесу, а також його правами, у тому числі на компенсацію за роботу в таких умовах.

1.6. На кожному підприємстві повинен бути затверджений Перелік робіт з підвищеною небезпекою з метою проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників шкіряного виробництва.

1.7. Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників проводяться відповідно до Закону України "Про охорону праці" у встановлені терміни згідно з Положенням про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 45, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.06.94 за N 136/345.
^

2. ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧІ ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

2.1. Вимоги до території підприємства, виробничих споруд та приміщень


2.1.1. Територія підприємства та розташовані на ній будівлі повинні відповідати вимогам СНиП "Генеральные планы промышленных предприятий", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.80 N 213 (СНиП II-89-80), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-04), та цих Правил.

2.1.2. Територія підприємства повинна бути огороджена, впорядкована й утримуватися в належному санітарно-гігієнічному стані. Для тимчасового зберігання відходів виробництва та сміття повинні бути обладнані спеціальні площадки з твердим покриттям, звідки вони транспортуються в місця організованого складування - на полігони, звалища тощо. У разі тимчасового їх зберігання необхідно запобігати забрудненню ними грунту, води, повітря.

2.1.3. Розташування виробничих і допоміжних будівель, споруд на території підприємства повинно відповідати технологічному процесу виробництва.

2.1.4. Територія підприємства має бути вирівняна і спланована так, щоб було забезпечено відведення стічних вод від будівель, майданчиків, проїздів та пішохідних доріжок до водостоків.

2.1.5. Перед в'їздом на територію підприємства повинна бути розміщена інформація (схеми, плани) про розташування виробничих підрозділів, доріг, пожежних гідрантів, водоймищ, швидкість руху автотранспорту тощо.

2.1.6. На території підприємства мають бути впорядковані дороги з твердим покриттям (асфальт, бетон тощо) для руху транспорту, техніки, а також пішохідні доріжки та тротуари завширшки 1,5 м. Дороги і пішохідні доріжки необхідно систематично очищати від бруду і снігу, а в темну пору доби - освітлювати.

2.1.7. Пожежні водойми, траншеї, конденсатні, каналізаційні та інші технічні колодязі, що влаштовуються з виробничою метою, повинні бути огороджені або закриті міцними кришками, а в темну пору доби - освітлені. До водоймищ, які є джерелами протипожежного водопостачання, повинні обладнуватись під'їзди з твердим покриттям. Для зупинки та розвороту автомобілів біля водоймищ повинні облаштовуватись майданчики розміром не менше 12 х 12 м.

2.1.8. Резервуари, баки та інші ємності для зберігання паливних і мастильних матеріалів необхідно розташовувати на спеціально відведених місцях (ділянках).

2.1.9. Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій мають бути визначені категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до НАПБ "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. ОНТП 24-86", затвердженого наказом МВС СРСР від 27.02.86 N 6141-1 (далі - НАПБ Б.07.005-86), а також клас зони відповідно до вимог Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджених наказом Мінпраці України від 21.06.2001 N 272 (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначити на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та зовні.

2.1.10. Протипожежні перепони (стіни, перегородки, перекриття, протипожежні зони, двері та ін.) вибухопожежонебезпечних приміщень повинні мати границю вогнетривкості відповідно до вимог ДБН "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва", затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88 (далі - ДБН В.1.1-7-2002).

2.1.11. Небезпечні зони на території промислових майданчиків підприємств, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях повинні бути позначені знаками безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 і обгороджені.

2.1.12. Об'ємно-планувальні і конструктивні рішення виробничих будівель і споруд повинні відповідати вимогам СНиП "Производственные здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.01.86 N 287 (далі - СНиП 2.09.02-85), СНиП "Складские здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.85 N 280 (далі - СНиП 2.11.01-85), ДБН В.1.1-7-2002, ДБН "Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Мінбуду України від 15.05.2006 N 168 (далі - ДБН В.2.5-28:2006), ГОСТ 12.1.005-88 та цих Правил.

2.1.13. Виробничі будівлі та споруди необхідно оглядати два рази на рік (навесні та восени) з метою визначення їх подальшої експлуатації відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Держбуду України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за 424/2864 (далі - НПАОП 45.2-4.01.98).

2.1.14. Виробничі будівлі та споруди повинні бути обладнані технічними засобами протипожежного захисту (установками пожежної сигналізації, пожежогасіння, системами оповіщення про пожежу тощо) та первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом МНС України від 22.08.2005 N 161, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005), ДБН "Інженерне обладнання будівель і споруд. Пожежна автоматика будівель і споруд", затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 N 247 (ДБН В.2.5-13-98), Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МНС України від 02.04.2004 N 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004), ГОСТ 12.4.009-83.

2.1.15. Виробничі будівлі та первинні засоби пожежогасіння повинні утримуватись у справному технічному стані відповідно до вимог технічної документації на них, щоб у разі необхідності ефективно застосувати для гасіння пожежі, а також забезпечити виконання правил пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01.001-2004 та Правил пожежної безпеки для підприємств легкої промисловості, затверджених Мінлегпромом УРСР від 05.05.90 (НАПБ Б.01.043-90/170).

2.1.16. Евакуаційні шляхи та виходи необхідно утримувати вільними для забезпечення безпеки людей під час евакуації у разі виникнення пожежі чи аварії. Їх конструктивні та планувальні рішення, кількість та розміри, умови освітленості, забезпечення незадимлення, протяжність шляхів евакуації, їх оздоблення повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85 та НАПБ А.01.001-2004.

2.1.17. Підлога в приміщеннях цехів повинна бути рівною, мати тверде покриття з гладкою неслизькою поверхнею, зручною для очищення та ремонту, а також не бути джерелом утворення пилу. У приміщеннях з холодною підлогою постійні робочі місця повинні бути обладнані підставками та килимками.

2.1.18. Вхідні двері виробничих приміщень, розташованих у районах з розрахунковою температурою зовнішнього повітря для холодної пори року 15° C і нижче, повинні бути обладнані тамбурами або повітряно-тепловими завісами, а двері тамбурів обладнані безпечними пристроями для самостійного зачинення та фіксації у відкритому положенні.

2.1.19. Адміністративні, санітарно-побутові приміщення (гардеробні, переддушові, душові, умивальні, убиральні, для зберігання спецодягу, одягу) повинні відповідати вимогам СНиП "Административные и бытовые здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.87 N 313 (далі - СНиП 2.09.04-87).

2.1.20. У всіх умивальнях має бути достатня кількість мила, інших мийних засобів та повітряно-теплові сушарки для рук.

2.1.21. Уживати їжу дозволяється тільки в спеціально обладнаних приміщеннях і їдальнях, кімнатах відпочинку та вживання їжі, які повинні бути обладнані умивальниками, кранами або ємностями для питної води, нагрівачем для води, холодильниками та необхідними меблями.

2.1.22. Усі вантажопідіймальні машини необхідно експлуатувати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Мінпраці України від 20.08.2002 N 409 (НПАОП 0.00-1.03-02).

2.1.23. Експлуатація повітряних компресорів і повітропроводів повинна проводитись відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71 (НПАОП 0.00-1.13-71).

2.1.24. Посудини, що працюють під тиском, повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94 N 104 (далі - НПАОП 0.00-1.07-94).

2.1.25. При виконанні електрозварювальних і газозварювальних робіт слід дотримуватись вимог Правил з техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві ацетилену, кисню і газополуменевій обробці металів, затверджених Мінхіммашем СРСР 08.07.85 (НПАОП 0.00-1.43-85), Санітарних правил при зварюванні, наплавці та різанні металів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР N 1009-73 та пунктів НАПБ А.01.001-2004.

2.1.26. Експлуатація металообробного устаткування та інструменту повинна відповідати вимогам Правил з техніки безпеки і виробничої санітарії при холодній обробці металів, затверджених Мінхіммашем СРСР 05.07.83 (НПАОП 0.00-1.42-83), Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Мінпраці України від 05.06.2001 N 252 (далі - НПАОП 0.00-1.30-01).

2.2. Освітлення


2.2.1. Виробничі, побутові, допоміжні та інші приміщення повинні мати штучне та природне освітлення відповідно до ДБН В.2.5-28:2006 та НАПБ А.01.001-2004.

Природне освітлення повинно бути максимально використане. Для захисту працівників від прямих сонячних променів необхідно застосовувати штори, жалюзі тощо.

2.2.2. Для забезпечення нормованої освітленості і рівномірного світлового потоку на робочу поверхню машини повинно бути передбачено місцеве освітлення стаціонарними світильниками.

2.2.3. Для додаткового освітлення закритих вузлів і механізмів під час огляду і ремонту в обладнанні повинні бути передбачені спеціальні стаціонарні світильники або штепсельні розетки для підключення переносних ламп з закритими ковпаками.

2.2.4. Для місцевого освітлення необхідно застосовувати світильники з лампами розжарювання з напругою не вище 42 В. Допускається застосування світильників з люмінесцентними лампами з напругою 127 - 220 В за умов недопущення їх струмовідводних частин для випадкових доторкань.

2.2.5. Світильники місцевого освітлення як з лампами розжарювання, так й з люмінесцентними лампами, повинні мати відбивачі із непрозорого матеріалу з захисним кутом не менше 30°, а при встановленні світильника не вище рівня очей працівника - не менше 10°.

2.2.6. Світильники штучного освітлення в цехах, де проводяться процеси рідинної обробки, повинні встановлюватись у герметичній арматурі відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01.

2.2.7. Вибір світильників для вибухопожежонебезпечних приміщень повинен проводитись відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01 та НАПБ А.01.001-2004 залежно від класу вибухопожежонебезпеки. Для освітлення таких приміщень необхідно встановлювати щілинні світильники.

2.2.8. Облаштування світильників повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.4.120-83, ГОСТ 12.4.123-83 та Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-02).

2.2.9. Ремонт та нагляд за справністю проводів, вимикачів ламп, запобіжників, рубильників та іншої апаратури необхідно здійснювати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97.

2.2.10. Очищення світильників та арматури повинно здійснюватись тільки після відключення напруги електричної мережі та їх охолодження (перевіряється їх стан, зіпсовані вузли та деталі підлягають заміні). Під час виконання цієї роботи необхідно використовувати спеціально призначені пересувні вишки, випробувані драбини тощо.

2.2.11. Очищення від забруднення віконного скла, скляних світлових прорізів, ліхтарів і світильників повинно здійснюватись відповідно до вимог ДБН В.2.5-28:2006 не менше двох разів на рік (або в залежності від забруднення), а в приміщеннях лужних станцій, шліфувальних відділеннях, приміщеннях сортування і комплектування шкіряної сировини сухого консервування, кузнях, котельних та інших приміщеннях зі значним виділенням пилу і копоті повинно виконуватись не рідше чотирьох разів на рік.

2.2.12. У темну пору доби або за поганої видимості (туман, дощ, снігопад) територія підприємства, місця руху людей та транспортних засобів, майданчики, стоянки, а також робочі місця повинні бути освітлені відповідно до вимог ДБН В.2.5-28:2006. Освітлення повинно бути виконано відповідно до НПАОП 40.1-1.32-01.

2.2.13. Роботодавець повинен забезпечити проведення контролю освітленості не рідше одного разу на рік та після кожної групової заміни ламп.
^

2.3. Вентиляція й опалення


2.3.1. Виробничі, допоміжні будівлі й приміщення повинні бути обладнані природною і припливно-витяжною вентиляцією, а також системою опалення відповідно до СНиП "Отопление, вентиляция, кондиционирование", затверджених Держбудом СРСР 28.11.91 (далі - СНиП 2.04.05-91), та НАПБ А.01.001-2004.

2.3.2. В цехах і на дільницях шкіряних підприємств, де проводяться процеси рідинної обробки, та в оздоблювальних цехах повинна передбачатись вентиляція відповідно до галузевих норм технологічного проектування.

2.3.3. Для очищення запиленого та загазованого повітря, що видаляють місцеві витяжні пристрої, перед викидом його в атмосферу повинні бути обладнані пилогазоочищувальні пристрої (циклони, фільтри, пилоосадочні камери або водяні завіси тощо).

2.3.4. Пилові камери, циклони, фільтри, за виключенням індивідуальних аспіраційних пристроїв, змонтованих на машинах, повинні встановлюватись поза робочим приміщенням.

2.3.5. Застосування вентиляції повинно бути обґрунтоване розрахунками, які підтверджують забезпечення необхідного повітрообміну, температури та стану повітряного середовища відповідно до вимог Державних санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99), НАПБ А.01.001-2004 та ГОСТ 12.1.005-88. Усі вентиляційні пристрої (системи) підлягають планово-попереджувальному огляду і ремонту, а також періодичному технічному випробуванню.

2.3.6. Рециркуляція повітря дозволяється в робочий час тільки в приміщеннях, де немає виділення шкідливих речовин (1, 2, 3 класів небезпеки) відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 або їх кількість не перевищує допустимих концентрацій, а у повітрі відсутні різко виражені неприємні запахи цих речовин.

2.3.7. Виробничі процеси, під час виконання яких утворюється пил (процеси шліфування) або відбувається виділення шкідливих газоподібних речовин (процеси приготування та нанесення фарб, апретур тощо), а також променевого і конвекційного теплоутворення, повинні проводитися у приміщеннях, ізольованих від інших та обладнаних припливно-витяжною вентиляцією та місцевими відсмоктувачами.

2.3.8. Не дозволяється підключати до вентиляційної установки більшу кількість споживачів, ніж це передбачено проектом.

2.3.9. Заново змонтовані або реконструйовані вентиляційні установки підлягають налагодженню та випробуванню на ефективність їх дії. Стан повітряного середовища виробничих приміщень повинен періодично перевірятися відповідно до затверджених роботодавцем графіків.

2.3.10. У разі зміни технологічного процесу та розташування виробничого обладнання, що забруднює повітря на дільниці (в цеху), вентиляційні установки повинні бути пристосовані до нового режиму роботи.

2.3.11. Системи опалення, вентиляції і кондиціонування повітря та їх розташування повинні відповідати вимогам СНиП 2-04.05-91 та ГОСТ 12.4.021-75.

2.3.12. Опалювальні прилади повинні мати огорожу, яка запобігає попаданню на них пилу та різних матеріалів виробництва й можливому дотику працівника, а також гладку поверхню, яку легко очищати від пилу.

2.3.13. Для поверхонь обладнання, яке нагрівається під час технологічних процесів, необхідно передбачати теплоізоляцію і підтримання температури поверхні не більше 43° C.
^

2.4. Водопостачання і каналізація


2.4.1. Виробничі та побутові приміщення мають бути обладнані внутрішнім водопроводом та каналізацією відповідно до вимог СНиП "Внутренний водопровод и канализация зданий", затверджених постановою Держбуду СРСР від 04.10.85 N 169 (далі - СНиП 2.04.01-85), а також протипожежним водопостачанням згідно з вимогами пунктів 5.4, 6.3 НАПБ А.01.001-2004.

2.4.2. Зовнішні мережі, споруди водопроводу та каналізації повинні відповідати вимогам СНиП "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 27.07.84 N 123 (СНиП 2.04.02-84), СНиП "Канализация. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 21.05.85 N 71 (СНиП 2.04.03-85), та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691. Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинна здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75.

2.4.3. Облаштування внутрішніх водопроводів, каналізації і водостоків повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85, а експлуатація водопровідних і каналізаційних споруд і мережі має відповідати вимогам ГОСТ 12.3.006-75.

2.4.4. Кожне підприємство повинне бути забезпечено подачею води:

- для санітарно-гігієнічних потреб;

- для виробничо-технічних потреб;

- для потреб зовнішнього і внутрішнього пожежогасіння.

виключення сповзання з них ланцюгів.
^

5.2.18. Рамні барабани


5.2.18.1. Бочки рамних барабанів повинні мати надійні і справні гальмівні пристрої, які забезпечують зупинку їх в заданому положенні і стійке положення при зупинці.

5.2.18.2. Рамні барабани повинні мати три типи обертання:

ручний, коли всі операції виконуються працівником;

автоматичний, коли барабан обертається вперед і назад автономно;

програмувальний, при якому затримується початок обертання барабана на фіксований проміжок часу, після чого барабан починає обертатись автоматично.

5.2.18.3. Обслуговувальний персонал пиловловлювальної установки барабанів повинен контролювати цілісність і чистоту фільтраційних мішків.

5.2.18.4. Управління барабанами повинно здійснюватись з пульта управління.

5.2.18.5. Для безпечної роботи в барабанах для розбивання шкур повинні бути передбачені запобіжні пристрої (запобіжний бар'єр, ручне гальмо, аварійна кнопка, нерухомі захисні пристрої).

5.2.18.6. Для забезпечення безпеки під час роботи з барабанами, у яких проводяться рідинні процеси, повинні бути передбачені:

нерухомі металеві бар'єри, які розміщуються позаду та з боків барабана і перешкоджають підхід до рухомих частин барабана;

рухомі металеві бар'єри, які у припіднятому положенні зупиняють барабан;

аварійна кнопка;

площадка з огородженням, яка обладнана зажимами для фіксування пересувного піддона для безпечного подання сухих хімматеріалів.

5.2.18.7. Подання хімматеріалів для проведення рідинних процесів повинно виконуватись як в автоматичному, так і в ручному режимі.

5.2.18.8. Обслуговувальний персонал повинен знати систему управління барабанами, технічну і технологічну документацію на них.

5.2.18.9. Працівник, який виконує роботи на рамних барабанах, повинен знати систему зволожування, автоматичного підігріву, пилоуловлювання, систему подавання в барабан хімічних речовин.
^

5.2.19. Шліфувальні та знепилювальні машини


5.2.19.1. Шліфувальний барабан повинен мати огородження, яке запобігає попаданню під нього рук працівника.

5.2.19.2. Шліфувальна машина повинна мати пристрій, який полегшує заміну абразивної шкурки.

5.2.19.3. Верхня кришка щіткової машини повинна мати запірний пристрій, який не дозволяє відкривати її під час роботи.

5.2.19.4. Машини і агрегати повинні бути оснащені витяжними пристроями для видалення пилу, який утворюється при шліфуванні і знепилюванні. Перед викидом назовні запилене повітря підлягає очищенню, не допускаючи осідання і накопичення пилу в повітроводах.

5.2.19.5. Пилозбірники індивідуальних аспіраційних пристроїв повинні своєчасно звільнятись від накопиченого пилу. Видалення пилу повинно бути механізовано.

5.2.19.6. Очищення щіткових валів повинно бути механізовано.

5.2.19.7. Наявність пилу на робочих місцях під час роботи на шліфувальних і знепилювальних машинах і агрегатах не повинно перевищувати встановлених норм згідно з ДСН 3.3.6.042-99.
^

5.2.20. Лінія покривного фарбування з системою газового сушіння


5.2.20.1. Лінія покривного фарбування повинна бути оснащена захисними пристроями на ділянці подання шкур, на кабіні розпилення, на сушарці, на ділянці знімання шкур, на пилоочищувачі.

5.2.20.2. Електричний щит управління має бути розміщений на відстані від кабін розпилення на випадок несправності в електричній системі управління.

5.2.20.3. Повітропровід повинен бути обладнаний електроклапаном для синхронної зупинки процесу розпилення і транспортера.

5.2.20.4. Розпилювальні кабіни і вимикачі повинні бути виготовлені з антизаймистих матеріалів.

5.2.20.5. Для видалення частинок і аерозолів, що утворюються під час розпилення із заднього боку кабіни, повинен бути встановлений пилоочищувач, який працює на основі комбінованої дії води і системи фільтрування.

5.2.20.6. На лініях покривного фарбування шириною робочого проходу 3,0 м не повинні оброблятись шкури малих розмірів, які під час роботи транспортера можуть зковзнути зі струн.
^

5.2.21. Лінії покривного фарбування з тунельною сушаркою та каталітичними панелями на інфрачервоних променях


5.2.21.1. Лінії покривного фарбування з тунельною сушаркою та каталітичними панелями на інфрачервоних променях повинні мати звукові й світлові пристрої для подавання сигналів тривоги витоку газу.

5.2.21.2. У зоні лінії покривного фарбування з тунельною сушаркою та каталітичними панелями на інфрачервоних променях не допускається перебування сторонніх осіб.

5.2.21.3. Роботи з обслуговування лінії покривного фарбування з тунельною сушаркою та каталітичними панелями на інфрачервоних променях повинні виконуватись після повної зупинки всіх рухомих робочих органів і при температурі внутрішніх частин не вище 43° C.

5.2.21.4. Газові сушарки повинні бути герметизовані з метою запобігання проникненню забрудненого повітря в приміщення цеху.

5.2.21.5. Електродвигуни, вентилятори та інші частини, що рухаються, повинні бути розміщені на безпечній від працівника відстані і огороджені.

5.2.21.6. Зовнішні огородження лінії повинні бути теплоізольовані. При цьому температура поверхні ізоляції не повинна перевищувати 43° C.

5.2.21.7. Кріплення розпилювачів в кабіні повинне забезпечувати можливість легкого їх знімання і ремонту поза кабіною.

5.2.21.8. Ремонтне освітлення в кабіні розпилення лінії повинно здійснюватись світильниками з напругою 12 В, при чому в агрегатах для нітропокриття вони повинні бути у вибухозахисному виконанні.

5.2.21.9. Уміст небезпечних парів та газів на робочих місцях лінії і розпилювальних кабінах не повинен перевищувати граничнодопустимих норм згідно ГОСТ 12.1.005-88.
^

5.2.22. Гідравлічні преси, ротаційні преси, преси безперервного друку - гладіння


5.2.22.1. Експлуатація преса допускається тільки у тому випадку, коли він оснащений контрольно-вимірювальними приладами.

5.2.22.2. Прес повинен мати засоби безпеки:

запобіжні планки;

аварійні кнопки;

захисне заземлення;

кожухи.

5.2.22.3. Не дозволяється блокувати роботу засобів безпеки, а також тримати їх в несправному стані.

5.2.22.4. При попаданні сторонніх предметів на транспортерну стрічку необхідно зробити аварійну зупинку преса.
^

5.2.23 Лощильно-розтягувальні машини та сатинувальні машини


5.2.23.1. Чищення хромованого і ножових валів від пилу і бруду повинно відбуватись при повній зупинці робочих органів машини і після охолодження хромованого валу до температури повітря у приміщенні.

5.2.23.2. При раптовому відключенні електроживлення необхідно виключити рубильник і негайно звернутись у ремонтну службу.
^

5.2.24. Прохідні ротаційно-валкові машини


5.2.24.1. Навколо машини необхідно поставити огородження з червоними і білими ланцюжками і попереджувальними позначками "Тримайся на відстані. Машина в русі".

5.2.24.2. Для безпечного виконання робіт повинні застосовуватись ті ж засоби безпеки, що й на лінії покривного фарбування.
^

6. ВИМОГИ ДО РОЗМІЩЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ І ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ


6.1. Машини, апарати, агрегати, транспортні засоби та інше виробниче обладнання повинні бути розміщені таким чином, щоб монтаж, ремонт та їх обслуговування були зручні і безпечні. При розміщенні виробничого обладнання повинні бути передбачені проходи і проїзди, які забезпечують безпечний рух людей і транспорту. Усі стаціонарні машини, апарати та інше обладнання повинні бути встановлені і закріплені так, щоб унеможливлювати їх зсування при роботі.

6.2. Обладнання, освітлення і організація робочих місць повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.2.049-80, а також діючим типовим проектам організації робочого місця для відповідної професії.

6.3. Ергономічні вимоги до організації робочих місць повинні відповідати ГОСТ 12.2.032-78 і ГОСТ 12.2.033-78.

6.4. Елементи системи управління (кнопки, рукоятки тощо) слід розміщувати на висоті в межах 0,8 - 1,6 м при роботі стоячи і 0,6 - 1,2 м при роботі сидячи таким чином, щоб забезпечити легкий доступ до них згідно ГОСТ 12.2.064-81.

6.5. Конструкція і розташування аварійних вимикачів і кнопок дистанційного управління обладнанням та іншими пристроями повинні забезпечувати можливість користування ними з будь-якої робочої позиції.

6.6. Для обслуговування високорозташованих частин обладнання і установок (на висоті 2 м і більше) повинні обладнуватись площадки і драбини до них з перилами висотою не менше 1,0 м із суцільною обшивкою по низу висотою не менше 0,15 м.

6.7. Усі поверхні робочих місць і бортики конвейєрів повинні бути гладкими і відполірованими.

6.8. На робочих місцях повинні бути обладнані місця для зберігання інструменту.

6.9. Для зручності обслуговування пресів - робочі місця повинні бути забезпечені площадками, обладнаними відповідно до вимог ГОСТ 22269-76.

6.10. Розміщення основних комунікацій (водопровідних, повітропровідних тощо) повинно забезпечувати неперервність і поточність технологічних процесів.

6.11. У місцях проходу через комунікації мають бути обладнані безпечні переходи або прокладені мостики.
^

7. ВИМОГИ ДО СИРОВИНИ, НАПІВФАБРИКАТІВ, ХІМІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА УМОВ ЇХ ЗБЕРІГАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ

7.1. Сировина, напівфабрикати


7.1.1. Шкіряна сировина повинна супроводжуватись ветеринарним свідоцтвом.

7.1.2. Шкіряний напівфабрикат повинен відповідати вимогам нормативних документів та технічній документації підприємств-виробників.

7.1.3. Після промивання і дезінфекції сировини стічні води перед злиттям у каналізацію повинні проходити знезаражування і очищення.
^

7.2. Хімічні матеріали, органічні дубильники


7.2.1. Упаковка і термін дії всіх хімічних матеріалів і органічних дубильників повинні бути перевірені на відповідність вимогам нормативних документів і технічній документації їх виробників.

7.2.2. Відбір проб на хімічний аналіз повинен здійснюватись в чистий скляний посуд з кришкою або притертою пробкою.

7.2.3. Видавання отруйних хімічних матеріалів повинне проводитись за дозволом адміністрації.

7.2.4. Під час роботи з хімічними матеріалами необхідно дотримуватись вимог безпеки, указаних в технічній документації на кожний з них. Застосування хімічних матеріалів невідомого походження не дозволяється.
^

7.3. Вимоги до умов зберігання і транспортування


7.3.1. Розміщення і зберігання шкіряної сировини повинно виконуватись у відповідності з інструкціями, розробленими на кожному підприємстві, де повинні бути вказані способи укладання та зберігання сировини різних видів консервування, а також порядок її приймання та видавання.

7.3.2. Шкіряна сировина повинна бути укладена у завізних камерах на стелажі рівними рядами з метою забезпечення вільного доступу до кожної партії сировини. Висота штабеля мокросоленої сировини не повинна перевищувати 2,5 м, сировини сухого консервування - 3,0 м.

7.3.3. У виробничих приміщеннях для зберігання шкіряної сировини повинен бути поперечний проїзд на кожні 50 м. Ширина проїзду повинна бути не менше максимальної ширини цехового транспорту плюс 1 м.

7.3.4. Вантажно-розвантажувальні площадки для шкіряної сировини повинні бути обладнані під наметами з урахуванням можливості їх очищення і дезінфекції, мати покриття, яке унеможливлює забруднення ґрунту.

7.3.5. Для перевезення шкіряної сировини, волосу, міздрі, мокрої вовни, щетини, обрізів на підприємствах повинні бути спеціальні транспортувальні засоби.

7.3.6. Тара для тимчасового зберігання відходів, транспортні засоби для перевезення сировини і відходів повинні триматись у чистоті і після перевезення дезінфікуватись.

7.3.7. Напівфабрикати і готова продукція повинні розміщуватись так, щоб до кожного стелажа, полиці або конвейєра був вільний доступ. Розміри проходів і проїздів повинні визначатись в залежності від габаритів матеріалів, що зберігаються, способу їх транспортування і укладання. Головний прохід у складі повинен бути шириною не менше 2 м і розташований за направленням до зовнішніх дверей. Ширина проходів між рядами укладених рулонів і упаковок шкір повинна бути не менше 1 м. Ширина проїздів повинна бути не менше максимальної ширини завантаженого візка (електрокара, завантажувача тощо) плюс 1 м.

7.3.8. Роботи з піднімання і переміщення сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції повинні виконуватись піднімально-транспортними засобами, механізмами і пристроями (піднімальні крани, електротали, електрокари, транспортери, візки та інші транспортні засоби і засоби малої механізації).

7.3.9. Переміщення вантажів підлоговим колісним безрейковим транспортом повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.3.020-80.

7.3.10. Кожний хімічний препарат, фарба, дубільник та інший хімічний матеріал повинен зберігатись у спеціальній тарі, яка відповідає властивостям визначеної хімічної речовини. На тарі повинно бути чітке маркування.

7.3.11. Нанесення і встановлення попереджувальних знаків на тарі для зберігання, транспортування кислот, лугів тощо і в місцях зберігання цих речовин повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.4.026-76.

7.3.12. Хімічні матеріали, які мають вогненебезпечні та вибухонебезпечні властивості, повинні зберігатись на спеціально обладнаних складах.

7.3.13. Спільне зберігання легкозаймистих хімікатів (розчинників, нітролаків та інших) з кислотами і окислювачами не допустимо. Зберігання хімікатів поза складів і поза спеціально виділених для зберігання місць не дозволяється.

7.3.14. На тарі для зберігання і транспортування кислот, лугів, перекису водню та інших повинно бути написано "Обережно" і найменування матеріалу.

7.3.15. Наповнення тари рідкими хімікатами, що можуть заподіяти опіки, та їх зливання повинно бути механізоване.

7.3.16. У місцях зберігання хімікатів і легкозаймистих рідин повинні бути аптечки, протигази, захисні окуляри, респіратори та інші засоби індивідуального захисту працівників.

7.3.17. Хімікати (акрилові та інші полімерні матеріали), які замерзають, повинні зберігатись в утеплених приміщеннях.

7.3.18. Порядок зберігання всіх видів хімікатів повинен унеможливлювати спільне зберігання речовин, які вступають в реакцію один з одним.

7.3.19. Бутилі з кислотами, лугами та іншими отруйними речовинами повинні мати щільне упакування і розміщуватись в корзині або ящику з міцними ручками і транспортуватись на спеціальних візках з чашечками або іншими пристосуваннями.

7.3.20. Піднімання хімічних матеріалів ліфтом повинно виконуватись у відповідності з Правилами будови і безпечної експлуатації ліфтів, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 03.11.99 N 208 (НПАОП 0.00-1.02-99).

7.3.21. Відходи (міздра, голева обрізь, спилок, стружка) за накопиченням повинні здаватись в клейоварні цехи або на желатиновий завод, а побутове сміття вивозитись на звалище або знищуватись. Стружка хромова повинна збиратись і зберігатись у запресованих кипах. Відходи не повинні захаращувати приміщення цехів і територію підприємства. Поводження з відходами повинно відповідати вимогам ДСанПіН "Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпечності для здоров'я населення", затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 N 29 (ДСанПіН 2.2.7.029-99).

7.3.22. Використання виробничої тари повинно відповідати вимогам безпеки згідно з ГОСТ 12.3.010-82.
^

8. ВИМОГИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ЗАСОБАМИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ


8.1. На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими температурними умовами, працівники шкіряної галузі промисловості забезпечуються безплатно за встановленими нормами спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Закону України "Про охорону праці" та Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.96 N 170, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.11.96 за N 667/1692 (НПАОП 0.00-4.26-96), Збірника норм безплатної видачі засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям підприємств текстильної та легкої промисловості, затвердженого Мінлегпромом СРСР 21.05.85 (НПАОП 17.0-3.01-85).

8.2. Засоби індивідуального захисту працівників повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 та вимог безпеки для даного технологічного процесу або виду робіт та наявності небезпечних та шкідливих чинників.

8.3. Для захисту органів слуху за рівнів шуму 80 дБ і вище працівники мають забезпечуватися протишумовими навушниками згідно з ГОСТ 12.4.051-87, ДСТУ EN 352-1-2002.

8.4. Під час виконання робіт, пов'язаних з можливістю ураження очей, працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами згідно з ГОСТ 12.4.013-85.

8.5. Працівникам, які працюють з механізованим (пневматичним) ручним інструментом, необхідно видавати засоби захисту рук від вібрації відповідно до вимог ГОСТ 12.4.002-97.

8.6. У разі почервоніння шкіри рук або появи висипу працівникам повинні видаватись захисні креми, мазі, пасти згідно з вимогами ГОСТ 12.4.068-79.

8.7. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту необхідно (залежно від виду робіт) очистити, провітрити, висушити, знешкодити тощо.

8.8. Спецодяг повинен зберігатись окремо від особистого одягу працівників в індивідуальних шафах у спеціально виділеному приміщенні, яке повинне провітрюватись.

 

^ Начальник відділу організації
державного нагляду в агропромисловому
комплексі та соціально-культурній сфері
 

 
 
В. Ткачов 

ПОГОДЖЕНО: 

  

Перший заступник Міністра
промислової політики України
 

 
Д. В. Колєсніков
 

^ Заступник Голови Державного
комітету України з питань
технічного регулювання та
споживчої політики
 

 
 
 
С. Т. Черепков
 

^ Директор Національного
науково-дослідного інституту з
промислової безпеки та охорони праці
 

 
 
М. О. Лисюк
 

^ Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України
 

 
 
 
Ю. Мельников
 

Заступник Міністра України
з питань надзвичайних ситуацій
та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи
 

 
 
 
В. О. Романченко
 

Перший заступник Міністра,
Головний державний санітарний
лікар України
 

 
 
С. П. Бережнов
 

Голова Державного комітету
ядерного регулювання України
 

 
О. А. Миколайчук
 





Схожі:

Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2006 n 1640, наказую iconПоложення про службу охорони праці Наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року n 255 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2004 р за n 1526/10125
Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2006 n 1640, наказую iconПоложення про Державний комітет України з нагляду за охороною праці, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2003 року n 29 ( 29/2003 ), наказу ю
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» ( 2694-12 ), Положення про Державний комітет України з нагляду за охороною праці,...
Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2006 n 1640, наказую iconПоложення про Державний комітет України з нагляду за охороною праці, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2003 року n 29 ( 29/2003 ), наказ у ю: Затвердити Правила безпеки під час навчання в кабінетах
Начальнику управління організації державного нагляду в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері Пономаренку В.І....
Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2006 n 1640, наказую iconПро затвердження Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів Відповідно до Закону України "Про охорону праці"
Державний комiтет україни з промислової безпеки, охорони працi та гiрничого нагляду
Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2006 n 1640, наказую iconПро затвердження Правил безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти
Відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ), Положення про Державний комітет України з нагляду за охороною праці,...
Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2006 n 1640, наказую iconПоложення про навчання з питань охорони праці Відповідно до Законів України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) та "Про освіту" ( 1060-12 ), Положення про Комітет по нагляду за охороною праці України, затвердженого Указом Президента
Про освіту ( 1060-12 ), Положення про Комітет по нагляду за охороною праці України, затвердженого Указом Президента
Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2006 n 1640, наказую iconПоложення про Міністерство палива та енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року n 1540
Положення про Міністерство з питань житлово-комунального господарства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12...
Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2006 n 1640, наказую iconМетодичні рекомендації щодо організації та проведення конкурсу дитячого малюнку " Охорона праці очима дітей" з
Міністра економічного розвитку і торгівлі України А. Клюєва від 10. 01. 2012 р.№375/1/1-12 повідомляємо, що протягом січня-травня...
Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2006 n 1640, наказую iconКабінет міністрів україни постанова
Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2006 року №413, здійснюється в межах фонду оплати праці, затвердженого кошторисом на 2006...
Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2006 n 1640, наказую iconПро затвердження Типового положення про навчання з питань охорони праці Відповідно до Законів України "Про охорону праці"
Про освіту ( 1060-12 ), Положення про Комітет по нагляду за охороною праці України, затвердженого Указом Президента
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи