Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів icon

Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів




НазваПоложення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів
Сторінка3/5
Дата конвертації13.01.2013
Розмір0.82 Mb.
ТипПоложення
1   2   3   4   5

^ 3. ВИМОГИ ДО ПРОЛГРАМНО-АПАРАТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Склад апаратного забезпечення КПКТ (спе­цифікація НКК) та вимоги до нього визнача­ються окремим документом Міністерства осві­ти і науки України, зміст якого поновлюється кожні 2—3 роки. Приклад такого документу наведено у додатку 2.

Склад комп'ютерного обладнання для ком­плектування НКК, його параметри і характе­ристики повинні відповідати діючим укра­їнськім і міжнародним стандартам:, нормативним документам.

Документація, яка надається разом з НКК, за комплектністю, змістом та повнотою повин­на відповідати ГОСТ 19.402, ГОСТ 19.502, ГОСТ 19.506, ГОСТ 19.508 і бути виконана українською мовою.

Обладнання, яке входить до складу НКК, не повинне створювати радіозавади індустріальні і має відповідати умовам електромагнітної су­місності засобів обчислювальної техніки класу В (ГОСТ 29216-91, ДСТУ 3571-97).

До складу НКК входять апаратно-програмні складові обладнання КПКТ, які утворюють систему об'еднану функціонально і фізично. Ком­плектність НКК визначається цілями навчан­ня. До складу комплексу обов'язково повинні входити

• комплект вчителя (КВ)— 1 комплект;

• комплект учня (КУ)— 4…15 комплектів;

•обладнання локальної обчислювальної мережі (ЛОМ);

•система електроживлення та захисту;

•програмне забезпечення (ПЗ);

•меблі для КВ та КУ;

• «додаткове обладнання (екран колективно­го використання, відеокамера).

^ Склад КВ та технічні характеристики:

•системний блок, у якому змонтовані: мате­ринська плата (МП), зовнішні запам'ятовуючі пристрої (НDD, FDD і CD-RW), контролери відеомонітора, локальної обчислювальної ме­режі (ЛОМ) та аудіо пристрою (звукова карта). На МП розміщено: центральний процесор (ЦП), оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП), контролери запам'ятовуючих пристроїв, при­строїв уведення/виведення;

•відеомоютор;

•клавіатура

•маніпулятор-«мишка»;

• активна акустична система;

•головні телефони та мікрофон (допускаєть­ся мікротелефонна гарнітура);

•пристрій друкуючий (принтер);

•факс-модем;

•сканер планшетний;

•блок безперебійного живлення.

^ Контролер ЛОМ повинен забезпечувати швидкість передачі даних, Мбіт/с—10/100, забезпечувати роботу з коаксіальною лінією і витою парою (допускається відсутність можли­вості роботи з коаксіальною лінією).

^ На клавіатурі повинні бути нанесені знаки украінського алфавіту (основного) відповідно до ДСТУ 3470-96 та знаки російського і англійсь­кого алфавітів (додаткових). Бажане нанесен­ня символів різних алфавітів різними кольора­ми. Звукова плата повинна мати вхід для мікро­фона та виходи на головні телефони і лінійний стереовихід. Пристрої для відтворення звуку (звукові колонки) повинні бути активного типу з піковою електричною потужністю не менше (Вт) — ЗО та мати регулятор гучності і вимикач живлення. Небажане використання звукових колонок як з живленням від блоку живлення комп'ютера, так і з блоком живлення, викона­ним у вигляді окремого блоку, який безпосе­редньо вмикається у розетку .оскільки у першо­му випадку блок живлення комп'ютера перевантажується, у другому — необхідно вимикати його вийманням з розетки живлення. Довжина з'єднувальних провідників повинна забезпечу­вати монтування пристроїв відтворення звуку на відстані, яка забезпечує стереоефект. Якщо до складу акустичної системи входить сабвуфер (низькочастотний гучномовець); він може бути встановлений поблизу робочого місця учителя, середньої високочастотні гучномовці встановлюються у місцях, вказаних у Додатку 3.

Принтер повинен бути лазерним і забезпе­чувати виведення даних на папір-формату не менше) А4. Слід віддавати перевагу принтерам, які допускають експлуатацію у так званому «офісному» режимі, тобто друкування до 250-300 сторінок на день.

Для роботи у глобальних мережах ЕОМ, передавання і приймання даних по комутованим (телефонним) лініям зв'язку, факс-модем, який є обов'язковою складовою НКК, повинен бути зовнішнім, відповідати стандарту V.92 (макси­мальна швидкість приймання/передавання да­них не менше 110 Кбіт/с), розпізнавати сигна­ли «вільно» і «зайнято», забезпечувати адап­тивну зміну швидкості обміну. Якщо для зов­нішнього зв'язку використовується канал, утворений не з використанням телефонної (комутованої) лінії, то до складу НКК може вклю­чатись відповідне обладнання.

Також допустимим є використання додатко­вого комп'ютера, встановленого у підсобному приміщенні, або у класі для забезпечення функцій комутування і розподілу ресурсів (ка­налу зв'язку, пристрою друкування тощо).

Сканер повинен бути планшетним із робо­чим полем А4, мати роздільну здатність не мен­ше 600 х 1200 пікселів на дюйм та розрядність кодування кольору не менше 32 біт. Програм­но-апаратне забезпечення сканера, модему та принтера повинні забезпечувати пряме копію­вання документів сканер -принтер та передавання факсимільних повідомлень. Бажано ви­користовувати сканер, обладнаний приставкою для сканування діапозитивів. Це надасть можливість використати у навчальному процесі на­бори діапозитивів виробництва минулих років.

^ Блок безперебійного живлення повинен бути окремим конструктивом, підключатися до мережі 220 В частотою 50 Гц та забезпечувати живлення системного блоку і відеомонітора протягом не менше 5 хвилин після аварійного відключення електромережі. Блок безперебій­ного живлення повинен бути програмно-апаратно сумісним з системним блоком і забезпечува­ти автоматичне завершення роботи системи при аварійних відключеннях електромережі.

^ Склад КУ та технічні характеристики:

• системний блок, у якому змонтовано: ма­теринська плата (МП), запам'ятовуючі при­строї (HDD, FDD і СD-RОМ), контролери відео­монітора, локальної обчислювальної мережі (ЛОМ) та аудіо пристрою (звукова карта). На МП розміщено: центральний процесор (ЦП), оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП);

• відеомонітор;

• клавіатура;

• маніпулятор «мишка»;

•навушники та мікрофон.

Відеомонітор повинен відповідати ДСТУ ISO 9241-3-2001 частина З, ГОСТ 25861-83, ДСанПіН 5.5.6.009-98 та ТСО-99. ЇІерспективним є використання дисплеїв, побудованих не на електронно-променевих трубках, а на рідко-кристалічних панелях.

Сервером мережі може бути КВ, який разом із КУ, комутатором каналів і кабельними з'єднаннями утворюють ЛОМ. Допускається використання у складі ЛОМ виділеного серве­ра, виконаного у вигляді окремої, додаткової складової КВ. Ідентифікація складових ЛОМ повинна відбуватись автоматично, після увімк­нення КВ і КУ, завантаження ОС і ( за необхід­ності) уведення даних, які ідентифікують ко­ристувача.

^ Сервер локальної мережі НКК повинний забезпечувати не тільки роботу ЛОМ,а і вико­вувати функції буферизації і фільтрування даних при роботі у всесвітній мережі, не вимагаю­чи постійного кваліфікованого обслуговування та налагодження. Бажане використання апа­ратно-програмних рішень, які б забезпечували тривалу експлуатацію цієї складової обладнан­ня без обслуговування.

^ Пристрій колективного спостереження (проекційний пристрій та екран) повинен забез­печувати умови одночасного спостереження учнями зображення, яке виводяться на екран мо­нітора КВ із дотриманням вимог видимості з кожного робочого місця учня. Умови видимості розраховуються не для найменших деталей зоб­раження, а для елементів зображення, суттє­вих для навчального процесу.

Найперспективнішим є використання у якості пристрою колективного спостереження проекційної системи. Мультимедійний проектор, який може бути ефективно використаний у навчальному процесі, повинний забезпечувати світловий потік не менше 1000 люменів, роздільну здатність не гіршу за 800 х 600 (ба­жано 1024 х 768). Зазначена величина світлового потоку забезпечує спостереження зображення на екрані розміром до 2 м х 3 м без за­темнення класу, що дає можливість більш ефективно використовувати мультимедійні демонстрації. Важливим параметром мульти­медійного проектора е наявність додаткового роз'єму для одночасного використання проек­тора і звичайного дисплею. Наявність такого підключення надає учителю можливість під час демонстрації розташовуватись обличчям до учнів, спостерігаючи зображення на екрані монітору КВ.

^ Програмне забезпечення, яке постачається у складі НКК, або може бути придбане окремо, повинно відповідати архітектурі і структурі апаратного забезпечення НКК та вимогам ДСТУ 2850-94. Супровідні документи за змістом і формою повинні відповідати вимогам ГОСТ 19.508 ЕСПД, зокрема містити достатньо інформації для проведення інсталяції і наступ­ного технічного супроводу системи.

Програмне забезпечення повинно бути ліцензійне чистим і мати супроводжувальні документи виконані відповідно до ГОСТ 19.508 ЕСПД. Документація повинна, зокре­ма, містити найменування програмного про­дукту і номер версії, власника, дати і номера реєстрації та постачальника.

^ До складу програмного забезпечення по­винні входити: системне програмне забезпечення, програмне забезпечення базових інформа­ційних технологій, системи програмуваня мо­вами високого рівня, програмне забезпечення навчально-виховного призначення.

Програмне забезпечення навчально-вихов­ного призначення повинно мати відповідний гриф Міністерства освіти і наукиУкраїни та сер­тифікати відповідності УкрСЕПРО.

Програмне забезпечення повинне мати інтер­фейс і систему контекстно залежної допомоги по всім опціям меню та діалоговим елементам інтерфейсу, виконані українською мовою (якщо цілями навчання не передбачено іншої побудо­ви інтерфейсу).

До складу системного програмного забезпе­чення повинні входити:

• операційна система, яка повинна забезпечувати багатозадачність, роботу у мережах ЕОМ, у тому числі підтримку роботи локальної мережі, стійкість до помилкових дій некваліфікованих користувачів;

•сукупність системних утиліт, які повинні забезпечувати адміністрування ЛОМ, функції обмеження доступу до ресурсів та їх розподілу; наявність утиліт для ведення протоколу роботи користувача; спостереження за роботою на КУ і керування КУ з КВ.

• система доступу до глобальної інформа­ційної мережі з одночасним протоколюванням і фільтруванням такого доступу та забезпечен­ням роботи сервера ЛОМ.

^ Програмне забезпечення базових інформаційних технологій повинно включати

•текстові редактори загального призначен­ня для використання у навчально-виховному процесі та для створення і тиражування дидак­тичних матеріалів;

• програмне забезпечення, призначене для створення і опрацювання електронних таб­лиць, для використання у навчальному процесі та при створенні і тиражуванні дидактичних матеріалів;

•системи управління базами даних для ви­користання у навчальному процесі та для за­безпечення управління навчально-виховним процесом;

• системи для створення електронних пре­зентацій для використання у навчальному про­цесі та для створення дидактичних матеріалів;

• системи для оптичного розпізнавання друкованого тексту та введення його в комп'ютер для підготовки документів (тиражування);

•ситеми для підтримки телекомунікаційних технологій: електронної пошти, роботи з факси­мільними повідомленнями (документами).

Системне програмне забезпечення та програмне забезпечення базових інформаційних техно­логій повинно бути інстальоване на КВ і КУ.

Системи програмування мовами високого рівня та їх склад визначаються додатковим

документами Міністерства освіти і науки У кра­їни, зокрема змістом навчальних програм.

Програмне забезпечення навчально-вихов­ного призначення повинно виконуватися на КВ і КУ в автономному та мережевому (клієнт-сер­вер) режимах, при завантаженні програм із зовнішніх запам'ятовуючих пристроїв і з ЛОМ.

Однотипні функціональні вузли і пристрої, що входять до складу НКК, повинні бути взає­мозамінними. Для пристроїв з кращими техні­чними характеристиками повинна бути забез­печена повна сумісність «згори — вниз» без значних амін, налагодження та коригування програмного забезпечення.

Повинна бути забезпечена повна сумісність по фізичним і логічним форматам запису-читан­ня даних на змінних носіях, тобто дані, запи­сані на будь-якому робочому місці (КВ,КУ) повинні бути безпомилково відтворені на іншому робочому місці цього або аналогічного НКК.

Нормативними документами визначено на­ступні вимоги до надійності обладнання, яке постачається у ЗНЗ у складі НКК. НКК пови­нен залишатися роботоздатним при роботі на ньому непідготовлених користувачів, в тому числі неповнолітніх, навіть при їх помилкових діях, якщо ці дії не пов'язані з навмисним механічним пошкодженнями апаратних засобів або знищенням даних. Середнє напрацювання на відмову НКК повинно становити не менше 10 000 годин із розрахунку на одне робоче місце (ГОСТ 27201-87). Частота збоїв повивай ста­новити небільше 0,02 збоїв/год, що становить із розрахунку на одне робоче місце не більше од­ного збою за 50 годин. Середній час відновлен­ня роботоздатності НКК при відмові не пови­нен перевищувати 0,5 годин (ГОСТ 27201-87).

Обладнання, яке входить до складу НКК, повинне зберігати роботоздатність і зовнішній вигляд після впливу факторів транспортування, визначених ГОСТ 21552-84( та ГОСТ 27201-87. НКК повинен бути роботоздатним при експлуатації його в нормальних кліматичвих умовах, які для обчислювальної техніки визначені ГОСТ 21552-84 та ГОСТ 27201-87. Вимоги повинні виконуватись у приміщеннях, що відповідають санітарним нормам ДСанПіН 5.5.6.009-98, без додаткових вимог до чистоти повітря.

Програмне забезпечення та документація повинні постачатись на оптичних цифрових носіях. Як виключення допускається викорис­тання магнітних носіїв у вигляді дискет фор­матів, апаратно-програмно сумісних з відповідними складовими НКК.


^ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ КАБІНЕТУ

Організація роботи КІІКТ повинна забезпечувати повноцінну реалізацію педагогічних цілей його створення, сприяти удосконаленню й інтенсифікації навчально-виховного процесу, підвищенню рівня навчально-виховного проце­су загальноосвітнього навчального закладу.

Напрями використання КІІКТ у навчально-виховному процесі визначаються загальними і спеціальними педагогічними і дидактико-методичними задачами. Переваги засобів нових інформаційних технологій навчання (НІТН) можуть виявлятися тільки у тому випадку, коли ці засоби органічно поєднуються з традиційними засобами, органічно вписуються у існу­ючі організаційні форми навчання, доповнюю­чи систему засобів навчання.

Визначення місця засобів НІТН у навчально­му процесі досить просто виконати, якщо роз­глядати конкретний засіб навчання з точки зору можливостей, які можуть бути реалізовані з його використанням і які неможливо реалізувати з використанням традиційного засобу навчання. Перш за все повинна бути проаналізована та оці­нена ступінь відповідності педагогічного про­грамного забезпечення (ППЗ) загальнодидак-тичним вимогам та вимогам методики навчання конкретної навчальної дисципліни. Така оцін­ка вже виконана для деяких педагогічних про­грамних засобів на етапі проведення апробації у навчальному процесі (або допуску до апробації шляхом експериментальної експлуатації). Час­тині програмних засобів за результатами експер­тизи надано відповідні грифи МОН України. Такі програмні засоби постачаються у складі НКК або можуть бути придбані окремо.

Для визначення доцільності використання певного ППЗ у навчально-виховному процесі оцінюється придатність програмного забезпечення для використання при класно-урочній організаційній формі навчання, інших формах навчання. Визначається тип уроку, на якому може бути використаний ППЗ (урок засвоєння нових знань формування умінь, вавичок; за­стосування вмінь, навичок; узагальнення, си­стематизації вмінь, навичок; перевірки, визна­чення рівня навчальних досягнень, корекції знань, умінь, навичок; комбінований).

Критерієм доцільності придбання, розробки та застосування певного ППЗ може бути, з певними застереженнями, кількість уроків, розділів, тем, на яких може бути використаний ППЗ. Використання ППЗ на певному етапі навчання (на певному уроці ) визначається доціль­ним, якщо забезпечується:

а) вища, ніж при використанні традиційних засобів навчання, ефективність навчання;

б) неможливість реалізації певних засобів навчання у вигляді матеріальних об'єктів (ори­гіналів у природних умовах, оригіналів у штуч­них умовах, модельних еквівалентів оригі­налів—фізичних моделей);

в) недостатня наочність та зрозумілість або надлишкова складність відповідних вербально-знакових, графічних (статичних та динаміч­них), знакових, логічно-математичних моде­лей.

^ Деталізація форм і способів застосування ППЗ і визначення його придатності для вико­ристання у навчальному процесі може викону­ватись шляхом аналізу можливих організацій­них форм навчальної діяльності учнів та етапів навчання із застосуванням конкретного засобу навчання. Зокрема фронтальна демонстрація може бути використана на етані пояснення на­вчального матеріалу з використанням ППЗ з метою унаочнення, індивідуально-фронталь­на — одночасна індивідуальна робота учнів над виконанням навчальних задач, — може бути використана з метою закріплення засвоєного навчального матеріалу; індивідуальна — визначення рівня навчальних досягнень та вико­нання навчальних задач, спрямованих на за­кріплення знань, формування умінь і навичок.

Можливою є організація роботи у малих гру­пах, бригадах. Особливістю роботи учнів у ма­лих групах є те, що відповідно до вимог ДСанПін 5.5.6.009-98 не дозволяється одно­часна робота кількох учнів за одним комп'юте­ром, тому організація бригадної роботи потребує особливої уваги.

З урахуванням викладеного вище, а також з огляду на доступність певного ППЗ, учителем-предметником може визначатись кілька уроків (можливо навіть два-три на чверть, триместр), на яких використаная ППЗ буде доцільним і ефективним. Наступною характеристикою ППЗ е визначення переважного виду навчальної діяльності учня при роботі з даним засобом (про­дуктивна діяльність, спрямована на формуван­ня нових знань, продуктивно-репродуктивна діяльність, спрямована на формування умінь, навичок, актуалізацію та закріплення знань

Наприклад, якщо школа має можливість прийняти з Всесвітньої мережі безкоштовні версії емуляторів дослідів, а проведення демонстраційного експерименту з деяких тем природничих наук ускладнене (з фінансових, санітарно-гігієнічних міркувань тощо), доціль­но виконати ці демонстрації з використанням ППЗ у кабінеті інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій. Ефективність на­вчальних демонстрацій у КІІКТ, обладнаному засобами колективного спостереження (проек­тор, широкоформатні телевізори) може бути навіть більшою, ніяк за використання демонст­раційного обладнання, наприклад, з фізики.

Ефективним є використання програмних за­собів типу діяльнісного середовища на уроках математики, що підтверджується наявністю як графів МОН України, наданих кільком Про­грамно-методичним комплектам, так і серти­фікатами відповідності, наданими програмним засобам, які входять до складу цих комплектів.

Наступною характеристикою ППЗ є пере­важний вид навчальної діяльності учня при ро­боті з даним засобом (продуктивна діяльність, спрямована на формування нових знань, сис­тематизацію знань, продуктивно-репродуктив­на діяльність, спрямована на формування умінь, навичок, актуалізацію та закріплення знань тощо).

Дуже високою є ефективність використання ППЗ на уроках іноземної мови, оскільки майже жодними традиційними засобами навчання не забезпечується необхідна інтенсивність подан­ня навчального матеріалу, диференціація і інди­відуалізація навчального процесу (ефективність засобів НІТН у навчанні іноземних мов вища, ніж ефективність лінгафонного обладнання, вартість якого іноді не менша, ніж апаратних засобів КПКТ).

^ 4.1. Основні етапи процесу навчання, на яких можливе використання засобів інфор­маційно-комунікаційних технологий

Підготовка вчителів до проведення на­вчально-виховної роботи, опрацювання ре­зультатів контрольних заходів, підвищення фахового рівня. На цьому етапі використову­ються: довідниково-інформаційні системи та пошукові системи (у т.ч. глобальні комп'ю­терні мережі), професійно орієнтовані системи програмних засобів, системи підготовки пред­метного наповнення програмних засобів для визначення рівня навчальних досягнень та опрацювання отриманих результатів, про­грамні засоби для ведення баз даних по особо­вому складу тощо.

^ Актуалізація опорних знань. Використову­ються: відеофрагменти — з метою актуалізації особистого або опосередкованого життєвого дос­віду учнів; моделі об'єктів вивчення — для виді­лення суттєвих сторін з метою наступної формалізації описань; діяльнісні середовища—для унаочнення та уточнення сформульованих при­пущень. Подання (пояснення) навчального матеріа­лу. Використовуються; відеофрагменти —з метою стимулювання пізнавального інтересу; ди­намічні інтерактивні моделі об'єктів вивчен­ня — з метою пояснення функціонування створюваних абстрактних моделей; діяльнісні сере­довища— для ілюстрації явищ, законів, що вивчаються тощо.

^ Закріплення результатів навчання, форму­вання умінь та навичок. Фронтально, індиві­дуально, у малих групах (бригадах) викорис­товуються діяльнісні середовища, призначені для виконання дій над об'єктами вивчення або їх моделями, відповідне навчально-методичне забезпечення у вигляді друкованих посібників для учнів. Використання ІКТ має наслідком збільшення ефективності навчального проце­су шляхом його активізації, зменшення кількості рутинних дій з одночасним збільшен­ням відносного обсягу розумових дій, форму­вання стереотипів яких є складовою цілей на­вчання.

^ Перевірка рівня засвоєння навчального матеріалу, моніторинг навчального процесу. Ви­користовуються програмні засоби, які забезпе­чують отримання, накопичення та попереднє опрацювання даних, з використанням яких можливе оцінювання ефективності навчально-виховного процесу на певному його етапі.

^ 4.2. Організаційно-методичні заходи, спрямовані на забезпечення ефективності використання КПКТ

Заступник директора навчального закладу з навчальної роботи, завідувач КПКТ, голови предметних методичних об'єднань, бібліотекар при складанні планів поповнення фондів на­вчальної та навчально-методичної літератури повинні враховувати необхідність створення у навчальному закладі фонду програмно-методичних комплектів.

Заступник директора навчального закладу з навчальної роботи, завідувач КІІКТ, голови предметних методичних об'єднань планують навчання вчителів-предметників визначенню місця НІТН у навчальному процесі, плануван­ню використання ресурсів КПКТ. Заходи, спря­мовані на ознайомлення вчителів-предметників з можливостями, які забезпечуються НІТН, можуть бути реалізовані шляхом проведення семінарів, відкритих уроків, шкіл тощо. Голо­ви предметних методичних об'єднань при пла­нуванні методичних заходів повинні передба­чати вивчення вчителями методів використан­ня програмно-апаратних засобів КПКТ та озна­йомлення з новими програмними засобами навчально-виховного призначення.

При порушенні клопотання про присвоєння вчителям категорій «перша» та «вища» атестаційна комісія повинна враховувати уміння , вчителя використовувати у навчальному про­цесі НІТН, відповідні технічні засоби, врахову­вати ефективність їх використання вчителем.

1   2   3   4   5



Схожі:

Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів iconПоложення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів 1 Загальні положення
Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (далі – кіікт, кабінет) призначений для формування інформаційно-освітнього...
Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів iconПоложення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів Загальні положення
Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (далі кіікт, кабінет) призначений для формування інформаційно-освітнього...
Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів iconПоложення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів Загальні положення
Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (далі кіікт, кабінет) призначений для формування інформаційно-освітнього...
Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів iconПоложення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів
Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (далі кіікт, кабінет) призначений для формування інформаційно-освітнього...
Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів iconПоложення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальні положення
Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (далі — кпкт, кабінет) призначений для формування інформаційно-ос­вітнього...
Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів iconПро затвердження вимог до специфікації навчального комп’ютерного комплексу для кабінетів інформатики та інформаційно- комунікаційних технологій навчальних закладів системи загальної середньої освіти
Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого...
Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів iconПоложення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів міністерство освіти І науки україни наказ м. Київ №407 від 20. 05. 2004 р. Про затвердження Положення
Наказ мон №407 від 20. 05. 2004 р. "Про затвердження Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій...
Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів iconПоложення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів
Закону України „Про загальну середню освіту” з метою підвищення рівня організації навчально-виховного процесу і оснащення навчального...
Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів iconПоложення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів
Закону України "Про загальну середню освіту" (651-14), з метою підвищення рівня організації навчально-виховного процесу й оснащення...
Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів iconНаказ №163 Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов для роботи у кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів
«Безпечне проведення навчальних занять у кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних...
Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів iconПро використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов для роботи у кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів
Надсилаємо для використання у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів Інструктивно-методичні матеріали "Безпечне...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи