Тема уроку: Україна – наш спільний дім. Мета icon

Тема уроку: Україна – наш спільний дім. Мета




Скачати 83.52 Kb.
НазваТема уроку: Україна – наш спільний дім. Мета
Дата конвертації16.11.2013
Розмір83.52 Kb.
ТипДокументи

Тема уроку: Україна – наш спільний дім.


Мета: ознайомити учнів з основними державотворчими подіями становлення незалежної України;закріпити знання про державну символіку, про такі поняття та категорії, як народ, нація, держава, громадянин; виховувати патріотичні почуття приналежності до українського народу, гордості за свою країну, любові до рідного краю; пробудити в учнів національну самосвідомість, потребу розумними справами примножувати здобутки і славу України.


Обладнання: символіка України, вишитий рушник, колосся і калина, карта України, мультимедія.

^ Хід заняття

І. Організаційний етап.


ІІІ. Актуалізація опорних знань.


Знову пролунав перший дзвінок, який кожного разу 1 вересня скликає всю нашу ліцейну родину додому. І подвір’я, і коридори, і кабінети нашого рідного ліцею наповнюються дзвінкими голосами, веселим сміхом, щирими розмовами. Для всіх учнів українських шкіл, ліцеїстів, студентів у цьому році перший дзвоник особливий, бо він є ювілейним – 20-й раз цей дзвінок лунає у незалежній Україні. А тому і перший урок у цьому навчальному році присвячений 20-тій річниці незалежності нашої держави на тему: « Україна – наш спільний дім».


^ Епіграф уроку: Моє коріння тут на цій землі,

Яку не можна серцем не любить.

До болю рідне й миле все мені

Тут слово ніжне батьківське звучить.

Моє коріння тут на цій землі.


Демонстрація ролика №1 про багатство і велич української землі.


ІІ. Основна частина уроку.


^ Слово вчителя. Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу.

Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади і білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки.

Україна – розкішний вінок з рути і барвінку, поема жалю і смутку, краси і недолі»,- так сказав про Україну Степан Васильченко. Не можна не слухати із трепетом серця ці рядки, адже ми народилися і живемо на Україні, історія життя якої дуже трагічна, бо знала вона не тільки злети, а й падіння , поневолення. Та вона піднімала з руїн, як неопалима купина, хоч і випила повну чашу страждань.

Цицерон стверджував: « Історія – свідок віків, факел істини, душа пам’яті, наставниця життя». Поганий той народ, що не пам’ятає, не вчить і не любить свого минулого. Чому ми повинні знати свою давню історію? Маємо розуміти чиї ми діти і звідки рід наш український ведеться, щоб не стати перекотиполем.

До незалежності і самостійності наша держава пройшла надзвичайно довгий шлях, долаючи сходинку за сходинкою.

І сходинка. Київська Русь, давня прародичка такої юної тут України. Саме тут перший раз племена об’єдналися в одну організацію, перший раз народ свою владу. Це вона дала світові віщого Олега, завзятого Ігоря, непохитну Ольгу, Святослава хороброго, Володимира Великого, що віру христову утвердив і Русь зміцнив, державника Ярослава Мудрого, що книги чтив і храми будував, Володимира Мономаха, що заповіт синам лишив, як мають чесно і у злагоді жити, щоб рідний край ріс і зміцнів.

ІІ сходинка. Україна козацька, мати славних лицарів, що мужньо захищали нашу рідну землю від усяких зайд. Як орли на огненних конях, безкрайніми степами вітром літали. Як лебеді, на чайках по Дніпру гуляли Дмитро Вишневецький, Іван Сірко, Петро Конашевич-Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Тарас Трясило, Максим Кривоніс, Іван Богун… а скільки їх безіменних примушували здригатися татарських ханів, спопеляли фортеці яничар. Саме за Б. Хмельницького з’являється, хоч і ненадовго, суверенна Україна з усіма атрибутами політичної та економічної влади. А 1710 р. Пилип Орлик написав конституцію, яка за демократичним змістом випереджала тодішні правові акти європейських держав.

На жаль, були в нашій історії і важкі часи. Не порозумівшись зі шляхтою, Б.Хмельницький пристав на угоду, яку йому запропонувала Росія, сподіваючись на допомогу сусідньої держави. Не відав гетьман, що Переяславська рада принесе нове ярмо для українців. Настала доба Руїни. Триста років неволі.

ІІІ сходинка. Україна кріпацтвом гноблена, голодом морена, репресіями гратована, війнами нищена, Чорнобелем труєна, але жива. Протягом цих триста літ люди не спали, не мовчали, а знову і знову боролися за право жити в самостійній державі. Свідченням цього була Українська революція.4 березня 1917 р. українці створили Центральну Раду, яка виконуючи народну волю, своїм четвертим універсалом 9 січня 1918р. перед усім світом проголосила Українську Народну Республіку.

І ось багатовічна , виплакана, вистраждана мрія українського народу здійснилася. 24 серпня 1991 р. Верховна Рада України прийняла історичний документ – « Акт проголошення незалежності України».

Варто наголосити, що однією з перших акцій патріотичних сил, що передували даній події, був « живий ланцюг», утворений 21 січня 1990 р. від Києва до Львова людьми, що взялися за руки. Цим ланцюгом потекла енергія відродження держави й консолідації нації. Цей ланцюг протягнувся потім від Києва до Луганська і Харкова, Одеси і Криму. Він символізував духовну єдність східних і західних земель України, єдність про яку споконвічно мріяли наші пращури. Він засвідчив те, що скільки б нам років не було, яку б віру ми не сповідували, ми всі діти твої, Україно.


Демонстрація ролика №2

Якою Україна є сьогодні?

Україна – одна з найбільших європейських держав. Її площа – 604 тис. км. кв. На її території проживає понад 110 національностей. Чисельність населення України становить близько 46 млн. чоловік. Наша держава має досить велику і вигідно розташовану територію, яка поділена на 24 області та АР Крим. Вона має родючу землю і значні природні ресурси, потужну економічну базу, багатовікову історію і самобутню культуру. Як суверенна держава має органи влади. Це Верховна рада – законодавчий орган влади, Кабінет Міністрів – вищий орган виконавчої влади, Верховний Суд. 28 червня 1996 р. було прийнято Основний Закон держави – Конституцію України.

Наша країна має і свою символіку – Державний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України. Існує така легенда. Було у матері троє синів. Виростали вони розумними, красивими, сміливими, добрими людьми. Коли настав час іти синам у широкий світ, кожному з них мати дала особливий дар. Найстарший син отримав від матері в подарунок корону з трьома промінцями, яка завжди сяяла любов’ю і мудрістю. За це люди назвали його Тризубом.

Середущому сину мати подарувала синьо-жовтий одяг. І прославив він неньку своїми добрими ділами. І назвали його люди Прапором.

А найменшому, найулюбленішому сину мати подарувала солов’їний голос. І забували люди про своє горе, нещастя, проблеми і переживання, коли чули дивовижну пісню молодшого сина. І отримав він ім’я Гімн. З того часу прославляють сини свою матір на весь світ.

Сьогодні Україна має своїх героїв, які звеличують її кожний у своїй галузі: у спорті, музиці, літературі, мистецтві. Всі вони люблять нашу Батьківщину по своєму.

Демонстрація ролика №3

Зараз наші юні українки продемонструють вам свою любов до рідної держави.


1 дівчина: Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана співом солов’я,

Звешся величаво – Україною,

Земле зачарована моя.

Ти мені боліла важко ранами,

Як тебе хотіли розп’ясти,

І нитками – чорними й багряними –

Власний образ вишивала ти.

Вишивала ніжністю суворою,

Муками і полум’ям надій.

Я читаю всю твою історію

На сорочці вишитій твоїй.

Україно, в паростках надій,

Із широкою, як степ, душею,

В думі сивій, волі молодій –

Переймаюсь долею твоєю.


2 дівчина: Наша славна Україна,

Наше щастя, і наш рай!

Чи на світі є країна

Ще миліша, ніж наш край?

Де степ широкий, наче море,

Де дише пахощами гай,

Де небо зоряне, прозоре –

То мій святий, чудовий край.

Де житом ниви зеленіють,

Де пісня жалібно луна,

Де хати в вишивках біліють –

То мила, рідна сторона.

Мить сокровенна, як вишня в цвіту,

Сяють слова, золоті і нетлінні,

Рідні до болю, рівні життю:

Ми народились на Україні!


З того часу як Україна стала незалежною минуло вже 20 років! Як багато подій відбулося, скільки різних випробувань! Мінялися президенти, політичні переконання. Ми пережили Помаранчеву революцію, коли чи не вперше Схід і Захід об’єднався, щоб творити демократичну Україну. Проте, не так сталося, як гадалося: політичні війни не припиняються і досі, а нація, зневірившись, просто байдужіє. На жаль, незаперечним є факт, що багато українців не можуть реалізувати себе, виїжджають за кордон у пошуках заробітку, кращого життя… Країна втрачає чудових спеціалістів. Крім того, руйнуються сім’ї, а серед молоді часто популярні псевдо ідеї, субкультури. Економічна нестабільність і політичний хаос тримають наших земляків у постійній тривозі та розгубленості. Зникають почуття унікальності, гідності, патріотизму… Тому…

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці –

Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,

Коли ми українці забули, що ми – українці.

І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,

І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в’ється,

І що ми на Вкраїні – таки український народ,

А не просто юрба, що у звітах населенням зветься.

І що хміль наш у пісні, а не у барилах вина,

І що щедрість – в серцях, а не лиш у крамничних вітринах,

І що є у нас мова, і що українська вона,

Без якої наш край територія, а не країна.

Я до себе кажу і до кожного з вас: Говори!

Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати,

Запитаймо у себе: від коли, з якої пори

Почали українці себе у собі забувати?

Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,

У якому свідомості нашій збагнути не змога,

Чом солодшим од меду нам видався час забуття

Рідних слів і пісень, і джерел і стежок від порога?

Українці мої! То вкраїнці ми з вами чи як?

Чи в моголах і вмерти судила нам доля пихата?

Чи в могили судилось забрати нам наш переляк,

Що поріс нам у душах смиренністю меншого брата?

Українці мої! Як гірчать мені власні слова…

Добре знаю, що й вам вони – не солодкі гостинці,

Але мушу сказати, бо серце, мов свічка сплива,

Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.

Часто мовила я: « Воно тобі треба! Стерпи!»

Але хочу у вас українці спитать нелукаво

Ради кого Шевченкові йти було в Орські степи,

Ради кого ховати свій біль у солдатську халяву.

То хіба не зайде, не закотиться наша зоря

І хіба не зотліє на тлінь українство між нами,

Якщо навіть на згарищі долі й зорі Кобзаря,

Ми і досі себе називаєм хохлами .

Українці мої! Дай вам Боже і щастя і сил!

Можна жити хохлом і від цього не згіркне хлібина.

Тільки хто ж тоді небо прихилить до ваших могил,

Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна…


Ліцеїсти, а чому ми зневажаємо Україну?! За те, що це рідна країна тата і мами, за те, що тут ми вперше почули ніжну колискову пісню, за те, що тут ми вперше босими ногами бігали по росяній траві, за вишневі сади, за лани золотої пшениці?! Так, сьогодні Україна переживає не найкращі часи. Але її майбутнє у ваших руках. Саме ви є ковалями свого щастя.

У нинішньому році Україна відзначає також 450 – річчя створення ^ Пересопницького Євангелія ( 1556-1561 рр.). Це переклад на « просту мову» канонічного Єванггелія – найважливішої пам’ятки української книжної і народної мови ХVI ст.,незрівняним зразком українського живопису. Пересопнецьке Євангеліє є свідченням завершення процесу формування української народності. Його справедливо називають українською Першокнигою - національним надбанням, символом духовного відродження України. Це справжній шедевр європейського книжкового мистецтва середини ХVI ст. Крім того, саме на Пересопницькому Євангелії й Конституції присягають на вірність народові України Президенти Української Держави під час інавгурації.

Демонстрація ролика №4


ІІІ. Підбиття підсумків уроку.

Дорогі ліцеїсти, ви – майбутнє України. Саме у ваших руках майбутнє нашої держави. Я знаю, що у ваших щирих серцях живе і житиме велика і священна любов до Батьківщини. Пам’ятайте, що любити Україну треба не тільки словами, а й добрими ділами, гарними вчинками множити багатства рідної землі. Вам орати, вам сіяти, вам вчити, вам творити нове життя. Будьте достойними своїх предків, любіть Україну, бережіть волю і незалежність її.

А зараз на знак любові до Батьківщини, єдності нашого народу візьмемося міцно за руки і докажемо всім, що ми нероздільні, нездоланні, і що гуртом не тільки батька добре бити, а й Україну розбудовувати і зміцнювати.

Звучить пісня про Україну.


Демонстрація ролика №5.



Схожі:

Тема уроку: Україна – наш спільний дім. Мета iconТема уроку: Україна – наш спільний дім
Мета: розширити знання учнів про Україну, як наш спільний дім; формувати громадянські якості: патріотизм, людяність,повагу до людей...
Тема уроку: Україна – наш спільний дім. Мета iconТема: Україна – наш спільний дім Мета
Мета: Узагальнити та систематизувати знання учнів про Україну, її історію, державні та народні символи
Тема уроку: Україна – наш спільний дім. Мета iconУрок- «Україна наш спільний дім» Мета
Мета: Поглибити знання учнів про нашу державу – Україну; продовжувати вивчати історію рідного краю та його героїчне минуле; формувати...
Тема уроку: Україна – наш спільний дім. Мета iconМетодичні рекомендації щодо проведення першого уроку в загальноосвітніх навчальних закладах, що буде проведений 1 вересня
Перший урок в українських школах буде присвячений темі "Україна наш спільний дім"
Тема уроку: Україна – наш спільний дім. Мета iconКонспект Першого уроку " Україна-наш спільний дім" Мета
України, шляхом становлення незалежності Української держави; розширити і поглибити поняття громадянсь¬кості, розвивати в дітей прагнення...
Тема уроку: Україна – наш спільний дім. Мета iconУрок «Україна наш спільний дім» Мета
Поглибити знання учнів про нашу державу – Україну; продовжувати вивчати історію рідного краю та його героїчне минуле; формувати громадянські...
Тема уроку: Україна – наш спільний дім. Мета iconНаказ №39 Про проведення районного конкурсу «Земля-наш спільний дім» серед учнівських колективів
Всеукраїнський конкурс «Земля-наш спільний дім», з метою активізації участі учнівської молоді в природоохоронній роботі та екологічному...
Тема уроку: Україна – наш спільний дім. Мета iconМетодичні рекомендації до проведення у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України Першого уроку: "Україна наш спільний дім"
Дня Незалежності України— головне державне свято на честь прийняття Верховною Радою урср акту проголошення незалежності України,...
Тема уроку: Україна – наш спільний дім. Мета iconНаказ №55 Про проведення районного конкурсу колективів екологічної просвіти загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів (агітбригад) «Земля наш спільний дім»
Всеукраїнського конкурсу колективів екологічної просвіти загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів (агітбригади) «Земля...
Тема уроку: Україна – наш спільний дім. Мета iconПлан-конспект заняття правового гуртка «Дебати» за темою «Україна – наш спільний дім»
Представлення теми та очікуваних результатів навчального заняття (робота в парах, бесіда) – 3-5 хв
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи