Урок №1. Тема уроку: Тепловий стан тіл І температура. Вимірювання температури icon

Урок №1. Тема уроку: Тепловий стан тіл І температура. Вимірювання температури




НазваУрок №1. Тема уроку: Тепловий стан тіл І температура. Вимірювання температури
Сторінка1/9
Дата конвертації13.01.2013
Розмір0.87 Mb.
ТипУрок
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

8 клас на 18.09.2003

УРОК №1.

Тема уроку: Тепловий стан тіл і температура. Вимірювання температури.


Мета уроку: Сформувати в учнів знання про тепловий стан тіл, температуру тіла. Виробити вміння користуватися термометрами, розвивати діалектико-матеріалістичний світогляд, формування понять про теплові явища.


Тип уроку: комбінований.


Хід уроку.


  1. Організаційна частина уроку.




  1. Вивчення нового матеріалу.

Хто скаже, сьогодні тепло чи холодно на вулиці? Різні відповіді, різні міркування. Для одних – це тепло, для інших – ні. Говорячи про це, ми спираємося лише на свої відчуття. І вже звичними для нас стали слова “холодно”, “тепло”, “гаряче”.

Якщо мені холодно, то це не значить, щодля всіх це відчуття таке ж саме.

За добу поверхня земної кулі дістає від Сонця більше тепла, ніж його могло б дати все пальне, спалене людством за 1000 років при теперішній різкій витраті. Проте ця гігантська енергія становить лише одну двомільярдну частку всієї кількості енергії, яку випро-мінює Сонце. Сонце шле своє тепло вже кілька мільярдів років.

  • А яким іншим способом можна отримати тепло, крім нагріван-ня на Сонці?

  • Отже, цих способів є багато. І тому людство узагальнило їх і зробило певні висновки.

Давайте проведемо такий дослід: Підігріємо воду в пробірці. Знявши її, кожен скаже, яка вона – тепла, гаряча, холодна чи інші якісь міркування.

Отже, скільки вас є в класі, стільки ж буде і думок.

Це свідчить про те, що за відчуттями тепловий стан можна оці-нювати досить обмежено.

Давайте проведемо ще такий дослід з різними посудинами.

  • Який ми можемо зробити висновок? (Людина за власним відчуттям не завжди може визначити тепловий стан тіла).

  • Що ми можемо сказати про нагріті тіла по відношенню до оточуючого середовища?

  • Більш нагріті тіла завжди віддають тепло менш нагрітим тілам.

  • Температури тіл, які перебувають у певному обмеженому просторі з часом вирівнюються і стають однаковими (наведіть приклади такого процесу).

  • Який висновок можна зробити на основі узагальнення власного досвіду?

  • Отже, більш нагріті тіла віддають тепло, охолоджуючись, ін-шим тілам, а менш нагріті тіла, контактуючи з ними, нагрі-ваються.

За звичайного перебігу теплових явищ температура тіл, які перебувають в теплообміні, з часом вирівнюється і стає в усіх тіл одинаковою. Тобто, в процесі теплообміну з часом встановлюється теплова рівновага.

Давайте розглянемо кусочок льоду. Що з ним буде відбуватися в різних випадках?

  1. Коли лід знаходиться у воді і температура води і льоду одна-кова?

  2. Температура льоду –100С, а води 00С?

  3. Який можливий ще варіант?

Для вимірювання температури тіл використовують спеціально призначені вимірювальні прилади, що називаються термометрами.

В 1742 році шведський вчений А.Цельсій побудував темпера-турну шкалу і виготовив термометр.

В основу вимірювання температур покладено знаходження функ-ціональної залежності певної властивості тіл від температури і побудова за нею температурної шкали.

В основу рідких термометрів (ртутного чи спиртового) покладено залежність об”єму рідин від температури.

Щоб кількісно визначити температуру тіла, недостатньо лише зафіксувати зміну об”єму рідини в колбочці. Необхідно також нада-ти їй числове значення, тобто, як кажуть у фізиці, проградуювати шкалу приладу. Для цього обирають опорні (реперні) точки, які повинні легко відтворюватись.

Реперними точками можуть бути температури плавлення льоду та кипіння води (00С і 1000С), які мають сталі значення за нормального атмосферного тиску.

Одиницю температури за шкалою Цельсія, називають градусом Цельсія.

Нині за міжнародною системою (СІ) за основну одиницю температури визнано Кельвін (позначається К), який за розміром рівний градусу Цельсія:

1К = 10С.


  1. Закріплення матеріалу.

  1. Як ви вважаєте, коли ми знімаємо покази термометра, то визна-чаємо температуру тіла чи температуру самого термометра?

  2. Як відомо, при вимірюванні температури змінюється не лише об”єм термометричної рідини, а й скляної колбочки, в якій вона міститься. Чи впливає це на покази термометра і як?

  3. Розв”язати вправу 2(1).




  1. Підсумок уроку.




  1. Домашнє завдання: §§1,2. Впр.2(2,3).






8 клас на 23.09 .2003

УРОК №2

Тема уроку: Вплив температури на лінійні розміри тіл. Особливості теплового розширення води.


Мета уроку: Продовжити формувати в учнів вміння вимірювати температуру. Встановити і пояснити вплив температури на лінійні розміри тіл.


Тип уроку: Комбінований.


Хід уроку.


  1. Вивчення нового матеріалу.

Давайте уявимо теплу літню погоду після дощу. Через кілька годин калюжі зникли, листочки і трава стали сухі.

  • Яке явище ми будемо спостерігати в природі при похмурій погоді?

Уже ці приклади свідчать про те, що деякі властивості тіл залежать від температури. Щоб це підтвердити, давайте виконаємо такий дослід. (Дослід з двома колбами, одна з яких наповнена водою, а друга олією).

Якщо спочатку при температурі tо рідина займала об”єм Vо, то внаслідок нагрівання до температури t він збільшився до V, тобто об”єм рідини змінився на ΔV=V-Vо . Як свідчать результати експерименту, зміна об”му рідини, віднесена до початкового її значення, прямо пропорційна зміні температури.

(V-V0)/V0 ~ (t – t0), тобто ∆V/V0~∆t.

Якщо внести коефіцієнт пропорційності, то отримаємо:

∆V/V0 = b∆t, або

V = V0 (1 + b∆t).

b - коефіцієнт пропорційності (коефіцієнт об”ємного розширення).

Для різних речовин цей коефіцієнт об”ємного розширення має своє конкретне значення.

Цей коефіцієнт показує, на яку частку змінився об”єм рідини відносно його початкового об”єму Vо внаслідок зміни температури тіла на 1К. (Прик-лади, що означає цей коефіцієт для різних рідин).

При нагріванні змінюється не лише об”єм рідини, а й тверді тіла й гази. (Проводимо дослід по нагріванню залізного стержня).

Які висновки ми можемо зробити на основі даного досліду. Отже, чим більше змінюється температура, тим більше змінюється довжина стержня. (Самостійно використовуючи міркування стосовно рідини, учням пропо-нується виявити залежність).

(l-l0)/l = α(t-t0), або l = l0 (1 + α∆t).

∆l /l0 = α∆t;

l = l0 (1 + α∆t).

l - коефіцієнт лінійного розширення тіл.

Давайте визначимо фізичний зміст цього коефіцієнта, аналогічно, як було це зроблено для коефіцієнта об”ємного розширення. Наведіть приклади, коли, ми, зустрічаємось в житті з лінійним розширенням тіл, внаслідок зміни темпе-ратури?

Слід зазначити, що нагрівання тіл не завжди одночасно веде до збільшення їхніх лінійних розмірів об”єму. Так, з нагріванням води від ОоС її об”єм спо-чатку зменшується, тобто вона стискається, і, відповідно, її густина збіль-шується, а, досягаючи максимуму, при 4оС і далі, її об”єм починає збільшу-ватись (а густина зменшуватись) і залежність об”єму від температури стає звичайною – з підвищенням температури об”єм зростає.


  1. Закріплення вивченого матеріалу.

  1. Наведіть приклади нагрівання чи охолодження тіл і вкажіть, з якими із відомих вам способів це зроблено?

  2. В чому полягає фізичний зміст температурного коефіцієнта об”ємного розширення тіл? Наведіть його конкретні приклади?

  3. Між двома стовпами натягнуто залізний, мідний та алюмінієвий дроти. Який із них провисне більше із зміною температури на 10К? Ї

  4. Розв”язати вправу 3(1,2).




  1. Підсумок уроку.




  1. Домашнє завдання: §3. Впр.3(3,4).



Розділ 1. Урок 7. 8 клас на 25.09.2003

Тема: Розв’язування задач на визначення кількості теплоти і питомої теплоємності.

Мета: Узагальнювати і поглиблювати знання про кількість теплоти та питому теплоємність, формувати вміння розв’язувати задачі на теплопередачу.

^ Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ.Перевірка знань та вмінь

  1. Які наслідки можуть бути, коли в результаті теплообміну тілу надано певну кількість теплоти?

  2. Від чого залежить кількість теплоти, при нагріванні та охолодженні тіла?

  3. Дайте визначення питомої теплоємності речовини?

  4. В чому полягає фізичний зміст питомої теплоємності?

  5. У дві однакові посудини налили воду однакової маси і температури. Потім в кожну опустили по одній мідній кульці, нагрітій до однакової температури. Через деякий час з’ясувалося, що температура в посудинах різна. Чому?

  6. На однакових пальниках нагрівалася вода, мідь і залізо однакової маси. Зазначити, який графік побудовано для води, який - для міді, а який - для заліза?


t0C


ІІІ

ІІ

І




t

ІІІ. Розв’язування задач

Використовуємо збірник В.І.Лукашика.

Аналіз розрахункових задач проводжу по такому плані:

  1. Вивчити умову задачі, зробити аналіз її змісту, встановити фізичний зміст задачі, закономірності, які використані в задачі.

  2. Записати коротку умову задачі

  3. Виразити всі величини в одній системі

  4. Записати рівнями для визначення потрібної за умовою задачі величини.

  5. Знайти потрібну за умовою фізичну величину.

  6. Провести аналіз одержаної відповіді.



804




Дано:

m1=800 г=0,8 кг Q= Q 1+Q2 m2=1000 кг/м3*5*10-3м3=5 кг

V2=5 л=5*10-3м3 Q 1=c1 m1t Q 2=4200 Дж/(кг*0С)*5 кг*900С=

t1=100C Q 2=c2 m2t =1890000 Дж

t2=1000C m2=2V2 Q 1=900 Дж/(кг*0С)*0,8 кг*900С=

c1=900 Дж/(кг*0С) =64800 Дж

c2=4200 Дж/(кг*0С) Q=1890000 Дж+64800 Дж=

=1954800

Q-?


^ Відповідь: Q=1954800Дж

811

Дано:

t1=150C Q =cmt; m=1785 Дж/(4200 Дж/(кг*0С)*850С)

t2=1000C m= Q/(ct); =0,5 кг

Q=178,5 кДж=

178500 Дж

c=4200 Дж/(кг*0С)



m-?


Відповідь: m=0,5 кг

813

Дано:

m=100 г=0,1 кг Q =cmt; с=280 Дж/(0,1 кг*200С)=140 Дж/(кг0С)

t1=200C с= Q/(mt);

t2=400C

Q=280 Дж



с-?

^ Відповідь: с=140 Дж/(кг0С)

816


Дано: Q =cm(t2-t1); t2=(30400 Дж/(380 Дж/(кг0С)*

t1=200C t2-t1= Q/(cm); *0,2 кг))+ 200C=4200С

Q=30,4 кДж=30400 Дж t2= Q/(cm)+ t1

m=200 г=0,2 кг

с=380 Дж/(кг0С)

t2-?

^ Відповідь: t2=4200С

818

Дано:

m1=4 кг Q1= Q2 c1=(4200Дж/(кг*0С)*4 кг**13,20С)/

t1=630С Q 1=c1 m1t1 /(4 кг*630С)=880 Дж/кг0С

m2=4 кг Q 2=c2 m2t2

t2=13,20С c1 m1t1= c2 m2t2

с2=4200 630С c1= (c2 m2t2)/( m1t1)




с2-?


Відповідь: c1=880 Дж/кг0С


ІV. Завдання додому.

Повторити § 7.8. №812, 817


8 клас

Розділ 1. Урок №9.

Тема: Теплота згоряння палива.

Мета: Сформувати поняття про енергію палива. Забезпечити знання фізичної величини – питомої теплоти згоряння палива; формувати вміння підраховувати кількість теплоти, яка виділяється при згорянні певної маси палива.

Продовжити на конкретних прикладах формування поняття про закон збереження енергії як один з найважливіших законів природи. Ознайомити учнів з питаннями, пов’язаними з роллю палива в економіці і політичному балансі країн світу. Сприяти виробленню вміння правильно поводити себе в побуті.

^ Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: плакати, таблиці питомої теплоти згоряння деяких видів палива.


Хід уроку.

1. Організація класу.

2. Повторення матеріалу.

1. Аналіз лабораторних робіт. Обговорення висновків, зроблених учнями у кожній лабораторній роботі (з місця).

Мета першої роботи – показати, що кількості теплоти внаслідок теплообміну однакові (підтвердити дію закону збереження енергії).

Особливої уваги потребують випадки, коли виявиться, що кількість одержаної теплоти більша за кількість теплоти відданої. Тобто, у вимірюваннях і обчисленнях були допущені грубі порушення.

У висновках другої лабораторної роботи слід також зазначити про діб закону збереження нагрітим твердим тілом і водою.

^ Актуалізація опорних знань.

Повторення відомостей про виділення енергії при хімічних реакціях, що учні вже спостерігали на уроках хімії.

Відомо, що людина ще з давніх-давен використовує вогонь для обігрівання власного тіла й житла, приготування їжі тощо.

Горіння – це особливий тип хімічної реакції окислення, яка супроводжується інтенсивним виділенням теплової енергії у промисловості та побуті для отримання тепла внаслідок горіння використовують паливо.

Види палива.




Тверде Рідке Газоподібне

(вугілля, дрова, торф) (бензин, спирт, гас, (метан, пропан, етилен,

мазут) ацетилен)

Енергетичний ефект від їх спалювання буде різний.


^ 3. Пояснення нового матеріалу.

1. Виділення енергії внаслідок сполучення атомів кисню з атомами вуглецю і утворення молекул оксиду вуглецю.

2. Фізична величина, що показує, яка кількість теплоти виділяється при повному згорянні палива масою 1 кг, називається питомою теплотою згоряння палива.

Її позначають буквою q (читається “ку”); її одиниця – 1 Дж/кг.

3. Значення питомої теплоти згоряння різних видів палива наодитьс у відповідних таблицях. Розглянути на відповідних прикладах (Пошук).

4. Ввести поняття теплоти згоряння палива. Кількість теплоти, що виділяється внаслідок згоряння палива, обчислюється за формулою:




Q=q*m Q

  q= Q/ m

q m m= Q/ q

5. Екологічне навчання.

Найбільша кількість забруднюючих речовин виділяється під час згоряння ВУГІЛЛЯ і НАФТОПРОДУКТІВ.

80% усіх видів забруднень біосфери зумовлені енергетичними процесами, до яких входять добування, переробка і використання палива.

Зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу можна досягти шляхом раціонального спалювання палива.

^ 4. Закріплення нового матеріалу.

Подальший розвиток ідеї необхідності зберігання палива в побуті і можливості її здійснення можна приводити під час розв’язування задач.

Треба розглянути два типи задач.

І тип – простий – учні розв’язують самостійно.

Задача 1 (вправи 8, ст.38, Коршак Є.В.)

Знайти:

mбензину-? Формула Обчислення:

mб= mб= кг

Q=1,63*1010 Дж

q=4,4*107 Дж/кг [m]=кг

Відповідь: бензину було спалено масою 370 кг.

ІІ тип – задача з використанням рівняння тпелового балансу.

Задача 2. (На необхідність економічного витрачання палива).

Скільки треба спалити гасу, щоб закип’ятити 200г і 1л води? (Якщо t1=20оС).


Знайти: Формули: Обчислення:

Qгасу= qr mr mrr= mвr cd1(t2 -t1)/ qr==

mrr-? Qводи= mв cd (t2 -t1) = кг=1,56 г.

mr2-? Qr=Qв

mвr=0,2 кг qr mr= mв cd (t2 -t1) mr2==976,7=

mвr=0,2 кг mr= mв cd (t2 -t1)/ qr =7813,95*10-6=7,81 г

mв2=1 кг mв2= вVв

cd=4200 Дж/кг0С [m]=

t2=1000C

t1=200C

qr=4,3*107 Дж/кг

Vв2=1л=10-3м3

^ Відповідь: щоб закип’ятити 200г води необхідно спалити 1,56г гасу, а на 1л води – 7,81г гасу.

Тому збираючись до школи, поміркуйте, що нагріваючи 1л води ми деяку кількість палива витрачаємо марно, а саме mr2 – mr1 = 7,81 – 1,56 = 6,25г для одного учня.

^ 5. Підсумок уроку.

6. Домашнє завдання. Вивчити &10, повторити &7,8,9.

1. Узагальніть результати про марну кількість витраченого палива для кількості учнів класу; населення міста, країни.

2. Висновки про розміри цих втрат і необхідність економічного витрачання палива.

Розв. №2, вправа 8.

Знайти: Формули: Обчислення:

QБ= qБmБ mсД=

mc.д.-? QсД= qmсД

mБ=1,5 кг QБ= QсД [m]=

qБ=4,4*107Дж/кг mсД= qБmБ/q

Б=1,3*107Дж/кг


Відповідь: щоб спалити 1,5кг бензину, необхідно спалити 5,2кг соснових дров.


8 клас Розділ 1. Урок 10.

^ Тема: Розв’язування задач на збереження енергії при теплових процесах.

Мета: Продовжити формування поняття про закон збереження і перетворення енергії, вміння розв’язувати задачі на теплоту з використанням цього закону. Систематизувати задачі за типами та за складністю їх розв’язування, і сформувати вміння класифікувати, узагальнювати. Формувати вміння науково пояснювати природні явища.

^ Тип уроку: урок удосконалення знань, формування вміння розв’язувати задачі.

Обладнання: таблиця типів задач, таблиці питомої теплоємності речовин і питоми теплоти згоряння дефких видів палива.

Хід уроку.

^ 1. Організація класу.

2. Повторення матеріалу.

Перевірити виконання домашнього завдання.

Фронтальне опитування:

1. Який фізичний зміст питомої теплоємності речовин?

2. Від чого залежить кількість теплоти при нагріванні чи охолодженні тіла?

3. Який фізичний зміст питомої теплоти згоряння палива?

4. Чому для опалення будинків використовують вугілля, природний газ чи рідке паливо, а не дерево і солому?

5. Чому не можна закип’ятити відро води на спиртівці? (№779, Лукашик).

6. Чи можна визначити, яка кількість теплоти виділяється в результаті повного згоряння соснового поліна? Якщо можливо, то як це зробити, що потрібно знати? (№822, Лукашик).

^ 3. Розв’язування задач.

І тип задач. Усно.

І рівень. ІІ рівень.

799, Лукашик. №811, Лукашик.

Q=Cцmt=880 Дж/кг0С= m=Q/cвt=178500 Дж/(4200 Дж/кг0С*

=1540000 Дж=1,54 Мдж *85 0С)=2100/4200=0,5 кг

^ 823(1), Лукашик. №836(2), Лукашик.

QБ= qБmБ=34*106*15=51*107Дж mкв= Qк.в/qк.в=1,8*108/0,3*108=6 кг

Цю задачу варто розв’язати, колективно записуючи розв’язування на дошці (викликаю учня).

ІІ тип задач.

На теплообмін, в яких йдеться про охолодження одних речовин і нагрівання за рахунок цього інших, поки не утвориться теплова рівновага.

^ 817, Лукашик.

Формули Обчислення

t1-? t1=

m1=2 кг Q1= Q2 =

m2=0,88 кг Q1= m1 са1t1

t2=1000С Q2= m2 св2t2 [t1]=10С

св2=4200 Дж/кг0С t1= m2 св2t2/ m1 са1

са1=920 Дж/кг0С

^ Відповідь: температура алюмінієвої заготовки зміниться на 210оС (збільшиться).

ІІІ тип задач.

На використання енергії палива і нагрівання за рахунок цієї енергії певної речовини.

^ 841, Лукашик.

t2-? Формули Обчислення:




V2=100 k=10-1м3 m2=2 V2 m2=1000*10-1=100 кг

mдв1=0,5 кг Q1= qr mr 2) вода 1) деревне вугілля

qдв1=34*106Дж/кг Q2= m2 с2t2 ^ Віддає Одержує

св2=4200 Дж/кг0С Q1= Q2 Q2= m2 с2t2 Q1= qдв mr

в2=1000 кг/м3 t2= Q1/ m2 с2


t2=

[t2]=

^ Відповідь: на 40,5оС збільшиться температура води об’ємом 100л.

IV тип задач.

На перетворення механічної енергії в теплову і навпаки.

^ Вправа 820*.

A- ? Формули: Обчислення

N-? Qнагр= сст mtQнасич=500 Дж/кг0С *1,2кг*200С=12*103Дж

m= 1,2 кг Qн=A A=

t/=90 с

t=200С N=A/t N=3*104Дж/90 с=0,3 кВт

=0,4

сст=500 Дж/кг0С

Відповідь: виконана робота стального ударника пневматичного молотка дорівнює 3 104 Дж, а його потужність 0,3 кВт. – Енергетичний балан планети.

4. Підсумок.

На дошці вивішую таблицю 1 “Класифікація задач за типами і рівняннями”. Тим самим повторюємо складністю задачі всіх типів.

Бажаю, щоб учні зробили в зошиті ці записи і вдома проаналізували розв’язування задач усіх типів.

Таблиця 1.

Тип задачі

Перший рівень

Другий рівень





І
^

Кількість теплоти


Q= m c (t2 -t1) C= m=

Q= qm t2-t1=Q/cm

q=Q/m

m=Q/q

ІІ
^

Теплообмін між тілами


Q1= m1 c1 (t3-t1) c2=Q1/m2(t2-t3)

Q2= m2 c2 (t2-t3) m2= Q1/(t3-t1)

Q1= Q2 t2-t3= Q1/cm2

ІІІ
^

Передавання енергії внаслідок згоряння палива


Q1= qm1 Q1= qm1

Q2= m2 c(t2-t1) Q2= Q1

Q1= Q2 Q2= m2 c2(t2-t1)

c=Q1/m2(t2-t1) c2=Q1 /m2(t2-t1)

m2= Q1/(t2-t1) m2= Q1/c2(t2-t1)

t2-t1= Q1/cm2

IV
^

Перетворення механічної енергії у теплову


A=m1gh або A=m1gh або

A=FS

A=FS

Q= m2 c(t2-t1) Q= m2 c(t2-t1)

Q=A Q=A

с=A/ m2(t2-t1) с=A/ m2(t2-t1)

t2-t1=A/c m2 t2-t1=A/c m2
  1   2   3   4   5   6   7   8   9



Схожі:

Урок №1. Тема уроку: Тепловий стан тіл І температура. Вимірювання температури iconДокументи
1. /Тепловий стан т_л _ температура. Вим_рювання температури..doc
Урок №1. Тема уроку: Тепловий стан тіл І температура. Вимірювання температури iconУрок Фізичне тіло і речовина. Маса тіла. Одиниці маси. Вимірювання маси тіл Лабораторна робота № Вимірювання маси тіл
Мета уроку: продовжити формування основних понять (фізичне тіло та речовина); ввести поняття маси тіла, одиниць маси; ознайомити...
Урок №1. Тема уроку: Тепловий стан тіл І температура. Вимірювання температури iconУрок 10 Тема: Аналіз контрольної роботи. Фізичне тіло і речовина. Маса тіла. Одиниці маси. Вимірювання маси тіл Лабораторна робота № Вимірювання маси тіл
Продовжити формування основних понять (фізичне тіло та речовина); ввести поняття маси тіла, одиниць маси; ознайомити з методами вимірювання...
Урок №1. Тема уроку: Тепловий стан тіл І температура. Вимірювання температури iconУрок 6/48. Лабораторна робота №11 «Вимірювання температури за допомогою різних термометрів» Мета уроку: виміряти температуру тіла за допомогою різних термометрів
Урок 6/48. Лабораторна робота №11 «Вимірювання температури за допомогою різних термометрів»
Урок №1. Тема уроку: Тепловий стан тіл І температура. Вимірювання температури iconУроку. Взаємодія тіл. Навчальна мета. Здійснення контролю знань учнів по темі "Взаємодія тіл". Тип уроку. Урок-залік ( спарений урок ). Хід уроку
Кожен учень почергово проходить всі етапи і здає свої результати експертній комісії
Урок №1. Тема уроку: Тепловий стан тіл І температура. Вимірювання температури iconУрок № Тема: Фізичне тіло і речовина. Маса тіла. Одиниці маси. Вимірювання маси тіла. Лабораторна робота «Вимірювання маси тіл»
Тема: Фізичне тіло і речовина. Маса тіла. Одиниці маси. Вимірювання маси тіла. Лабораторна робота «Вимірювання маси тіл»
Урок №1. Тема уроку: Тепловий стан тіл І температура. Вимірювання температури iconУрок 11. Агрегатні стани речовини. Фізичні властивості тіл у різних агрегатних станах. Кристалічні та аморфні тіла. Залежність лінійних розмірів твердих тіл
Мета уроку: сформувати уявлення про агрегатні стани речовини, порівняти фізичні властивості тіл у різних агрегатних станах, ознайомити...
Урок №1. Тема уроку: Тепловий стан тіл І температура. Вимірювання температури iconТепловий і сонячний удар: причини виникнення, симптоми та ознаки, заходи першої допомоги
Ості, обезводнення і порушення процесу терморегуляції організму. Найчастіше тепловий удар розвивається при важкій фізичній роботі...
Урок №1. Тема уроку: Тепловий стан тіл І температура. Вимірювання температури iconТема уроку: Агрегатний стан речовини. Будова газів, рідин і твердих тіл Мета уроку
Мета уроку: поглибити І систематизувати знання учнів про будову І властивості речовини на основі мкт, розвивати пізнавальні здібності...
Урок №1. Тема уроку: Тепловий стан тіл І температура. Вимірювання температури iconУрок 13/55. Плавлення й кристалізація твердих тіл
Мета уроку: навчити учнів розуміти суть теплових процесів — плавлення й кристалізації, переконати їх у сталості температури при плавленні...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи