Самоаналіз уроку
Скачати 56 Kb.
|
| Самоаналіз уроку 1. Мета уроку: Ознайомити учнів з процесом відновлення державної незалежності Польщі; розкрити роль Ю. Пілсудського у становленні Польської держави; схарактеризувати розв’язання „польського питання” на Паризькій мирній конференції; висвітлити причини та перебіг польсько-більшовицької війни 1920 р.; проаналізувати режим „санації”; розвивати в учнів уміння характеризувати історичну особистість, визначати її роль і місце в історичному процесі, давати власну оцінку її діяльності; вдосконалювати навички критичного аналізу історичного матеріалу, співставляти та узагальнювати явища і події; цінувати досвід державотворення польского народу, його боротьбу за незалежність. 2. ^ Даний урок є складовою частиною в темі 5 „Країни Центральної і Східної Європи” та першим в системі уроків з цієї теми. Тема уроку логічно випливає з тем попередніх уроків, оскільки Польська держава утворюється в результаті розпаду імперій, та посідає вагоме місце у вивченні наступного матеріалу, адже „польське питання” було ключовим у міжвоєнний період в системі міжнародних відносин, і саме напад Німеччини на Польщу стане початком ІІ Світової війни; Специфіка уроку полягає в тому, що він містить елементи інтегрованого уроку оскільки тема уроку крім має тісний зв’язок з курсом „Історії України” та географії; за типом – це урок-знайомство. 3. ^ В процесі проведення уроку на всі етапи був раціонально та пропорційно розподілений час, відповідно до значущості кожного етапу в контексті уроку. Перехід від одного етапу до іншого здійснювався з дотриманням причинно-наслідкових зв’язків та на основі синтезу історичного матеріалу. 4. ^ При організації навчального процесу на уроці використовувалися такі методи, як структурований огляд, робота в малих групах, метод графічних організаторів, метод незакінченого речення, метод „Обміркуйте – об’єднайтесь у пари – обміняйтесь думками”, метод самооцінювання, „Два – чотири – всі разом”, евристична бесіда. Доцільність обрання цих методів обумовлена тим, що в межах даної теми уроку вони допомагають найбільш еффективно розвивати критичне мислення учнів, реалізовувати поставлені цілі, досягати очікуваних результатів та здійснювати компетентісний підхід. 5. ^ При вивченні нового матеріалу використовувалися такі форми роботи, як робота з історичним текстом, аналіз джерел, характеристика історичної особистості, робота з картою, розв’язання проблемних завдань, робота з історичними поняттями. 6. ^ Урок проводився у 10-Б класі, більшість учнів якого є досить працездатними, активними, володіють основними уміннями і навичками, в той же час, не всі здатні вирішувати навчальні проблеми, в учнів класу недостатньо розвинені навички роботи в групі, школярі більше звикли до індивідуальних та фронтальних форм і методів роботи на уроці. При проведенні уроку була врахована така особливість, що це є математичний клас, і тому в учнів не досить розвиненим є саме історичне мислення, частина учнів є пасивними. 7. ^ На уроці була забезпечена досить висока працездатність, всі учні були залучені до роботи, працювали активно і плідно, було опитано переважну більшість учнів. Це було забезпечено шляхом добору відповідних методів і форм роботи, а також, за рахунок встановлення доброзичливої та психологічно комфортної атмосфери на уроці. 8. ^ Контроль засвоєння знань умінь і навичок здійснювався за методом самооцінювання. 9. Використання кабінету: На уроці використовувалася кабінетна дошка, настінна карта, історичні атласи, а також підготовлені вчителем словнички опорних термінів, інформаційні листи тощо. 10. ^ : На уроці була забезпечена атмосфера доброзичливості та взаєморозуміння, було встановлено психологічний та міжособистісний контакт з учнями. 11. ^ На випадок непередбачуваної ситуації планувалися різні форми і методи роботи. Так, було передбачено декілька варіантів актуалізації знань учнів. Поруч з електронними засобами навчання було заготовлено і паперові матеріали які зрештою і були використані. Так, планувалася робота з інтерактивною дошкою, яка за технічних причин не спрацювала. 12. ^ : Мету уроку вдалося повністю реалізувати та досягнути очікуваних результатів уроку. Самоаналіз уроку 1. Мета уроку: Ознайомити учнів з процесом відновлення державної незалежності Польщі; розкрити роль Ю. Пілсудського у становленні Польської держави; схарактеризувати розв’язання „польського питання” на Паризькій мирній конференції; висвітлити причини та перебіг польсько-більшовицької війни 1920 р.; проаналізувати режим „санації”; розвивати в учнів уміння характеризувати історичну особистість, визначати її роль і місце в історичному процесі, давати власну оцінку її діяльності; вдосконалювати навички критичного аналізу історичного матеріалу, співставляти та узагальнювати явища і події; цінувати досвід державотворення польского народу, його боротьбу за незалежність. 2. ^ Даний урок є складовою частиною в темі 5 „Країни Центральної і Східної Європи” та першим в системі уроків з цієї теми. Тема уроку логічно випливає з тем попередніх уроків, оскільки Польська держава утворюється в результаті розпаду імперій, та посідає вагоме місце у вивченні наступного матеріалу, адже „польське питання” було ключовим у міжвоєнний період в системі міжнародних відносин, і саме напад Німеччини на Польщу стане початком ІІ Світової війни; Специфіка уроку полягає в тому, що він містить елементи інтегрованого уроку оскільки тема уроку крім має тісний зв’язок з курсом „Історії України” та географії; за типом – це урок-знайомство. 3. ^ В процесі проведення уроку на всі етапи був раціонально та пропорційно розподілений час, відповідно до значущості кожного етапу в контексті уроку. Перехід від одного етапу до іншого здійснювався з дотриманням причинно-наслідкових зв’язків та на основі синтезу історичного матеріалу. 4. ^ При організації навчального процесу на уроці використовувалися такі методи, як структурований огляд, робота в малих групах, метод графічних організаторів, метод незакінченого речення, метод „Обміркуйте – об’єднайтесь у пари – обміняйтесь думками”, метод самооцінювання, „Два – чотири – всі разом”, евристична бесіда. Доцільність обрання цих методів обумовлена тим, що в межах даної теми уроку вони допомагають найбільш еффективно розвивати критичне мислення учнів, реалізовувати поставлені цілі, досягати очікуваних результатів та здійснювати компетентісний підхід. 5. ^ При вивченні нового матеріалу використовувалися такі форми роботи, як робота з історичним текстом, аналіз джерел, характеристика історичної особистості, робота з картою, розв’язання проблемних завдань, робота з історичними поняттями. 6. ^ Урок проводився у 10-Б класі, більшість учнів якого є досить працездатними, активними, володіють основними уміннями і навичками, в той же час, не всі здатні вирішувати навчальні проблеми, в учнів класу недостатньо розвинені навички роботи в групі, школярі більше звикли до індивідуальних та фронтальних форм і методів роботи на уроці. При проведенні уроку була врахована така особливість, що це є математичний клас, і тому в учнів не досить розвиненим є саме історичне мислення, частина учнів є пасивними. 7. ^ На уроці була забезпечена досить висока працездатність, всі учні були залучені до роботи, працювали активно і плідно, було опитано переважну більшість учнів. Це було забезпечено шляхом добору відповідних методів і форм роботи, а також, за рахунок встановлення доброзичливої та психологічно комфортної атмосфери на уроці. 8. ^ Контроль засвоєння знань умінь і навичок здійснювався за методом самооцінювання. 9. Використання кабінету: На уроці використовувалася кабінетна дошка, настінна карта, історичні атласи, а також підготовлені вчителем словнички опорних термінів, інформаційні листи тощо. 10. ^ : На уроці була забезпечена атмосфера доброзичливості та взаєморозуміння, було встановлено психологічний та міжособистісний контакт з учнями. 11. На випадок непередбачуваної ситуації: На випадок непередбачуваної ситуації планувалися різні форми і методи роботи. Так, було передбачено декілька варіантів актуалізації знань учнів. Поруч з електронними засобами навчання було заготовлено і паперові матеріали які зрештою і були використані. Так, планувалася робота з інтерактивною дошкою, яка за технічних причин не спрацювала. 12. Реалізація мети: Мету уроку вдалося повністю реалізувати та досягнути очікуваних результатів уроку. |
Схожі:
 | Самоаналіз уроку Ефективність уроку вчитель може визначити, зробивши самоаналіз за блоками, кожен з яких характеризується дев’ятьма показниками | | А для самоаналізу вчителем уроку (зразок 1) Здійснюючи самоаналіз уроку, доцільно відповісти на такі запитання Наскільки під час планування й проведення уроку враховано реальні навчальні можливості учнів? |
| Самоаналіз уроку вчителем Яке місце уроку в темі, розділі, курсі? Як він пов'язаний із попередніми, на що в них опирається? Як він працює на наступні уроки,... | | Самоаналіз уроку Яке місце займає даний урок в системі уроків теми? Яка тема та мета уроку, як ви їх досягаєте на уроці? |
| Методичні рекомендації щодо проведення самоаналізу уроку Самоаналіз уроку – інструмент самовдосконалення вчителя, засіб формування й розвитку професійних якостей педагога, що виявляються... | | Урок програмі? Чи правильно визначені мета і завдання уроку? Наскільки реалізовані мета та завдання уроку? Самоаналіз уроку – характеристика уроку, дана вчителем, який його провів, і. Чи відповідав урок програмі? |
| Аналіз та самоаналіз уроку варіант аналізу уроку Урок за типом. Чіткість його визначається логічним взаємозв’язком окремих структурних частин, які оптимально витри мані часом, мають... | | Самоаналіз уроку Створення проблемно-пошукових ситуацій для глибини засвоєння матеріалу, емоційного настрою учнів |
| Схема самоаналізу уроку Уміння робити самоаналіз уроків – це невід’ємна частина само діагностики рівня своєї професійної майстерності | | Самоаналіз уроку Орієнтовна схема самоаналізу Чи правильно мною були визначені і розв'язані на уроці навчальні, виховні і розвиваючі завдання? |