Історичні передумови виникнення і розвитку податків icon

Історичні передумови виникнення і розвитку податків




Скачати 54.09 Kb.
НазваІсторичні передумови виникнення і розвитку податків
Дата конвертації20.04.2013
Розмір54.09 Kb.
ТипДокументи

Історичні передумови виникнення і розвитку податків


У всі часи і в усіх народів державно організоване суспільство не могло і не може обходитись без такого важливого соціального інституту, як система оподаткування. Завдяки податкам держава має можливість накопичувати і зосереджувати матеріально-фінансові ресурси, необхідні для її функціонування: управління суспільними справами, підтримання громадського правопорядку, проведення необхідної суспільству господарської діяльності, вирішення різноманітних соціальних проблем і питань духовно-культурного життя, оборони країни. Податки є основою формування бюджету держави, завдяки якому вона здійснює видатки на різні суспільні потреби. Податки – це атрибут і прерогатива держави. Оскільки держава є інститутом загальносуспільного представництва, то й її невід’ємна складова – податки – мають загальносуспільну сутність.

Ті чи інші потреби і проблеми суспільства завжди визначали певну кількість і розміри податків та різні форми їх збирання. Коли наставали сприятливі умови життя, податковий тягар спадав.

У всі часи існувала проблема не лише збору податків, а й раціонального їх використання. Крім того, податкова політика завжди була важливим інструментом економічної і соціальної політики. Обдумана політика в економічній, податковій та соціальній сферах, її взаємоузгодженість сприяли економічному розвиткові та соціально-політичній стабільності суспільства, прорахунки й крайнощі лише ускладнювали соціально-економічну обстановку в країні.

В історичній ретроспективі розрізняються три етапи розвитку оподаткування: період зародження (від часів Стародавнього Світу – до початку Середньовіччя), коли податки мають випадковий і тимчасовий характер; період становлення (ХVI – XVIII ст.), коли податки перетворюються з надзвичайного та тимчасового на звичайне і постійне джерело державних доходів; та третій етап еволюції оподаткування (з ХІХ ст.), коли в результаті розвитку виробництва і суспільного життя податки перетворюються на основне джерело державних доходів.

На першому етапі еволюції податкових відносин держава не мала фінансового апарату для визначення та збору податків, визначаючи лише необхідну суму коштів або обсяг ресурсів у натуральному вигляді, збір яких доручався місту або громаді, при цьому в структурі державних доходів переважали приватноправові доходи від експлуатації власних земель, промислів, майна, а публічно-правові доходи існували у нерозвиненій, зародковій формі данини, контрибуцій, дарів, за часів раннього середньовіччя в якості основних форм державних доходів також виступали домени і регалії.

Так, у Стародавньому Римі основними податками, які справлялися у натуральній формі, були поземельний податок, податки на живий інвентар, фруктові дерева, виноградники та нерухомість. При обчисленні податку на живий інвентар враховувалися худоба, якою володів землевласник, а також раби. Серед перших грошових податків, які існували в податковій системі Риму в II ст. н. е, слід відзначити «трибут», який встановлювався для всіх вільних громадян. Причиною його введення вважається розширення товарних відносин та наявність надлишків сільськогосподарської продукції.

До прийняття християнства в Київській Русі (до IX ст.) основним податком була данина, яка сплачувалася в натуральній формі і мала назву «полюддя» (від словосполучення «ходіння по людях»), її збирали князь та його дружина, щороку об'їжджаючи двори. Причому розмір данини не регламентувався і залежав від милості князя. За таких обставин після вбивства князя Ігоря княгиня Ольга запроваджує «погости» (центральні адміністративні місця для громад, де збирали данину), «уроки» та «устави» — розміри та зміст зборів. Це була перша реформа податкової системи, завдяки якій вдалося впорядкувати надходження данини. Після запровадження онуком княгині Ольги — князем Володимиром Святославовичем християнства (IX-XIII ст.) данина почала сплачуватися у грошовій формі (у вигляді гривні). При цьому селяни платили ще й натуральний оброк. Іншим видом податку тих часів було «поплужне», тобто податок з кожного плуга. Поплужне спрямовувалося на військові витрати, утримання князівського двору.

У період Литовської доби (XIV-XV ст.) суттєвих змін у системі податків не відбулося. Селяни повинні були сплачувати натуральний оброк, данину у натуральній формі, з'явилися відробітки на панщині та інші податки. Після 1569 року (після унії Литви з Польщею) на українських землях запроваджується польська податкова система, при якій селяни («холопи») зобов'язані були платити своїм панам (шляхті) панщину, натуральну данину, грошові податі та відбувати трудові повинності (відробітки на панщині), які складали від трьох до шести днів на тиждень.

Після приєднання українських земель до Росії основним податком стає «подимне», або подвірний податок, який сплачувався кожним селянським двором. Ним обкладалися однаковою мірою двору, де проживало, наприклад, 20 і більше душ, і двори, що складалися з двох-трьох осіб. Це викликало невдоволення населення і навіть повстання. Тому за правління Петра І в Російській імперії замість подвірної системи оподаткування було введене подушне, коли обкладалися податтю не двір, а душі. Тому цей податок отримав назву «поголовщина», або подушна подать. Ставка податку в розмірі 70 копійок з людини була незмінною і справлялася впродовж 70 років. В Україні цей податок проіснував до 1887 року.

Після жовтневої революції 1917 року основними податками стають контрибуції на заможні верстви населення на місцевому рівні, надзвичайні податки у вигляді революційного податку (якщо зарплата або пенсія перевищували 1500—3000 рублів) та фіскальна монополія. У період Непу (1921-1924 рр.) податки стають не тільки засобом тиску на заможні верстви суспільства, а й основним джерелом фінансування радянської системи. Замість контрибуцій та надзвичайних податків вводяться: акцизи на вина, сірники, спирт, тютюнові вироби, сіль, цукор, горілчані вироби та інші товари підвищеного попиту; промисловий податок, який сплачували підприємства всіх форм власності; прибутково-майновий податок з городян (з доходом більше 75 крб. на місяць) та єдиний сільськогосподарський податок у грошовій формі з селян. Проте централізація коштів і відсутність будь-якої самостійності позбавляли підприємства ініціативи і поступово втягували країну у фінансову кризу.

У 1930р. в СРСР було здійснено податкову реформу, котра замінила 86 податкових платежів і зборів двома – податком з обігу й податком з чистого прибутку, стягнення яких здійснював Наркомфін, а місцеві податки – територіальні органи Радянської влади.

Податок з обігу (або з обороту) був фактично універсальним акцизом, оскільки включався в остаточну роздрібну ціну товару, і в підсумку його сплачував споживач.

З початком Великої Вітчизняної війни (1941-1945 р.р.) економіка країни була відразу переорієнтована на воєнні потреби. Водночас зросли податки з населення (до 14 відсотків бюджетного значення). Було введено воєнний податок (стягувався до 1946р.), податок на неодружених та незаміжніх, а з 1944р. до сплати залучалися і малосімейні, що мали одну чи дві дитини. Були також підвищені ставки сільськогосподарського податку.

На окупованій території України німецькі окупанти встановили 25 видів грошових податків, серед яких податок з обороту, прибутковий, податок зі спадщини. Крім того було введено безліч місцевих податків.

Особливо важливі заходи щодо зниження податків з населення були проведені після 1953р. Перш за все це стосувалося реформи сільськогосподарського податку, яка суттєво виправила недоліки в оподаткуванні сільського населення. На основі нового закону був здійснений перехід до оподаткування за твердими ставками кожної сотки з присадибних ділянок.

Окрім обов’язкових платежів державних підприємств і організацій, державний бюджет СРСР поповнювався за рахунок податків з кооперативно-колгоспних підприємств та організацій, податків з населення, місцевих податків та зборів, неподаткових доходів та коштів, що надходили на основі державного кредиту. Система оподаткування в Радянському Союзі практично не змінювалася протягом багатьох років, доки країна з такою назвою не припинила своє існування.

З розпадом Радянського Союзу Україна стала на шлях самостійного державного розвитку, взявши курс на побудову ринкової економіки.

Кардинально змінилася податкова політика в Україні лише в 1991 р., коли був прийнятий Закон України “Про систему оподаткування”.

Останнім на даний час кроком реформування податкової системи стало підписання 02.12.2010 Податкового кодексу України (№ 2755-VI), який набрав чинності 01.01.2011 р.



Схожі:

Історичні передумови виникнення і розвитку податків iconЗагальні умови виникнення математичної школи в політичній економії
Для цього передовсім треба згадати історичні умови розвитку країн Західної Європи, які спричинили виникнення (перша половина XIX...
Історичні передумови виникнення і розвитку податків iconЗміст: Вступ Розділ Правові передумови виникнення договору міжнародного повітряного перевезення
Розділ Правові передумови виникнення договору міжнародного повітряного перевезення
Історичні передумови виникнення і розвитку податків iconСтан розвитку та функціонування народної освіти міста кременчука в післявоєнні роки
На розвиток та досягнення сучасної освітньої галузі міста Кременчука вплинули історичні передумови її формування, збереження традицій...
Історичні передумови виникнення і розвитку податків iconСтан розвитку та функціонування народної освіти міста кременчука в післявоєнні роки
На розвиток та досягнення сучасної освітньої галузі міста Кременчука вплинули історичні передумови її формування, збереження традицій...
Історичні передумови виникнення і розвитку податків iconГ. В. Фещенко аспірант Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Передумови становлення підготовки педагогічних кадрів до краєзнавчої роботи в школі (20–30-ті роки ХХ століття)
У статті розглядається впровадження основ шкільного краєзнавства у навчально-виховний процес та розкриваються історичні передумови...
Історичні передумови виникнення і розвитку податків iconПередумови виникнення Запорізької Січі, використання її урядом Речі Посполитої для захисту південних кордонів

Історичні передумови виникнення і розвитку податків iconІсторичні задачі як засіб формування і розвитку загальнокультурної компетенції
Н. В., Коваленко О.І. Історичні задачі як засіб формування І розвитку загальнокультурної компетенції. Навчально-довідковий посібник....
Історичні передумови виникнення і розвитку податків iconВиникнення та розквіт Київської Русі
Мета. Закріпити та поглибити знання учнів з історії виникнення та розквіту Київської Русі. Узагальнити основні поняття та події....
Історичні передумови виникнення і розвитку податків iconПісля вивчення теми №1 з всесвітньої історії «Передумови виникнення Першої світової війни. Війна та її наслідки»
Наддніпрянської України та західноукраїнських земель між собою, а також з аналогічними загальноєвропейськими
Історичні передумови виникнення і розвитку податків iconТема 16. Виникнення і розвиток буржуазної держави і права в Англії
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи