Методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури в птнз івано-Франківської області у 2012-2013 навчальному році Розроблено згідно наказу мон молодьспорту України icon

Методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури в птнз івано-Франківської області у 2012-2013 навчальному році Розроблено згідно наказу мон молодьспорту України




Скачати 439.01 Kb.
НазваМетодичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури в птнз івано-Франківської області у 2012-2013 навчальному році Розроблено згідно наказу мон молодьспорту України
Сторінка2/3
Дата конвертації16.11.2013
Розмір439.01 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3
Програми курсів за вибором і факультативів, схвалених Міністерством, уміщено у збірнику:
Збірник курсів за вибором і факультативів з української мови / За загальною редакцією Таранік-Ткачук К.В. —К.: Грамота, 2011.
Упровадження системи зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови спричинює значну увагу вчителів-словесників до відпрацювання у школярів навичок виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності, використання яких відбувається з метою забезпечити поетапне різнобічне й об’єктивне оцінювання навчальних досягнень учнів у процесі засвоєння ними курсу української мови, насамперед її мовної змістової лінії.
Використання тестів можливе як під час здійснення поточного, так і підсумкового контролю, можуть пропонуватися учням з різними навчальними можливостями, передбачаючи різноманітні завдання за ступенем складності й творчим спрямуванням.
Для ефективного використання у навчальному процесі пропонуються схвалені Міністерством збірники тестових завдань, які готують учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, а також нові посібники (комплексні зошити) для самостійної підготовки учнів на основі загальних теоретичних відомостей з курсу української мови:
Авраменко О. М., Блажко М. Б. Українська мова та література. Довідник. Завдання в тестовій формі. І частина.1 частинаЗНО 2012. – К.: Грамота,2011.
Авраменко О. М. Українська мова та література. Завдання в тестовій формі. II частина. — К.: Грамота. ЗНО 2012. — К.:Грамота 2012.
Авраменко О.М., Дідух Т.І.,Чукіна В.Ф. Українська мова та література. Власні висловлювання: рекомендації, критерії, зразки. – К.: Грамота, 2012.
Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф міністерства, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти міністерства.
Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства і схвалена до використання у загальноосвітніх навчальних закладах, щорічно зазначається в Переліку програм, підручників і навчально-методичних посібників, рекомендованих міністерством для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України».
Оцінювання результатів навчання української мови здійснюється на основі компетентнісного підходу до шкільного мовного курсу, який насамперед має забезпечити учням інтенсивний мовленнєвий та інтелектуальний розвиток, уміння ефективно користуватися мовою, спілкуватися, домагатися успіхів у процесі комунікації, високу мовну культуру особистості; розвиток навичок самостійної навчальної діяльності, самоосвіти й самореалізації; сприяти формуванню громадянської позиції, національної самосвідомості тощо.
Визначальною ознакою цього підходу є зміщення акцентів на готовність учня застосовувати здобуті знання й набуті вміння й навички для розв’язання проблем, що виникають у реальному житті, здобутті досвіду самостійності, а отже, пріоритетним є poзвиток видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння, письма з акцентом на способах діяльності, уміннях і навичках, які потрібно сформувати, на досвіді діяльності, який повинен накопичуватися й усвідомлюватися учнями, і навчальних досягненнях, які учні повинні продемонструвати. Робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку мовлення учнів.
Компетентнісна орієнтація шкільного курсу мови є одним із найважливіших завдань щодо розвитку творчих здібностей, ініціативності, пізнавальної самостійності школярів, їхнього вміння здобувати з різних джерел інформацію й працювати з нею, критично оцінювати її, висловлювати власні судження, прогнозувати, робити висновки, застосовувати для розв’язання життєвих проблем, брати на себе відповідальність за власні освітні результати, постійно їх аналізувати й оцінювати тощо.
Під час оцінювання результатів навчальної діяльності учнів треба враховувати, що мова є не лише об’єктом вивчення, а й засобом навчання інших предметів, а це підвищує вимоги до рівня сформованості комунікативної компетентності школярів як ключової і предметної.
Оцінювання результатів навчання мови здійснюється на основі:
а) урахування основного призначення мовної освіти, що передбачає різнобічний мовленнєвий розвиток особистості, її здатність самостійно розв’язувати проблеми у різних сферах і видах діяльності;
б) освітнього змісту навчального предмета, який розподіляється на чотири елементи: знання, уміння й навички, необхідні для виконання певної діяльності, досвід творчої діяльності і й досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу;
в) аналізу рівнів освіченості, досягнутих учнями на певному етапі навчання української мови, яке передбачає вивчення мовної теорії в аспекті практичних потреб мовленнєвого розвитку учнів, для самостійного розв’язання проблем, що виникають у їхньому реальному житті.
І. Аудіювання (слухання — розуміння)
Перевірка аудіювання учнів здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань. Перевіряється здатність учня сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання з одного прослуховування:
а) розуміти мету висловлювання; фактичний зміст; причинно-наслідкові зв’язки; тему й основну думку висловлювання; виражально-зображувальні засоби прослуханого твору;
б) давати оцінку прослуханому.
Для здобуття достовірних результатів тестування кількість варіантів відповідей на тестове завдання не повинна бути меншою від чотирьох. Запитання мають торкатися всіх зазначених вище характеристик висловлювання і розташовуватися в порядку наростання їх складності.
У п’ятому класі учням пропонуються 6 запитань з чотирма варіантами відповідей, 6-9 класах - ­12 запитань з чотирма варіантами відповідей.
Матеріал для контрольного завдання є зв'язне висловлювання (текст) добирається відповідно до вимог програми для кожного класу.
Обсяг тексту для аудіювання орієнтовно визначається так:
Курс
Обсяг текстів, що належать до
художнього стилю
інших стилів
і
900-1000
800-900
іі-ііі
1000-1100
900-1000
Правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, кожне із 12 запитань оцінюється одним балом. Оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала належного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).
II. Говоріння й письмо (діалогічне й монологічне мовлення)
Діалогічне мовлення
Під час оцінювання діалогу перевіряється здатність учнів:
а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється;
б) демонструвати вміння:
- складати діалог відповідно до запропонованої ситуації й мети спілкування;
- самостійно досягати комунікативної мети;
- використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету;
- дотримуватися теми спілкування;
- додержуватися правил спілкування;
- дотримуватися норм літературної мови;
- демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, винахідливість тощо);
в) висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється;
г) аргументувати висловлені тези, ввічливо спростовувати помилкові висловлювання співрозмовника.
Зазначені характеристики діалогу є основними критеріями під час його оцінювання.
Матеріал для контрольних завдань добирається з урахуванням тематики соціокультурної змістової лінії чинної програми, рівня підготовки, вікових особливостей і пізнавальних інтересів учнів, обраної ними спеціальності, професії.
Орієнтовна кількість реплік зазначена в мовленнєвій змістовій лінії чинної програми з української мови в державних вимогах до рівня мовленнєвої компетентності учнів кожного класу.
Під час оцінювання діалогу необхідно диференціювати репліки на розгорнуті (складаються з двох і більше речень) і нерозгорнуті (виражені одним реченням). Якщо репліки розгорнуті, то їх кількість зменшується. До вказаної кількості не зараховуються слова, що відносяться до мовленнєвого етикету (звертання, привітання, прощання тощо).
Вимоги до оцінювання
Рівень
Характеристика складених учнями діалогів
Бали
Початковий
Учні беруть участь у діалозі за найпростішою за змістом мовленнєвою ситуацією, можуть не лише відповідати на запитання співрозмовника, а й формулювати деякі запитання, припускаючись помилок різного характеру. Проте комунікативна мета досягається ними лише частково.
1-3
Середній
Учні успішно досягають комунікативної мети в діалозі з нескладної теми, їхні репліки загалом є змістовними, відповідають основним правилам поведінки в розмові, нормам етикету, проте їм не вистачає самостійності суджень, їх аргументації, новизни, лаконізму в досягненні комунікативної мети, наявна певна кількість помилок у мовному оформленні реплік тощо.
4-6
Достатній
Учні самостійно складають діалог з проблемної теми, демонструючи загалом достатній рівень вправності й культури мовлення: чітко висловлюють думки, виявляють уміння сформулювати цікаве запитання, дати влучну, дотепну відповідь, здебільшого виявляють толерантність, стриманість, коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника, але в діалозі є певні недоліки: нечітко виражається особиста позиція співрозмовників, аргументація не відзначається оригінальністю тощо.
7-9
Високий
Учні складають діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми (або ж самі визначають проблему для обговорення), переконливо й оригінально аргументують свою позицію, зіставляють різні погляди на
той самий предмет, розуміючи при цьому можливість інших підходів до обговорюваної проблеми, виявляють повагу до думки іншого; структура діалогу, мовне оформлення реплік діалогу відповідає нормам.
10-12
Монологічне мовлення
Говоріння (усні переказ і твір); письмо (письмові переказ і твір)
Під час оцінювання монологічного мовлення учнів основної школи перевіряється їхня здатність:
а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається (усно чи письмово);
б) демонструвати вміння:
- будувати висловлювання певного обсягу, добираючи і впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод із кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо);
- ураховувати мету спілкування, адресата мовлення;
- розкривати тему висловлювання;
- виразно відображати основну думку висловлювання, диференціюючи матеріал на головний і другорядний;
- викладати матеріал логічно, послідовно;
- використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови;
- додержуватися єдності стилю;
в) виявляти своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми;
г) виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема:
- трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її докладно, стисло, вибірково, своїми словами, змінюючи форму викладу, стиль тощо відповідно до задуму висловлювання;
- створювати оригінальний текст певного стилю;
- аргументувати висловлені думки, переконливо спростовувати помилкові докази;
- викладати матеріал виразно, доречно, економно, виявляти багатство лексичних і граматичних засобів.
Переказ. Переказ із творчим завданням.
Матеріалом для переказу (усного/письмового) можуть бути: текст, що читається вчителем, або попередньо опрацьований текст; самостійно прочитаний матеріал з газети, журналу, епізод кінофільму чи телепередачі, розповідь іншої людини про певні події, народні звичаї тощо. Якщо пишеться переказ із творчим завданням, учням пропонується, окрім того, також завдання, що передбачає написання творчої роботи, обов’язково пов'язаної зі змістом переказу.
Обсяг тексту для переказу орієнтовно визначається так:
Курс
Кількість слів
І
350-400
ІІ-ІІІ
400-450
Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5-2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.
Якщо для контрольної роботи використовуються інші джерела, то матеріал добирається так, щоб обсяг переказу міг бути у межах пропонованих для певного класу норм. Тривалість звучання усного переказу – 3-5 хвилин.
Обсяг творчого завдання до переказу, виконаного письмово:
Курс
Кількість сторінок
10-й
0,75-1,0
1,0-1,5
11-й
Твір.
Матеріалом для твору (усного/письмового) можуть бути: тема, сформульована на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та проаналізованого художнього твору; а також пропоновані для окремих учнів допоміжні матеріали (якщо обирається варіант диференційованого підходу до оцінювання).
Обсяг письмового твору, складеного учнем, орієнтовно визначається так:
Курс
Кількість сторінок
і
3,0-3,5
іі-ііі
3,5-4,0
У монологічному висловлюванні оцінюють його зміст і форму (мовне оформлення). За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку – за зміст, а також якість мовного оформлення (орієнтовно, спираючись на досвід учителя і не підраховуючи помилок,  зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).
Оцінюючи усне висловлювання, ураховують наявність відхилень від орфоепічних норм, правильність інтонування речень; у письмових висловлюваннях – наявність: 1) орфографічних і пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації; 2) лексичних, граматичних і стилістичних.
За письмове мовлення виставляють також одну оцінку: на основі підрахунку допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, ураховуючи їх співвідношення.
Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додається кількість балів за мовне оформлення, і їхня сума ділиться на два. При цьому якщо частка не є цілим числом, то вона закруглюється у бік більшого числа.
Вимоги до оцінювання монологічного мовлення
Контрольна перевірка читання вголос на першому-третьому курсах не здійснюється.
Рівень
Бали
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
Грамотність
Припустима кількість орфографіч-них і пунктуацій-них помилок
Припустима кількість лексичних, граматичних і
стилістичних
помилок
I.Початковий
1
Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи.
15-16
і більше
9-10
2
Побудований учнем (ученицею) текст (висловлювання) характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; лексика і граматична будова мовлення потребують збагачення й урізноманітнення.
13-14
3
Висловлювання не є завершеним текстом; учень (учениця) слабко дотримується послідовності й чіткості під час викладення власних думок; недостатньо сформовані вміння дотримуватися змістової та стилістичної єдності; лексика й граматична будова висловлювання потребують збагачення та урізноманітнення.
11-12
II. Середній
4
Висловлювання учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми й характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, грунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика.
9-10
7-8
5
За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, загалом є завершеною; тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення; має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, урізноманітнене мовне оформлення.
7-8
6
За обсягом висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але вміння самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції потребує вдосконалення.
5-6
III. Достатній
7
Учень (учениця) самостійно створює зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, (з урахуванням виду переказу), вдало добирає лексичні засоби (використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), але вміння чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну думку потребує вдосконалення.
4
5-6
8
Учень ( учениця) самостійно будує повне (з урахуванням виду переказу), осмислене висловлювання; загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на користь власної позиції, однак словник, граматичне і стилістичне оформлення роботи потребують урізноманітнення.
3
9
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст (з урахуванням виду переказу); загалом розкриває тему, висловлює основну думку (авторську позицію); вдало добирає лексичні засоби (використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), однак уміння виразно висловлювати особистісну позицію й належно її аргументувати потребує вдосконалення.
1+1
(негруба)
IV. Високий
10
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний (з урахуванням виду переказу) текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему (зіставляє свою позицію з авторською), робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту.
1
3



11
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст ( з урахуванням виду переказу); дотримується комунікативного завдання.; аргументовано й чітко висловлює власну думку ( ураховує авторську позицію); робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю.
1 (негруба)
2



12
Учень (учениця) самостійно створює яскравий, оригінальний за думкою та оформленням текст (з урахуванням виду переказу); вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю й різноманітністю, стилістичною довершеністю.
1



III. Читання
Контрольна перевірка читання вголос у 10-11 класах не здійснюється.
Читання мовчки
Перевірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань. У 10 класах – 11 класах учням пропонують 12 запитань за текстом з чотирма варіантами відповідей.
Запитання повинні торкатися фактичного змісту тексту, його причинно-наслідкових зв’язків, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, виражальні засоби мови тощо), відображених у тексті образів (якщо є), висловлення оцінки прочитаного.
Матеріалом для контрольного завдання є незнайомі учням тексти різних стилів, типів жанрів мовлення, що містять монологічне й діалогічне мовлення (відповідно до вимог програми для кожного класу). Текст добирається таким чином, щоб учні, які мають порівняно високу швидкість читання, витрачали на нього не менше 1-2 хвилини часу й були нормально завантажені роботою.
Обсяг текстів для контрольного завдання визначається так:
Курс
Обсяг тексту для читання мовчки
художнього стилю
інших стилів
і
810 -900 слів
600-660 слів
іі-ііі
900-990слів
660-720 слів
Оцінювання читання мовчки здійснюється за двома параметрами: розуміння прочитаного і швидкість читання. Розуміння прочитаного виявляється за допомогою тестової перевірки: правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, а кожне із 12 запитань оцінюється одним балом (наприклад, вибір правильних відповідей на 12 запитань дає 12 балів).
Швидкість читання мовчки оцінюється із урахуванням норм, зазначених у державних вимогах до рівня мовленнєвої компетентності у мовленнєвій змістовій лінії програми з української мови для шкіл з українською мовою навчання для кожного класу.
Швидкість читання при виведенні бала за цей вид мовленнєвої діяльності враховується таким чином: бали 7-12 може одержати лише той учень, швидкість читання в якого не нижча, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу. Той, хто не виконує зазначених норм, одержує на два бали менше. Загалом оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид мовленнєвої діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала задовільного результату) до 12 балів (за правильні відповіді на запитання тестового характеру й належну швидкість читання).
Швидкість читання мовчки в кожному класі оцінюється з урахуванням таких норм:
КУРС
Швидкість читання мовчки
(слів за хвилину)
І
150 – 300
ІІ-ІІІ
160 – 330
ІV. Оцінювання мовних знань і вмінь
Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.
Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учнів щодо оволодіння змістом предмета, уміннями й навичками відповідно до вимог навчальної програми.
Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння й первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, установлення зв’язків між ними і засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове і фронтальне опитування; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо.
Для контрольної перевірки мовних знань і вмінь використовуються завдання у тестовій формі, складені на матеріалі слова, сполучення слів, речення, груп пов’язаних між собою речень. Одиницею контролю є вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру й самостійно дібрані приклади.
Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за зазначену вище роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).
V. Оцінювання правописних (орфографічних і пунктуаційних) умінь учнів
Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант. Матеріалом є текст, доступний для учнів певного класу. Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.
Обсяг диктанту по курсах:
Курс
Кількість слів в тексті
і
170-180
іі-ііі
180-190
П р и м і т к а. У визначенні кількості слів у диктанті враховують як самостійні, так і службові слова.
Для контрольних диктантів використовуються тексти, в яких кожне з опрацьованих протягом семестру правил орфографії та/чи пунктуації були представлені 3-5 прикладами. Текст записується учнем із голосу вчителя.
Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких вимог:
орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково; виправляються, але не враховуються такі орфографічні й пунктуаційні помилки:
у словах з написаннями, що не перевіряються, над якими не проводилась спеціальна робота; у передачі так званої авторської пунктуації.
повторювані помилки (помилка у тому ж слові, яке повторюється у диктанті кілька разів), вважаються однією помилкою; однотипні помилки (на те саме правило), але в різних словах вважаються різними помилками;
розрізняють грубі й негрубі помилки; зокрема, до негрубих відносяться такі: 1) у винятках з усіх правил; 2) у написанні великої букви в складних власних найменуваннях; 3) у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками; 4) у випадках, коли замість одного знаку поставлений інший; 5) у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як....; не що інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не...); 6) у пропуску одного із сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх послідовності; 7) у заміні українських букв російськими;
п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки.
Нормативи оцінювання по балах:
Бали
Кількість помилок
1
15-16 і більше
2
13-14
3
11-12
4
9-10
5
7-8
6
5-6
7
4
8
3
9
1+1 (негруба)
10
1
11
1 (негруба)
12
Контрольна перевірка з української мови здійснюється фронтально та індивідуально.
Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання й вміння.
Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку. У І семестрі пропонуємо провести оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності (усний твір, діалог), результати оцінювання виставити в колонку без дати і врахувати в найближчу тематичну. У ІІ семестрі провести оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний переказ і читання вголос. Повторне оцінювання всіх видів мовленнєвої діяльності не проводять.
Зразок заповнення сторінки журналу з української мови подано у методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580. Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.
Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на їх виконання відводиться 15-20 хвилин уроку) залежно від характеру виучуваного матеріалу. Решта часу контрольного уроку може бути використано на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.
Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми. Оцінку за семестр виставляють на основі тематичного оцінювання.
Оцінювання говоріння, читання вголос здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень (учениця) одержав(ла) мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу й усного твору. Для цих видів робіт не відводять окремого уроку, а оцінки виводять один раз на рік і виставляють у колонки без дати.
Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання скориговано у програмі з української мови для 5-12 класів (лист Міністерства від 18.05.2009 № 1/9-342).
У ПТНЗ кількість фронтальних та індивідуальних робіт викладач визначає відповідно до Робочих навчальних планів та програм ПТНЗ.
Фронтальні види контрольних робіт:
Форми контролю



Курс І
Курс ІІ
І
ІІ
І
ІІ
Перевірка мовної теми*
2
2
2
2
Письмо:
переказ
1
1
1
1
твір
1
-
1
-
Правопис:
диктант**
1
1
1
1
Аудіювання*
1
1
Читання мовчки*
1
1
* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.
** Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.
У таблиці зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.
Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.
Творча група викладачів української мови та літератури ПТНЗ Івано-Франківської області.



















































































































^ Українська література

У 2012/13 навчальному році вивчення української літератури на І-ІІІ курсах ПТНЗ здійснюватиметься за програмами, затвердженими Міністерством (наказ від 28.10.2010 № 1021). Ефективність практичного втілення системи профільного вивчення української літератури та визначення ступеня її представленості як окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій забезпечується наявністю двох профільних програм.

— Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профіль — іноземна філологія). Академічний рівень / Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк — керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан, Н.В. Левчик, М.П. Бондар, O.A. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В. Мовчан. — К.: Грамота, 2011.

Програма академічного рівня збігається за змістом і формою з програмою рівня стандарту (як за кількістю годин, так і за вимогами до рівня оцінювання навчальних досягнень учнів).

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 10.08.2010 року № 1/9-543 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2010/11 навчальний рік» розподіл годин щодо вивчення української літератури за рівнями змісту освіти здійснюється, виходячи із можливостей Робочих навчальних планів та програм кожного ПТНЗ згідно з розподілом годин для ЗНЗ:

Навчальний предмет

Кількість годин на тиждень у класах

Рівень стандарту

Академічний рівень

Профільний рівень

Класи

10

11

10

11

10

11

Українська література

2

2

2

2

4

4

З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року, подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Кількість видів контролю викладач визначає відповідно до Робочих навчальних планів та програм ПТНЗ

^ Обов’язкова кількість видів контролю

10-11 класи

Класи

10

11

Семестри

І

II

І

II

^ РІВЕНЬ СТАНДАРТУ, АКАДЕМІЧНИЙ

Контрольні роботи у формі:

3

3

3

3

контрольного класного твору;

1

1

1

1

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

2

2

2

2

Уроки розвитку

мовлення*

(РМ)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

Уроки позакласного

читання

(ПЧ)

1

1

1

1

Контрольний

домашній

твір

1

1

1

1

Перевірка зошитів

4

5

4

5

* У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого — писемного. Умовне позначення у таблиці — (у + п).

Звертаємо увагу на те, що домашній контрольний твір не є обов’язковою формою контролю з української літератури. Ураховуючи розвиток інформаційних технологій і рівень володіння ними сучасними учнями, написання домашнього контрольного твору, який потім має перевірити учитель, перетворюється на формальність і не дозволяє об’єктивно визначити знання учнів з певної теми.

Якщо такий вид контролю навчальних досягнень учнів, як домашній контрольний твір, залишений учителем, необхідно обрати таку форму творчої роботи(наприклад, створення фанфіків тощо), щоб учні самостійно виконували творче домашнє завдання.

^ Можливі види контрольних робіт:

— тест;

— відповіді на запитання;

— контрольний літературний диктант;

— анкета головного героя;

— комбінована контрольна робота тощо;

— письмові контрольні твори.

^ Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:

— складання оповідання (казки) за прислів’ям;

— добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;

— введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;

— усний переказ оповідання, епізоду твору;

— твір-характеристика персонажа;

— написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;

— написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;

— твір-опис за картиною;

— складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника );

— підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) — індивідуального чи колективного — з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

— складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;

— написання реферату;

— ідейно художній аналіз поетичного чи прозового твору;

— написання листа авторові улюбленої книжки;

— інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

Перелік головних вимог щодо основних видів оцінювання, виконання письмових робіт і перевірки зошитів з української літератури, особливості проведення уроків виразного читання, кількість, призначення та особливості оформлення зошитів з предмета, їх перевірки й критерії оцінювання містяться у відповідному методичному листі міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580. Там же подано зразок заповнення сторінки журналу з української літератури. Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо темами над датами и журналі не робиться.


Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів з української літератури


Рівні навчальних досягнень учнів

Бали

Оцінювання навчальних досягнень учнів

Початко-

вий

1

Учні відтворюють матеріал на елементарному рівні, називаючи окремий літературний факт або явище.




2

Учні розуміють навчальний матеріал на елементарному рівні його засвоєння, відтворюють якийсь фрагмент окремим реченням.




3

Учні сприймають навчальний матеріал, дають відповідь у формі зв’язного висловлювання (з допомогою вчителя).

Середній

4

Учні володіють літературним матеріалом на початковому рівні його засвоєння, відтворюють незначну його частину, дають визначення літературного явища без посилання на текст.




5

Учні володіють матеріалом та окремими навичками аналізу літературного твору, з допомогою вчителя відтворюють матеріал і наводить приклади з тексту.




6

Учні володіють матеріалом, відтворюють значну його частину, з допомогою вчителя знаходять потрібні приклади у тексті літературного твору.

Достатній

7

Учні володіють матеріалом і навичками аналізу лiтературного твору за поданим учителем зразком, наводять окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.




8

Учні володіють матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні цілісно-комплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя виправляють допущені помилки й добирають аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.




9

Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу художнього твору, систематизують та узагальнюють набуті знання, самостійно виправляють допущені помилки, добирають переконливі аргументи на підтвердження власного судження.

Високий

10

Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу літературного твору, виявляють початкові творчі здібності, самостійно оцінюють окремі нові літературні явища, знаходять і виправляють допущені помилки, працюють з різними джерелами інформації, систематизують та творчо використовують дібраний матеріал.




11

Учні на високому рівні володіють матеріалом, вміннями і навичками аналізу художнього твору, висловлюють свої думки, самостійно оцінюють різноманітні явища культурного життя, виявляючи власну позицію щодо них.




12

Учні вільно володіють матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляють особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до використання набутих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях, схильність до літературної творчості.
1   2   3



Схожі:

Методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури в птнз івано-Франківської області у 2012-2013 навчальному році Розроблено згідно наказу мон молодьспорту України iconМетодичні рекомендації щодо особливостей викладання української мови І літератури в знз у 2011-2012 н р
Опрацювати інструктивно-методичні рекомендації Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України щодо вивчення шкільних дисциплін...
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури в птнз івано-Франківської області у 2012-2013 навчальному році Розроблено згідно наказу мон молодьспорту України iconМетодичні рекомендації щодо вивчення української мови та української літератури у професійно-технічних навчальних закладах Івано-Франківської області у 2010-2011 навчальному році Лист мон
Ксимально наближені до життєвих потреб учнів, відображають їхні життєві орієнтири, спрямовують курс на інтенсивний мовленнєвомислительний,...
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури в птнз івано-Франківської області у 2012-2013 навчальному році Розроблено згідно наказу мон молодьспорту України iconМетодичні рекомендації щодо вивчення української мови і літератури у 2011 2012 навчальному році Катерина Таранік-Ткачук, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови і літератури у 2011 – 2012 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури в птнз івано-Франківської області у 2012-2013 навчальному році Розроблено згідно наказу мон молодьспорту України iconМетодичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу з української мови та літератури в 11-х класах
України від 13. 10. 11 №1/9-771 «Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу з української мови та літератури...
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури в птнз івано-Франківської області у 2012-2013 навчальному році Розроблено згідно наказу мон молодьспорту України iconМетодичні рекомендації щодо вивчення російської мови і літератури у 2011 2012 навчальному році Розалія Кірнасовська, методист навчально-методичного кабінету іноземних мов
Методичні рекомендації щодо вивчення російської мови і літератури у 2011 – 2012 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури в птнз івано-Франківської області у 2012-2013 навчальному році Розроблено згідно наказу мон молодьспорту України iconМетодичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу з навчальних дисциплін 2011/2012 навчальному році
Овного процесу у 2011 – 2012 навчальному році» та від 13. 10. 11 №1/9-771 «Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального...
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури в птнз івано-Франківської області у 2012-2013 навчальному році Розроблено згідно наказу мон молодьспорту України iconМетодичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу з навчальних дисциплін 2011/2012 навчальному році
Овного процесу у 2011 – 2012 навчальному році» та від 13. 10. 11 №1/9-771 «Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального...
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури в птнз івано-Франківської області у 2012-2013 навчальному році Розроблено згідно наказу мон молодьспорту України iconМетодичні рекомендації щодо вивчення української мови і літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2012-2013 навчальному році
Уточнення, особливо стосовно критеріїв оцінювання читання мовчки та вголос, контрольного домашнього твору з літератури, оцінювання...
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури в птнз івано-Франківської області у 2012-2013 навчальному році Розроблено згідно наказу мон молодьспорту України iconМетодичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році лист мон
Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010–2011 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури в птнз івано-Франківської області у 2012-2013 навчальному році Розроблено згідно наказу мон молодьспорту України iconМетодичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році лист мон
Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010–2011 навчальному році
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи