Опис досвіду роботи з проблеми icon

Опис досвіду роботи з проблеми




Скачати 117.14 Kb.
НазваОпис досвіду роботи з проблеми
Дата конвертації16.01.2013
Розмір117.14 Kb.
ТипДокументи

Опис досвіду роботи

з проблеми

Проектна діяльність з використанням інформаційно-комунікаційних технологій як засіб формування інформаційної компетентності учнів

  1. Актуальність теми



Історія проблеми

Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Його називали також методом проблем і зв’язувався він з ідеями гуманістичного напрямку у філософії й освіті, розробленими американським філософом і педагогом Дж. Дьюі, а також його учнем В. Х. Килпатриком. Дж. Дьюі пропонував будувати навчання на активній основі, через доцільну діяльність учня, сполучаючись із його особистим інтересом саме в цьому знанні. Звідси надзвичайно важливо було показати дітям їхню особисту зацікавленість у здобуванні знань, які можуть і повинні придатися їм у житті. Для цього необхідна проблема, узята з реального життя, знайома й значима для дитини, для рішення якої йому необхідно прикласти отримані знання, нові знання, які ще має здобути.

Учитель може підказати джерела інформації, а може просто направити думку учнів у потрібному напрямку для самостійного пошуку. Але в результаті учні повинні самостійно й у спільних зусиллях вирішити проблему, застосувавши необхідні знання часом з різних областей, одержати реальний і відчутний результат. Вся робота над проблемою, таким чином, здобуває контури проектної діяльності.

Зрозуміло, згодом ідея методу проектів перетерпіла деяку еволюцію. Народившись із ідеї вільного виховання, у цей час вона стає інтегрованим компонентом цілком розробленої й структурованої системи навчання. Але суть її залишається колишньої - стимулювати інтерес учнів до поставлених проблем, що припускають володіння певною сумою знань і через проектну діяльність, що передбачає рішення цих проблем, уміння практично застосовувати отримані знання, розвиток рефлекторного (у термінології Джона Дьюі або критичного мислення). Суть рефлекторного мислення - вічний пошук фактів, їхній аналіз, міркування над їхньою вірогідністю, логічне вибудовування фактів для пізнання нового, для знаходження виходу із сумніву, формування впевненості, заснованої на аргументованому міркуванні. "Потреба в дозволі сумніву є постійним і керівним фактором у всьому процесі рефлексії. Де немає питання, або проблеми для дозволу, або де немає утруднення, яке потрібно перебороти, потік думок іде навмання…Проблема встановлює мету думки, а ціль контролює процес мислення".

^ 2. Теоретичне обґрунтування проблеми.

"Я чую - я забуваю,
Я бачу - я запам’ятовую,
Я роблю - я розумію".


(Китайське прислів'я)

Педагогічна технологія - це науково обґрунтований вибір характеру впливу в процесі організації вчителем спілкування з дітьми, вироблений з метою максимального розвитку особистості як суб’єкта навколишньої дійсності. Володіння педагогічною технологією забезпечує вчителю можливість організації педагогічного впливу відповідно до його основного призначення - перехід дитини в позицію суб'єкта.

Фізіологічні дослідження підтверджують вплив навчального навантаження на здоров’я школярів. Адже при введенні профільного навчання змінюється співвідношення обсягів вивчення тих або інших предметів, а, отже, зміниться й розклад, і характер навчальної діяльності, і режим дня й багато чого іншого, що негативно позначається на працездатності, здоров’ї школярів.

Профільне навчання в старших класах загальноосвітньої школи припускає створення гнучкої системи спеціалізованої підготовки учнів, орієнтованої на індивідуалізацію навчання. Звідси - основні риси узагальненої моделі розвиваючого навчання і його технології в контексті профільної школи:

  • процесуальна цільова спрямованість: навчання способам теоретичного мислення, прийомам учбово-пізнавальної діяльності, процедурам пошукової діяльності як основному змісту й результату навчання;

  • наближеність навчальної діяльності до наукового пізнання:

  • зіткнення учнів із протиріччями між новими навчальними завданнями й колишніми знаннями й уміннями, що стимулюють в учнів потребу перебороти це протиріччя;

  • постановка учня в позицію дослідника, першовідкривача;

  • застосування в технології навчального процесу таких процедур, які моделюють етапи мислення при рішенні проблем; виявлення й формулювання проблеми, збір даних, висування гіпотез, аналіз даних, перевірка гіпотез, формулювання висновків, застосування на практиці, узагальнення;

  • основна позиція учня в навчальному процесі – активно-діяльнісна, суб’єктна (самостійний пошук, прийняття рішень, оцінна діяльність);

  • основна позиція вчителя - науковий керівник і партнер по навчальному дослідженню.

Науковими підставами визначення сутності навчання в профільній школі виступають класичні й сучасні педагогічні й психологічні підходи - розвиваючий, індивідуальний, компетентнісний, діяльнісний, особистісно-орієнтовний, суб’єкт-суб’єктний.

Пропоновані заходи для профілізації освітнього простору припускають зміни в змісті й формах педагогічної діяльності вчителів й учнів, освоєння сучасних технологій і форм роботи, що забезпечують профільне навчання - проектний метод, блочно-модульний підхід, педагогічна діагностика.

Учитель профільної школи повинен забезпечувати:

  • варіативність й особистісну орієнтацію освітнього процесу (проектування індивідуальних освітніх траєкторій);

  • практичну орієнтацію освітнього процесу із введенням інтерактивних, діяльнісних компонентів (освоєння проектно-дослідницьких і комунікативних методів);

Проектне мислення необхідно дорослим і дітям. Його необхідно спеціально будити, планомірно розвивати й дбайливо культивувати. Сьогодні навіть для того, щоб просто вижити, не говорячи вже про те, щоб вести більш-менш гідне людини існування, ми повинні сміло йти назустріч новому. Тобто бути здатними проектувати нашу взаємодію з непередбачуваним світом, що змінюється. Це означає, що нам потрібно вчитися безупинно й неспинно.

Життя жадає від нас, щоб кожне нове завдання, що ми даємо нашим учням, було б до якогось ступеня новим і для нас. Звернене до нас, воно повинне бути завданням на вдосконалення навчального процесу, на розвиток нашої здатності вирішувати нові педагогічні проблеми й переносити знайдені принципи рішення на інші об’єктні області й проблемні ситуації.

Метод проектів сприяє активізації всіх сфер особистості школяра - його інтелектуальної й емоційної сфер і сфери практичної діяльності, а так само дозволяє підвищити продуктивність навчання, його практичну спрямованість. Проектна технологія націлена на розвиток особистості школярів, їхньої самостійності, творчості. Вона дозволяє сполучати всі режими роботи: індивідуальний, парний, груповий, колективний.

Результат використання елементів методу навчального проектування на уроках:

    1. Для кожного учня:

  • новий зміст по запропонованій темі;

  • нові практичні прийоми;

  • узагальнюючі поняття, подання, знання, на одержання яких націлений результат проекту.

  1. Розвиток навичок самостійної роботи з:

- джерелом інформації;

- інструментами й технологіями;

- самостійне ухвалення рішення;

комунікативність у:

- інформаційному обміні;

- у рольовій взаємодії;

розумової діяльності при:

- проектуванні;

- плануванні;

- аналізі;

- синтезі;

- структуруванні й ін.;

- самоаналізі й рефлексії.

  1. Виховання толерантності

  2. Розширення кругозору


^ 3. Технологія роботи

3.1. Метод проектів


В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного й творчого мислення. Метод проектів - це з області дидактики, приватних методик, якщо він використається в рамках певного предмета. Метод - це дидактична категорія. Це сукупність прийомів, операцій оволодіння певною областю практичного або теоретичного знання, тієї або іншої діяльності. Це шлях пізнання, спосіб організації процесу пізнання. Тому, якщо ми говоримо про метод проектів, те маємо на увазі саме спосіб досягнення дидактичної мети через детальну розробку проблеми (технологію), що повинна завершитися цілком реальним, відчутним практичним результатом, оформленим тим або іншим способом. Педагоги звернулися до цього методу, щоб вирішувати свої дидактичні завдання. В основу методу проектів покладена ідея, що становить суть поняття «проект», його прагматична спрямованість на результат, якому можна одержати при рішенні тієї або інший практично або теоретично значимої проблеми. Цей результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності. Щоб домогтися такого результату, необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити й вирішувати проблеми, залучаючи для цієї мети знання з різних областей, уміння прогнозувати результати й можливі наслідки різних варіантів рішення, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, котру учні виконують протягом певного відрізка часу. Цей метод органічно сполучається із груповими методами. Метод проектів завжди припускає рішення якоїсь проблеми. Рішення проблеми передбачає, з одного боку, використання сукупності, різноманітних методів, засобів навчання, а з іншої, припускає необхідність інтегрування знань, умінь застосовувати знання з різних галузей науки, техніки, технології, творчих областей. Результати виконаних проектів повинні бути, що називається, «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична - конкретний результат, готовий до використання (на уроці, у школі, у реальному житті). Якщо говорити про метод проектів як про педагогічну технологію, то ця технологія припускає сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих по самій своїй суті.

Невід’ємною частиною формування інформаційної компетентності учнів і є проектна діяльність. Інформаційна компетентність пов'язана з формуванням уміння самостійно шукати, аналізувати й відбирати необхідну інформацію з використанням сучасних інформаційних технологій, а також організовувати, переробляти, зберігати й передавати цю інформацію.
Інформаційна компетентність - нова грамотність, до складу якої входять уміння активної самостійної обробки інформації людиною, прийняття принципово нових рішень у непередбачених ситуаціях з використанням технологічних засобів.

^

3.2. Основні вимоги до використання методу проектів





  1. Наявність значимої в дослідницькому, творчому плані проблеми/завдання, що вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її рішення.

  2. Практична, теоретична, пізнавальна значимість передбачуваних результатів.

  3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.

  4. Структурування змістовної частини проекту (із вказівкою поетапних результатів).

  5. Використання дослідницьких методів, що передбачають певну послідовність дій:

  • визначення проблеми й завдань, що випливають із її, дослідження (використання в ході спільного дослідження методу «мозкової атаки», «круглого стола»);

  • висування гіпотез їхнього рішення;

  • обговорення методів дослідження (статистичних методів, експеримент-тальних, спостережень, ін.);

  • обговорення способів оформлення кінцевих результатів (презентацій, захисту, творчих звітів, переглядів, ін.).

  • збір, систематизація й аналіз отриманих даних;

  • підведення підсумків, оформлення результатів, їхня презентація;

  • висновки, висування нових проблем дослідження.
^

3.3. Типологія проектів



Для типології проектів пропонуються наступні типологічні ознаки:

  1. Домінуюча в проекті діяльність: дослідницька, пошукова, творча, рольова, прикладна (практико-орієнтована) ін. (дослідницький проект, ігровий, практико-орієнтований, творчий);

  2. Предметно-змістовна область: моно проект (у рамках однієї області знання); міжпредметний проект.

  3. Характер координації проекту: безпосередній (твердий, гнучкий), схований (неявний, що імітує учасника проекту, характерно для телекомунікаційних проектів).

  4. Характер контактів (серед учасників однієї школи, класу, міста, регіону, країни, різних країн миру).

  5. Кількість учасників проекту.

  6. Тривалість проекту.

Реалізація методу проектів і дослідницького методу на практиці веде до зміни позиції вчителі. З носія готових знань він перетворюється в організатора пізнавальної, дослідницької діяльності своїх учнів. Змінюється й психологічний клімат у класі, тому що вчителеві доводиться переорієнтувати свою навчально-виховну роботу й роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності учнів, на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру.

Окремо варто сказати про необхідність організації зовнішньої оцінки проектів, оскільки тільки в такий спосіб можна відслідковувати їхня ефективність, збої, необхідність своєчасної корекції. Характер цієї оцінки у великому ступені залежить як від типу проекту, так і від теми проекти (його змісту), умов проведення. Якщо це дослідницький проект, то він з неминучістю включає етапність проведення, причому успіх усього проекту багато в чому залежить від правильно організованої роботи на окремих етапах.


    1. Основні елементи стратегічного виконання проекту









Ціль дослідження – дослідження нової ідеї в рамках діючого проекту, визначення її необхідності, ККД і критеріїв успіху.


^ Ціль планування – захист концепції й визначення необхідних ресурсів для результатів проекту.


Ціль розробки – розширення результатів проекту, підвищення дослідницької діяльності учнів.


^ Ціль виконання – реалізувати розроблений проект і стратегію виконання проекту на практиці.


Ціль захисту – підведення підсумків минулої роботи, відстоювання своєї позиції, самооцінка.


^ 3.6 Розробка й проектування мультимедійного додатку


В моєї практиці більш популярним видом проекту є створення мультимедійних додатків. У цей час розробці мультимедійных продуктів приділяється багато уваги, особливо, якщо мова йде про створення комп’ютерних енциклопедій, електронних підручників, розважальних і пізнавальних програм і т.д. Що ж таке мультимедійный продукт? По-перше - це програмний продукт, що обов’язково надає користувачеві інтерактивний, тобто діалоговий, режим роботи, що припускає обмін командами й відповідями між людиною й комп’ютером. По-друге, це середовище, де використаються різноманітні відео- і аудіоефекти.

Мультимедійный продукт – інтерактивна комп’ютерна розробка, до складу якої можуть входити музичний супровід, відеокліпи, анімація, галереї картин і слайдів, різні бази даних і т.д. Мультимедіа – це сума технологій, що дозволяють комп’ютеру вводити, обробляти, зберігати, передавати й відображати (виводити) такі типи даних, як текст, графіка, анімація, цифровані нерухомі зображення, відео, звук, мову.

Мультимедійные продукти можна розділити на:

  • енциклопедії, бази даних;

  • навчальні програми;

  • розвиваючі програми, електронні таблиці;

  • видавничі продукти - документи, публікації, бюлетені.

  • електронні сторінки - сайти.

  • програми для дітей;

  • ігри.

Безсумнівним достоїнством й особливістю технології є наступні можливості мультимедіа, які активно використаються в поданні інформації:

  • можливість зберігання великого об'єму самої різної інформації на одному носії (до 20 томів авторського тексту, близько 2000 і більше високоякісних зображень, 30-45 хвилин відеозапису, до 7 годин звуку);

  • можливість збільшення (деталізації) на екрані зображення або його найцікавіших фрагментів, іноді у двадцятиразовому збільшенні (режим «лупа») при збереженні якості зображення. Це особливо важливо для презентації творів мистецтва й унікальних історичних документів;

  • можливість порівняння зображення й обробки його різноманітними програмними засобами з науково-дослідницькими або пізнавальними цілями;

  • можливість виділення в супровідне зображення текстовому або іншому візуальному матеріалі «гарячих слів (областей)», по яких здійснюється негайне одержання довідкової або будь-який інший пояснювальної (у тому числі візуальної) інформації (технології гіпертексту), можливість здійснення безперервного музичного або будь-якого іншого аудіо супроводу, що відповідає статичному або динамічному візуальному ряду;

  • можливість використання відеофрагментів з фільмів, відеозаписів і т.д.,

  • можливість включення в зміст диска баз даних, методик обробки образів, анімації (приміром, супровід розповіді про композиції картини графічною анімаційною демонстрацією геометричних побудов її композиції) і т.д.;

  • можливість підключення до глобальної мережі Internet;

  • можливість роботи з різними додатками (текстовими, графічними й звуковими редакторами, картографічною інформацією);

  • можливість автоматичного перегляду всього змісту продукту («слайд-шоу») або створення «путівника-гіда» по продукту; включення до складу продукту ігрових компонентів з інформаційними складовими;

  • можливість «вільної» навігації за інформацією й виходом в головне меню, на повний зміст або зовсім із програми в будь-якій крапці продукту.









Схожі:

Опис досвіду роботи з проблеми iconСтруктура опису досвіду класного керівника
Опис досвіду: розділи Тема досвіду, актуальність, теоретичне обґрунтування, технологія досвіду, висновки
Опис досвіду роботи з проблеми iconОпис досвіду роботи учителя української мови та літератури
Тема досвіду. Використання інформаційних технологій як засобу активізації пізнавальної діяльності та розвитку творчої особистості...
Опис досвіду роботи з проблеми iconВідділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Використання індивідуального методу навчання на уроках фізичної культури
Опис змісту досвіду роботи з проблеми «Використання індивідуального підходу на уроках фізичної культури»
Опис досвіду роботи з проблеми iconОпис досвіду вчителя образотворчого мистецтва Христинівської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. №1 ім. О. Є. Корнійчука
Тема проблеми: дидактичні умови розвитку творчих здібностей в процесі образотворчої діяльності школярів 5-7 класів.”
Опис досвіду роботи з проблеми iconГоловна сторінка
Методичні розробки відкритих уроків і опис досвіду роботи з електронними посібниками
Опис досвіду роботи з проблеми iconЕйсмонт Алли Андріївни Перелік матеріалів анкета учасника ІІ туру Всеукраїнського конкурс
Опис досвіду роботи з теми «Впровадження інтерактивних технологій на уроках читання»
Опис досвіду роботи з проблеми iconОрієнтовна схема опису передового педагогічного досвіду
Чітке визначення назви досвіду, адреси і автора його. Вже в самій назві матеріалу повинна бути чітко дана основна характеристика...
Опис досвіду роботи з проблеми iconІнформації щодо роботи з гіпотезами. Організація груп, визначення лідерів визначення умов роботи груп: узгодженість, взаємодопомога, індивідуальна відповідальність
Розв’язання проблеми опис причин різноманітності представників класів типу Членистоногі
Опис досвіду роботи з проблеми iconШовенка Олександра Сергійовича вчителя інформатики Федорівського нвк кіровоградського району Кіровоградської області з проблеми: Формування інформаційної компетентності учнів на урок
«Формування інформаційної компетентності учнів на уроках інформатики шляхом застосування навчальних відеоматеріалів»Опис власного...
Опис досвіду роботи з проблеми iconНаціонально-патріотичне виховання учнівської молоді засобами туризму І краєзнавства (з досвіду роботи кз лор лоцкетум)
Розділ Сходження та піша хода як форми національно-патріотичної роботи з школярами (з досвіду роботи закладу)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи