Лабораторна робота №8 швейні машини для виконання стібків типу 406 icon

Лабораторна робота №8 швейні машини для виконання стібків типу 406




Скачати 394.67 Kb.
НазваЛабораторна робота №8 швейні машини для виконання стібків типу 406
Дата конвертації28.05.2013
Розмір394.67 Kb.
ТипЛабораторна робота

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №8

ШВЕЙНІ МАШИНИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ СТІБКІВ ТИПУ 406

Практична робота №8 виконується на прикладі швейної машини 876 кл.

Зміст звіту:

  1. Призначення та технологічні параметри швейної машини 876 кл.

  2. Процес утворення стібка типу 406.

  3. Призначення, будова та регулювання механізму голки швейної машини 876 кл.

  4. Призначення, будова та регулювання механізму петельника швейної машини 876 кл.

  5. Призначення, будова та регулювання механізму зубчастих рейок швейної машини 876 кл.

Контрольні питання:

  1. Для чого призначена швейна машина 876 кл.?

  2. Які стібки можна виконувати на швейній машині 876 кл.?

  3. Робочі органи швейної машини 876 кл. та для чого вони призначені?

  4. Які технологічні параметри швейної машини 876 кл.?

  5. За допомогою чого передається обертальний рух від електропривода до головного вала машини 876 кл.?

  6. Як встановлюється головний вал в машині 876 кл.?

  7. За допомогою яких механізмів обертальний рух головного вала перетворюється у визначений рух робочих органів в швейній машині 876 кл.?

  8. Для чого призначений механізм голки в швейній машині 876 кл.?

  9. На скільки міліметрів права голка вище за ліву в машині 876 кл.?

  10. Які регулювання є в механізмі голки швейної машини 876 кл. та яким чином і за допомогою чого їх можна здійснити?

  11. Яка ланка в механізмі голки швейної машини 876 кл. є ведучою та яка є веденою?

  12. Яким чином встановлені вали та осі, які входять до складу механізму голки швейної машини 876 кл.?

  13. Для чого призначений механізм петельника в швейній машині 876 кл.?

  14. Які регулювання є в механізмі петельника швейної машини 876 кл. та яким чином і за допомогою чого їх можна здійснити?

  15. Яка ланка в механізмі петельника швейної машини 876 кл. є ведучою та яка є веденою?

  16. Для чого призначений механізм зубчастих рейок в швейній машині 876 кл.?

  17. В якому напрямку може переміщуватися тканина в машині 876 кл.?

  18. Яка зубчаста рейка розташована ближче до працюючого в машині 876 кл.?

  19. Які регулювання є в механізмі зубчастої рейки швейної машини 876 кл. та яким чином і за допомогою чого їх можна здійснити?

  20. Яка ланка в механізмі зубчастої рейки швейної машини 876 кл. є ведучою та яка є веденою?

  21. Яким чином встановлені вали та осі, які входять до складу механізму зубчастої рейки швейної машини 876 кл.?

  22. Як виконується змащення в швейній машині 876 кл.?


^ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПЛОСКІ ЛАНЦЮГОВІ СТІБКИ.

ПРОЦЕС УТВОРЕННЯ СТІБКІВ ТИПУ 406


Відомі тенденції до розширення використання ланцюгових строчок та відповідного збільшення частки випуску швейних машин ланцюгового стібка. Це зумовлено важливими корисними характеристиками стібків класу 400 та відомими перевагами машин ланцюгового стібка порівняно з човниковими швейними машинами. Зокрема, така строчка еластична та розтяжна у три рази більше, ніж човникова.

Строчка, яка утворюється дворядним тринитковим плоским ланцюговим стібком застосовується для підшивання зрізів білизняних виробів з легкого еластичного трикотажного полотна.

Утворення дворядного триниткового плоского стібка типу 406 петельником, що здійснює складний просторовий рух, показаний на рис. 5. Голки 1 і 2 із заправленими в них нитками A1 і А2 виконують зворотно-поступальний рух у вертикальній площині (по осі Y), а петельник 3 із заправленою в нього ниткою В – складний просторовий рух, що складається з коливальних рухів поперек лінії строчки (по осі Z) і зворотно-поступальних рухів уздовж лінії строчки (по осі X). Голки встановлені по одній лінії уздовж осі Z таким чином, щоб їхні довгі жолобки були звернені до оператора, а вісь вушка голки була б спрямована по лінії просування матеріалу 4 (уздовж осі X). При цьому сторона голок, що має виїмку й короткі жолобки, виявиться спрямованою від оператора убік просування матеріалу.

Голки встановлені в голкотримач над голковою пластиною таким чином, що ліва голка (якщо дивитися з боку оператора) розташовується завжди нижче правої на величину, що залежить від відстані між голками. Це обумовлено тим, що при русі вліво петельник перетинає лінію вертикальної осі правої голки раніше, ніж лівої і, отже, для забезпечення найкращих умов захоплення петель голкових ниток петля-напуск на правій голці повинна утворюватися раніше, ніж на лівій. Коли ж петельник рухається вправо (у фазі затягування стібка), то ліва нитка повинна скинутися з носика петельника раніше, ніж права. Тому в машині 876 кл. ПМЗ при відстані між голками 4 мм ліва голка встановлюється нижче правої на 3 мм.

Для зручності розгляду циклу почнемо із крайнього нижнього положення голок 1 і 2 (рис. 5, а). При цьому петельник 3 повинен розміщуватися в крайньому правому положенні. Нитки A1 і А2 голок натягнуті так само, як і нитка В петельника.

При русі голок уверх їхні нитки A1 і А2 утворюють петлі з боку короткого жолобка (рис. 5, б), у які послідовно входить носик петельника при його русі вліво. При цьому петельник проходить за голками, якщо дивитися з боку оператора, і ніби надягає на себе петлі голкових ниток A1 і А2, одночасно проводячи в них свою нитку В, яка в цей час витягається з бобіни. Траєкторія петельника в горизонтальній площині (вид у плані) має еліпсоподібну форму. Тому, здійснюючи коливальний рух уперед, петельник, проходячи за голками, має ще невеликий поступальний рух проти напрямку просування матеріалу (на оператора). Щоб при підході до лівої голки петельник своїм тілом не погнув праву голку, його встановлюють у горизонтальній площині під деяким кутом до осі Z (кутом атаки біля 5°).

Як тільки голки виходять із матеріалу 4, починається його просування по осі X від оператора. При крайньому верхньому положенні голок (рис. 5, в) петельник розміщується в крайньому лівому положенні. У цей період він інтенсивно рухається уздовж лінії строчки (по осі X) проти напрямку просування матеріалу з надягнутими на себе голковими нитками A1 і А2. Відбувається затягування голкових петель і нитки В самого петельника в попередньому стібку.

При русі голок униз (рис. 5, г) петельник продовжує рухатися поступально уздовж лінії строчки (вісь ^ X) на оператора, затягуючи голкові нитки A1 і А2 і виводячи свою нитку В на лінію руху голок. При цьому він опиняється перед голками, які, рухаючись униз, проколюють матеріал 4 і проводять у нього свої нитки, що змотуються у цей час із бобін для утворення наступного стібка. При подальшому русі вниз голки, проходячи за петельником, заколюють його нитку, тобто проходять у трикутник, утворений самим тілом петельника, його ниткою В, що йде від попереднього стібка, і петлями своїх ниток A1 і А2. Петельник при цьому рухається вправо, причому його нитка залишається увесь час натягнутою, оскільки її надлишок вибирається ниткоподавачем. З моменту входу голок у матеріал просування матеріалу закінчується й зубчаста рейка виконує холостий хід, повертаючись у вихідне положення під голковою пластиною.

При подальшому русі голок униз (рис. 5, д) петельник продовжує рухатися вправо у своє вихідне положення й виходить послідовно з петель голкових ниток A1 і А2, скидаючи їх на свою петлю В, що висить на голках. При цьому голки, рухаючись униз, затягують свої петлі, утворені в попередньому стібку й одночасно частково витягають із бобіни нитки для утворення наступного стібка. У момент, коли голки наближаються до свого крайнього нижнього положення, петельник затягує свою нитку В, рухаючись вправо, одночасно здійснюючи поступальний рух уздовж лінії строчки (по осі X) у напрямку просування матеріалу 4, і повертається у вихідне положення за лінію руху голок. Після цього цикл повторюється.

Слід зважати на те, що остаточне затягування стібка відбувається не відразу, а на другому-третьому циклі, залежно від товщини, фізико-механічних властивостей матеріалу й необхідної величини затягування стібка. Так, при пошитті білизняного трикотажу щоб уникнути стягування матеріалу між строчками необхідно забезпечити значно меншу величину затягування стібка, ніж при пошитті щільних матеріалів або при утворенні рельєфних строчок.

Крім настроювання системи ниткоподачі, час і величина затягування стібка забезпечуються геометрією пальця голкової пластини й носика петельника. Чим довшим буде палець голкової пластини між голками, тим пізніше буде відбуватися затягування стібка і чим більшим буде периметр пальця в поперечному перерізі, тим слабкішим буде затягнутий стібок в кінцевому вигляді. Особливе значення має товщина пальця голкової пластини й геометрія його нижньої частини. Для плоскошовних машин, що працюють із кроком строчки 2-2,5 мм, при пошитті трикотажу рекомендується довжину пальця робити 6-6,5 мм, а товщину 3 мм.




Рис. 5. Утворення багаторядних плоских стібків типу 406:

1 – ліва голка; 2 – права голка; 3 – петельник; А1 – нитка лівої голки;

А2 – нитка правої голки; В – нитка петельника

Конфігурація пальця повинна сприяти безперешкодному сходу щойно сформованих стібків при просуванні матеріалу, для чого уздовж пальця голкової пластини робляться скоси із чистотою обробки не нижче 9 класу, а в місцях перегину ниток відносно кромок голкової пластини – радіуси закруглень не менше, ніж 1 мм.


^ ШВЕЙНА МАШИНА 876 КЛ. ПМЗ


Двоголкова плоскошовна швейна машина 876 кл. призначена для підшивання зрізів білизняних виробів з легкого еластичного трикотажного полотна. Швейна машина виконує тринитковий плоский ланцюговий стібок, утворений двома голками й одним петельником (тип 406). Конструкція швейної машини є базовою для створення широкого ряду модифікацій і варіантів на її основі.


Механізм голки кривошипно-повзунний, шестиланковий.

Петельниковий пристрій складається з тримача з петельником, що приводиться в рух від головного вала швейної машини двома чотириланковиками.

Петельник виконує коливальні рухи поперек лінії строчки у вертикальній площині й зворотно-поступальні – уздовж лінії строчки в горизонтальній площині.

Механізм просування рейкового типу.

Подача матеріалу здійснюється двома зубчастими рейками - основною й диференціальною (або додатковою), у напрямку від оператора зі співвідношенням величин подач від 1:1 до 1:2.

Швейна машина містить регульований напрямляч для підгинання зрізу й обмежувач краю матеріалу.

Система змащення швейної машини централізована, автоматична, під тиском від насоса подвійної дії з рециркуляцією мастила.

Робочими органами швейної машини є: дві голки, петельник, дві зубчасті рейки для подачі матеріалу, пристрій для подачі й натягу ниток голок і петельника й притискна лапка.

Корпус швейної машини складається з рукава, платформи й підставки, з'єднаних між собою.

Рукав із платформою з’єднаний чотирма болтами й двома конічними штифтами з торцевим ущільненням по площині рознімання у вигляді гумового кільця, поміщеного в спеціальну канавку.

Платформа з підставкою з’єднана чотирма гвинтами з ущільнювальною прокладкою в площині рознімання прямокутного перетину з мастилобензостійкої гуми.

У рукаві швейної машини змонтований: верхній хитний вал з передачею від головного вала у вигляді шатуна й кривошипа, механізм голки, система ниткоподачі голок, притискна лапка, механізм підйому притискної лапки й звільнення регуляторів натягу, а також елементи системи змащення.


У платформі швейної машини змонтовані: обертовий головний вал, що складається із двох співвісних колінчастих валів, з’єднаних між собою жорсткою муфтою, механізм петельника, система ниткоподачі петельника, диференціальний механізм двигуна матеріалу, механізм зміни довжини стібка, механізм зміни величини диференціальної подачі й елементи системи змащення.

У підставці змонтовано: шестерний насос подвійної дії зі шківом на правому кінці вихідного валика, система фільтрації й забору мастила, покажчик рівня мастила й сполучних елементів системи мастилоподачі.

Швейна машина встановлюється на чотирьох гумових амортизаторах на двох металевих кронштейнах у вирізі кришки стола. Шків швейної машини обертається в напрямку від оператора або за годинниковою стрілкою, якщо дивитися на нього праворуч.

Шків масляного насоса розташований в одній вертикальній площині зі шківом головного вала швейної машини й приводиться в рух потиличною частиною клинового паса, що з’єднує головний вал швейної машини з електродвигуном.

Вмикання електродвигуна здійснюється поворотним перемикачем барабанного типу, змонтованим праворуч під кришкою стола.


Стіл швейної машини виконаний із гнутого профілю із кришкою, покритою пластиком, має лінійку із сантиметровими поділками на передньому торці. Стіл установлений на гумових башмаках для зменшення амортизації. Висота стола регулюється в межах від 760 мм до 840 мм. Для надійного встановлення стола одна з його ніжок зроблена регульованою по довжині, що досягається за допомогою гвинтової пари в нижній частині ніжки.

Електродвигун із фрикціоном кріпиться на кронштейні до двох поздовжніх труб, закріплених до задніх стінок боковин стола, і регулюється як у вертикальній, так і в горизонтальної площинах. На трубі, закріпленої до нижніх поперечок боковин стола, кріпляться дві педалі управління швейною машиною: ліва (широка) – для пуску й зупинення швейної машини й права (вузька) – для підйому й опускання притискної лапки.

Ліва педаль через систему шатунів і важелів з’єднана з важелем вмикання фрикціона електродвигуна, а права – з’єднана за допомогою ланцюга й шатуна з важелем підйому й опускання притискної лапки.

При підйомі притискної лапки одночасно звільняються регулятори натягу ниток голок і петельника.


Електродвигун з’єднаний з головним валом швейної машини клиновим пасом нульового профілю.

Праворуч від корпуса швейної машини на правій боковині стола закріплена бобінна стійка з бобінотримачами, на яких може одночасно розміщатися чотири бобіни з нитками (три робочі й одна запасна).

До кронштейнів бобінотримачів на високих штангах прикріплена рамка з отворами й проміжною планкою для напрямлення ниток. З лівої сторони під кришкою стола розташований висувний дерев’яний ящик для інструментів і приладь швейної машини.

У швейної машині регулюються: натяг ниток, тиск лапки на матеріал, довжина стібка, величина диференціальної подачі, відстань від кромки матеріалу, що підшивається, до лінії строчки й висота стола. Крім того, є регулювання в самих механізмах.

Оптимальну частоту обертання головного вала вибирають залежно від товщини, щільності й інших фізико-механічних властивостей матеріалів, що зшиваються, і застосовуваних ниток.

При пошитті виробів, що містять синтетичні волокна, а також виробів з віскозного й ацетатного шовку, частота обертання головного вала повинна бути зменшена щоб уникнути оплавлення ниток у голкових отворах, а також отворів від голки в матеріалі. Частоту обертання головного вала зменшують також при використанні капронових і лавсанових ниток.

Довжина стібка може змінюватися самовільно в межах ± 5% від номіналу залежно від частоти обертання головного вала, а також при переходах, на місцевих стовщеннях і швах.


Відстань між строчками на матеріалі може бути трохи менше відстані між голками (на 8-10%) за рахунок утягування петельникової нитки, особливо на тонких матеріалах і на матеріалах підвищеної розтяжності.

На швейній машині зшивають вироби із трикотажних полотен, виготовлених з бавовняної пряжі, віскозного і ацетатного шовку, а також із синтетичних волокон таких переплетень: тонколастикового полотна, дволастикового полотна, основов’язаного полотна.


^ Технічна характеристика швейної машини

Найбільша частота обертання головного вала, об/хв 5200

Довжина стібка (крок подачі матеріалу), мм 1,8-2,8

Відстань між голками, мм 4

Найбільша сумарна товщина матеріалів,

що зшиваються, у стислому стані, мм 2,5

Висота підйому притискної лапки, мм 5

Виліт рукава, мм 230


^ Головний вал швейної машини й передача між валами

Головний вал здійснює кінематичний зв’язок між всіма механізмами швейної машини й передає рух до всім робочим органам.

Головний вал швейної машини (рис. 19) розташований у нижній частині головки й складається із двох колінчастих валів 21 і 18, встановлених співвосно й закріплених між собою жорсткою муфтою 20 із гвинтами 19.

Лівий колінчастий вал 21 встановлений у двох опорах 1 і 26, причому ліва опора 1 є підшипником кочення, а права 23 – бронзовою втулкою, тобто підшипником ковзання.

Правий колінчастий вал 18 встановлений у двох опорах 17 і 15, причому обидві опори виконані у вигляді підшипників кочення.

На колінчастому валу ^ 21 закріплений ексцентрик 27 приводу механізму горизонтального переміщення двигуна матеріалу й ексцентрик 25 з ланкою 24 приводу механізму вертикального переміщення двигуна матеріалу. Осьові переміщення цих ланок усуваються закріпленими на валу стопорним кільцем 25 із гвинтами 2 і стопорним кільцем 26. На валу 21 закріплений також ексцентрик 3 осьового переміщення валика приводу петельника, що передає петельнику рух уздовж лінії строчки, і коліно, що передає рух петельнику поперек лінії строчки. На правому кінці вала 21 закріплений нитковідтягувач 22 петельникової нитки (кулачкового типу).

Колінчастий вал ^ 18 передає коливальний рух верхньому валу 5 через шатун 12 і коромисло 9, з’єднане із шатуном за допомогою осі 7 і сферичного шарнірного підшипника 8. На правому кінці вала 18 закріплений шків 14 з ковпачком 13.

Верхній вал 5 установлений у трьох опорах 4, 6 і 10, що представляють собою підшипники ковзання (бронзові втулки). Коромисло 9 закріплене на верхньому валу 5 за допомогою клемового з’єднання, що стягається гвинтами 11. На щічках коліна вала 18 закріплені противаги 16, що слугують для зрівноважування головного вала.

Відстань по вертикалі між осями головного й верхнього валів дорівнює 175 мм, однак верхній вал зміщений відносно головного вала убік оператора по горизонталі на 16 мм. Радіус осі коліна вала 18 дорівнює 12 мм, а вісь 7 кривошипа 9 відстоїть від осі верхнього вала 5 на 21,3 мм.

Кут коливання верхнього вала становить 70°, причому цей кут ділиться навпіл горизонтальною площиною, що проходить через вісь верхнього вала.





Рис. 19. Конструктивна схема передачі руху між валами

швейної машини 876 кл. ПМЗ


^ Механізм голки

Механізм голки виконує такі функції: прокол голками матеріалу, проведення ниток через матеріал, утворення петлі-напуску й затягування стібка.

У швейній машині застосований кривошипно-повзунний механізм голки (рис. 20, а). Голковід 6 з голкотримачем 4 і закріпленими в ньому двома голками 1 виконує зворотно-поступальні рухи у вертикальній площині у втулках 7 і 14.





Рис. 20. Механізм голки швейної машини 876 кл. ПМЗ:

а – конструктивна схема; б – параметри установки голок;

в – кінематична схема механізму


Голковід одержує рух від верхнього коливного вала ^ 18, через коромисло 17, палець 16, голковий підшипник 15, шатун 11 і поводок 9 із клемовим з’єднанням, закріпленим гвинтом 10. Голковий підшипник 15 і шатун 11 утримуються від осьового зсуву шайбою 13 і гвинтом 12, угвинченим у палець 16. На шатуні 11 гвинтом 19 і на повідку 9 гвинтом 10 закріплені ниткоподавачі 23 і 8.

Хід голководу дорівнює 31 мм. З них над голковою пластиною ліва голка піднімається на 7 мм і під голкову пластину опускається на 24 мм. Права голка піднята відносно лівої голки на 3 мм. Голковід 6 виготовлений порожнім. У нього до упору вставлений хвостовик голкотримача 4 із двома голками 1. Щоб виключити можливість повороту голкотримача навколо осі й частково зняти радіальні навантаження, правий кінець повідка 9 входить у камінь 20, що ковзає по пазу напрямної 21, закріпленої на торцевій площині фронтової частини рукава гвинтами 22. Голки 1 вставляються в голкотримач 4 до упору й закріплюються гвинтами 3. Гвинт 5 кріпить на голкотримачі дротовий нитконапрямляч 2.

Схема установки голок відносно верху голкової пластини наведена на рис. 20, б. Для забезпечення нормального утворення стібка голковід разом з голками повинен бути встановлений певним чином відносно голкової пластини й петельника.

При крайньому нижньому положенні голководу середина вушка лівої голки повинна бути нижче верхньої площини голкової пластини на 18 мм, а середина вушка правої голки – на 15 мм.

Голки повинні бути встановлені в голкотримач так, щоб довгий жолобок був звернений до оператора й вісь вушка голки була спрямована уздовж лінії строчки.

Регулювання

Регулювання положення голок по висоті відносно верху голкової пластини й носика петельника здійснюються після ослаблення гвинта 10 (див. рис. 20, а) клемового з’єднання повідка 9 переміщенням голководу 6 уверх або вниз.

Одночасно поворотом голководу навколо своєї осі регулюють положення голок 1 відносно отворів у притискній лапці й голковій пластині.

Початок підйому й опускання голок регулюють поворотом верхнього вала 18 після ослаблення гвинтів клемового з’єднання кривошипа, що з’єднує верхній вал із шатуном, що передає коливальний рух на верхній вал від коліна обертового нижнього (головного) вала.

Положення жолобків голок і напрямок осей голкових отворів регулюється ослабленням гвинтів ^ 3 голкотримача й поворотом голок до необхідного положення.

Верхній вал 18 установлюється таким чином, щоб кут коливання коромисла 17, що дорівнює 70°, ділився горизонтальною площиною, що проходить через вісь верхнього вала, навпіл. Однак при накопиченні похибок в установці або виготовленні механізмів можуть бути невеликі відхилення від цього правила.

^ Механізм петельника

Механізм петельника виконує такі функції: послідовне захоплення петель двох голок, утримання їх під голковою пластиною при виході голок з матеріалу, виведення петлі нижньої нитки на лінію руху голок, забезпечення входу голок у петлю нижньої нитки, скидання петель ниток голок з гачка й затягування стібка.

Петельник приводиться в рух від коліна головного вала двома чотириланковиками й виконує складні просторові рухи, рухаючись по замкнутій кривій і виконуючі коливальні рухи у вертикальній площині поперек лінії строчки й зворотно-поступальні рухи в горизонтальній площині уздовж лінії строчки.

Траєкторія петельника обумовлює наявність складного механізму, що складається з механізму переміщення петельника поперек лінії строчки й механізму переміщення його уздовж лінії строчки.

Конструкцію механізму петельника див. на рис. 21, а.

Механізм виконаний у вигляді валика 18, на якому закріплений тримач 19 з петельником 15. Валик 18 установлений у платформі швейної машини у двох втулках 24 і 2 паралельно лінії строчки й має можливість повороту навколо своєї осі на певний кут і зворотно-поступальне переміщення уздовж осі. Тримач 19 закріплений на валику 18 за допомогою клемового з’єднання, що стягається болтом 17, а петельник 15 вставлений в отвір тримача 19 і закріплений стопорним гвинтом 16. Коливальний рух тримачу з петельником поперек лінії строчки передається від коліна головного вала 13 через сферичний шатун 14, сферичний палець 25, поводок 26 і валик 18.

Головки сферичного шатуна 14 виконані розрізними з верхньою кришкою 12 і нижньою 20, які закріплені відповідно двома парами гвинтів 11 і 21, причому в пазу кришки 20 гвинтом 22 закріплена вилка 23, що охоплює хвостовик сферичного пальця 25 і служить для обмеження повороту шатуна 14 навколо своєї поздовжньої осі.




Рис. 21. Механізм петельника швейної машини 876 кл. ПМЗ:

а – конструктивна схема; б і в – кінематичні схеми механізму;

г і д– параметри установки петельника


Осьове переміщення уздовж лінії строчки передається на валик 18 від ексцентрика 9, закріпленого гвинтами 10 на головному валу 13, через коромисло 8 і поводок 30, з’єднаний з коромислом 8 віссю 6 із гвинтом 7 і закріплений в осьовому напрямку на валику 18 з однієї сторони повідком 26 із клемовим з'єднанням, що стягається гвинтом 28, і з іншого боку – стопорним кільцем 3 із гвинтом 4. Між торцями повідка 30, стопорного кільця 3 і повідка 26 прокладені шайби-прокладки 5 і 29. При обертанні головного вала сферичний шатун 14 виконує складний просторовий рух, повертаючи через сферичний палець 25 і поводок 26 валик 18. Одночасно коромисло 8 передає зворотно-поступальні рухи уздовж осі валика 15 повідкові 30, що при русі вперед (від оператора) натискає своїм переднім торцем через шайбу 5 на торець стопорного кільця 3, а при русі назад (на оператора) – заднім торцем через шайбу 29 на торець повідка 26, причому стопорне кільце 3 і поводок 26 повертаються разом з валиком 18 відносно повідка 30. При зближенні петельника 15 з голками вісь 6, що з’єднує коромисло 8 через поводок 30 з валиком 18 і ексцентриситет ексцентрика 9, виявляються по одну сторону від осі головного вала 13, внаслідок чого валик одержує в напрямку подачі матеріалу поздовжній прискорений рух уперед, що забезпечує надійне захоплювання петельником 15 петель голкових ниток.

Механізм містить пасивний кінематичний зв’язок, яка виконана у вигляді укріпленого в платформі швейної машини паралельно валику 18 ексцентричного пальця 32 з роликом 31 і взаємодіючої з ним вилки повідка 30.

Пасивний кінематичний зв’язок служить для розвантаження шарнірів, що з’єднують коромисло 8 з ексцентриком 9 і повідком 30, від дії крутного моменту, що виникає в момент притискання торців повідка 30 до торця стопорного кільця 3 або повідка 26. При наявності зазначеного кінематичного зв’язку навантаження сприймається ексцентричним пальцем 32 через ролик 31 і взаємодіючу з ним вилку повідка 30.

Механізм змащується методом розбризкування. Мастило потрапляє до пар тертя через отвори в зовнішніх деталях пар тертя. Для запобігання підтікання мастила з картера швейної машини по валику 18 із задньої сторони втулка 2 закрита різьбовою заглушкою 1.

Схема установки петельника відносно голок і верху голкової пластини наведена на рис. 21, г і 21, д. Петельник установлюють так, щоб при крайньому правому положенні вістря його перебувало по горизонталі на відстані 4,5 мм від осі правої голки й по вертикалі на 8 мм нижче верхній площині голкової пластини.

Передня сторона петельника, звернена до оператора, повинна мати в плані невеликий нахил до площини коливання, порядку 5°, як зазначено на рис. 21, д.

Положення тримача з петельником відносно голок (рис. 21, а) у площині коливання встановлюють після ослаблення стяжного болта 17 клемового з’єднання поворотом тримача на валу 18, відповідно до схеми (рис. 21, г), попередньо переконавшись, що вал 18 повернутий у крайнє праве положення. Одночасно встановлюють положення тримача з петельником уздовж осі вала таким чином, щоб можна було забезпечити зазор 0,10-0,15 мм між носиком петельника й голками, що остаточно досягається поворотом петельника 15 у тримачі 19 на кут 5° після ослаблення стопорного гвинта 16.

Регулювання

Регулювання петельника по висоті відносно верхньої площини голкової пластини виконується також після ослаблення стопорного гвинта 16 переміщенням його ніжки в отворі тримача 19 на відповідну величину, причому для поліпшення умови петлетворення й затягування стібка прагнуть підняти петельник якнайближче до голкової пластини.

Величина ходу петельника поперек лінії строчки (кут коливання) регулюється зміною довжини сферичного пальця ^ 25 шляхом осьового переміщення його усередині напрямної втулки повідка 26, що виконується після ослаблення стопорного гвинта 27 на втулці повідка 26. При зменшенні довжини ланки О1В (рис. 21, б), що відбувається, якщо палець всувати у втулку, кут коливання, а отже, і величина ходу петельника збільшуються, а при збільшенні довжини ланки, що відбувається, якщо палець висувати із втулки, навпаки, кут коливання зменшується.

Час руху петельника (його фазу) уздовж лінії строчки регулюють поворотом головного вала ^ 13 відносно ексцентрика 9 після ослаблення двох стопорних гвинтів 10.

Величина дуги коливання петельника поперек лінії строчки регулюється й становить по горизонтальній хорді від 27мм до 31,5 мм (по траєкторії носика петельника), а величина переміщення петельника уздовж лінії строчки дорівнює приблизно 2,8 мм.

^ Механізм зубчастих рейок

Просування матеріалу відбувається в результаті взаємодії притискної лапки й зубчастих рейок, що рухаються по еліптичній траєкторії у вертикальних площинах, паралельних лінії строчки.

У швейній машині застосований механізм просування матеріалу диференціального типу, при якому основна зубчаста рейка (далі від оператора) має хід, що визначає величину стібка, а хід диференціальної зубчастої рейки (ближче до оператора) регулюється й може дорівнювати ходу основної зубчастої рейки або перевищувати його залежно від того, потрібно чи ні подати додаткову кількість матеріалу під притискну лапку й наскільки більше. Співвідношення величин подач основної й диференціальної зубчастих рейок коливається в межах від 1:1 до 1:2.

Механізм просування матеріалу показаний на рис. 22, а. Він складається з основного двигуна тканини 25 і диференціального двигуна тканини 26, кожний з яких має самостійний привод, незалежний від іншого. Рух передається до зубчастих рейок двигунів тканини через систему проміжних елементів.

На головному валу ^ 7 закріплений ексцентрик просування матеріалу 6 з регульованою величиною ексцентриситету, від якого через шатун 5, вісь 12 і коромисло 13 передаються коливальні рухи на вал просування 14, причому коромисло 13 закріплене на валу 14 за допомогою клемового з’єднання. На іншому кінці вала 14 закріплене коромисло 20, з’єднане віссю 19 з шатуном двигуна матеріалу 23.

Передня частина шатуна двигуна матеріалу ^ 23 виконана у вигляді вилки, нижній кінець якої через шатун 32 і вісь 34 з’єднана з ексцентриком підйому 33, а верхній кінець, що виконаний у вигляді порожнього стержня, несе на собі основну зубчасту рейку 25, що кріпиться гвинтом 27 у вертикальному пазу тримача двигуна матеріалу 24, що з’єднується клемовим з’єднанням із гвинтом 31 зі стержнем шатуна двигуна матеріалу 23 через розрізну ексцентричну втулку 28.

Додаткова зубчаста рейка ^ 26 кріпиться гвинтом 29 у вертикальному пазу головки стержня 30, що проходить усередині порожнього стержня, яким кінчається шатун двигуна матеріалу 23.



Рис. 22. Механізм просування матеріалу швейної машини 876 кл.:

а – конструктивна схема; б – конструктивна схема механізму притискної лапки

На валу просування ^ 14 за допомогою клемового з’єднання закріплене коромисло 16, по якому може переміщатися поводок 15, з’єднаний зі стержнем 30 приводу додаткової зубчастої рейки 26 через шатун 18 і поводок 21, закріплений на стержні 30 клемовим з’єднанням із гвинтом 22. Від положення повідка 15 на коромислі 16 залежить величина подачі (ходу) додаткової зубчастої рейки 26. Чим вище поводок, тим більша величина ходу додаткової зубчастої рейки, і навпаки.

Коромисло 16 виконане у вигляді дуги радіуса, що дорівнює міжосьовій довжині шатуна ^ 18, що забезпечує нерухомість додаткової зубчастої рейки 26 відносно основної зубчастої рейки 25 у процесі роботи при співвідношенні величин подач основної й диференціальної рейок 1:1. Для зміни положення повідка 15 на коромислі 16 передбачений спеціальний пристрій, яке має таку конструкцію: поводок 15 через шатун 17 з’єднаний з коромислом 1, закріпленим на валу 38,який установлений в платформі швейної машини. На іншому кінці вала 38, що виходить із корпуса платформи швейної машини, закріплене коромисло 2, положення якого за допомогою фігурної гайки 11 може бути зафіксоване в будь-якому місці паза пластинчастої шкали 10, закріпленої гвинтами 9. Для обмеження кута повороту коромисла 2 у пазу пластинчастої шкали 10 служать упори 8.

Таким чином, при обертанні головного вала 7 основна зубчаста рейка 25 і додаткова зубчаста рейка 26 рухаються по еліптичній траєкторії, піднімаючись над голковою пластиною, захоплюючи зубцями матеріал і просуваючи його в напрямку від оператора на величину стібка. Потім вони опускаються під голкову пластину й вертаються у вихідне положення, не змінюючи положення матеріалу при зворотному ході, причому величина ходу додаткової зубчастої рейки або дорівнює величині ходу основної зубчастої рейки, або перевищує його на деяку величину в межах співвідношень 1:1-1:2.

Якщо позначити величину ходу основної зубчастої рейки через t1 а диференціальної – t2, то співвідношення величин подач виразиться в загальному вигляді як t2 ≥ t1, причому при нульовому (нижньому) положенні коромисла 2 регулювання диференціала t2 = t1, а при максимальному (верхньому) положенні t2 = 2t1. Регулювання положення коромисла 2 виконується вручну при зупиненій машині.

За потреби коромисло 2 може бути з’єднаний з ножною педаллю, і управління ним, а отже, і величиною посадки матеріалу може здійснюватися в процесі роботи без зупинення швейної машини.

У механізмі просування матеріалу передбачено регулювання довжини стібка за допомогою підпружиненої кнопки, встановленої на передній частині платформи швейної машини в безпосередній близькості від регульованого ексцентрика подачі 6.

У кнопку ^ 35 вставлений стержень 37 з буртом, що проходить в отвір платформи швейної машини. Між стінкою платформи й кнопкою 35 вставлена пружина стискання 36. Якщо натиснути на кнопку 35, стержень 37 при певному положенні головного вала входить у паз регулювального ексцентрика 44 ексцентрика подачі 6 і фіксує його.

Щоб зрозуміти механізм регулювання довжини стібка, необхідно розглянути конструкцію регульованого ексцентрика подачі ^ 6. Корпус регулятора подачі 39 за допомогою гвинта 45 кріпиться на головному валу 7 швейної машини. У його діаметральний паз входить виступ ексцентрика подачі 41. У пазу між цими деталями встановлені дві пластинчасті пружини 40 Т-подібної форми.

Ексцентрик 41 охоплюється ззовні головкою шатуна ^ 5, що з’єднує головний вал 7 з коромислом 13 вала просування 14, а в отвір його вставляється ексцентричний виступ регулювального ексцентрика 44, що кінчається буртом з пазом для його фіксації.

Регулювальний ексцентрик 44 посаджений на головний вал 7 швейної машини по ковзній посадці. Для того щоб він не провертався самовільно на валу, між ним і валом установлені в пазу ексцентрика пластинчасті пружини 43, такі самі, як і пружини 40. Від зсуву уздовж осі головного вала 7 ексцентрик 44 утримується за допомогою стопорного кільця 4, закріпленого на валу гвинтами 3. Слід відмітити, що головка шатуна 5 охоплює ексцентрик 41 через голковий підшипник 42.

Регулювання

Для регулювання довжини стібка необхідно натиснути на кнопку ^ 35, одночасно повертаючи за ковпачок шківа головний вал 7 до западання стержня 37 кнопки 35 у паз ексцентрика 44. Цифра на ковпачку шківа, що збіглася з рискою на задній кришці швейної машини, вкаже на наявну довжину стібка. Потім повертають шків, не відпускаючи кнопки 35, у напрямку за годинниковою або проти годинникової стрілки до збігу риски на задній кришці швейної машини із цифрою на ковпачку шківа, що дорівнює величині необхідної подачі. При цьому ексцентрик 41 разом з корпусом 39 і головним валом 7 повертається відносно регулювального ексцентрика 44, застопореного стержнем 37 кнопки 35, і внаслідок ексцентричності його виступу зміщається уздовж діаметрального паза корпуса 39. При цьому величина ексцентриситету ексцентрика 41 змінюється, а отже, змінюється й величина ходу шатуна 5, що обумовлює довжину стібка. Після цього кнопку 35 відпускають і перевіряють дійсну довжину стібка на матеріалі, враховуючи те, що довжина стібка може змінюватися в межах ± 10 % від номінальної, залежно від частоти обертання головного вала й фізико-механічних особливостей матеріалів, що зшиваються.

Висоту підйому зубчастих рейок над голковою пластиною регулюють переміщенням самих рейок 25 і 26 у вертикальних пазах тримача 24 і головки стержня 30 після ослаблення відповідних кріпильних гвинтів 27 і 29.

Горизонтальність положення зубців рейок 25 і 26 відносно верхньої площини голкової пластини поперек лінії строчки регулюють поворотом тримача 24 і стержня 30 навколо їхніх осей після ослаблення відповідно гвинтів 31 і 22 клемових з’єднань тримача 24 і повідка 21.

Положення зубців рейок у пазах голкової пластини уздовж лінії строчки регулюють поворотом коромисла ^ 20 на валу просування 14 після ослаблення його клемового з’єднання й переміщенням стержня 30 після ослаблення гвинта 22 клемового з’єднання повідка 21.

Положення зубців рейки в пазах голкової пластини поперек лінії строчки регулюють спочатку для диференціальної рейки ^ 26 зсувом коромисла 20 уздовж осі вала просування 14 і відповідно коромисла 32 на головному валу 7 після ослаблення гвинтів ексцентрика підйому 33, а потім для основної рейки 25 поворотом ексцентричної розрізної втулки 28 на стержні шатуна двигуна матеріалу 23 після ослаблення гвинта 31 клемового з’єднання тримача 24.

Початок просування матеріалу, підйому й опускання зубчастих рейок регулюють роздільно поворотом корпуса ексцентрика подачі 39 і поворотом ексцентрика підйому 33 після ослаблення гвинтів їхнього кріплення на головному валу 7.

Регулювання величини диференціальної подачі виконують переміщенням коромисла диференціала 2 по пазу шкали 10 після звільнення накатної гайки 11. Для одержання максимального співвідношення подач основної й диференціальної рейок (1:2) необхідно перевести коромисло 2 із крайнього нижнього в крайнє верхнє положення. При цьому коромисло 2 через вісь 38, коромисло 1, шатун 17 і поводок 15 виконує зміну плеча коромисла 16, рух від якого з вала 14 передається через шатун 18 і поводок 21 стержню 30, до якого кріпиться диференціальна зубчаста рейка 26, що виконує зворотно-поступальні рухи в отворі шатуна 23.

Безпосередньо до механізму просування матеріалу належить притискна лапка (рис. 22, б). Лапка складається з корпуса лапки 27, лівої й правої підошви 28, тримача лапки 30 і пружини 32. Корпус лапки 27 встановлений на осі 35 тримача 30, а підошви 28 входять у пази корпуса лапки й можуть незалежно переміщатися по вертикалі в невеликих межах. До голкової пластини підошви підпружинені пружиною 32 через пальці 29, які угвинчені в них і проходять через отвори в корпусі лапки. Пружина 32 закріплена гвинтами 33 з бічних сторін корпуса лапки. Від випадання підошви тримаються в корпусі лапки за допомогою шпильки 34, що закріплена в корпусі 27 і проходить через вертикальні пази в підошвах 28.

Вся лапка закріплена на стержні ^ 1 клемовим з’єднанням із гвинтом 31.

Стержень 1 лапки проходить через напрямну втулку 2, закріплену у фронтовій частині рукава швейної машини. У верхній частині стержня лапки за допомогою клемового з’єднання із гвинтом 3 закріплений поводок 4, що входить своїм циліндричним хвостовиком у паз напрямної 5, чим захищає лапку від повороту навколо осі стержня 1. Напрямна 5 закріплена гвинтами 6 до задньої стінки фронтової частини рукава швейної машини. На верхній торець стержня лапки тисне пружина 26, усередину якої вставлений стержень 25 для стабілізації пружини у вертикальній площині. Зусилля натискання пружини регулюється гвинтом 11, угвинченим у верхню частину фронту рукава. Підйом лапки здійснюється за допомогою ланки двоплечого коромисла, що встановлене на осі 10, і шатуна 24, з’єднаного з коромислом підйому лапки 14 за допомогою коромисла 21, що закріплене на валу 20 підйому лапки клемовим з’єднанням із гвинтом 19.

Двоплече коромисло 9 з нижньої сторони з’єднане через шарнірний гвинт 8 і пластину 7 із хвостовиком повідка 4, а з верхньої сторони має отвір, у який встановлений шатун 24. Шатун 24 із протилежної сторони з’єднаний через гайку 17 і контргайку 18 із шарнірним пальцем 16, що, у свою чергу, кріпиться до коромисла 21 різьбовим хвостовиком з гайкою 22.

Поворот коромисла підйому лапки у вихідне положення здійснюється пружиною 23, один кінець якої впирається в коромисла 21, а інший закріплений у корпусі швейної машини. Коромисло 14 закріплене на валу 20 клемовим з’єднанням із гвинтом 12 і з’єднаний шатуном 13 з педаллю підйому лапки. Опускання коромисла 14 обмежено упорним гвинтом 15.

Регулювання

Силу тиску лапки на матеріал регулюють поворотом регулювального гвинта 11 з накатною головкою. При вгвинчуванні гвинта в корпус швейної машини тиск лапки збільшується, і навпаки.

Висоту підйому лапки над голковою пластиною регулюють переміщенням стержня ^ 1 лапки по вертикалі після ослаблення гвинта 3.

Положення отвору в лапці відносно отворів у голковій пластині й голок регулюється поворотом стержня 1 лапки після ослаблення гвинта 3, а також поворотом лапки на стержні без ослаблення гвинта 3, але після ослаблення гвинта 31 клемового з’єднання тримача лапки.

Величину підйому лапки педаллю регулюють, переміщаючи поводок 4 уздовж стержня 1 після ослаблення гвинта 3, а також змінюючи довжину шатуна 24 за допомогою гайки 17 з контргайкою 18 і верхнього положення коромисла 14 підйому лапки, після ослаблення гвинта 12 клемового з’єднання з урахуванням того, що нижнє положення коромисла обмежене упорним гвинтом 15.

^ Пристрій подачі й натягу ниток

Механізм подачі й натягу ниток виконує функції подачі нитки необхідної довжини до голок і петельника на кожному етапі утворення стібка, вибір зайвої нитки при затягуванні стібка й зворотному ході голок і петельника й забезпечення запасу ниток на наступний стібок шляхом вибору її з бобін.

Подача верхніх ниток до голок відбувається через регулятори натягу ниток і систему нерухомих і рухомих нитконапрямлячів, виконаних у вигляді важелів, закріплених на різних ланках механізму голок.

Нижня нитка подається через регулятор натягу, систему нерухомих ниткоподавачів і кулачковий ниткопритягувач. Для регулювання натягу ниток використовують стандартизовані вузли регуляторів натягу, як наприклад, представлений на рис. 24, а.

Регулятор натягу складається зі стержня 1, угвинченого в корпус швейної машини, і надітих на нього втулки 3 і тарілочок 2, підпружинених одна до одної пружиною стискання 4 за допомогою гайок 5, нагвинчених на стержень 1. Нитка проходить між тарілочками 2, обгинаючи шліфовану втулку 3. Натяг нитки регулюється загвинчуванням або відгвинчуванням гайок 5.

Швейна машина працює двома голками. Нитки надходять із бобін або котушок, установлених на бобінотримачах з правої сторони кришки стола, і проводяться вверх через напрямні отвори рамки, піднятої над столом на двох високих стійках, і отвору проміжної напрямної планки, що закріплена на одній зі стійок рамки й має регулювання у трьох площинах.

Заправлення верхніх ниток на головці швейної машини показані на рис. 23, б. Нитка лівої голки проводиться через нитконапрямлячі в такій послідовності: через отвори 10 і 9 нитконапрямляча, між шайбами натягу 8 регулятора, через отвір 7 нитконаправлювальної шайби регулятора, через отвір 6 нитконапрямляча на рукаві, через отвори 5 першого й 4 другого ниткопритягувачів, униз через нитконапрямляч 3, униз через дротовий нитконапрямляч 2 і у вушко голки 1 у напрямку від оператора.

Для початку роботи залишають вільний кінець нитки довжиною 60-70 мм. Нитку правої голки заправляють у машину в такій самій послідовності.

Швейна машина містить пристосування для регулювання оптимальних розмірів петель-напусків голкових ниток (рис. 23, в). Воно виконано у вигляді двох ниткоподавачів 9 і 13, розміщених у безпосередній близькості один від одного, так що один ниткоподавач закріплений повідку голководу 2 гвинтом 16, а інший – на шатуні 3, що з’єднує коромисло 4 верхнього вала з повідком 2, і закріплений гвинтом 7, причому для вповільнення підйому отвору ниткоподавача 9 коромисла в порівнянні з ниткоподавачем 13 голководу при формуванні петлі-напуску голкової нитки довжина коромисла 4 привода голкового механізму перевищує відстань між віссю верхнього вала 5 і віссю голководу 6 (R>a).

При розташуванні голок 17 і 1 у нижньому положенні отвору 15 і 14 ниткоподавачів 13 і 9 перебувають на одному рівні, а отвір 12 ниткоподавача 13 розміщений приблизно на 2 мм нижче отвору 11 ниткоподавача 9.

По мірі підйому голок з нижнього положення отвір 12 піднімається разом з голководом 6, а отвір 11 трохи відстає, так що до моменту підходу петельника 18 до голки 17 для захоплення петлі-напуску її нитки 10 отвір 12 ниткоподавача 13 виявляється тепер приблизно на 2 мм вище отвору 11 ниткоподавача 9.

Довжина нитки 10, вибрана в отворах 12 і 11 ниткоподавачами 13 і 9, приблизно дорівнює ходу голки з нижнього положення до моменту захоплення петельником 18 нитки 10.

До моменту підходу петельника 18 до голки 1 отвір 15 приблизно на 5 мм випереджає отвір 14. Внаслідок цього довжина нитки 8, вибрана за час формування петлі-напуску голки 1, приблизно в 1,5 рази перевищує хід цієї голки від нижнього положення до моменту захоплення петельником 18 петлі-напуску нитки 10.

Інтенсивне підтягування нитки 8 голкою 1 забезпечує формування стійкої петлі-напуску нитки 8 до моменту підходу петельника 18 для її захоплення.

Заправлення нижньої нитки показані на рис. 23, б. Нижня нитка проводиться до петельника в такій послідовності: через отвори 11 і 12 нитконапрямляча регулятора натягу, між шайбами натягу 13 нижнього регулятора натягу, через вушко 14 нитконапрямляча, через отвір 15 нитконаправлювальної шайби, через вушко 16 дротового нитконапрямляча, під дротовий нитконапрямляч 17, у вушко 18 дротового напрямляча, у скобу 19 нитконапрямляча, у правий отвір 20 петельника, по жолобку петельника в отвір 21 у напрямку від оператора.

Для початку роботи на цій машині так само як і для ниток голок залишають вільний кінець нитки петельника довжиною 60-70 мм.

Ниткоподавач нижньої нитки (рис. 23, г) являє собою плоский пластинчастий кулачок 7, закріплений на головному валу 9 швейної машини гвинтами 8. Кулачок 7 розташований у прорізі планки 6, на якій гвинтами 1 і 5 закріплені дротові нитконапрямлячі 2 і 4, що служать для стабілізації положення нитки 3 відносно профілю кулачка 7 і для щільного прилягання нитки до поверхні кулачка. Планка 6 прикріплена до платформи швейної машини з можливістю регулювання по вертикалі уздовж пазів.

Витягування надлишків нитки петельника відбувається профільною поверхнею кулачка ^ 7 при обертанні головного вала 9 у той момент, коли петельник, перебуваючи в крайньому лівому положенні, рухається поступально уздовж лінії строчки в напрямку до оператора, що відповідає початковій стадії затягування попереднього стібка.

Витягування нитки припиняється в момент утворення трикутника ниткою петельника з нитками голок і тілом петельника при русі його вправо, куди заколюють голки при їхньому русі вниз. У цей час нитка торкається ділянки кулачка, що має постійний радіус.


Рис. 23. Пристрої подачі й натягу ниток машини 876 кл. ПМЗ:

а – регулятор натягу;

б – схема заправки ниток;

в і г – ниткоподавачі голок і петельника;

д – пристрій звільнення ниток від затискання у

регуляторахнатягу ниток



Нитка петельника в швейних машинах ланцюгового стібка працює в більшості випадків в умовах мінімального натягу, у той час як нитки голок натягнуті значно сильніше. Це правило не стосується таких операцій, що виконуються на швейних машинах ланцюгового стібка, як утворення несправжнього канта й декоративних стібків типу «защіпка» на трикотажних виробах, коли потрібен значний натяг нитки петельника для затягування стібка знизу.

Натяг всіх ниток регулюється стандартизованими регуляторами натягу, опис яких дано вище (див. рис. 23, б).

Траєкторію й час вибору надлишків ниток голок регулюють положенням нитконапрямляча 6 (див. рис. 23, б), закріпленого на передній стінці рукава швейної машини, ближче до фронтової частини. Нитконапрямляч може повертатися навколо кріпильного гвинта на 360° і пересуватися вперед та назад у межах паза.

Положення ниткопритягувачів 13 і 9 по відношенню один до одного (рис. 23, в) можна регулювати в межах пазів, у місцях їхнього кріплення або разом з повідком 2 і шатуном 3 коромисла 4 при фазовому повороті верхнього вала 5.

Кулачковий нитковідтягувач 7 нитки петельника й планка 6 (див. рис. 23, г) регулюються відносно один одного, причому планка може розташовуватися нижче або вище відносно профілю кулачка після звільнення гвинтів 10 її кріплення, а кулачок може повертатися на головному валу після ослаблення гвинтів 8.

Поворотом кулачка регулюють час подачі й вибору нитки петельника, причому мінімальний радіус кулачка повинен займати верхнє положення при верхньому положенні голок, тобто дотична, проведена в точці мінімального радіуса кулачка в момент верхнього положення голок, повинна бути паралельна площини голкової пластини.

Опускаючи або піднімаючи планку ^ 6, у прорізі якої розташований кулачок 7, регулюють величину вибраної нитки 3, причому при опусканні планки величина вибраної нитки збільшується, і навпаки, при підніманні – зменшується.

Пристрій для звільнення натягу ниток працює заодно з механізмом підйому притискної лапки й забезпечує вільне знімання виробів з швейної машини по закінченні операції. При цьому нитки голок і петельника вільно витягаються з-під лапки, підтягуючись із бобін через нитконапрямлячі.

Пристрій (рис. 23, д) складається із планки 10, що має відігнуті клиноподібні виступи 9 по числу регуляторів натягу 8 і з’єднаної з головкою вала 11 підйому й опускання лапки за допомогою коромисла 5 з пальцем 7, що входить у паз планки 10. Коромисло 5 вставлений у напрямний паз вала 11 підйому лапки й закріплений гвинтом 6 з можливістю осьового переміщення уздовж паза. Це необхідно для регулювання ходу клиноподібних виступів 9, що перебувають у безпосередній близькості від торців тарілочок регуляторів натягу 8 у вертикальній площині, що проходить між тарілочками.

При підйомі лапки вал 11 повертається на деякий кут і через коромисло 5 і палець 7 піднімає планку ^ 10. При цьому клиноподібні виступи 9 планки 10 входять між тарілочками регуляторів натягу ниток 8 і звільняють нитки голок і петельника.

При опусканні притискної лапки під дією пружини 13 вал 11 повертається у зворотну сторону, клиноподібні виступи ^ 9 виходять із зазору між тарілочками й нитка виявляється знову затиснутою.


Регулювання

Початкове положення клиноподібних виступів 9 відносно зовнішнього діаметра тарілочок регуляторів натягу ^ 8 регулюється поворотом вала 11 підйому й опускання лапки відносно ланки 12 і коромисла підйому лапки 2 після звільнення відповідно гвинтів 4 і 1 клемових з’єднань, що кріплять шатун 12 і коромисло 2 на валу 11.

Величина ходу планки 10 регулюється переміщенням коромисла 5 у пазу головки вала 11 після звільнення гвинта 6. Чим більше довжина коромисла 5, тим більше величина переміщення планки 10 при тому самому куті повороту вала 11, а отже, більше хід клиноподібних виступів 9, що входять між тарілочками регуляторів 8. Кінцеве положення виступів 9 визначається положенням коромисла підйому лапки 2, що доходить при своєму русі вниз до упору 3.

^ Особливості компонування швейної машини

Конструктивна схема швейної машини 876 кл. показана на рис. 24.

Обертальний рух від електродвигуна передається на головний вал ^ 35, розташований унизу, у платформі швейної машини. Верхній вал 21 приводиться в коливальний рух від коліна головного вала через шатун 31 і кривошип 28, з’єднаний із шатуном через вісь 26 і сферичний підшипник 27. Коливальні рухи верхнього вала 21 перетворюються у зворотно-поступальні рухи голководу 15 з голкотримачем 48, що несе дві голки, за допомогою кривошипа 20 з пальцем 17, що становить одне ціле з верхнім валом 21, шатуна 51 і повідка 16.

До шатуна 51 і повідка 16 кріпляться ниткоподавачі голкових ниток 50 і 49.

З нижнього (головного) вала рух передається до механізмів двигуна матеріалу й петельника через проміжні ланки від ексцентриків і коліна головного вала й через вал подачі 4.

Двигуни матеріалу – основна 14 і диференціальна 47 зубчасті рейки – одержують рух уздовж лінії строчки від ексцентрика подачі 7 з регульованим ексцентриситетом, закріпленим на головному валу 35, через шатун 6 із кривошипом 5, вал подачі 4, кривошип 10 і шатуни двигунів матеріалу 11 і 12.

Підйом і опускання двигунів матеріалу виконується ексцентриком 8 через шатун 9 і шатун 11. Петельник 42, закріплений у тримачі 41, одержує рух від коліна головного вала 35 через сферичний шатун 38, поводок 39 і вал 40 поперек лінії строчки й від ексцентрика 67 – уздовж лінії строчки, через коромисло 43 і поводок 44. На головному валу 35 розташований і нитковідтягувач 36 петельника кулачкового типу.

Регулювання натягу ниток голок і петельника здійснюється стандартизованими регуляторами натягу 29, розміщеними на передній стінці головки швейної машини. Звільнення регуляторів натягу виконано разом із пристроєм підйому притискної лапки 13 і здійснюється через планку 30, важіль 25 і вал 24. Підйом і опускання лапки 13 здійснюються ножною педаллю, з’єднаною з коромислом 23 через систему проміжних ланок. Шків 32 швейної машини розміщується з правої сторони, і клиновий пас шківа закритий задньою знімною кришкою 33.

Швейна машина має для зручності обслуговування також верхню знімну кришку 22 і фронтову 18, закріплені гвинтами до рукава швейної машини через коркові прокладки.





Рис. 24. Конструктивна схема швейної машини 876 кл. ПМЗ


Зручний підхід до робочих органів швейної машини забезпечується також відкидними кришками 3 і 1 платформи швейної машини, встановленими на петлях 34, а також засувною пластиною 46.

Регулювання кроку стібка здійснюється кнопкою 45, а співвідношення величин подач основних і диференціальної зубчастих рейок – рукояткою 2. Величина тиску притискної лапки на матеріал регулюється обертанням за накатну головку гвинта 19.

^ Система змащення швейної машини

У машині застосована централізована система змащення під тиском від насоса способом розбризкування мастила струменями в сполученні з подачею мастила до окремих механізмів за допомогою повстяних подушок, ґнотів, лоткових накопичувачів, дозаторів і похилих мастилопроводів, з подачею мастила самопливом. Система змащення – рециркуляційна, з відсмоктуванням надлишків мастила із фронтової частини. На рис 25, а показана система змащення швейної машини. Мастило подається в систему з картера 18 шестерним насосом подвійної дії 15, вмонтованим у картер. Обертання на шків насоса, змонтованого під шківом головного вала, передається потиличною частиною клинового паса, що з’єднує головний вал швейної машини з електродвигуном. Вал насоса обертається проти годинникової стрілки, якщо дивитися з боку шківа. У картер 18 заливається мастило (1,5-1,8 л) індустріальне-20 (веретенне-3), що відповідає за обсягом двохвилинній продуктивності насоса при 5200 об/хв головний вал і забезпечує роботу швейної машини на максимальних режимах без нагрівання мастила. При зменшенні частоти обертання головного вала продуктивність насоса відповідно знижується. Забір мастила з картера здійснюється за допомогою стандартного мастилозабірника 17 з подвійним сітчастим фільтром.

Кількість залитого в картер мастила контролюється мастилопокажчиком 14. Рівень мастила повинен завжди перебувати між рисками мастилопокажчика, ближче до верхньої риски.

З’єднання мастилопроводів картера із системою змащення швейної машини відбувається за рахунок з’єднувачів 13 і 16, виконаних з мастилобензостійкої гуми й вставлених відповідно в гніздо насоса для з’єднання його з нагнітаючим мастилопроводом і в гніздо картера для з’єднання його з мастилопроводом, що відсмоктує мастило із фронтової частини рукава швейної машини.

У головці швейної машини змонтовані два нагнітальних мастилопроводи 12 і 19 і один відсмоктувальний мастилопровід 11.

У верхній кришці швейної машини розташований прозорий відбивний ковпачок ^ 10 з металевою пластинкою 9, що має накопичувач із дозуючим отвором (діаметром 0,8 мм).

У верхній частині рукава швейної машини змонтований похилий мастилопровід ^ 7, правий кінець якого кінчається ложкою-накопичувачем 8, розташованим під дозуючим отвором, а лівий кінець упирається в повстяну подушку 5, вкладену в отвір рукава над передньою опорою верхнього вала, причому лівий кінець мастилопроводу розташований нижче правого, а над середньою опорою 6 у мастилопроводі є отвір.

У фронтовій частині рукава для змащення механізмів голки й притискної лапки є система отворів із ґнотами, а також резервуар для збору надлишків мастила з підведеним до нього забірником 4 відсмоктувального мастилопроводу 11.

Механізми просування матеріалу й приводу петельника змонтовані в закритому корпусі платформи з відбивною кришкою ^ 1, що має напрямні пластинки 2 і 3 для направлення стоку мастила в мастилопровідні отвори середньої опори головного вала й до пар тертя механізмів петельника й двигуна матеріалу.

Змащення механізмів відбувається таким чином.

Мастило подається по вертикальному мастилопроводі ^ 12, що кінчається конусним звуженням (соплом) з діаметром отвору на кінці 1-1,5 мм, і, ударяючись у прозорий ковпачок 10, розпорошується, змащуючи деталі передачі руху з головного вала на верхній вал (підшипник коліна головного вала, шатун, кривошип, сферичний підшипник шатуна тощо). У той самий час мастило накопичується в накопичувачі пластинки 9 і через дозувальний отвір капає в ложку-накопичувач 8 і по мастилопроводу 7 стікає до середньої опори через отвір 6 і до передньої опори для змащення як самої опори, так і механізмів, розташованих у фронтовій частині рукава, за допомогою ґнотів, що подають мастило безпосередньо до місць тертя.

Надлишки мастила відводяться по мастилопроводу ^ 11 завдяки розрідженню, створюваного насосом 15.





Рис. 25. Система змащення швейної машини 876 кл. ПМЗ:

а – схема змащення; б – масляний насос

По горизонтальному мастилопроводі 19 з відігнутим кінцем мастило подається насосом у картер платформи, де розпорошується, виходячи із сопла з великою швидкістю й ударяючись у відбивну кришку 1. Напрямні пластинки 3 і 2 сприяють цілеспрямованому стоку мастила відповідно до середньої опори й до ексцентриків механізму просування й петельника.

Надлишки мастила стікають у картер ^ 18, що має похиле дно, і потім в основний резервуар картера до фільтрів забірника мастила 17.

За циркуляцією мастила стежать через верхній прозорий ковпачок 10. Якщо струмінь мастила, ударяючи в ковпачок, утворить велику кількість міхурів, необхідно долити мастило в картер до відповідного рівня. Відсутність сильного масляного струменя з вертикального мастилопроводу вказує на можливе засмічення мастилопроводів, відсутність мастила в картері або погану герметичність з’єднання мастилопроводу 12 з насосом 15 у з’єднувачі 13. Погане відсмоктування мастила із фронтової частини може бути викликаний порушенням герметичності мастилопроводу 11 у місцях з’єднання його з мастилозабірником 4 або із з’єднувачем 16.

Через кожні три місяці необхідно робити повну зміну мастила. При зміні мастила фільтр і зубчасті колеса насоса треба обов’язково промивати в бензині. У випадку забруднення або засмічення мастилопроводів їх необхідно ретельно промивати й прочищати, намагаючись не ушкодити вихідні отвори конусоподібних сопел.

Наявність струменя мастила в горизонтальному мастилопроводі перевіряють на тихому ходу або вручну при знятій мастиловідбивальній кришці 1 або при закритій кришці за наявністю на ній великої кількості мастила в перший момент після зупинення швейної машини. Для кращого регулювання положення сопла мастилопроводу 19 при настроюванні швейної машини рекомендується на місце кришки 1 ставити вирізану за формою кришки пластинку із прозорого оргскла й спостерігати за положенням струменя, що розприскується. Відсмоктування мастила з резервуара фронтової частини перевіряють, наливаючи мастило в резервуар і вмикаючи машину на повну швидкість при відкритій фронтовій кришці.

При виконанні всіх цих перевірок варто проявляти обережність щоб уникнути розбризкування мастила й травм від частин механізмів, що рухаються.

Розглянемо більш докладно технічні дані й конструкцію насоса подвійної дії (рис. 25, б), призначеного для нагнітання мастила в систему змащення й відсмоктування його із фронтової частини рукава в картер.

Продуктивність насоса Q = 0,7 л/хв при частоті обертання головного вала п=4000 об/хв. Напрямок обертання приводного вала (з боку шківа) ліве, тобто проти годинникової стрілки.

Насос складається з корпуса ^ 15, що вставляється в отвір картера швейної машини й ущільнюється круглим сальником 17, розташованим у кільцевій проточці корпуса насоса. В осьовий отвір корпуса насоса вставлений вал 16, на правий кінець якого надівається приводний шків, а в торцевий отвір лівого кінця запресований хвостовик ведучого зубчастого колеса 9. Ведене зубчасте колесо 11 напресоване на валик 10, вставлений по ковзній посадці в отвір корпуса 15 насоса. Обидва зубчасті колеса 9 і 11 нагнітаючої ступені насоса обертаються усередині кільцевої поверхні фланця 7, ліворуч від якого перебуває проміжний диск 6, що відокремлює нагнітальну камеру насоса від усмоктувальної.

Проміжний диск ^ 6 має два отвори, через один з яких проходить валик 10, на лівий кінець якого напресовується ведуче зубчасте колесо 12, а в інший отвір вставляється вісь 3 веденого зубчастого колеса 4. Пара зубчастих коліс 12 і 4 усмоктувальної ступені насоса обертається усередині кільцевої поверхні фланця 5, ліворуч від якого розташований диск-кришка 13, з отворами під валик 10 і вісь 3. Диск-кришка 13 має також отвір під штуцер 1 для приєднання мастилопроводу, що відсмоктує мастило із фронтової частини швейної машини, і отвір 2 для скидання мастила в картер.

Усмоктування мастила, призначеного для змащення швейної машини, у нагнітальний відсік мастилонасоса виконується через нижній отвір у корпусі 15 насоса, а нагнітання мастила в систему – через його верхній отвір.

Деталі 13, 5, 6 і 7 стягаються між собою й кріпляться до корпуса 15 насоса чотирма гвинтами 14.

Для запобігання підтікання мастила по валу 16 при роботі швейної машини на ньому є мастилозгінна спіральна канавка. Діаметр вала 16 дорівнює 9 мм, а посадковий діаметр корпуса насоса – 32 мм. Зазор між зубчастим колесом 12 і торцем проміжного диска 6 повинен бути в межах Δ = 0,03-0,08 мм. Між торцем ведучого зубчастого колеса 9 і торцем корпуса 15 насоса прокладена упорна шайба 8.

- -



Схожі:

Лабораторна робота №8 швейні машини для виконання стібків типу 406 iconЛабораторна робота №6 швейні машини для виконання потайних стібків
Призначення, будова та регулювання механізму зубчастої рейки швейної машини 85 кл
Лабораторна робота №8 швейні машини для виконання стібків типу 406 iconЛабораторна робота №7 швейні машини для виконання стібків класу 500
Призначення, будова та регулювання механізму зубчастих рейок швейної машини 85 кл
Лабораторна робота №8 швейні машини для виконання стібків типу 406 iconЛабораторна робота №12 швейні машини-напівавтомати для виконання прямих петель човниковим стібком лабораторна робота №12 виконується на прикладі швейної машини-напівавтомату 25-а кл
Призначення, будова та регулювання механізму голки швейної машини-напівавтомату 25-а кл
Лабораторна робота №8 швейні машини для виконання стібків типу 406 iconЛабораторна робота №5 швейні машини для виконання зиґЗАҐоподібної строчки
Призначення, будова та регулювання механізму ниткопритягувача швейної машини 26 кл
Лабораторна робота №8 швейні машини для виконання стібків типу 406 iconЛабораторна робота №9 швейні машини-напівавтомати для пришивання гудзиків човниковим стібком лабораторна робота №9 виконується на прикладі швейної машини-напівавтомату 27 кл. Зміст звіту
Призначення, будова та регулювання механізму голки швейної машини-напівавтомату 27 кл
Лабораторна робота №8 швейні машини для виконання стібків типу 406 iconЛабораторна робота №10 виконується на прикладі швейної машини-напівавтомату 95 кл. Зміст звіту
Призначення, будова та регулювання механізму двигуна тканини швейної машини-напівавтомату 95 кл
Лабораторна робота №8 швейні машини для виконання стібків типу 406 iconЛабораторна робота №11 виконується на прикладі швейної машини-напівавтомату 220 кл. Зміст звіту
Призначення, будова та регулювання механізму човника швейної машини-напівавтомату 220 кл
Лабораторна робота №8 швейні машини для виконання стібків типу 406 iconЛабораторна робота №2 (Фізика, 10 клас, за новою програмо) Тема: Лабораторна робота №2. Вимірювання сил
...
Лабораторна робота №8 швейні машини для виконання стібків типу 406 iconЛабораторна робота №9 Використання мови sql для роботи з базою даних у форматі InterBase Порядок виконання роботи 1
Відкрити у Delphi проект для роботи з базою даних у форматі InterBase з лр №7. Перевірити правильність виконання запиту до таблиці...
Лабораторна робота №8 швейні машини для виконання стібків типу 406 iconЛабораторна робота №10 Використання мови sql для роботи з базою даних у форматі Mysql порядок виконання роботи 1
Відкрити у Delphi проект для роботи з базою даних у форматі Mysql з лр №8. Перевірити правильність виконання запиту до таблиці бази...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи