Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» денної та заочної форми навчання icon

Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» денної та заочної форми навчання




НазваМетодичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» денної та заочної форми навчання
Сторінка1/7
Дата конвертації10.04.2013
Розмір1.08 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4   5   6   7


Міністерство освіти і науки України

Луцький національний технічний університет


ПЕРИФЕРІЙНІ ПРИСТРОЇ


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО

ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ


для студентів спеціальності

«Комп’ютерні системи та мережі»

денної та заочної форми навчання


РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ВІДДІЛ


Луцького національного технічного університету

Луцьк 2008

УДК 004.4

ББК 73Я7

Д 41


Периферійні пристої. Методичні вказівки до лабораторних робіт для студентів спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» денної та заочної форми навчання / В.Я.Семенюк. Луцьк: ЛДТУ, 2008. – 96 с.


Містять відомості про склад, технічні характеристики і принципи функціонування сучасних периферійних пристроїв електронних обчислюваних машин, систем та мереж.


Укладач: В.Я. Семенюк


Рецензент: А. А. Федонюк, к. ф.-м. н., доц.


Відповідальний за випуск: П. А. Пех, к. т. н., доц.


Затверджено науково-методичною радою ЛНТУ,

протокол № від 2008 року.


Рекомендовано до друку методичною радою навчально-науково-виробничого інституту інженерних та інформаційних технологій,

протокол № від 2008 року.


Затверджено на засіданні кафедри прикладної математики,

протокол № від 2008 року.


© В. Я. Семенюк 2008

ЗМІСТ


^ ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Лабораторні роботи виконуються згідно з програмою курсу «Периферійні пристрої» з метою напрацювання у студентів практичних навичок та закріплення теоретичних знань з питань складу, принципів побудови, функціонування, діагностики та технічної експлуатації основних типів принципів, що забезпечують взаємодію ЕОМ із зовнішнім середовищем.

Курс «Периферійні пристрої» розроблений відповідно до вимог кредитно-модульної системи і складається з двох модулів, що передбачає проведення чотирьох лабораторних робіт у кожному модулі і виконання розрахунково-графічної роботи (РГР) у другому модулі.

Підготовка до лабораторних робіт передбачає самостійну роботу студента. Теоретичні положення, необхідно для ефективного виконання лабораторних робіт і РГР розглядаються в літературі.


ЛІТЕРАТУРА

1. Айден К., Фибельман Х., Крамер М. Аппаратньїе средства РС: пер. с нем. - СПб.: ВНУ - Санкт-Петербург, 1996. - 544 с.: ил.

2. Борзенко А.Е. ІВМ РС: Устройство, ремонт, модернизация. - М.: ТОО Фирма «Компьютер Пресс», 1995. - 298 с.: ил.

3. Гук М. Аппаратные средства IBM PC. Энциклопедия.- СПб: Питер Ком, 1999. - 816 с.: ил.

4. Джеффри Рихтер, Windows для профессионалов: Создание эффективных Win32-пpилoжeний с учетом специфики 64-разрядной версии Windows. Пер. с англ. - 4 изд. - СПб.:Питер: М.:Издательство торговый дом "Русская редакция", 2001 - 752 с.

5. А. Жаров. Железо IBM 99. - М.: "МикроАрт", 1999 - 352 с.

6. О. Кокорева, Реестр Windows XP, - СПб.:БХВ-Петербург: 2003 - 560 с.

7. Колесниченко О.В., Шишигин И.В. Аппаратнье средства РС. - 4-е изд., перераб. и доп. - СПб.: ВНУ - Санкт-Петербург, 2002 - 1024 с.: ил.

8. Марголис А. Поиск и устранение неисправностей в персональньх компьютерах. - Киев: «Диалектика», 1994. - 368 с.: ил.

9. Мюллер Скотт. Модернизация и ремонт ПК. - 13-е изд.: Пер. с англ. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. - 1184 с.: ил.

10. Матеріали iXBT.

11. Свен Шрайбер, Недокументированные возможности Windows 2000 (+CD), - СПб.: Питер, 2002 - 544 с.

12. Уинн Л. Рош. Біблія по модернізації персонального комп'ютера. - Мн.: ИПП "Тивали-Стиль", 1995 р.

13. Часописи "HARD'n'SOFT" 1995-2007 р.

14. Фігурнов "IBM PC для пользователя" - Москва, 1997р.

15. А.В. Фролов, Г.В. Фролов, Операционная система MS-DOS, том 1, - M., "Диалог-МИФИ", 1991 - 240 с.


^ МОДУЛЬ I. ЗОВНІШНІ ЗАПАМ'ЯТОВУЮЧІ ПРИСТРОЇ

Модуль містить теми: «Організація введення виведення інформації в ЕОМ», «Контролери периферійних пристроїв», «Магнітні запам'ятовуючі пристрої», «Оптичні запам'ятовуючі пристрої».

^ Лабораторна робота №1

"Дослідження контролерів периферійних пристроїв"

Мета роботи: ознайомитись з принципами роботи контроллерів різних типів.


Контролери переферійних пристроїв (ПП).

На рис.1.1 наведена блок-схема типового контролера ПП в мікроЕОМ, що мають системний інтерфейс із ізольованими шинами адреси й даних.

Основу контролера ПП становлять кілька регістрів, які служать для тимчасового зберігання переданої інформації. Кожен регістр має свій адрес (такі регістри називають портами вводу-виводу). Регістри вхідних і вихідних даних працюють відповідно тільки в режимі читання й тільки в режимі запису. Регістр стану працює тільки в режимі читання й містить інформацію про поточний стан ПП (включене/виключене, готове/не готове до обміну даними й т.п.). Регістр керування працює тільки в режимі запису й служить для прийому з мікроЕОМ наказів для ПП.

Логіка управління контролера ПП виконує селекцію адрес регістрів контролера, прийом, обробку й формування керуючих сигналів системного інтерфейсу, забезпечуючи тим самим обмін інформацією між регістрами контролера й шиною даних системного інтерфейсу мікроЕОМ. Прийомопередавач шин адреси й даних служать для фізичного підключення електронних схем контролера до відповідних шин системного інтерфейсу.


Рис 1.1


Паралельна передача даних.

Паралельна передача даних по своїй організації є найбільш простим способом обміну. Для організації паралельної передачі даних крім шини даних, кількість ліній у якій дорівнює числу одночасно переданих бітів даних, використається мінімальна кількість керуючих сигналів.

У простому контролері ПП, що забезпечує побайтну передачу даних у ПП (рис.1.3), у шині зв'язку з ПП використається всього два керуючі сигнали - "Вихідні дані готові" й "Дані прийняті".

Для формування керуючого сигналу "Вихідні дані готові" і прийому з ПП керуючого сигналу "Дані прийняті" у контролері використається однорозрядний адресний регістр стану й керування (А2). Одночасно із записом чергового байта даних із шини даних системного інтерфейсу в адресний регістр даних контролера (порт виводу А1) у регістр стану й керування записується логічна одиниця. Тим самим формується керуючий сигнал "Вихідні дані готові" у шині зв'язку з ПП.

ПП, прийнявши байт даних, керуючим сигналом "Дані прийняті" обнуляє регістр стану контролера. При цьому формується:

- керуючий сигнал (КС) системного інтерфейсу "Готовність ПП";

- ознака готовності ПП до обміну, передана на процесор по одній з ліній даних системного інтерфейсу за допомогою стандартної операції введення під режимом програми асинхронного обміну.

Логіка управління контролера забезпечує селекцію адрес регістрів контролера, прийом КС системного інтерфейсу й формування на їхній основі внутрішніх керуючих КС контролера, формування використання КС системного інтерфейсу "Готовність ПП". Для сполучення регістрів контролера з байтами адреси й даних системного інтерфейсу в контролері використаються приймачі шини адреси й прийомопередавачі шини даних.

Розглянемо на прикладі, яким чином контролер ПП забезпечує паралельну передачу даних у ПП під керуванням програми асинхронного обміну. Алгоритм ПП асинхронного обміну в цьому випадку передачі простий.

1. Процесор мікроЕОМ перевіряє готовність ПП до прийому даних.

2.Якщо ПП готове до прийому даних (логічний 0 у регістрі стану й керування), то дані передаються із шини даних системного інтерфейсу в регістр даних контролера ПП. Інакше повторюється пункт 1.

ПРИКЛАД. Фрагмент програми передачі байта даних в асинхронному режимі з використанням паралельного інтерфейсу (контролер ПП, рис.1.2):

Перевірка вмісту регістра стану й керування, тобто готовності ПП до прийому даних. При виконанні команди процесор по шині адреси передає контролеру адресу А2, супроводжуючи його сигналом "Введення". Логіка управління контролера, реагуючи на ці сигнали, забезпечує передачу в процесор вмісту регістра стану й керування по одній з ліній шини даних системного інтерфейсу (наприклад, може бути старший розряд шини даних).

Перехід, якщо мінус, процесор перевіряє значення старшого розряду прийнятого слова даних. Одиниця в старшому розряді (знак мінус) вказує на неготовність ПП до прийому даних й, отже, необхідність повернення до перевірки вмісту А2, тобто процесор, виконуючи дві перші команди, очікує готовність ПП до прийому даних. Нуль у старшому розряді підтверджує готовність ПП й, отже, можливість передачі байта даних.

Пересилання даних з регістра процесора в регістр даних контролера. Процесор по шині даних передає в контролер адреса А1, а по шині даних - байт даних, супроводжуючи їхнім сигналом "Введення". Логіка управління контролера забезпечує запис байта даних із шини даних у регістр даних і встановлює в одиницю регістр стану й керування, формуючи тим самим сигнал для ПП "Вихідні дані готові". ПП приймає байт даних і керуючим сигналом "Дані прийняті" обнуляє регістр стану й керування. Контролер ПП по цьому сигналу формує й видає в процесор сигнал "Готовність ПП", що у цьому випадку сповіщає процесор про прийом байта даних ПП й завершує операцію виводу даних у команді пересилання.



Рис.1.2

Блок-схема простого контролера ПП (паралельного інтерфейсу), що забезпечує побайтний прийом даних з ПП, наведена на рис.1.3. У цьому контролері при взаємодії з ПП також використаються два КС - "Дані від ПП готові" й "Дані прийняті".

Для формування КС "Дані прийняті" і прийому з ПП КС "Дані від ПП готові" використовується однорозрядний адресний регістр стану й керування.

ПП записує в регістр даних контролера черговий байт даних й у стан "Дані від ПП готові" встановлює в одиницю регістр стану й керування. При цьому формується:

- КС системного інтерфейсу "Готовність ПП";

- ознака готовності ПП до обміну, переданої в процесор по одній з ліній шини даних системного інтерфейсу за допомогою операції уведення при реалізації програмного асинхронного обміну.

Тим самим контролер сповіщає процесор про готовність даних у регістрі А1. Процесор виконуючи програму асинхронного обміну, читає байт даних з регістра даних контролера й обнуляє регістр стану й керування. При цьому формується КС "Дані прийняті" у шині ПП.



Рис.1.3

Логіка керування контролера й прийомопередавач шин системного інтерфейсу виконують ті ж функції, що й у контролері виводу (див. рис.1.2).

Робота паралельного інтерфейсу введення при реалізації програми асинхронного обміну. Алгоритм асинхронного введення так само простий, як й асинхронного виведення.

1. Процесор перевіряє наявність даних у регістрі даних контролера.

2. Якщо дані готові (логічна 1 у регістрі А2), то вони передаються з регістра даних у шину даних системного інтерфейсу, далі в регістр процесора й потім у комірку пам'яті мікроеом. Інакше повторюється п. 1.

Як видно з розглянутих прикладів для прийому або передачі потрібного байта даних процесору необхідно виконати всього декілька команд, час здійснення яких і визначає максимально досяжну швидкість обміну даними при паралельній передачі. При цьому час обробки байта даних в електронних схемах контролера можна не враховувати, тому що він істотно менше часу виконання однієї команди процесора. Таким чином, при паралельній передачі забезпечується досить висока швидкість обміну даними й на практиці обмежується тільки швидкодією ПП.

Простота реалізації й висока швидкість обміну, властиві паралельній передачі даних, забезпечили поширення цього способу обміну даних з ПП.

Послідовна передача даних

Використання послідовної лінії зв'язку для обміну даними з ПП покладає на контролери ПП додаткові, в порівнянні з контролерами для паралельного обміну, функції. По-перше, виникає необхідність перетворення формату даних з паралельного формату, у якому вони надходять у контролер ПП, у послідовний при передачі у ПП. По-друге, потрібно реалізувати відповідному режиму роботи ПП спосіб обміну даними: синхронний або асинхронний.

Синхронні послідовні інтерфейси

Простий контролер для синхронної передачі у ПП по послідовній лінії зв'язку (послідовний інтерфейс) представлений на рисунку 1.4.

8-розрядний буферний регістр контролера служить для тимчасового зберігання байта даних. Запис у буферний регістр із шини системного інтерфейсу здійснюється так, як й у паралельному інтерфейсі, тільки при наявності одиниці в однорозрядному регістрі стану контролера. Одиниця в регістрі стану вказує на готовність контролера прийняти черговий байт у буферний регістр. Вміст регістра передається в процесор по одній з ліній шини даних системного інтерфейсу й використовується для формування керуючого сигналу системного інтерфейсу "Готовність ПП". При запису чергового байта в буферний регістр, обнуляється регістр стану А2.



Рис 1.4

Програма запису байта даних у буферний регістр аналогічна програмі паралельної передачі, за винятком команди переходу (потрібно використати команду перехід, якщо плюс).

Перетворення даних з паралельного формату, у якому вони надійшли в буферний регістр контролера із системного інтерфейсу в послідовний і передача їх у лінію зв'язку здійснюється в регістрі зсуву за допомогою генератора тактових імпульсів і двійкового 3-розрядного лічильника імпульсів.

Послідовна лінія зв'язку контролера з ПП підключається до виходу молодшого розряду регістра зсуву. По черговому тактовому імпульсу вміст регістра зсуву зрушується на один розряд вправо й у лінію зв'язку "Дані" видається значення чергового розряду. Одночасно зі зрушенням у ПП передається по окремій лінії тактовий імпульс "Синхронізація". Таким чином, кожен, переданий по лінії "Дані" біт інформації супроводжується синхронізуючим сигналом по лінії "Синхронізація", що забезпечує його однозначне сприйняття на прийомному кінці послідовної лінії зв'язку.

Кількість переданих у лінію тактових сигналів, а отже, і переданих біт інформації підраховується лічильником тактових імпульсів. Як тільки вміст лічильника стає рівним 0, тобто передані 8 біт (1 байт) інформації, формується керуючий сигнал " Завантаження", що забезпечує запис у регістр зсуву чергового байта з буферного регістра. Цим же керуючим сигналом встановлюється в "1" регістр стану. Черговим почнеться черговий цикл видачі 8 бітів інформації зі регістра зсуву в лінію зв'язку.

При записі байта даних у буферний регістр обнуляється регістр стану контролера. Нуль у цьому регістрі вказує, що в лінію зв'язку передається байт даних з регістра зсуву, а наступний переданий байт даних завантажений у регістр зсуву.

Простий контролер для послідовного синхронного прийому даних ПП складається з тих же компонентів, що й контролер для синхронної послідовної передачі, за винятком генератора тактових імпульсів(Рис.1.5).



Рис 1.5

Буферний регістр контролера служить для тимчасового зберігання байта даних, що надійшов з регістра зсуву. Читання байта даних з буферного регістра виконується так само, як і в паралельному інтерфейсі. Одиниця в регістрі стану контролера вказує на готовність контролера передати черговий байт даних у системний інтерфейс.

Дані, що надходять із лінії зв'язку у послідовному коді, перетворюються в контролері в паралельний код за допомогою регістра зсуву й трьох розрядного двійкового лічильника тактових імпульсів.

Вхідна послідовна лінія зв'язку "Дані" підключається в контролері до послідовного входу регістра зсуву, а вхідна лінія "Синхронізація" - на керуючий вхід "Зрушення" регістра зсуву й на вхід лічильника тактових імпульсів. По черговому тактовому сигналу, що надійшов від синхрогенератора ПП по лінії "Синхронізація", виробляється зрушення вмісту регістра зсуву на один розряд й запис чергового біта даних з лінії зв'язку "Дані" у молодший розряд цього регістра. Одночасно збільшується на одиницю вміст лічильника тактових імпульсів. Як тільки вміст лічильника стає рівним 0, тобто в регістр зсуву прийняті послідовно 8 бітів інформації, формується керуючий сигнал "Запис", що забезпечує запис у буферний регістр чергового прийнятого байта з регістра зсуву. Цим же керуючим сигналом встановлюється в "1" регістр стану.

За час прийому в регістр зсуву наступних 8 бітів інформації байт даних з буферного регістра повинен бути переданий у шину даних системного інтерфейсу мікроеом. При цій передачі обнуляється регістр стану контролера й нуль у цьому регістрі означає, що в регістр зсуву приймається з лінії зв'язку черговий байт інформації.

Асинхронні послідовні інтерфейси

Організація асинхронного послідовного обміну даними з ПП ускладнюється тим, що на передавальній і прийомній стороні послідовної лінії зв'язку використовуються настроєні на одну частоту, але фізично різні генератори тактових імпульсів й, отже, загальна синхронізація відсутня.

Обмін даними з ПП по послідовних лініях зв'язку широко використаються в сучасних мікроеом, особливо в тих випадках, коли не потрібно високої швидкості обміну. Разом з тим застосування в мікроеом послідовних ліній зв'язку з ПП обумовлено двома важливими причинами. По-перше, послідовні лінії зв'язку прості по своїй організації: дві лінії зв'язку при симплексній і напівдуплексній передачі або чотири - при дуплексній. По-друге, у мікроеом широко використаються ПП, обмін з якими необхідно вести в послідовному коді.

У сучасних мікроеом застосовують, як правило, універсальні контролери для послідовного обміну, що забезпечують як синхронний, так й асинхронний режим обміну даними з ПП.

Контролер прямого доступу до пам'яті

Одним зі способів обміну даними з ПП є обмін у режимі прямого доступу до пам'яті (ПДП). У цьому режимі обмін даними між ПП й основною пам'яттю мікроеом відбувається без участі процесора. Обміном у режимі ПДП керує не програма, виконувана процесором, а електронні схеми, зовнішні стосовно процесора. Звичайно схеми, що управляють обміном у режимі ПДП, розміщаються в спеціальному контролері, що називається контролером прямого доступу до пам'яті.

Обмін даними в режимі ПДП дозволяє використовувати в мікроеом швидкодіючі зовнішні запам'ятовувальні пристрої, такі, наприклад, як накопичувачі на жорстких магнітних дисках, оскільки ПДП може забезпечити час обміну одним байтом даних між пам'яттю й зовнішнім запам'товуючим пристроєм, рівне циклу звертання до пам'яті.

Для реалізації режиму прямого доступу до пам'яті необхідно забезпечити безпосередній зв'язок контролера ПДП і пам'яті мікроеом. Для цієї мети можна було б використати спеціально виділені шини адреси й даних, що зв'язують контролер ПДП із основною пам'яттю. Але таке рішення не можна визнати оптимальним, тому що це приведе до значного ускладнення мікроеом у цілому, особливо при підключенні декількох ЗЗП. З метою скорочення кількості ліній у шинах мікроеом контролер ПДП підключається до пам'яті за допомогою шин адреси й даних системного інтерфейсу. При цьому виникає проблема спільного використання шин системного інтерфейсу процесором і контролером ПДП. Можна виділити два основних способи її рішення: реалізація обміну в режимі ПДП із "захопленням циклу" і режим ПДП із блокуванням процесора.

Існує два різновиди прямого доступу до пам'яті з "захопленням циклу". Найбільш простий спосіб організації ПДП полягає в тому, що для обміну використаються ті машинні цикли процесора, у яких він не обмінюється даними з пам'яттю. У такі цикли контролер ПДП може обмінюватися даними з пам'яттю, не заважаючи на роботу процесора. Однак виникає необхідність виділення таких циклів, щоб не відбулося тимчасового перекриття ПДП із операціями обміну, що ініціалізуються процесором. У деяких процесорах формується спеціальний керуючий сигнал, що вказує цикли, у яких процесор не звертається до системного інтерфейсу. При використанні інших процесорів для виділення таких циклів необхідне використання селектуючих схем, що ускладнює їхню конструкцію. Застосування розглянутого способу організації ПДП не знижує продуктивності мікроеом, але при цьому обмін у режимі ПДП можливий тільки у випадкові моменти часу одиночними байтами або словами.

Більш розповсюдженим є ПДП із "захопленням циклу" і примусовим відключенням процесора від шин системного інтерфейсу. Для реалізації такого режиму ПДП системний інтерфейс мікроеом доповнюється двома лініями для передачі керуючих сигналів "Вимога прямого доступу до пам'яті" (ВПДП) і "Надання прямого доступу до пам'яті" (НПДП).

Керуючий сигнал ВПДП формується контролером прямого доступу до пам'яті. Процесор, одержавши цей сигнал, припиняє виконання чергової команди, не чекаючи її завершення, видає на системний інтерфейс, що управляє сигнал НПДП і відключається від шин системного інтерфейсу. З цього моменту всі шини системного інтерфейсу керуються контролером ПДП. Контролер ПДП, використовуючи шини системного інтерфейсу, здійснює обмін одним байтом або словом даних з пам'яттю мікроеом і потім, знявши сигнал ВПДП, повертає керування системним




Рис. 1.6 Контролер ПДП для введення даних із ПП у режимі "Захоплення циклу" і відключення процесора від шин системного інтерфейсу

Перед початком чергового сеансу введення даних з ПП процесор завантажує в регістри контролера наступну інформацію: у лічильник байт - кількість байт даних, а в регістр адреси - початкову адресу області пам'яті для даних, що вводять. Тим самим контролер готується до операції введення даних з ПП в пам'ять мікроеом у режимі ПДП. Байти даних з ПП надходять у регістр даних контролера в постійному темпі. При цьому кожен байт супроводжується керуючим сигналом з ПП "Введення даних", що забезпечує запис байта даних у регістр даних контролера. По цьому ж сигналу й при ненульовому стані лічильника байт, контролер формує сигнал ВПДП. По відповідному сигналу процесора НПДП, контролер виставляє на шини адреси й даних системного інтерфейсу вміст своїх регістрів адреси й даних відповідно. Формуючи керуючий сигнал "Введення" контролер ПДП забезпечує запис байта даних зі свого регістра даних в пам'ять мікроеом. Сигнал ППДП використовується в контролері й для модифікації лічильника байт і регістра адреси. По кожному сигналу ППДП із вмісту лічильника байт віднімається одиниця, і як тільки вміст лічильника стане рівним нулю, контролер припинить формування сигналу "Вимога прямого доступу до пам'яті".

На прикладі простого контролера ПДП був розглянутий тільки процес підготовки контролера й безпосередньо передача даних у режимі ПДП. На практиці будь-який сеанс обміну даними з ПП в режимі ПДП завжди ініціюється програмою, що виконується процесором, і включає два наступні етапи:

1. На етапі підготовки ПП до чергового сеансу обміну, процесор у режимі програмно-керованого обміну, опитує стан ПП (перевіряє його готовність до обміну) і посилає у ПП команди, що забезпечують підготовку ПП до обміну. Така підготовка може зводитися, наприклад, до переміщення голівок на необхідну доріжку в накопичувачі на жорсткому диску. Потім виконується завантаження регістрів контролера ПДП. На цьому підготовка до обміну в режимі ПДП завершується, і процесор перемикається на виконання іншої програми.

2. Обмін даними в режимі ПДП починається після завершення підготовчих операцій з ініціативи або ПП, як це було розглянуто вище, або процесора. У цьому випадку контролер ПДП необхідно доповнити регістром стану й керування, вміст якого буде визначати режим роботи контролера ПДП. Один з розрядів цього регістру буде ініціюватися обмін даними з ПП. Завантаження інформації в регістр стану й керування контролера ПДП виконується програмним шляхом.

Найпоширенішим є обмін у режимі прямого доступу до пам'яті із блокуванням процесора. Він відрізняється від ПДП із "захопленням циклу" тим, що керування системним інтерфейсом передається контролеру ПДП не на час обміну одним байтом, а на час обміну блоком даних..

У мікроЕОМ можливо використати багато ПП, що працюють у режимі ПДП. Подання таким ПП шин системного інтерфейсу для обміну даними виконується на пріоритетній основі. Пріоритети ПП реалізуються так само, як і при обміні даними в режимі переривання, але замість керуючих сигналів "Вимога переривання" й "Надання переривання" використаються сигнали "Вимога прямого доступу" й "Надання прямого доступу", відповідно.

^ Прийняті скорочення:


ВІС - велика інтегральна схема.

КС - керуюче слово.

УС - управляюче слово.

  1   2   3   4   5   6   7



Схожі:

Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» денної та заочної форми навчання iconМетодичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання
Операційні системи. Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форми навчання. /...
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» денної та заочної форми навчання iconМетодичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форм навчання
Операційні системи. Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності ксм денної та заочної форми навчання
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» денної та заочної форми навчання iconМетодичні вказівки до виконання самостійної роботи студентів спеціальності ксм денної та заочної форми навчання
Операційні системи. Методичні вказівки до виконання самостійної роботи студентів спеціальності ксм денної та заочної форми навчання....
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» денної та заочної форми навчання iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «мова sql» для студентів денної форми навчання спеціальності
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Мова sql» для студентів денної форми навчання спеціальності 050....
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» денної та заочної форми навчання iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу "Організація баз даних" для студентів спеціальності 091501 „Комп’ютерні системи та мережі" / Укладач Яцишин В. В.: Тдту, 200 р
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу “Організація баз даних” для студентів спеціальності 091501 „Комп’ютерні...
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» денної та заочної форми навчання iconМетодичні вказівки до лабораторних занять (частина 1) Microsoft Word для студентів спеціальностей
Дані методичні вказівки включають 8 лабораторних робіт, по вивченню текстового редактора Word, тематика яких охоплює частину курсу...
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» денної та заочної форми навчання iconМетодичні рекомендації, вказівки, розробки, над якими працюють викладачі. № п/п Тема розробки Дисципліна Прізвище, ім’я, По батькові
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» денної та заочної форми навчання iconМетодичні вказівки до лабораторних робіт для студентів денної форми навчання факультету інформатики та обчислювальної техніки Затверджено Методичною радою нтуу „кпі
Загальна фізика. Квантова фізика : методичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів денної форми навчання факультету...
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» денної та заочної форми навчання iconМетодичні вказівки до виконання контрольної роботи для студентів спеціальності ксм заочної форми навчання
Периферійні пристрої. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи для студентів спеціальності ксм заочної форми навчання.,...
Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» денної та заочної форми навчання iconМетодичні вказівки до проходження навчальної практики для студентів спеціальності бдн денної форми навчання
Методичні вказівки до проходження навчальної практики для студентів спеціальності бдн денної форми навчання., Христинець Н. А. Луцьк:...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи