Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання icon

Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання




НазваМетодичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання
Сторінка3/8
Дата конвертації10.04.2013
Розмір0.66 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4   5   6   7   8
^

Лабораторна робота №1. Структура файлової системи UNIX, основні команди, команди роботи з файлами.

Мета


Оволодіння практичними навичками роботи в системі UNIX. Знайомство із структурою файлової системи, основними командами роботи з файлами.
^

Завдання для самостійної підготовки

1.Вивчити:


  • команди входу в систему, зміни пароля, одержання системної підказки, виводу календаря і зміни дати;

  • організацію і структуру файлової системи UNIX, обмеження на імена файлів;

  • типи файлів, каталоги і посилання;

  • системні каталоги;

  • створення, видалення, копіювання і перегляд умісту файлів.
^

2.Ознайомитись з такими командами UNIX:


man, passwd, date, cat, more, wc, who, ls, cd, cal, cp, mv, mkdir, rm, rmdir

3.Відповідно до завдання підготувати послідовність команд для його виконання.

^

Довідковий матеріал


Якщо ОС UNIX встановлена на персональному комп’ютері, то на ньому підтримується певна кількість так званих віртуальних терміналів, між якими можна переключатись комбінаціями клавіш Alt+F#, де F# – одна з функціональних клавіш. Користувач може працювати в системі, використовуючи одночасно кілька терміналів. Для здійснення входу в систему, користувач повинен спочатку ввести свій ідентифікатор (login). Як правило, він вводиться у відповідь на запрошення системи такого вигляду:

Login:


Якщо цього запрошення не екрані немає (і не діє екранна заставка – screensaver), то це означає, що даний термінал не очікує входу користувача. Три найтиповіші причини:

  1. Термінал апаратно заблоковано клавішею “Scroll Lock” (це легко визначити за відповідним світлодіодом на клавіатурі) – розблокуйте термінал.

  2. Термінал зайнятий, тобто з ним пов’язана деяка програма – слід вийти з цієї програми і з командної оболонки, для чого потрібен певний досвід (можуть спрацювати клавіша q, комбінації клавіш Ctrl+C, Ctrl+D, але іноді це не допоможе – див. Лабораторну роботу № 5).

  3. Термінал використовується виключно для виведення на екран важливих системних подій, при цьому на ньому можна вводити команди і будь-які символи, але реакції на це не буде – слід перейти на іншу консоль комбінацією клавіш Alt+F#, де F# – одна з функціональних клавіш, крім F1.

Після введення ідентифікатора система запитує в користувача пароль:

Password:


Під час введення пароля символи на екрані не відображаються. Якщо ідентифікатор і пароль користувача були введені правильно, система здійснює авторизацію користувача, тобто, надає йому певні повноваження, необхідні для роботи в системі. Як правило, після цього користувач опиняється в середовищі командної оболонки (англ. – shell). При цьому на екрані з’являється так зване запрошення командної оболонки (найчастіше – символ ‘$’ або ‘>’, також можна довільно змінити запрошення). Командна оболонка приймає команди, що вводяться з клавіатури, інтерпретує їх і виконує відповідні дії. Ці дії можуть полягати у запуску певних утиліт із заданими у командному рядку параметрами. Крім того, командна оболонка надає користувачу певний додатковий сервіс, наприклад, дозволяє виконувати редагування команди (курсор можна переміщати вправо чи вліво, додавати або знищувати символи під курсором), в деяких оболонках можна легко відтворити попередні команди (клавіші переміщення курсору вгору та вниз), а також користуватись підказками щодо імен наявних файлів (клавіша Tab). Докладніше про ці та інші сервісні можливості можна дізнатись в довідковій системі man, а також в будь-якій доступній книзі про системи UNIX чи Linux.

В кожній системі UNIX є в наявності кілька різних командних оболонок. Не будемо наводити історію їхнього розвитку і причини існування кількох оболонок одночасно (див. відповідну літературу). Просто слід зазначити, що практично в кожній системі можна знайти звичну оболонку, або подібну до неї. Найбільш стандартною, що присутня в усіх системах, є оболонка Bourne (Bourne shell), яка стала основою стандарту POSIX shell. Ця оболонка пропонує мінімальний сервіс для користувача, і для інтерактивної роботи незручна. Її файл – /bin/sh. Існують альтернативні оболонки. Одна з них – Korn shell (/bin/ksh або /usr/bin/ksh), яку рекомендують як основну для роботи користувача в багатьох системах, здебільшого у версіях System V Release 4 (SVR4). Інша – C shell (/bin/csh), вона досить сильно відрізняється синтаксисом багатьох команд, але дуже зручна для користувача і програміста, особливо для тих, хто добре знайомий з мовою програмування С. Як правило, нею користуються адміністратори систем BSD Unix. Також існують, але не у всіх системах є доступними, більш сучасні оболонки: TC shell (/bin/tcsh) – розвиток C shell, і Bourne again shell (/bin/bash або /usr/bin/bash) – розвиток Bourne shell. “Bourne again shell” зберігає програмну сумісність з sh, але включає в себе всі можливості ksh, ця оболонка використовується як стандартна в Linux.

В подальшому ми будемо використовувати синтаксис оболонки sh (запрошення має вигляд ‘$’), а в деяких випадках порівнювати її з csh (запрошення має вигляд ‘>’).

Командна оболонка, в якій розпочинає роботу користувач після входу в систему, визначається з файлу /etc/passwd. Це один з найголовніших конфігураційних файлів системи, який містить параметри облікових записів користувачів. Кожний рядок файлу відповідає певному користувачу, точніше, обліковому запису користувача, що розрізняється за ідентифікатором login або userid. Користувач в процесі роботи може запустити іншу командну оболонку, просто набравши її ім’я.

Усі команди, які можна ввести у рядку запрошення оболонки, належать до одної з таких категорій:

  • вбудовані функції,

  • функції, що визначені користувачем,

  • зовнішні програми й утиліти.

Вбудовані функції реалізуються фрагментами програмного коду оболонки і виконуються найшвидше. Користувач може визначити свої функції (хоча таку можливість використовують нечасто). Якщо команда не є вбудованою функцією і не визначена як функція користувачем, тоді оболонка буде шукати файл з відповідним ім’ям і намагатись запустити його на виконання. Якщо ім’я файлу задано із шляхом до нього, то система намагається знайти його саме у тому каталозі, який явно задано у команді, але якщо ім’я файлу задано без шляху, то пошук файла здійснюється лише у тих каталогах, які задані системною змінною PATH. Зокрема, якщо у цій змінній не задано пошук у поточному каталозі, і поточний каталог не є одним із тих, що задано у цій змінній, то оболонка не побачить виконуваних файлів з поточного каталогу.

Розглянемо деякі основні команди. Слід зазначити, що немає штатного засобу, який надавав би користувачеві перелік доступних йому команд, тому основні команди необхідно пам’ятати.

Команда man форматує і відображає на терміналі сторінки довідкової системи. Відповідно до номерів розділів даються посилання на ту чи іншу сторінку довідника. Якщо є необхідність, можна вказати, в якому розділі треба шукати потрібну сторінку (Приклад 2). Приклади використання (системні запрошення не показані):

man passwd

man 7 mdoc


Команда passwd, що викликає однойменну утиліту, дозволяє користувачеві змінювати свій пароль входу в систему. Спочатку необхідно підтвердити свою автентичність, набравши свій пароль, а далі можна ввести новий пароль (це здійснюється двічі для уникнення випадкових помилок).

Команда who дозволяє визначити, хто ще працює в поточний момент в системі. Команда who am i нагадає вам, який ваш login.

Існують зручні команди визначення поточної дати й часу (date), а також виводу на екран календаря на будь-який місяць будь-якого року (cal).

Для того, щоби переглянути вміст текстового файлу, можна скористатись командою cat <ім’я файлу>, або more <ім’я файлу> (остання команда призначена для виводу інформації на екран посторінково, вона надає можливість “перегортати сторінки” вперед і назад). Існує команда wc <ім’я файлу> (word count – підрахувати слова), яка дозволяє підрахувати кількість рядків (wc -l), слів (wc -w) і символів (wc -c) у файлі. Створити текстовий файл можна командою touch <ім’я файлу>.

Розглянемо особливості файлової системи UNIX. Вся файлова система поєднується в єдине дерево каталогів, які починаються з кореневого каталогу, що має позначення ‘/’. Всі зовнішні файлові системи (змінні носії інформації, мережеві диски і таке інше) монтуються у визначенні місця єдиного дерева файлової системи (див. Лабораторну роботу №7).

Як і в інших ієрархічних файлових системах, у файловій системі UNIX ім’я файлу повинно бути унікальним лише в межах одного каталогу (на відміну від MS-DOS/Windows, UNIX розрізняє великі і малі літери в назвах файлів). Для однозначної ідентифікації файлу в дереві каталогів слід указувати повний путь до файлу. Якщо путь починається з символу ‘/’ (наприклад, /usr/local/bin/cal), то він відраховується від кореневого каталогу (абсолютний путь), а якщо з іншого символу – то від поточного каталогу, тобто того, в якому користувач знаходиться в поточний момент (відносний путь). Крім того, поточний каталог позначається символом ‘.’ (крапка), каталог, що знаходиться на один рівень вище, тобто батьківський каталог – символом ‘..’ (дві крапки). Крім того, існує спеціальне позначення для так званого домашнього каталогу користувача, тобто каталогу, з якого він починає свою роботу – ‘~’ (тильда). Домашній каталог для кожного користувача також задається у файлі /etc/passwd, за замовчуванням це /home/<login>, або /usr/home/<login>.

Для переходу з каталогу в каталог існує команда cd <новий каталог> (change directory – змінити каталог). Якщо використати цю команду без параметрів, відбудеться перехід в домашній каталог користувача. Наприклад, якщо домашній каталог користувача /usr/home/user1, в поточний момент він знаходиться в каталозі /usr/local/samba, і бажає перейти в каталог /usr/local/bin, він може скористатись однією з наведених нижче команд:

cd /usr/local/bin

cd ../bin

cd ~/../../local/bin


Слід зазначити, що відносні путі слід використовувати з обережністю. Для того, щоби перевірити, в якому каталозі знаходиться користувач, можна скористатись командою pwd.

Перегляд вмісту каталогів здійснюється за допомогою команди ls, а розширений варіант цієї команди ls -l дає також інформацію з таблиці індексних дескрипторів (див. Лабораторну роботу №2). Щоби скопіювати файл, використовується команда cp <файл-джерело> <призначення>. Для перенесення файлу з каталогу в каталог, а також для перейменування файлу, використовується команда mv <файл-джерело> <призначення>. В обох командах в якості параметра <призначення> може задаватись каталог призначення або ім’я файлу призначення. Крім того, число параметрів може бути більше двох. В такому випадку всі параметри, крім останнього, розглядаються як список імен файлів-джерел, а останній параметр може бути лише каталогом призначення. Створити каталог можна командою mkdir, видалити файл – командою rm, видалити каталог – командою rmdir або rm -r.

Крім звичайних файлів існують різні типи спеціальних файлів. З одним із них ми вже познайомились – це каталоги. Ще одним типом спеціальних файлів є так звані посилання (рос. – ссылка, англ. – link). В системі UNIX розрізняють два принципово різних типи посилань, хоча створюються вони однією командою – ln. Перший тип – це так звані жорсткі посилання. Фактично вони є абсолютно рівноправними новими іменами вже існуючого файлу. Після створення такого посилання система не розрізняє, яке ім’я було первинне, а яке було створене як посилання. Спроба видалити такий файл призводить до того, що одне з його імен (те, за яким ми видаляємо файл), знищується, а інші (як і сам файл) залишаються. Тільки після видалення останнього з імен фактично знищується сам файл. Другий тип посилання – символічне посилання, яке створюють командою ln –l. Це спеціальний тип файлу, який містить в собі ім’я того файлу (або каталогу), на який він посилається.

Більшість команд, що застосовуються по відношенню до посилання, діють безпосередньо на файл, на який посилання здійснене. При цьому деякі послідовності команд можуть привести до небажаних наслідків. Наприклад, маємо файл oldfile і бажаємо перейменувати його в newfile. Це можна зробити як командою

mv oldfile newfile


так і послідовністю команд

cp oldfile newfile

rm oldfile


Результати будуть однакові. До речі, в одному командному рядку можна задати декілька команд, розділивши їх знаком ‘;’, ці команди будуть виконуватись послідовно:

cp oldfile newfile; rm oldfile


Тепер уявимо, що маємо файл targetfile і посилання на нього oldfile. Команда

mv oldfile newfile


перейменує посилання, тобто тепер newfile буде посилатись на targetfile. Команда

cp oldfile newfile


скопіює не посилання, а сам файл targetfile, тобто під іменем newfile буде створено новий файл – копію targetfile. Наступна команда

rm oldfile


знищить старе посилання, не пошкодивши при цьому файл targetfile. Тобто замість одного файлу з посиланням на нього у нас утворилися два ідентичних файла, які абсолютно не пов’язані між собою.
1   2   3   4   5   6   7   8



Схожі:

Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання iconМетодичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання
Операційні системи. Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форми навчання. /...
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання iconМетодичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» денної та заочної форми навчання
Периферійні пристої. Методичні вказівки до лабораторних робіт для студентів спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» денної...
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання iconМетодичні вказівки до виконання самостійної роботи студентів спеціальності ксм денної та заочної форми навчання
Операційні системи. Методичні вказівки до виконання самостійної роботи студентів спеціальності ксм денної та заочної форми навчання....
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання iconМетодичні вказівки до виконання контрольної роботи для студентів спеціальності ксм заочної форми навчання
Периферійні пристрої. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи для студентів спеціальності ксм заочної форми навчання.,...
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «мова sql» для студентів денної форми навчання спеціальності
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Мова sql» для студентів денної форми навчання спеціальності 050....
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання iconКонспект лекцій для студентів спеціальності ксм
Операційні системи. Конспект лекцій для студентів спеціальності ксм денної та заочної форми навчання. / проф. Бурчак І. Н., Здолбіцький...
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання iconМетодичні вказівки до лабораторних занять (частина 1) Microsoft Word для студентів спеціальностей
Дані методичні вказівки включають 8 лабораторних робіт, по вивченню текстового редактора Word, тематика яких охоплює частину курсу...
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання iconМетодичні рекомендації, вказівки, розробки, над якими працюють викладачі. № п/п Тема розробки Дисципліна Прізвище, ім’я, По батькові
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання iconМетодичні вказівки до курсового проектування для студентів денної та заочної форм навчання фаху 091501
До курсового проектування для студентів денної та заочної форм навчання фаху 091501
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання iconМетодичні вказівки до лабораторних робіт для студентів денної форми навчання факультету інформатики та обчислювальної техніки Затверджено Методичною радою нтуу „кпі
Загальна фізика. Квантова фізика : методичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів денної форми навчання факультету...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи