Увага! Авторські права на текст програми “Зарубіжна література, 5—12 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми. icon

Увага! Авторські права на текст програми “Зарубіжна література, 5—12 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми.




НазваУвага! Авторські права на текст програми “Зарубіжна література, 5—12 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми.
Сторінка1/9
Дата конвертації25.02.2013
Розмір1.08 Mb.
ТипПояснювальна записка
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

УВАГА!


Авторські права на текст програми “Зарубіжна література, 5—12 кл.” належать Міністерству освіти і науки України та авторам програми. Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву “Перун” згідно з “Угодою № 17/1-05 на випуск підручників (навчальної літератури) від 26.01.2005 р.” між Міністерством освіти і науки України та видавництвом “Перун”.


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Головною метою вивчення предмета “Зарубіжна література” в загальноосвітній школі є залучення учнів до найвищих досягнень світової літератури і культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей, виховання естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення імунітету проти низькопробних явищ масової культури.

Для досягнення цієї мети необхідно розв’язувати такі основні завдання:

  • формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури як окремих народів світу, так і всього людства;

  • виховувати повагу до духовних скарбів людства і, зокрема, українського народу; расову, етнічну, соціальну, ґендерну, релiгійну, індивідуальну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати й активно відстоювати власну точку зору, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, прагненням мати ніким не нав’язане свiтобачення, не бути об’єктом маніпуляцій, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними;

  • навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;

  • давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, необхідних для повноцінного аналізу та інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;

  • відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу та інтерпретації художнього тексту, здатність сприймати його з розумінням задуму і стилю автора, бачити кожний конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;

  • навчати школярів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість творів світової літератури, зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва;

  • розвивати усне і писемне мовлення школярів, а також їхнє мислення (образне, асоціативне, абстрактне, логічне та ін.);

  • формувати в учнів потребу в читанні літературних творів, здатність насолоджуватися мистецтвом слова, а також “привласнювати” духовний потенціал художньої літератури, реалізувати його у власному житті;

  • відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури;

  • прищеплювати школярам вишуканий естетичний смак.

Програму побудовано за трьома основними лініями Державного стандарту: аксіологічною, літературознавчою і культурологічною, що відбилося як у доборі матеріалу, так і в структуруванні його за етапами навчання.

Курс “Зарубіжна література” складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого — 5—8 класи) і систематичного (9—12 класи), що узгоджено із чинною програмою з української літератури для 12-річних загальноосвітніх навчальних закладів.

Навчальний матеріал програм розподілено за такими рубриками:

  • “Кількість годин (відведених на вивчення розділу/теми)”;

  • “Зміст навчального матеріалу (конкретне змістове наповнення розділу/теми)”;

  • “Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів”.


Головним об’єктом вивчення на уроках зарубіжної літератури є тексти літературних творів. Звичайно, це не применшує важливості засвоєння школярами певного обсягу відомостей про життя письменників, добу написання творів, художні системи, до яких вони належать. Однак учителю особливу увагу слід звертати на роботу безпосередньо з художнім текстом, тому слід дуже обережно й зважено користуватися різноманітними дайджестами, скороченими варіантами творів тощо. Адже для навчального процесу важливе не стільки механічне запам’ятовування учнями сюжетних ліній і різноманітних фактів із літературних творів, скільки їх аналіз та інтерпретація, уміння бачити художні деталі, розуміти творчий задум письменника та оцiнювати особливості його реалізації, насолоджуватися самим процесом читання, немов “переживаючи” події твору. Сaме така робота допоможе школярам сприйняти літературу як мистецтво слова.

Крім того, це є відповіддю на нагальну вимогу сучасності: формувати школяра не як пасивного споживача певного обсягу раз і назавжди даної інформації (яка чимдалі частіше застаріває майже одночасно з виходом підручників у світ), а як особистість, здатну самостійно її здобувати, поновлювати, коригувати та інтерпретувати протягом усього свого життя. Адже будь-який, в т. ч. художній, текст є головною одиницею передачі інформації, тому робота сaме з повним твором (передовсім великого обсягу) вчитиме школярів “приборкувати” значний обсяг інформації, тим самим готуючи молодь до відповіді на “виклики ХХІ століття”, комп’ютеризованого “інформаційного суспільства”, що є необхідним для кожної сучасної людини.

Ще одним важливим аспектом підготовки учня є надання йому в процесі вивчення зарубіжної літератури не лише літературної, а й мовної освіти. Адже жодні лінгвістичні вправи не замінять навичок користування мовою, тобто розвитку мовлення. Курс літератури, особливо в старших класах, може дати для реальної мовної компетенції учнів не менше, а навіть більше, ніж власне мовні дисципліни. Так, донедавна в старших класах мова майже не вивчалася, а мовна грамотність населення України була значно вищою, ніж зараз.

Працюючи з вершинними творами світової літератури в найкращих українських перекладах, учні опановують сaме нормативну літературну мову, чого вельми бракує усьому сучасному українському суспільству, особливо, враховуючи зовсім недавній час набуття українською мовою статусу державної, фактичну відсутність єдиного мовного еталона навіть у філологічних колах, ЗМІ та інших авторитетних джерелах розповсюдження мовного еталона й етикету в Україні, розмивання мовної норми різноманітними чинниками (вплив дiалектів, арго, суржику, діаспорного варіанта українського мовлення, різке падіння загального рівня освіченості суспільства тощо).

У програмі широко представлені різні національні літератури світу. Тому використання на уроках зарубіжної літератури оригінальних текстів (творів Байрона — англійською, Гюго — французькою, Міцкевича — польською, Достоєвського — російською і т. д.) сприятиме опануванню школярами іноземним мовленням, що теж є важливою потребою відкритого європейського суспільства, яке будує Україна.

У нашій програмі, на відміну від інших, мінімізована кількість нового навчального матеріалу, який повинні опановувати учні 12 класу, оскільки, з одного боку, випускники в другому семестрі вже переймаються проблемами вступу до ВНЗ і працевлаштування, з другого — їм необхідно повторити й узагальнити навчальний матеріал, опанований під час попереднього навчання.


^ Критерії оцінювання результатів навчальної діяльності школярів на уроках зарубіжної літератури загалом відповідають загальнодержавним, затвердженим Міністерством освіти і науки України (див. додаток 1). Водночас такому оцінюванню покликана сприяти також згадана рубрика “Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів”, в якій деталізовані конкретні вимоги до школярів за кожною програмовою темою.

Для стимулювання творчості вчителя виділяється резервний час — по 8 годин на рік у кожному класі. Кількість годин на вивчення конкретних тем і творів має орієнтовний характер. Резервний час учитель може використати на власний розсуд: додати години на вивчення якоїсь програмової теми, увести до кола вивчення додатковий твір тощо. Години на уроки розвитку зв’язного мовлення і позакласного читання вчитель виокремлює самостійно із загальної кількості годин, відведених на конкретний розділ/тему, виходячи з конкретних умов роботи.

Під час календарно-тематичного та поурочного планування вчителеві слід враховувати, з одного боку, обсяг і структуру навчального матеріалу програми, запропоновані в розділі “Зміст навчального матеріалу”, з другого — конкретні вимоги до рівня навчальних досягнень учнів із зарубіжної літератури, закладені до розділу “Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів”.

Оскільки програма розроблена відповідно до вимог чинного Державного стандарту базової повної загальної середньої освіти, узгоджена з програмами освітніх галузей, словесник може краще координувати викладання зарубіжної літератури з іншими шкільними дисциплінами гуманітарного й естетичного циклів (“Українська література”, “Історія України”, “Всесвітня історія”, “Музичне мистецтво”, “Художня культура” та ін.).

Така координація, з одного боку, дозволить уникнути дублювання змісту навчального матеріалу, який школярі отримують на уроках із суміжних предметів, з другого — сприятиме формуванню в учнів цілісної картини світу, “розсипаної” в мозаїці численних шкільних навчальних дисциплін.


5-й клас

(70 год, 2 год на тиждень)

(8 год — тематична атестація; резервний час — 8 год)



п/п

К-ть год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1.

4

ВСТУП
Література і фольклор — скарбниця духовних багатств людства.
Фольклор — усна народна творчість.
Прислів’я та приказки — малі жанри фольклору, джерело народної мудрості.

Учень:
називає перелік літературних творів, які вивчатимуться протягом навчального року;
обґрунтовує сенс вислову “література і фольклор — скарбниця духовних багатств людства”;
наводить приклади декількох прислів’їв та приказок різних народів світу;
розпізнає, пояснює і порівнює прямий і переносний сенс вивчених прислів’їв і приказок.
Теорія літератури (ТЛ) Називає малі жанри фольклору: прислів’я, приказки.

2.

5

^ НАРОДНА КАЗКА
Казка як жанр фольклору. Зображення в ній життя, поглядів і характеру народів, мрій, бажань і сподівань її творців. Боротьба добра зі злом — головний конфлікт народної казки. Реальне та фантастичне в ній.
Казка про тварин — один із найдавніших різновидів казки.
^ Брати Грімм. “Пані Метелиця”
Брати Грімм — відомі збирачі німецьких народних казок. Точність фіксації, дбайливе ставлення до оригіналу.
Уславлення любові до праці та інших людських чеснот у казці “Пані Метелиця”.

Учень:
переказує зміст казки “Пані Метелиця”;
висловлює судження про повчально-виховний характер народної казки;
визначає головний конфлікт народної казки (боротьба добра зі злом);
дає оцінку персонажам казки з огляду на їхні вчинки та моральні якості;
виразно читає казку (в т. ч. “в особах”);
пояснює, чому братів Грімм називають збирачами, а не авторами казок;
перелічує назви 2—3 найвідоміших казок, записаних братами Грімм (“Хоробрий кравчик”, “Гензель і Гретель” та ін.);
розкриває своєрідність конфлікту казки “Пані Метелиця”: різне ставлення її героїв до праці та інших людських цінностей і чеснот: поваги до старших, поцінування не лише матеріальних (дочка), а передовсім духовних і моральних цінностей (пасербиця);
дає оцінку людським якостям персонажів казки з огляду на їхні вчинки, ставлення до роботи, інших людей і т. ін.;
усно переказує вибрані епізоди казки “Пані Метелиця”.
ТЛ Наводить приклади типової будови казки: зачин, кінцівка, повтори (часто — триразові) тощо;

дає визначення понять оригінал і переклад, народна казка, “мандрівний сюжет”.

3.

17
2

^ ЛІТЕРАТУРНА КАЗКА
Олександр Пушкін (1799—1837).
Вступ до поеми “Руслан і Людмила”
О. Пушкін — видатний російський поет, шанувальник народної казки. Уславлення народної казки у вступі до поеми “Руслан і Людмила”.

Учень:
називає казкових героїв, згаданих у вступі до поеми “Руслан і Людмила”, а також 1—2 казки, в яких цих героїв він зустрічав раніше;
виразно читає напам’ять вступ до поеми О. Пушкіна.




4

^ Шарль Перро (1628—1703). “Попелюшка”
Перро як основоположник європейської лiтературної казки. Збірка “Казки моєї матінки Гуски, або Історії минулих часів із повчаннями” та її найпопулярніші сюжети. “Попелюшка”. Поетизація працьовитості та скромності, ідея винагороди за людські чесноти та страждання, віра в перемогу добра над злом.

Учень:
пояснює, що Шарль Перро є основоположником європейської літературної казки;
називає найпопулярніші казки зі збірки Ш. Перро “Казки моєї матінки Гуски, або Історії минулих часів із повчаннями”, а саме: “Червона шапочка”, “Кіт у чоботях”, “Хлопчик, мов мізинчик”, “Спляча красуня”, “Синя борода” та ін.;
називає причини популярності сюжету про Попелюшку в світовій культурі (у казці є мотиви і проблеми, які були, є і завжди будуть актуальними як для окремої людини, так і для усього людства: незаслужені страждання і несправедливість; повага до працелюбства як високої людської чесноти; винагорода Попелюшці за її важку працю і моральні якості);
відрізняє твір Шарля Перро від його пізніших інтерпретацій (братів Грімм, різних кіно- і мультиплікаційних версій тощо);
характеризує Попелюшку (з елементами опису);
складає простий план характеристики головної героїні та добирає у тексті приклади до розкриття пунктів цього плану.




5

^ Ганс Крістіан Андерсен (1805—1875). “Снiгова королева”
Поєднання побутовості й фантастики у казках Андерсена. Перемога щирих людських стосунків над багатствами Снігової королеви. Авторська оцінка героїв твору.

Учень:
перелічує назви та персонажів найвідоміших казок Андерсена: “Принцеса на горошині”, “Дюймовочка”, “Стійкий олов’яний солдатик”, “Гидке каченя”, “Нове вбрання короля” та ін.;
сприймає великий за обсягом текст цілісно;
переказує зміст казки “Снігова королева” (в т. ч. від імені однієї з її дійових осіб);
називає особливості будови тексту;
пояснює роль у будові казки антитези (протиставлення): дружба — влада, щирі людські стосунки — угода між Каєм і Сніговою королевою; гаряче серце Герди (добро) — крижаний поцілунок Снігової королеви і крижане серце Кая (зло) тощо;

стисло переказує епізод казки за (вибором учителя);
складає усний опис одного з героїв казки (Кая, Герди або ін.).
^ ТЛ Дає визначення поняття антитеза, наводить приклади антитези з казки “Снігова королева”.




4

^ Самуїл Маршак (1887—1964). “Дванадцять місяців”
Казкові мотиви у п’єсі. Протиставлення образів пасербиці — з одного боку, та мачухи і її рідної дочки — з другого, як втілення конфлікту добра та зла. Підлабузництво підлеглих та необмежена влада — головні причини спотворення характеру принцеси. Особливості драматичного твору. Діалог як засіб розкриття змісту та ідеї п’єси.

Учень:
переказує зміст п’єси-казки Маршака “Дванадцять місяців”;
сприймає великий за обсягом текст цілісно;
виділяє казкові мотиви: “мандрівний” сюжет — протиставлення рідної дочки й пасербиці; чарівний предмет (перстень); чарівні помічники (дванадцять місяців); чарівні перетворення (баби та її дочки на собак) і події (фантастично швидка зміна пір року) тощо у п’єсі і робить висновок, що одним із джерел твору є народна казка;
пояснює роль протиставлення образів (з одного боку — пасербиці, з другого — баби та її дочки) як втілення головного конфлікту п’єси — протистояння добра та зла;
пояснює, що підлабузництво підлеглих та необмежена влада — головні причини спотворення характеру принцеси;
виразно читає (за особами) вибрані вчителем уривки п’єси-казки.
ТЛ Дає визначення поняття драматичний твір.

4.

11
6

^ ЛІТЕРАТУРА І СВІТ ПРИРОДИ
Редьярд Кіплінг (1865—1936). “Мауглі”
Історія Мауглі, вихованця джунглів. Основні персонажі казки та їх характеристика. Головний закон джунглів і світ людей.

Учень:
переказує зміст казки “Мауглі”, історію вихованця джунглів Мауглі;
сприймає великий за обсягом текст цілісно;
відтворює події казки в хронологічній послідовності;
пояснює відмінність художнього світу казки від реального світу (реальні діти-“мауглі” втрачають здатність до спілкування з людьми);
розмірковує над сенсом протиставлення світу джунглів і світу людей;
наводить приклади відповідності світу звірів і світу людей;
характеризує основних персонажів казки і висловлює своє ставлення до них;
відрізняє твір Р. Кіплінга від його пізніших інтерпретацій (в т. ч. різних кіно- і мультиплікаційних версій).
виразно читає опис Багіри й висловлює судження про його роль у творі.




2

Алкман (VII ст. до н. е.). “Сплять усі верховини гірські...”
Йоганн Вольфґанг Ґете (1749—1832). “Нічна пісня подорожнього”

Учень:
аналізує вірш Алкмана як один із перших у світовій літературі поетичних пейзажів, що навіюють читачеві певний настрій: відчуття душевного спокою, умиротворення;







^ Михайло Лермонтов (1814—1841). Из Гете (“Горные вершины...”)
Зображення природи різними поетами: спільне та відмінне в описах. Взаємозв’язок стану людської душі та опису природи.
“Олюднення” природи у віршах.

аналізує вірш Ґете як суголосний поезії Алкмана, знаходить спільні риси в двох творах (образи гірських вершин, сонних птахів, створення настрою спокою);
порівнює переспів Лермонтова з віршем Ґете: навіювання душевного спокою, спільні художні образи (гірські вершини, поснуле птаство і т. д.);
виразно читає поезії, намагаючись відтворити інтонацією їхній настрій;
порівнює відомості про пейзаж, отримані на уроках музичного та образотворчого мистецтва і зарубіжної літератури.
^ ТЛ Наводить приклади використання епітетів у текстах поезій.




1

Федір Тютчев (1803—1873). “Я знаю в прáосені пору...”
Тонкий ліризм поезії Тютчева. Замилування осінньою природою і майстерність поетичного вислову.

Учень:
виразно читає і аналізує вірш, звертаючи увагу передовсім на красу “золотої осені”, гармонійну єдність природи і людини: завмирає природа і закінчує свою працю людина;
знаходить у вірші епітети (марна борозна, блакить прозора) і пояснює їхню роль (створення переконливих, художньо досконалих образів: краса природи, гармонія природи і людини).




1

^ Мацуо Басьо (1644—1694). Хоку
Одухотворення природи — характерна ознака японської культури. Природа як джерело натхнення, а її зображення — засіб вираження почуттів японців.
Характерні ознаки хоку.

Учень:
виразно читає тривірші (хоку) “На всохлу гілку...”, “Старий ставок...”, “Соловей на гілці...”, “Метелик літає...” та ін.;
виділяє характерні ознаки хоку: постійну кількість рядків, стислість, увагу до деталі, “сезонні слова” (наприклад, весна — “квiтуча слива”, “сакура”, “соловей”, “ластівка”; осінь — “хризантема”, “іній”) тощо;
обґрунтовує тезу про повагу до самобутності культури будь-якого народу як необхідну рису сучасної людини;
виразно читає напам’ять поезії про природу.
ТЛ Дає визначення поняття хоку, називає його жанрові ознаки.

5.

9

2

^ СВІТ ДИТИНСТВА Й МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ В ЛIТЕРАТУРІ
Роберт Бернс (1759—1796). “Чесна бідність”
Уславлення у вірші справжніх людських чеснот. Віра у світове братерство — основна ідея твору. Антитеза як основа його будови.

Учень:
виразно читає напам’ять вірш “Чесна бідність”;
аналізує вірш, звертаючи увагу на відображення у назві твору життєвих ідеалів поета, уславлення у вірші справжніх людських чеснот: духовності, шляхетності, честі, чесності, розуму та ін., на роль антитези (протиставлення) у втіленні головної думки твору, на особливу емоційну піднесеність твору (окличні й питальні речення);
висловлює особисте ставлення до морально-етичних проблем, порушених у вірші.




7

Марк Твен (1835—1910). “Пригоди Тома Сойєра”
Сонячний, радісно-бешкетливий світ дитинства в повісті. Том Сойєр і Гекльберрі Фінн. Цінності дитинства та їх доля в дорослому житті. Вплив світу дорослих на дитячі стосунки.

Учень:
називає основні твори Марка Твена для дітей: “Пригоди Гекльберрі Фінна”, “Принц та злидар” та ін.;
переказує зміст та знаходить автобіографічні мотиви повісті “Пригоди Тома Сойєра”;
сприймає цілісно текст великого обсягу;
висловлює судження про багатоплановість твору: з одного боку — радісно-бешкетливий світ дитинства з цінностями і забобонами, неприйнятними у дорослому житті, з другого — глибина морально-етичних проблем (готовність Тома Сойєра і Гека Фінна до самопожертви заради порятунку Мефа Потера і вдови Дуглас; необхідність переборювання домінування власних образ заради почуття близьких людей (поведінка Тома Сойєра та його друзів до, під час і після проведення заупокійної меси) тощо;
висловлює судження про причини популярності повісті;
характеризує літературних героїв на основі їхніх портретів, вчинків та переживань, ставлення до них інших персонажів;
знаходить комічне в тексті і пояснює його роль (характеристика персонажів);
висловлює особисте ставлення до персонажів повісті, аргументуючи свою точку зору цитатами і прикладами з тексту;
переказує письмово вказаний учителем фрагмент повісті (на безлюдному острові, у печері або ін.).
^ ТЛ Дає визначення поняття повість.

6.

4

ІЗ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХХ—ХХІ ст.
Дитяча література ХХ—ХХІ ст. (огляд).
Найвідоміші письменники та найпопулярніші твори для дітей.

Учень:
розповідає про улюблену книжку дитячого письменника ХХ— ХХІ ст. і вмотивовує свої вподобання;
характеризує улюбленого літературного героя;
висловлює судження про основні проблеми, порушені письменником.

7.

4

ПІДСУМОК
Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу.

Учень:
називає авторів і переказує зміст вивчених протягом року творів;
висловлює судження про роль світової художньої літератури як скарбниці духовних багатств людства.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9



Схожі:

Увага! Авторські права на текст програми “Зарубіжна література, 5—12 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми. iconУвага! Авторські права на текст програми “Зарубіжна література, 5—12 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми.
Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву “Перун”...
Увага! Авторські права на текст програми “Зарубіжна література, 5—12 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми. iconУвага! Авторські права на текст програми “Природознавство, 5—6 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми.
Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву “Перун”...
Увага! Авторські права на текст програми “Зарубіжна література, 5—12 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми. iconУвага! Авторські права на текст програми “Фізика. Астрономія, 7—12 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми.
Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву “Перун”...
Увага! Авторські права на текст програми “Зарубіжна література, 5—12 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми. iconУвага! Авторські права на текст програми “Українська мова, 5—12 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми.
Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву “Перун”...
Увага! Авторські права на текст програми “Зарубіжна література, 5—12 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми. iconУвага! Авторські права на текст програми “Фізика. Астрономія, 7—12 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми.
Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву “Перун”...
Увага! Авторські права на текст програми “Зарубіжна література, 5—12 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми. iconУвага! Авторські права на текст програми “Іноземні мови, 2—12 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми.
Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву “Перун”...
Увага! Авторські права на текст програми “Зарубіжна література, 5—12 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми. iconУвага! Авторські права на текст програми “Фізика. Астрономія, 7—12 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми.
Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву “Перун”...
Увага! Авторські права на текст програми “Зарубіжна література, 5—12 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми. iconУвага! Авторські права на текст програми “Іноземні мови, 2—12 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми.
Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву “Перун”...
Увага! Авторські права на текст програми “Зарубіжна література, 5—12 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми. iconУвага! Авторські права на текст програми “Географія. Економіка, 6-11 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми.
Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву “Перун”...
Увага! Авторські права на текст програми “Зарубіжна література, 5—12 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми. iconУвага! Авторські права на текст програми “Українська мова, 5—12 кл.” належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми.
Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву “Перун”...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи