Наказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України icon

Наказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України




НазваНаказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України
Сторінка9/17
Дата конвертації23.05.2013
Розмір2.2 Mb.
ТипНаказ
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   17
^

Порядок вилучення і надсилання об'єктів на лабораторні дослідження



1. Вилучення об’єктів для судово-токсикологічного дослідження:

1.1. Для судово-токсикологічного дослідження вилучають не менш як 2 кг внутрішніх органів; Об'єкти беруть у кількості: кров - не менш як 200 мл, вся сеча, І/З головного мозку, печінки, жовчного міхура з жовчю, легені /при підозрі на інгаляційне отруєння - одним куском 0,5-0,8 кг у банку, яка герметичне закрита/, одна нирка, 200-300 г сальнику по 1 м тонкого і товстого кишечника з вмістом із найбільш змінених відділів, весь шлунок з вмістом, волосся - не менш, як 1 г, нігті - 1-3 г, кістки -100-200 г.

При підозрі на отруєння етиловим спиртом кров і сечу беруть в кількості 15 мл /кожного об’єкта/; кров відбирають шприцем /стерильно/ з великих вен кінцівок і памішають у флакон з-під пеніциліну /флакон не розкривається, не миється, містить 1-2 краплі пеніциліну/ проколом пробки флакона. Сеча також відбирається шприцем і поміщається у флакон з-під пеніциліну. У випадках відсутності крові і сечі для дослідження направляють мозок, нирки, тканини м’язів стегна. При вираженому гнитті трупа рекомендується брати м’яз стегна (100 г).

При експертизі ексгумованого трупа на солі “важких” металів, крім зазначених у відповідному пункті внутрішніх органів, надсилається на дослідження в окремих банках по 300 г земля з шести ділянок навколо гробу: над і під ним, біля бокових його поверхонь у головному і ножному кінцях а також шматочки одягу, оббивки гробу, підстилки, шматок нижньої дошки /близько 50 см2 інші предмети, знайдені біля трупа.

1.2. Внутрішні органи виймаються лише після накладання подвійних лігатур на стравохід, шлунок, кишечник /на відстані 1 м у різних ділянках/, при цьому забороняється обмивати внутрішні органи водою, забруднювати хімічними речовинами або механічними домішками. Органи вміщують у скляні сухі банки з широким горлом, які повинні бути старанно вимиті звичайною водою, а потім виполоскані дистильованою водою. Використання металевого або керамічного посуду забороняється. Також старанно повинні бути вимиті секційний стіл, інструменти і рукавиці. Під час розтину не треба користуватись водою та іншими рідинами.

1.3. Об'єкти дослідження консервують лише при підозрі на отруєння серцевими глікозидами, похідними фенотіазину, фосфорорганічними пестицидами, алкалоїдами і трициклічним антидепресантами.

Для фіксації зикористовується спирт-ректифікат, рівень якого над внутрішніми органами в банках повинен бути не менш як 1 см. Одночасно в судово-токсикологічне відділення надсилається контрольна проба спирту в кількості близько 300 мл, взята з тієї самої тари, що й для консервування.

1.4. Банки з внутрішніми органами повинні бути герметично закриті, обв'язані шпагатом і опечатані. Кров і сечу на спирти вміщують у невідкриті і непромиті флакони з-під пеніциліну, проколюючи голкою шприца гумову пробку флакона.

Кожна банка /флакон/ повинна мати етикетку з усіма необхідними даними і з дотриманням правил безпеки /з метою уникнути механічних пошкоджень/ без затримки надсилатися у відділення судово-медичної токсикології.

1.5. У направленні на судово-токсикологічне дослідження повинні міститись дані, що передбачені формою № 178/0, а також назва документа, на підстав якого проводилась експертиза трупа.

2. Вилучення об'єктів для судово-гістологічного дослідження:

2.1. Взяття кусочків органів і тканин трупа на судово-гістологічне дослідження проводиться лише тим самим судово-медичним експертом, який проводить експертизу даного трупа.

2.2. При вилученні кусочків органів і тканин треба враховувати їх анатомічну будову, характер патологічного процесу, вираженість і поширеність ушкоджень. Вирізати кусочки, площа яких повинна становити приблизно 2-3 см, товщина 0,5-1,0 см, необхідно через усі шари, обов'язково захоплюючи межу між зміненими і незміненими ділянками органа або тканини.

Відрізати кусочки треба гострим ножем - використовувати ножиці з цією метою не рекомендується, аби уникнути розминання тканин.

Відрізані кусочки тканин треба покласти у скляну банку з фіксуючою рідиною, кількість якої повинна бути у 10 разів більшою за об'єм взятих кусочків.

2.3. Робити скребки з поверхні шматочків /особливо слизових і серозних оболонок органів/ і очищати їх інструментарієм, ганчіркою та іншими предметами забороняється. При заборі мозкової тканини забороняється застосовувати воду з метою усунення з поверхні крові, накладень та ін.

Крихкотілі тканини і маси, які легко розпадаються /наприклад, вміст порожнини матки/, беруть на ніж, не користуючись пінцетом, і занурюють у фіксуючу рідину в марлевому мішечку. Кусочки кісток /особливо губчастих/ вилучають лише шляхом випилювання.

2.4. Фіксація звичайно проводиться 10% нейтральним розчином формаліну за кімнатної температури протягом 1-2 днів.

Для виявлення глікогену в тканинах матеріал фіксують в абсолютному спирті.

Частки висохлих тканин, кусочки від муміфікованих трупів і трупів у стані торф'яного дублення надсилаються у відділення судово-медичної гістології в нефіксованому вигляді.

2.5. На дно банки, щоб до нього не пристали кусочки, кладуть марлю або вату. Крихкотілі тканини і маси, які легко розпадаються, занурюють у фіксуючу рідину в марлевому мішечку. Стінки порожнистих органів і оболонок беруть на дослідження наклеєними своїм зовнішнім боком на кусочок щільного паперу або картону.

Щоб уникнути підсихання шматочків, які плавають на поверхні, треба покрити їх згори шаром марлі або вати.

При вилученні кількох кусочків одного і того самого органа або тканини кожен з них маркірується етикеткою, для якої використовують матеріал, стійкий до дії фіксуючої рідини. Написи на етикетках треба робити кульковою ручкою або простим олівцем.

2.6. У направленні на судово-гістологічне дослідження повинні міститись дані, що передбачені формою № 180/0, а також назва документа, на підставі якого проводилась експертиза трупа. До направлення додається копія протокольної частини Висновку експерта (Акту судово-медичного дослідження).

3. Вилучення об'єктів для судово-цитологічного дослідження:

3.1. При проведенні експертизи частин розчленованого або обвугленого трупа для встановлення генетичної статі за Х- та У- хроматином вилучаються кусочки органів або тканин, які збереглись, допускається також приготування мазків-відбитків або вилучення волосся.

Найкращими об’єктами для встановлення статевої належності є шкіра та м’язи. Об'єкти для судово-цитологічного дослідження повинні бути передані у відділення протягом першої доби після взяття у висушеному вигляді. Зберігання кусочків органів і тканин допускається в холодильнику протягом не більше36 годин.

Кусочки вирізаються розміром 1,5 х 1,5 х 1 см, у кількості 1-2 від кожного органа.

Мазки-відбитки /не менш як два від кожного органа/ готують притисканням знежиреного предметного скла до поверхні розрізу органа або тканини, потім висушують за кімнатної температури на повітрі.

Предметні скельця зберігаються у суміші Никифорова /одна частина 96-градусного етилового спирту з 1 частиною ефіру/ і перед використанням старанно витираються.

Якщо м’які тканини не зберіглися, для визначення статевої належності відбирається волосся. З цією метою волосини /не менш як 10/ з піхвовими оболонками висмикуються пальцями.

3.2. При необхідності дослідження статевої приналежності плям крові на одязі, знятого з трупу, його передають у встановленому порядку. Згустки і кірочки крові на поверхні, яка не вбирає вологи, вилучають в окремі маркировані пробірки і закривають пробками.

3.3. Для вивчення морфологічного складу секрету молочної залози краплину секрету наносять на знежирені предметні скельця та готують мазки, які висушують при кімнатній температурі на повітрі.

3.4. для вивчення піднігтового вмісту рук трупа вільні частини нігтьових пластин зрізають обережно ножицями, не травмуючи прилеглі тканини. Зрізані нігтьові зрізи поміщають /окремо з правої і лівої кисті/ у два окремих пакети, маркіровані відповідним чином.

3.5. при підозрі на вчинення статевого злочину мазки-відбитки /по два/ зі статевого члена трупа готують притисканням знежиреного предметного скла до передньо-бокових відділв шийки та головки статевого члена з наступним висушуванням за кімнатної температури на повітрі. Потім статевий член протирають змоченим дистильованою водою марлевим тампоном розміром не більше 2х2 см, який також висушують при кімнатній температурі. Разом з мазками-відбитками і змивом зі статевого члену для контролю також надсилається чистий марлевий тампон. Крім того зрізаються волосся з лобка навколо статевого члену, при відсутності волосся робить змив з області навколо статевого члену. Для контролю наявності глікогенвмісних клітин проводиться відбір вмісту човноподібної ямки сечівника трупа за допомогою марлевого тампону на сірнику.

3.6. Кожен з перелічених об'єктів і зразків, включно з тими, які взяті для контролю, перед поданням їх у відділення судово-медичної цитології повинні бути відповідним чином запаковані, опечатані і підписані.

3.7. У направленні на судово-цитологічне дослідження повинні міститись данні, що передбачені формою № 178/0, а також назва документа, на підставі якого проводилась експертиза трупа.

4. Вилучення об'єктів і зразків на судово-імунологічне дослідження:

4.1. Як об'єкти і зразки на судово-імунологічне дослідження можуть бути подані: кров, волосся, жовч, сеча, перикардіальна рідина, кістки, м’язи, нігті, вміст піхви, прямої кишки, порожнини рота тощо.

4.2. Кров надсипається в рідкому вигляді і у вигляді плями на стерильному бинті /марлі/.

Рідка кров у кількості 3-5 мл береться з порожнин серця або з великих судин стерильною піпеткою або шприцом і вміщується в стерильну пробірку /флакон/.

Кров у вигляді плями береться з тієї ж пипетки чи шприца на складений у п'ять-шість шарів бинт /марлю/, який потім висушують /подалі від нагрівальних приладів і без впливу прямих сонячних променів/ на аркуші чистого паперу за кімнатної температури в приміщенні, де не повинно бути випарів формаліну йоду та інших хімічних речовин.

4.3. При відсутності крові вилучають три-чотири кусочки м'язів розміром 1х1х0,5 см з глибинних ділянок, волосся, кістки. Крім того, разом з м'язом для контролю надсилається марля, якою промокають поверхню розрізу м'яза, а потім висушують, як зазначалось у п.4.2. При тривалому транспортуванні кусочки м'язів треба висушити або зберігати у 5-10% розчині формаліну.

4.4. Волосся зрізають ножицями біля самої шкіри з п’яти ділянок голови.

4.5. Регіональне волосся зрізають ножицями біля самої шкіри.

4.6. Жовч, а при її відсутності перикардиальну рідину, з метою визначення категорії видільництва набирають без домішків крові чистим шприцом в кількості 3-5 мл з розрізаної чистим сухим ножем відповідної порожнини, попередньо витерши стінку цієї порожнини чистою вологою, а потім сухою марлею.

Зазначені рідини при тривалому транспортуванні можуть надсилатись і у вигляді плями на марлі, виготовленої аналогічно до зазначеного в п.4.2.

4.7. Вміст піхви вилучають марлевим тампоном зі склепіння піхви і наносять рівномірним тонким шаром на два-три знежирених предметних скельця. Тампон і скельця, висушують за умов, зазначених в п.4.2. Скельця попарно складають поверхнями мазка одне на одного і між ними вставляється щільна прокладка, наприклад, пластикові палички.

Аналогічним чином виготовляється і надсилається на дослідження тампон із вмістом прямої кишки і порожнини рота. Крім того разом зі скельцями і тампоном направляється чистий тампон для контролю.

4.8. Перед відправленням у відділення кожен з названих об'єктів і зразків, включно з тими, які взяті для контролю, вміщують в окремі флакони, пакети, щільно закривають або заклеюють, відповідним чином маркують і опечатують.

4.9. У направленні на судово-імунологічне дослідження повинні міститись данні , що передбачені формою № 178/0, а також назва документа, на підставі якого проводилась експертиза трупа.

5. Вилучення об'єктів для медико-криміналістичного дослідження:

5.1. На дослідження у відділення судово-медичної криміналістики надсилається одяг, органи і тканини трупа, ймовірний засіб травми. Вилучення згаданих об'єктів здійснюється лише експертом, який проводив експертизу трупа.

5.2. Одяг з пошкодженням або слідами забруднень /накладень/ перед направленням у відділення висушують на повітрі за кімнатної температури.

5.3. Ділянка шкіри з ушкодженням і не менш як 2 см навколишньої неушкодженої поверхні вилучається у вигляді трапеції, вузька частина якої повинна бути звернена до голови трупа. При відсутності такої можливості верхній край препарата прошивається ниткою.

Кусок шкіри старанно очищають чистими хромованими ножицями від підшкірно-жирової клітковини і вмішують на кусок щільного картону. При тривалому терміні транспортування кусок шкіри висушують на повітрі за кімнатної температури.

5.4. Фрагменти кісток з ушкодженнями випилюють, відступивши 2-3 см від краю ушкодження, очищують хромованими інструментами від м'яких тканин і просушують на повітрі за кімнатної температури.

5.5. Хрящі з ушкодженням відрізаються аналогічно /див.п.5.4/. До кінців об'єкта чіпляють бірку з позначенням сторін і площин розтину. Для експериментального відтворення ушкоджень вилучаються рештки хрящів.

5.6. Об'єкти на спектрографічне дослідження /наявність контрольних зразків є обов'язковим/ вилучають в кількості не менш як 5-10 г, вміщують у промиті дистильованою водою /етиловим спиртом/ і висушені чашки Петрі. Використання для зберігання об'єктів рідин, що фіксують або консервують, .забороняється, крім 96-процентного етилового спирту, зразок якого /50 мл/ також надсилають для контрольного дослідження.

При експертизі спаленого трупа або його частин на спектрографічне дослідження надсилається не менш, як чотири проби з різних ділянок місця спалення, масою не менш як 50 г кожна, котрі відбирають дерев'яною або пластмасовою лопаткою.

5.7. Кожен з об'єктів /у тому числі і контрольні зразки/ для медико-криміналістичного дослідження треба вилучити чисто вимитими медичними інструментами, які мають непошкоджене хромоване покриття, і вміщувати в окремі маркіровані пакети з чистого /бажано білого/ паперу, які заклеюють і опечатують, а при тривалому транспортуванні запаковують у поліетиленові мішки /пакети/.

Кісткові залишки скелетованих і згорілих трупів загортають у папір і вмішують у фанерний чи картонний ящик, який маркірують і опечатують. Використання тари з-під хімічних реактивів, фото-матеріалів , металевих предметів тощо категорично забороняється .

5.8. У направленні на медико-криміналістичне дослідження повинні міститись данні , що передбачені формою № 178/0, а також назва документа, на підставі якого проводилась експертиза трупа.

6. Вилучення об'єктів для вірусологічного і бактеріологіч­ного дослідження:

6.1. Вилучення об'єктів для даних видів дослідження треба проводити у перші двадцять чотири години після настання смерті. Ймовірність отримання позитивних результатів у пізніші терміни знижується.

6.2. Для вилучення використовуються стерильні інструменти, предметні стекла і посуд, для чого вони повинні бути промиті спиртом і обпалені.

Об'єкти для дослідження вилучають залежно від імовірного діагнозу, що базується на клінічних симптомах захворювання і морфологічних змінах, виявлених при розтині трупа.

6.3. Трупна кров береться із серця до вилучення головного мозку для чого після розтину шкіри і видділення шкірно-м'язового шару поверхню грудини протирають змоченою спиртом марлею і припікають розжареним шпателем, потім вичленяють грудину і розтинають перикард, припікають шпателем передню поверхню правого шлуночка і до його порожнини вводять кінець стерільної піпетки або голки шприца. Для дослідження набирають не менш як 5-10 мл крові.

Якщо в порожнині серця кров зсілася або її нема, її беруть з порожнистої, стегнової або яремної вен з дотриманням описаних умов.

6.4. Кусочки внутрішніх органів розміром 1х1х2 см вилучають після припікання їх поверхні розжареним шпателем.

Кусочки легенів вирізають з прикореневих ділянок і середини кожної долі /крім ділянок гіпостазу/, кусочки печінки вирізають з кожної долі, жовчний міхур вилучають повністю із вмістом після накладання лігатур.

.6.5. Кусочки кишечника /два-три відрізки тонкої кишки, довжиною 15-20 см/ вилучають після накладання на них подвійної лігатури, між якою проводять розтин.

6.6. Кусочки головного мозку вирізають до вилучення його з порожнини черепа. До цього слід припекти тверду мозкову оболонку і після її розтину - поверхню мозку.

6.7. Для вірусологічного дослідження надсилаються на стерильних предметних стеклах мазки-відбитки із задньої стінки глотки, гортані, трахеї, головних бронхів і кожної легені - по два, а також один кусочок бронха з легеневою тканиною. При наявності вмісту в порожнинах середнього вуха, фронтальних і гайморових пазухах надсилається два мазки з кожної порожнини.

Мазки-відбитки фіксують нагріванням або висушують на повітрі за кімнатної температури.

6.8. Кров від трупів осіб, які померли з підозрою на СНІД, надсилається на дослідження не пізніше двох діб з дня дослідження трупа, за умови зберігання її в холодильнику за температури не вище 5-6°С. Трупний матеріал від таких трупів треба фіксувати у 10% формаліні протягом не менш як п'ятнадцять днів.

6.9. Залежно від інфекційного захворювання на бактеріологічне дослідження надсилаються:



1. Актиномікоз, бластомікози та інші дисиміновані мікози

Гній, кусочки тканин з ділянки ураження, легені, та інші органи залежно від характеру ушкодження.

2. Сказ

Головний мозок /амонів ріг/, довгастий мозок

3. Бруцельоз

Кров, сеча, внутрішні органи /особливо печінка, селезінка/, харкотиння, гній, ексудати з уражених тканин і органів. У жінок додатково молочні залози.

4. Черевний тиф, паратифи


Кров із серця, жовч, печінка, селезінка, легені, нирки, мозок, лімфатичні вузли кишечника, вміст товстого і тонкого кишечника.

5. Поворотний тиф, малярія, лептоспіроз


Кров, внутрішні органи /особливо селезінка, печінка, мозок/, спинно-мозкова рідина, сеча /при лептоспирозах/.

6. Газова гангрена


Кусочки тканини з ділянки рани і ушкоджених тканин і органів, апендикс, перитонеальна рідина, секрет шийки матки, легені, кров /залежно від клінічних проявів/, а також чужорідні тіла /кусочки засо бу травми, одягу/ у разі їх виявлення.

7. Герпес зничайний

Головний мозок, печінка.

8. Гонококова інфекція


Те, шо виділяється з уретри, піхви, шийки матки, прямої кишки, передміхурова залоза, ексудат суглобів, запальних придатків і очерев’я.

9. Грип


Кусочки трахеї, те, що виділяється з носоглотки, скребок зі слизової оболонки трахеї, кров.

10. Дизентерія


Вміст нижніх відділів товстої кишки, кров, сеча, мезентеріальні залози, печінка, селезінка.

11. Дифтерія, ангіна Венсана


Плівки і те, що виділяється з уражених ділянок слизових оболонок /зіву, носа, стевих органів, очей/, шкіру, кров.

12. Коклюш

Легені, слиз із носоглотки.

ІЗ. Лейшманіоз /внутрішній/

Кістковий мозок, селезінка, печінка, кров.

14. Листеріоз

Головний мозок, печінка, селезінка.

15. Менінгококова інфекція

Спинномозкова рідина, мозкові оболонки, кров, слиз із зіву, тканева рідина, гній.

16. Орнітоз


Кусочки легенів з пневмонічних вогнищ, селезінка, ексудат із плевральних порожнин.

17. Віспа


Кусочки шкіри і слизових оболонок з еле꥜ентами сипу, луски і кірочки, кров із серця, печінка.

18. Пневмококова інфекція, інфекція капсульними бактеріями Фрідлендера, інфекція гемофілами Афанасьєва-Пфейфера

Легені, слиз із носоглотки, харкотиння, кров, гній, сеча, спинномозкова рідина, плевральні та інші ексудати.

19. Поліомієліт

Мозок /особливо довгастий і спинний/, кров, те, що виділясться з носоглотки, вміст тонкої і товстої кишки.

20. Сап

Кусочки шкіри і слизові оболонки з уражених ділянок, лімфатичні вузли, кусочки м'язової тканини з ділянки абсцесів, внутрішні органи, кров.

21. Сибірська виразка

Уражені ділянки шкіри та інших тканин, лімфатичнівузли, кров, ексудати, внутрішні органи, спинномозкова рідина, кістковий мозок.

22. Сифіліс


Те що виділяється з слизових оболонок, кусочки тканин з ділянки уражень, внутрішні органи, кров, спинномозкова рідина.

23. Стафілококові, стрептококові, інфекції, інфекції синьогнійною паличкою.


Гній, ексудат, кров, ділянки уражених тканин і органів, скребки зі слизової оболонки, зіву, регіонарні лімфатичні вузли.

24. Правець

Гній, кусочки тканин з уражених ділянок, старих рубців, кров, печінка, селезінка, чужерідне тіло у вигляді кусочків засобів травми тощо.

25. Висипний тиф

Кров, внутрішні органи, кусочки шкіри з елементами висипу.

26. Токсикоінфекції, викликані:




26.1. Кишковою паличкою

Вміст тонкої кишки, кров із серця, печінка, селезінка,легеня, нирки, лімфатичні вузли кишечника.

26.2. Сальмонелами

Паренхіматозні органи, кров із серця, вміст шлунка і тонкої кишки, лімфатичні вузли кишечника.

26.3 Протеєм

Вміст тонкої і товстої кишок.

26.4. Стафілококом

Вміст тонкої і товстої кишок.

26.5. Cl.perfringens

Вміст тонкої кишки /200-300 мл/, перитонеальна рідина, кишкові і брижові лімфатичні вузли, кров з серця, печінка.

26.6.Cl.botulinum

Печінка, відрізок тонкої кишки, шлунок із вмістом, головний мозок, кров.

27. Токсоплазмоз

Головний мозок, печінка, селезінка, легені, лімфатичні вузли.

28. Туберкульоз

Харкотиння, мазки із гортані, кусочки легенів та іншіх внутрішніх органів /залежно від характеру уражень/, сеча, спиномозкова рідина.

29. Холера

Три відрізки тонкої кишки довжиною 10-15 см, жовчний міхур, регіонарні лімфатичні вузли, печінка, селезінка.

30. Чума, туляремія

Лімфатичні вузли /бубони/, кров, внутрішні органи /особливо легені, селезінка, печінка/, слиз із зіву, харкотин­ня, кусочки ураженої шкіри, спинномозкова рідина, кістковий мозок.

31. Енцефаліти

Головний мозок, спинномозкова рідина, кров, периферічні нерви, внутрішні органи.

32. СНІД

Кров.



6.10. Вилучений матеріал вміщується в стерильні банки або пробірки, які закривають пробками, маркіруються і старанно запаковуються в ящик так, щоб забезпечити повне збереження від механічних пошкоджень. В ящик вкладають опис з номерами банок та їх вмісту, який підписує особа, яка надсилає об’єкти.

6.11. У супровідному документі до вилучених об’єктів, що направляються у відповідні лабораторії санітарно-епідеміологічної служби, повинно бути записано: назва документа, на підставі якого проводилась експертиза трупа, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження померлого, дата його смерті, дата і година розтину трупа, стислі обставини справи, номер експертизи, перелік об’єктів і мета проведення бактеріологічного або вірусологічного дослідження, прізвище експерта, який подав об’єкти на дослідження.


^

Додаток №2


до Правил проведення судово-

медичної експертизи /дослідження/

трупів в бюро судово-медичної експертизи

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   17



Схожі:

Наказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України iconЗареєстровано міністерством юстиції України Наказ від 02 лютого 2007 р. №28/5 Свідоцтво №19 зміни зареєстровано наказ від " " 2010 року
Конгрес здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі...
Наказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України iconПоложення про відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства освіти і науки України Наказ Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2007 року №605 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 серпня 2007 р за №899/14166
З метою вдосконалення порядку заохочувального відзначення працівників освіти І науки наказую
Наказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України iconРозпорядження "21" січня 2013р. №14 Про затвердження Статуту комунальної медичної установи "Обласне бюро судово-медичної експертизи"
Україні", згідно з рішенням І – ї сесії обласної ради XXIV скликання від 10 травня 2002р. №13-1/02 "Про доручення голові обласної...
Наказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України iconНаказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009 року n 77 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України від 24 вересня 2008 року n 586 "Про внесення змін...
Наказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України iconНаказ №172 від 19. 06. 96 м. Київ Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 р за №378/1403 Про затвердження Державних санітарних правил розміщення,
Відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" наказую
Наказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України iconРозпорядження 13 вересня 2012р. №277 Про створення комісії з перевірки комунальної медичної установи "Обласне бюро судово-медичної експертизи"
Відповідно до пункту 18 частини 6 статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»
Наказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України iconНаказ №173 від 19. 06. 96 м. Київ Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 р за №379/1404
Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів
Наказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України iconНаказ №49 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09. 02. 2011 за №171/18909 Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики
Відповідно до статей 6 та 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та постанови Кабінету Міністрів...
Наказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України iconНаказ Державної служби автомобільних доріг України від 8 липня 2003 року n 314 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
З метою впорядкування розташування об'єктів сервісу та спеціальних конструкцій на автомобільних дорогах загального користування,...
Наказ №6 Зареєстровано Міністерством юстиції України 26 липня 1995р за №248/784 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України iconПро застосування Типового положення про атестацію педагогічних працівників
Міністерством освіти і науки України видано наказ від 08. 08. 2013 р. №1135 «Про затвердження Змін до Типового положення про атестацію...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи