Лабораторна робота №11 виконується на прикладі швейної машини-напівавтомату 220 кл. Зміст звіту icon

Лабораторна робота №11 виконується на прикладі швейної машини-напівавтомату 220 кл. Зміст звіту




Скачати 119.48 Kb.
НазваЛабораторна робота №11 виконується на прикладі швейної машини-напівавтомату 220 кл. Зміст звіту
Дата конвертації28.05.2013
Розмір119.48 Kb.
ТипЛабораторна робота

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №11

ШВЕЙНІ МАШИНИ-НАПІВАВТОМАТИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ

ЗАКРІПОК ЧОВНИКОВИМ СТІБКОМ

Лабораторна робота №11 виконується на прикладі швейної машини-напівавтомату 220 кл.

Зміст звіту:

  1. Призначення та технологічні параметри швейної машини-напівавтомату 220 кл.

  2. Технологічний процес виконання закріпок на швейній машині-напівавтоматі 220 кл.

  3. Призначення, будова та регулювання механізму човника швейної машини-напівавтомату 220 кл.

  4. Призначення, будова та регулювання механізму ножа швейної машини-напівавтомату 220 кл.

Контрольні питання:

  1. Для чого призначений напівавтомат 220 кл.?

  2. За скільки стібків напівавтомат 220 кл. виконує малу або велику закріпки?

  3. Скільки обертів здійснює головний вал напівавтомату 220 кл. за одну хвилину?

  4. Які технологічні параметри закріпок, які виконується на напівавтоматі 220 кл.?

  5. Яку кількість каркасних, обвивочних або закріпних стібків виконує напівавтомат 220 кл. під час виконання малої або великої закріпкок?

  6. Яке передаточне відношення черв’ячної передачі напівавтомату 220 кл.?

  7. Скільки малих або великих закріпок виконує напівавтомат 220 кл. за один оберт копирного диска?

  8. За допомогою якого типу стібка виконуються закріпки на напівавтоматі 220 кл.?

  9. Між якими стібками відбувається перехід від каркасних стібків до обвивочних при виконанні малої або великої закріпки на напівавтоматі 220 кл.?

  10. Як закріплюється голка в голководі та який рух вона здійснює в напівавтоматі 220 кл.?

  11. Де встановлений голковід у напівавтоматі 220 кл.?

  12. Яка ланка є ведучою в механізмі голки напівавтомату 220 кл.?

  13. За допомогою якого механізму голка отримує зворотно-поступальний рух в напівавтоматі 220 кл.?

  14. Для чого призначена голка в напівавтоматі 220 кл.?

  15. Як встановлюється головний вал в напівавтоматі 220 кл.?

  16. Яка ланка є ведучою, та яка веденою в механізмі переміщення тканини напівавтомату 220 кл.?

  17. Яким чином переміщується матеріал в напівавтоматі 220 кл.?

  18. Як збільшити або зменшити величину переміщення матеріалу в повздовжньому та в поперечному напрямках в напівавтоматі 220 кл.?

  19. Для чого призначений механізм автоматичного зупинника напівавтомату 220 кл.?

  20. Яка ланка в механізмі автоматичного зупинника напівавтомату 220 кл. є ведучою?

  21. Скільки разів вимикається напівавтомат 220 кл. під час одного оберту копирного диску при виконання малої або великої закріпок?

  22. За допомогою якої передачі передається обертальний рух від електродвигуна до головного валу напівавтомату 220 кл.?

  23. Яка деталь перекидає пас з робочого шківа на холостий та навпаки в папівавтоматі 220 кл.?

  24. Який рух здійснює ніж в напівавтоматі 220 кл.?

  25. За допомогою якого пристрою виконується обрізка ниток в напівавтоматі 220 кл.?

  26. За допомогою якого пристрою можна забезпечити необхідний натяг голкової нитки в напівавтоматі 220 кл.?

  27. Для чого призначений ниткопритягувач у напівавтоматі 220 кл.?

  28. Який тип механізму ниткопритягувача використовується в напівавтоматі 220 кл.?

  29. Який тип механізму човника використовується в напівавтоматі 220 кл.?

  30. Яка деталь не входить в човниковий комплект напівавтомату 220 кл.?

  31. З чого складається човниковий комплект напівавтомату 220 кл.?

  32. Який рух здійснює човник в напівавтоматі 220 кл.?

  33. За допомогою якої деталі човник отримує визначений рух в напівавтоматі 220 кл.?

  34. В яких границях можна регулювати хід човника в напівавтоматі 220 кл.?

  35. Який мінімальний та максимальний хід човника в напівавтоматі 220 кл.?

  36. За допомогою якої деталі можна відрегулювати хід човника в напівавтоматі 220 кл.?

  37. За допомогою якої деталі можна відрегулювати своєчасність підходу носика човника до голки в напівавтоматі 220 кл.?

  38. Яким чином можна відрегулювати своєчасність підходу носика човника до голки в напівавтоматі 220 кл.?

  39. Скільки коливань робить човник за один оберт головного вала напівавтомату 220 кл.?



^ ШВЕЙНА МАШИНА НАПІВАВТОМАТ 220 класу

Напівавтомат призначений для виготовлення закріпок двонитковим човниковим стібком. Кількість обертів головного вала за хвилину 1200, довжина закріпки може бути від 3 до 16 мм, ширина – від 2 до 3 мм. Закріпка довжиною від 3 до 7 мм виготовляється за 21 прокол голки, довжиною від 7 до 16 мм за 42 проколи.

Механізм голки кривошипно-повзунний, ниткопритягувач кривошипно-коромисловий, човник центрально-шпульний коливний, матеріал рухається уздовж і поперек платформи напівавтомата. Напівавтомат містить механізм для обрізки ниток.

^ Процес виготовлення закріпки

Натисканням на педаль піднімають лапки тримача матеріалу, підкладають під них матеріал (рис. 144, а), опускають лапки, вмикають напівавтомат. При виконанні закріпки довжиною 3-7 мм голка переміщається тільки по вертикалі, матеріал рухається поперек платформи напівавтомата й за шість проколів голки прокладається п’ять каркасних стібків. При обвиванні каркаса матеріал одержує переміщення поперек платформи напівавтомата й, крім того, після кожного проколу голки зсувається вправо на частину довжини закріпки (стібки лягають впритул один до одного й повністю закривають каркас). Останні три проколи (рис. 144, б) є закріпляючими, матеріал при їхньому виконанні є нерухомим. Потім напівавтомат автоматично вимикається, а при підйомі тримача матеріалу виконується обрізка верхньої й нижньої ниток.

При виконанні закріпки довжиною 7-16 мм заміняють лапки тримача матеріалу й копірний диск. Після укладання матеріалу вмикають напівавтомат і за 13 проколів (рис. 144, в) прокладають 12 каркасних стібків при поперечних рухах матеріалу. При обвиванні каркаса матеріал одержує переміщення уздовж платформи напівавтомата й одночасно вправо від працюючого на частину довжини закріпки.




Рис. 144

Останні три проколи є закріпляючими, і матеріал в момент їхнього виконання є нерухомим. Потім напівавтомат автоматично вимикається й при підйомі затискача відбувається обрізка ниток.





Рис. 145



^ Механізм човника

Головний вал 1 (рис. 145) напівавтомата встановлюється в трьох втулках, закріплених у рукаві напівавтомата упорними гвинтами. На сферичну головку 2 коліна головного вала надівається верхня рознімна головка шатуна 3. Нижня головка шатуна за допомогою конусного шарнірного гвинта 4 і контргайки 5 з’єднується з коливним валиком 6. Цей валик надівається на вісь 7, що під платформою напівавтомата кріпиться упорним гвинтом 8. У паз валика 6 вставляється повзун 9, надітий на гвинтову ексцентричну шпильку 10 (див. рис. 147). Шпилька загвинчується в коромисло 11 і на неї нагвинчується гайка 12. Осьові зсуви повзуна 9 уздовж шпильки 10 усуваються шайбою 13 і притискним гвинтом 14, що загвинчується в шпильку 10. Коромисло 11 кріпиться штифтом 15 на човниковому валу 16, що встановлюється в двох втулках. На передньому кінці вала 16 двома упорними гвинтами 17 кріпиться двигун 18 човника.



Рис. 147

Під дією коліна головного вала шатун ^ 3 переміщається по вертикалі; при підйомі шатуна валик 6 і коромисло 11 повертаються проти годинникової стрілки. У цьому самому напрямку повертаються вал 16, двигун 18 човника й човник 19 (холостий хід).

Човниковий пристрій напівавтомата 220 кл. складається із човника ^ 19 (рис. 147), шпульного ковпачка 20, шпульки й ходу 21. До ходу 21 трьома притискними гвинтами 22 кріпиться заднє кільце 23, що створює своїми стінками паз, у який уставляється човник 19 пояском 24. Хід 21 і заднє кільце 23 двома притискними гвинтами 25 кріпляться через прокладки (фольга) до платформи напівавтомата. Щоб паз був закритий і підпружинений, до ходу 21 притискними гвинтами 26 через пружини 27 кріпиться переднє кільце 28. На палець 29 надівається шпульний ковпачок зі шпулькою й закривається на ньому замочком 30. Палець 31 шпульного ковпачка 20 уставляється в паз 32 кільця 28. Таке з’єднання забезпечує відносну нерухомість шпульного ковпачка 20 при коливному човнику 19. До шпульного ковпачка 20 притискним гвинтом 33 кріпиться пластинчаста пружина 34, що служить для регулювання натягу нижньої нитки. Кінець пружини вставляється в паз шпульного ковпачка, що забезпечує її нерухомість. До ходу 21 зверху за допомогою притискного гвинта й шпильки кріпиться пластина 35, яка запобігає потраплянню нитки всередину ходу 21.

Регулювання:

  • час підходу носика човника до голки регулюється поворотом двигуна ^ 18 човника послеослабления гвинтів 17;

  • величина ходу човника регулюються поворотом шпильки 10 після ослаблення гайки 12; при наближенні ексцентриситету шпильки 10 до осі 7 хід човника зменшується, одночасно змінюється і його положення відносно голки залежно від напрямку повороту шпильки 10;

  • місце розташування човника відносно голки можна змінити додаванням або видаленням прокладок з фольги між кільцем 23 і платформою напівавтомата; при цьому регулюванні встановлюється зазор між голкою й човником, що дорівнює 0,1-0,2 мм, при підйомі голки з нижнього крайнього положення на 2-2,5 мм;

  • натяг нитки регулюється гвинтом 33; при загвинченні гвинта натяг нитки збільшується.


^ Процес утворення стібка

Процес утворення стібка можна розділити на кілька стадій.

1. Голка 1 проколює матеріал й опускається в нижнє крайнє положення (рис. 148). При підйомі голки 1 на 2-2,5 мм із боку короткого жолобка утворюється з нитки петля, яку захоплює носик човника 2, повертаючись за годинниковою стрілкою.

2. Носик човника 2 розширює петлю голки й починає обводити її навколо шпульки й шпульного ковпачка 3.

3. Після обведення петлі голки навколо шпульного ковпачка 3 більш ніж на 180° ниткопритягувач починає затягувати стібок.

4. Відбувається остаточне затягування стібка й виведення петлі з човникового пристрою.

5. Матеріал просувається, а човник 2 здійснює холостий хід, рухаючись проти годинникової стрілки.




Рис. 148


^ Механізм просування матеріалу

Механізм просування матеріалу аналогічний механізму напівавтомата 95 кл. Розглянемо один з кінематичних ланцюгів цього механізму – тримач матеріалу.

До планки ^ 36 двигуна матеріалу (рис. 149) кріпиться кронштейн 37, його положення відносно планки 36 фіксується двома шпильками 38 і гвинтами 39. Передня частина кронштейна 37 має вертикальні пази 40, куди вкладаються лапки 41 тримача матеріалу. Ці лапки у верхній частині шарнірними гвинтами 42 з’єднуються із планкою 43, що під дією пружини 44 притискає лапки до матеріалу. Другий кінець пружини 44 кріпиться гвинтом 45. У лапки 41 запресовані шпильки 46, які виводяться у вікно пластини 47. Пластина прикріплюється до кронштейна 37 чотирма притискними гвинтами 48.

Під шпильки 46 підходить палець кронштейна (див. рис. 145), що притискним гвинтом кріпиться на стержні 51. Цей стержень проходить через отвір фронтової частини напівавтомата, угорі через регулювальний гвинт 52. Стержень 51 упорним гвинтом 53 кріпиться в пружинотримачі 54, на який діє пружина 55, і прагне його опустити. Брусок пружинотримача 54 вставлений у паз напівавтомата, і до нього притискним гвинтом 56 кріпиться кронштейн 57. Шпилька 58 торкається переднього плеча важеля 59 підйому тримача матеріалу, що встановлюється на шарнірному гвинті 60.

При повороті важеля 59 за годинниковою стрілкою пружинотримач 54, стержень 51 і кронштейн 49 піднімаються. Кронштейн 49 натискає на шпильки 46 (див. рис. 149), і лапки 41, розтягуючи пружину 44, піднімаються. Стержень 51 (див. рис. 145) опускається під дією пружин 55, а лапки під дією пружини 44.

Регулювання:

  • тиск пружини 55 регулюється гвинтом 52, яка стягуючим гвинтом 66 прикріплюється до кронштейна 67, а він двома притискними гвинтами – до стійки рукава напівавтомата. На нижню шпильку 68 важеля 64 надівається повзун 69, що вставляється у вилочку 70. Вилочка двома притискними гвинтами 71 кріпиться на штанзі 72.




Рис. 149


^ Механізм ножів і пристрій для відводу й затискання верхньої нитки

До зовнішньої поверхні копірного диска трьома притискними гвинтами 61 (рис. 150) кріпиться диск 62. У паз диска 62 вставляється ролик 63, який надівається на шпильку важеля 64. Друга шпилька 65 цього важеля вставляється у втулку, яка стягуючим гвинтом 66 прикріплюється до кронштейна 67, а він двома притискними гвинтами – до стійки рукава напівавтомата. На нижню шпильку 68 важеля 64 надівається повзун 69, який вставляється у вилочку 70. Вилочка двома притискними гвинтами 71 кріпиться на штанзі 72 рейки. Штанга проходить у пазу платформи напівавтомата, і її напрямними є дві пластини 73 й 74. До переднього кінця штанги трьома притискними гвинтами кріпиться рейка 75. Знизу гвинтом 76 до пластини платформи напівавтомата кріпиться кронштейн 77 з контргайкою 78. На його вісь надівається зубчасте колесо 79, у яку запресовується тримач 80. До нього притискним гвинтом 81 прикріплюються нижній ніж 82 і верхній ніж 83 з ріжучими кромками 84 й 85. Важіль 64 своїм верхнім кінцем через ланки 86, 87 з’єднується за допомогою сферичних гвинтів з важелем 59.

За один оберт головного вала ^ 1 до вимикання напівавтомата ролик 63 під дією паза І диска 62 зсувається до працюючого, важіль 64 повертається проти годинникової стрілки, повзун 69 переміщає штангу 72 разом з рейкою 75 від працюючого, зубчасте колесо й ножі повертаються за годинниковою стрілкою й займають положення (рис. 151, І), при якому верхній ніж 83 (див. рис. 150) відводить нижню нитку вперед, щоб вона не заважала нижньому ножу 82 захопити петлю верхньої нитки. При вимиканні напівавтомата ролик 63 під дією паза ІІ ще раз зсувається до працюючого (рис. 151, ІІ). Нижній ніж 82 входить у петлю верхньої нитки. При натисканні на педаль підйому тримача матеріалу важіль 59 (див. рис. 150) повертається за годинниковою стрілкою, через ланки 86, 87 важіль 64 третій раз повертається проти годинникової стрілки в межах кривизни паза ІІІ. Ножі відтягають нитки до працюючого (рис. 151, ІІІ, ІV). Потім лезо 85 відрізає нижню нитку, а лезо 84 – верхню. При вмиканні напівавтомата в період першого оберту вала 1 (див. рис. 150) ролик 63 і ножі під дією паза ІV повертаються проти годинникової стрілки, оскільки ролик 63 рухається від працюючого. У період п’ятого оберту головного вала на ролик діє кривизна V і він другий раз зсувається до працюючого, переводячи ножі у вихідне положення.

Щоб уникнути висмикування нитки з голки під час перших і других проколів у напівавтоматі передбачений пристрій для затискання нитки. До нижньої частини голководу притискним гвинтом кріпиться пластинчаста пружина 88 (див. рис. 150), що є нитконапрямлячем. До голководу шарнірним гвинтом 89 приєднується важіль 90 затискання, верхнє плече якого проходить через прорізь напівавтомата й перебуває між пальцями штовхача 91, закріпленого упорним гвинтом на тязі 92. Задній кінець тяги 92 загвинчується в головку 93 і закріплюється гайкою 94. Головка 93 за допомогою шарнірного гвинта 95 з’єднується з вертикальним плечем важеля 96. Цей важіль утримується на шарнірному гвинті 97, що загвинчується в рукав напівавтомата й перебуває під дією пружини 98. До горизонтального плеча важеля 96 упорним гвинтом 99 кріпиться щуп 100. Поворотні рухи важеля 96 обмежуються гвинтом 101, що впирається в пластину 102 при опусканні щупа 100.

Верхня нитка з вушка ниткопритягувача вводиться в дротовий нитконапрямляч на фронтовій дошці, потім заводиться на крючковий нитконапрямляч 103 і вводиться в прорізь пружини 88, після чого вводиться у вушко голки.

При вмиканні напівавтомата, коли голка опускається вниз, щуп ^ 100 потрапляє в западину копірного диска, важіль 96 під дією пружини 98 повертається за годинниковою стрілкою до упору гвинта 101 у пластину 102. Тяга 92 зсувається разом зі штовхачем 91 до працюючого й повертає важіль 90 затискача проти годинникової стрілки. Нижнє плече важеля 90 натискає на пружину 88, затискаючи нитку. При підйомі голки на щуп 100 діє кулачок 104 і затискання нитки припиняється, оскільки човник обводить її навколо шпульного ковпачка. При другому проколі голки знову щуп потрапляє в западину копірного диска, знову відбувається затискання нитки, а коли щуп знову стикається з обідом диска, затискання нитки припиняється.





Рис. 150


У момент обрізки ниток верхня нитка повинна бути виведена із човникового пристрою відводчиком, що має трохи інший конструктивну будову у порівнянні з напівавтоматом 95 кл. У фронтовій частині напівавтомата упорним гвинтом 105 кріпиться тримач 106.

До нього за допомогою шарнірного гвинта 107 прикріплюється важіль 108 відводчика.

Його ліве плече виконане у вигляді вилочки, у яку входить шпилька 109. Стійка шпильки за допомогою заклепки кріпиться на кронштейні 49 (див. рис. 145, 146). До другого плеча важеля 108 притискним гвинтом прикріплюється відводчик 110.

При підйомі тримача матеріалу шпилька ^ 109 повертає важіль 108 разом з відводчиком за годинниковою стрілкою й останній витягає нитку із човникового пристрою.

Регулювання:

  • місце розташування ножів відносно лінії руху голки регулюється переміщенням штанги ^ 72 уздовж платформи напівавтомата після ослаблення гвинтів 71 рейки 75; при переміщенні штанги 72 від працюючого ножі повертаються за годинниковою стрілкою й підходять ближче до лінії руху голки;

  • час руху ножів регулюється поворотом пазового диска 62 (див. рис. 150) після ослаблення гвинтів 61;

  • час початку першого затискання нитки регулюється переміщенням стержня щупа 100 уздовж платформи напівавтомата після ослаблення гвинта 99;

  • час початку першого ослаблення нитки регулюється переміщенням кулачка ^ 104 після ослаблення гвинтів 111;

  • зусилля натискання штовхача 91 на важіль 90, тобто зусилля затискання нитки, регулюється поворотом головки 93 тяги 92 на ціле число обертів після ослаблення гайки 94 цієї тяги й гвинта 95 або переміщенням штовхача 91 уздовж тяги 92 після ослаблення гвинта штовхача;

  • місце розташування відводчика ^ 110 відносно лінії руху голки може бути відрегульовано переміщенням стержня тримача 106 по вертикалі після ослаблення гвинта 105.

Заправлення ниток у напівавтоматі

Нитки в напівавтоматі заправляють так само, як у напівавтоматах, що виконують човниковий стібок. Варто пам’ятати, що нижня нитка після заправлення під пружину 34 (див. рис. 147) уводиться в отвір пальця 31.




Рис. 151





Схожі:

Лабораторна робота №11 виконується на прикладі швейної машини-напівавтомату 220 кл. Зміст звіту iconЛабораторна робота №9 швейні машини-напівавтомати для пришивання гудзиків човниковим стібком лабораторна робота №9 виконується на прикладі швейної машини-напівавтомату 27 кл. Зміст звіту
Призначення, будова та регулювання механізму голки швейної машини-напівавтомату 27 кл
Лабораторна робота №11 виконується на прикладі швейної машини-напівавтомату 220 кл. Зміст звіту iconЛабораторна робота №10 виконується на прикладі швейної машини-напівавтомату 95 кл. Зміст звіту
Призначення, будова та регулювання механізму двигуна тканини швейної машини-напівавтомату 95 кл
Лабораторна робота №11 виконується на прикладі швейної машини-напівавтомату 220 кл. Зміст звіту iconЛабораторна робота №12 швейні машини-напівавтомати для виконання прямих петель човниковим стібком лабораторна робота №12 виконується на прикладі швейної машини-напівавтомату 25-а кл
Призначення, будова та регулювання механізму голки швейної машини-напівавтомату 25-а кл
Лабораторна робота №11 виконується на прикладі швейної машини-напівавтомату 220 кл. Зміст звіту iconЛабораторна робота №5 швейні машини для виконання зиґЗАҐоподібної строчки
Призначення, будова та регулювання механізму ниткопритягувача швейної машини 26 кл
Лабораторна робота №11 виконується на прикладі швейної машини-напівавтомату 220 кл. Зміст звіту iconЛабораторна робота №6 швейні машини для виконання потайних стібків
Призначення, будова та регулювання механізму зубчастої рейки швейної машини 85 кл
Лабораторна робота №11 виконується на прикладі швейної машини-напівавтомату 220 кл. Зміст звіту iconЛабораторна робота №7 швейні машини для виконання стібків класу 500
Призначення, будова та регулювання механізму зубчастих рейок швейної машини 85 кл
Лабораторна робота №11 виконується на прикладі швейної машини-напівавтомату 220 кл. Зміст звіту iconЛабораторна робота №8 швейні машини для виконання стібків типу 406
Призначення, будова та регулювання механізму зубчастих рейок швейної машини 876 кл
Лабораторна робота №11 виконується на прикладі швейної машини-напівавтомату 220 кл. Зміст звіту iconУрок Тема Ознайомлення з будовою швейної машини
Варіативний модуль: Технологія виготовлення швейних виробів (машинним способом)
Лабораторна робота №11 виконується на прикладі швейної машини-напівавтомату 220 кл. Зміст звіту iconЗаписи в журналі
Дата в зошитах з іноземних мов записується так як це прийнято у країні мова котрої вивчається. Після дати необхідно вказати де виконується...
Лабораторна робота №11 виконується на прикладі швейної машини-напівавтомату 220 кл. Зміст звіту iconЛабораторна робота №24 резонанс напруг
При підготовці до роботи студенти мають скласти протокол звіту, ознайомитись з методичними вказівками, робочим завданням та відповісти...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи