Критичного мислення на уроках української мови та літератури icon

Критичного мислення на уроках української мови та літератури




Скачати 309.57 Kb.
НазваКритичного мислення на уроках української мови та літератури
Дата конвертації22.10.2013
Розмір309.57 Kb.
ТипДокументи


Розвиток

критичного мислення

на уроках української мови та літератури


Опис досвіду роботи вчителя української мови та літератури Сватківської ЗОШ І – ІІІ ступенів Василенко Г. О.


Сватки 2011


Зміст


Вступ. с.3


Способи формування критичного мислення на уроках словесності. с.4


Список літератури, яку можна використати з теми «Розвиток

критичного мислення учнів» с. 9

Додатки с.11


Вступ

Головним завданням сучасної освіти є формування відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти й саморозвитку, уміє використовувати набуті знання для творчого розв’язання проблем, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє життя та життя інших.

Таким чином, завданням учителя є розвиток в учня такого типу мислення, який забезпечить йому можливість адекватно оцінювати нові обставини, формувати стратегію подолання перешкод, уможливлюватимуть пристосування випускника до нових, часом непередбачуваних, ситуацій.

Маючи за плечима певний педагогічний досвід, можу запевнити, що більшість технологій, які застосовуються вчителями на уроках словесності, заслуговують на увагу. Та, живучи сьогодні в демократичному суспільстві, визначальним є вміння критично мислити. А що таке критичне мислення?

Критичне мислення – це складний процес, який починається із залучення інформації і завершується прийняттям рішень. Критично мислити – це означає:

- використовувати такі мисленнєві операції як аналіз, синтез, оцінка;

- ставити питання різних типів і відповідати на них, виходячи із ситуації та інформації;

- ефективно здійснювати пошук нового та оцінювати факти від думок;

- будувати власні висловлювання.

Проте не можна вважати критичне мислення за об’єкт вивчення, воно є результатом навчання.

Учитель повинен так пов’язати навчальний матеріал із проблемами, які хвилюють дітей, щоб вони змогли критично оцінити себе і все навколо. Помилкою є нав’язування своїх думок. Учень не повинен відчувати себе «об’єктом виховання і навчання», «носієм чужої думки». Необхідно надати йому можливість думати, шукати.

У процесі застосування технології критичного мислення виробляються вміння працювати в групах, уміння розподіляти матеріал за ступенем новизни, уміння бачити чужі помилки та свої; доводити, аргументувати, переконувати.

Інформацію, отриману на уроках, учні повинні не заучувати, а розуміти й усвідомлювати. Розуміння – це здатність знайти свій власний зміст у прочитаному. А для цього треба вміти переказувати своїми словами, наводити свої приклади, вирізняти головне від другорядного, передбачати подальший перебіг подій, знаходити схожість і відмінність. Досить важливим є вміння поділяти ціле на частини, співвідносити певні явища та застосовувати не лише сьогодні, завтра, але і колись; комбінувати елементи так, щоб утворилося ціле. При цьому пам’ятати, що синтез – це не просто сума частин.


^ Способи формування критичного мислення

на уроках словесності

Критично мислять ті, хто володіє інформацією і здатний аналізувати її, робити власний вибір та обґрунтовувати погляди. У своїй школі разом із практичним психологом дослідили рівень критичного мислення учнів

7-10 класів, провівши невеликий тест (додаток А). Дійшли до висновку, що вироблення навичок критичного мислення учнів потребує систематичної роботи вчителя-словесника не лише на уроках, а й в позаурочний час.

На мою думку, саме на уроках мови та літератури створюються архетипічні стереотипи й водночас руйнуються, формується етичне і толерантне ставлення до чужої думки. Тому такі уроки повинні стимулювати критичне мислення школярів.

Учні 5-6 класів ще повинні навчатися критичності – констатуючої, а потім – коригуючої. У них критичне мислення перебуває на початковому рівні, оскільки несформовані читацькі компетентності. Тож вчителю-предметнику потрібно сформувати в учнів найнеобхідніші для уроку літератури навички, які стануть підґрунтям розвитку їх критичного мислення. Йдеться про вміння працювати з художнім текстом, вести діалог, працювати в команді, приймати рішення. Головне, вчителю й учням пам’ятати тезу: «Освіту не дають, її здобувають».

У технології критичного мислення виділяють три фази :

- актуалізація (приготувати, заохотити до нового навчального матеріалу) – учням пропонується пригадати те, що вони вже знають із вивченої теми, поставити питання та встановити мету навчальної роботи;

- побудова знань – школярі оволодівають інформацією й усвідомлюють її значення в результаті своєї діяльності під керівництвом учителя (спонукання дітей до самостійної роботи – самоосвіти, самоконтролю);

-консолідація – учні закріплюють та підсумовують вивчений матеріал протягом уроку. Це потребує часу, уваги, а виклад матеріалу має бути чітким і зрозумілим. Необхідна умова – виділення часу для обміну думками. А методів і прийомів , які застосовуються при критичному мисленні, багато.

На уроках української літератури намагаюся розвивати комунікативні вміння учнів шляхом створення проблемних ситуацій, постановки дискусійних питань.

Так, перед ознайомленням із оповіданням Л.І.Смілянського «Лідер» запрошую учнів до роздумів над питанням «Кого можна назвати лідером?». Під час вивчення творчості Євгена Гуцала, зокрема твору «Сім’я дикої качки», використовую міні-дискусію «Чи можна вважати вчинок Тосі правильним, адже дівчинка , скориставшись відсутністю Юрка , забрала каченят ?»

Розкриття авторського задуму оповідання Бориса Харчука «Планетник» потребує з’ясування ролі материнської любові у творі («Жодна материнська сльоза не пропадає даром. Коли плаче мати, розвертається небо і стогне земля») і значення поняття плекати (виплекана Планетником квітка). Метою міні - дискусії у даному випадку можна вважати розшифрування слів діда Капуша: «Шукай пізнання в трьох коренях – у землі, з якої піднявся, у небі, до якого прагнеш, і в самому собі, в своїй душі» та пояснення їх зв’язку з ідеєю материнської любові.

Готуючи учнів до сприйняття оповідання В.Винниченка «Федько- халамидник», пропоную учням поміркувати над заздалегідь підготовленою життєвою ситуацією та порівняти із текстом твору.

Для старшокласників варто поновити ще раз правила ведення дискусії:

- чітко визначте свою точку зору й аргументи до неї;

- вступаючи в дискусію, не починайте її з тих питань, за якими ваша думка на збігається з думкою вашого опонента;

- висловлюючи свою думку, дотримуйтесь змістовності, правильності, повноти та послідовності розкриття теми;

- достатньою мірою використовуйте довідкову й художню літературу та посилання, зроблені на неї; аргументи не слід пропонувати у нисхідному порядку;

- уникайте категоричності, особливо якщо ви заперечуєте;

- умійте почути та зрозуміти опонента;

- не переривайте свого співрозмовника;

- волійте не перемогти, а знайти істину.

Запитання до теми готувати вдумливо, формулювати чітко.

Під час вивчення творчості І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» можна провести дискусію на тему «Причини і наслідки конфлікту між батьками та дітьми в повісті «Кайдашева сім’я».

До обговорення запропонувати такі питання:

- Як ви розумієте поняття: соціальний конфлікт, моральний конфлікт, психологічний конфлікт?

- Чому, на вашу думку, Кайдашиха й Мотря не змогли вжитися в одній хаті?

- Які соціальні умови формують поведінку людей?

- Чому виник конфлікт між представниками молодого покоління?

- Давайте спробуємо осмислити вчинки, зрозуміти їх, а також ті почуття, які переживали персонажі.

На обговорення класу можна винести й образ Чіпки, складність і суперечливість його характеру, еволюцію від правдошукача до розбійника.

Дискусія є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Вона сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблювати знання з обговорюваної проблеми. Дискусія навчає чути й розуміти співрозмовника, сприяє уточненню власних переконань, формуванню власного погляду на світ.

У фазі актуалізації часто пропоную різні стратегії.

Для забезпечення емоційної готовності класу до уроку словесності – «Розкажи про настрій через асоційований образ», побажання учнів один одному успіхів на уроці, за демонстрацією графічних зображень людського настрою учні висловлюють здогади, чому саме з них розпочався урок. Досить цікавою на даному етапі є і психологічна вправа, під час якої діти обирають той колір, який відповідає їхньому настрою на початку уроку.

Зосереджує увагу учнів на уроці і подана «технологічна картка», яка вказує, які знання, уміння та навички повинен кожен отримати на уроці. Важливим для уроку є епіграф. Він не тільки підсилює зміст матеріалу, але і має виховне значення. До учнів можна звернутися із завданням продумати доцільність вживання епіграфа, прокоментувати його зміст у контексті матеріалу уроку.

Ефективним методом колективного обговорення, що здійснюється через накопичуваність ідей певної теми, вираження поглядів усіх учасників є «Мозковий штурм».

Щоб перевірити знання учнями опрацьованого вдома тексту, пропоную виконати завдання «Порушення послідовності». З’ясувати значення вивчених термінів допоможе вправа «Аналіз понять». Доцільне використання і «Роботи в парах».

Під час побудови знань застосовую різні види читання. Оформлення «Бортового журналу» дає змогу виділити відоме і нове для учнів. Створення під час характеристики героїв твору «картки персонажа» , провести «обмін проблемами», «займи позицію» (пропозиція вибрати одну із позицій, яка найближча, та аргументувати її)

На етапі консолідації найчастіше пропоную:

  • метод «Прес»: висловити свої враження від прочитаного художнього твору («Я вважаю, що… »);

  • метод «одна хвилина» (протягом однієї хвилини учень без підготовки дає відповідь на запитання вчителя);

  • висловити власну думку допомагає «Мікрофон».

Корисним є написання твору-мініатюри (наприклад , опис- звертання до квітки чи віршований опис рослини, вживаючи сполучники чи однорідні члени речення).

Щоб допомогти старшокласникам краще зрозуміти свої думки з вивченої теми і щоб проаналізувати, що відбувається у класі на інтелектуальному рівні, пропоную скласти п’ятихвилинне есе. Ці відповіді допомагають вчителю під час підготовки до наступного уроку. Цікавим видом роботи є створення п’ятирядкового сенкана, кросвордів, ребусів, робота із «дошкою запитань».

Вважаю, що використання більшості таких методів і прийомів не може мати чітко закріпленого місця на уроці, а може змінюватися відповідно до завдань уроку.

Розвиваючи критичне мислення на уроці, не потрібно забувати і про вдосконалення грамотності школярів. Робота із навчальним підручником, різними видами словників та довідкової літератури допоможуть сформувати правописні вміння.

Сподіваюся, що вивчення праць О. Пометун, А. Кроуфорд, В.Саул та інших допоможе не лише з’ясувати теоретичні аспекти даної технології, але і практично використовувати цю методику на уроках мови та літератури. А це сприятиме співробітництву, порозумінню й доброзичливості, реалізації особистісно орієнтованого навчання.


^ Список літератури, яку можна використати з проблеми «Розвиток критичного мислення»

1. Боровик О. В. Сучасні технології вивчення української мови

// Українська література в загальноосвітніх школах. – 2003. – № 6.

С.33-34.

2. Вукіна Н.В. Критичне мислення: як цього навчати [Текст ]

/ Н. В. Вукіна, Н. П. Дементієвська. – Х.: Основа, 2007. – 112с.

3. Голобородько Є. П. Урок рідної мови: сучасні підходи та технології// Вивчаємо українську мову та літературу. – 2003. – Верес. (№1). – С. 20-22.

4. Гончарова Л. Формування і розвиток сучасного мислення на уроках словесності// Рідна мова. – 2000. - №5. – С. 32-33.

5. Ґудзик І. Розвиток критичного мислення школярів у навчальній діяльності// Українська мова та література. – 2004. – Берез. (№10). – С. 3-7.

6. Давиденко О.М. Розвиток критичного мислення на уроках мови і літератури // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2005. – №2. – С. 7-8.

7. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посібник. – К., 2004. – 352с.

8. Єфимова Т. Навчити мислити критично// Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2001. - №6. – С. 61-66.

9. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. Методичний посібник [Текст]. – К.: А.П.Н., 2003

10. Макаренко В. М. Як опанувати технологію формування критичного мислення [Текст] / В. М. Макаренко, О. О. Туманцова. – Х.: Основа, 2008. – 96с.

11. Олейник Т. О. Розвиток критичного мислення [Текст]/ Т. О. Олейник// Педагогічні науки. – Суми, 2001.

12. Омельяненко С. В. Навчання критичного мислення: Методичні рекомендації до спецсемінару для студентів психолого-педагогічного факультету. – Кіровоград, 2004. – 192с.

13. Пєхота О. М. Освітні технології: навчально-методичний посібник [Текст] / За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2004.

14. Пометун О. І. Сучасний урок: інтерактивні технології [Текст] / О. І. Пометун. – К.: А.С.К., 2005.

15. Сиротенко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології [Текст] / Г.О.Сиротенко. – Х.: Основа, 2003.

16. Стіл Д. Методична система – розвиток критичного мислення в навчанні різних предметів [Текст] / Д. Стіл, К. Мередит, Ч. Темпл. – НМЦ «Інтелект», 1998.

17. Фасоля А. Вчимося ставити питання // Українська мова та література. – 2004. – Трав. (№20). – С. 22-24.

Додатки

Додаток А

Тест «Наскільки ефективно я критично мислю».

  1. Пріоритетність критичного мислення для тебе

Критичне мислення 5 4 3 2 1 Критичне мислення

є важливим для не завжди є для мене

всіх сфер мого життя пріоритетним

  1. Переконливість твоїх поглядів і тверджень

Я прагну завжди 5 4 3 2 1 Я не завжди наводжу

наводити переконливі докази

переконливі докази своїх суджень

  1. Підкріплення твоїх тверджень слушними міркуваннями

Я завжди підкріплюю 5 4 3 2 1 Я не турбуюсь про

свої твердження підкріплення своїх

логічними міркуваннями тверджень

4. Відкритість до інших думок і поглядів

Я дуже відкритий до 5 4 3 2 1 Я дивлюся на

різних думок і поглядів ситуацію переважно

з власних позицій

5. Знання особливостей (недоліків) свого бачення дійсності

Я добре знаю 5 4 3 2 1 Я звичайно думаю,

свої «лінзи», що рішення, які я

що відповідають моєму приймаю, є

досвіду рівноправильні

6. Оцінка правильності інформації та правдивості джерел

Я завжди ретельно 5 4 3 2 1 Я зазвичай сприймаю

оцінюю інформацію інформацію без

та її джерела достатнього

критичного осмислення

7. Автопортрет особистості, яка критично мислить

Я є проникливою, 5 4 3 2 1 Я не такий сильний

енергійною людиною, мислитель, яким міг

яка критично мислить би бути


Після підрахування загальної кількості визначених балів пропонується таке підбиття підсумків:

Кількість балів Інтерпретація

27- 35 Людина, яка дуже критично мислить.

19-26 Помірно критично

11-18 До деякої міри критично

3-10 Відносно критично


Додаток Б


Сенкан («п’ятирядок»)


Схема

1-ий – іменник, що відбиває тему;

2-ий – два прикметники;

3-ій – дієслова;

4-ий – фраза, що виражає особисте ставлення до теми;

5- ий – одне слово – синонім до назви теми;



  1. – життя;

  2. – змістовне, мрійливе;

  3. – проходить, цінується, бережеться;

  4. – Життя коротке – цінуй його;

  5. – добро.



Додаток В


Гронування з теми «Синтаксис»


Синтаксис




Словосполучення Речення




Сурядність Підрядність




Узгодження Керування Прилягання


Українська література 10 клас


Тема: Складність і суперечливість характеру Чіпки – головного героя роману, його еволюція від правдошукача до розбійника. Типове й екстремальне в долі героя.


Мета: розкрити характер головного героя роману, простежити еволюцію його поведінки; з'ясувати причини, що привели Чіпку до морального падіння; сприяти виробленню навичок висловлення власної думки; виховувати високі морально-етичні риси простої людини.


^ Тип уроку: вивчення нового матеріалу з елементами критичного мислення


Обладнання: портрет братів Рудченків, ілюстрації до твору, епіграф, підручник.


Заглянув у душу чоловіку

глибоко-глибоко.

І. Франко


Хід уроку

І. Актуалізація.


  1. Створення позитивної атмосфери навчання. Побажання одне одному успіхів на уроці.




  1. Складання словничка уроку.

Головний персонаж твору, психологічні чинники, еволюція, складність і суперечність характеру, гуманність.

3. Назвати сюжетні лінії роману.

Основні:

- рід та життя Чіпки;

  • рід та життєвий шлях Максима Гудзя;

  • історія життя Грицька та Христі;

  • історія с. Піски.

Другорядні:

  • Мотрі Луківни (матері Чіпки);

  • Івана Вареника (батька Чіпки);

  • Явдошки;

  • Василя Прохора.


4. Творче завдання

Скласти загальнолюдський моральний кодекс на основі прислів’їв, приказок.

Все добре переймай, а зла уникай.

Добре ім'я – найкраще багатство.

З ким поведешся, в того й наберешся.

5. Повідомлення теми і мети уроку.

Запис у зошит.


II. Побудова знань.

1. Вчитель.

Чи сповідував у своєму житті ці святі моральні принципи головний герой роману Варениченко Чіпка? Ні.

Можливо, те, що він час від часу був занадто свавільним, робив переступи прадідівських законів, і призвело його до морального падіння. Правда, на те були й інші причини зовнішнього характеру, що ускладнювали шлях Чіпки.

Тому його доля викликає у нас неоднозначні думки.

Як бачимо, головний герой роману – психологічно складна, вразлива натура. Добре і зле в ньому живе водночас. Тому глибокий аналіз цього образу викликає в нас так багато різних міркувань, спонукає замислитися над суттю людського добра.


  1. «Круглий стіл»

«Що зробило Чіпку Варениченка пропащою силою?»

  • Пригадаймо, чиїм сином був Чіпка.

  • Які особливості характеру проявляв Чіпка в дитинстві та юності? Чи щось насторожило вас?

  • Чи траплялось вам у середовищі підлітків спостерігати невиправдану жорстокість?

  • Розкажіть про Чіпку-хлібороба, охарактеризуйте його почуття й настрій в той період життя.

  • Чого так тяжко сприймав герой те, що в нього забирали землю?

  • Що є свідченням слабкої волі Чіпки?

  • Хто підказував йому вихід із становища?

  • Які вчинки Варениченка викликають у вас осуд?

  • У яких випадках він порушує моральні правила?

  • У яких випадках проявляє кращі риси – розсудливість, мудрість, доброту?

  • Дайте оцінку вчинкам Ничипора після вигнання із земства.

  • Яке із згаданих на початку уроку прислів’їв могло стати коротким підсумком його безславного кінця?

  • Що рухало вчинками Чіпки: розум чи почуття?



  1. «У творчій лабораторії письменника»

Складання підсумкового плану – характеристики Чіпки.


III. Консолідація.

1. Вчитель.

Чіпка – тип селянина-трудівника. У його образі автор відбив найістотніші риси трудящого селянства за часів капіталізму: працьовитість, любов до землі, ненависть до поміщиків, куркулів та інших експлуататорів, пристрасне бажання волі й кращого життя.

Проте Чіпка в змалюванні П. Мирного не тільки позитивний герой. У ньому, на думку автора, є і негативні риси. Чіпка недостатньо зв’язаний із трудовим народом. Він не став на шлях організованої боротьби проти експлуататорів, а потоваришував із морально зіпсованими людьми. Співчуваючи, підтримуючи його в боротьбі проти поміщиків, народ засуджує ті вчинки Чіпки, які пов’язані з грабежем. Гине сила, яка в інших соціальних умовах могла дати велику користь народу. Ось чому автори назвали Чіпку «пропащою силою».


2. Літературна гра «Темна конячка».

Завдання. На основі приказок-цитат вгадати, про кого йде мова та прокоментувати:


    • «… дізнавшись від бабусі, що Бог усіх «хлібом годує», дивується, чому це мати сама «хліб заробляє, - ось досі з роботи немає»

    • «…мав чотири прізвища»

    • «…до батьків горнувся, а на голоту дивився згорда, хоч сам вийшов із бідноти»

    • «… часто вживав прислів’я «своя сорочка ближче до тіла», «дарованому коневі в зуби не дивляться», «як багатство, то й щастя»

    • «…дізнається про страшний злочин сина і йде до волості, щоб заявити на нього»

    • «… покарала наймачку тим, що почепила їй на шию ненароком задавлене кошеня…»

    • «…низенька, чорнявенька, не дуже хорошої вроди дівчина»

    • «… з молодих літ засушена то працею, то нуждою, суха, як опеньок, тиха, бідненько зодягнена».




  1. Узагальнююче слово вчителя.




  1. Оцінювання навчальних досягнень.


ІУ. Домашнє завдання. Інструктаж до виконання

Створити міні-модуль «Суд» (за групами). Дати характеристику Грицька та Максима.


^ Конкурс юних філологів


Мета: розширити знання учнів про рідну мову, сформувати поняття про мову як найважливіший засіб спілкування, пізнання і впливу; удосконалювати вміння аналізувати висловлювання, вибудовувати на їх основі власні міркування; виховувати любов і повагу до мови, культури, історії.


Обладнання: аркуші паперу, ручки.


(Звучить музика)

Учень читає поезію Г. Вієру «Рідна мова»


І. Вступне слово ведучої.


ІІ. Проведення конкурсів.


  1. Конкурс «Візитка»

Представлення команд.


  1. Конкурс «Розминка»

    • Державна мова України (українська).

    • Наука, що вивчає звуки мови (фонетика).

    • Назвіть головні члени речення (підмет, присудок).

    • Як називаються літери, що написані в певному порядку? (алфавіт).

    • Сьомий відмінок нашої мови (кличний).

    • Яка буква не має звука? (ь).

    • Який знак ставиться в кінці розповідного речення? (.).

    • Частина мови перед коренем (префікс).

    • Слова, що мають спільний корінь (спільнокореневі).

    • Скільки букв у слові молоко? (6).

    • Словник, з якого дізнаємося значення слів (тлумачний).




  1. Конкурс «Криниця мудрості».

Завдання: дібрати синонім до фразеологізму.



  • Викинути з голови (забути).

  • Аж ребра світяться (худий).

  • Як сніг на голову (несподівано).

  • Робити з мухи слона (перебільшувати).

  • Ніде яблуку впасти (тісно).

  • Рукою подати (близько).

  • Зуб на зуб не попадає (холодно).

  • Пасти задніх (відставати).




  1. Конкурс «Знайди зайве»

Завдання: знайти зайве слово в тематичному ряду.


  • Великий, чарівний, осінь.

  • Підмет, присудок, означення.

  • Розповідь, опис, аудіювання.

  • Нехтувати, неволити, не ходити.




  1. Конкурс «Всезнайко»

Завдання:

Закінчити речення (прислів’я).


  • Праця чоловіка годує, а … (лінь марнує).

  • Маленька праця краща… (за велике безділля).

  • Вовків боятися, то … (в ліс не ходити).

  • Мудрим ніхто не вродився, а … (навчився).

  • Одна ластівка весни … (не принесе).

  • За рідний край … (життя віддай).



Відгадати загадки.

  • Що то за пані

У білім жупані?

Дружить з рогачами,

Горщиками, казанами.

В роті в неї смакота.

Що ж за пані то така? (Піч).


  • Спереду горб, ззаду горб, ніг нема, а замість голови – дірка. (Горщик)




  • Без рук, без ніг, кланяється в кожний бік. (Колиска).




  • У вінку зеленолистім,

У червоному намисті,

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду. (Калина)


  • Біла рілля, чорне насіння,

Хто вміє – той посіє,

Хто знає – відгадає. (Письмо)


  • Не кущ, а з листочками,

Не сорочка, а зшита,

Не чоловік, а навчає. (Книжка)


  1. Конкурс капітанів.

Завдання: без затримки назвати антоніми. У разі затримки – відповідає суперник.

  • Сміятися (плакати).

  • Активний (пасивний).

  • Корисний (шкідливий).

  • Захід (схід).

  • Хворіти (видужувати).

  • Минуле (сучасне).

  • Згадати (забути).

  • Працьовитий (лінивий).

  • Прокинутися (заснути).

  • Світанок (присмерк).




  1. Конкурс «Римування»

Завдання: заримувати слова.

  • Сміх (сніг).

  • Весна (красна).

  • Буває (забуває).

  • Мова (діброва).




  1. Конкурс для глядачів.

Завдання: відгадайте загадки про розділові знаки.

  • Він після речення, цитати

Вмостився, схожий на гачок.

Усіх нас змушує читати,

А сам ні пари з уст –мовчок… (Знак питання)


  • Вони для речення багато важать:

Турботливо обнімуть, як дружки,

І вставлені слова й цитати вкажуть.

Тепер скажіть: а хто ж вони? (Дужки)


  • Маленька, менша від мачинки,

Ні з ким не стане на борну,

А при читанні, коли треба,

Й людини мову зупиню. (Крапка)


  • Злита з хвостиком ця крапка,

Невелика, власне, лапка,

Робить паузу, усім знайома.

Як вона зоветься? (Кома)


  • Я один в сім'ї такий.

Кажуть, надто вже м’який.

Хоч мовчун, та все ж дивак,

У слові я - не зайвий знак. (М’який знак)


  • Я такий же, як знак розділовий,

І відомий шкільній дітворі.

Та в словах української мови

Я пишусь не внизу, а вгорі. (Апостроф)


  • Що за знак – стрункий, мов спис,

Він над крапкою завис,

Спонука до поклику –

Хто ж бо він? (Знак оклику).

9. Конкурс «Склади найбільше слів зі слова український»


ІІІ. Підведення підсумків.


Заключне слово ведучої.

Любіть українську мову всім серцем, бо вона – наша гордість, не цурайтесь нашої співучої мови, не соромтесь нею говорити.

Поки живе мова, житиме й народ.

Наша зустріч завершується. Думаю, що до ваших сердець дійшли слова, які несуть багатство, красу та мелодійність української мови.

Сподіваюся, що ви ще глибше відчули, який то найцінніший скарб – наша рідна мова, що її потрібно не лише любити, а й берегти, як зіницю ока.


^ Українська мова 7 кла


Тема Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності й підрядності, їх види.


Мета: ознайомити учнів із особливостями сполучника як службової частини мови, дати поняття про сполучники сурядності й підрядності;

формувати вміння розпізнавати сполучники в реченні, розвивати пам'ять, увагу, мислення; виховувати повагу до видатних особистостей.


Тип уроку: вивчення нового матеріалу з елементами критичного мислення.


Обладнання: підручник, технологічні картки.


^ ХІД УРОКУ


І. Актуалізація.


1.Створення позитивної атмосфери на уроці.

Побажання учнями одне одному успіхів.


2. Повторення вивченого про частини мови.

Завдання.

Робота біля дошки:

  1. Зробити синтаксичний розбір речення, вказати частини мови

«Він був сином мужика – і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури».( І. Франко)

  1. Вирізнити прийменник з речення та схарактеризувати його.


3. Розминка. «Словничок мудрих думок»(повідомлення підготовлених учнів).

4. Перевірка виконаних завдань на дошці.

Запитання

  • Яку із вказаних у реченні частин мови ще не вивчали у курсі української мови 7 класу? (Сполучник).

5. Повідомлення теми уроку та запис у зошит.

На парті стисла технологічна картка, яка містить цілі уроку.

Вчитель.

Запитання.

  • Що ви очікуєте від вивчення теми? Внесіть свої пропозиції.


ІІ. Побудова знань.


Вчитель. Значно розширить і поглибить свої знання про сполучник той, хто уважно і старанно опрацює теоретичний матеріал на сторінках 244 – 245 і оформить його у вигляді «бортового журналу».

1. Самостійна робота учнів над опрацюванням матеріалу підручника.


2. Вчитель. Доказом вашої уважності та вміння осмислювати прочитане будуть правильні відповіді на поставлені запитання. Пам’ятайте! «Думка втрачає свою цінність, якщо вона погано висловлена». (Вольтер).

  • Що відомо про сполучник із попередніх класів?

  • Що нового ви дізналися, прочитавши теоретичний матеріал?

  • Як ви зрозуміли поняття «сурядні» і «підрядні» сполучники?


3. Завдання. Продовжити асоціативний ряд: сурядні … (сусіди, супутники);

підрядні… (підвладний, підводний).


4.Робота з підручником (вправи 466, 469 - письмово)


5. Робота біля дошки (вправа 470).


ІІІ. Консолідація.


1.Творча робота в групах.

Завдання: підготувати повідомлення про зазначені сполучники, ілюструючи їх використання в двох реченнях (Тема: Життя і творчість Т. Г. Шевченка).

1 група – єднальні.

2 група – протиставні.

3 група – розділові.


Завдання: Скласти схему «Сполучник та його види».


2. Метод «Прес»

Сьогодні на уроці я…

У мене добре вийшло…

Отже, …


ІУ. Домашнє завдання. Інформація про виконання .

Вивчити с. 244 – 245.

Диференційоване:

  1. Виписати 5-6 речень із сполучниками, вказати їх види.

  2. Вправи 473, 474.



Українська література 5 клас


Тема В. Королів-Старий «Хуха-Моховинка»

Мета: ознайомити учнів із життєвим шляхом і творчим доробком

В. Королева-Старого, зі змістом казки, її ідейно-образними особливостями;

розвивати навички виразного і вдумливого читання, аналізу образів, оцінювання вчинків героїв із позицій гуманізму; прищеплювати риси співчутливості, милосердя, дбайливого ставлення до навколишнього світу.


^ Тип уроку: вивчення нового матеріалу з елементами критичного мислення

Теорія літератури літературний портрет

Обладнання портрет письменника, підручник, епіграф уроку


Не залежить доброта від росту,

Не залежить доброта від віку,

Доброта ніколи не старіє,

Доброта, як сонце, гріє.

О. Жовна


Хід уроку

І. Актуалізація

1.Створення позитивної атмосфери навчання

Учитель.

Від чого залежить ваш настрій на уроці? Від дня тижня? Від самого змісту уроку? Від погоди за вікном?

Психологічна вправа: Із пучка вирізаного паперового кленового листя вибрати той колір, який, на вашу думку, відповідає настрою на початку уроку.


2.Перевірка домашнього завдання:

­ - Пригадай і продовж речення:

Міф – це…

Легенда – це…

Казка – це…

- Відгадай кросворд «Чарівні пелюстки»

(Засоби виразного читання: інтонація, темп, пауза, логічний наголос, міміка, жест).

- Перекажи улюблений епізод казки І. Франка «Фарбований лис».


3.Повідомлення теми уроку та запис у зошит.

Перед учнями стисла технологічна картка, що містить ціле визначення:

учні знатимуть: зміст казки

учні вмітимуть: вдумливо і виразно читати казку, переказувати зміст,

описувати зовнішність фантастичних істот, оцінювати вчинки персонажів з позицій гуманізму, коментувати прояви добра і зла у казці і сучасному житті.


ІІ. Побудова знань

1. Розповідь учителя про життя і творчість В. Королева-Старого.

Народився Василь Королів-Старий 4 лютого 1879 року в селі Ладан Прилуцького повіту на Полтавщині. Після Полтавської духовної семінарії, де зачитувався творами Тараса Шевченка, а також книгами своїх земляків-полтавців Івана Котляревського, Миколи Гоголя, Панаса Мирного, Василь Королів обрав шлях світської людини й вступив до Харківського ветеринарного інституту, по закінченні якого працював за фахом і проводив велику дослідницьку роботу. В історичні дні пробудження української національної свідомості відкриває видавництво «Час», редагує журнал «Книгар». У 1919 році їде за кордон і проживає майже чверть віку у Чехії.

Помер письменник 11грудня 1943 року в містечку Мельник у Чехії. Творчий доробок: збірка «Нечиста сила», казка «Лісове свято», книга казок «Червоне намисто», роман «Чмелик».


2. Бесіда:

  • Що ви довідалися з казки про різновиди хух та їхнє життя?

  • З якою метою прийшов дід із села?

  • Хто і як врятував сосну від загибелі?

  • Де знайшла прихисток Хуха-Моховинка?

  • Як розцінити той факт, що Хуха, ризикуючи життям, увійшла в хату, щоб сказати про нещастя з Лискою?

  • Чому діти, а не дорослі подружили з Хухою?

  • Як поставився до Хухи дід?

  • Чи змінив він свою думку?


ІІІ. Консолідація

1.Складання картки персонажа


Коза Лиска Злий дід

Коза Оришка

Хуха – Моховинка

Діти Хо – Суковик

інші хухи


2. Бесіда:

  • Як виглядає Хуха-Моховинка і яку має вдачу?

(відшукати цитати 3 – 4 речень за поданим початком)

«Була вона й сама така пухка, як мох. Мала довгу вовничку…» (с. 70)

«Моховиночка найчастіше була зеленою…» (с. 70)

«Одубілими рожевими лапками…» (с.72)

« – Ненечко! – гукали одне поперед одного. До нас у ліжко вскочило щось таке, мов котик…» (с.74)


3. Вчитель: Словесний опис зовнішності героя – портрет.

(запис у літературознавчий словничок)


4. «Мікрофон»

  • Чи сподобалась вам Хуха-Моховинка?

  • Що було б, якби тобі зустрілася Хуха-Моховинка?

  • Дайте оцінку діям героїв, використовуючи думки старого мудрого Хо – Суковика «робити по правді».


5. Оцінювання результатів роботи


IV. Домашнє завдання. Інструкція до виконання.

Переказувати текст казки. Скласти план до твору.


^ Українська література 5 клас

Тема уроку: В. Симоненко «Цар Плаксій та Лоскотон»


Мета уроку: дати поняття про віршовану мову; навчити визначати основні

риси характеру дійових осіб твору, аналізувати їхню поведінку;

розвивати навички висловлення, особистого ставлення до

зображуваного, проведення аналогії із сучасним життям;

виховувати оптимістичний погляд на життя, кращі людські

якості.


^ Тип уроку: вивчення нового матеріалу з елементами критичного мислення.


Теорія літератури: віршована мова, ритм, рима.


Обладнання: портрет письменника, підручник, епіграф уроку,

учнівські ілюстрації до казки.

Немає вищої святині,

як чисте сяйво доброти!

О. Довгий

Хід уроку

І. Актуалізація

Створення позитивної атмосфери навчання.

Перевірка домашнього завдання.

  1. Екскурсія до музею Симоненка

(розповідь про життя і творчість письменника)

  1. «Мікрофон»

    • Розкрийте значення терміну «літературна казка».

    • Визначте тему твору «Цар Плаксій та Лоскотон».

  2. Зачитування та переказ улюблених епізодів казки «Цар Плаксій та

Лоскотон»

Повідомлення теми та мети уроку

ІІ. Побудова знань

  1. Вступне слово вчителя

Ви, напевне , звернули увагу на те, що казка В. Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон» відрізняється від вивчених літературних казок навіть за формою (попередні казки написані прозою, а ця віршована). З′ясуємо, що таке віршована мова та що її характеризує.

У віршованій мові є:

ритм – правильне чергування наголошених та ненаголошених складів;

рима – співзвучні закінчення в кінці рядків

(запис до літературознавчого словничка).

  1. Практична робота

Підтвердимо наші теоретичні знаня на практиці.

Поділимо перші 4 рядки казки на склади, поставимо наголос і накреслимо схему, позначивши наголошені (—) і ненаголошені склади ٮ


Там де го ри і до ли ни

Де гу ля є віт ро вій

Там цві те кра са кра ї на

З див ним ім′ ям Сльо зо лий

Отже, переважно чергуються наголошений склад з ненаголошеним, що створює ритм.

Випишемо останні слова з рядків (тій, Плаксій, бочка, кавуни, дочки, сини). Закінчення співзвучні, отже, наявна рима.

Завдання:

Доберіть слова із довідки в риму (стор. 71 – методичні матеріали)

Бесіда:

  • Назвіть головних героїв казки.

Які між ними стосунки? (їх образи протиставляються)

  • Порівняймо їхні портрети.

  • Як у цих портретах виявляється авторське ставлення?

Проблемне запитання:

  • Чого це всі нападають на Плаксія?

Може, у нього неприємності на царській роботі, може щось болить?

Може, діти неслухняні й погано вчаться? Та й дітей царевих, мабуть, лають за двійки в школі? А тим, хто плаче, треба співчувати, допомагати, так?

  • А ви як думаєте?

  • Порівняймо характери героїв.

  • Зробіть висновки щодо характерів героїв, їхніх учинків.


ІІІ. Консолідація

  • Відгадування римованого кросворда

  • Запитання:

  1. А чи були знайомі вам життєві ситуації, які перегукуються із ситуаціями казки В. Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон»?

  2. З ким із героїв цього твору ви хотіли б зустрітися?

  3. Що б ви хотіли запитати чи порадити? Порада вчителя


Підсумки уроку

Закінчити речення:

Сьогодні на уроці я...

Домашнє завдання. Пояснення

Характеристика образів твору, вивчити поняття рима і ритм.


Ніколи зла нікому не творіть,

Бо зло вертатися погану звичку має.

Добро творіть, усім добро робіть

І втоми серденько нехай не знає.


З любов′ю в серці, з радістю ростіть,

Учіться людям сонечком світити.

І доброту в своїй душі носіть,

У мирі й злагоді учіться, діти, жити.


^ Творча робота вчителя української мови та літератури Сватківської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів Василенко Галини Олексіївни


Викладання – це мистецтво, а не ремесло


Щоби світ цей на краще змінити,

Щоб настала омріяна мить,

Мало тільки родитись і жити,

Мало вмерти і пам'ять лишить.


Треба зранку до праці вставати,

Зневажаючи втому і лінь,

І долати, долати, долати

Бездуховність усіх поколінь…

Ганна Чубач


Важливі й відповідальні завдання стоять нині перед освітою, адже ХХІ століття вимагає від педагога сумлінно готувати дитину до виконання певних соціальних функцій, а разом із тим забезпечити проживання нею пори дитинства і юності як значущих періодів особистості.

Учитель має сприяти природному розвитку дитини, розкриттю її здібностей, формуванню інтелігентності, відповідального ставлення до себе і навколишнього світу.

Вважаю, що саме уроки словесності покликані формувати духовно багату, гармонійну особистість із високими моральними ідеалами й естетичними потребами. Як не погодитися зі словами Яна Парандовського: «Слово – Божий дар, його людина одержує разом із життям, яке й не уявляється без слова. Магічна сила слова – у його здатності пробуджувати думку, уяву, викликати образи.»

Урок словесності, для мене, – це майстерня виховання великої чутливості до Слова. Саме тут кожен долає перешкоди, переживає потрясіння, відкриває, творить. Це тут завжди пульсує думка, серце наповнюється добром і любов’ю, це творча співпраця вчителя й учнів. Учитель не повинен бути «акумулятором знань», він повинен бути вмілим майстром, який передає свій досвід іншим.

Справжній Учитель може цікаво провести урок літератури. Тут багато можливостей і матеріал багатий у емоційному та виховному плані. Кожен учень може висловити свою думку, поділитися враженнями з приводу почутого, прочитаного. Та уроки рідної мови теж не менш змістовні і захоплюючі. Адже там потрібно не тільки засвоїти знання, а й навчитись спілкуватися, самовиражатися, відстоювати свою позицію.

Переконана, що кожен учень повинен стати активним учасником навчального процесу, а не пасивним спостерігачем чи споживачем знань. А кожен сучасний учитель повинен мати не лише ґрунтовну фахову підготовку, методичну майстерність, а й постійний вогник науково-творчого пошуку. Бути справжнім Учителем – це мистецтво.




Схожі:

Критичного мислення на уроках української мови та літератури iconМісце проведення: Макарівський нвк «зош І-ІІІ ст природничо математичний ліцей»
Технологія розвитку критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури
Критичного мислення на уроках української мови та літератури iconУрок був насичений різноманітними формами і методами роботи
Копилівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів відбувся майстер-клас учителів української мови Макарівського району, який...
Критичного мислення на уроках української мови та літератури iconПроектна діяльність школярів на уроках української мови та літератури
Адміністрація кз «нсзш №23» вважає, що досвід учителя української мови І літератури Ліханської Оксани Леонідівни з теми «Проектна...
Критичного мислення на уроках української мови та літератури iconО. П. Бірченко Використання прийомів технології критичного мислення на уроках історії Навчально-методична розробка Петрівка Роменська
Методична розробка укладена за розділами, що розкривають суть критичного мислення, його зміст та цілі. У ній описані основні прийоми...
Критичного мислення на уроках української мови та літератури iconЗміст І. Проблема, завдання, актуальність, практична спрямованість ІІ. Особистісно орієнтоване навчання на уроках української мови й літератури
Вступ. Проблема застосування особистісно орієнтованого навчання на уроках української мови й літератури
Критичного мислення на уроках української мови та літератури iconТелішевська Ліля Степанівна, учитель української мови та літератури сзш №99 м. Львова вища, учитель-методист Розвиток критичного мислення на урок
Тематика авторських творчих майстерень, їх координатори від лоіппо та керівники-учителі
Критичного мислення на уроках української мови та літератури iconВ І півріччі 2011-2012 н р. проводилася у відповідності до плану, який визначався необхідністю виконання державної програми «Освіта», Закон
Рмо учителів української мови та літератури «Розвиток індивідуальних здібностей учнів як складова реалізації особистісно-орієнтованого...
Критичного мислення на уроках української мови та літератури iconКатюха О. С., вчитель української мови та літератури Львівського технологічного ліцею. Методична розробка «Використання тестових технологій на уроках української мови та української літератури»
Катюха О. С., вчитель української мови та літератури Львівського технологічного ліцею
Критичного мислення на уроках української мови та літератури iconРозвиток критичного мислення у методиці навчання говорінню на уроках німецької мови. Переваги та недоліки методів навчання говоріння

Критичного мислення на уроках української мови та літератури iconПлан роботи методичного об’єднання вчителів української мови та літератури на 2012-2013 н р
Педагоги володіють наймогутнішим засобом впливу на душу вихованця-словом. Користуючись ним уважно і розумно, вони можуть творити...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи