Скачати 17.9 Kb.
|
ТОПОНІМИ СЕЛА БРІДОК Великий луг – громадське пасовище над Дністром, де раніше випасали худобу. Злодійський яр – карстова заглибина в напрямку Дорошівців, де злодії ховали украдене. Дересівка – гора і кут села понад Дністром в напрямку Миткова, де росли густі кущі дерену. Кізя – так називається невеличка річка, що бере початок у с. Вікно. Колись на цьому потоці стояло 7 водяних млинів, які належали євреям і заможним селянам. Біля цієї річки височіє гора Кізя, а біля неї довгий час існував хутірець Кізя, десь із 5 хат. За більшовицьких часів жителів хутора в примусовому порядку переселили в село. Поруч під такою ж назвою розташоване поле. Лук» – у місцевості, що розташована від Брідка до Миткова. Назва походить від імені Лука – власника цієї землі. Стінка – прямовисний берег Дністра в напрямку Дорошівців. Батальйон – митківське поле за Кізею, де під час Першої світової війни воювали австро-угорські і російські батальйони. Болото – поле вище Кізі, болотиста місцевість, де підходять близько ґрунтові води. Валок – місцевість вище цвинтаря, пасовище, громадська толока. Походження назви поки що невідоме. Готар – кордон, межа між землями Брідка і Миткова. Парова сіножать – землі, що лежать біля дороги Брідок-Вікно. Колись тут були сіножаті, згодом орали і частину земель залишали під чорний пар. Шия – кут села, західна його частина. За переказами, саме в цьому місці козаки перейшли річку Дністер. Походження назви поки що невідоме. Центр – кут села, його центральна частина, де розташовані церква, школа, Будинок культури, магазини, пам’ятник тощо. Жорнище – розташоване в західній частині села, вище кар’єра. Отримало назву від місця, де жителі брали камінь для виготовлення жорен. Копанка – поле вище від Злодійського яру, що розташоване на південному заході від села. Вважають, що в цій місцевості з близькими ґрунтовими водами колись люди копали копанки для вимочування конопель. За матеріалами вчителя історії Дяконович Марії Василівни та вчителів географії Маліщук Марії Василівни і Чабах Тетяни Олексіївни За матеріалами книги Миколи Черешнюка «Історія сіл Заставнівщини» |
![]() | Топоніми села самушин Кут села Прогін – дорога у східній частині села, що веде до річки. Нею гнали (проганяли) худобу | ![]() | Топоніми села чуньків Чупрунівка – південно-західна частина села, де проживали люди з прізвищем Чупрун |
![]() | Топоніми села йосипівка Урочище Мальованка – громадське пасовище, яке розташоване на північному сході від села. Походження назви невідоме | ![]() | Топоніми села митків Шнури (помірки) – поле на східній околиці села, колись довгі і вузькі смуги землі, які належали селянам |
![]() | Топоніми села кулівці гукало Гукало – потік, яр, притока Дністра, розташоване на півночі від села. Відгукується шумом води | ![]() | Топоніми села урочище Чоботарка Урочище Толока – місцевість у північній частині села, де колись виводили данець, випасали худобу, гуси |
![]() | Топоніми села бабин Край. Центр села Бабин називають Край. Очевидно, раніше це був край, околиця села. Тепер жителі вживають цю назву так: іду на Край;... | ![]() | Топоніми села ржавинці печера Печера – природна печера, розташована на північний захід від села в напрямку Баламутівки |
![]() | Топоніми села василів холм Бочки – місцевість на захід від села, де із схилу витікають дрібні джерела, колись місце водопою. Для збирання води жителі закопали... | ![]() | Топоніми села шубранець Воду для освячення брали з необ кладених джерел. На прохання священика жителі викопали 3 криниці. Одну в центрі села, яку пізніше... |