Методичні вказівки для лабораторних робіт для студентів напрямку підготовки 0902 icon

Методичні вказівки для лабораторних робіт для студентів напрямку підготовки 0902




НазваМетодичні вказівки для лабораторних робіт для студентів напрямку підготовки 0902
Сторінка1/4
Дата конвертації28.05.2013
Розмір0.6 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ


МОНТАЖ, ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТА РЕМОНТ ОБЛАДНАННЯ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

Для студентів напрямку підготовки 0902

«Інженерна механіка»

спеціальності 6.0902.22

«Обладнання легкої промисловості та побутового обслуговування»


КИЇВ КНУТД 2008


Монтаж, експлуатація та ремонт обладнання легкої промисловості: методичні вказівки для лабораторних робіт для студентів напрямку підготовки 0902 «Інженерна механіка» спеціальності 6.0902.22 «Обладнання легкої промисловості та побутового обслуговування» / Упор. В.А. Горобець, О.П. Манойленко. – К.: КНУТД, 2008. – 39 с.: укр. мовою


Упор. В.А. Горобець, О.П. Манойленко


Рецензент І.Л. Оборський, доцент


Відповідальний за випуск зав. кафедри машин легкої промисловості д.т.н. професор Б.В. Орловський


Затверджено засіданням кафедри машин легкої промисловості

Протокол № 9 від 12.06.2008


Видання містить теоретичні засади, методичні вказівки та завдання для виконання лабораторних робіт з дисципліни.

Кожній лабораторній роботі передують теоретичні положення, необхідні для її виконання, а також контрольні питання для перевірки готовності студента до проведення лабораторної роботи. Також наведене завдання на підготовку, в якому вказано, що повинен знати та вміти студент після виконання кожної лабораторної роботи.

Видання розроблено відповідно до типової програми дисципліни «Монтаж, експлуатація та ремонт обладнання легкої промисловості», яка затверджена на кафедрі машин легкої промисловості КНУТД.

Програмний матеріал викладено на основі відповідних навчальних посібників, перелік яких наведений в кожній лабораторній роботі.


ВСТУП


Лабораторні роботи з дисципліни «Монтаж, експлуатація та ремонт обладнання легкої промисловості є важливою складовою частиною вивчення даної дисципліни. Вони призначені для поглиблення та розширення теоретичних знань на практиці.

Кожна лабораторна робота пов’язана з відповідними розділами теоретичного курсу. При виконанні лабораторних робіт та обробці їх результатів студентам потрібні знання загально-інженерних дисциплін, таких як: «Сопромат», «Теорія механізмів і машин», «Деталі машин», а також – спеціальних, таких як: «Обладнання легкої промисловості та побутового обслуговування», «Основи розрахунку та конструювання типових машин», «Проектування машин легкої промисловості» та ін.

Знання, отримані при вивченні даної дисципліни, можуть бути використані в дипломному проектуванні, зокрема при розрахунках деталей на зносостійкість.

Пропонується наступний розподіл навчального навантаження при виконанні даних лабораторних робіт.





ЛР

Назва лабораторної роботи

Кількість навчальних годин

1

Розбірно-складальні роботи при ремонті обладнання

2

2

Розробка ремонтного креслення пошкодженої деталі та технологічного процесу її відновлення

4

3

Визначення параметрів зношення в кінематичних парах та їх впливу на довговічність обладнання

4

4

Налагоджування механізмів швейної машини

4

5

Вивчення способів та систем змащування та вибір мастил

2



Всього 16 годин


Вступ та методичні вказівки до лабораторних робіт № 1, 5 написані професором кафедри МЛП Горобцем В.А., методичні вказівки до лабораторної роботи №4 – асистентом кафедри МЛП Манойленком О.П., методичні вказівки до лабораторних робіт № 2 та 3 написані нами сумісно. Загальну редакцію методичних вказівок виконав Горобець В.А., а оформлення – Манойленко О.П.


^ ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1


РОЗБІРНО-СКЛАДАЛЬНІ РОБОТИ ПРИ РЕМОНТІ ОБЛАДНАННЯ


Мета роботи: Вивчення технологічного процесу розбирання та складання обладнання механізмів

Завдання на підготовку. Студент повинен знати послідовність технологічного процесу розбірно-складальних робіт та правила їх виконання. Студент повинен вміти складати розгорнуті та укрупнені схеми розбирання та складання обладнання.

Література: 1. В. А. Горобець, Л. І. Березін, Г.І Коньков. Монтаж, експлуатація, обслуговування та ремонт обладнання легкої промисловості. К. КНУТД. 2007.

2. И. В. Болгов Технология ремонта оборудования предприятий бытового обслуживания населения. М. «Легкая и пищевая промышленность» 1983.

Теоретичне обгрунтування

До технологічного процесу розбірних робіт відноситься розбирання обладнання, очистка, контроль та сортування деталей, а також їх дефектація. До складальних робіт відноситься комплектація деталей, складальні роботи, обкатування та випробування обладнання. В загальному комплексі ремонтних робіт операції розбирання обладнання займають важливе місце. Кінцевим продуктом процесу розбирання є деталі, які використовують в подальшому при складанні без ремонту (придатні деталі) або після відновлення чи ремонту. Повторно при капітальному ремонті обладнання легкої промисловості можна використовувати до 75 % деталей.

Співвідношення придатних деталей та деталей, які необхідно ремонтувати, залежить не тільки від умов та терміну експлуатації обладнання, але й від організації та технологічного процесу виконання розбірних робіт. Багато дефектів, таких як зрив різьби , тріщини, пробої тощо, часто виникають в результаті порушення технологічного процесу розбірних робіт. Тому перед виконанням розбірних робіт необхідно вивчити конструкцію обладнання, встановити призначення та взаємодію окремих елементів та деталей.

Крім того, при розбиранні обладнання необхідно дотримуватися наступних правил:

- зберігати на сполучених деталях монтажні мітки, а при їх відсутності наносити такі мітки (на зубцях парних шестерень, кулачках, ексцентриках і деталях, що їх охоплюють тощо);

- розбирання необхідно вести інструментами та прилаштуваннями, застосовування яких виключає можливість псування придатних деталей;

- удари молотком по деталях необхідно наносити за допомогою наставок та вибивачів, що виконанні з більш м’якого матеріалу, ніж деталі;

- знімати деталі потрібно акуратно, без перекосів і пошкоджень;

- до деталей, які знімаються важко, не потрібно застосовувати надмірні зусилля – треба з’ясувати причину, яка заважає зняти деталь і усунути її;

- довгі вали та осі знімати, застосовуючи додаткові опори, щоб їх не зігнути;

- для зняття з валів шківів, зубчастих коліс, підшипників і інших подібних деталей застосовувати знімачі, а для розбирання пресових сполучень – гвинтові та гідравлічні преси;

- для полегшення зняття деталей підігрівати місце з’єднання (маслом, парою або вогнем) або поливати місце з’єднання деталей керосином, який має високу проникаючу здатність;

- при розбиранні різьбових з’єднань застосовувати ключі, викрутки, шпильковерти необхідних розмірів;

- щоб уникнути розривів різьбових стержнів, не користуватись насадками на ключі для збільшення плеча;

- деталі кожного механізму, що розбирається, необхідно викладати в окремі ящики, а не нагромаджувати одну на іншу, також окремо необхідно розміщувати всі кріпильні деталі, а при частковому розбиранні, загвинчувати їх назад в призначені для них отвори.

При розробці технологічного процесу розбирання обладнання необхідно складати схему розбирання, яка виконується у вигляді блоків-прямокутників (рис. 1.1).




Рис. 1.1. Умовне позначення на схемі розбирання


Машина чи механізм, що розбирається позначається в першому блоці, який розміщується в верхній або лівій частині листа. Від нього проводиться лінія, від якої проводиться відгалуження до блоків з позначенням деталей та складних одиниць, що розбираються. При цьому окремі деталі зображуються справа (над) лінією, а складальну одиницю зліва (під) лінією. В свою чергу складальні одиниці бувають вищого (групи) на нижчих класів (підгрупи різних порядків). При необхідності їх розбирання можна або скласти окремі схеми розбирання, або показати порядок розборки на загальній схемі за тими ж правилами. Порядок виконання окремих операцій, вимоги до збереження комплектності деталей, відповідних сполучень дають у вигляді пояснень та додаткових вказівок під схемою. Для прикладу на рис. 1.2 зображена схема розбирання швейного напівавтомата 220-М кл.

Складання обладнання здійснюють в певній послідовності, яка залежить передусім від його конструкції та технічних умов на складання. При розробці технологічного процесу складання обладнання необхідно прагнути до того, щоб забезпечити складання максимальної кількості одиниць незалежно одна від одної, що дозволить виконувати більшість складальних робіт одночасно і суттєво скоротить їх термін.

Процеси складання як і розбирання для наглядності зображують у вигляді схем так, щоб відповідні групи, підгрупи та деталі були позначені в послідовності їх вводу в технологічний процес складання. Порядок побудови схем складання є зворотнім порівняно з побудовою схем розбирання, які були розглянуті вище, крім того на них умовно буквою К з відповідним індексом позначають контрольні операції, що передбачені ТУ.

При цьому найбільш докладною і інформативною є розгорнута схема технологічного процесу складання всього виробу. Але для складного обладнання з великою кількістю деталей розгорнута схема складальних елементів буде громіздкою і незручною в використанні. Тому в даному випадку застосовують укрупнену схему, яка складається із позначень складальних одиниць (як правило, груп та підгруп першого порядку), деталей, що встановлюються при загальному складанні, контрольних операцій і вказівок. До укрупненої схеми також додаються розгорнуті схеми складання всіх груп і підгруп, які позначені в укрупненій схемі складання. При цьому для найбільш складних груп також можуть будуватись свої укрупнені схеми.

Розгорнута схема складання механізма човника швейного напівавтомата 220-М кл приведена на рис. 1.3.

Позначення складальних одиниць та деталей на схемі розбирання здійснюється наступним чином. Для стандартизованих та нормалізованих деталей вказується номер відповідного стандарту чи нормалі, а позначення складальних одиниць вищого класу (груп) містить позначення машини та п’ятирозрядне цифрове позначення останні три розряди якого нулі (01-000, 02-000 тощо). Позначення складальних одиниць нижчого класу наступне: підгруп першого порядку (01-100, 01-200 тощо), підгруп другого порядку (01-110, 01-120 тощо). Позначення деталей, що входять в групи та підгрупи – відповідно (01-001, 01-002 тощо) і (01-101, 01-102 тощо).

Опис лабораторного стенду

Лабораторний стенд містить кілька одиниць обладнання, механізми яких пропонуються для розбирання та складання.

  1. Головка ШМ 876 кл. ПМЗ – механізм петельника.

  2. Головки фурнітурних напівавтоматів (27, 95, 1595, 220М кл.) – механізми автоматичної зупинки, поздовжнього та поперечного переміщень фурнітуротримача.

  3. Головка петельного напівавтомату 25-А кл. – механізм поперечного відхилення голки, закріпок та бокового переміщення голки.

  4. Трикотажний напівавтомат ПВК – механізм вибору нитководів, механізм передачі руху в’яжучій каретці, механізм зсуву передньої голочниці.

  5. Трикотажна однофонтурна кргловков’язальна машина КО-2 – механізм відтяжки та намотування полотна, механізм активної подачі ниток.

  6. Основов’язальна трикотажна машина ОВ-7 – механізм вушкових голок, механізм платин, механізм преса, механізм крючкових голок.

  7. Машина для спускання краю деталей верху взуття АСГ-13

  8. Машина для затяжки верху взуття цвяховим способом ЗВ – приклеювання підошви.

  9. Машина для вирівнювання деталей низу взуття ДН.

  10. Машина для пристрочування підошви СПР.


Заходи безпеки. Для уникнення травм при розбиранні та складанні обладнання необхідно застосовувати справні інструменти відповідного розміру, не прикладати надмірних зусиль та старатись уникнути ударів по деталям молотками чи іншими інструментами.


Питання для самоперевірки

1. Які операції містить технологічний процес складально-розбірних робіт ?

2. Чим, крім порядку побудови, схема складання відрізняється від схеми розбирання ?

3. В яких випадках складаються укрупнені схеми розбирання та складання ?

4. Як позначається на схемі розбирання деталь, що входить в підгрупу другого порядку?

5. Як потрібно розбирати припрацьовані деталі (зубчасті передачі, кулачки, ексцентрики) ?


Порядок виконання Л.Р.

  1. Вивчити конструкцію механізму, який заданий до розбирання, встановити призначення та взаємодію його окремих елементів та деталей.

  2. Скласти розгорнуту схему розбирання даного механізму відповідно до вимог, зазначених в розділі «Теоретичне обгрунтування».

  3. Після перевірки схеми викладачем виконати повне чи часткове (залежно від завдання) розбирання механізму.

  4. Визначити контрольні операції, що необхідні при складанні даного механізму, і записати їх в таблицю 1.1.

  5. Виконати складання механізму з виконанням необхідних контрольних операцій.

Таблиця 1.1


Перелік контрольних операцій, які необхідно виконати при складанні механізму________________________________________________________________


Позначення та назва деталі (складальної одиниці), що вводиться в складання

№ та суть контрольної операції














Примітки. При складанні схем розбирання конкретного механізму умовно вважати, що корпусні деталі та деталі інших механізмів не заважають виконанню даних операцій.




Рис. 1.2. Схема розбирання механізма човника ШМ 220М кл. (Початок)





Рис. 1.2. Схема розбирання механізма човника ШМ 220М кл. (Закінчення)




^ ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2


РОЗРОБКА РЕМОНТНОГО КРЕСЛЕННЯ ПОШКОДЖЕНОЇ ДЕТАЛІ ТА ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ЇЇ ВІДНОВЛЕННЯ


Мета роботи 1. Вивчення особливостей ремонтних креслень та вимог, що до них висуваються.

2. Засвоєння основних методів та засобів ремонту деталей.

Завдання на підготовку: Студент повинен знати вимоги до складання ремонтної документації, зокрема до ремонтних креслень; основні методи відновлення деталей та обладнання, що для цього застосовується. Студент повинен вміти виконувати ремонтні креслення деталей та розроблювати технічний процес їх відновленн.

Література: 1. ГОСТ 2.604-68 Чертежи ремонтные (зі змінами 1.6.84)

2. В. А. Горобець, Л. І. Березін, Г.І Коньков. Монтаж, експлуатація, обслуговування та ремонт обладнання легкої промисловості. К. КНУТД. 2007.

3. И. В. Болгов Технология ремонта оборудования предприятий бытового обслуживания населения. М. «Легкая и пищевая промышленность». 1983.


Теоретичне обгрунтування


Ремонтними вважаються креслення, що призначені для ремонту деталей та складальних одиниць, складання та контролю відремонтованого виробу та для виготовлення додаткових деталей з ремонтними розмірами.

Ремонтними називаються розміри, які встановлюються для деталей, що ремонтуються, або для виготовлення нових замість зношених і які відрізняються від аналогічних розмірів деталей на робочих кресленнях. Вони діляться на категорійні і пригінні.

Категорійними називаються ремонтні розміри деталей, які встановлюються для визначеної категорії ремонту.

Пригінними називаються ремонтні розміри деталі, які встановлюються з урахуванням припуску на підгонку деталі за місцем.

До ремонтних креслень можуть також відноситись габаритні та монтажні креслення, схеми, робочі креслення для виготовлення інструментів в випадках, передбачених даним ГОСТом. Ремонтні креслення виконуються за наступними правилами:

1. На ремонтних кресленнях вказують тільки види, розрізи та перерізи, а також розміри граничних відхилення, похибки форми та значення шорсткості, які необхідні для проведення ремонту деталі або складальної одиниці.

2. На деталі, які при ремонті не можуть бути роз'єднані (нероз'ємні з'єднання, виготовленні клепанням, зварюванням тощо), окремі креслення не виконують, а вказівки з ремонту приводять на ремонтному кресленні відповідної складальної одиниці.

3. Граничні відхилення лінійних розмірів вказуються або числовими значеннями, або умовними буквеними позначеннями з простановкою також і числових значень. При цьому відхилення за 14-17 квалітетом округляють до десятих часток міліметра.

4. На ремонтних кресленнях поверхні, що підлягають обробці при ремонті, виконують суцільною основною лінією, а решту зображення – суцільною тонкою. При зміні конфігурацій деталі, змінену частину деталі показують на кресленні суцільною основною, а незмінену частину – суцільною тонкою лінією. Якщо при ремонті деталі видаляють зношену частину та замінюють її новою, то частина, яка видаляється, зображується тонкою штрих-пунктирною лінією, а нову частину виконують на окремому кресленні.

5. На ремонтних кресленнях категорійні і пригінні розміри, а також розміри, які досягаються зняттям мінімально-необхідного шару матеріалу, проставляють буквеними позначеннями, а числові величини та інші дані вказують на лініях-виносках або в таблиці, яку розташовують в правій верхній частині креслення.

6. Якщо при ремонті складальної одиниці в неї вводять додаткові деталі або при заміні монолітної деталі деталлю, складеною з кількох частин, то ремонтне креслення виконується як складальне.

7. Якщо на ремонтному кресленні однієї деталі дані вичерпні вказівки про виготовлення іншої (сполученої) деталі за робочою конструкторською документацією і ця документація включена в комплект документів для ремонту виробів, то окреме ремонтне креслення на цю деталь не виконують.

8. Позначення ремонтного креслення отримують додаванням до позначення деталі літери «Р» (ремонтний). Позначення ремонтного креслення з пригінним розміром отримують додаванням до позначення ремонтного креслення літери «П». А позначення ремонтного креслення додаткової деталі - додаванням літери «Н» (додаткової з пригінними розмірами - літерами «НП», якщо кількох додаткових деталей то - «Н1», «Н2» і т.п.).

9. Ремонтні креслення з одним категорійним розміром позначають «Р1», «Р2»і т.п. в залежності від категорії її ремонтного розміру. Приклад ремонтного креслення приведено на рис.


Опис лабораторного стенда


Лабораторний стенд містить набір пронумерованих деталей та мірильного інструмента (штангенциркуль, мікрометр).


Питання для самопідготовки


  1. Чим відрізняються категорійні та пригінні розміри?

  2. Як вказуються на ремонтних кресленнях граничні відхилення деталей?

  3. Яку частину деталі на ремонтному кресленні зображують штрих- пунктирною лінією?

  4. Коли ремонтне креслення виконується як складальне?

  5. Як позначається ремонтне креслення деталі з двома категорійними розмірами?

  6. Як позначається ремонтне креслення третьої додаткової деталі з пригінними розмірами, що застосовується при ремонті основної деталі?


Порядок виконання Л Р.

1. Знайти на лабораторному стенді деталь з номером, що відповідає варіанту (№ варіанту задається викладачем).

2. Визначити з таблиці 2.1 види пошкоджень деталі

3. Заміряти розміри, необхідні для виконання ремонтних креслень деталей.

4. На основі аналізу пошкоджень деталі, вказаних в табл. 2.1 вибрати методи ремонту деталі та вибрати відповідне обладнання.

5. Розробити технологічний процес відновлення деталей в виді маршрутної карти (таблиця 2.2).

6. Виконати ремонтне креслення деталі згідно ГОСТ 2.604-68, вказавши необхідні розміри, граничні відхилення їх, бази для обробки деталей, необхідну чистоту обробки поверхонь деталі, що підлягають ремонту, а також допуски форми та розташування цих поверхонь.


Таблиця 2.1

Варіанти завдань до Л Р


№ деталі за варіантом

Назва деталі

Види пошкоджень деталі

1

Клин

Зношений отвір Ø4,5Н12, Одна з робочих поверхонь клина зношена

2

Коромисло

Зношений отвір Ø7Н8, зламане одно з пліч коромисла

3

Клин

Зірвана різьба М4Н8, тріщина на клині.

4

Штовхач-шатун

Зношена поверхня 26Н9, зірвана різьба М10х0,5Н8

5

Ексцентрик

Зношена сфера ексцентрика ø28е8, зірвана різьба М6Н8

6

Шатун вилкоподібний

Зношена головка шатуна Ø12Н7 під голковий підшипник, тріщина на вилці шатуна

7

Коромисло вилоподібне

Тріщина вилки коромисла, зношений паз 5Н8

8

Коромисло

Зламане клемове кріплення, Зношена різьба М4Н8

9

Колесо зубчасте

Зламаний зуб,

розбитий паз під шпонку 4 Н9

10

Шатун з двома вилкоподібними головками

Зношена поверхня Ø10h8, зігнуте тіло шатуна та є тріщина в зоні отвору.

11

Куліса- кулачок

Зношений паз куліси 12,5Н12, зношена поверхня кулачка.

12

Зубчаста рейка

Зношені зубці зубчастої рейки, тріщина біля отвору Ø3Н12

13

Голкова пластина

Зношений паз 3,5Н12, тріщина біля пальця.

14

Рамка-куліса

Зношена напрямна голковода Ø9Н7, зламана напрямна куліси

15

Корпус кривошипа

Зірвана різьба М6Н8, зношений отвір Ø13Н7

16

Шатун

Зношена робоча сферична поверхня Ø30Н8, тріщина головки шатуна.

17

Шатун

Зірвана різьба М8Н8, зношений отвір Ø38Н7

18

Коромисло

Тріщина на хомутику, зірвана різьба М4Н8

19

Відводка

Зламана напрямний отвір для пасу, зламаний край паза 8h12

20

Шатун-ниткопритягач

Зношений отвір Ø8Н8, тріщина на ниткопритягачі.



Таблиця 2.2

Маршрутна карта технологічного процесу відновлення деталі № _____

№ п/п

Операція, перехід

Обладнання

Устаткування

Інструмент

Для обробки

Вимірюваль-ний

00

Термічна

Муфельна піч










01

Відпустити деталь




Щипці

Годинник Термометр




10

Свердлильна

Станок свердлильний СТ15А, лещата










11

Розсвердлювати отвір Ø10







Свердло Ø 10,5

Штангенцир-куль

20

Слюсарна













21

Розробити краї тріщини на її глибину







Напильник трикутного профілю бархатний, лещата

Візуально

30

Підготовча













31

Попередньо обробити отвір Ø10,5

Піскоструменевий апарат МП16ТРО




Пісок

Візуально

32

Ізолювати поверхні, що не обробляються




Пензлик, масляна фарба







32

Обезжирити отвір Ø10,5 та тріщину




Ганчірка, розчинник №646







40

Металізаційна













41

Металізувати отвір Ø10,5 та тріщину

Електрометалі-затор ЕМ10

Кліщі, лещата

електрод Е10

Штангенцир-куль

50

Свердлильна

Станок свердлильний СТ15А, лещата










51

Розсвердлювати отвір Ø8 начорно




Свердло Ø9,5

Штангенцир-куль

52

Зенкерувати отвір Ø9,5




Зенкер конічний

Спряжена деталь

53

Зняти фаску 1х45º




Зенковка конічна

По лімбу

60

Слюсарна













61

Очистити деталь від ізоляційної фарби




Ганчірка, розчинник







62

Зачистити зону тріщини начисто врівень з поверхнею







Лещата, напильник бархатний, шліфувальний папір

Штангенцир-куль

70

Термічна

Муфельна піч










71

Загартувати деталь




Щипці, масло




Термометр, таймер




Рис.2.1. Приклад виконання ремонтного кресленника

^ ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

  1   2   3   4



Схожі:

Методичні вказівки для лабораторних робіт для студентів напрямку підготовки 0902 iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів напрямів підготовки
Нелінійні електричні кола. Методичні вказівки до лабораторних робіт для студентів напрямів підготовки 050701 «Електротехніка та електротехнології»,...
Методичні вказівки для лабораторних робіт для студентів напрямку підготовки 0902 iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу „Моделювання систем", для студентів напрямку „Комп’ютерні науки". Тернопіль, 2004. 59с
Р. П. Шевчук., Л.І. Гончар // Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу „Моделювання систем”, для студентів напрямку...
Методичні вказівки для лабораторних робіт для студентів напрямку підготовки 0902 iconМетодичні вказівки до лабораторних занять (частина 1) Microsoft Word для студентів спеціальностей
Дані методичні вказівки включають 8 лабораторних робіт, по вивченню текстового редактора Word, тематика яких охоплює частину курсу...
Методичні вказівки для лабораторних робіт для студентів напрямку підготовки 0902 iconМетодичні вказівки до лабораторних робіт з теоретичних основ електротехніки цикл з для студентів електроенергетичного та
Методичні вказівки до лабораторних робіт з теоретичних основ електротехніки. Цикл Для студентів електроенергетичного та електротехнічного...
Методичні вказівки для лабораторних робіт для студентів напрямку підготовки 0902 iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу " Моделювання і проектування інформаційних систем в економіці " для студентів напряму підготовки 050103
Л.І. Гончар, Т. В. Гончар // Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу „ Моделювання і проектування інформаційних...
Методичні вказівки для лабораторних робіт для студентів напрямку підготовки 0902 iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «мова sql» для студентів денної форми навчання спеціальності
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Мова sql» для студентів денної форми навчання спеціальності 050....
Методичні вказівки для лабораторних робіт для студентів напрямку підготовки 0902 iconМетодичні вказівки до лабораторних робіт для студентів денної форми навчання факультету інформатики та обчислювальної техніки Затверджено Методичною радою нтуу „кпі
Загальна фізика. Квантова фізика : методичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів денної форми навчання факультету...
Методичні вказівки для лабораторних робіт для студентів напрямку підготовки 0902 iconМетодичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» денної та заочної форми навчання
Периферійні пристої. Методичні вказівки до лабораторних робіт для студентів спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» денної...
Методичні вказівки для лабораторних робіт для студентів напрямку підготовки 0902 iconМетодичні вказівки
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни “Основи видавничо-друкарських процесів” для студентів спеціальності “Видавничо-поліграфічна...
Методичні вказівки для лабораторних робіт для студентів напрямку підготовки 0902 iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт із курсу „основи океанології дніпропетровськ рвв дну
Уміщені методичні вказівки до виконання лабораторних робіт із дисципліни „Основи океанології”. Наведені рекомендації до виконання...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи