658. 114. 5 Проблеми визначення та способи структуризації інформаційного простору дослідження стратегічних альянсів підприємств в україні актуальність теми icon

658. 114. 5 Проблеми визначення та способи структуризації інформаційного простору дослідження стратегічних альянсів підприємств в україні актуальність теми




Назва658. 114. 5 Проблеми визначення та способи структуризації інформаційного простору дослідження стратегічних альянсів підприємств в україні актуальність теми
Дата конвертації15.11.2013
Розмір88.8 Kb.
ТипДокументи

Гребешкова О.М., к.е.н.,доцент,

Махова Г.В., старший викладач

ДВНЗ «КНЕУ імені В. Гетьмана»

УДК 658.114.5

ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ТА СПОСОБИ СТРУКТУРИЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ ДОСЛІДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ АЛЬЯНСІВ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ

Актуальність теми. Неможливість вирішення тільки власними силами якісно нових задач, що ставить перед сучасними підприємствами швидкозмінне середовище їх функціонування, обумовлює розповсюдження різноманітних форм міжфірмової кооперації. Зміна характеру конкурентної боротьби між підприємствами, конвергенція галузей, прискорення економічних процесів та інші фактори визначають тенденцію поширення спільної діяльності підприємств. Зокрема, відмічається значне зростання кількості стратегічних альянсів підприємств.

^ Постановка проблеми. Для української економіки стратегічні альянси є явищем відносно новим, інформація про перші альянси вітчизняних підприємств відноситься до початку 2000-х років. В умовах трансформаційної економіки України процеси формування довготривалих відносин, спрямованих на реалізацію стратегічних цілей набувають особливої актуальності. Відповідно, виникає потреба у розробці ефективних підходів щодо управління новими партнерськими утвореннями, яка має базуватися на вивченні, аналізі та узагальненні досвіду як функціонуючих альянсів, так і тих, які припинили свою діяльність. Виявлення галузевих особливостей, специфіки підприємств-учасників, певних закономірностей у функціонуванні альянсів вимагає обробки значного масиву інформації. Причому, така інформація часто носить загальний та виключно емпіричний характер і не дає змоги розкрити стратегічні аспекти співробітництва та виявити науково обґрунтоване підґрунтя його здійснення. Тому вирішення проблеми інформаційного забезпечення наукового пошуку у сфері формування стратегічних альянсів та ефективності їх функціонування вимагає чіткого окреслення інформаційного простору подібного дослідження.

^ Аналіз опублікованих надбань та невирішені частини загальної проблеми. Залишаючи поза увагою теоретичні надбання, що розглядають та пояснюють сутність міжфірмових відносин з позицій різних наукових концепцій, слід визнати, що інформаційна база дослідження стратегічних альянсів західних компаній доволі розвинута [1-3]. Що ж стосується стратегічних альянсів вітчизняних підприємств, процеси їх формування та функціонування належним чином не досліджувались. Це, на наше переконання, пов’язано: по-перше, з незначним досвідом вітчизняних підприємств у даній сфері; по-друге, із багатоваріантністю напрямків дослідження, широким підходом до об’єкту дослідження; по-третє, із значним обсягом неструктурованої інформації.

^ Мета статті. В даній роботі розглянемо проблеми визначення та способи структуризації інформаційного простору дослідження основних тенденцій формування українськими підприємствами стратегічних альянсів та практики їх функціонування з урахуванням різноманітності форм та способів подібної взаємодії підприємств.

^ Виклад основного матеріалу. Складнощі, що виникають у дослідників в процесі вивчення проблеми формування і функціонування стратегічних альянсів підприємств, обумовлені, в першу чергу, невизначеністю самого поняття «стратегічний альянс» та, відповідно, нечіткістю ознак і факторів, що визначатимуть сферу такого дослідження. Не ставлячи за завдання в межах цієї статті проведення критичного огляду наукових дискусій у цьому напрямку, надалі під стратегічним альянсом підприємств будемо розуміти систему взаємовідносин між двома або більше незалежними підприємствами (підприємствами-партнерами), побудовану на основі взаємовигідного використання ресурсів для спільного досягнення єдиних стратегічних цілей. Головними ознаками альянсів, які дозволяють виділити їх серед інших форм співробітництва підприємств, вважатиме збереження його учасниками стратегічної автономності та наявність спільних стратегічних цілей. Слід також зазначити, що однією з особливостей стратегічних альянсів є значна різноманітність їх організаційно-правового оформлення (від усної домовленості керівників підприємств, угоди про співробітництво до створення спільного підприємства), що суттєво «розмиває» сферу дослідження та ускладнюють можливість аналізу подібних процесів. До того ж з функціонуванням альянсів підприємств безпосередньо пов’язані питання внутрішньоорганізаційних змін у підприємств-учасників, правові та фінансові аспекти спільної діяльності, впливу на рівень внутрішньогалузевої конкуренції тощо. Таке широке проблемне поле вимагає запровадження певних обмежень дослідження, серед яких пропонуємо враховувати такі: 1) надалі розглядатимуться партнерські відносини виключно між підприємствами, виключаючи партнерства підприємств та інших суб’єктів економіки (науково-дослідні інститути, університети та ін.); 2) об’єктом нашого вивчення є формалізовані стратегічні альянси підприємств, тобто ті, в основі діяльності яких письмова угода між партнерами; 3) не досліджуватимуться союзи підприємств, засновані на неекономічних засадах, зокрема, картелі; 4) поза межами дослідження залишається ряд питань фінансового та правового характеру, а також зовнішньоекономічної діяльності підприємств. З урахуванням вище означеного, спробуємо описати межі інформаційного простору дослідження стратегічних альянсів підприємств.

В контексті наукового дослідження інформаційний простір доцільно визначати як вид простору, що виділяється на основі визнання ендогенності інформаційного ресурсу дослідника і включає відносини дослідника та економічних суб’єктів (в нашому випадку – підприємств-учасників стратегічного альянсу) як з приводу цього ресурсу, так й відповідних умов, ресурсів і продуктів діяльності науковців і економічних суб’єктів. Застосування структурної рекурсії до складних науково-дослідницьких та економічних систем дозволяє отримати для кожної з них на різних рівнях внутрішньосистемний інформаційний простір, що відображає гетерархію аспектованих підсистем всередині науково-дослідної та економічної системи кожного рівня. Таким чином, інформаційний простір являє собою багаторівневу ієрархічну систему, на нижчому рівні декомпозиції якої знаходяться взаємопов’язані сукупності різних предметно орієнтованих інформаційних систем. Отже, в структурі інформаційного простору дослідження стратегічних альянсів слід виділяти дві основні підсистеми – первинні емпіричні дані про створення та функціонування альянсів (основне джерело інформації – підприємства та їх альянси) та вторинні данні про наукове узагальнення такого досвіду (основне джерело інформації – результати наукових досліджень).

Інформаційний простір можна структурувати за різними критеріями, серед яких найчастіше наводять такі, що випливають з характеристик самої інформації про предмет дослідження [4]: а) за джерелом інформації (внутрішня і зовнішня); б) за горизонтом охоплення даних (інформація про минуле, інформація про поточний стан, прогнозна інформація на майбутнє); в) за масштабом об’єкту вивчення (інформація, що відноситься до окремого індивіда (в контексті нашої проблематики, наприклад, дослідник, стейкхолдер), груп індивідів (представники наукових течій, власники і менеджмент підприємств), певних економічних підсистем (підприємств та їх об’єднань), суспільства в цілому); ґ) за географічним аспектом (національний або міжнародний масштаб); д) за галузевою належністю; е) за типом інформації (теоретична, практична, рекламна тощо); ж) за характером інформації (наукова, комерційна, популярна, статистична); з) за формою представлення інформації (документована, недокументована); и) за її призначенням (загальнопізнавальна, спеціальна); к) за ступенем її доступності (вільний, обмежений). І цей перелік далеко неповний. Проте в якості найсуттєвіших в контексті дослідження стратегічних альянсів слід розглядати такі критерії структуризації інформаційного простору, як: 1) ступінь затребуваності даних (їх новизни, актуальності тощо) про стратегічний альянс та його учасників; 2) ступінь організованості інформаційного масиву; 3) відкритість інформації для зацікавлених осіб (дослідників, потенційних учасників альянсу, регулюючих і контролюючих органів влади); 4) розвиненість методів і способів збору та обробки вихідної інформації для отримання конкретних результатів.

В межах запропонованого способу структуризації інформаційного простору та з урахуванням набутого досвіду вивчення процесів формування та функціонування стратегічних альянсів в Україні, охарактеризуємо основні проблеми, з якими стикається дослідник на цьому шляху. З урахуванням визначених вище обмежень щодо окреслення інформаційного простору дослідження стратегічних альянсів підприємств в Україні вважаємо за можливе запропонувати наступну структуризацію підсистеми первинних даних про стратегічні альянси (рис.1).

В первинній інформаційній підсистемі відповідного простору дослідження стратегічних альянсів за участю українських підприємств, можна виділити два основних масиви інформації: 1) офіційні статистичні дані; 2) первинна інформація підприємств, включаючи корпоративні сайти в Інтернет, публікації у ЗМІ та ін.

Статистична інформація, що може бути використана для оцінки кількості та динаміки різних організаційних форм альянсів, галузевої специфіки їх формування базується на законодавчо визначених форм співпраці підприємств (асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об’єднання підприємств). Із загального переліку об’єднань, асоціації, корпорації та концерни за своїми формальними ознаками не відповідають формату стратегічних альянсів, оскільки їх учасники втрачають стратегічну автономність. Консорціуму притаманні риси стратегічного альянсу, що підтверджується і його юридичним визначенням як «тимчасового об’єднання підприємств для досягнення учасниками певної спільної мети» [5]. Інші види об’єднань пропонуємо відносити до стратегічних альянсів у випадку, коли юридичні особи, спільно створені підприємствами, які за своєю сутністю не відповідають визначенню асоціацій, корпорацій, концернів та холдингів.



^ Рис.1. Структуризація підсистеми первинної інформації в інформаційному просторі дослідження стратегічних альянсів підприємств в Україні

Статус спільних підприємств набувають тільки ті, що створені за участю іноземного суб’єкта господарювання. Вважаємо, що вони можуть розглядатися як стратегічні альянси, оскільки засновані вони на основі об’єднання інтересів незалежних вітчизняних та іноземних підприємств.

Запропонований підхід до визначення сфери утворення вітчизняних альянсів дає підстави для аналізу статистичних даних та виявлення кількісних та галузевих тенденцій їх формування. Але поза увагою залишаються ті альянси, формування яких не передбачає створення юридичної особи, а базується на угодах про співробітництво. Використання статистичних даних на основі законодавчо закріплених можливих форм кооперації підприємств звужує інформаційний простір дослідження альянсів. Він обмежується альянсами, сформованими як юридичні особи, а саме, передбачених законодавством консорціумами, спільними підприємствами та іншими видами об’єднань.

Корпоративна інформація про стратегічні альянси може бути використана також із певними обмеженнями. Аналіз інформації, що надається підприємствами, дозволяє виявити дві точки зору вітчизняних управлінців на сутність стратегічних альянсів. З одного боку, досить часто альянси розглядаються як угоди злиттів та поглинань, з іншого - відносини, які можуть бути визначені як ринкові трансакції, вважаються стратегічним альянсом. Згідно іншого погляду на альянси, як стратегічні партнери сприймаються основні або постійні постачальники та клієнти, рекламні агенції, консалтингові фірми, ІТ–компанії, транспортні організації, підрядні підприємства тощо. Вважаємо, що значний обсяг замовлень не є підставою для того, щоб вважати певних клієнтів та постачальників стратегічними партнерами. Така співпраця не спрямована на стратегічні цілі підприємств, для досягнення яких використовуються партнерські ресурси. Підприємства не впливають на прийняття стратегічних рішень одне одного і не пов’язані між собою через використання ресурсів, метою їх співпраці не є забезпечення реалізації стратегічних цілей. Отже, для визначення інформаційного простору дослідження на основі корпоративної інформації необхідне запровадження обмежень: угоди злиттів та поглинань та зв’язки із крупними або постійними постачальниками, клієнтами, підрядниками тощо в межах поточної господарської діяльності не розглядаються як стратегічні альянси.

Висновки. Таким чином, основою інформаційного простору дослідження стратегічних альянсів підприємств в Україні є офіційна статистична інформація та відкрита інформація підприємств, база якої формується із застосуванням певних обмежень. Використовуючи запропоновану схему, з загального масиву інформації може бути виділена змістовна, корисна для аналізу інформація про формування та функціонування стратегічних альянсів. Проте подальшого розвинення очікують методи аналізу інформації про альянси та їх учасників із забезпеченням релевантних даних про результати такої моделі співробітництва підприємств.

Література

  1. Карделл С. Стратегическое сотрудничество: Креативный бизнес-курс / Стивен Карделл. – Пер. с англ. К. Ткаченко. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2005. – 256 с.

  2. Уоллес Р.Л. Стратегические альянсы в бизнесе. / Пер. с англ. – М.: Добрая книга, 2005. – 288 с.

  3. Гаррет Б., Дюссож П. Стратегические альянсы: Пер. с англ. – М.: ИНФРА – М, 2002. – 332с.

  4. Аверкиев А.Б. Инновационная деятельность по созданию информационного пространства управления предприятием на основе реинжиниринга // Адрес документа в Интернет http://www.smartcat.ru/Management/CashflowDf7.shtml

  5. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 18, N 19-20, N 21-22, ст.144.


Опубліковано у: Управління розвитком: Збірник наукових статей. – Харків, Вид. ХНЕУ, 2008. - №18. - С. 20-23.



Схожі:

658. 114. 5 Проблеми визначення та способи структуризації інформаційного простору дослідження стратегічних альянсів підприємств в україні актуальність теми iconУдк 658. 114. 5 О. М. Гребешкова двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Ефективность стратегіческого партнерства підприємств: проблеми виявлення та способи оцінки
658. 114. 5 Проблеми визначення та способи структуризації інформаційного простору дослідження стратегічних альянсів підприємств в україні актуальність теми iconІнформаційне забезпечення крос-інжинірингу у глобальному середовищі Постановка проблеми та актуальність дослідження
Постановка проблеми та актуальність дослідження. Зміни, які відбуваються
658. 114. 5 Проблеми визначення та способи структуризації інформаційного простору дослідження стратегічних альянсів підприємств в україні актуальність теми iconСекція хімія нітрати у сільськогосподарській продукції: негативний вплив, методи визначення, способи усунення
Актуальність теми
658. 114. 5 Проблеми визначення та способи структуризації інформаційного простору дослідження стратегічних альянсів підприємств в україні актуальність теми iconУдк 658. 114. 5 Проектний підхід до формування стратегічних партнерств підприємств гребешкова О. М
Пошук ефективних і дієвих способів виживання й розвитку за умов так званої „нової економіки” утілюється у народженні та поступовому...
658. 114. 5 Проблеми визначення та способи структуризації інформаційного простору дослідження стратегічних альянсів підприємств в україні актуальність теми iconТематичний план наукового семінару кафедри радіомовлення І телебачення «Проблеми формування національного інформаційного простору України» на 2010/2011 навчальний рік
«Проблеми формування національного інформаційного простору України» на 2010/2011 навчальний рік
658. 114. 5 Проблеми визначення та способи структуризації інформаційного простору дослідження стратегічних альянсів підприємств в україні актуальність теми iconЗагальна характеристика роботи актуальність теми
Актуальність теми. Відповідно до ст. 2 Конституції України людина, її життя, здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека...
658. 114. 5 Проблеми визначення та способи структуризації інформаційного простору дослідження стратегічних альянсів підприємств в україні актуальність теми iconАлгоритм Роботи з написання учнівської науково-дослідницької роботи
Організація дослідження, визначення матеріалу і напрямку дослідження, обговорення теми, визначення мети та завдань дослідницько-...
658. 114. 5 Проблеми визначення та способи структуризації інформаційного простору дослідження стратегічних альянсів підприємств в україні актуальність теми iconПоложення про шкільний сайт Загальні положення Дане Положення розроблено з метою визначення порядку створення та роботи інформаційного сайту
Дане Положення розроблено з метою визначення порядку створення та роботи інформаційного сайту (повна назва навчального закладу) в...
658. 114. 5 Проблеми визначення та способи структуризації інформаційного простору дослідження стратегічних альянсів підприємств в україні актуальність теми iconУдк 658. 011. 1 Розвиток підприємства у стратегічному контексті: основні проблеми методології дослідження о. М. Гребешкова, канд екон наук, доцент, двнз «кнеу імені Вадима Гетьмана»
Розвиток підприємства у стратегічному контексті: основні проблеми методології дослідження
658. 114. 5 Проблеми визначення та способи структуризації інформаційного простору дослідження стратегічних альянсів підприємств в україні актуальність теми iconЗагальна характеристика роботи актуальність теми дослідження
Україні знизилися й залишаються незадовільними. У першу чергу це пов’язано зі складною економічною та політичною ситуацією в державі,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи