Тема уроку: Агрегатний стан речовини. Будова газів, рідин і твердих тіл Мета уроку icon

Тема уроку: Агрегатний стан речовини. Будова газів, рідин і твердих тіл Мета уроку




Скачати 69.08 Kb.
НазваТема уроку: Агрегатний стан речовини. Будова газів, рідин і твердих тіл Мета уроку
Дата конвертації13.01.2013
Розмір69.08 Kb.
ТипДокументи

Тема уроку: Агрегатний стан речовини. Будова газів, рідин і твердих тіл

Мета уроку: поглибити і систематизувати знання учнів про будову і властивості речовини на основі МКТ, розвивати пізнавальні здібності учнів

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань

Унаочнення: моделі молекули води, кристалічних решіток, таблиці, роздатковий матеріал


Хід уроку


  1. Бесіда з учнями

Деякі речовини відомі нам у природних умовах тільки в одному стані, наприклад, ртуть– рідина, повітря – газ, залізо – тверде тіло. Але і ці речовини можуть перебувати в усіх трьох станах.

^ Сильним охолодженням дістають рідке і навіть тверде повітря.

Залізо при досить високих температурах можна не тільки розплавити, а й перетворити в газ.

Ртуть переходить у твердий стан при -39°С. Іноді з засобів масової інформації ми чуємо, що люди отруїлися парами ртуті (учні висловлюють свої міркування, інформація з ТБ і охорони праці).

^ Але найкращим представником, який демонструє нам три агрегатні стани є вода: лід – твердий стан, сама вода - рідкий стан, і водяна пара – газоподібний стан.


Демонстрація досліду (перехід речовини з одного стану в інший лід-вода-пара)


^ Цей дослід можна пояснити на основі МКТ. (учні пригадують основні положення МКТ)

Запитання:

Які досліди, явища підтверджують дані положення (учні пригадують кількість речовини, масу і розміри молекул, броунівський рух, дифузію…)


^ Молекула речовини найдрібніша частинка цієї речовини.


Найменша частинка води – це молекула води.

Молекула води має хімічну формулу Н2О. Вона складається з трьох атомів: два атоми водню і один атом кисню.

Запитання:

- на вашу думку чи відрізняються між собою молекули однієї й тієї самої речовини в газоподібному, рідкому й твердому стані;

- чи можна сказати, що молекула води одержана різними шляхами є різна.


^ ДЕМОНСТРАЦІЯ МОЛЕКУЛИ ВОДИ.








Розташування молекул води в різних станах:

1) – твердий, 2) – рідкий, 3) - газоподібний


Висновок: не можна відрізнити воду, добуту з соку чи молока від води добутої перегонкою морської води, бо молекули води однакові в будь-якому стані й ніяка інша речовина не складається з таких самих молекул.


Запис у зошит.

Речовини можуть перебувати в природі в трьох агрегатних (фазових) станах: газоподібному, рідкому, твердому.

Молекула речовини найдрібніша частинка цієї речовини.


Хоча молекули рідин, газів і твердих тіл рухаються безладно, проте характер руху, розташування і взаємодія молекул різні, цим і пояснюється існування трьох агрегатних станів речовини


^ Молекулярно-кiнетична теорiя дає змогу зрозуміти, чому речовина може перебувати в газоподібному, рідкому i твердому станах. Послухаємо доповіді учнів.


Гази. (Доповідь учня) У газах вiдстань мiж атомами або молекулами в середньому в багато разiв бiльша за розмiри самих молекул. Наприклад, при атмосферному тиску об’єм посудини в десятки тисяч разiв перевищує об’єм молекул газу в ньому.

Гази легко стискуються, бо внаслiдок стискування газу зменшується лише середня вiдстань мiж молекулами, а молекули не «стискують» одна одну.

Молекули рухаються в просторі з величезними швидкостями — сотні метрів за секунду. Стикаючись, вони відскакують одна від одної подібно до більярдних куль.

Слабкі сили притягання молекул газу не можуть утримати їх одну біля одної.

Тому гази здатні необмежено розширюватися. Вони не зберігають ні форми, ні об’єму. Численні удари молекул об стінки посудини створюють тиск газу.

Рух молекул газу певною мірою нагадує рух комах в закритій посудині.







Робота з роздатковим матеріалом.


Запис у зошит. У газах відстань між атомами або молекулами значно більші за розміри самих молекул. Гази не мають власної форми і об’єму.


^ Рідини. (Доповідь учня) У рідинах молекули розмiщенi майже впритул одна до одної. Тому молекула в рiдинi поводиться інакше, ніж у газі. Затиснута, як у клітці, іншими молекулами, вона виконує «біг на мiсцi» (коливається біля положення рівноваги стикаючись із сусiднiми молекулами) Лише час від часу молекула робить «стрибок», прориваючись крізь «прути клітки», але тут же потрапляє в нову «клітку» утворену новими сусідами. Час «осілого життя» молекули води, тобто час коливань біля одного певного положення рівноваги, при кiмнатнiй температурі дорівнює в середньому 10-11с. А час, за який відбувається одне коливання, значно менший (10-12 10-13 с). 3 підвищенням температури час осілого життя молекул зменшується. Характер молекулярного руху в рідинах, вперше встановлений радянським фізиком Я. І. Френкелем, дає змогу зрозуміти основні властивості рідин.

Молекули рідини розмiщенi безпосередньо одна біля одної. Тому при спробі змінити об’єм рідини навіть на малу величину починається деформація самих молекул. А для цього потрiбнi дуже великі сили. Цим пояснюється мала стисливість рідин.

Рiдини, як вiдомо, текучi, тобто не зберiгають своєї форми. Пояснити це можна так. Якщо рiдина не тече, то перескоки молекул з одного осiлого положення в iнше вiдбуваються з однаковою частотою у всiх напрямах Зовнiшня сила помiтно не змiнює кiлькостi перескокiв молекул за секунду, але перескоки молекул з одного «осiлого» положення в iнше вiдбуваються при цьому переважно в напрямi дії зовнішньої сили.

Рух частинок у рідинах здебільшого є коливальним і поступальним. Певний порядок спостерігається в розташуванні лише близьких частинок і зникає в міру віддалення від атома або молекули, що розглядаються. Інакше кажучи, в рідинах існує ближній порядок, але немає дальнього.

Ось чому рiдина тече i набуває форми посудини.


Робота з роздатковим матеріалом


Запис у зошит. Молекули в рідинах щільно упаковані, відстань між молекулами менша за саму молекулу.


^ Твердi тiла. (Доповідь учня) Атоми або молекули твердих тiл на вiдмiну вiд рiдин коливаються бiля певних положень рiвноваги. Правда, iнодi молекули змiнюють положення рiвноваги, але трапляється це рiдко. Ось чому твердi тiла зберiгають не тiльки об’єм, а й форму.

Є ще одна важлива вiдмiннiсть мiж рiдинами i твердими тiлами. Рiдину можна порiвняти з натовпом, окремi члени якого метушливо штовхаються на мiсцi, а тверде тiло подiбне до стрункої когорти, члени якої хоч i не стоять «струнко» (внаслiдок теплового руху), але витримують мiж собою в середньому певнi iнтервали. Якщо сполучити центри положень рiвноваги атомiв, або iонiв твердого тiла, то матимемо правильну просторову решiтку, яка називається к р и с т а л i ч н о ю. Внутрiшнiй порядок у розмiщеннi атомiв кристалiв зумовлює геометрично правильну зовнiшню форму. Знаючи розташування однієї частинки в кристалі, можна точно розрахувати, де перебуває не тільки сусідня, а й найдальша частинка. У розташуванні частинок кристала існує дальній порядок.

Робота з роздатковим матеріалом

Запис у зошит. Частинки більшості твердих тіл, розміщені в певному порядку. Тверді тіла зберігають об’єм і форму. Кристалічна структура – характерна ознака твердого тіла.


- кристалічні решітки кухонної солі і алмазу.


Існує четвертий стан речовини – плазма. (частково або повністю іонізований газ, розігрітий до надвисокої температури). Детально вивчати плазмовий стан речовини ми будемо на другому курсі.


Численні приклади переходу речовини із одного агрегатного стану в інший, переконують нас у тому, що тверді тіла, рідини і гази – це не особливі речовини, яким властиві цілком певні ознаки, а стани, в яких може перебувати кожна речовина за певних фізичних умов.

Розглянемо процеси, пов’язані із переходом речовини із одного агрегатного стану в інший:





^ Професійна спрямованість матеріалу. Залежно від агрегатного стану речовини змінюється рівень її пожежної небезпеки. Наприклад, деревина у твердому стані менш пожежонебезпечна ніж у пилоподібному, або моторна олива в рідинному стані менш пожежонебезпечна ніж у пароподібному та ін.


  1. ^ Закріплення вивченого матеріалу

- Тіло зберігає свій об’єм, але легко змінює форму. У якому стані перебуває речовина? (рідкому)

- Тіло зберігає свій об’єм і форму. У якому стані перебуває речовина? (твердому)

- Чим відрізняється рух молекул льоду від руху молекул водяної пари?

- Як пояснити малу стисливiстъ рiдин?


Задача.


  1. Підведення підсумків уроку. Оцінювання учнів.




  1. ^ Домашнє завдання (пропонується учням заповнити таблицю)




Агрегатний стан речовини

Відстань між частинками порівняно з власними розмірами

Взаємодія частинок

Характер руху частинок

Порядок розміщення

Збереження форми та об’єму

Газоподібний
















Рідкий
















Твердий




































Схожі:

Тема уроку: Агрегатний стан речовини. Будова газів, рідин і твердих тіл Мета уроку iconУрок 13/26. Тиск газів і рідин Мета уроку: пояснити тиск газів і рідин з погляду молекулярно-кінетичної теорії будови речовини. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. План уроку
Мета уроку: пояснити тиск газів і рідин з погляду молекулярно-кінетичної теорії будови речовини
Тема уроку: Агрегатний стан речовини. Будова газів, рідин і твердих тіл Мета уроку iconУрок № Тема: Густина речовини. Лабораторна робота "Визначення густини твердих тіл і рідин"
Тема: Густина речовини. Лабораторна робота “Визначення густини твердих тіл і рідин”
Тема уроку: Агрегатний стан речовини. Будова газів, рідин і твердих тіл Мета уроку iconУрок 11. Агрегатні стани речовини. Фізичні властивості тіл у різних агрегатних станах. Кристалічні та аморфні тіла. Залежність лінійних розмірів твердих тіл
Мета уроку: сформувати уявлення про агрегатні стани речовини, порівняти фізичні властивості тіл у різних агрегатних станах, ознайомити...
Тема уроку: Агрегатний стан речовини. Будова газів, рідин і твердих тіл Мета уроку iconУрок №1. Тема уроку: Тепловий стан тіл І температура. Вимірювання температури
Мета уроку: Сформувати в учнів знання про тепловий стан тіл, температуру тіла. Виробити вміння користуватися термометрами, розвивати...
Тема уроку: Агрегатний стан речовини. Будова газів, рідин і твердих тіл Мета уроку iconТема: Матерія, речовина, поле. Загальні ознаки та властивості твердих тіл, рідин і газів. Перехід речовини з одного стану в інший
Починаючи говорити про матерію, варто наголосити, що це фізичний термін, який дозволяє пояснювати певні поняття в залежності від...
Тема уроку: Агрегатний стан речовини. Будова газів, рідин і твердих тіл Мета уроку iconУрок 13/55. Плавлення й кристалізація твердих тіл
Мета уроку: навчити учнів розуміти суть теплових процесів — плавлення й кристалізації, переконати їх у сталості температури при плавленні...
Тема уроку: Агрегатний стан речовини. Будова газів, рідин і твердих тіл Мета уроку iconТиск твердих тіл, рідин І газів
У ліве коліно u-подібної трубки з водою долили шар гасу заввишки 15 см. На скільки підніметься рівень води в пра­вому коліні?
Тема уроку: Агрегатний стан речовини. Будова газів, рідин і твердих тіл Мета уроку iconУроку. Взаємодія тіл. Навчальна мета. Здійснення контролю знань учнів по темі "Взаємодія тіл". Тип уроку. Урок-залік ( спарений урок ). Хід уроку
Кожен учень почергово проходить всі етапи і здає свої результати експертній комісії
Тема уроку: Агрегатний стан речовини. Будова газів, рідин і твердих тіл Мета уроку iconУрок 13. Розв’язування задач Лабораторна робота № Визначення густини твердих тіл і рідин
Мета уроку: формування навичок розв’язування задач на зв’язок маси, об’єму та густини; формування навичок вимірювання густини
Тема уроку: Агрегатний стан речовини. Будова газів, рідин і твердих тіл Мета уроку iconТема: Речовина в електричному полі. Провідники в електричному полі Мета уроку
Дія електричного поля поширюється на всі об’єкти від макроскопічних тіл і до найдрібніших частинок, що входять до складу речовини:...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи