Наказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України icon

Наказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України




НазваНаказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України
Сторінка7/17
Дата конвертації23.05.2013
Розмір2.2 Mb.
ТипНаказ
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   17



^ ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ


Хребет

54.

Порушення функції хребта в результаті травми будь-якого його відділу (за винятком крижи та куприка):

а) помірне обмеження рухливості

б) значне обмеження рухливості

в) різке обмеження рухливості

г) повна нерухомість хребта (у тому числі й одного з відділів), різка його деформація (горб)



30

40

50


70




Примітка. При переломах або вивихах хребців різних відділів хребта, що потягли за собою порушення його функції, відсоток постійної втрати загальної працездатності встановлюється з урахуванням найбільш вираженого порушення функції по одному з підпунктів ст. 54.




55.

Видалення куприка або частини його в результаті травми:

а) частини куприка

б) куприка


15

20


^ ВЕРХНЯ КІНЦІВКА

Лопатка й ключиця







Прав.

Лев.

56.

Порушення функції плечового пояса в результаті перелому лопатки, ключиці, розриву ключично-акроміального або груднино-ключичного зчленувань:

а) помірна деформація, гіпотрофія м'язів, зниження сили в кінцівки, помірне обмеження рухів у плечовому суглобі

б) значна деформація, гіпотрофія, значне обмеження рухів у плечовому суглобі

в) різка деформація, різка атрофія м'язів плечового пояса, різке обмеження рухів у плечовому суглоба



10


20


25



10


20


20


^ Плечовий суглоб

57.

Анкілоз (нерухомість плечового суглоба), підтверджений рентгенологічно

50

40

58.

Плечовий суглоб, що хитається, у результаті резекції частини плечової кістки або лопатки, у зв'язку із травмою


60


50

59.

Обмеження рухів у плечовому суглобі (контрактура):

а) помірно виражене:

відведення плеча уперед (згинання) 120о -150 о

відведення плеча назад (розгинання) 20 о -30 о

відведення плеча убік 120 о -150 о

б) значно виражене:

відведення плеча уперед (згинання) 75 о -115 о

відведення плеча назад (розгинання) 5 о -15 о

відведення плеча убік 75 о -115 о

в) різко виражене:

відведення плеча уперед (згинання) 5 о -70 о

відведення плеча назад (розгинання) 0 о

відведення плеча убік 5 о -70 о


15


20


40



10


15


30




Примітка 1. Обсяг рухів у плечовому суглобі в нормі: (відлік ведеться від 0 о)

відведення плеча уперед (згинання) 180 о

відведення плеча назад (розгинання) 40 о - 60 о

відведення плеча убік 150 о -180 о

Ротація: внутрішня 90 о, зовнішня 50 о










Примітка 2. Відсоток постійної втрати загальної працездатності за ст. 59 б) або 59 в) визначається тільки в тому випадку, якщо при обстеженні буде встановлене обмеження рухів у плечовому суглобі в межах, характерних для кожного ступеня не менш, ніж у двох напрямках. Якщо таке обмеження буде встановлено тільки в одному напрямку, постійна втрата загальної працездатності визначається за статтею, що враховує менш виражене порушення функції (59 а) або 59 б)).







60.

Звичний вивих плеча

20

15




Примітка. При вивиху плеча, що потяг за собою порушення функції плечового суглоба, відсоток постійної втрати загальної працездатності визначається за ст. 59.








Плече

61.

Відсутність верхньої кінцівки:

а) з лопаткою чи з її частиною

б) в результаті екзартикуляції в плечовому суглобі або кукси на рівні верхньої третини плеча


80


75


75


70

62.

Кукса плеча на рівні середньої або нижньої третини

70

65

63.

Не справжній суглоб або незрослий перелом плечової кістки

Примітка. Незрослі внутрісуглобні переломи й відриви кісткових фрагментів плечової кістки не дають підстав для застосування ст. 63. У таких випадках рішення про втрату загальної працездатності приймається залежно від наслідків травми за ст. 63

65

50

64.

Порушення функції плеча:

а) помірне обмеження рухів у ліктьовому й плечовому суглобах

б) помірне обмеження рухів в одному із суглобів (ліктьовому або плечовому) і середнє обмеження рухів в іншому

в) значне обмеження рухів у ліктьовому й плечовому суглобах або легке обмеження рухів в одному з них і сильне обмеження в іншому

г) значне обмеження рухів в одному із суглобів (ліктьовому або плечовому) і сильне обмеження рухів в іншому

д) різке обмеження рухів у ліктьовому й плечовому суглобах


20


25


30


35


40



15


20


25


30


35


^ Ліктьовий суглоб

65.

Ліктьовий суглоб, що хитається, у результаті резекції костей, що його складають


50


40

66.

Анкілоз ліктьового суглоба:

а) у функціонально вигідному положенні (кут від 60 о до 90 о)

б) у функціонально не вигідному положенні (кут менше 60 о або більше 90 о)


35


40


30


35

67.

Обмеження рухів у ліктьовому суглобі:

а) помірно виражене згинання 50 о -60 о

розгинання 175 о -160 о

б) значно виражене згинання 65 о -90 о

розгинання 155 о -140 о

в) різко виражене згинання менше 90 о

розгинання менше 140 о

Примітка. Обсяг руху в ліктьовому суглобі в нормі

згинання 30 о -40 о

розгинання 180 о

ротація 180 о



10


20


30



10


15


25


Передпліччя

68.

Відсутність передпліччя в результаті екзартикуляції в ліктьовому суглобі або кукса на рівні верхньої третини його



70



70

69.

Кукса передпліччя на рівні середньої або нижньої третини

65

60

70.

Несправжній суглоб, перелом що не зрісся:

а) одної кістки передпліччя

б) обох кісток передпліччя

в) одної кістки передпліччя й зрослий перелом другої


25

40

30


20

35

25

71.

Порушення функції передпліччя:

а) помірне обмеження рухів в променевозап’ястковому і ліктьовому суглобах обмеження пронації й супінації від 45о до 60 о

б) помірне обмеження рухів в одному з суглобів (променевозап'ястковому чи ліктьовому) і значне в іншому, обмеження пронації й супінації від 25 о до 45 о

в) значне обмеження рухів у променевозап’ястковому і ліктьовому суглобах чи помірне обмеження в одному з них і різке в іншому, обмеження пронації й супінації ( від 0 о до 20 о),

г) значне обмеження рухів в одному з суглобів (променевозап’ястковому чи ліктьовому) і різке в іншому

д) різке обмеження рухів в променевозап’ястковому і ліктьовому суглобах)



15


20


25


30


35



10


15


20


25


30


^ Променевозап’ястковий суглоб

72.

Анкілоз променевозап’ясткового суглоба:

а) у функціонально вигідному положенні (згинання або розгинання до 20 о)

б) у функціонально невигідному положенні (згинання або розгинання 20 о і більше)


30


40


25


35

73.

Обмеження рухів у променевозап’ястковому суглобі:

а) помірно виражене

згинання 30 о -40 о

розгинання 30 о -40 о

б) значно виражене:

згинання 20 о -25 о

розгинання 20 о -25 о

в) різко виражене:

згинання 0 о -15 о

розгинання 0 о -15 о

Примітка. Обсяг рухів у променевозап’ястковому суглобі в нормі

згинання 55 о -75 о

розгинання 50 о -70 о

Відлік ведеться від нуля градусів.



10


15


25



10


15


25


Кисть

Зап'ясток, п’ястя

74.

Відсутність кисті на рівні зап'ястка або п'ясткових кісток

65

60

75.

Несправжні суглоби або незрослі переломи кісток зап'ястка або п'ясткових кісток


15


10

76.

Порушення функції кисті в результаті травми зап'ястка, п’ястя (деформація, зниження м'язової сили, порушення хватальної здатності:

а) помірно виражене

б) значно виражене

в) різко виражене



10

15

20



5

10

15


^ Пальці кисті

Перший (великий) палець

77.

Кукса на рівні:

а) нігтьової фаланги

б) міжфалангового суглоба

в)основної фаланги


10

15

20


10

15

15

78.

Відсутність пальця (екзартикуляція)

25

20

79.

Відсутність пальця з п'ястковою кісткою або частиною її

30

25

80.

Анкілоз міжфалангового суглоба:

а) у функціонально вигідному (напівзігнутому) положенні пальця

б) у функціонально невигідному (випрямленому або зігнутому) положенні пальця


10


15


10


10

81.

Анкілоз у двох суглобах:

а) у функціонально вигідному (напівзігнутому) положенні пальця

б) у функціонально невигідному (випрямленому або зігнутому) положенні пальця


15


20


10


15

82.

Анкілоз зап'ястково-п'ясткового суглоба й двох суглобів пальців:

а) у функціонально вигідному (напівзігнутому) положенні пальця

б) у функціонально невигідному (випрямленому або зігнутому) положенні пальця



20


25



15


20

83.

Порушення функції пальця внаслідок обмеження рухів у суглобах:

а) помірно виражене;

б) значно виражене

в) різко виражене у функціонально вигідному (напівзігнутому) положенні

в) різко виражене функціонально не вигідному (різко зігнутому або випрямленому) положенні



5

10

15


20



5

10

10


15


^ Другий (вказівний) палець

84.

Кукса на рівні:

а) нігтьової фаланги, другого (дистального) міжфалангового суглоба

б) середньої фаланги або першого проксимального міжфалангового суглоба

в) основної фаланги або п’ястно-фалангового суглоба (відсутність пальця)



10


15


20



10


10


15

85.

Відсутність пальця з п'ястковою кісткою або частиною її

25

20

86.

Порушення функції пальця:

а) помірно виражене обмеження рухів в суглобах

б) значно виражене обмеження рухів в суглобах, анкілоз чи різке обмеження рухів у другому (дистальному міжфаланговому суглобі)

в)різко виражене обмеження рухів в суглобах у функціонально вигідному (напівзігнутому) положенні, анкілоз 1-го проксимального міжфалангового або п’ястнофалангового

г) різко виражене обмеження рухів в суглобах у функціонально невигідному (різко зігнутому чи випрямленому) положенні, анкілоз двох або трьох суглобів


5


10


15


20


5


10


10


15


^ Третій (середній), четвертий (безіменний) або п'ятий (мізинець) пальці

87.

Кукса на рівні:

а) нігтьової фаланги, другого (дистального) міжфалангового суглоба

б) середньої фаланги, першого (проксимального) міжфалангового суглоба

в) основної фаланги або п’ястно-фалангового суглоба (відсутність пальця)


5


10


15


5


10


10

88.

Відсутність пальця з п'ястковою кісткою або частиною її

20

20

89.

Порушення функції одного пальця:

а) помірне обмеження рухів в суглобах, анкілоз, значне і різке обмеження рухів у другому (дистальному) міжфаланговому суглобі

б) контрактура пальця у функціонально вигідному (напівзігнутому) положенні, а також анкілоз першого (проксимального) міжфалангового або п’ястно-фалангового суглоба

в) контрактура пальця у функціонально невигідному ( різко зігнутому або випрямленому) положенні, анкілоз двох чи трьох суглобів



5


10


15



5


10


15


^ Кілька пальців однієї кисті

90.

Відсутність двох пальців однієї кисті:

а) першого й другого (I+ II)

б) першого із третім, четвертим або п'ятим (I+ III), (I+ IV), (I+V)

в) другого із третім, четвертим або п'ятим (II+ III), (II+ IV), (II+V)

г) третього із четвертим або п'ятим (III+ IV), (III+V)


45


40

35


30


40


35

30


25

91.

Відсутність трьох пальців однієї кисті:

а) першого й другого із третім, четвертим або п'ятим (I+ II+ III), (I+ II+ IV), (I+ II+V)

б) першого й третього із чи четвертим п'ятим (I+ III+ IV), (I+ III+V)

в) першого й четвертого з п'ятим (I+ IV+V)

г) другого й третього із четвертим або п'ятим (II+ III+ IV), (II+ III+ V)

д) другого й четвертого з п'ятим (II + IV+V)

е) третього й четвертого з п'ятим (III+ IV+V)


55


50


50


45

45

40


55


50


50


45

45

40

92.

Відсутність чотирьох пальців однієї кисті:

а) першого, другого й третього із четвертим або п'ятим (I+ II+ III+ IV), (I+ II+ III+V)

б) першого, другого, четвертого й п'ятого (I+ II + IV+V)

в) першого, третього, четвертого й п'ятого (I+ III+ IV+V)

г) другого, третього, четвертого, п'ятого (II+ III+ IV+V)


60


60

55

50


60


60

55

50




Примітка. При відсутності двох і більше пальців з п'ястковими кістками або частиною їх постійна втрата загальної працездатності збільшується незалежно від кількості пальців на 5 % одноразово.







93.

Відсутність всіх пальців однієї кисті

65

65

94.

Порушення функції пальців однієї кисті:

а) помірне обмеження рухів у суглобах

двох пальців

трьох пальців

чотирьох пальців

п'яти пальців

б) значне обмеження рухів у суглобах, а також анкілози дистальних міжфалангових суглобів

двох пальців

трьох пальців

чотирьох пальців

п'яти пальців

в) різке обмеження рухів у суглобах у функціонально вигідному (напівзігнутому) положенні

двох пальців

трьох пальців

чотирьох пальців

п'яти пальців



10

15

20

25


15

20

25

35


20

25

35

45



10

15

20

25


15

20

25

35


20

25

35

45




г) різке обмеження рухів у суглобах у функціонально не вигідному (різко зігнутому або випрямленому) положенні, а також анкілоз проксимальних міжфаланговых і п’ястно-фалангових суглобів

двох пальців

трьох пальців

чотирьох пальців

п'яти пальців



25

35

40

50



25

35

40

50


Таз

95.

Порушення функції таза в результаті перелому кісток, розриву лонного або крижово-клубового зчленувань:

а) помірне порушення статики, ходи, помірне обмеження рухів в одному кульшовому суглобі

б) значне порушення статики, ходи, помірне обмеження рухів у двох кульшових суглобах або значне обмеження в одному із цих суглобів

в) різке порушення статики, ходи, значне обмеження рухів у двох кульшових суглобах або різке обмеження рухів в одному із цих суглобів

г)різке порушення статики, ходи, різке обмеження рухів або їх відсутність у двох кульшових суглобів



25


30


35


50


^ Нижня кінцівка

Кульшовий суглоб

96.

Анкілоз (нерухомість) а також кульшовий суглоб , що хитається:

а) анкілоз у функціонально вигідному (розігнутому ) положенні

б) анкілоз у функціонально невигідному (зігнутому) положенні

в) кульшовий суглоб, що хитається, у результаті резекції голівки стегна й/або вертлюжної западини



45


60


70

97.

Обмеження рухів у кульшовому суглобі (контрактура):

а) помірно виражене

згинання 80

розгинання 500

відведення 550 - 400

б) значно виражене

згинання 75-600

розгинання 45-350

відведення 350 - 300

в) різко виражене

згинання менше 600

розгинання менше 350

відведення менше 300



15


25


35




Примітка. Обсяг рухів у кульшовому суглобі в нормі:

згинання 90-1000

розгинання 60-700

відведення 600





Стегно

98.

Відсутність нижньої кінцівки в результаті екзартикуляції в кульшовому суглобі або кукса на рівні верхньої третини


70

99.

Кукса стегна на рівні середньої або нижньої третини

65

100.

Несправжній суглоб або незрослий перелом стегна

55

101.

Порушення функції стегна:

а) помірне обмеження рухів у кульшовому й колінному суглобах

б) помірне обмеження рухів в одному із суглобів (кульшовому або колінному) і значне в іншому

в) значне обмеження рухів у кульшовому й колінному суглобах або помірне обмеження в одному з них і різке обмеження в іншому

г) значне обмеження рухів в одному із суглобів (кульшовому або колінному) і різке обмеження рухів в іншому

д) різке обмеження рухів у кульшовому й колінному суглобах



30


35


45


50


60


^ Колінний суглоб

102.

Колінний суглоб, що хитається

45

103.

Анкілоз колінного суглоба:

а) у функціонально вигідному (розігнутому) положенні

б) у функціонально не вигідному (зігнутому під кутом не більше 1600) положенні


35


50

104.

Надлишкова (патологічна) рухливість у суглобі в результаті розриву зв'язкового апарата


20

105.

Обмеження рухів у колінному суглобі (контрактура):

а) помірно виражене

згинання від 750-850

розгинання 1700-1750 або

згинання від 90 –105

розгинання від 170-175

б) значно виражене

згинання 900-1050

розгинання 1500-1650 або

згинання більше 105

розгинання 150-165

в) різко виражене

згинання більше 1050

розгинання менше 1500


20


25


30





Примітка.

Обсяг рухів у колінному суглобі в нормі:

згинання 400-700

розгинання 1800





Гомілка

106.

Відсутність гомілки в результаті екзартикуляції в колінному суглобі або кукса на рівні верхньої третини гомілки



60

107.

Кукса на рівні:

а) середньої третини гомілки

б)нижньої третини гомілки


55

50

108.

Несправжній суглоб або незрослий перелом кісток гомілки:

а) обох кісток

б) великогомілкової кістки

в) малогомілкової

г) великогомілкової і зрослий перелом малогомілкової

д) малогомілкової і зрослий великогомілкової кістки



45

35

10

40

20

109.

Порушення функції гомілки:

а) помірне обмеження рухів у колінному й гомілковостопному суглобах;

б) помірне обмеження рух в одному із суглобів (колінному або гомілковостопному) і значне обмеження в іншому

в) значне обмеження рухів у колінному й гомілковостопному суглобах або помірне обмеження рухів в одному й різке обмеження в іншому

г)значне обмеження рухів в одному із суглобів (колінному або гомілковостопному) і різке обмеження в іншому

д) різке обмеження рухів у колінному й гомілковостопному суглобах



25


30


35


40


45





Примітка. Для визначення ступеня обмеження рухів у колінному й гомілковостопному суглобах варто користуватися критеріями, зазначеними в статті 105 й 112.





^ Гомілковостопний суглоб

110.

Гомілковостопний суглоб, що хитається

Примітка. Ст. 124 застосовується при частковій або повній відсутності суглобних поверхонь большеберцовой і таранних костей

35

111.

Анкілоз (нерухомість) гомілковостопного суглоба:

а) у функціонально вигідному положенні (під кутом 900-950)

б) у функціонально невигідному положенні



30

40

112.

Обмеження рухів у гомілковостопному суглобі:

а) помірно виражене

розгинання 800-850, згинання 1100-1300

б) значно виражена

розгинання 900-950

згинання 900-1050

в) різко виражене обмеження

розгинання й згинання в межах 100

Примітка. Обсяг рухів у гомілковостопному суглобі в нормі: розгинання 700-750, згинання 1350-1400. Відлік ведеться від кута 90º функціонально вигідного положення стопи.


15


20


25


Стопа

113.

Відсутність стопи в результаті екзартикуляції в гомілковостопному суглобі або ампутації стопи на рівні п'яткової або таранної кістки



45

114.

Відсутність дистального відділу стопи в результаті ампутації на рівні кісток заплесна


40

115.

Відсутність дистального відділу стопи в результаті ампутації на рівні кісток плесна



35

116.

Порушення функції стопи:

а) помірне порушення набряклість, помірне порушення статики,

б) значно виражена набряклість, значне порушення статики, помірне обмеження рухів у гомілковостопному суглобі

в) різко виражена набряклість, різке порушення статики, значне обмеження рухів у гомілковостопному суглобі

г) різко виражена набряклість, різке обмеження рухів в гомілковостопному суглобі



15


20


25


30


^ Пальці стопи

117.

Відсутність всіх пальців стопи в результаті екзартикуляції в плесно-фалангових суглобах або ампутація на рівні основних фаланг



25

118.

Відсутність першого пальця з кісткою плесна або частиною її


15

119.

Відсутність першого пальця в результаті екзартикуляції в плесно-фаланговому суглобі або ампутація на рівні основної фаланги



10

120.

Порушення функції першого пальця в результаті травми або кукса на рівні нігтьової фаланги або міжфалангового суглоба



5

121.

Відсутність пальців однієї стопи в результаті екзартикуляії в плесно-фаланговому суглобі або кукса на рівні основної фаланги (крім першого):

а)одного пальця

б) двох-трьох пальців

в) чотирьох



10

15

20

122.

Порушення функції пальців або відсутність однієї - двох фаланг (крім першого):

а)одного-двох пальців

б) трьох- чотирьох пальців



5

10

123.

Післятравматичний тромбофлебіт, лімфостаз, порушення трофіки:

а) помірна набряклість, помірна пігментація, блідість шкірних покривів

б) значна набряклість, ціаноз, трофічні виразки, площею до 4 см2

в) різка набряклість, ("слоновість") кінцівки, ціаноз, трофічні виразки, більше 4 см2



5


10


15




Примітка. Ст. 123 застосовується при тромбофлебітах, лімфостазі, порушенні трофіки, що наступили внаслідок травми верхніх або нижніх кінцівок (за винятком ушкоджень великих периферичних судин і нервів).




124.

Травматичний остеоміеліт за наявності функціонуючих фістул і гнійних ран у момент обстеження не раніше 9 місяців після травми.



10

125.

Реампутація кінцівки (за винятком пальців) незалежно від рівня


5




Примітка. Ст. 125 застосовується тільки в тому випадку, якщо реампутація зроблена не раніше, ніж через 6 місяців після травми і її рівень не дає підстав для зміни відсотка втрати загальної працездатності, установленого у зв'язку з ампутацією.






Рекомендації

до застосування "Таблиці визначення відсотків стійкої втрати загальної працездатності"


1. При ушкодженні в результаті травми декількох органів відсоток втрати працездатності встановлюється з урахуванням функціональних порушень кожного органа з наступним підсумовуванням, але в цілому не може перевищувати 100%.


^ Експертиза наслідків травми центральної й периферичної

нервової системи


2. Діагноз черепно-мозкової травми і її наслідки визнаються тільки в тому випадку, якщо вони підтверджені об’єктивними даними, характерними для цього виду ушкоджень, а у випадку перелому кісток черепа –спеціальних методів дослідження. Однак варто мати на увазі, що оскільки переломи основи черепа в ряді випадків не підтверджуються спеціальними методами дослідження, обґрунтуванням для встановлення цього виду важкої черепно-мозкової травми є певний симптомокомплекс.

3. Факт черепно-мозкової травми в осіб, що страждають органічними ураженнями головного мозку і його оболонок (арахноїдит, енцефаліт, епілепсія, гостре й хронічне порушення мозкового кровообігу, пухлина й ін.) або таких, що перенесли раніше черепно-мозкову травму, визнається тільки в тому випадку, якщо він підтверджений об’єктивними неврологічними ознаками, що виникли в результаті даної травми й не були раніше, а також даними спеціальних досліджень. Варто проводити розмежування залишкових явищ перенесеної потерпілим черепно-мозкової травми й подібних симптомів, характерних для ряду захворювань (вегетососудинної дистонії, шийного остеохондрозу, тиреотоксикозу, алкоголізму, наркоманії й ін.).

4. Порушення психіки, а також наявність і частота епілептичних нападів приймаються в увагу тільки в тому випадку, якщо вони підтверджені медичною установою, що спостерігала потерпілого. У всіх випадках порушень психіки потрібно отримати висновок психіатра.

5. При зниженні гостроти зору або зниженні слуху в результаті важкої черепно-мозкової травми визначення відсотка втрати загальної працездатності проводиться окремо за відповідними статтями «Таблиці» залежно від патологічних змін з боку центральної нервової системи, а також органів зору й слуху шляхом їхнього підсумовування. Причинний зв’язок зниження гостроти зору або зниження слуху із черепно-мозковою травмою повинна бути підтверджена медичними документами й висновками фахівців.

6. У тих випадках, коли наслідки черепно-мозкової травми, установлені при обстеженні, дали підставу для визначення відсотка втрати загальної працездатності за ст. 1, а надалі потерпілий одержав повторну черепно-мозкову травму (перелом кісток черепа, внутрішньочерепні крововиливи й гематоми, забій головного мозку), наслідки повторного ушкодження визначаються залежно від розвитку нових патологічних змін. У тих випадках, коли встановлений у зв’язку з повторною травмою відсоток втрати загальної працездатності перевищує відсоток, визначений раніше у зв’язку з попередньою травмою, остаточний відсоток для наступної травми встановлюється як їхня різниця.

7. У тих випадках, коли в результаті травми відбулося повне порушення (розрив) анатомічної цілості спинного мозку з розвитком паралічів, грубих порушень чутливості й рухів у кінцівках, різких порушень трофіки й функції тазових органів, відсоток постійної втрати загальної працездатності визначається при первинному обстеженні. Розлад функції тазових органів, що виник в результаті травми центральної нервової системи, приймається до уваги тільки в тому випадку, якщо він підтверджений медичними документами.


^ Експертиза наслідків травми органа зору


8. Питання про наслідки перенесеної травми органа зору вирішується при наявності відомостей про гостроту зору обох очей до травми не раніше чим за три місяці після травми.

9. Відсоток постійної втрати загальної працездатності визначається залежно від зниження гостроти зору травмованого ока по «Таблиці». До уваги приймається гострота зору цього ока до й після травми без врахування корекції. Примітка. Якщо в результаті перенесеної травми органа зору бувша раніше корекція зору стала неможливою, відсоток постійної втрати загальної працездатності визначається з урахуванням різниці між гостротою зору до травми з корекцією й гостротою зору після травми, коли корекція стала неможливою.

10. В тих випадках, коли в лікувально-профілактичних установах, у яких звичайно спостерігається потерпілий, відсутні відомості про гостроту зору обох очей до травми, при визначенні відсотка втрати загальної працездатності умовно варто вважати, що вона дорівнювала 1,0.

11. При травмі очного яблука й придатків ока визначення відсотка втрати загальної працездатності проводиться окремо за відповідними статтями «Таблиці» і результат підсумовується.

12. Зниження гостроти зору в результаті відшарування сітківки приймається до уваги тільки за умови, якщо вона є результатом прямої травми ока, підтвердженої об’єктивними даними при первинному зверненні за лікарською допомогою (забій із крововиливом у середовища ока, проникаючі поранення очного яблука, перелом орбіти й т.д.). При відшаруванні сітківки, що виникає при піднятті ваги, різкому русі, забою будь-якої ділянки тіла, – відсоток втрати загальної працездатності не встановлюється.

13. Якщо внаслідок травми одного ока відбулося зниження зору іншого ока в результаті його симпатичного запалення й це підтверджується висновком фахівця, відсоток втрати загальної працездатності визначається не раніше чим через 9 місяців після травми з урахуванням зниження зору кожного ока й результат підсумовується.

14. У тих випадках, коли потерпілий у зв’язку із травмою ока був оперований, і йому проводиться імплантація кришталика, а надалі відбувся його зсув (вивих) – відсоток втрати загальної працездатності не визначається. Однак, якщо в результаті травми повторна імплантація кришталика виявиться неможливої, втрата загальної працездатності визначається в розмірі 5%, за ст.24.

15. При видаленні в результаті травми очного яблука втрата загальної працездатності визначається з урахуванням втрати зору цього ока, крім того, додатково у зв’язку з косметичним дефектом установлюється 10% втрати загальної працездатності.


^ Експертиза наслідків травми органа слуху


16. Рішення про відсоток втрати загальної працездатності при травмі органа слуху приймається не раніше, ніж через 3 місяці з моменту травми. У висновку повинні бути викладені об’єктивні дані про стан слуху в потерпілого до травми, а також обстеження фахівців, що характеризують наслідки травми й відомості про стан слуху на день огляду.

17. У випадках, коли слух був знижений у потерпілого до травми, відсоток загальної втрати працездатності визначається з урахуванням погіршення, що настало.

18. Якщо слух ушкодженого вуха до травми встановити неможливо, він умовно вважається нормальним.

19. При травмі органа слуху з ушкодженням вушної раковини в потерпілих визначення загальної втрати працездатності проводиться при наявності даних про стан слуху до й після травми за відповідними статтями «Таблиці».


^ Експертиза наслідків травми дихальної системи


20. У тих випадках, коли перелом кісток носа супроводжується ушкодженням м’яких тканин особи, визначення відсотка втрати загальної працездатності проводиться шляхом підсумовування даних відповідних статей.

21. При травмі гортані й трахеї огляд для визначення відсотка втрати загальної працездатності проводиться не раніше, ніж через 3 місяці після травми. Примітка. У нормі частота дихання після дозованого навантаження (5-10 присідань) відновлюється через 1-2 хвилини. Якщо ж при обстеженні потерпілого, що переніс травму гортані або трахеї визначається охриплість голосу, гучні вдих і видих у спокої, а невелике фізичне навантаження викликає порушення (частішання) акту дихання і в ньому бере участь допоміжна мускулатура, тоді є підстави для висновку про порушення функції ушкодженого органа.

22. Визначення відсотка втрати загальної працездатності у зв’язку з переломом ребер не проводиться.

23. Якщо в результаті перелому ребра виникло ушкодження плеври або легені з розвитком посттравматичної пневмонії, ексудативного плевриту, гемотораксу, пневмотораксу з порушенням функції дихання на день обстеження, визначення відсотка втрати загальної працездатності проводиться за відповідною статтею «Таблиці». Примітка. Посттравматична пневмонія, що розвинулася в результаті ушкодження грудної клітки і її органів, визнається тільки в тому випадку, якщо вона розвилася протягом 10 днів після травми.


^ Експертиза наслідків травми серцево-судинної системи


24. Якщо потерпілий переніс травму серця і його оболонок, яка спричинила за собою порушення серцевої діяльності, при обстеженні обов’язково повинні бути враховані дані ЕКГ після травми й перед обстеженням. Визначення наслідків травми серця і його оболонок проводиться з урахуванням ступеня вираженості серцево-судинної й серцево-легеневої недостатності, що настали.

25. У випадках ушкоджень великих магістральних або периферичних судин, обстеження проводиться не раніше, ніж через 9 місяців після травми при патологічних змінах, що сформувалися, і порушеннях функції різних відділів кінцівки (набряклість, синюшність, ослаблення пульсації, трофічні порушення, лімфостаз, функціональна втрата кінцівки).

26. При одночасному ушкодженні великих периферичних судин і нервових стовбурів одного органа з наступним порушенням його функції, втрата загальної працездатності визначається з урахуванням найбільш виражених патологічних змін за однією із статтей «Таблиці».

^ Примітка. До великих магістральних судин варто відносити: аорту, легеневі, безіменну, сонні артерії, внутрішні яремні вени, верхню й нижню порожнисті вени, ворітню вену, а також магістральні судини, що забезпечують кровообіг внутрішніх органів.

^ До великих периферичних судин варто відносити: підключичні, пахвові, плечові, ліктьові й променеві артерії до рівня верхньої третини передпліччя, клубові, стегнові, підколінні, передні й задні великогомілкові артерії до рівня верхньої третини гомілки, плечеголовні, підключичні, пахвові, стегнові й підколінні вени.

27. У тих випадках, коли ушкодження великих магістральних і периферичних судин спричиняє порушення функції органів, що живлять їх, втрата загальної працездатності визначається залежно від установлених наслідків перенесеної травми за відповідними статтями «Таблиці».


^ Експертиза наслідків травми системи травлення


28. При втраті або переломі молочних зубів у дітей відсоток загальної втрати працездатності визначається тільки в тому випадку, якщо за висновком фахівців травмований молочний зуб надалі не буде замінений постійним. Таке обстеження може бути здійснено тільки не раніше 9 місяців від дня травми з урахуванням віку дитини.

29. Постійні зуби позначаються клінічною формулою, з якої видно, що кожний зуб верхньої й нижньої щелепи має свій порядковий номер.


18 17 16 15 14 13 12 11 21 22 23 24 25 26 27 28




55 54 53 52 51 61 62 63 64 65


85 84 83 82 81 71 72 73 74 75




48 47 46 45 44 43 42 41 31 32 33 34 35 36 37 38


с 11 по 48 - постійні зуби

с 55 по 85 - молочні зуби


30. Якщо за висновком стоматолога вивихнуті в результаті травми й імплантовані потім зуби видалені з метою протезування, то відсоток втрати загальної працездатності визначається залежно від кількості ушкоджених зубів.

31. У тих випадках, коли після травми виникає сироватковий гепатит, відсоток втрати загальної працездатності встановлюється залежно від того, чи залишило це захворювання після себе порушення функції печінки або пройшло, не залишивши сліду.


^ Експертиза наслідків травми

сечовидільної і статевої системи


32. Якщо при оперативному втручанні, проведеному у зв’язку із травмою органів сечовидільної, статевої систем, буде встановлено, що був ушкоджений хворобливо змінений орган (нирка, сечовід, сечовий міхур, яєчник, матка й ін.) і зроблено часткове або повне його видалення, втрата загальної працездатності встановлюється в розмірі 10%. У таких випадках необхідно одержати протокол операції й дані гістологічного дослідження вилученого органа.


^ Експертиза наслідків ушкоджень м’яких тканин


33. При визначенні наслідків ушкоджень м’яких тканин (шкіри, підшкірно-жирової клітковини, м’язів, сухожилків, фасцій, окістя) експерт повинен установити вплив цих наслідків на функцію органа й залежно від ступеня її порушення встановлює відсоток втрати загальної працездатності за відповідними статтями «Таблиці».


^ Експертиза наслідків травми опорно-рухового апарата


34. Наслідками травми опорно-рухового апарата можуть бути: деформації кісток і м’яких тканин (скривлення, укорочення, стовщення й ін.), порушення обсягу рухів у суглобах (малорухливість, контрактура, анкілоз, надлишкова рухливість), порушення статики, ходи, відсутність кінцівок на різних рівнях, процеси нагноєння й трофічні порушення.

35. При визначенні відсотка втрати працездатності експерт зобов’язаний установити, чи є деформація наслідками травми або виникла в результаті захворювань й ушкоджень, не пов’язаних з нею.

Примітки. 1. Під анкілозом розуміється повна нерухомість суглоба в результаті кісткового зрощення суглобних поверхонь. Цей діагноз повинен бути підтверджений рентгенологічним дослідженням. 2. Контрактура - обмеження рухів у суглобі. Вона може бути викликана патологічними змінами в області суглоба. Залежно від обсягу рухів у суглобі варто розрізняти контрактури помірно, значно й різко виражені. Для повної характеристики контрактури варто не тільки визначити обсяг рухів у суглобі, але й оцінити її з погляду впливу на функцію органа. 3. Довжина верхньої кінцівки або її відділів виміряється між акроміальним відростком лопатки, ліктьовим відростком ліктьової кістки, шилоподібним відростком ліктьової кістки. 4. Довжина нижньої кінцівки і її відділів виміряється між передньо-верхньою остю клубової кістки, більшим вертлюгом стегнової кістки, голівкою малогомілкової кістки, або суглобною щілиною колінного суглоба й внутрішньої щиколотки. 5. При вимірі окружності кінцівки необхідно вказати рівень, на якому воно зроблено (верхню, середню, нижню третину). 6. При патологічних переломах відсоток втрати загальної працездатності не визначається.

36. Якщо у зв’язку із травмою протезованої кукси нижньої кінцівки, подальше протезування стало неможливим, відсоток втрати загальної працездатності визначається в такому ж розмірі, як при ампутації на такому ж рівні здорової кінцівки.

37. При переломі кукси, що не могла бути протезована за медичними показниками, втрата загальної працездатності визначається в розмірі 5%.

38. У тих випадках, коли травма призвела до незрощення перелому, несправжнього суглобу, посттравматичного остеоміелиту, трофічних порушень, відсоток втрати загальної працездатності визначається за даними обстеження проведеного не раніше чим через 9 місяців від дня травми.

39. У тих випадках, коли в результаті травми наступило ушкодження різних відділів одного органа, відсоток втрати загальної працездатності визначається з урахуванням всіх функціональних порушень за відповідними статтями «Таблиці» шляхом підсумовування, однак він не повинен перевищувати відсотка, установлюваного при повній втраті даного органа.

40. Якщо в результаті травми наступило порушення функції ушкодженого органа, а повторна травма цього ж органа спричинила розвиток за собою нових патологічних змін, відсоток втрати загальної працездатності визначається за відповідними статтями «Таблиці» залежно від установлених при обстеженні після повторної травми функціональних порушень. Із цього відсотка віднімається відсоток постійної втрати загальної працездатності встановлений у зв’язку з наслідками першої травми.


^ Визначення наслідків травми хребта


41. Порушення функції хребта може виражатися в обмеженні або надлишковій рухливості всього хребетного стовпа або його відділів (обмеження рухливості, відсутність рухів, нестабільність).

42. У шийному відділі хребта в нормі можливі наступні рухи: згинання, розгинання, нахили в сторони й ротація. Амплітуда рухів виміряється в градусах.


Руху

У нормі

Помірне обмеження рухів

Значне обмеження рухів

Різке обмеження рухів

Згинання-розгинання

30-35º

20-25º

10-15º

До 5º

Нахили убік

30-35º

20-25º

10-15º

До 5º

Ротація (повороти)

55-60º

35-45º

20-30º

До 15ºє



43. Вимір рухливості в грудному й поперековому відділах хребта проводяться методом лінійних вимірів.

Для виміру рухливості в грудному відділі на шкірі спини відзначається проекція остистого відростка VII шийного хребця й на відстані приблизно 30 см проекції остистого відростка одного з нижньо-грудних хребців. При нахилі тулуба в перед у нормі ця відстань збільшується на 7-8 див.

Для визначення рухливості в поперековому відділі хребта на шкірі відзначається положення остистих відростків I й V поперекових хребців. При нахилі вперед і нормальної рухливості в цьому відділі хребта відстань між розпізнавальними точками збільшується на 4 см.

Визначення ступеня порушення функції хребта залежно від порушення рухливості грудного й поперекового відділів наведено в наступній таблиці.


Відділ хребта

Різниця відстаней між двома розпізнавальними точками в положенні згинання й розгинання хребта




У нормі, у см

При помірному обмеженні рухів, см

При значному обмеженні рухів, см

При різкому обмеженні рухів, см

У грудному відділі

7-8

5-6

3-4

1-2

У поперековому відділі

4

3

2

1

У грудному й поперековому відділах

10-12

6-8

4-5

2-3



У тих випадках, коли з медичних документів видно, що в потерпілого до травми (перелому, вивиху хребців) було захворювання хребта (остеохондроз, спондильоз, спондилоліз, спондилолістез) або його деформація, втрата загальної працездатності визначається з урахуванням патології, що була до травми. При цьому, якщо за медичними документами не можливо установити ступінь порушення функції хребта у зв’язку із захворюванням, що було раніше, умовно варто вважати, що вона була раніше порушена помірно.

44. Якщо внаслідок однієї травми наступлять переломи тіл, поперечних або остистих відростків хребців, розрив дисків і зв’язкового апарата, втрата загальної працездатності визначається залежно від залишкових явищ перенесеного ушкодження.

45. У тих випадках, коли мав місце перелом або вивих хребців, що супроводжувався ушкодженням спинного мозку, визначення відсотка втрати загальної працездатності проводиться з урахуванням патологічних змін як з боку хребта, так і з боку спинного мозку окремо. Остаточний результат підсумується.


^ Визначення наслідків травми верхніх кінцівок.


46. Під значною рубцевою деформацією фаланги пальців кисті потрібно розуміти наявність на ній грубих, стягуючих тканини рубців.

47. Порушення функції кисті в результат її гнійного запалення (абсцесу, флегмони й ін.) визнається тільки в тому випадку, якщо це запалення явилося ускладненням травми кисті, підтвердженої медичними документами.

48. При ампутації двох або більше пальців однієї кисті на різних рівнях відсоток втрати загальної працездатності визначається за відповідними статтями «Таблиці», однак у сумі цей відсоток не повинен перевищувати відсотка, що може бути встановлений при повній втраті цих пальців. При відсутності двох або більше пальців з п’ястковими костями або частиною їхня постійна втрата загальної працездатності збільшується незалежно від кількості пальців на 5% однократно.


^ Визначення наслідків травми таза й нижніх кінцівок.


49. У тих випадках, коли у зв’язку із травмою було зроблено ендопротезування кульшового суглоба, постійна втрата загальної працездатності визначається за ст. 111-б. Таке рішення приймається в тих випадках, коли функція кінцівки після зазначеної вище операції виявиться відновленою, буде порушена помірно або значно. Однак, якщо при обстеженні буде встановлено, що є різко виражена контрактура кульшового суглоба, постійна втрата загальної працездатності визначається за ст. 111-в.

50. При визначенні наслідків травми одного меніска (внутрішнього чи зовнішнього) або обох менісків, варто мати на увазі, що в ряді випадків уроджені або придбані захворювання колінного суглоба, такі, як суцільний зовнішній меніск, киста меніска, остеохондроматоз, розростання жирових подушок (хвороба Гоффа), розшаровуючий остеохондрит, хондропатія, обвапнування меніска можуть викликати розвиток симптомів, характерних для внутрішніх ушкоджень колінного суглоба, у тому числі й для розриву меніска.

Крім того, причиною ушкодження меніска не завжди є одноразовий механічний вплив. Це може бути рух, хронічна травма, поворот тулуба при фіксованій гомілці й ін. Тому, втрата загальної працездатності у зв’язку з наслідками ушкодження менісків може бути обумовлена тільки в тих випадках, коли травма колінного суглоба супроводжувалася гемартрозом й у зв’язку із цим проводилася пункція суглоба. Відсоток втрати загальної працездатності не визначається, якщо в медичних документах є вказівки про перенесені раніше травми колінного суглоба з ушкодженням одного або обох менісків, розривів зв’язкового апарата й ін.

51. При визначенні наслідків травми колінного суглоба, що викликала крововиливи в його порожнину (гемартроз), в увагу приймаються дані пункції, проведеної в лікувальній установі. Якщо діагноз «гемартроз» підтверджений пункцією суглоба, відсоток втрати загальної працездатності визначається залежно від залишкових явищ травми за відповідними статтями «Таблиці» (ст.118-119). У тих випадках, коли при пункції колінного суглоба протягом 10-14 днів після травми отримана рідина без елементів крові, можна зробити висновок, що має місце синовіїт колінного суглоба, тобто захворювання.

52. Відсоток втрати загальної працездатності при ушкодженні зв’язкового апарата гомілковостопного суглоба визначається тільки в тих випадках, коли відбувся повний розрив зв’язок. При цьому діагноз лікувальної установи повинен бути підтверджений безумовним ознаками травми (синець, гематома) і об’єктивними симптомами, що підтверджують цей розрив (діастаз по ходу зв’язок, потовщення через рубці, надлишкова рухливість у суглобі й ін.).

Розтягання зв’язок гомілковостопного суглоба, що не потягло за собою порушення його функції на день обстеження, не дає підстави для встановлення відсотка втрати загальної працездатності.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   17



Схожі:

Наказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України iconЗареєстровано міністерством юстиції України Наказ від 02 лютого 2007 р. №28/5 Свідоцтво №19 зміни зареєстровано наказ від " " 2010 року
Конгрес здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі...
Наказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України iconПоложення про відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства освіти і науки України Наказ Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2007 року №605 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 серпня 2007 р за №899/14166
З метою вдосконалення порядку заохочувального відзначення працівників освіти І науки наказую
Наказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України iconРозпорядження "21" січня 2013р. №14 Про затвердження Статуту комунальної медичної установи "Обласне бюро судово-медичної експертизи"
Україні", згідно з рішенням І – ї сесії обласної ради XXIV скликання від 10 травня 2002р. №13-1/02 "Про доручення голові обласної...
Наказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України iconНаказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009 року n 77 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України від 24 вересня 2008 року n 586 "Про внесення змін...
Наказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України iconНаказ №172 від 19. 06. 96 м. Київ Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 р за №378/1403 Про затвердження Державних санітарних правил розміщення,
Відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" наказую
Наказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України iconРозпорядження 13 вересня 2012р. №277 Про створення комісії з перевірки комунальної медичної установи "Обласне бюро судово-медичної експертизи"
Відповідно до пункту 18 частини 6 статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»
Наказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України iconНаказ №173 від 19. 06. 96 м. Київ Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 р за №379/1404
Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів
Наказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України iconНаказ №49 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09. 02. 2011 за №171/18909 Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики
Відповідно до статей 6 та 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та постанови Кабінету Міністрів...
Наказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України iconНаказ Державної служби автомобільних доріг України від 8 липня 2003 року n 314 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
З метою впорядкування розташування об'єктів сервісу та спеціальних конструкцій на автомобільних дорогах загального користування,...
Наказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України iconПро застосування Типового положення про атестацію педагогічних працівників
Міністерством освіти і науки України видано наказ від 08. 08. 2013 р. №1135 «Про затвердження Змін до Типового положення про атестацію...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи