Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання icon

Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання




НазваМетодичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання
Сторінка6/8
Дата конвертації10.04.2013
Розмір0.66 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4   5   6   7   8
^

Завдання до виконання


  1. Перейдіть у каталог /bin. Перегляньте список усіх файлів, що починаються із символу, який визначено в таблиці індивідуальних завдань.

  2. Перегляньте список файлів, імена яких складаються з визначеної у таблиці індивідуальних завдань кількості символів.

  3. Перегляньте список файлів, імена яких починаються із символів, які визначено в таблиці індивідуальних завдань. Зробіть це декількома способами.

  4. Створіть в Вашому домашньому каталозі підкаталог lab_3 і перейдіть в нього.

  5. За допомогою команди cat створіть файл my_text і запишіть у нього кілька рядків. Потім за допомогою команди cat допишіть у нього ще кілька рядків.

  6. Підрахуйте кількість файлів у каталозі, визначеному з таблиці індивідуальних завдань, використовуючи і не використовуючи конвеєри. Порівняйте результат.

    ^ Таблиця індивідуальних завдань

    варіант

    п.1

    п.2

    п.3

    п.6, 7

    1

    a

    2

    a, b, c, d

    /bin

    2

    b

    3

    e, f, g, h

    /usr

    3

    c

    4

    i, j, k, l

    /usr/bin

    4

    d

    5

    m, n, o, p

    /home

    5

    f

    2

    q, r, s, t

    /var

    6

    g

    3

    u, v, w

    /

    7

    h

    4

    x, y, z

    Ваш домашній каталог

    8

    k

    5

    a, d, k, l

    /tmp (або /var/tmp)

    9

    l

    3

    m, g, y

    /sbin

    10

    n

    2

    x, z, r, q

    /usr/sbin



  7. Підрахуйте кількість файлів у каталозі, визначеному з таблиці індивідуальних завдань, при цьому зберігши список файлів у файлі filelist, використовуючи команду tee.

  8. Починаючи з Вашого домашнього каталогу, виведіть на екран у повному форматі назви усіх файлів і каталогів, що починаються на ‘m’. При цьому перед виводом кожної назви на екран повинен виводитися запит на його підтвердження.

  9. Починаючи з кореневого каталогу, виведіть на екран імена всіх каталогів, що останній раз змінювалися більш 15 днів назад.

  10. Виведіть на екран тільки час, що повертається командою date.

  11. Виведіть на екран список усіх користувачів системи, тобто перші поля кожного рядка файлу /etc/passwd (роздільник полів — символ ‘:’).

  12. Виведіть на екран імена усіх файлів у каталозі /bin, що містять слова Software чи software. Потік помилок при цьому не повинний виводитися на екран.

  13. Відсортуйте конфігураційний файл Вашого shell (.profile, .cshrc) відповідно до кодової таблиці ASCII так, щоб при цьому ігнорувалися пробіли на початку рядків.
^

Лабораторна робота №4. Редактор vi

Мета


Оволодіння практичними навичками роботи з редактором vi

Завдання для самостійної підготовки

4.Вивчити:


  • завантаження редактора і вихід з нього;

  • завантаження і збереження файлів;

  • редагування тексту;

  • виконання команд UNIX.
^

5.Відповідно до завдання підготувати послідовність команд для його виконання

Довідковий матеріал


Текстові редактори присутні в усіх операційних системах. Вони використовуються для створення і редагування текстових файлів. Текстові файли можуть містити документи, програмні коди і конфігураційні параметри.

Документи можуть містити ознаки форматування (стиль і розмір шрифту, поля, відступи, тощо). Іноді такі ознаки можна розмістити безпосередньо в текстовому документі, використовуючи деякий визначений формат розмітки. Прикладами є формати TEX, вже забутий ChiWriter, а також сучасні HTML і XML. Деякі формати документів відходять від використання текстових файлів, як, наприклад, формати документів Microsoft Office. В будь-якому випадку, для редагування документів переважно використовують специфічний клас редакторів – Word Processors.

Для власних потреб операційної системи більше значення мають класичні текстові редактори, важливою ознакою яких є те, що під час редагування вони відображають весь вміст файлу, не приховуючи спеціальні символи чи ключові слова, а під час збереження файлу також не додають від себе додаткових керуючих символів. Це необхідно для можливості роботи з файлами, що містять коди програм або перелік конфігураційних параметрів. Система UNIX дуже інтенсивно використовує текстові файли. Будь-який текстовий файл може розглядатись системою як послідовність команд (так званий пакетний файл, або файл сценарію, див. Лабораторну роботу №6). Крім того, налаштовування практично всіх програм, як тих, що входять до складу операційної системи, так і прикладних програм, здійснюється за допомогою текстових файлів.

Тому ефективні засоби редагування текстових файлів мають виключне значення для UNIX. Одним із таких засобів є редактор vi. Він традиційно входить до поставки будь-якої системи UNIX, і майже напевно присутній в кожній системі (звичайно, адміністратор може його видалити, якщо віддає перевагу іншому редактору, але заради зручності інших користувачів він не повинен так діяти).

Редактор vi пропонує могутній набір операцій для редагування тексту, заснований на визначеній множині мнемонічних команд. Більшість команд викликаються натисканням одиночних клавіш і виконують прості функції редагування. На відміну від більшості сучасних редакторів, vi взагалі не має системи меню. Не має він і вбудованої системи підказок. Для роботи з цим редактором необхідно запам’ятати команди. Однак для тих, хто знає команди, ефективність роботи в цьому редакторі неперевершена.

Редактор vi відкриває "вікно" розміром з екран дисплея, у якому ви можете редагувати ваш файл. При редагуванні забезпечується зворотний візуальний зв'язок (ім'я vi – скорочення від слова "visual"). Нижній рядок екрану використовується як інформаційний і командний рядок.

Редактор vi тісно співпрацює із строковим редактором ex. vi і ex – це той самий редактор: імена vi і ex ідентифікують скоріше особливий інтерфейс користувача, чим функціональне розходження. Розходження в інтерфейсі користувача, однак, зовсім разюче. ex – могутній строчно-орієнтований редактор, схожий з редактором ed. Однак, і в ex, і в ed візуальне коректування екрана термінала обмежено, а команди вводяться з командного рядка. На відміну від них, vi – це екранно-орієнтований редактор, влаштований таким чином, що те, що ви бачите на екрані, точно відповідає вмісту файлу, який ви редагуєте.
^

Запуск редактора


vi [option...] [command...] [filename...]

view [option...] [command...] [filename...]


Команда view аналогічна vi, за винятком того, що автоматично встановлюється опція “тільки зчитування” (-R). При використанні view файл змінюватися не може.

Крім вже згаданої опції –R, у командному рядку vi припустимі інші опції, з яких слід відзначити -r (не плутати великі і маленькі літери!). Ця опція використовується при відновленні, коли мало місце ушкодження редактора чи всієї системи. vi –r <filename> відшукує останню збережену версію зазначеного файлу. Якщо файл не визначений, то ця опція виводить список збережених файлів.

vi не виконує ніяких операцій редагування безпосередньо над зазначеним вами файлом. Замість цього він працює з копією вашого файлу, що знаходиться в буфері редагування. Коли ви активізуєте vi з одним аргументом – ім'ям файлу, цей файл копіюється в тимчасовий буфер редагування. Редактор запам'ятовує ім'я файлу, визначеного при виклику, таким чином, що пізніше він може скопіювати вміст буфера редагування назад у зазначений файл. Вміст заданого файлу не змінюється доти, поки всі зміни не будуть скопійовані назад у первісний файл.

Приклади команд, що можна застосовувати для входу в редактор vi:

vi

Редагує порожній буфер редагування

vi <file>

Відкриває для редагування зазначений файл

vi +123 <file>

Відкриває для редагування зазначений файл і переходить в ньому на рядок з номером 123

vi +/<word> <file>

Відкриває для редагування зазначений файл і шукає перше входження слова “word
^

Режими роботи


У vi існує три окремих режими:

Командний режим: у цьому режимі сигнал із клавіатури інтерпретується як команда редагування.

^ Режим вставки: перейти в цей режим можна набором будь-яких команд вставки, приєднання, відкриття, підстановки, зміни чи заміщення, що існують в vi. У цьому режимі символи, набрані на клавіатурі, вставляються в буфер редагування.

^ Режим переключення в 'ex': У vi команди – це одиночні клавіші. У ex командами є рядки тексту, завершені натисканням клавіші RETURN. vi має спеціальну команду "escape", що дозволяє перейти до більшості строчно-орієнтованих команд редактора ex. Для використання режиму переключення в ex наберіть символ ‘:’. Цей символ відобразиться в командному рядку як покажчик на наступну команду редактора ex. Більшість команд обробки файлу виконується в режимі переключення в ex (наприклад, команди читання з файлу і запису з буфера редагування назад у файл).
^

Команди переключення між режимами

ESC

Переводить з режиму вставки в командний режим. Якщо не впевнені, в якому режимі знаходитесь – краще зайвий раз натиснути ESC


^ Команди вставки: переводять з командного режиму в режим вставки. При застосуванні команд вставки текст не знищується.
I
і

Команди 'i' та 'I' – “insert”. Команда 'i': починає вставляти текст перед символом, що розташований під курсором. Для вставки нового рядка натисніть RETURN. Команда 'I' починає вставляти текст із початку поточного рядка.
A
a

Команди 'a' та 'A' – “append”. Команда 'a' працює точно так, як команда 'i', тільки вставка тексту починається після курсору, а не перед ним. Це є однією з можливостей додавання тексту в кінець рядка. Команда 'A' починає вставку тексту наприкінці поточного рядка.
O
o

Команди 'o' та 'O' – “open”. Відкривають новий рядок і вставляють текст. Команда 'o' відкриває новий рядок під поточним рядком, команда 'O' відкриває новий рядок над поточним рядком. Після того, як новий рядок відкритий, обидві команди працюють аналогічно команді 'I'.


^ Команди переходу в режим редактора ‘ex’.
Q

Переводить з командного режиму vi в режим редактора ex. Після виконання цієї команди буде продовжуватись редагування того самого файлу. Ви можете повернутися в режим редактора vi, набравши 'vi' у редакторі ex.

:

Переводить в режим тимчасового переключення в 'ex' для виконання однієї команди редактора ex. В інформаційному рядку з'являється двокрапка ‘:’ як підказка-вказівка для введення ex-команди. Ви можете ввести ex-команду, закінчити її символами RETURN чи ESC, після чого цю команду буде виконано. Потім вам запропонують натиснути клавішу RETURN для повернення в командний режим vi.
^

Команди виходу


Існує кілька шляхів виходу з редактора vi. Якщо ви знаходитесь в режимі вставки, то перший крок – перейти в командний режим (клавіша ESC). Далі можна використовувати такі команди:
ZZ

Здійснює вихід з командного режиму vi. Вміст буфера редагування записується у файл, що редагувався, тільки за умови, що були зроблені які-небудь зміни. При цьому ви повертаєтесь в ту командну оболонку, з якої був запущений редактор vi.
:x

Діє так само, як і ZZ. Фактично означає перехід в режим 'ex' з наступним виконанням команди x.
:q

Намагається здійснити вихід з редактора vi без запису з буфера редагування у файл. Однак, якщо з моменту останньої команди 'w' до буферу редагування вносились зміни, то vi видає попереджуюче повідомлення, і вихід з редактора не здійснюється. vi також видає діагностику, якщо в списку аргументів залишилися імена ще невідредагованих файлів. Зазвичай ви хочете зберегти усі ваші зміни; для цього вам належить набрати команду ':w'.
:q!

На відміну від попередньої, ця команда скасовує сеанс редагування. Знак оклику вказує редакторові vi на необхідність безумовного виходу. Вміст буфера редагування не зберігається.
:wq

Переходить в режим 'ex', зберігає зміни буфера редагування в поточний файл (команда w), після чого здійснює вихід з редактора (команда q).
:wq!

Скасовує перевірку, що звичайно виконується перед командою 'w'. Наприклад, якщо ви володієте файлом, але не маєте дозволу на запис у нього, команда ':wq!' дозволить вам змінити вміст.

Увага! Для виходу з редактора vi (як і з інших програм UNIX) не можна використовувати комбінацію клавіш CTRL+Z, оскільки ця комбінація не завершує програму, а лише призупиняє її (див. Лабораторну роботу 5).
^

У режимі вставки можуть використовуватися такі символи:

BKSP

У поточному рядку повертає курсор назад на один символ. Останній символ, набраний перед BKSP, видаляється з вхідного буфера, але залишається на екрані дисплея.
Ctrl-V

Відміняє спеціальне значення наступного набраного символу. Використовуйте Ctrl-V для вставки керуючих символів.
^
Клавіші курсору

Можуть діяти нормально (переміщати курсор) або ні (вводити якісь незрозумілі символи) в залежності від версії редактора і налаштовувань терміналу

Переважна більшість команд, що діють в командному режимі vi, в режимі вставки діяти не можуть, оскільки викликають вставку в буфер редагування набраних літер.
^

Команди редактора vi, що діють в командному режимі


Далі описані лише основні, найнеобхідніші команди. Більшість команд можуть використовувати лічильник, що стоїть перед ними і показує число повторів команди. Цей параметр у наступних описах команд не заданий, але він мається на увазі, якщо не скасований яким-небудь аргументом, що стоїть перед ним. Коли редактор vi одержує команду неправильного формату, він сигналізує про це.
^

Переміщення курсору


Команди керування курсором дозволяють вам переміщати курсор по файлу. Вони дуже важливі тому, що деякі команди з інших груп (див. далі) використовують команди переміщення курсору як аргумент, що дозволяє визначити блок тексту. Поточна позиція курсору розглядається як початок блоку, а позиція курсору, яку він займе в разі виконання команди переміщення, – як кінець блоку (або навпаки, якщо переміщення здійснюється не вперед, а назад). Виконання таких команд відбувається лише після введення команди переміщення курсору.

l
SPACEBAR


Переміщає курсор на один символ вперед. Якщо заданий лічильник, то переміщає вперед на зазначене число символів. Ви не можете переміститися за межу кінця рядка.

h
BKSP


Переміщає курсор на один символ назад. Якщо заданий лічильник, то переміщає назад на зазначене число символів. Ви не можете переміститися за межу початку рядка.

+
RETURN


Переміщає курсор вниз на початок наступного рядка.

J
Ctrl-N


Переміщає курсор вниз на один рядок, залишаючи його в тому ж стовпчику.



Переміщає курсор на початок попереднього рядка. Якщо заданий лічильник, то курсор переміщається вгору на зазначене число рядків.

K
Ctrl-P


Переміщає курсор на один рядок вгору, залишаючи його в тому ж стовпчику. Якщо заданий лічильник, то курсор переміщається на зазначене число рядків.

O

Переміщає курсор на перший символ поточного рядка.

^

Переміщає курсор на перший символ рядка, такий, що не є міткою табуляції чи пробілом. Це дуже зручно при редагуванні тексту з форматованими відступами (наприклад, тексту програми).

$

Переміщає курсор у кінець поточного рядка. Зверніть увагу, що курсор знаходиться над останнім символом у рядку.

w

b

e

Переміщає курсор вперед на початок наступного слова (w), назад на початок поточного слова (b), або на останній символ поточного слова (e), де слово визначене як рядок буквено-числових символів, розділених пунктуацією, мітками табуляції, символами нового рядка чи пробілами.

%

Переміщає курсор на узгоджуючий роздільник, яким можуть бути кругла, операторна чи фігурна дужки. Це дуже зручно при узгодженні пар вкладених круглих, операторних і фігурних дужок (наприклад, при редагуванні тексту програми).



^

Команди екрана


Команди екрана не є командами керування переміщенням курсору, і не можуть використовуватися як роздільники об'єктів тексту. Однак команди екрана здійснюють переміщення тексту і дуже зручні для сторінкової організації чи "прокручування" інформації з файлу на екрані дисплея.

^ Ctrl-U
Ctrl-D


"Прокручує" екран на половину вікна нагору (Ctrl-U) чи вниз (Ctrl-D).

Ctrl-F
Ctrl-B


Посторінково перегортає екран уперед та назад. Якщо можливо, то між сторінками зберігаються два нерозривні рядки. Заданий попереду лічильник указує число сторінок, на яке треба пересунути вперед чи назад.

Ctrl-G

Показує стан редактора vi в інформаційному рядку: ім'я файлу, що редагується, чи був він змінений, номер поточного рядка, число рядків у файлі і відсоток файлу (у рядках), що передує місцеві перебування курсору.

^ Ctrl-R
Ctrl-L


Перемальовує вміст екрана. Використовуйте цю команду для витирання будь-яких системних повідомлень, що можуть накладатися на інформацію, що міститься на вашому екрані. Зверніть увагу, що системні повідомлення не впливають на файл, що редагується вами.
^

Видалення тексту


Найбільш універсальна команда видалення тексту використовує як оператор виконання клавішу 'd'. Цей оператор видаляє текстові об'єкти, обмежені поточною позицією курсору і командою переміщення курсору. Видалення фактично відбувається після завершення вводу команди переміщення курсору. Вилучений текст завжди продовжує зберігатися в буфері.

x

Видаляє символ, що знаходиться під курсором.

<n>x

Видаляється <n> символів вправо від символу, що стоїть під курсором.

X

Видаляє символ, розташований перед курсором.

<n>X

Видаляється <n> символів у зворотному напрямку, починаючи із символу, що стоїть перед курсором.

d <mov>

Видаляє текстовий об'єкт. Команда 'd' бере як аргумент команду переміщення курсору <mov>. Якщо <mov> задає переміщення в межах рядка, то здійснюється видалення від курсору до кінця текстового об'єкта, обмеженого аргументом. Видалення в прямому напрямку (вперед) видаляє символ, розташований під курсором; видалення в зворотному напрямку (назад) не виконується. Якщо <mov> задає переміщення на інший рядок, то видалення здійснюється з поточного рядка, включаючи його самого, до текстового об'єкта, обмеженого аргументом.

Наприклад:

dl знищує символ, що стоїть під курсором;

d5l знищує 5 символів, починаючи з того, що стоїть під курсором;

d3J знищує 3 рядки, починаючи від поточного рядка вниз

dd

Видаляє цілі рядки.

D

Видаляє усі символи від позиції курсору, включаючи її, до кінця поточного рядка.



^

Переміщення тексту


Переміщення тексту здійснюється командами видалення, копіювання і вставки текстових блоків. Для цього зарезервовано 9 буферів видалення (позначених цифрами від 1 до 9), 26 буферів для копіювання (позначених літерами від a до z) і один “безіменний” буфер, який використовується за замовчуванням. Якщо необхідно вказати певний буфер, перед будь-якою командою копіювання або вставки вводяться подвійні лапки ("), а за ними – позначення буфера. Для команд вставки (put) позначення буфера може бути цифрою від 1 до 9 або літерою від a до z. Для команд копіювання (yank) позначення буфера може бути літерою від a до z або від A до Z. Якщо ви копіюєте текст у буфер з ім'ям 'A' замість 'a', то текст додається до вмісту буфера 'a' (так само для будь-якого іншого буфера). При видаленні вилучений текст автоматично заноситься в стек буферів, пронумерованих від 1 до 9, тобто щойно видалений блок поміщається в буфер 1, блок з буферу 1 переміщається у буфер 2 і так далі. Щойно вилучений текст також розміщається в “безіменному” буфері.

Таким чином, в буферах 1-9 знаходяться блоки тексту, які було вилучено, в буферах a-z – блоки тексту, які було скопійовано, а в безіменному буфері – блок тексту, який було вилучено під час останньої операції або скопійовано без зазначення буфера.

Наприклад, команда "4p поміщає вміст буфера видалення з номером 4 у ваш буфер редагування під поточним рядком. Якщо ім'я буфера-джерела не зазначено, то текст вставляється з "безіменного" буфера. Таким чином, дуже просто видалити текст, потім пересунути курсор у те місце, куди ви хочете вставити вилучений текст, і після цього вставити текст у нове місце за допомогою команди 'p' або 'P'.

Пойменовані буфери найбільш зручні для збереження сукупності декількох частин тексту, які ви хочете мати постійно напоготові для пізнішого доступу до цих текстів, або їхнього переміщення і перерозміщення. Наприклад, для копіювання рядка з файлу в буфер 'a' наберіть "ayy. Для того, щоб помістити цей текст назад у файл, наберіть "ap.

Слід зазначити, що вміст пойменованих буферів не руйнується при переключенні файлів. Тому ви можете видалити чи скопіювати текст у буфер, відкрити новий файл і потім виконати команду 'p'. Вміст буферів губиться при виході з редактора, тому будьте обережні.

["<buf>]p

Вставляє текст із буфера <buf> в буфер редагування під поточним рядком чи після курсору, в залежності від того, містить буфер повний чи рядок ні.

["<buf>]P

Вставляє текст із буфера <buf> в буфер редагування або над поточним рядком, або перед курсором, у залежності від того, містить буфер повний рядок чи ні.

["<buf>]y <mov>

Копіює текст із буфера редагування в буфер <buf>. Аргумент <mov> обмежує об’єкт, що копіюється (аналогічно команді видалення ‘d’ – див. вище.

["<buf>]yy

["<buf>]Y

Копіюють один рядок, чи, якщо заданий лічильник, кілька рядків.



^

Відміна/повтор операцій


u

Скасовує результат останньої команди вставки чи видалення. Після виконання команди вставки команда 'u' видаляє вставлений текст, а після команди видалення – вставляє текст назад.

U

Відновлює поточний рядок у його первісному стані, перш ніж він був відредагований, незалежно від того, скільки операцій редагування ви здійснили з того моменту, як ви перейшли на нього.

.

Повторює останню команду вставки чи видалення.



Пошук


Команди пошуку здійснюють пошук тексту, що відповідає заданому регулярному виразу і знаходиться в буфері редагування, у прямому чи зворотному напрямку.

/[<pat>]

?[<pat>]

Здійснює пошук тексту, що відповідає шаблону <pat>, у прямому (/) чи зворотному (?) напрямку. Рядок є дійсним регулярним виразом. Якщо шаблон <pat> не заданий, то для пошуку використовується останнє значення <pat>, що використовувалось раніше. ( – натискання клавіші “RETURN”)

n
N

Повторює останню команду пошуку. Команда 'n' повторює пошук у тому ж напрямку, що й остання команда пошуку, команда 'N' – у протилежному напрямку.

f <ch>

F <ch>

Знаходить символ <ch> у поточному рядку. Команда 'f' виконує пошук у прямому напрямку, команда 'F' – у зворотному.

t <ch>

T <ch>

Встановлює курсор над символом <ch>.

;

,

Знак “;” повторює пошук останнього символу. Знак “,” змінює напрямок пошуку на протилежний.
^

Команди редактора ex


Введення двокрапки (:) при перебуванні в командному режимі видає підказку-запрошення (:) у рядку стану. Це підказка для введення команди, доступної в строковому редакторі ex.

В основному, ex-команди дозволяють вам записувати до і читати з файлів, переключатись в shell чи змінювати файли, що редагуються. Більшість цих команд виконує дії, що впливають на "поточний" за замовчуванням файл. Поточним звичайно вважається файл, що ви вибрали при запуску редактора vi, хоча поточний файл може бути змінений командою file (f) чи командою next (n).

Як імена більшості ex-команд використовуються англійські слова, а доступною для використання абревіатурою є початкові букви цих слів. В подальших описах згадуються тільки абревіатури як найчастіше використовувана форма запису команди.

Загальна форма команди ex досить складна. Для всіх ex-команд використовується наступний формат:

[address][command][!][parameters][count][flags]

Усі частини необов'язкові, в залежності від команди та її опцій.

Більшість команд використовує адреси, що стоять попереду і визначають рядки, над якими необхідно виконувати дії. Ряд команд також може містити наступний за ними лічильник count, що показує число рядків, що захоплюються при виклику команди. Числа count при необхідності округляються вбік меншого значення. Таким чином, команда '10p' показує десятий рядок у буфері (тобто, 10 – це адреса), а команда 'move 5' переміщає поточний рядок за рядок з номером 5 (тобто, 5 – це лічильник).

Деякі команди також використовують параметри, розміщені після імені команди. Ряд команд має варіанти. Інша форма команди викликається встановленням знаку оклику (!) безпосередньо за ім'ям команди.

Далі команди ex розглянуті в мінімальному обсязі: лише ті команди, які часто викликаються з vi і суттєво доповнюють можливості останнього. Крім того, розгляд обмежено командами, що стосуються всього файлу.
^

Команди запису


Команди запису дозволяють вам переписувати весь ваш буфер редагування або його частину в поточний або будь-який інший файл.

w [<file>]

Записує зроблені зміни у файл <file>, показуючи кількість записаних рядків і символів. Якщо параметр <file> не заданий, буфер записується в поточний файл. Якщо ім'я <file> визначене, то буфер редагування записується в цей файл. Редактор здійснює запис у файл тільки якщо це поточний файл і він редагується, або якщо файл не існує (в останньому випадку файл створюється). В інших випадках для запису ви повинні задати команду у зміненій формі – 'w!'.

w! <file>

Скасовує перевірку звичайної команди write і здійснює запис у будь-який файл, що дозволений з боку системи.

w >> <file>

Додає вміст буфера до кінця існуючого файлу. Попередній вміст файлу не руйнується.
^

Команди зміни поточного файлу редагування


Для редагування файлу, іншого від того, що редагується в поточний момент, ви можете використовувати один з варіантів команди 'e'.

e <file>

Використовується для початку редагування нового файлу. Редактор спочатку перевіряє, чи був модифікований буфер з моменту використання останньої команди 'w'. Якщо це було зроблено, то видається попередження, і команда переривається. Якщо ні – команда видаляє вміст буфера редагування, робить файл <file> поточним і висвітлює нове ім'я файлу. Після перевірки, що цей файл дійсний (тобто не є бінарним файлом, каталогом або пристроєм), редактор читає файл у свій буфер. Якщо читання файлу виконане без помилок, у рядку стану з'являється число прочитаних рядків і символів. Поточним рядком спочатку вважається перший рядок файлу.

e! <file>

Такий виклик скасовує повідомлення про модифікації, що були зроблені і не записані з буфера редагування, викликаючи, тим самим, скасування всіх змін, що були виконані перед редагуванням нового файлу.

e +n <file>

Змушує редактор почати редагування не з першого, а з n-го рядка. Аргумент n може бути також командою редактора, що не містить пробілів, наприклад, +/pattern.
^

Команди читання


Команди читання дозволяють вам читати текст у ваш буфер редагування з будь-якого місця (тобто, дозволяє вставити певний текст у визначене місце). Текст, що ви читаєте, повинен складатися, принаймні, з одного рядка, чи бути або файлом, або вхідною інформацією команди.

r [<file>]

Поміщає копію тексту з заданого файлу <file> в буфер редагування після поточного рядка. Якщо файл не заданий, то використовується поточне ім'я файлу. Якщо буфер редагування порожній, то це трактується як команда 'e'. Коли команда 'r' завершується успішно, то видається статистика, подібна до тієї, яка супроводжує виконання команди 'e'. Після команди 'r' поточним вважається останній прочитаний рядок.

r! <cmd>

Читає вихідну інформацію команди <cmd> у буфер після визначеного рядка.
^

Команди закінчення роботи


Існує кілька шляхів виходу з редактора vi. Деякі переривають сеанс редагування, інші записують вміст буфера редагування перед виходом, треті попереджають вас, якщо ви вирішили вийти без записування буфера редагування. Ці шляхи були розглянуті вище. Зазначимо додатково лише те, що ex-команди wq, wq! і x дозволяють зробити запис у файл, відмінний від поточного (наприклад, wq <file>).
^

Команди переключення в shell


Часто виникає необхідність тимчасово вийти з редактора і виконати звичайні команди системи UNIX. Також може виникнути необхідність змінити робочий каталог, щоби редагування не впливало на цілісність іншого робочого каталогу. Нижче описані необхідні для цього операції:

cd <dir>

Зазначений каталог <dir> стає вашим поточним каталогом. Якщо каталог не визначений, то в якості імені цільового каталогу використовується домашній каталог користувача.

sh

Запускається новий shell, у якому ви можете виконати будь-яку кількість команд. Для повернення в vi натисніть Ctrl-D.

!<command>

Залишок рядка після знака “!” передається в shell як команда для виконання. В текст команди <command> замість символів '%' і '#' підставляються імена поточного файлу й останнього файлу, що редагувався, а символ '!' заміняється на текст попередньої команди. Ці підстановки повторюються на екрані, але запам’ятовується рядок цієї команди без підстановок.

Якщо з моменту останньої зміни в буфері редагування запис файлу не здійснювався, то перед виконанням команди видається попередження. Коли команда виконається, висвітлюється знак “!”.

Якщо ви використовуєте оболонку C-shell і встановлюєте змінну prompt для виводу підказки-вказівки prompt>, необхідної для роботи з інтерактивними shell, то при використанні вами вищенаведених команд prompt розглядається як ім'я файлу. Це може привести до виникнення несподіваних ситуацій. Щоб уникнути їх, використовуйте значення prompt, призначуване за замовчуванням, яке визначено у файлі /usr/lib/mkuser/mkuser.cshrc.
1   2   3   4   5   6   7   8



Схожі:

Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання iconМетодичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання
Операційні системи. Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форми навчання. /...
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання iconМетодичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» денної та заочної форми навчання
Периферійні пристої. Методичні вказівки до лабораторних робіт для студентів спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» денної...
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання iconМетодичні вказівки до виконання самостійної роботи студентів спеціальності ксм денної та заочної форми навчання
Операційні системи. Методичні вказівки до виконання самостійної роботи студентів спеціальності ксм денної та заочної форми навчання....
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання iconМетодичні вказівки до виконання контрольної роботи для студентів спеціальності ксм заочної форми навчання
Периферійні пристрої. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи для студентів спеціальності ксм заочної форми навчання.,...
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «мова sql» для студентів денної форми навчання спеціальності
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Мова sql» для студентів денної форми навчання спеціальності 050....
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання iconКонспект лекцій для студентів спеціальності ксм
Операційні системи. Конспект лекцій для студентів спеціальності ксм денної та заочної форми навчання. / проф. Бурчак І. Н., Здолбіцький...
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання iconМетодичні вказівки до лабораторних занять (частина 1) Microsoft Word для студентів спеціальностей
Дані методичні вказівки включають 8 лабораторних робіт, по вивченню текстового редактора Word, тематика яких охоплює частину курсу...
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання iconМетодичні рекомендації, вказівки, розробки, над якими працюють викладачі. № п/п Тема розробки Дисципліна Прізвище, ім’я, По батькові
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання iconМетодичні вказівки до курсового проектування для студентів денної та заочної форм навчання фаху 091501
До курсового проектування для студентів денної та заочної форм навчання фаху 091501
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання iconМетодичні вказівки до лабораторних робіт для студентів денної форми навчання факультету інформатики та обчислювальної техніки Затверджено Методичною радою нтуу „кпі
Загальна фізика. Квантова фізика : методичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів денної форми навчання факультету...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи