Реферат на тему: Предмет та поняття екологічного права План Предмет екологічного права. Поняття екологічного права. Література icon

Реферат на тему: Предмет та поняття екологічного права План Предмет екологічного права. Поняття екологічного права. Література




Скачати 132.75 Kb.
НазваРеферат на тему: Предмет та поняття екологічного права План Предмет екологічного права. Поняття екологічного права. Література
Дата конвертації11.04.2013
Розмір132.75 Kb.
ТипРеферат



Реферат на тему:

Предмет та поняття екологічного права


План

  1. Предмет екологічного права.

  2. Поняття екологічного права.

Література.


Предмет і поняття екологічного права

Еколого-правова наука України і система екологічного права ще зовсім молоді.

Екологія — це наука, яка висвітлює проблеми взаємодії живих організмів з тим природним середовищем, в якому вони перебува­ють. Екологія вивчає питання взаємодії людини і природи, взаємодії суспільства і природи, тобто ті екологічні відносини, які регулюють­ся й охороняються нормами права. Система таких норм і становить екологічне право.

Предметом екологічного права є суспільні екологічні відносини, що складаються з приводу використання природних ресурсів та охо­рони довкілля.

Екологічні правовідносини — це складна галузь суспільних відно­син, які охоплюють відносини щодо використання, відтворення та охорони різних об'єктів природи. Залежно від об'єктів природи, їх можна поділити на сім груп: відносини, що виникають з приводу використання і охорони земель, вод, атмосферного повітря, лісів, тваринного світу, надр і рослинного світу [83, с 10].

Сьогодні можна говорити, що в Україні склалася національна система екологічного права як комплексна галузь права, що об'єднує правові форми і правові відносини, які виникають у процесі взає­модії суспільства і природи.

^ Екологічне право сьогодні — це узагальнений інтерес, узаконе­на суспільна потреба у збереженні, раціональному використанні та відтворенні природних ресурсів, охороні ландшафтів, екосистеми та довкілля в цілому як умови подальшого існування людської циві­лізації.

З нормативної точки зору, екологічне право — це система норм і правил, що регулюють відносини в галузі охорони, викорис­тання, відтворення всіх природних ресурсів, екологічної безпеки, охорони довкілля, життя і здоров'я людей від негативного впливу забрудненого довкілля.

Особливість екологічного права як комплексної галузі визначається тим, що воно включає земельне, водне, лісове, гірниче, фауністичне, флористичне, атмосфероохоронне, заповідне законодавство, які або вже сформувалися в окремі галузі права (земельне, водне, лісове, гірниче), або ж існують як галузі законодавства, але процес їх формування в галузі права триває.

^ Комплексний характер екологічного права виражається не тільки в тому, що воно об'єднує зазначені вище галузі права, а й включає цілий блок законодавства, яке регулює відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища. (Це, зокрема Закон про охорону навколишнього природного середовища, постанова Кабіне­ту Міністрів України від 13 січня 1992 р. № 18, яка встановлює порядок стягнення платежів за забруднення навколишнього природ­ного середовища, та ін.).

Екологічне право об'єднує правові норми, які регулюють право­відносини на основі спільного предмета правового регулювання [72].

^ Предметом правового регулювання екологічного права є відно­сини в галузі охорони та використання природних ресурсів, охорони довкілля в цілому, цінних природних об'єктів і комплексів, екосис­тем і ландшафтів, клімату, життя та здоров'я людей від негативного впливу забрудненого довкілля.

Екологічне право взаємопов'язано з іншими галузями права і може бути реалізовано тільки в такій взаємодії. У цьому вияв­ляється єдність як правової системи загалом, так і екологічного права зокрема. Так, норми лісового права встановлюють порядок заготівлі деревини на корені. Плата ж за використання лісових ре­сурсів передбачена нормами загальної частини, які встановлюють порядок стягнення та нормативи платежів за використання природ­них ресурсів.

Таким чином, екологічне право — це комплексна галузь права, яка об'єднує правові норми, що регулюють різноманітні відносини в сфері охорони довкілля. Екологічне право існує і реалізується в тісному взаємозв'язку з іншими галузями права.

Не можна також не погодитись з В.І. Андрейцевим, який визна­чає екологічне право таким чином: поняття екологічного права — це інтегрована правова спільність (комплексна галузь права), яка об'єд­нує сукупність еколого-правових норм, що регулюють екологічні відносини з метою ефективного використання, відтворення, охоро­ни природних ресурсів, забезпечення якості навколишнього при­родного середовища, гарантування екологічної безпеки, реалізації захисту екологічних прав [72].

На поточний момент маємо масове поширення екологічного та еколого-правового нігілізму. Керівники підприємств, установ і органі­зацій та громадяни або не знають еколого-правового законодав­ства, або ж свідомо ігнорують його. Раніше "на догоду" плану, тепер — "в інтересах порятунку народу України від економічної катастрофи". Нерідко можна почути, що краще бути отруєним і ситим, ніж голодним у чистому довкіллі. Найбільше вражає, що сім'ї, діти, онуки керівників підприємств осіб, які можуть впливати на екологічну ситуацію, часто проживають у зоні впливу цих підприємств — забруднювачів довкілля. Навіть така ситуація не є вирі­шальним чинником у прийнятті управлінських рішень, які часто ігнору­ють екологічні вимоги.

З огляду на це, паралельно з підготовкою нагально потрібних законопроектів про державний екологічний контроль, про статус зон надзвичайних екологічних ситуацій, необхідним є розроблення про­екту Закону України "Про екологічну освіту і виховання". В основу його має бути покладено принципи комплексності та безперервності екологічної освіти і виховання підростаючого покоління, починаючи з дитячих дошкільних закладів і школи. Екологічне виховання дітей є одним із обов'язків батьків.

Такі самі принципи мають бути закладені в систему підготовки фахівців (як в системі професійної освіти, так і у системі вузівського навчання), а також наукових і науково-педагогічних працівників і всіх видів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів. Кожний ви­пускник навчального закладу повинен мати мінімум екологічних знань як обов'язкову умову (і для навчального закладу, і для майбутнього фахівця) одержання диплому чи іншого документа про здобуту ос­віту чи фах. Підприємства, установи і організації зобов'язані виділя­ти кошти на екологічну освіту та виховання їхніх працівників, прово­дити екологічну атестацію кадрів. Наявність знань і вміння приймати екологічно виважені і обґрунтовані рішення мають бути умовою до­пуску до роботи. У зв'язку з цим можливо і доцільно розробити Збірник кваліфікаційних екологічних вимог для всіх професій і спеці­альностей, який використовувався б на випускних іспитах, при прий­нятті на роботу та атестації кадрів, вважає В.І. Андрейцев.

Таким чином, можна створити систему екологічного права, яка забезпечила б врегулювання суспільних відносин у галузі охорони довкілля та формування особи, готової до добровільного додер­жання законодавства.

Неможливо уявити собі людство поза природою, земними умова­ми його існування. Життя людини тісно вплітається у систему взає­мозв'язків явищ природи, що створюють основу людського буття. Навіть незначні зміни природних умов (температури, вологості, ат­мосферного тиску, хімічного складу повітря, води тощо) впливають на людину.

Руйнування довкілля викликало відповідну реакцію суспільства фахівці наводять такі аргументи: 1) якщо охорону природи тлума­чити в традиційному сенсі, тобто визнавати, що ця охорона визна­чається людьми для людей, постає небезпека, що вона буде по­в'язана з їхніми господарськими інтересами, від чого довкілля лише постраждає; 2) антропоцентризм призведе до того, що врахову­ватимуться інтереси лише нинішнього покоління, в жертву якому приноситимуться інтереси прийдешніх поколінь.

У спеціальній літературі небезпідставно система законодавства визначається єдністю об'єктивного і суб'єктивного. Об'єктивне — це суспільні відносини, які регулюються юридичними законами, а суб'єк­тивне — методи регулювання: імперативний, диспозитивний тощо. Оскільки природа має надзвичайну соціальну цінність, її захист по­винен здійснюватися переважно імперативним методом, якому при­таманний найбільш високий потенціал дієвості. Певну роль у захисті природи відіграє мета, яку переслідує юридичне законодавство екологічного змісту (дозволити, обмежити, заборонити відповідно до потреб природи).

Величезне значення має проблема співвідношення між системою екологічного права і системою екологічного законодавства. Еколо­гічне право — це відображення прав природи, яких вона не може бути позбавлена з будь-якого приводу. Це її життєве право, від яко­го залежить і добробут людей. Екологічним законодавством слід вважати сукупність правил, вироблених і прийнятих з додержанням належної процедури відповідними компетентними органами. Еколо­гічне право в основному дістає своє вираження в екологічному зако­нодавстві. Однак воно може відображатись і в різних формах сус­пільної свідомості: в екологічних звичаях, моралі, соціальних уяв­леннях про природні об'єкти як про естетичні цінності тощо.

Якщо система екологічного законодавства — це категорія юри­дична, то система екологічного права — необхідна умова збере­ження та здорового розвитку природи, тобто це система належно­го буття останньої, категорія цілком природна. Проблема співвідно­шення між екологічним законодавством і екологічним правом має завжди вирішуватися на науковій основі. Йдеться про взаємодію різних галузей наукового знання — гуманітарного і природничого.

Система екологічного права визначається системою об'єктів при­роди, розвитком суспільства і рівнем навантаження на системи при­роди, а система екологічного законодавства — розвитком юридич­ної думки в її співвідношенні з розвитком суспільства. Остання система свідомо створюється людьми. Системи екологічного права і екологічного законодавства перебувають у постійному русі, заз­нають змін, оскільки розвиток суспільства призводить до зростан­ня антропогенного навантаження як на природу загалом, так і на окремі природні об'єкти.

Основоположним елементом системи екологічного права потрібно вважати її природний зміст. Таким елементом у системі екологічного законодавства є юридична норма. Ми виходимо з того, що системою екологічного законодавства необхідно вважати цілісність, яка скла­дається з окремих законодавчих актів, що перебувають між собою у взаємодії. Як правило, екологічний закон діє не сам по собі, а у взаємовідносинах і на підставі інших законів, причому не лише екологічного змісту.


^ Основні принципи і завдання екологічного права

Для кожної галузі права, в тому числі й для екологічного, харак­терні свої принципи, на яких ґрунтується сукупність її правових при­писів. Разом з тим кожна галузь враховує і загальні принципи пра­ва, але під кутом зору специфіки правового регулювання певних груп суспільних відносин. Саме ця специфіка визначає характер галузі права та сукупність її принципів.

Екологічні відносини, які виникають з приводу належності при­родних об'єктів відповідним суб'єктам, використання та відтворення цих об'єктів, охорони навколишнього природного середовища, зу­мовлюють специфічність екологічного права, що є юридичною фор­мою цих відносин. Ця специфічність визначається екологічними фак­торами, в основі яких лежать закони природи, ігнорувати які непри­пустимо.

Доводиться констатувати, що в еколого-правовій науці не при­ділено достатньої уваги дослідженню принципів екологічного права. Однак оскільки останнім притаманні й загальні принципи права, до­цільно звернутися до їх характеристики.

Разом з тим у загальній теорії права принципи останнього роз­криваються через такі категорії, як відправні засади, основні ідеї, провідні засади, наскрізні ідеї, панівні основи, які відбивають ос­новні устої суспільного ладу, об'єктивно зумовлені існуючими еколо­гічними відносинами. Слід зважати на те, що загальна теорія права по відношенню до галузевих юридичних дисциплін займає провідне становище, є узагальнюючою наукою, яка має спрямовуюче та ме­тодологічне значення. Вона становить теоретичну базу для роз­робки спеціальних проблем, що стоять перед галузевими правовими науками. Тому загальні принципи права повинні враховуватись останніми. При цьому найважливіші риси змісту права, як правило, формулюються юридичною наукою як його принципи. Значення прин­ципів права допомагає його вивченню, орієнтує нормотворчу діяльність і враховується в процесі застосування права.

Важливим і проблемним є врахування принципів у процесі засто­сування права. Так, реалізація принципів може здійснюватися поряд з іншими нормами екологічного законодавства, що є загальноприй­нятим і не потребує багато зусиль при застосуванні, а ось застосу­вання принципів в аналогії права, тобто якщо екологічні відносини не врегульовані жодним нормативним актом, застосовуються загальні засади екологічного законодавства (принципи). На практиці це май­же не реалізується, оскільки застосування аналогії права закріплено лише у теорії, а не на нормативному рівні, що і викликає невпев­неність у практикуючих юристів, суддів. На практиці у випадках відсут­ності регулювання певних екологічних відносин, суду краще відмо­вити у задоволенні позову, посилаючись не відсутність відповідних нормативних актів, ніж застосувати аналогію права. На сьогоднішній день ця проблема вже вирішилась у цивільних відносинах, що закріп­лено у ст. 8 Цивільного кодексу України, але ж не всі екологічні відносини мають цивільний характер, тому ця проблема в екологіч­ному праві залишається нагальною..

Необхідно не забувати: якщо екологічні відносини не врегульо­вані нормативними актами, але є нормативні акти, що регулюють подібні за змістом відносини, то застосовуються саме вони (анало­гія закону), а не принципи.

Застосування аналогії права потребує свого обґрунтування, для цього потрібно мати чітке уявлення про існуючі принципи екологіч­ного права.

Уявляється, що при підході до розуміння і визначення принципів екологічного права потрібно виходити з єдності самостійної (не комплексної) галузі права, враховуючи чинне законодавство.

До основних принципів охорони навколишнього природного се­редовища відносять:

1) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість до­держання екологічних стандартів, нормативів і лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;

2) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей;

3) запобіжний характер заходів щодо охорони довкілля;

4) екологізацію матеріального виробництва на основі комплекс­ності рішень у питаннях охорони довкілля, використання та відтво­рення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій;

5) збереження просторової та видової різноманітності та цілісності природних об'єктів і комплексів;

6) науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплі­нарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану довкілля;

7) обов'язковість екологічної експертизи;

8) гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формуван­ня у населення екологічного світогляду;

9) науково обґрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище;

10) безоплатність загального та платність спеціального викорис­тання природних ресурсів для господарської діяльності;

11) стягнення плати за забруднення довкілля та погіршення якості природних ресурсів, компенсація шкоди, заподіяної порушенням за­конодавства про охорону довкілля;

12) вирішення питань охорони довкілля та використання природ­них ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної змінності тери­торій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку;

13) поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони довкілля;

14) вирішення проблем охорони навколишнього природного се­редовища на основі широкого міждержавного співробітництва.

В. Петров визначає екологічні принципи як основні положення, керівні засади, що перебувають в основі взаємодії суспільства і при­роди. Як бачимо, у цьому визначенні розкривається поняття прин­ципів екології взагалі, але нічого не говориться про правовий зміст принципів екологічного права. Деякі дослідники, аналізуючи питання загальної теорії екологічного права, не торкаються принципів ос­таннього, що не можна визнати виправданим.

Принципи екологічного права закріплюються легально або виво­дяться із законодавства. Функція екологічного права як більш за­гальна спрямованість забезпечення гармонійної взаємодії суспільства і природи в літературі розглядається як правове регулювання екологічних відносин.

Незважаючи на те, що до принципів екологічного права присто­совуються загальні положення принципів права взагалі, еколого-правові принципи мають особливості, притаманні лише їм.

Важливою особливістю є те, що, ґрунтуючись на екологічному законодавстві, вони відображають сутність природних явищ, які роз­виваються за своїми законами [97]. Отже, передумовою еколого-правових принципів є сукупність правових явищ. Причому право (як самостійне соціальне явище) не може не враховувати даного еколо­гічного фактора. Якщо екологічне право адекватно відображає сутність екологічних факторів, його можна розглядати як ефективне. Ігнору­вання або недооцінка цього фактора призводить до викривлень в екологічному праві.

Потрібно вважати специфічним і те, що принципи екологічного права забезпечують поєднання державного (владного) регулювання певних груп екологічних відносин і автономного (юридичної рівності) правового регулювання відповідних груп останніх, що характерно для екологічного права і відрізняє його від будь-якої іншої галузі права. Дана особливість зумовлена як об'єктивними, так і суб'єктив­ними факторами. Необхідність загальнодержавного управління ба­гатьма питаннями, пов'язаними з екологією, зумовлена екологічними факторами, а не бажаннями певних управлінських органів. Оскільки правові явища розвиваються за своїми законами, управління з боку держави повинно бути науково обґрунтованим і кваліфікованим, що не під силу окремим індивідам, які перебувають у певних еколо­гічних відносинах, що ґрунтуються на принципах юридичної рівності.

Ігнорування екологічних факторів може призвести (і на практиці нерідко призводить) до серйозних прорахунків у галузі екології, що негативно позначається на економічних, соціальних та інших питаннях. З огляду на це, важко погодитись із твердженням, що на даному етапі розвитку нашого суспільства було б передчасним ого­лошення пріоритету екології перед економікою, оскільки економіч­ний розвиток України в умовах побудови ринкових відносин не дозволяє це зробити. Уявляється, що пріоритетність вирішення еко­логічних завдань перед іншими має бути непорушною. Разом з тим не можна до вирішення цього питання підходити прямолінійно. Пріо­ритетність екологічних вимог зумовлена й тим, що вирішення бага­тьох економічних і соціальних завдань безпосередньо залежить від екологічного стану в державі.

Своєрідною особливістю є й те, що більшість еколого-правових принципів спрямована на забезпечення екологічної безпеки в дер­жаві з метою створення безпечного середовища для життя і здо­ров'я людей. У ст. 16 Конституції України зазначено, що забезпе­чення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави. Розгорнуте розуміння еко­логічної безпеки подано у ст. 50 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", де зазначено, що еколо­гічна безпека — це такий стан довкілля, за якого забезпечується запобігання погіршенню екологічної обстановки і виникненню не­безпеки для здоров'я людей. Екологічне законодавство України виходить з пріоритетності захисту екологічних прав громадян пе­ред іншими правами.

Література

  1. «Екологічне право» Навчальний посібник для дистанційного навчання за ред.. Т.М. Кілічава. Київ, 2006 р.




Схожі:

Реферат на тему: Предмет та поняття екологічного права План Предмет екологічного права. Поняття екологічного права. Література iconПоняття, предмет, методи, та система екологічного права України Термін „екологія”

Реферат на тему: Предмет та поняття екологічного права План Предмет екологічного права. Поняття екологічного права. Література iconРеферат на тему: Фінансове право України як галузь національного права План. Поняття, предмет і метод фінансового права України як галузі права
Джерела фінансового права. Проблеми вдосконалення і систематизації фінансового права України
Реферат на тему: Предмет та поняття екологічного права План Предмет екологічного права. Поняття екологічного права. Література iconТема Загальне вчення про право План
Різні підходи до визначення поняття права: а) державно-організаційне поняття права; б) соціологічне поняття права; в) психологічне...
Реферат на тему: Предмет та поняття екологічного права План Предмет екологічного права. Поняття екологічного права. Література iconВаріант №2 Методи екологічного права Принципи екологічного права Забезпечення і захист екологічних прав громадян України Варіант №3
Співвідношення конституційних та галузевих норм,щодо власності на природні ресурси
Реферат на тему: Предмет та поняття екологічного права План Предмет екологічного права. Поняття екологічного права. Література iconЛекція №1 Тема Поняття, предмет, метод, система кримінально-виконавчого права. Поняття, предмет та методи кримінально-виконавчого права. Завдання кримінально-виконавчого права. Принципи кримінально
Кримінально-виконавче право відповідно закріплює основні положення політики держави у сфері виконання кримінальних покарань
Реферат на тему: Предмет та поняття екологічного права План Предмет екологічного права. Поняття екологічного права. Література iconЕкзаменаційні питання з екологічного права
Загальна характеристика екологічних прав та обов'язків: поняття, класифікація, особливості
Реферат на тему: Предмет та поняття екологічного права План Предмет екологічного права. Поняття екологічного права. Література iconТема: Цивільне право в системі галузей права України
Поняття цивільного права як галузі права. Предмет та метод цивільно – правового регулювання
Реферат на тему: Предмет та поняття екологічного права План Предмет екологічного права. Поняття екологічного права. Література iconТема 1: Цивільне право в системі галузей права України
Поняття цивільного права як галузі права. Предмет та метод цивільно – правового регулювання
Реферат на тему: Предмет та поняття екологічного права План Предмет екологічного права. Поняття екологічного права. Література iconМіністерство освіти І науки України міжнародний науково-технічний університет чернігівський інститут інформації, бізнесу І права Факультет лінгвістики І права Кафедра права України Реферат з дисципліни
Поняття кримінально-процесуального доказування та його значення. Предмет доказування
Реферат на тему: Предмет та поняття екологічного права План Предмет екологічного права. Поняття екологічного права. Література iconХарактеристика теорії права та держави План Поняття, завдання і система науки. Правознавство. Юриспруденція. Система і функції юридичної науки. Об’єкт і
Об’єкт і предмет науки. Об’єкт і предмет теорії права та держави. Визначення теорії права та держави. Значення і місце теорії права...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи