Методичні вказівки до виконання курсового проекту рекс -ікт спеціальність 01010436 Харків 2007 icon

Методичні вказівки до виконання курсового проекту рекс -ікт спеціальність 01010436 Харків 2007




НазваМетодичні вказівки до виконання курсового проекту рекс -ікт спеціальність 01010436 Харків 2007
Сторінка1/2
Дата конвертації21.05.2013
Розмір0.49 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2


міністерство освіти та науки україни

українська інженерно-педагогічна академія








Методичні вказівки до виконання

курсового проекту


РЕКС -ІКТ


спеціальність


7.01010436


Харків 2007


УДК 004.738.5:339.138


Автоматизовані системи організаційного управління. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Автоматизовані системи організаційного управління» для спеціальності 7.010104.36 «Професійне навчання. Комп'ютерні технології в управлінні і навчанні». Шеховцова В.І. – Харків: УІПА, 2007.  – 27  стор.


Анотація: методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Автоматизовані системи організаційного управління » для студентів денної форми навчання розроблені на підставі робочої програми з дисципліни і містять наступні розділи: мета і задачі курсового проектування; тематика курсових проектів; організація курсового проектування; структура, зміст, об'єм пояснювальної записки; оформлення пояснювальної записки; рекомендації по виконанню окремих частин курсового проекту; додатки.


Відповідальний за випуск А.Т. Ашеров


Рецензент: Г.І. Сажко, канд. пед. наук, доц.


© Шеховцова В.І.

© УІПА


ЗМІСТ


1. Мета і задачі курсового проектування 4

2. Тематика курсових проектів 5

3. Організація курсового проектування 5

3.1. Обов’язки кафедри, керівників, консультантів та виконавців в період

курсового проектування 5

3.2. Організація роботи над проектом 6

4. Рекомендована структура та зміст пояснювальної записки до курсового проекту 7

5. Зміст розділів курсового проекту 8

6. Оформлення пояснювальної записки 18

7. Підготовка до захисту курсового проекту 19

ДОДАТКИ 20


1. Мета і задачі курсового проектування

Проектування АСОУ є еврістично-творчим методом навчання студентів і має на меті:

  • Систематизацію, закріплення і розширення теоретичних і практичних знань із проектування автоматизованих систем організаційного управління (АСОУ) із використанням сучасних інформаційних технологій на основі аналізу економіко-інформаційного середовища предметної області;

  • Розвиток навичок ведення самостійної роботи і розроблення проектних рішень з інформаційного, технологічного і програмного забезпечення АСОУ;

  • Використання сучасних інформаційних технологій при підготовці курсового проекту: електронних таблиць, текстових процесорів, графічних редакторів, засобів анімації, мультимедіа;

  • Розробку і реалізацію проекту у вигляді організаційних діаграм структури системи управління з використанням комплексу автоматизованих робочих місць.

В процесі проектування у студентів формуються такі навички та уміння:

  • Будувати логічну структуру проекту;

  • Аналізувати об’єкт керування;

  • Аналізувати економіко-інформаційне середовище предметної області та визначати структуру і взаємозв’язок з іншими компонентами інформаційного простору;

  • Розробляти організаційну структуру предметної області;

  • Класифікувати існуючі АСОУ і визначати напрямки створення АСОУ;

  • Аналізувати інформаційні потоки, систематизувати документообіг, визначати рівень автоматизації завдань і склад автоматизованих і неавтоматизованих робіт;

  • Аналізувати особливості автоматизації процесів збору, реєстрації і передачі первинної інформації;

  • Використовувати економіко-математичні моделі й алгоритми оптимізації процесу керування предметної області;

  • Використовувати алгоритми розподілу обчислювальних робіт і інформаційних масивів по вузлах локальної мережі на основі методик організації розподіленої багаторівневої обробки інформації;

  • Аналізувати існуючий ринок апаратного і програмного забезпечення;

  • Проектувати базову топологію локальної обчислювальної мережі (ЛОМ) предметної області з використанням сучасних технологій;

  • Проектувати технологію, яка забезпечує своєчасний збір, реєстрацію, передачу, обробку, модифікацію, збереження, аналіз, захист і видачу необхідної інформації всім підрозділам;

  • Виконувати організацію баз даних, нормативно-довідкової і оперативної інформації автоматизованої системи управління.

Важливим елементом курсового проектування є придбання навичок логічно і виважено презентувати матеріал у письмовій формі, стилістично чітко висловлювати власні думки. Під час захисту курсового проекту має чітко та лаконічно доповідати про виконану роботу, вести діалог з опонентами та наполегливо відстоювати свою позицію.

Досвід, який студенти отримують в процесі курсового проектування, матиме суттєвий вплив на розвиток творчих здібностей виконавця, формування його проектної культури та стане добрим підґрунтям до успішного виконання дипломного проекту за спеціальністю.


^ 2. Тематика курсових проектів


Теми курсовий робіт розробляються викладачем та затверджуються на засіданні кафедри. Тематика курсового проектування містить в собі:

- розробку програмних засобів автоматизованих систем організаційного управління підприємствами;

- розробку програмних засобів автоматизованих систем організаційного управління навчальними закладами;

- розробку інформаційних технологій рішення задач економічного керування та прийняття управляючих рішень;

- теми, що пов’язані з науковими дослідженнями кафедри в області нових інформаційних технологій та інформаційних систем управління.

Індивідуальні теми курсових проектів розраховані на одного студента та виконуються ним у повному обсязі самостійно.

Комплексні теми курсових проектів можуть бути єдиними для декількох студентів і, як правило, дуже складні і великі за обсягом. Вони мають містити загальну частину і декілька самостійних частин, що поєднані цією загальною частиною. Кожна самостійна частина має бути оформлена відповідно до цих методичних вказівок. Кожному із студентів викладач чітко розмежує завдання. Автор загальної частини комплексного проекту призначається старшим і узгоджує роботу інших виконавців.

Реальні теми курсових проектів мають на меті не тільки навчальні цілі, але і впровадження їх результатів у навчальний процес, наукові дослідження чи практику роботи окремих підприємств і організацій. Виконання реальних курсових проектів покладає на виконавця додаткову відповідальність. Програмний продукт, отриманий в результаті виконання реальної теми, повинен строго дотримуватись вимог ЄСПД, а саме вміщувати добре відпрацьовану супроводжувальну документацію (інструкцію користувача, опис програми та бази даних, формуляр, зразки документів тощо). Програма повинна бути випробувана, опротестована та прийнята до експлуатації. Як правило, теми реальних проектів видаються студентам, які працюють у наукових гуртках і вже мають певний досвід у темі проекту. В реальних проектах у більшій мірі, ніж в інших, проявляється творча активність студента. Тут частіше приймаються нові не стандартні рішення, проявляється творча здатність особистості та формується проектна культура майбутнього фахівця. В багатьох випадках результати, одержані при виконанні реальних курсових проекті, можуть бути використані у подальшій навчальній діяльності студента, навіть у дипломному проектуванні.

Тема проекту може бути скорегована на етапі видачі завдання студенту з урахуванням його індивідуальних здібностей та рівня підготовки. Деякі теми можуть бути видані як обов’язкові. В деяких випадках тема курсового проекту може бути запропонована власне студентом. При цьому її треба узгодити із завідуючим кафедри і після цього видати дану тему студентові.


^ 3. Організація курсового проектування


3.1. Обов’язки кафедри, керівників, консультантів та виконавців в період курсового проектування

При організації робіт з курсового проектування кафедри, керівник, консультант, співробітники ОЦ та виконавець (студент) відповідають за виконання певних обов’язків, а саме:

КАФЕДРА

    • призначає керівника та, за необхідністю, консультанта курсового проекту;

    • затверджує та сповіщає через дошку оголошень кафедри розклад консультацій з курсового проектування викладачами кафедри;

    • складає і подає до навчальної частини закладу освіти заявку на створення розкладу занять в аудиторіях ОЦ для виконання курсових проектів;

    • затверджує склад комісії по захисту курсових проектів;

    • призначає терміни захисту курсових проектів;

    • затверджує результаті захисту.

КЕРІВНИК

- видає завдання на курсовий проект;

- організовує установчі консультації;

- розглядає та затверджує календарний графік роботи над проектом;

- узгоджує дні та години консультацій, а також терміни проміжного контролю;

- доводить до відома студентів розклад занять в аудиторіях ОЦ для виконання курсового проекту;

- проводить консультації у встановлені терміни;

- здійснює проміжний контроль якості та обсягів роботи;

- перевіряє повноту і якість виконання курсового проекту;

- уточнює терміни захисту проектів;

- перевіряє і допускає курсовий проект до захисту;

- проводить у складі комісії захист курсового проекту.

КОНСУЛЬТАНТ по окремим розділам або питанням курсового проекту

- проводить установчу бесіду із студентами;

- узгоджує терміни консультацій;

- проводить консультації у встановлені терміни;

- присутній при захисті курсового проекту.

^ ВИКОНАВЕЦЬ (СТУДЕНТ)

- своєчасно отримує та оформляє завдання на курсове проектування, подає на затвердження до керівника;

- розробляє календарний план роботи над проектом та подає його на затвердження керівнику;

- розробляє у встановлені терміни окремі питання завдання на курсовий проект;

- своєчасно подає керівнику оформлену пояснювальну записку на допуск до захисту;

- готовить доповідь та захищає розроблений проект перед комісією.


^ 3.2. Організація роботи над проектом


3.2.1. Етапи роботи.

Роботу студента над курсовим проектом розділяють на три етапи: 1) підготовка, 2) розробка проекту; 3) оформлення та підготовка до захисту.

На першому етапі студент одержує тему проекту і завдання на проектування (додаток А). Керівник при цьому проводить установчу консультацію, роз’яснює мету і задачу проектування, визначає обсяг необхідної роботи, вимоги до графічних і текстових матеріалів. За необхідністю вказується додаткова література. Студент опановує поставлену задачу, знайомиться з літературою та розробляє календарний план робіт над проектом. Внаслідок цього студент подає керівнику на затвердження „Технічне завдання на розробку автоматизованої системи організаційного управління” (надалі ТЗ) і календарний план виконання проекту. Форма календарного плану та приклад його заповнення наведені у додатку Б.

На другому етапі здійснюється робота над проектом та отримання основних результатів (чернетки тексту, графіків, схем алгоритмів, діаграм, тощо).

На третьому етапі проводиться чистове оформлення пояснювальної записки , графічного матеріалу, відлюдка та доведення програмного продукту, оформлення програмної документації.

Одночасно здійснюється підготовка доповіді, а потім - захист проекту.

3.2.2. Етап 1.

Завдання на проектування видається керівником заздалегідь під час установчої консультації та оформлюється студентом згідно додатку 3. воно має вміщувати 4-6 пунктів, що розкриваються під час проектування. У встановлений керівником термін студент подає на затвердження оформлене завдання і календарний план роботи (додаток Б). Керівник контролює роботу студента, вимагаючи від нього надалі чернетки матеріалів і відмічаючи в календарному плані реальні терміни виконання запланованих робіт. Головним результатом першого етапу є „Технічне завдання на розробку автоматизованої системи організаційного управління”.

3.2.3. Етап 2.

Другий етап роботи над курсовим проектом є найбільш складним і відповідальним. Студент, перед усе, повинен освідомити сутність поставленої перед ним задачі, в загальних рисах уявити її зміст, взаємозв’язок окремих частин, передбачати результати, важливість і обсяг кожного окремого питання. Для цього необхідно ознайомитись з рекомендованою літературою, чітко з’ясувати початкові дані, зрозуміти, які результати мають бути одержані, оцінити можливі шляхи рішення поставленої задачі. Важливо визначити необхідність у залученні додаткових матеріалів (літератури, програмних пакетів, вже існуючих наробок з розглядаємої проблеми, тощо).

Надалі необхідно провести аналіз організаційної структури підприємства згідно з завданням та розробити бізнес-модель організації, визначити функції, що виконуються окремими підрозділами на кожному рівні управління. Детальний аналіз бізнес-функцій дозволить визначити основні функції менеджменту (управління) та розподіл функцій за організаційними ланками; інформаційні потоки, що функціонують на підприємстві, рівні відповідальності за прийняття рішень. Наступним кроком має бути побудова функціональної схеми підприємства та матриці розподілу відповідальності структурних підрозділів за бізнес-процеси і функції компанії.

Інформаційна система організаційного управління, що проектується повинна мати складові види забезпечення свого функціонування (організаційне, інформаційне, математичне, програмне, технологічне, лінгвістичне, технічне, правове), які розробляються автором проекту. Склад окремих частин проекту диктується їх призначенням і цільовими установками.

3.2.4. Етап 3.

Виконавець подає пояснювальну записку та програмний продукт на перевірку керівникові та, після перевірки, або отримує допуск до захисту, або корегує чи доповнює певні розділи проекту.

У призначений час виконавець курсового проекту демонструє керівнику (консультанту) робото спроможність створеного програмного продукту, готує доповідь до захисту і захищає свою роботу перед комісією з 2-3 осіб.


^ 4. Рекомендована структура та зміст пояснювальної записки до курсового проекту


Титульний аркуш

Завдання на курсове проектування

Анотація

Коротке викладання сутності курсового проекту. За обсягом не більше 1 сторінки. Вказується призначення розробленої автоматизованої системи організаційного управління, рекомендації щодо її використання. Анотація повинна дати можливість читачу уявити в загальних рисах сутність виконаної роботи і отриманих результатів.

Зміст

Вступ

Аналітична частина


  1. Організаційна структура й об’єкт керування

    1. Техніко-економічна характеристика предметної області.

    2. Організація предметної області.

    3. Економічна сутність комплексу економічних інформаційних завдань.

    4. Загальні відомості про завдання.

  1. . Обґрунтування проектних рішень з автоматизованого розв’язання економіко-інформаційних завдань

    1. Обґрунтування вибору завдань, що входять у комплекс.

    2. Обґрунтування необхідності використання обчислювальної техніки і створення АРМ для розв’язання даного комплексу завдань.

    3. Обґрунтування проектних рішень з інформаційного забезпечення комплексу завдань.

    4. Обґрунтування проектних рішень за технологією збору, передачі, обробки і видачі інформації.

    5. Обґрунтування проектних рішень з програмного забезпечення комплексу завдань.

Проектна частина

  1. Інформаційне забезпечення комплексу завдань

    1. Характеристика вхідної інформації.

    2. Нормативно-довідкова інформація.

    3. Вхідна оперативна інформація.

    4. Характеристика результативної інформації.

    5. Організація технології збору, передачі, обробки і видачі інформації. Формалізація розрахунків (алгоритми розрахунку і розв’язання завдань).

  2. Технологічне забезпечення

    1. Програмне забезпечення комплексу завдань.

    2. Опис програмних модулів.

    3. Схема взаємозв’язку програмних модулів та інформаційних файлів.

    4. Апаратне забезпечення комплексу завдань.

  3. Обґрунтування економічної ефективності проекту

    1. Вибір і обґрунтування методики розрахунку економічної ефективності проекту.

    2. Розрахунок показників економічної ефективності проекту.

Висновок

Список використаної літератури

Додатки


^ 5. Зміст розділів курсового проекту


Вступ

Вступ повинен містити загальні відомості про проект. У ньому необхідно відобразити актуальність обраної теми, мету і завдання, вирішувані в проекті, суб’єкти (конкретне підприємство), об’єкт (економіко-інформаційні процеси, що відбуваються на даному підприємстві), методики, які використовуються, практичну значущість отриманих результатів. Метою проекту може бути: побудова (розроблення) АСОУ на основі аналізу економіко-інформаційного середовища; застосування нових технічних засобів збору, передачі, обробки і видачі інформації; удосконалення інформаційної бази предметної області на основі нових методик і концепцій; нові автоматизовані розв’язки комплексів управлінських і економічних завдань. Також необхідно визначити питання, що будуть розглянуті в проекті, та виділити питання, що передбачається вирішити практично. При цьому потрібно продумати новизну розроблення і викласти перспективи розвитку об’єкта керування і проектованої АСОУ, також можна навести логічну структуру проекту.

^ Аналітична частина

Техніко-економічна характеристика предметної області повинна містити стислу характеристику техніко-економічних аспектів об’єкта керування. Такими аспектами є організаційна структура підприємства, об’єкт керування, тип виробництва, номенклатура готової продукції, матеріалів і т.п., етапи підготовки виробу. Розгляд ієрархічних зв’язків об’єктів має виконуватися від загального до окремих. Характеризуючи підприємство, необхідно акцентувати увагу на тих його структурних компонентах, що мають використовувати результати курсового проектування, даючи докладний опис предметної області. Так, якщо предметною областю є бухгалтерські завдання, то необхідно зазначити, як будується робочий план рахунків, які форми обліку використовуються для ведення облікових реєстрів, чи передбачена в штатному розкладі центральна бухгалтерія, чи використовується централізована форма обліку на підприємстві. Також необхідно охарактеризувати облікову політику підприємства, відобразивши організаційний і методичні аспекти обліку. Розглядаючи організаційну структуру бухгалтерії, необхідно зазначити, які сектори (групи, відділи) виділені, які завдання розв’язує кожна конкретна група і які з перелічених завдань будуть розглянуті у курсовому проекті.

У пункті «Економічна сутність комплексу економічних інформаційних завдань» необхідно подати загальні відомості про завдання і зазначити, що являє собою даний клас завдань, у чому полягає його економічна сутність і чому даному класу завдань варто приділяти увагу. Далі наводяться декомпозиція комплексу завдань і коротка характеристика кожного з них. При цьому необхідно розглянути особливості, які пов’язані з даним класом завдань.

Розкриваючи економічну сутність і зміст розглянутого в проекті комплексу завдань, доцільно дотримуватися такого плану:

  • Поняття про об’єкт керування і його характеристика;

  • Функціональні завдання керування;

  • Характеристика системи первинних економічних показників;

  • Організація інформаційного обслуговування органу керування;

  • Методика реалізації функції керування;

  • Перспективи удосконалення.

Далі розглядаються характеристики й особливості проблемної області, що обумовлюють необхідність розроблення експертної системи. Ідентифікація сфери застосування експертної системи (ЕС) здійснюється на основі аналізу вузьких місць функціонування проблемної області. Наприклад, недосконалого маркетингу, великих матеріальних і трудових витрат, низької ритмічності виробництва і т. ін. Сфера застосування ЕС повинна чітко ідентифікувати ділянку діяльності експертів і класи об’єктів і ситуацій, на які ця ділянка поширюється. Наприклад, «Оцінка матеріальних ресурсів підприємства», «Формування бюджету регіону», «Прогнозування збуту продукції в галузі» і т. ін. У цих формулюваннях фіксується і клас вирішуваних проблем: аналіз (інтерпретація), оцінка (діагностика), прогнозування, планування, проектування чи комплекс функцій.

Необхідність розроблення ЕС для виділених сфер застосування може бути зумовлена:

  • Недостатнім досвідом експертів;

  • Нестачею трудових ресурсів для розв’язання простих інтелектуальних завдань;

  • Формалізацією неавтоматизованої практики ухвалення рішень;

  • Вимогами інтеграції різноманітних джерел знань;

  • Висуванням і перевіркою різних гіпотез;

  • Оптимізацією ухвалення рішень.

Ідентифікація проблемної області містить у собі визначення сфери застосування експертної системи, виділення ресурсів, постановку і параметризацію розв’язуваних завдань. Потім описуються обмеження:

  • На технічні та програмні засоби, які використовуються на об’єкті проектування;

  • На кваліфікацію працівників і досвід експлуатації обчислювальної техніки;

  • На фінансові ресурси і строки розроблення ЕС.

Обґрунтування проектних рішень з автоматизованого розв’язання економіко-інформаційних завдань містять обґрунтування вибору завдань, що належать до комплексу, обґрунтування необхідності використання обчислювальної техніки і створення АСОУ для розв’язання даного комплексу завдань, обґрунтування проектних рішень з інформаційного, технологічного і програмного забезпечення комплексу завдань.

На основі розглянутої декомпозиції завдань варто зробити обґрунтований вибір завдань, які будуть розглядатися у даному курсовому проекті. При цьому необхідно зазначити, чому з усього списку завдань обрані тільки ці (наприклад, тому що дані завдання мають спільну інформаційну базу, спільну нормативно-довідкову інформацію і т. ін.). Крім того, необхідно пояснити, чому інші завдання не ввійшли до роботи. Зазначити, у чому виявляється їх відокремленість від обраних завдань, і розглянути доцільність автоматизації даних завдань.

При розгляді недоліків, що є в роботі підприємства, доцільно акцентувати увагу на тих із них, усунення яких передбачається здійснити в проекті.

Найбільш поширеними недоліками є:

  • Неможливість розрахунку показників, які необхідні для керування об’єктом, через складність обчислювань чи надмірний обсяг інформації;

  • Велика трудомісткість обробки інформації;

  • Низька оперативність, що знижує якість керування об’єктом;

  • Невисока вірогідність результатів розв’язання завдання через дублювання потоків інформації;

  • Недосконалість організації збору і реєстрації вихідної інформації;

  • Недосконалість процесів збору, передачі, обробки і видачі інформації.

Формуються основні користувальницькі вимоги до інтерфейсу з ЕС, часу реакції на запити. Як джерела розроблення ЕС зазначаються використовувані методичні матеріали, технічні звіти, аналогічні розроблення, публікації в пресі, описуються підрозділи об’єкта проектування, що виступають у ролі експертів для розроблювальної системи. Описуються мета експертизи, можливі результати розв’язання завдань (гіпотези), використовувані вихідні дані й обмеження, проміжні поняття (підцілі). Визначаються також особливості застосування знань і методів розв’язання завдань, до яких належить детермінований чи нечіткий (імовірний) характер знань, статичний (монотонний) чи динамічний (немонотонний) характер експертизи.

Будується поведінкова (функціональна) модель проблемної області, що описує умови здійснення просторово-часових і причинно-наслідкових відносин об’єктів. На абстрактному рівні зв’язки різних ситуацій відображаються за допомогою дерев-цілей і дерев-рішень.

^ Проектна частина

Інформаційні особливості. Інформаційна модель і її опис припускає моделювання вхідних, проміжних і результатних інформаційних масивів предметної області та їх характеристики. Необхідно детально показати, як на основі вхідних документів і нормативно-довідкової інформації відбувається обробка з використанням масивів оперативної інформації і формування вихідних даних. Характеризуючи вхідну і результатну інформацію, на кожен інформаційний масив нормативно-довідкової і оперативної інформації складають опис. Необхідно зазначити призначення і застосування кожного документа, тобто для оформлення яких операцій призначений даний документ і коли він застосовується. Особливу увагу варто приділити проектуванню форм результатних документів. При цьому необхідно навести приклади вихідних форм, розділивши їх на довідкові, контрольні, регламентовані та запитальні.

При розгляді внутрішньо машинної реалізації комплексу завдань необхідно розглянути алгоритми розрахунку і розв’язання, що поділяються на алгоритми з виконання робіт для одержання результатної інформації і безпосередньо на формули розрахунку економічних показників, та розглянути послідовність проведення розрахунків.

При розробленні структури діалогу необхідно спроектувати роботу з первинними документами, формування вихідних відомостей, реорганізацію інформаційної бази, передбачивши можливість коректування ввідних даних, перегляду введеної інформації, роботу з файлами постійної інформації, протоколювання дій користувача, а також допомогу на всіх етапах, відповідність допоміжних рішень основним, а також можливість горизонтального і вертикального переходів на графі діалогу залежно від контексту завдання.

Обґрунтування проектних рішень за технологією збору, передачі, обробки і видачі інформації містять характеристику існуючої технології і підготовку пропозицій з її удосконалення та відображають:

  • Вибір способу збору вхідної інформації на основі аналізу доцільності використання технічних засобів збору (реєстраторів, датчиків, лічильників і т. д.);

  • Обґрунтування методів передачі інформації в АСОУ (кур’єром, у формі документів, по каналам модемного зв’язку, по оптичним каналам ЛВС, з використанням виділених каналів, дискретним способом, стримерами, оптичними носіями і т. ін., в інтерактивному режимі);

  • Обґрунтування методів забезпечення вірогідності інформації (верифікація, розрахунковий контроль і т. д.);

  • Обґрунтування технологій видачі інформації користувачеві (централізована, децентралізована, розподілена і т. д., на принтер, на екран монітора, у файл).

Проектні рішення з інформаційного забезпечення обґрунтовуються з погляду поза машинного і внутрішньо машинного забезпечення і вміщують такі питання:

  • Основні принципи проектування інформаційного забезпечення комплексу завдань;

  • Обґрунтування складу і змісту результатних масивів і вихідних документів;

  • Обґрунтування складу, форми подання вхідної інформації в первинних документах і на машинних носіях;

  • Обґрунтування вимог до систем класифікації і кодування інформації.

У даному розділі також необхідно приділити увагу обґрунтуванню методів організації інформаційної бази. Варто розглянути такі питання:

  • Обґрунтування вибору форми збереження даних (база даних чи сукупність локальних файлів);

  • Обґрунтування вибору моделі логічної структури бази даних (бази мережі, ієрархічної, реляційної);

  • Обґрунтування методів організації інформаційних масивів.

Також необхідно розкрити питання:

  • Зміни в змістовній постановці комплексу завдань в умовах застосування обчислювальної техніки;

  • Зміни у функціях органу керування, пов’язаних зі збором, обробкою і видачею інформації;

  • Джерела оперативної і постійної інформації;

  • Характеристика розрахунків, виконуваних на ЕОМ;

  • Коротка характеристика результатів;

  • Схема зв’язку з іншими завданнями функціональної підсистеми АСУ;

  • Періодичність розв’язання комплексу завдань.

Програмне забезпечення. Програмне забезпечення комплексу завдань містить загальні положення, що відображають стандарти використання і можливості розробленого автоматизованого робочого місця (АРМ) для розв’язання обраного комплексу завдань, а також вимоги до апаратних і програмних ресурсів для успішної експлуатації інформаційної системи та АРМ. Схема взаємозв’язку програмних модулів та інформаційних файлів відображає взаємозв’язок програмного й інформаційного забезпечення комплексу завдань.

Обґрунтування проектних рішень із програмного забезпечення комплексу завдань полягає у формуванні вимог до системного, спеціального і прикладного програмного забезпечення. Доцільно:

  • обґрунтувати вибір відповідного інструментального засобу і середовища, в якому передбачається використання розроблюваної АСОУ

  • визначити мету проектування раціональної внутрішньомашинної технології обробки на основі обраних інструментальних засобів (наприклад, мінімізація витрат на розроблення і подальший супровід; забезпечення надійності інформаційної системи і захист інформації і т. ін.);

  • розкрити сутність методів проектування раціональної внутрішньомашинної технології (наприклад, скорочення кількості сортувань, використання ефективних методів пошуку інформації, процедурно-орієнтованих підходів до виділення модулів і т. ін.);

  • визначити функції керуючої програми;

  • обґрунтувати, наявність яких режимів обробки даних доцільна в проектованій АСОУ; за яких обставин буде використовуватись пакетний режим, у яких випадках – діалоговий і т. ін.;

  • виробити вимоги до оформлення екранних і друкованих форм, ергономіки програмного забезпечення.

Характеризуючи програмне забезпечення для створення й експлуатації АСОУ, необхідно аргументувати, чим дане програмне забезпечення краще подібних систем, що існують на ринку. Вибір одного з варіантів внутрішньомашинної технології обробки даних тісно пов’язаний з його обґрунтуванням, при проведенні якого в курсовому проекті доцільно виходити зі специфіки проектованого процесу.

Останнім часом широко використовуються пакетний і діалоговий режими обробки даних, причому останній не є альтернативою першого, а може розглядатися як його розвиток. Вибір того чи іншого режиму залежить від особливостей кожного з них і особливостей розв’язуваного завдання.

Характеризуючи пакетний режим обробки даних, необхідно зазначити такі його характерні риси. Введення потоку завдань здійснюється з локальних пристроїв вводу. Виконання режиму містить три фази обробки: підготовку, виконання і завершення процесу. При цьому перша фаза потребує визначення послідовності дій і введення вихідних даних. Друга фаза передбачає логічне перетворення вихідних файлів, створення й упорядкування робочих файлів, обробку інформації і формування вихідних даних з одночасним здійсненням контролю результатів рішення. На завершальній фазі матеріали друкуються. Ці особливості необхідно розглянути у зв’язку зі специфікою функціонального завдання.

Застосування пакетного режиму дозволяє зменшити втручання оператора в процес розв’язання завдання, потребує тільки попереднього введення даних, виключає можливість втручання користувача і, таким чином, зміни послідовності виконуваних дій. Однак внаслідок цього відбувається більш повне завантаження устаткування, що починає працювати за графіком. У деяких випадках для розв’язання завдання здійснюється також паралельна обробка даних. Пакетний режим більш тісно пов’язаний із паперовою технологією.

Діалоговий режим, навпаки, дозволяє активне втручання користувача в процес роботи комплексу й орієнтацію на без паперову технологію. У ході його використання відсутня заздалегідь визначена послідовність операцій обробки даних і їх додаткового введення.

У процесі вирішення завдання зручність діалогового режиму повною мірою виявляється в процесі спілкування з базою даних. Серед іншого можна відзначити:

- можливість перебору різних комбінацій пошукових ознак у запиті;

- забезпечення більш швидкого пошуку даних;

- поліпшення характеристик вихідних даних шляхом оперативної корекції запиту з термінала;

- можливість розширення чи звуження, зміни напрямків пошуку після одержання результатів;

- множинність точок доступу;

- швидкий доступ до порівняно мало використовуваної інформації;

- оперативний аналіз одержуваних відомостей.

Наближення користувача до процесу обробки даних спричинило багато проблем, і одна з них – це проблема діалогу кінцевого користувача й ЕОМ. У наш час ця проблема вирішується за двома альтернативними напрямками: створенням меню-орієнтованих систем і систем, заснованих на використанні мов програмування, близьких до природних. Тому при обґрунтуванні вибору діалогового режиму необхідно зупинитися і на цьому питанні.

Меню-орієнтовані системи застосовуються тоді, коли кількість переборів варіантів розрахунків відносно невелика. Звичайно, в меню з п’ятирівневою ієрархією вже настає комбінаторний вибух. При необхідності підвищення гнучкості діалогу більш зручною буде та мова, яка близька до природної, однак реалізація цього завжди складна.

Програмне забезпечення системи вміщує настроювану систему і програмовану оригінальну частини. Варто описати використовувані стратегії введення, пояснення інформації, організації діалогу і здійснювані параметричні настроювання відповідних систем. Побудована система оцінюється з позиції точності роботи і корисності. Тестується правильність висновків, адекватність бази знань проблемної області, відповідність методів вирішення проблем експертним шляхом, легкість і природність взаємодії із системою, надійність, продуктивність та адаптивність.

^ Апаратна забезпечення. Необхідно зазначити, апаратне забезпечення якого класу буде задіяне для розв’язання даного комплексу завдань, та обґрунтувати економічну доцільність використання обчислювальної техніки.

У теперішній час у розвитку обчислювальної техніки намітилася тенденція до розосередження обчислювальних потужностей у межах обчислювальних систем. Все більшого поширення набувають обчислювальні системи, у яких застосовується розподілена обробка даних із використанням міні-ЕОМ. Цьому сприяло широке поширення мікрокомп’ютерів, що характеризуються:

- низькою вартістю і малими габаритами;

- гарним співвідношенням «вартість – продуктивність»;

- простотою в обслуговуванні й експлуатації;

- відносно невеликими витратами на забезпечення підвищеної надійності;

- можливістю будувати комплекси і варіювати їх конфігурації;

- наявністю високопродуктивних технічних засобів;

- можливістю розв’язання економічних і управлінських завдань в інтерактивному режимі.

Це визначило головну особливість тенденції – наближення таких ЕОМ безпосередньо до місць виникнення і використання інформації, їх розподілу на окремі функціональні сфери діяльності, а отже, і до зміни самої технології обробки даних у напрямку децентралізації. Структурно вони реалізуються як мережі взаємозалежних, через канали передачі даних, міні- і мікро-ЕОМ, терміналів з однією чи декількома середніми або великими ЕОМ.

Сучасна тенденція децентралізації засобів обчислювальної техніки стала передумовою розвитку на базі персональних мікропроцесорних засобів автоматизованих робочих місць (АРМ). Обґрунтування застосування АРМ варто почати з розгляду їх можливостей:

  • інформаційно-довідкового обслуговування;

  • автоматизації діловодства;

  • розвиненого діалогу користувача з ЕОМ;

  • використання ресурсів як ПЕОМ, так і центральної ЕОМ для розв’язання різних завдань;

  • формування і ведення локальних баз даних, використання централізованої бази даних за наявності обчислювальної мережі;

  • надання сервісу користувачу на робочому місці.

Далі необхідно розглянути такі переваги АРМ, як надійність, низька вартість, поєднання автономного і багато користувальницького режимів роботи, можливість реалізації інтерфейсу АРМ один з одним і з великою ЕОМ, зручність приєднання нових зовнішніх пристроїв. З огляду на конкретику цільового призначення АРМ необхідно виходити в обґрунтуванні з принципу максимальної орієнтації на кінцевого користувача, що, звичайно, досягається адаптацією АРМ до рівня його підготовки і можливостей його навчання і самонавчання. У свою чергу, цей принцип тісно пов’язаний із принципом проблемної орієнтації, тобто з орієнтацією на розв’язання певного класу завдань, об’єднаних спільною технологією обробки даних, єдністю режимів експлуатації. Проблемна орієнтація полягає в орієнтації на автоматизацію конкретних функцій, виконуваних працівниками певних служб.

Слід зазначити також рівень розвитку АРМ, серед яких виділяють:

  • побудову типових (базових) АРМ, орієнтованих на групи конкретних користувачів;

  • реалізацію на базі типових АРМ спеціалізованих (функціональних) АРМ (наприклад, АРМ бухгалтера, АРМ аналітика);

  • об’єднання спеціалізованих АРМ у проблемно-орієнтовані комплекси в рамках локальних розподілених систем обробки даних.

Якщо Ви збираєтеся використовувати АРМ при розроблені АСОУ у Вашому проекті, то варто зазначити, чому необхідне автоматизоване рішення саме на базі АРМ фахівців із розглянутої предметної області і чому дане рішення є найкращим.

Обґрунтування вибору ЕОМ для розв’язання конкретних завдань являє собою досить складну проблему, тому що сучасні обчислювальні машини є складними системами. Оцінка ефективності використовуваної моделі ЕОМ пов’язана з одержанням деякого корисного результату – ефекту. Однак цей ефект досягається ціною витрат певних ресурсів. Тому ефективність ЕОМ розглядається у вигляді співвідношення між результатом і витратами. Це співвідношення визначає конкретні кількісні характеристики її ефективності. Показники ефективності використовуваної ЕОМ залежить від різних факторів. Їх можна об’єднати в кілька груп.

1) фактори, пов’язані з параметрами вхідних інформаційних потоків, що надходять на обробку в ЕОМ чи в обчислювальну систему. До них відносять:

- обсяг інформації за одиницю часу і його зміну протягом певного часу (доби, місяця, року);

- тип носія вхідної інформації;

- характер вхідної інформації (співвідношення між алфавітною і цифровою інформацією та ін.);

2) фактори, що залежать від характеру завдань, що мають розв’язуватись на ЕОМ і алгоритмів їх розв’язання. Такі фактори містять:

- терміновість завдань;

- допустимість затримки при видачі результатів, а також величину припустимої затримки;

- можливість поділу завдань на під завдання, які можна розв’язувати в різний час чи на різних засобах (наприклад, різних ЕОМ);

- кількість і якість стандартних програм і умовно-постійної інформації, використовуваних при вирішенні завдань;

- наявність чи відсутність спеціального програмного забезпечення (наприклад, пакетів прикладних програм), орієнтованого на характер виконуваних завдань і т. ін.

3) фактори, обумовлені технічними характеристиками ЕОМ і обчислювальної системи. Ось лише деякі з них:

- продуктивність процесора;

- ємність оперативної пам’яті;

- ємність і швидкодія зовнішньої пам’яті;

- можливість розширення ємності пам’яті (шляхом приєднання додаткових модулів пам’яті);

- форма подання даних при введенні та обробці;

- ступінь розвиненості системи команд з погляду обробки конкретних завдань;

- режими роботи (пакетні, поділу часу та ін.);

- можливості об’єднання в багатопроцесорні та багатомашинні комплекси;

- можливості приєднання досить широкого набору різноманітних пристроїв введення-виведення;

- ступінь повноти автоматичного контролю виконання операцій.

4) експлуатаційні характеристики ЕОМ та обчислювальної системи:

- надійність ЕОМ та обчислювальної системи, їх окремих пристроїв, а також пов’язані з надійністю характеристики (середній наробіток на відмову, корисний добовий час роботи та ін.);

- загальну споживану потужність;

- необхідні умови експлуатації;

- необхідний штат обслуговуючого персоналу і його кваліфікацію.

5) вартісні показники:

- капітальні вкладення (витрати на придбання, встановлення ЕОМ та обчислювальної системи);

- витрати на утримання обслуговуючого персоналу;

- витрати на електроенергію;

- витрати на проведення й організацію профілактичних і ремонтних робіт;

- витрати на допоміжні матеріали й устаткування.

У багатьох випадках виявляється корисною така комплексна характеристика, як вартість машинної години.

На основі аналізу завдань, алгоритмів їх розв’язання, вхідних потоків інформації можна визначити вимоги до набору основних технічних характеристик ЕОМ та ОС. Кожна реальна ЕОМ чи ОС має конкретні значення основних технічних характеристик. Сучасні ЕОМ та ОС характеризуються великою кількістю різних технічних, експлуатаційних і економічних параметрів і показників. Практично врахувати всі характеристики ЕОМ і ОС неможливо. Багато з них, наприклад, ступінь розвитку системного програмного забезпечення, повнота функціонального контролю і діагностика несправностей, форма подання чисел і т. ін., мають переважно якісний характер і важко оцінюються кількісно. Доцільно визначити мінімальний набір технічних характеристик, що допускають кількісне трактування, для оцінки значення кожної характеристики.

При обґрунтуванні застосування розподілених систем обробки даних необхідно зазначити їх особливості:

  • велику кількість взаємодіючих обчислювальних машин, що виконують функції збору, реєстрації, збереження, передачі, обробки і видачі інформації;

  • значні обчислювальні потужності;

  • розподіл обробки, збереження і використання даних;

  • доступ користувача до обчислювальних та інформаційних ресурсів мережі;

  • симетричний інтерфейс обміну даними між усіма вузлами мережі;

  • можливість керування всіма елементами мережі та її розширюваність.

У зв’язку з різноманіттям, створювані мережі класифікуються за цілим рядом ознак:

- технологічна структура (централізована, децентралізована, кільцева, радіально-кільцева та ін.);

- організація зв’язку (з комутацією каналів, з комутацією повідомлень, з комутацією пакетів та ін.);

- функціональне призначення (універсальні та спеціалізовані);

- організація даних (без банків даних, з локальними банками даних, з централізованим банком даних).

Далі необхідно розглянути організацію локальної мережі на логічному рівні:

  • робочу систему, що реалізує інформаційні процеси, пов’язані з організацією, збереженням, пошуком і обробкою даних;

  • термінальну систему, що керує роботою термінального устаткування і здійснює підготовку завдань користувачів, сполучення пунктів знімання даних;

  • адміністративну систему, що керує процесами функціонування інформаційно-обчислювальної мережі;

  • інтерфейсну систему, що реалізує функції, пов’язані з перетворенням процедур керування і переданої інформації в умовах взаємодії з іншими мережами;

  • комунікаційну систему, орієнтовану на виконання функцій із забезпечення взаємодії всіх систем (керування потоками даних, їх маршрутизація і комутація).

Даний розділ повинен всебічно показати всі питання технічного забезпечення процесу керування і побудови автоматизованої системи організаційного управління підприємства.

^ Обґрунтування економічної ефективності проекту. Розрахунок економічної ефективності проекту вміщує порівняння вартісних витрат на експлуатацію АСОУ з вартісними витратами експертизи деякого базового варіанта: ручного чи альтернативного, з використанням інших інструментальних засобів і технологічних рішень. При обґрунтуванні економічної ефективності необхідно враховувати витрати на придбання й освоєння інструментальних засобів, а також проектування.

^ Критерії оцінки ефекту від автоматизації управлінської діяльності. Автоматизація кожного управлінського процесу повинна або зменшувати розмір витрат на керування, або змінювати якісні характеристики управлінського процесу, що впливають на величину економічної вигоди, яка одержується підприємством.

У загальному випадку витрати на управління складаються з фонду оплати праці керівників і вартості інформаційного забезпечення їх діяльності. Однак існують ще два, можливо, найважливіші компоненти витрат на управління – це втрачена вигода від не ухвалених вчасно рішень і оплата помилкових рішень.

Автоматизована система керування дозволяє поліпшити керування підприємством. Якість керування може визначатися таким набором параметрів процесу ухвалення рішень:

  • середнім часом ухвалення рішення (швидкість реакції);

  • частотою помилкових рішень (імовірність ухвалення неправильного рішення);

  • середніми витратами на ухвалення рішення;

  • збитками від необґрунтованих рішень за певний період;

  • швидкістю виявлення помилок в ухвалених рішеннях.

Ефект від поліпшення кожного з наведених параметрів поділяється на обчислювальний і не обчислювальний. Якщо при оцінюванні доцільності впровадження АСОУ спиратися тільки на аналіз прибутку на інвестований в автоматизацію капітал, то зникне весь зміст удосконалення управлінських процесів. Ціна досягнення (внаслідок удосконалювання параметрів процесу ухвалення рішень) таких цілей, як підвищення якості обслуговування замовників, зростання конкурентоспроможності, не піддається точному грошовому вимірюванню.

Своєчасність ухвалення й імовірність одержання правильного рішення, як правило, зростають, якщо вся інформація, необхідна для ухвалення рішення, пропускається через корпоративну інформаційну систему, а не локалізується в паперових архівах і персональних комп’ютерах окремих служб і підрозділів. Цілком реально є ситуація, коли комплексна автоматизація системи керування є єдино можливим шляхом для виживання підприємства в конкурентній боротьбі. Чітке визначення цілей, що мають бути досягнуті в результаті впровадження нових автоматизованих технологій керування, є відправним пунктом при оцінюванні доцільності витрат на автоматизацію управлінської діяльності. Ціна, яку керівництво підприємства згодне заплатити за досягнення цих цілей, найчастіше є головним критерієм при ухваленні рішення про інвестиції в конкретний проект автоматизації.

^ Ефект від впровадження комплексної системи автоматизації. Ефективність економічної діяльності підприємства в результаті комплексної автоматизації системи управління може виявлятися по-різному. Як можливі фактори, що визначають сукупний ефект від автоматизації, часто розглядають такі:

  • якісне поліпшення процесів підготовки й ухвалення рішень;

  • зменшення трудомісткості процесів обробки і використання даних;

  • економія умовно-постійних витрат за рахунок можливого скорочення адміністративно-управлінського персоналу управління;

  • переорієнтація персоналу, звільненого від рутинного завдання обробки даних, на більш інтелектуальні види діяльності;

  • стандартизація бізнес-процесів у всіх підрозділах підприємства;

  • оптимізація виробничої програми підприємства;

  • скорочення термінів обігу оборотних коштів;

  • встановлення оптимального рівня запасів матеріальних ресурсів і обсягів незавершеного виробництва;

  • зменшення залежності від конкретних фізичних осіб, які є «власниками» інформації чи технологій обробки даних;

  • використання непомітних (прихованих) для виконавців технологій контролю роботи, яку вони виконують.

Безумовно, керівника цікавлять не гіпотетичні перспективи («у мене буде точніше, швидше і якісніше»), а конкретні фінансові результати від впровадження інформаційних технологій.

З економічної точки зору вигода від реалізації проекту комплексної автоматизації розраховується як різниця між отриманим результатом і понесеними витратами. Як уже зазначалося, оцінка отриманого ефекту може бути зроблена лише керівником підприємства при зіставленні досягнутих результатів із поставленими цілями удосконалення системи керування. Попередня оцінка економічної вигоди, що може одержати підприємство від автоматизації процедур управління, виконується експертним шляхом.

Можливі такі напрямки розрахунку економічної ефективності:

  • порівняння варіантів організації АСОУ з комплексу завдань (наприклад, порівняння АСОУ, пропонованої в проекті, з існуючою);

  • порівняння варіантів організації технологічного процесу збору, передачі, обробки і видачі інформації;

  • порівняння варіантів організації інформаційної бази комплексу завдань (файлова організація і база даних);

  • порівняння варіантів технології проектування АСОУ (наприклад, індивідуального проектування з методами, які використовують пакети програм чи модельного проектування);

  • порівняння варіантів технології внутрішньо машинної обробки даних.

У розділі «Розрахунок економічної ефективності проекту» залежно від обраного напрямку має бути викладена методика розрахунку економічної ефективності проекту.

Результати розрахунку показників економічної ефективності проекту необхідно подати у формі таблиць, графіків. Тут варто визначити поліпшення якісних характеристик процесу керування відповідним об’єктом і оцінити вплив автоматизованого комплексу завдань на ефективність діяльності органів управління і кінцевих результатів.

У кінці роботи наводяться висновки щодо проекту, визначаються шляхи його впровадження на об’єкті і напрямки подальшого розвитку й удосконалення АСОУ.

Список використаної літератури має утримувати перелік використаних джерел друкованого та електронного виду. Обов’язково необхідно вказати нормативні, правові документи та державні стандарти, які регламентують процес розробки, впровадження та експлуатації проекту АСОУ, що розробляється.

В додатках розташовуються бланки вхідної, вихідної інформації, програмні модулі, інструктивні матеріали, тощо.


^ 6. Оформлення пояснювальної записки


Пояснювальна записка оформлюється як текстовий документ Word. За обсягом в межах 20-50 листів білого паперу формату 210х297 мм. На кожній сторінці залишаються поля: ліворуч та знизу – 25 мм, праворуч – 10 мм, зверху – 20 мм. Розмір шрифту 14 пт, в Times New Roman, між стрічний інтервал одинарний. Всі сторінки нумеруються по порядку. Титульна сторінка вважається першою сторінкою, цифра ”1” на ньому не ставиться . Всі інші сторінки повинні мати порядковий номер, що розміщується всередині верхнього поля арабськими цифрами без додаткових елементів.

Основний текст складається із 2-4 розділів, кожний з котрих може розбиватись на підрозділи та пункти. Заголовки розділів пишуться прописними літерами, посередині рядка. Перед ними ставиться номер розділу, наприклад:

^ 2. РОЗРОБКА АЛГОРИТМУ

Заголовки підрозділів виконуються рядковими літерами і нумеруються двома групами цифр, що розділяються крапкою, наприклад:

^ 2.1 Загальна схема алгоритму

За необхідністю можуть бути додані пункти, що мають потрійну нумерацію, наприклад: 2.1.2, 3.2.1 і таке інше. Заголовки починаються з нового рядка, крапка у кінці заголовка не ставиться, перенос слів та скорочення у заголовках не допускаються.

Заголовки мають бути короткими та відображувати зміст розділів, підрозділів і пунктів.

В тексті кожна нова думка повинна починатися з нового рядка (абзацу) з відступом першого знака на 1,25 см від лівого краю тексту.

Кожний новий розділ і висновки повинні починатися з нового листа. В даному курсовому проекті висновок має бути укінці, а кожний розділ закінчуватиметься однією-двома фразами, що забезпечують підведення підсумків та логічний зв’язок з наступним матеріалом.

При використанні чужих матеріалів в тексті необхідно зробити зноску на номер роботи із переліку літератури по формі: „... в роботі [3] приведено ...” .

При оформленні таблиці угорі ліворуч пишеться слово Таблиця і її номер (перша цифра – номер розділу, друга – номер таблиці всередині розділу). В наступному рядку посередині пишеться назва таблиці, наприклад:


Таблиця 3.4

Класифікація програмних засобів

В тексті необхідно робити звернення на таблицю Якщо такого нема, виникає питання про необхідність таблиці.

При оформленні малюнків вказується їх номер (подвійна нумерація в межах розділів) та назва знизу посередині рядка. Наприклад:

Рис.1.3. Схема алгоритму контролю

В тексті пояснювальної записки допускається робити скорочення, але зловживати ними не можна, тому текст може стати „нечитаемим”. Текстові скорочення (рік – р., доцент – доц.. і т.д.) є допустимими, як правило, тільки у поєднанні з власними іменами: м. Харків, доц. Іванов В.П. Скорочення див. (дивись) та пор. (порівняй) застосовуються при зносках на ілюстрації, сторінки, формули, таблиці і пункти.

Абревіатурні скорочення (СНГ, УІПА) допустимі тільки у тих випадках, коли вони використовуються в офіційних документах. Душе широке розповсюдження отримали професійні скорочення (ПК, АСОУ, АРМ та інші). Подібні скорочення в заголовках допускаються лише у виключних випадках (наприклад, ЕОМ), в інших – це неприйнятне. Мало використовувані скорочення мають бути розшифровані при першій зустрічі в тексті пояснювальної записки. Для полегшення сприйняття тексту в деяких випадках на початку пояснювальної записки наводять окремий лист із розшифровкою прийнятих скорочень.

При переході на наступний рядок не допускаються:

- відрив прізвища від ініціалів;

- відокремлення знаків №, %, (0), (’), („) від цифр;

- відокремлення значення мір (г, м, кг) від цифр.

В цілому необхідно дотримуватись вимог, що пред’являються до оформлення рукописів, які подаються до видавництв.

Графічні матеріали (схеми алгоритмів, діаграми, аналіз інформаційних потоків) які наочно зображують результат певної частини проекту і несуть самостійне значення повинні розташовуватись у додатках, та мати зноски у тексті записки. Додатки нумеруються великими літерами української абетки. Назва додатку вказується зверху посередині рядка.


^ 7. Підготовка до захисту курсового проекту


Остаточно оформлена записка подається викладачу на перевірку, який перечитує текст, ознайомлюється з графічними матеріалами та засвідчується у працездатності розробленого програмного засобу. Якщо всі складові курсового проекту відповідають вимогам, що пред’являються, керівник підписує титульний аркуш і допускає виконавця до захисту курсового проекту. Після цього головною задачею студента-виконавця стає підготовка доповіді і захист курсового проекту перед комісією.

При оцінці курсового проекту поряд з якістю пояснювальної записки, графічних матеріалів і програмного продукту враховуються якість доповіді та відповіді на запитання. Доповідь має суттєве значення. Вона може покращити або погіршати враження від проекту. Тому до змісту доповіді та його викладанню треба віднестись з повною відповідальністю.

На доповідь відводиться не більше 10 хвилин. Вона має бути лаконічною, вміщувати матеріал по суті розроблених питань; бути чіткою, логічною та добре відредагованою стилістично. Загальних та поза предметних міркувань не повинно бути. Необхідно виключити різні скорочення, не загально прийнятні обертання та жаргонні чи діалектичні висловлювання.

При побудові доповіді слід мати на увазі, що в ньому треба відобразити основні, най суттєві результати, мілкі та несуттєві деталі опускаються.

В доповіді рекомендується відобразити такі питання:

- короткий вступ, зміст назви теми та обґрунтування актуальності виконаної роботи;

- цілі проектування та початкові припущення, що прийняті у проекті;

- задачі, розв’язання яких забезпечує досягнення поставленої мети;

- характеристика методів, математичного апарату, інструментальних програмних засобів, що використовуються для рішення поставлених задач;

- характеристика розробленої бізнес-функціональної моделі підприємства, аналізу інформаційної системи та розробленого програмного продукту по автоматизації системи організаційного управління;

- оцінка отриманих результатів, можливості розвитку теми курсового проекту;

- ступень досягнення цілей, що поставлені перед курсовим проектом.

Перелічені питання не є догмою, вони дають тільки загальну канву доповіді. Необхідно пам’ятати, що доповідь оголошується усно і іноді дуже добре відпрацьована в письмовій формі, може призвести слабке враження. Тому важливе значення має попередній захист проекту (тренінг). Такий попередній захист проводиться перед групою товаришів, які критично оцінюють доповідь, задають питання та висловлюють власні пропозиції відносно доопрацювання доповіді. Керівник також приймає участь у попередньому захисті. Попередній захист проводиться за 2-3 дні до основного захисту.

Для захисту курсових проектів завідуючий кафедри створює комісію у складі 2-3 викладачів з включенням до складу керівника проекту. Комісія у встановлений час заслуховує доповіді виконавців проектів, задає питання на своєму зачиненому засіданні та оцінює проект по існуючий системі оцінок.

По деяким темам керівник може запропонувати студенту підготувати на захист комп’ютерну презентацію в PowerPoint.

Відразу після захисту необхідно підвести підсумки проектування, зафіксувати сильні та слабкі сторони, що проявились в процесі курсового проектування, зробити висновки на майбутнє.


^ ДОДАТОК А


Форма завдання на курсове проектування


ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри ІКТ

професор Ашеров А.Т.

_____________________

___”________ 200__р.


ЗАВДАННЯ

на курсове проектування

з дисципліни

Автоматизовані системи організаційного управління


Студенту групи __________

__________________________________________________

прізвище, ім.’я та по батькові

Керівник ____________________________________________

посада, вчена ступень та звання, прізвище та ініціали

  1   2



Схожі:

Методичні вказівки до виконання курсового проекту рекс -ікт спеціальність 01010436 Харків 2007 iconМетодичні вказівки до виконання курсових робіт з цивільного процесу харків 2005
...
Методичні вказівки до виконання курсового проекту рекс -ікт спеціальність 01010436 Харків 2007 iconМетодичні вказівки до виконання студентами курсового проекту з дисципліни "Технологія виробництва молока"
Технологія виробництва І переробки продукції тваринництва» окр «Бакалавр» на тему «Проектування технологічного процесу виробництва...
Методичні вказівки до виконання курсового проекту рекс -ікт спеціальність 01010436 Харків 2007 iconМетодичні вказівки до розв’язування загальні положення
Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни «Екологія» для студентів усіх спеціальностей заочної форми навчання...
Методичні вказівки до виконання курсового проекту рекс -ікт спеціальність 01010436 Харків 2007 iconМетодичні вказівки до курсового проєктування по курсу
Методические указания предназначены для проведения курсового проектирования по курсу "Системное программное обеспечение", которое...
Методичні вказівки до виконання курсового проекту рекс -ікт спеціальність 01010436 Харків 2007 iconМетодичні вказівки до виконання контрольних робіт для студентів спеціальності ксм
Методичні вказівки містять завдання до виконання контрольної роботи з курсу «Операційні системи». Матеріал подано у вигляді окремих...
Методичні вказівки до виконання курсового проекту рекс -ікт спеціальність 01010436 Харків 2007 iconМетодичні вказівки для виконання практичних завдань
Методичні вказівки рекомендовано до друку методичною комісією економічного факультету, протокол №7 від 12. 03. 2009
Методичні вказівки до виконання курсового проекту рекс -ікт спеціальність 01010436 Харків 2007 iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт із курсу „основи океанології дніпропетровськ рвв дну
Уміщені методичні вказівки до виконання лабораторних робіт із дисципліни „Основи океанології”. Наведені рекомендації до виконання...
Методичні вказівки до виконання курсового проекту рекс -ікт спеціальність 01010436 Харків 2007 iconМетодичні вказівки для проходження переддипломної практики студентами V (VІ) курсу економічного факультету (спеціальність „Фінанси") Луцьк редакційно-видавничий відділ „ вежа"
Методичні вказівки для проходження переддипломної практики студентами V (VІ) курсу економічного факультету (спеціальність „Фінанси”)...
Методичні вказівки до виконання курсового проекту рекс -ікт спеціальність 01010436 Харків 2007 iconМетодичні вказівки до виконання індивідуального завдання для студентів
Програма та методичні вказівки до виконання індивідуально завдання для студентів денної форми навчання галузі знань 0505 «Машинобудування...
Методичні вказівки до виконання курсового проекту рекс -ікт спеціальність 01010436 Харків 2007 iconМетодичні вказівки до виконання економічної частини дипломних проектів, робіт для студентів денної та заочної форми навчання
Методичні рекомендації до виконання економічної частини дипломних проектів, робіт для студентів денної та заочної форми навчання...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи