Державні санітарні правила І норми дсанПіН 5 009-98 (витяг) icon

Державні санітарні правила І норми дсанПіН 5 009-98 (витяг)

Реклама:



Скачати 335.56 Kb.
НазваДержавні санітарні правила І норми дсанПіН 5 009-98 (витяг)
Дата конвертації20.02.2013
Розмір335.56 Kb.
ТипДокументи
джерело

Державні санітарні правила і норми ДСанПіН 5.5.6.009-98 (витяг)

Влаштування та обладнання кабінетів

комп'ютерної техніки в навчальних закладах

та режим праці учнів на персональних комп'ютерах.

(Затверджено постановою Головного державного санітарного лікаря України 30 грудня 1998 р. №9)

І. Галузь застосування

Державні санітарні правила і норми влаштування та обладнан­ня кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах встановлюють гігієнічні вимоги до приміщень та нормативи чинників, що створюються ком­п'ютерами при їх роботі; гігієнічні вимоги до проектування, виготов­лення і експлуатації вітчизняних та експлуатації імпортних персо­нальних комп'ютерів, що застосовуються в навчально-виховному процесі в закладах освіти різних форм власності та інших закладах, що проводять комп'ютерні ігри для дітей і підлітків.

^ П. Позначення та скорочення

ПК—персональний комп'ютер

ВМ—відеомонітор

ЕПТ—електронно-променеві трубки

ЕМП—електромагнітне поле

ЕП — електричне поле


СЕП — статичне електричне поле

КПО—коефіцієнт природнього освітлення

ГДР—гранично допустимі рівні

ККТ—кабінети комп'ютерної техніки


1. Загальні положення

1.1. Санітарні правила і норми влаштування та обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах (далі—Правила) вста­новлюють нормативи фізичних чинників, що створюються комп'ю­терами при їх роботі, та гігієнічні вимоги до проектування, виго­товлення і експлуатації вітчизняних та експлуатації імпортних пер­сональних комп'ютерів, що застосовуються в навчально-вихов­ному процесі.

  1. Правила містять вимоги до умов розміщення та обладнан­ня кабінетів і комп'ютерної техніки в навчально-виховних і по­зашкільних закладах освіти, а також режиму праці дітей і підлітків на персональних комп'ютерах.

  2. Правила поширюються на всі види персональних елек­тронно-обчислювальних машин і їх складових частин (відеомонітори, системні блоки, клавіатуру, принтери та ін.) та ігрові комплек­си, що сконструйовані на основі електронно-променевих трубок.

  3. Категорично забороняється використовувати в навчаль­но-виховних закладах в якості відеомонітора ПК побутові телевізори та відеомонітори, що сконструйовані на телевізійних електронно-променевих трубках.

  4. Вимоги і нормативи Правил повинні враховуватися при розробці та корегуванні державних і галузевих стандартів та інших керівних документів, що встановлюють технічні вимоги до персо­нального комп'ютера та його складових частин (відеомонітора, клавіатури, системного блоку, принтера, спеціальних меблів та ін.).

  5. Розробникам ПК та його складових частин вітчизняного виробництва необхідно дотримуватись державних, галузевих стан­дартів, інших керівних документів, технічних умов (ТУ) та техніч­них завдань (ТЗ) на розробку та виготовлення ПК, погоджених з МОЗ України.

  6. ПК та його складові закордонного виробництва повинні мати сертифікат країни-виробника і підлягають обов'язковій сер­тифікації закладами МОЗ України.

  7. Відповідальність за обов'язкове дотримання встановлених цими Правилами гігієнічних вимог і нормативів покладається на посадових осіб, фахівців організацій і фізичних осіб, що займають­ся підприємницькою діяльністю, розробкою, виробництвом, заку­півлею, реалізацією і застосуванням персональних комп'ютерів та ігрових комплексів з використанням комп'ютерів. Відповідальність несуть також фізичні особи та організації, що займаються проекту­ванням, будівництвом, реконструкцією, оснащенням приміщень на­вчально-виховних закладів всіх типів і форм власності (державні, відомчі, приватні), призначених для експлуатації ПК.

  8. Проектна документація на будівництво і реконструкцію навчальних приміщень для експлуатації ПК повинна бути погоджена з органами Державного санепідемнагляду України. Відкрит­тя кабінетів обчислювальної техніки узгоджується з органами держсанепідемнагляду після проведення необхідних лабораторно-інструментальних досліджень. На кожний кабінет комп'ютерної техніки повинен заповнюватись санітарний паспорт (додаток № 1)

  1. Керівники навчально-виховних та позашкільних закладів всіх типів незалежно від форм підпорядкування і власності зобо­в'язані привести робочі місця учнів — користувачів персональ­них комп'ютерів у відповідність з вимогами цих Правил.

  2. Державний санітарний епідеміологічний нагляд за вико­нанням цих Правил, гігієнічна оцінка на відповідність робочих місць, оснащених ПК, здійснюється органами і закладами Дер­жавної санітарно-епідеміологічної служби України та відповід­них науково-дослідних установ МОЗ України.

  1. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за нови­ми (модернізованими) персональними комп'ютерами (призначени­ми для дитячого контингенту користувачів) здійснюється на ета­пах їх розробки, прийомки до виробництва, виробництва і над­ходження та експлуатації в навчально-виховних закладах.

  2. При порушенні "Санітарних норм і правил влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах" винні притягуються до дисциплінарної, адміністративної і кримінальної відпові­дальності згідно Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", ст. 10,19,20,24,40.

1.14.3 введенням в дію цих СанПіН втрачають силу:

  • Временные санитарно-гигиенические нормы и правила устройства, оборудования, содержания и режима работы на персональных электронно-вычислительных машинах и видеодисплейных терминалах в кабинетах вычислительной техники и дисплейных классах всех типов средних учебных заведений № 5146-89 от 20.10.89 г. (МЗСССР);

  • Гигиенические и эргономические условия организации рабочих мест и режима учебных занятий с применением средств вычислительной техники в средней общеобразовательной школе. Київ, МОЗ України, 30.10.1990 р. (методичні рекомендації").

^ 2. Вимоги до приміщень та розташування робочих місць з ПК

  1. Приміщення, призначені для роботи з ПК, повинні мати природне освітлення. Орієнтація вікон повинна бути на північ або північний схід, вікна повинні мати жалюзі, які можна регулюва­ти, або штори.

  2. Не дозволяється розміщувати кабінети обчислювальної техніки у підвальних приміщеннях будинків.

  3. Кабінети, обладнані комп'ютерною технікою, в навчаль­них закладах повинні розміщуватись в окремих приміщеннях з при­родним освітленням та організованим обміном повітря.

Площа на одного учня, який працює за ПК, повинна складати не менше 6,0 кв. м, об'єм — не менше 20 куб. м. Площа учбових приміщень з ПК повинна розраховуватись на півкласу учнів, але не більш як 12 чоловік.

  1. Стіни, стеля і підлога та обладнання кабінетів комп'ютер­ної техніки повинні мати покриття із матеріалів з матовою факту­рою з коефіцієнтом відбиття: стін — 40—50%, стелі — 70~—80%, підлоги — 20—30%, предметів обладнання—40—60% (робочого столу — 40—50%, корпуса дисплею та клавіатури — 30—50%, шаф та стелажів — 40—60%).

  2. Поверхня підлоги повинна мати антистатичне покриття та бути зручною для вологого прибирання.

2.6. Забороняється використовувати для оздоблення інтер'єру приміщень комп'ютерних класів полімерні матеріали (дерев'яно-стружкові плити, шпалери, що придатні для миття, плівкові та рулонні синтетичні матеріали, шаровий паперовий пластик та ін.), що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини, які перевищують гранично допустимі концентрації.

Вміст шкідливих хімічних речовин в повітрі дошкільних та учбових приміщень з комп'ютерною технікою не повинен переви­щувати середньодобові концентрації, що наводяться в "Переліку гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в ат­мосферному повітрі населених пунктів" № 3086-84 від 27.08.84р. та доповненнях до нього, які затверджені Міністерством охорони здоров'я".

2.7. При будівлі нових і реконструкції діючих загальноосвітніх шкіл, середніх спеціальних і вищих учбових закладів висота приміщень (від підлоги до стелі), в яких передбачено використання персональних комп'ютерів в навчальному процесі, повинна бути не менше 3,6 м, а площа на 1 робоче місце—6 м2 (ДБН В 2.2-3-97).

^ 3. Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць

  1. Приміщення з ПК повинні мати природне та штучне освіт­лення.

  2. Природне освітлення повинно відповідати вимогам ДБН В 2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів".

  3. Штучне освітлення в приміщеннях з ПК повинно здійсню­ватись системою загального освітлення.

Як джерела світла при штучному освітленні повинні застосо­вуватись переважно люмінесцентні лампи.

3.4. Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях в кабінетах та класах з ПК освітленість не нижчу, а на екранах дисплеїв—не вище приведених в таблиці 1.

^ Характеристика роботи

Робоча поверхня

Площина

Освітленість, лк

Примітка

Робота переважно з екранами дисплеїв ПК (50% робочого часу)

Екран

В

200

не вище

Клавіатура

Г

400

не нижче

Стіл

г

400

не нижче

Робота переважно з доку­ментами (з екранами дисплеїв ПК менше 50% робочого часу)

Екран

в

200

не вище

Клавіатура

г

400

не нижче

Стіл

г

500

не нижче

Дошка

в

500

не нижче

Проходи основні

Підлога

г

100




^ Таблиця 1 Норми освітленості в кабінетах і класах з ПК

Примітка: В—вертикальна площина, Г—горизонтальна площина.

3.5. Загальне освітлення повинно бути виконано у вигляді суцільних або переривчастих ліній світильників.

3.6. Для загального освітлення припустимо застосування світильників наступних класів світлорозподілу П (прямого світла), В (переважно відбитого світла). Застосування світильників без розсіювачів та екрануючих гратів заборонено.

  1. Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50° до 90° з вертикаллю в поздовжній та по­перечній площинах повинна складати не більше 200 кд/кв. м, за­хисний кут світильників повинен бути не менше 40.

  2. Коефіцієнт запасу (Кз) для освітлювальних установок за­гального освітлення приймається рівним 1,4.

  3. Необхідно проводити чищення скла вікон та світильників не менше двох разів на рік, а також заміну перегорілих ламп у міру їх виходу з ладу.

  1. В класах та кабінетах з ПК слід обмежити нерівномірність розподілу яскравості в полі зору учнів. Співвідношення яскра­вості між робочим екраном та близьким оточенням (стіл, зошити, посібники і т. ін.) не повинно перевищувати 5:1, між поверхнями робочого екрану і оточенням (стіл, обладнання) —10:1.

  2. Величина коефіцієнту пульсації освітленості не повинна перевищувати 5%. Газорозрядні лампи повинні застосовуватись в світильниках загального та місцевого освітлення з високочастот­ними пускорегулюючими апаратами (ВЧПРА).

  3. Необхідно передбачити обмеження прямої близькості від джерел природного та штучного освітлення.

Яскравість великих поверхонь (вікна, світильники і т. ін.), що знаходяться у полі зору, не повинна перевищувати 200 кд/кв. м.

Показник освітленості для джерел штучного освітлення у ка­бінетах та класах з ВДТ не повинен бути більше 20, показник дис­комфорту— не більше 40.

Мірою захисту від прямої близькості має бути зниження яскра­вості видимої частини джерел світла шляхом застосування спеціаль­них розсіювачів, відбивачів та інших світлозахисних пристроїв, а також правильне розміщення робочих місць відносно джерел світла.

3.13. Повинні передбачатись заходи щодо обмеження відбитої близькості на робочих поверхнях (екран, стіл, клавіатура).

Яскравість полисків на екрані не повинна перевищувати 60 кд/кв. м. Яскравість стелі при застосуванні системи відбитого освітлення не повинна перевищувати 200 кд/кв. м.

^ 4. Вимоги, що забезпечують захист учня від впливу іонізуючих та неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювань

  1. Відеомонітори на електронно-променевих трубках (ЕПТ) можуть бути потенційними джерелами гігієнічно значимих рів­нів електромагнітних випромінювань в діапазоні частот 50 Гц — 300 МГц і статичного електричного поля.

  2. Напруженість ЕМП в діапазоні 30 КГц — 300 МГц на відстані 0,3 м від усіх поверхонь відеомонітора не повинна пере­вищувати значень, наведених в таблиці 2.

Таблиця 2

^ Частота електромагнітного випромінювання

Гранично допустимий рівень*

50 Гц

500 В/м

30—300 КГц

25 В/м

0,3—3 МГц

15В/М

3—300 МГц

ЗВ/м

* Приведені в таблиці гранично допустимі рівні (ГДР) використову­ються до 31.12.2000 р.

4.3. Вимоги п.п. 4.3.1—4.3.5 вводяться в дію з 01.01.2001 рь с 4.3.1. Напруженість електромагнітного поля на відстані 0,5 м від будь-якої поверхні відеомонітора не повинна перевищувати гранично допустимих рівнів (ГДР), які наведені у табл. 3.

Таблиця 3

^ Діапазон частот

ГДР електричного поля, В/м

ГДР магнітного поля, нТл

5 Гц—2кГц

25

250

2КГц~400КГц



25

3 МГц—30 МГц

0£5

25.

4.3.2. При проведенні вимірювань рівнів електричного поля точки вимірів повинні бути розташовані навколо відеомонітора по колу з центром посередині дисплея. Відстань від умовної поверхні ВМ до тестового зонду (антени вимірювального приладу) повинна дорівнювати 50 см. У діапазоні 5 Гц—2 КГц вимірювання необхідно проводити у точці, розташованій прямо перед поверхнею дисплея. У діапазонах2 КГц—400 КГц та 3 МГц—30 МГц вимірювання необхідно проводити у чотирьох точках з інтервалом 90°.

При вимірюваннях електричного і магнітного поля екран дис­плея необхідно заповнити літерою "Н" у білому відображенні на чорному фоні (чи навпаки).

4.3.3. Вимірювання електричного і магнітного поля, створюваного відеомоніторами, повинні проводитись у спеціальних приміщеннях (в радіочастотних безехових камерах) випробувальних лабораторій. Фонові рівні електромагнітного поля в цих приміщеннях повинні: за електричною складовою не досягати 2 В/м у діапазоні частот від 5 Гц до 2 Кгц та 0,2 В/м у діапазонах частот 2 Кгц—400 Кгц та 3 Мгц — 30 Мгц; за магнітною складовою не досягати 40 нТл в діапазоні частот 50 Гц — 2 Кгц та 5 нТл в діапазонах частот2Кгц —400КгціЗМгц— ЗО Мгц.

4.3.4. Контроль рівнів електромагнітного випромінювання відеодисплейних терміналів, ПК та інших електронних дисплейних приладів виконується:

—виробником при проведенні перевірки якості кожного відео-дисплейного терміналу;

— установами санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України, що пройшли атестацію з фізичних факторів у Комітеті з питань гігієнічного регламентування МОЗ України, при проведенні вибіркового санітарного нагляду за відеодисплейною тех­нікою заводу-виробника та при ввезенні в Україну імпортної продукції;

— майстернями, що ремонтують відеодисплейну техніку, пе­ред здачею останньої замовнику.

З метою запобігання шкідливому впливу чинників, пов'язаних із застосуванням відеотерміналів та ПК, на здоров'я дітей та підлітків вищевказані вироби, що виробляються в Україні та імпортуються, обов'язково підлягають державній санітарно-гігієнІчній експертизі на відповідність вимогам цих Санітарних норм та правил.

4.4. Середня напруженість статичного електричного поля (СЕП) відеомонітора на умовній поверхні обличчя користувача шкільного віку середніх антропометричних даних на відстані від екрана 0,30 м на осі, нормальній до поверхні екрана, яка проходить через його центр, при відносній вологості повітря не більше 30% не повинна перевищувати 7 кВ/м при тривалості роботи з ВМ, що не перевищує 1 годину на добу, та 3,5 кВ/м при більшій тривалості роботи (вимоги щодо тривалості роботи з ВМ викладені в розділі 9).

4.4.1. Середня напруженість СЕП ВМ на умовній поверхні об­личчя користувача шкільного віку середніх антропометричних да­них визначається шляхом множення показників вимірювача напру­женості СЕН (додаток 2) на поправковий коефіцієнт К, який розра­ховують за формулою: К=0,60 х 0,19 х d, де d— розмір діагоналі екрана ВМ, м.

  1. Потужність експозиційної дози невикористаного іонізую­чого випромінювання в будь-якій точці на відстані 0,05 м від всіх поверхонь відеомонітора не повинна бути такою, щоб потужність еквівалентної дози не перебільшувала 0,1 мбер/год.

  2. Інтенсивність ультрафіолетового випромінювання на відстані 0,3 м від екрану не повинна перевищувати в діапазоні довжин хвиль 400—320 нм—2 Вт/кв. м, 320—280 нм—0,002 Вт/кв. м, ультрафіоле­тового випромінювання в діапазоні 280—200 нм—не повинно бути.

^ 5. Вимоги до мікроклімату

5.1. В кабінетах та класах учбових закладів, де навчання про­водиться із застосуванням персональних комп'ютерів, температу­ра повітря повинна бути 19,5±0,5°С, відносна вологість повітря 60± 5% швидкість руху повітря не більше 0,1 м/с.

5.2. Рівень іонізованості повітря на відстані 0,3 м від працю­ючого екрану відеомонітора не повинен бути нижче 200 і більше 50 000 легких позитивних і негативних іонів обох знаків (окремо) в куб. см повітря.

5.3. Оптимізацію іонізованості повітря на робочих місцях шко­лярів рекомендується проводити за допомогою біполярних корон­них аероіонізаторів зі створенням оптимальних рівнів легких пози­тивних і негативних аероіонів в межах 1000—3000 іонів в куб. см кожної полярності.

5.4. В кабінетах та класах учбових закладів повинен бути за­безпечений 3-кратний обмін повітря за 1 годину. Для охолодження та очищення повітря від пилу в кабінетах та класах можуть бути встановлені побутові кондиціонери, які мають позитивний гігієнічний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи ГСЕУ МОЗ (БК-1500, БК-2000, БК-2500 та ін.).

б. Вимоги, що забезпечують захист учня від шуму та вібрації

  1. Шум, що створюється роботою ПК в класах, умовно мож­ливо віднести до постійного.

  2. Параметрами постійного шуму, що підлягають нормуван­ню, є рівні звукового тиску 8 дБ в октавних смугах частот з серед­ньо-геометричними частотами 16, 31,5, 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц, рівні звуку 8 дБА. Допустимі значення октавних рівнів звукового тиску, рівнів звуку на робочих місцях в приміщеннях кабінетів комп'ютерної техніки слід приймати згідно табл. 3.

Таблиця 3

^ Призна-

чення примі­щення та

умови

Рівні звукового тиску, дБ, в октавних смугах частот з

середньогеометричними частотами, Гц

^ Рівні

звуку, ДБА

16

31,5

63

125

250

500

1000

2000

4000

8000

1. Учбові кабіне (без ро­боти ПК)





63

52

45

39

35

32

30

28

40

2. Учбові кабінети при роботі ПК

85

75

67

57

49

44

40

37

35

33

45

Класи комп'ютерної техніки рекомендується обладнувати ПЕОМ, корегований рівень звукової потужності яких не перевищує 45 дБА.

6.3. Вібрація на робочих місцях, що створюється ПЕОМ, не повинна бути вище значень, які представлені в табл. 4.


^ Таблиця 4 Гранично допустимі рівні вібрації на робочому місці, дБ

^ Нормований параметр


Середньогеометричні частоти октавних смуг, Гц

Коректовані та еквівалентні коректо­вані рівні, в дБ W


2

4

8

16

31,5

63

Віброшвидкість

79

73

67

67

67

67

72

Віброприскорення

25

25

25

31

37

43

30

^ 8. Вимоги до обладнання та організації робочого місця

8.1. При конструюванні ПК та організації робочого місця учня, обладнаного відеомонітором, слід забезпечити відповідність кон­струкції елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру виконуваної діяль­ності, комплексності технічних засобів, форм організації праці, морфофункціональних та росто-вікових особливостей дітей та підлітків.

  1. Основним обладнанням робочого місця з ПК є відеомонітор, клавіатура, робочий стіл, стілець (крісло), допоміжним — пюпітр, підставка для ніг та ін.

  2. Екран відеомонітора ПК в залежності від висоти символів рекомендовано розміщувати на відстані 400—800 мм від очей кори­стувача.

Для забезпечення точного та швидкого читання інформації в зоні найкращого бачення площина екрану відеомонітора повинна бути перпендикулярною нормальній лінії зору. При цьому повин­на бути передбачена можливість переміщення відеомонітора на­вколо вертикальної осі в межах ±30° (справа наліво) та нахилу вперед до 85° і назад до 105° з фіксацією в цьому положенні.

8.4. Клавіатура повинна бути зручною для виконання роботи двома руками, конструктивно відокремлена від монітора для забезпечення можливості її оптимального розташування та прийняття раціональної робочої пози.

Висота клавіатури на рівні середнього ряду не повинна пере­вищувати 30 мм. Клавіатуру слід розташовувати на поверхні сто­лу на відстані 100—300 мм від краю, який повернутий до користу­вача. Кут нахилу до панелі клавіатури має знаходитись в межах від 5° до 15°.

8.5. Конструкція робочого столу повинна забезпечувати можливість оптимального розташування на робочій поверхні обладнання, при цьому треба враховувати його кількість та конструктивні особливості (розмір монітора, клавіатури, пюпітра та ін.) та характеру роботи, що виконується.

  1. В процесі занять учнів з ПК слід застосовувати спеціальні столи для ПК, які складаються з двох горизонтальних поверхонь: одна розмірами 700x800 (600) мм — для клавіатури і посібників (тобто стіл), а друга, розмірами 800x3 50—підставка для відеомо­нітора. Обидві поверхні повинні регулюватись по висоті в межах 460—760 мм. За відсутності спеціальних меблів допускається за­стосовувати типові учнівські столи, які призначені для шести рос­тових груп: № 1 — 1000—1150 мм, № 2— 1151—1300 мм, № З— 1301—1450 мм,№4—1451—1600 мм,№5—1601—1750 мм,№6— більше 1750 мм з висотою столешниць відповідно 460 мм, 520 мм, 580 мм, 640 мм, 700 мм, 760 мм.

  2. Ширина і глибина робочої поверхні столу повинна забез­печувати можливість виконання трудових операцій в межах зони досяжності моторного поля кращими модульними розмірами столу, на основі яких розраховуються конструктивні розміри, слід вважа­ти ширину 600,800,1000,1200 та 1400 мм, глибину—800 та 600 мм при висоті столу 725 мм (за умови, що висота не регулюється).

Столи, які розраховані на одного учня для роботи школярів з ПК, повинні мати ширину не менше 700 мм, глибину—600—800 мм.

8.6. Конструкція робочого стільця (крісла) повинна забезпечувати підтримку раціональної пози при виконанні основних виробничих операцій, створювати умови для зміни пози з метою зниження статичного напруження м'язів шийно-плечової області і спини та попередження втоми.

  1. Для занять школярів слід використовувати стільці, які мають поверхню сидіння 260 мм, 300 мм, 340 мм, 380 мм, 420 мм, 460 мм, відповідно ростовим групам, вказаним в п. 8.5.1., або використовувати стілець, в якому висота поверхні сидіння регу­люється в межах 260—460 мм.

  2. Ширина сидіння стільця для занять школярів з ПК повин­на бути 250 мм, 290 мм, 320 мм, 340 мм і 360 мм; глибина—260 мм, 290 мм, 330 мм, 360 мм, 380 мм і 400 мм, відповідно ростовим групам, які вказані в п. 8.5.1. Поверхня сидіння повинна бути плоскою, передній край закруглений. Доцільно передбачити можливість зміни кута нахилу поверхні від 15° наперед і до 5° назад.

  3. Опорна поверхня стінки стільця повинна мати висоту 300±20мм, ширину — не менше 380 мм та радіус кривизни гори­зонтальної поверхні — 400 мм. Кут нахилу стінки в вертикальній площині повинен регулюватись в межах 0+30 градусів від верти­кального положення. Відстань спинки від переднього краю сидін­ня повинна регулюватись в межах 260—400 мм.

^ 9. Вимоги до організації режиму праці учнів на персональних комп'ютерах

  1. До занять з ПК учні повинні бути допущені після інструк­тажу з техніки безпеки.

  2. Раціональний режим учбових занять учнів передбачає до­держання регламентованої тривалості безперервної роботи з ПК, регламентованих перерв і їх активне проведення. Сигнали про початок перерви слід подавати на екрані ВДМ. Робота з ПК по­винна проводитися в індивідуальному режимі.

9.2.1. Безперервна робота з екраном ПК повинна бути не більше:

  • для учнів 10—11 класів на 1-й годині занять до 30 хв, на 2-й годині занять—20 хв;

  • для учнів 8—9 класів — 20—25 хв; для учнів 6—7 класів — до20хв;

  • для учнів 2—5 класів — 15 хв.

  1. Для навчання дітей 6 років роботі з ПК безперервні за­няття в індивідуальному ритмі не повинні бути більше 10 хвилин.

  2. Після безперервної роботи з екраном ВМ повинні про­водити протягом 1,5—2 хв вправи для профілактики зорової вто­ми, через 45 хв роботи з використанням комп'ютерів — фізичні вправи для профілактики загальної втоми.

  3. Безперервна робота з ПК учнів 10-11 класів при спаре­них уроках не повинна бути більше на першому уроці 25--30 хв, на другому—15—20 хв.

  4. Для учнів 10-11 класів дозволяється варіант організації занять з основ інформатики і обчислювальної техніки, при якому передбачається одна академічна година—теоретичних занять, дру­га година—практичних занять. Практичні заняття містять:

  • безперервну роботу з екраном ПК—25—30 хв;

  • виконання комплексу вправ для профілактики зорової і статичної втоми — 5 хв;

—продовження роботи з комп'ютером до кінця занять —15—10хв.

9.4. При виробничому навчанні учнів старших класів програмуванню з використанням ПК в учбово-виробничому комбінаті 50% часу слід відводити теоретичним заняттям, 50% часу—практичним. Безперервна тривалість роботи школярів з ВМ під час занять повинна відповідати п. 9.3.1.

  1. При проведенні занять з учнями старших класів дозво­ляється застосування апаратних засобів віртуальної реальності, що мають дозвіл органів Державної санепідемслужби на викори­стання їх в навчально-виховному процесі.

  2. При проведенні виробничої практики учнів необхідно через кожні 20—25 хв роботи з ПК проводити вправи для профі­лактики зорової втоми, через 45 хв роботи на перерві — вправи для профілактики загальної втоми.

9.5. Заняття в гуртках програмування з використанням ПК проводити не раніше ніж через годину після закінчення учбових занять в школі. Цей час відводиться для обіду та відпочинку учнів.

  1. Заняття в гуртках програмування проводяться не більше двох разів на тиждень, тривалість яких для учнів 7—10 років не повинна бути більше 45 хв; 11—13 років—не більше 60 хв, Робо­та учнів з ПК повинна проводитись в індивідуальному ритмі.

  2. Для профілактики втоми школярів в середині за­нять необхідно проводити перерву тривалістю не менше 10 хв, під час якої організовувати фізичні вправи, в тому числі гімнастику для очей і рухові ігри.

  3. Комп'ютерні Ігри з нав'язаним ритмом роботи швидше викликають втому в порівнянні з програмуванням і повинні про­водитись в гуртках не частіше 1-2 разів на тиждень тривалістю до 10 хв для дітей молодшого шкільного віку і до 15 хв для дітей середнього і старшого шкільного віку.

9.6. В період шкільних канікул організуються заняття в школах "Юних програмістів" тривалістю від 2-х до 4-х тижнів. Санітарно-гігієнічні умови і організація режиму дня в школах "Юних програмістів" повинні відповідати нормативам для дитячих позашкільних закладів.

  1. Заняття з ПК в школах "Юних програмістів" допусти­мо не частіше 6 разів на тиждень, 7-й день відводиться для повно­го відпочинку з виключенням роботи за екраном ВМ.

  2. Загальна тривалість роботи з ПК під час канікул повин­на бути обмежена протягом дня: — для школярів 8—10 років —1 заняття 45 хв;

— для школярів 11—13 років — 2 заняття по 45 хв;

— для школярів 14—16 років — 3 заняття по 45 хв.

  1. Регламентовані перерви для відпочинку під час канікул слід проводити протягом 5 хв через кожні 20 хв роботи і протягом 10—15 хв через кожні 45 хв роботи. Перерви слід проводити на відкри­тому повітрі з включенням рухових і фізкультурно-спортивних ігор.

  2. Заняття з ПК в школах "Юних програмістів" для учнів 10 років слід проводити в ранкові години, для учнів 11—13 років— одне заняття проводити в першій половині дня і одне — в другій, для учнів 14—16 років два заняття проводити в першій половині дня і одне — в другій.

9.6.5. В школах "Юних програмістів" комп'ютерні ігри слід проводити не більше одного разу в день з тривалістю не більше 10 хв для дітей молодшого шкільного віку і 20 хв для дітей середнього і старшого шкільного віку. Не рекомендується проводити комп'ю­терні ігри перед сном.

  1. Показання до занять з ПК і режиму роботи дітям шкільного віку з аномаліями рефракції повинні встановлюватись офтальмо­логом.

  2. Заняття з ПК повинні проводитись лише в присутності педагога. Педагог, який має вищу педагогічну освіту і який про­йшов інструктаж по техніці безпеки при роботі з ПК, несе відпові­дальність за безпеку дітей.

Додаток 3 Терміни і означення до розділу 7(за ДСТУ 2574-84)

(ВІЗУАЛЬНИЙ)

ВІДЕОМОНІТОР

Пристрій або комплекс, призначення для автоматичного подання даних у вигляді зручної для зорового сприйняття інформації, що зберігається у визначеній системою автоматизованого оброблення інформації проміжок часу і оперативно змінюється за командами або сигналами цієї системи.

Примітка. Візуальний дисплей може бути конструктивно закінченим вибором чи функціональною частиною будь-якого обладнання

^ ПРОЕКТНА ВІДСТАНЬ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Встановлена виготовником або розробником дисплея відстань чи інтервал відстаней фронтального спостереження

проекційний

ВІДЕОМОНІТОР

Візуальний дисплей, в якому відеозображення створюється

шляхом оптичної проекції

АДРЕСОВАНІСТЬ

(ВІДЕОМОНІТОР)

Найбільша кількість адресованих позицій поля

відеозображення по кожній осі координат

ПОЛЕ(ВІДЕО)

ЗОБРАЖЕННЯ

Частина поля відображення, призначена для розміщення

відеозображення

^ ШИРИНА ЛІНІЇ

Відстань між краями лінії.

Примітка. Якщо лінія не має різких меж, то край

встановлюють на певному рівні профіля яскравості

^ ПРОМЕНЕВА ЦЯТКА

(у відеомоніторах з

адресацією променю)

Піксель або частина пікселя (у багатокольорових

дисплеях), що активовані одним променем

^ РОЗМІРИ ПРОМЕНЕВОЇ ЦЯТКИ

Відстані між краями цятки по її ширині та по висоті.

Примітка. Якщо променева цятка не має різких меж, то краї встановлюють на певному рівні профіля яскравості на його межах

^ РАСТРОВА ОДИНИЦЯ

(ПОЛЯ ВІДЕОЗОБ-

РАЖЕННЯ)

Відстань по кожній осі координат між сусідніми адресованими позиціями поля відеозображення.

Примітка. Растрова одиниця дорівнює відношенню розміру поля відеозображення до адресованості вздовж відповідної координати

РДНОКОЛІРНИЙ

ВІДЕОМОНІТОР

Візуальний дисплей, в якому активовані частини поля відеозображення мають один набір (пару) координат колірності

БАГАТОКОЛІРНИЙ

ВІДЕОМОНІТОР

Візуальний дисплей, в якому активовані частини поля відображення мають два і більше набори (пари) координат колірності

МАКСИМАЛЬНА

^ ЯСКРАВІСТЬ ПОЛЯ

(ВІДЕО)ЗОБРАЖЕННЯ

Найбільша яскравість поля відеозображення, за якою забезпечується виконання певних вимог до ширини лінії чи розмірів променевої крапки та (при необхідності) до інших характеристик візуальних дисплеїв

МАКСИМАЛЬНИЙ

^ КОНТРАСТ (ЯСКРАВОСТІ)

Контраст яскравості між найтемнішою і найсвітлішою частинами поля відеозображення

РЕГЕНЕРАЦІЯ

(ВЩЕОЗОБРАЖЕННЯ)

Періодичне відтворення відеозображення з метою його підтримування

НЕРІВНОМІРНІСТЬ

^ ЯСКРАВОСТІ ПОЛЯ

(ВІДЕОЗОБРАЖЕННЯ)

Відношення яскравостей найсвітлішої та найтемнішої ділянок поля відеозображення, які за задумом повинні бути рівнояскравими

^ ДРИЖАННЯ (ВІДЕОЗОБРАЖЕННЯ -

Ненавмисне періодичне змінювання положення відеозображення і його частин, що сприймається зором

НЕЗВЕДЕННЯ

ПРОМЕНІВ

(у відеомоніторах зі зміщенням кольорів)

Похибка суміщення на екрані променів, що відповідають

первинним кольорам

Мікроклімат навчальних приміщень

Мікроклімат навчальних приміщень — комплекс фізичних фак­торів, що здійснюють вплив на теплообмін людини з оточуючим середовищем, обумовлюють самопочуття, працездатність, стан здоров'я і якість праці співробітників навчального закладу.

Санітарні правила встановлюють гігієнічні вимоги до параметрів мікроклімату робочих місць з урахуванням інтенсивності енергозатрат працюючих, часу виконання робіт, природних умов і вміщують вимоги до методів вимірів і контролю мікрокліматичних умов.

До параметрів мікроклімату належать:

• температура повітря і його відносна вологість;

• швидкість руху повітря;

• потужність теплового випромінювання приладів та устатку­вання, що знаходяться у приміщенні.

Оптимальні мікрокліматичні умови характеризуються такими параметрами, які при їх спільній дії на людину протягом робочо­го дня забезпечують оптимальний функціональний стан людини. У таких умовах напруга терморегуляції мінімальна, дискомфортні тепловідчуття відсутні, що дозволяє зберегти здоров'я працю­ючих і забезпечити якість праці.

Порушення параметрів мікроклімату на робочих місцях сприяє створенню шкідливих і небезпечних мікрокліматичних умов, які при спільній дії на людину викликають значні зміни теплового стану, що може призвести до порушення стану здоров'я праців­ників навчального закладу.

Загальноосвітній навчальний заклад

Норми температури і відносної вологості повітря

в приміщеннях навчального закладу

Температура повітря у приміщеннях загальноосвітнього навчального закладу має бути:

•у класах, навчальних кабінетах, лабораторіях, актових залах, кіноаудиторіях — 18-20 °С;

• у навчальних майстернях з обробки металу, дерева тощо, рекреаціях — 15-17 °С;

•у спортивних залах, тренажерних кімнатах — 15-17 °С;

• у приміщеннях для проведення гурткової роботи — 19-23 °С;

•у роздягальнях при спортивних залах — 19-23 °С;

•у бібліотеках, кабінетах адміністрації — 17-21 °С;

Види штучного освітлення

•у туалетах — 17-21 °С;

•у спальнях, житлових кімнатах гуртожитку — 18-20 °С;

• в умивальних кімнатах — 20-23 °С;

• у душових — не нижче 25 °С;

•у вестибюлі, гардеробі — 16-19 °С. Відносна вологість повітря повинна бути 40-60%.

^ Освітлення навчальних приміщень

При виборі раціонального освітлення робочої зони навчальних приміщень необхідно виходити із можливостей використання, в першу чергу, природного освітлення, як найбільш безпечного і тільки потім використовувати штучне освітлення.

Виділяють три види штучного освітлення.

Загальне — освітлення, при якому світильники розміщені у верхній зоні приміщення рівномірно чи відповідно до розташо­ваного обладнання.

Місцеве — освітлення, що створюється світильниками, які кон­центрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях.

Комбіноване — освітлення, при якому до загального освітлен­ня додається місцеве.

Згідно з чинними нормативами оптимальне освітлення повинно забезпечувати такі умови:

• рівномірне освітлення робочої поверхні;

• відсутність полиску;

• оптимальний контраст;

• оптимально підібраний колір освітлення;

• відсутність пульсації.

Порушення умов освітлення нерідко приводить до травматизму і появи професійних захворювань органів зору.


^ Норми найменшої освітленості в приміщеннях

та на території навчального закладу

п/п

Зони освітлення



^ Найменше значення освітленості (лк)

Питома потужність (Вт на 1 м2 підлоги)




при

люмінісцентних

лампах

при лампах розжарювання

при

люмінісцентних

лампах

при лампах розжарювання

1

Класні кімнати, навчальні кабінети (крім кабінету креслення), навчальні майстерні (крім швейної), бібліотека

300

150

20

48

2

Кабінети креслення, класні дошки

500

300

32

80

3

Швейні майстерні

400

200

25

64

4

Кабінет керівника закладу, кабінет лікаря, вчительська, спортивний та актовий зали, зали для музичних занять, групові кімнати, їдальня, буфет

200

100

13

32

5

Рекреації

150

75

10

24

6

Вестибюль, гардероб

100

50

7

16

7

Спальні, ізолятор, коридори, санвузли, сходи

75

30

5

9,6

8

Ділянка території

40

20

-

-


Гігієнічні вимоги до роботи на комп'ютері


Державні санітарні правила і норми "Влаштування і обладнан­ня кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах" (ДСанПіН 5.5.6.009-98) встановлюють гігієнічні вимоги до приміщень та нормативи чин­ників, що створюються при роботі комп'ютерів; гігієнічні вимоги до експлуатації персональних комп'ютерів, що застосовуються в навчально-виховному процесі в навчальних закладах різних форм власності.

В останнє десятиріччя одержала подальший розвиток теорія дії та впливу електромагнітного випромінювання, основана на концепції взаємодії зовнішніх полів з внутрішніми полями організ­му людини, на центральну нервову систему, очі, кровотворну систему, серцево-судинну систему, ендокринну та імунну системи і обмінні процеси.

Дослідження зарубіжних учених показали, що регулярна робо­та з комп'ютером без застосування відповідних захисних засобів приводить до зниження імунітету, захворювання органів зору, до хвороб серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту.

Особливо наражаються на шкідливий вплив комп'ютерів школярі, тому використання в навчальних закладах персональних комп'ютерів вимагає від керівника навчального закладу обов'язкового виконан­ня необхідних умов їх безпечної експлуатації.


Вимоги до приміщень комп'ютерних класів

Площа приміщень комп'ютерних класів повинна розраховува­тись не більше як на 12 осіб (6 м2 на робоче місце).

Робочі столи необхідно розташовувати таким чином, щоб моні­тори були орієнтовані боковою стороною до світлових отворів, причому природне світло має бути переважно зліва.

Відстань між робочими столами з моніторами має бути не менше 2,0 м, а відстань між боковими поверхнями відеомоніторів — не менше 1,2 м.

Екран монітора має знаходитися на відстані 600-700 мм від очей користувача, але не ближче 500 мм з урахуванням розмірів алфавітно-цифрових знаків і символів.

Робоче крісло повинно бути підйомно-поворотним, регульова­ним щодо висоти і кутів нахилу сидіння і спинки, а також відстані спинки від переднього краю сидіння, при цьому регулювання кожного параметра крісла повинно бути незалежним, легко здій­сненим і надійно фіксуватися.


Освітлення

Приміщення комп'ютерних класів повинні мати природне та штучне освітлення. Вікна в приміщеннях повинні бути переважно орієнтовані на північ і північний схід й обладнані регульованими пристроями типу: жалюзі, занавіски, зовнішні навіси тощо.

Освітленість робочих поверхонь столів має становити 300-500 лк. Освітленість поверхні екрану не повинна бути більше 300 лк.

Для штучного освітлення приміщень комп'ютерних класів варто застосовувати переважно люмінісцентні лампи типу ЛБ та компактні люмінісцентні лампи КЛЛ. У світильниках місцевого освітлення допускається використання ламп розжарювання, в то­му числі галогенових.

Використання світильників без розсіювачів та екрануючих решіток не допускається.


Мікроклімат

Приміщення комп'ютерних класів повинні бути обладнані вен­тиляцією або кондиціонером для організованого повітрообміну. У них мають забезпечуватись оптимальні параметри мікрокліма­ту (температура — 19-21 °С, вологість — 55-62%) та щоденно проводитися вологе прибирання.

Не дозволяється розміщувати комп'ютерні класи у підвальних приміщеннях будівель.


Вимоги до організації та обладнання робочих

місць для дорослих користувачів

Висота робочої поверхні стола для дорослих користувачів повинна регулюватися в межах 680-800 мм.

Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною — не менше 500 мм, глибиною на рівні колін — не менше 450 мм і на рівні витягнутих ніг — не менше 650 мм.

Дорослі користувачі, які працюють на комп'ютері понад 50% свого робочого часу повинні проходити медичні огляди.


Вимоги до організації та обладнання

робочих місць для учнів

Приміщення для занять з учнями обладнуються одномісними столами, які призначені для роботи з персональним комп'ютером. Конструкція стола повинна передбачати:

• дві окремі горизонтальні поверхні: одна для розміщення монітору з плавним регулюванням щодо висоти в межах 460-760 мм і друга — для клавіатури з плавним регулю­ванням щодо висоти і кута нахилу від 5° до 15° з надійною фіксацією в оптимальному робочому положенні (12-15°);

• ширину поверхонь для монітора і клавіатури не менше 750 мм (ширина обох поверхонь повинна бути однаковою) і гли­бину не менше 550 мм;

• використання регульованої щодо висоти підставки для ніг, при наявності стола і стільця, які не відповідають зросту учнів.

Додати документ в свій блог або на сайт


Реклама:

Схожі:

Державні санітарні правила І норми дсанПіН 5 009-98 (витяг) iconДержавні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН 5 008-01

Державні санітарні правила І норми дсанПіН 5 009-98 (витяг) iconДержавні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН 5 008-01

Державні санітарні правила І норми дсанПіН 5 009-98 (витяг) iconДержавні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН 5 008-01

Державні санітарні правила І норми дсанПіН 5 009-98 (витяг) iconДержавні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН 5 008-01

Державні санітарні правила І норми дсанПіН 5 009-98 (витяг) iconПостанова Головного державного
Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного...

Державні санітарні правила І норми дсанПіН 5 009-98 (витяг) iconДержавні санітарні правила та норми
Влаштування І обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах дсанПіН...

Державні санітарні правила І норми дсанПіН 5 009-98 (витяг) iconДержавні санітарні правила та норми
Влаштування І обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах дсанПіН...

Державні санітарні правила І норми дсанПіН 5 009-98 (витяг) icon22 від 25. 03. 99 Затверджено постановою першого заступника Головного державного санітарного лікаря України від 25 березня 1999 р. №22 Державні санітарні правила та норми для перукарень різних типів дспін 2 022-99 Передмова
Державні санітарні правила та норми для перукарень різних типів дспін 2 022-99

Державні санітарні правила І норми дсанПіН 5 009-98 (витяг) iconДСанПіН 5 008-01 Влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу. Державні санітарні правила і норми
Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного...

Державні санітарні правила І норми дсанПіН 5 009-98 (витяг) iconПостанова Головного державного санітарного лікаря України 01. 07. 1999 №28 державні санітарні правила та норми
Гігієнічні вимоги щодо облаштування І утримання кладовищ в населених пунктах України дсанПіН 2 028-99

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи