Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів icon

Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів




НазваПоложення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів
Сторінка2/5
Дата конвертації13.01.2013
Розмір0.82 Mb.
ТипПоложення
1   2   3   4   5

^ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо облаштування і використання кабінету інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів

Розроблено на замовлення НМЦ організації розробки та виробництва засобів навчання

^ Міністерства освіти і науки України

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(лист № 1/11-1927 від 06.05.2004 р.


Укладачі:

М.Жалдак, професор, доктор педагогічних наук, академік АПН України, науковий керівник;

В.Лапінський, доцент, кандидат фізико-математичних наук—відповідальний виконавець;

Ю.Жук, доцент, кандидат педагогічних наук;

А.Пилипчук, ст.н.с., кандидат технічних наук;

Б.0скома, ст.н.с., кандидат технічних наук;

С. Сухомлинський, ст.н.с.

СКОРОЧЕННЯ

ЕОМ, ПЕОМ—електронна обчислювальна машина, персонально обчислювальна машина .

НКК—навчальний комп’ютерний комплекс.

ОЗП — оперативний запам'ятовуючий пристрой.

ЗНЗ—загальноосвітній навчальний заклад.

КВ—комплект вчителя.

КУ – комплект учня.

ЗЗП — зовнішнїй запам'ятовуючий пристрій.

ПМК—програмно-методичний комплект.

КПКТ— кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій.

ППЗ —педагогічне програмне забезпечення, спеціалізоване програмне забезпечення, призначене для використання у навчально-виховному процесі.

ЛОМ—локальна обчислювальна мережа.

МП—материнська плата, плата, на якій. монтуються основні складові апаратного забезпечення – центральний процесор, пристрої керування, внутрішня пам’ять (разом із цими складовими).

ДНАОП Н 10.02.1999 р. № 21 — Держнаглядохоропраці, наказ від 10.02.1999р. №21.МВС Н 20.02.2002 р. №779— Міністерство внутрішніх справ, наказ від 20.02.2002 р. № 779.

НЖМД, вінчестер—накопичувач на жорсткому магнітному диску.

НІТН—нові інформаційні технології нанавчання.

МОН Н 20.02.2002р. №128—Міністерство освіти і науки, наказ від 20.02.2002 р.

№ 128.

Терміни та іх визначення

Відмова—нероботоздатність ЛОМ, або КВ, або одночасно двох КУ, або іншого обладнання колективного використання, якщо при цьому виникає потреба у зміні будь-якого елементу (блоку).

Відеопам’ять – частина пам’яті, в якій зберігається цифрове подання зображення, яке виводиться на екран дисплея.

^ Вінчестер (жорсткий диск) – накопичувач на магнітному диску (основний засіб енергонезалежного зберігання інформації: даних та програмного забезпечення).

Ергономіка – галузь науки, яка вивчає діяльність людини (груп людей) в умовах виробництва з метою удосконалення умов, засобів і організації процессу праці.

Збій – короткочасна втрата робото здатності будь-якого вузла або пристрою, для усунення якогї користувачу достатньо правильно повторити ті операції, що призвели до збою або виконати деякі службові операції для ініціалізації подальшої роботи.

Ідентефікація підсистеми комплексу – процесс визначення коду (послідовність символів, якій ставиться у відповідність певна сукупність програмно-апаратних засобів) або процесс визначення належності об’єктів до певної підсистеми.

Інтерфейс користувача — програмно-апа­ратна складова обчислювальної системи, яка забезпечує уведення/виведення даних та ко­манд (командних впливів) користувача.

Інформатизація освіти — процес упрова­дження у систему освіти інформаційно-кому­нікаційних технологій і результат упровадження.

Інформаційна надійність—стійкість інфор­маційної системи і/або її складових стосовно факторів впливу, зовнішніх по відношенню до системи.

Інформація — первинне поняття інформа­тики, яке визначає сукупність описань реаль­них або ідеальних об'єктів, явищ, поданих у формі певних повідомлень.

Інформаційна технологія—сукупність про­грамно-технічних засобів, а також прийомів, способів і методів їх застосування при виконанні функцій збирання, зберігання, опрацювання, передавання і використання даних в конкретній предметній галузі.

^ Кабінет інформатики та інформаціино-комунікаційних технологій (КПКТ, кабінет інформатики) —приміщення та його обладнан­ня закладу освіти, призначені для забезпечен­ня умов формування освітньо-інформаційного середовища.

Когнітивність — властивість об'єкту або явища, яка, при відображенні у свідомості лю­дини, вимагає доосмислення, реконструкції і/ або встановлення асоціацій між його складовими.

^ Комплект викладача (КВ)— сукупність апа­ратно-програмних засобів, які встановлені на робочому місці викладача (вчителя) і викорис­товуються переважно ним.

^ Комплект учня (КУ)—сукупність апаратно-програмних засобів, які встановлені на ро­бочому місці учня і використовуються переваж­но ним.

Локальна обчислювальна мережа (ЛОМ)— технічні (програмно-апаратні) засоби, за допо­могою яких виконується обмін даними між складовими НКК, які входять до різних КВ і КУ; сукупність програмно-апаратних засобів, які забезпечують обмін даними між комп'юте­рами, розташованими на незначних відстанях один від одного.

^ Меню—перелік умовних назв, дій або опцій програмного засобу (його складової), апаратно­го забезпечення.

Модем - пристрій, який викинує перетворення сигналів задля створення каналу зв’язку.

^ Мультизадачний (мультипрограмний) режим - одночасне (квазіодночасне) виконання обчислювальною системою більше однієї задачі (програми).

Навчальний комп'ютерний комплекс (НКК, комплекс) — сукупність програмно-апаратних засобів, які утворюють навчальне середовище.

^ Опція меню - позначена у меню позиція, з якою пов’язані наперед обумовлені способи опрацювання даних, подій або область дії програмного засобу.

Принцип відкритої системи—така побудо­ва архітектури складної системи, для якої явно описано формати сигналів, якими обмінюють­ся підсистеми.

Протокол—сукупність правил і погоджень, які регламентують формати і процедури обміну даними між двома або кількома незалежними пристроями або процесами.

^ Реактивність (обчислювальної) системи — час, протягом якого системою генерується дія (реакція), спричинена подією (подією вважається поява сигналу як від користувача, так і від фізичного пристрою).

^ Ресурс — логічна або фізична частина обчис­лювальної системи, яка може бути виділена користувачу або процесу.

Сервер:

• програма для мережевого комп'ютера, яка забезпечує надання ресурсів одного комп'юте­ра іншому комп’ютеру. Комп'ютери, що обслуговуються, з'єднуються із сервером-програмою за допомогою користувацької програми (клієнт-програми);

- комп'ютер у мережі, який надає свої ресур­си іншим, тобто такий, що виконує певні функції за запитами інших.

^ Сканер— пристрій для оцифровування нерухомого зображення.

Специфікація—перелік складових техніч­ної системи, пристрою, який містить дані для їх однозначноі ідентифікаціі.

^ Структура системи— сукупність елементів системи і способи їх об'єднання

Телекомунікація – процесс передавання даних між розділеними у просторі суб'єктами, інформаційними системами, складовими інфор­маційних систем.

Ефективність використання кабінету інфор­матики та інформаційно-комунікаційних тех­нологій (далі КПКТ, кабінет) у навчально-ви­ховному процесі залежить не тільки від сучас­ності його обладнання, наповненості програм­но-апаратними засобами навчання та іншими навчально-методичними матеріалами, а й знач­ною мірою від комплексу організаційно-мето­дичних заходів, спрямованих на підвищення ефективності навчального процесу, які прово­дяться у навчальному закладі.

Насамперед треба зазначити, що КПКТ не слід розглядати як навчальне середовище, при­значене тільки для навчання інформатики та проведення занять з інших навчальних дис­циплін освітньої галузі «Технології». Облад­нання кабінету (комп'ютери, програмні засоби загального призначення і педагогічні програмні засоби, дидактичні матеріали у твердій та елект­ронній копіях) має тенденцію до швидкого мо-рального старіння. Заданими провідних вироб­ників програмного й апаратного забезпечення, тривалість ефективного використання апарат­ного забезпечення— орієнтовно 3—5 років, а програмного забезпечення — не більше п'яти років, тому програмно-апаратне забезпечення слід використовувати якомога інтенсивніше

Тільки у загальноосвітніх навчальних зак­ладах, навчальні плани яких передбачають вивчення відповідних навчальних дисциплін у 7— 12-х класах та які мають дві паралелі класів з наповнюваністю, яка дає змогу ділити клас на дві підгрупи, тижневе навантаження на КПКТ досягає прийнятної межі—18—20 год, тому можна (формально) говорити про повно­цінне використання ресурсів КПКТ.

У інших випадках це навантаження стано­вить 10—12 год (якщо враховувати тільки години інформатики). Отже, навіть за наявності КПКТ комплектації «10 +1» (10 комп'ютери­зованих робочих місць учнів та 1 — учителя) існує суттєвий резерв часового ресурсу, який можна і потрібно використовувати з максимальною ефективністю.

Використання засобів КПКТ у навчальному процесі з більшості навчальних предметів не потребує від учителя предметника значної поза фахової підготовки (уміння встановлювати і налагоджувати апаратне та програмне забезпечення, програмувати тощо), тобто вимоги до підготовки учителя, як правило, не перевищу­ють компетенцій, які достатньо мати у разі ви­користання звичайних технічних засобів на­вчання (кодо-, слайдопроектора, магнітофона, відеомагнітофона, телевізора тощо).

Водночас ефективність сучасних мультимедійних засобів навчання, яка визначається їх адаптивністю, за багатофункціональністю значно перевищує ефективність традиційних технічних засобів навчання (ТЗН).

Метою розроблених рекомендацій є забезпе­чення вчителів і керівників загальноосвітніх навчальних закладів достовірною інформацією стосовно найважливіших аспектів організації, облаштування, ефективної та безпечної екс­плуатації кабінетів інформатики та інформа­ційно-комунікаційних технологій загально­освітніх навчальних закладів.

Вказані у, рекомендаціях норми та вимоги до технічних характеристик обладнання, інші вимоги (щодо безпеки життєдіяльності, протипожежних заходів тощо) ґрунтуються на доку­ментах, посилання на які подано у тексті. Увесь текст більшості чинних документів, тобто з усі­ма поправками, внесеними на час звернення, до документа можна отримати з офіційних сайтів Міністерства освіти і науки України (httр://www. Education. gov. ua, http://www/mon. gov. ua/ education/), Верховної Ради України(http://www.rada.gov. ua), Інституту засобів навчання АПН України (http://www.znz.edu-ua.net) та інших.


^ 1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання (далі —КПКТ, кабінет ) створюється для забезпечення умов формування інформаційно-освітнього і куль­турного середовища,

Основні вимоги щодо організації, облаштуван­ня та використання КПКТ викладено у Положенні про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційннх технологій навчання загально­освітніх навчальних закладів, затвердженому наказом МОН України від 20.05.2004 р. № 407, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14.06.2004 р. за № 730/9329 (далі — Положен­ня про КПКТ).

Відповідно до п. 2.9 Положення про КПКТ на кабінет поширюються вимоги Правил без­пеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної серед­ньої освіти, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.03.2004 р. № 81, зареєстрованим у Мїністерстві юстиції Украйні 17.05,2004 р. за №620/9219 (далі -—Правила безпеки під час навчання в КІІКТ).

Кабінет інформатики та інформаційно-комукаційних технологій навчання обладнується навчальним комп'ютерним комплексом, навчально-наочними посібиками, обладнанням навчального призначення, меблями, іншим об­ладнанням, призначеним для проведення уроків, факультативних занять, гурткової ро­боти, роботи з підвищення фахового рівня вчителів.

Навчальний комп'ютерний комплекс (далі НКК, комплекс)—універсальний апаратно-про­грамний засіб навчання, який є основною складовою частиною обладнання КПКТ, призначе­ний для використання у навчально-виховному процесі та створення умов формування інформа­ційно-освітнього і культурного середовища.

Програмно-методичний комплект (далі ПМК) — це сукупність засобів навчання, вико­наних у формі програмних засобів, аудіо- та відео- записів, баз даних, для застосування яких у навчально-виховному процесі необхідні апаратно-програмні засоби (комп'ютери, засо­би телекомунікацій тощо) та навчально-методичної документації (інструкцій, дидактичних матеріалів для учнів і вчителів тощо).

Навчання у КПКТ має сприяти:

•формуванню в учнів інформаційної культури, компетенцій, які передбачені Державним стандартом базової і повної середньої освіти;

• розвитку особистісних якостей учнів;

•ознайомленню учнів з сучасними засобами продуктивної діяльності людини.

Для досягнення мети створення КПКТ, ви­значених «Програмою інформатизації загаль­ноосвітніх навчальних закладів, комп'ютери­зації сільских шкіл на 2001—2003р.» інши­ми документами, обладнання кабінету і орга­нізація його роботи повинні забезпечувати умови навчання як за класно-урочної організа­ційної форми, так і індивідуального навчання, навчання у малих групах, сприяти інтенсифі­кації навчально-виховного процесу, спонукати учнів і вчителів до продуктивної навчальної діяльності. .

Навчальний комп'ютерний комплекс (НКК) як основна складова КПКТ повинен забезпечу­вати комфортне навчальне середовище, створю­вати умови для набуття учнями передбачених відповідними програмними документами знань, сприяти здійсненню допрофесійної підготовки, спрямованої на усвідомлене обрання учнями професій.

Для досягнення таких умов, на етапі ство­рення кабінету та комплектування його програмним забезпеченням навчально-виховного при­значення, необхідно дотримуватися психолого-педагогічних вимог, визначених сучасною парадигмою загальної середньої освіти. Основними з них є:

•гуманістичність освіти;

• відповідність змісту навчання сучасному рівню наукового пізнання світу, науковість і достовірність знань;

•недопустимість психічних і фізичних пере­вантажень учнів;

•позитивна мотивація навчальної діяль­ності.

Склад програмно-апаратного забезпечення і структура НКК, організація роботи кабінету інформатики повинні забезпечувати:

• універсальність застосування при форму­ванні інформаційно-освітнього середовища;

• адаптивність до методик навчавня та організаційних форм навчально-виховноґо процесу;

• адаптивність до вимог та потреб конкрет­ного учня і вчителя;

•персоніфікацію користувачів і ресурсів системи;

•надійність;

• захищеність від випадкових неправильних дій учня або вчителя (користувача);

• зручність і простоту експлуатації непідготовленим користувачем;

• комфортність робочого місця і безпечність експлуатації;

• протоколювання завдань, виконаних на кожному робочому місці;

• облік використання ресурсу кожного ком-п'юотера, комплексу в цілому та мережі Інтернет.

Обладнання і організація роботи кабінету повинні забезпечувати проведення таких видів навчально-виховної роботи:

-навчальних занять з інформатики та інших навальних предметів з використанням НКК, інших засобів інформаційних та комунікацій­них технологій;

• позакласних (позаурочних) групових та індивідуальних занять з використанням засобів інформаційних та комунікаційних технологій;

• розробки учнями програмних засобів за завданнями вчителя або керівництва навчального закладу.

•проведення навчання вчителів використан­ню засобів інформаційно-комунікаційних тех­нологій у навчальному процесі.

Відповідно до Угоди про партнерство між Міністерством освіти та науки України, ВАТ «Укртелеком», Всеукраїнською асоціацією ком­п'ютерних клубів та програмою розвитку Орга­нізації об'єднаних націй в Україні від 24 грудня 2003 року, на базі ЗНЗ можуть організовуватись інтернет-клуби. На етапі проектування і створення КПКТ слід передбачити такий вид робо­ти, оскільки він може бути досить ефективним точки зору організації позаурочної діяльності учнів, оргаиізації їхнього дозвілля.


^ 2.ПІДГОТОВКА ПРИМІЩЕННЯ І ОБЛАДНАННЯ

Першим кроком у створенні КПКТ у загально-освітньому навчальному закладі є обрання приміщення та виконання робіт з його підготовки.

Облаштування, обладнання, реконструк­ція КІІКТ здійснюється відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм влаш­тування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 р. № 63 (далі — ДСанПіН 5.5.2.008-01), та Державних сані­тарних норм і правил улаштування і облад­нання кабінетів комп'ютерної техніки в на­вчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах, затверджених постановою Головного державного санітарно­го лікаря України від 30.02.1998 р. № 9 (далі — ДСанПіН 5.5.6.009-98).

Приміщення для КІІКТ повинно відповіда­ти вимогам п.2 ДСанПіНб.5.6.009-98 та на­казу ДНАОП від 10.02.1999 р. № 21. Кабінет повинен розміщуватися в окремому при­міщенні і мати окреме допоміжне приміщення (лаборантську). Лаборантська повинна мати площу 16—18 кв. м і два входи — із приміщен­ня у якому змонтовано НКК, та коридору. Ла­борантська призначається для зберігання на­вчально-наочних посібників, виконання робіт по підготовці засобів навчання до використан­ня у навчальному процесі, робіт по ремонту апаратних засобів. У цьому приміщенні може розташовуватись комунікаційне обладнання, яке не використовується безпосередньо у на­вчальному процесі, та засоби оргтехніки.

Приміщення для КПКТ не повинно розміщу­ватися у підвалах або напівпідвалах.

Приміщення для кабінету повинно мати ви­соту не менше 3,6 м, площу з розрахунку на одне робоче місце, обладнане комп'ютером, не мен­ше 6 кв. м. та об'єм— не менше 20 куб. м. За відсутності у навчальному закладі відповідно­го приміщення допускається мати площу на одне робоче місце не менше 4,5 кв. м.

Приміщення КІІКТ повинне мати природне і штучне освітлення. Основний потік природ­ного освітлення повинен проникати через вікна. За ДБН і ДСанПіН 5.5.6.009-98 нормується коефіцієнт природного освітлення (КПО), тому з метою збільшення КПО слід передбачати дос­татню площу відкритого для світла засклення та можливість регулярного очищення віконного скла. .

Орієнтація вікон повинна бути на північ, північний схід, допускається, як виняток, —

— північний захід (п. 3.20 ДНБ В.2.2-3-97).

Вікна повинні бути обладнані жалюзі і штора­ми. Штучне освітлення повинно здійснювати­ся за схемою загального освітлення.

При розміщенні робочих місць учнів по пе­риметру приміщення (додаток 1), освітлення має бути виконано підвісними світильниками локально над робочими місцями учнів і вчите­ля, а світловий потік повинний падати зліва (п.2.2 ДНАОП Н 10.02.99 № 21).

Для загального освітлення повинні застосо­вуватися світильники з розсіювачами світла, які мають дозвіл Міністерства охорони здоро­в'я України на їх використання. Застосування світильників без розсіювачів світла заборо­няється.

Освітленість повинна становити: поверхні стола не менше — 400—500 лк, аудиторної дошки — 500 лк, клавіатури — 400 лк, екрану дисплея не більше—200 лк та проходів не мен­ше — 100 лк (п. З ДСанПіН 5.5.6.009-98). Яскравість (відкритих) випромінюючих повер­хонь світильників не повинна бути більше 200 кд/м2.

У поле зору учнів, які працюють за комп'ю­терами, не повинні потрапляти об'єкти, яскра­вість яких суттєво відрізняється від яскравості екрану—вікна, світильники. Тому, для узгод­ження вимог до коефіцієнту природного освіт­лення і вимог до розміщення комп'ютеризова­них робочих місць учнів, при їх розміщенні вздовж стін (зокрема, навпроти вікон, рис. З, додаток 1), необхідно-передбачити перекриття нижньої частини вікон за допомогою жалюзі, фіранок тощо. Аналогічно слід запобігати віддзеркалювання інших яскравих об'єктів у склі відеомонітора.

Підлога повинна мати антистатичне покрит­тя і дозволяти проведення вологого прибиран­ня. Використання покриттів для підлоги типу лінолеуму бажане лише таких, які мають ан­тистатичні властивості. Про це можна дізнатись з супроводжувальних документів (сертифіката відповідності та технічних умов, відповідно до яких виготовлено покриття). Ці ж документи повинні бути проаналізовані на відповідність вимогам до хімічної емісії (виділення шкідли­вих речовин). Використання ковроліну та по­дібних матеріалів ускладнює прибирання.

^ Стіни і стеля повинні мати покриття із ма­теріалів з матовою фактурою поверхні.

Стіни повинні мати колір холодних тонів: світло-зелений, світло-блакитний, світло-сірий. Допускається фарбувати стіни у світло-бежевий чи світло-жовтий кольори.

Мікроклімат у приміщенні кабінету повинен відповідати вимогам п.5 ДСанПіН 5.5.6.009-98: температура повітря — 19,5 ±0,5 ˚С, відносна вологість повітря — 60 ± 5 %. швидкість руху повітря — не більше 0,1 м/с. Відповідно до По­ложення про КПКТ у кабінеті встановлюються прості прилади для спостереженням за темпера­турою та вологістю повітря. Якщо з цією метою використовується психрометр, то слід регулярно поповнювати його резервуар. Збільшення воло­гості повітря досягають проведенням вологого прибирання. Після проведення занять, особливо навесні і восени, вологість може збільшуватись. Зменшення вологості, як правило, можна досяг­ти провітрюванням.

У кабінеті повинен бути забезпечений три­кратний обмін повітря за годину. Для охоло­дження повітря та інтенсифікації його обміну рекомендується застосовувати кондиціонери, які мають гігієнічний висновок ДСЕУ МОЗ У країни. При розміщенні пристроїв кондиціонування слід продумати пристрої відведення конденсату. Потік охолодженого повітря від кондиціонерів найкраще спрямовувати вгору.

Як правило, відповідність вимогам безпеки праці конкретного апаратно-програмного засо­бу відображається у супровідній документації. Разом з тим, на етапі проектування і обладнан­ня кабінету, необхідно виконати певні роботи, зокрема з приведення приміщення у відповідність до вимог чинних нормативних документів, приведення системи електрожив­лення у відповідність до вимог правил електро­безпеки, виконати проектування і створення систем охоронної і пожежної сигналізації тощо.

Кабінет інформатики повинен мати центра­лізовану або місцеву охоронну сигналізацію. Угоди про централізовану охорону бажано укла­дати з організаціями, які розташовані у межах однієї автоматичної телефонної станції — це забезпечить більш надійний зв'язок і швидше реагування. Перевагу слід віддавати Державній службі охорони.

Вікна кабінету інформатики повинні бути обладнані ґратами, двері повинні бути посиле­ної міцності. Облаштування кабінету ґратами та іншими захисними пристроями повинне ви­конуватись із дотримання протипожежних пра­вил. Ґрати на вікнах повинні відчинятись, інші захисні пристрої (ґрати, турнікети тощо) при потребі повинні переводитись у положення, яке б не перешкоджало евакуації людей. На етапі проектування зазначених захисних пристроїв бажано проконсультуватись у місцевому відділі пожежної охорони.

Електротехнічне обладнання КПКТ повинно відповідати вимогам електробезпеки ДСТУ 3135.0-95, ГОСТ 28138-89. ГОСТ 21552-84, ГСТУ 79.002-99 та ГСТУ 79.003-99. Для за­безпечення електробезпеки обладнання КПКТ повинно мати достатні технічні засоби захисту від ураження електричним струмом відповідно до ГОСТ 12.1.019 та ГОСТ 25861-83.Зокрема, необхідно передбачити засоби аварійного відключення живлення, які спрацьовують не тільки у випадках перевищення струму споживання,_а і засоби, які спрацьовують у випадках витоку струму через захисне заземлення (занулення).

НКК та додаткове едектротехнічне облад­нання повинні бути виконані по І та П класам захисту (л. 2.1.2.ГОСТ 28139-89). КПКТ повинен бути обладнаним окремою трипровідною системою електроживлення 220 В, 50 Гц (фазний провідник, нульовий робочий про­відник, нульовий захисний провідник). Сис­тема електроживлення повована використовуватися тільки для підключення НКК (п. 2.3.5 ДНАОПН 10.02.1999 р. № 21). Для додатко­вого електротехнічного обладнання повинна бути створена окрема система живлення. Ну­льовий захисний провідник використовуєть­ся тільки для захисного занулення. Викорис­тання нульового робочого провідника як ну­льового захисного провідника забороняється.

Захисне заземлення повино відповідати ви­могам ГОСТ 12.1.030-81 та ДНАОП 0.00-1.21-98. Штепсельні з'єднувачі та електророзетки по­винні мати контакти для підключення захисного провідника. Конструкція їх повинна бути та­кою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалось раніше, ніж приєднан­ня фазового та нульового робочого. Слід уника­ти використання подовжувачів силових кабелів. Винятком може бути тільки використання роз­роблених відповідно до вимог ГОСТ 28139-89 і атестованих фільтрів вищих гармонік. Підведен­ня живлення до обладнання робочих місць учнів і учителя повинне бути здійснене силовими ка­белями, змонтованими відповідно до п. 2.3 ДНАОП Н 10.02.1899 р. № 21. Зокрема, сило­ва проводка повинна бути змонтована стаціонар­но, з використанням засобів захисту (металорукави, спеціальні короби, труби).

Сумарна потужність споживання НКК електроенергії по одній фазі не повинна пере­вищувати 3,5 кВт (ГОСТ 28139-89). Система електроживлення повинна забезпечувати вклю­чення (відключення) обладнання НКК від електромережі з робочого місця вчителя та ав­томатичне відключення у випадку переванта­жень та аварійних режимів, у тому числі при появі витоку струму між фазним провідником і захисним зануленням або заземленням (ГОСТ 28139-89). Це необхідно для того, щоб унемож­ливити критичні ситуації, які можуть виник­нути при електричних пробоях ізоляції, не­справностях блоків живлення.

^ Засоби керування та індикації системи електроживлення повинні відповідати п. 2.5 ГОСТ 28189-89 та ДОТУ ЕМ 894-.1-2001. Бажано встановлення таких засобів керування електроживленням, індикація стану яких ви­ковувалась б механічними індикаторами (по­ложенням органів керування або іншим чином). Це надає можливість контролювати стан органів керування під час знеструмлення і уникнути неконтрольованого подання живлення на апаратні засоби, які можуть бути випадково залишені у ввімкнутому стані.

Пристрої центрального опалення та інші заземлені металеві частини повинні бути зак­риті діелектричними решітками.

Конструкція обладнання НКК повинна відповідати нормам, що встановлюються на за­соби навчання та побутову техніку (ГОСТ 12.1.004-91).

Обладнання кабінету не повинно створювати будь-якого за походженням іонізуючого і електромагнітного випромінювання, рівень якого перевищував би норми, визначені ГОСТ 28139-89, ДНАОП Н 10.02.1999 р. № 21, п. 4, ДСанПіН 5.5.6.009-98 та ТСО-99. Як правило ці вимоги виконуються виробником, але слід впевнитись у тому, що у сертифікаті відповідності на це вказано.

Розміщення обладнання повинно забезпечу­вати недоступність для учнів зон з ненормованим витоком електрозмагнітного поля (як пра­вило, це тильна сторона системних блоків і відеомоніторів на електронно-променевих труб­ках) та зон розміщення комутаційного облад­нання, підведення електроживлення (варіанта розміщення робочих місць учнів і вчителя на­ведено у додатку 1).

Кабінет інформатики повинен бути оснаще­ний системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог Правил пожежної без­пеки для закладів, установ і організацій систе­ми освіти України, затверджених спільним наказом МіносвітиУкраїни і Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 30.09.1998 р. № 348/70, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.1998 р. за № 800/3240 (далі- Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України), та переносними вогнегасника­ми, придатними для використання в умовах ка­бінету (ДНАОП Н 10.02.1999 р. № 21). Встановлювати вогнегасники слід у легкодоступних місцях але не у проходах, з використанням пе­редбаченої конструкцією встановлювальної ар­матури, на висоті, вказаній у відповідних документах. Можливе використання вогнегасників, виготовлених відповідно до ТУ-У 05388859.008 або подібних. Перевагу слід віддавати вогнегас­никам з більшим терміном придатності, зокре­ма порошковим.

Шафи, стенди та інші меблі і додаткове об­ладнання повинні розміщуватися зручно для користування та не захаращувати проходи.

Матеріали і сировина, з яких виготовлені конструкції НКК, меблі та інше додаткове об­ладнання, не повинні виділяти шкідливих ре­човин, в тому числі при горінні (п. 2.6ДСадПіН . 5.5.6.009-98).

Гїгієнічні та ергономічні характеристики меблів повинні відповідати вимогам п. 8.5 та п.8.6 ДСанПіН 5.5.6.009-98 і ДНАОПН 10.02.1999 р. № 21. Матеріали, які використо­вуються для виготовлення меблів повинні відповідати вимогам ДНАОП Н 10.02.1999 р. №21 за інтенсивністю хімічної емісії.

Меблі повинні забезпечувати можливість монтування електромережі та ЛОМ з дотриман­ням вимог, викладених вище.

При обладнанні робочого місця вчителя мебля­ми необхідно забезпечити відповідність конструкцій його складових частин та їх взаємного розміщення ергономічним вимогам ГОСТ12.2.032-78 та п. 4.1 ДНАОПН 10.02.1999 р. № 21 з урахуванням комплектності робочого місця, характеру діяльності та форм організації праці.

Робоче місце вчителя повинно комплекту­ватися робочим столом, кріслом, двома тумба­ми та комплектом обладнання робочого місця вчителя (КВ).

Робочий стіл вчителя повинен забезпечува­ти розміщення на ньому КВ з урахуванням ер­гономічних вимог. Висота столу, ширина і гли­бина робочої поверхні столу повинні забезпечу­вати виконання роботи в межах моторного поля і бути відвовідно —725 мм та 1200 х 1000 мм.

Крісло вчителя повинно забезпечувати по­ворот ±180 кутових градусів, зміну висоти си­діння у межах 400...500 мм та нахил сидіння і спинки.

Робоче місце вчителя обладнується системою управління електроживленням НКК, яка забезпечує його включення (відключення). Робоче місце вчителя необхідно розмістити на підви­щенні висотою 130.. .200 мм. Важливість дублювання керуванням електроживленням з ро­бочого місця учителя полягає у тому, що забез­печується можливість оперативного вимкнен­ня живлення НКК у випадку виникнення загрози пожежі, ураження електричним струмом. На робочому місці учителя достатньо розмістити кнопкову станцію.

Робоче місце учня, призначене для роботи з комп'ютером, комплектується одномісним сто­лом і стільцем, які виконані з дотриманням ви­мог пп. 8.5.8.6 ДСанПін 5.5.6.00998, та комплектом обладнання робочого місця учня (КУ).

Вимоги до меблів, викладені у ДСанПіН 5.5.6.009-98, враховують зросто-вікові особливості учнів. Стіл учня повинен мати дві різновисотні горизонтальні поверхні—- робочу і до­даткову. Ширина і глибина робочої поверхні столу та додаткової поверхні повинні забезпе­чувати виконання роботи у межах моторного поля і бути 750 х 600 мм та 750х350 мм відпо­відно. Обидві поверхні повинні регулюватися по висоті у межах 460—760 мм. Стіл учня, який використовується для обладнання комп'ютери­зованого робочого місця учня, повинев допускати кріплення до підлоги, або фіксування його положення іншим чином.

Стілець учня повинен забезпечувати зміну висоти сидіння у межах 260—460мм.

Кабінет може комплектуватись додаткови­ми двомісними столами учнівськими (ГОСТ 11015-93) і стільцями учнівськими (ГОСТІ 11016-86) для проведення занять без ви­користання комп'ютера.

Робочі місця вчителя і учнів повинні роз­міщуватися відповідно до рисунків 1, 2, З (див. додаток 1) та відповідати вимогам ДСанПіН5.5.6.009-98 ті ДНАОІПН 10.02.1999 р. №21.

При розміщенні робочих місць учнів необ­хідно дотримуватися таких основних вимог: відстань від стін з вікнами повинна станови­ти (не менше)— 1м, від інших стін — 0,5 м; відстань між бічними поверхнями відеомоніторів — не менше 1,2 м (ДСанПіН 5.5.6.009-98).

Екран (відеовідтворюючий пристрій) колек­тивного використання повинен розміщуватися з дотриманням умов видимості з усіх учнівсь­ких місць на відстані не менше 3 м від най­ближчого РМУ.

Класна (аудиторна) дошка повинна розміщуватися в межах кута спостереження середини дошки й близько бО° з усіх робочих місць учнів, призначених для проведення теоретичних за­нять. Ширина зони перед дошкою, де розташо­вується робочий стіл учителя та обладнання, яке входить до комплекту робочого місця вчи­теля, має бути не меншою 2,5 м.

У КПКТ бажане використання аудиторної дошки, призначеної для роботи з маркерами (без використання крейди).

Для кріплення плакатів, інших наочних посібників, дошка повинна бути обладнана спеціальними затискачами.

Ергономічні показники НКК і додаткового обладнання повинні відповідати вимогам ерго­номіки і технічної естетики для технічних за­собів навчання (ДСТУ 3899-99 та ГСТУ 79.003-99) і забезпечувати:

• безпечність використання;

• адаптивність до психофізіологічних та пізнавальних можливостей учня і умов праці вчителя;

• комфортність умов праці вчителя та учня.

1   2   3   4   5



Схожі:

Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів iconПоложення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів 1 Загальні положення
Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (далі – кіікт, кабінет) призначений для формування інформаційно-освітнього...
Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів iconПоложення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів Загальні положення
Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (далі кіікт, кабінет) призначений для формування інформаційно-освітнього...
Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів iconПоложення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів Загальні положення
Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (далі кіікт, кабінет) призначений для формування інформаційно-освітнього...
Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів iconПоложення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів
Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (далі кіікт, кабінет) призначений для формування інформаційно-освітнього...
Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів iconПоложення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальні положення
Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (далі — кпкт, кабінет) призначений для формування інформаційно-ос­вітнього...
Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів iconПро затвердження вимог до специфікації навчального комп’ютерного комплексу для кабінетів інформатики та інформаційно- комунікаційних технологій навчальних закладів системи загальної середньої освіти
Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого...
Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів iconПоложення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів міністерство освіти І науки україни наказ м. Київ №407 від 20. 05. 2004 р. Про затвердження Положення
Наказ мон №407 від 20. 05. 2004 р. "Про затвердження Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій...
Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів iconПоложення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів
Закону України „Про загальну середню освіту” з метою підвищення рівня організації навчально-виховного процесу і оснащення навчального...
Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів iconПоложення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів
Закону України "Про загальну середню освіту" (651-14), з метою підвищення рівня організації навчально-виховного процесу й оснащення...
Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів iconНаказ №163 Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов для роботи у кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів
«Безпечне проведення навчальних занять у кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних...
Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів iconПро використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов для роботи у кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів
Надсилаємо для використання у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів Інструктивно-методичні матеріали "Безпечне...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи