Історія села Жван Жван 2010 icon

Історія села Жван Жван 2010




Скачати 61.05 Kb.
НазваІсторія села Жван Жван 2010
Дата конвертації25.01.2013
Розмір61.05 Kb.
ТипДокументи


Історія

села Жван




Жван - 2010

Як і кожне село, місто нашої країни наше село має свою історію. Як каже найстаріша жителька нашого села - наше село давнє. Коріння його сягає у глибину середини ХV століття.

Щодо назви села - існує кілька легенд. Згідно розповідей старожилів – село названо на честь відомого полководця Жвангурського.

Існує ще одна версія. Кажуть, що знаменитий гуморист Жванецький родом із Поділля, а хто знає, може його предки і є засновниками нашого села? Ця версія до кінця ще не вивчена.

А ось наступний переказ більш правдоподібний. Здавна Поділля було ласим для ворогів. Часто нападали на нашу землю татари. Вони грабували, спалювали села, забирали молодь у полон.

Вверх від нас по Дністрі в Камянець-Подільській губернії було село Жванчик. Село маленьке, але багате. Під час чергового нападу татар на село Жванчик, рятуючись від ворогів, два брати, завчасно збудувавши пліт, вночі попливли за течією по річці. Пливли довго… На світанку дістались до гирла нашої річечки (де вона впадає у Дністер). Щоб заховатись від погані втікачі знайшли захисток у нашій місцевості.

Облюбували долину, окутану горбами. Гарна схованка від ворога! Тут і поселились. Згодом розрослось велике село і назвали його Жван, також найменували Жваном річку, яка протікає посеред долини.

І ще є одна версія назви нашого села. Наша річка є зборищем води ярів, горбів, полів, між якими розкинулось наше село. Глиняний посуд для зберігання води, зерна називали збан. Під впливом мовних явищ: асиміляції, дисиміляції звуків у слові збан, стали називати нашу річку та наше село Зван, а потім Жван. Ще і досі сусіди-старожили з інших сіл називають наше село Зван.

По даних Камянець-Подільського архієпископства записано, що село Жван було засновано в ХV ст. , а саме в 1454р.

Село Жван знаходиться в долині оповитій із західної та східної сторони крутими горами. До приходу села Жван належить село Бернашівка, яка знаходиться на південь від Жвану. Посередині обох сіл протікає річка Жван, за назвою якої і названо село. Місцевість в кліматичному відношенні сприятлива. Грунти здебільшого чорноземи, але трапляються піщані, глинясті та кам’янисті.

Народонаселення – малороси православного віросповідання. Чоловіків було 1241, а жінок – 1184.

Селяни внаслідок наявності надільної землі, обробляли її за частину урожаю у місцевого землевласника у Жвану і в сусідніх селах. Крім землеробства займалися ремеслом: гончарством, ковальством, а особливо чоботарством.

В 15 столітті Жван був колонізаційним центром і в 1454 році належав пану Федору Бучацькому. Біля половини 16 століття Жван був спустошений і на його місці було тільки попелище. До кінця того ж століття Жван знову був заселений.

В 1638 році власник села Жван Михайло Станіславський виклопотав для села Магдебурзьке право.

Місцева Свято Успенська церква села Жван побудована, як ми можемо побачити із напису, вирізаного на церковних дверях, в 1740 році. Дана церква дерев’яна, трьох купольна, побудована у вигляді корабля. Іконостас 1882 р. – чотирьохярусний, недалеко від церкви дерев’яна дзвіниця.




20 квітня 1678 року Жван було перейменовано на Жвангород ( на честь польського полковника Жвангурського), а коли розпочалась Національно-визвольна війна українського народу проти польського панування під проводом Б. Хмельницького, знову було відновлено назву Жван в 1651 році.

В 1776 році в селі нараховувалось 186 дворів, селянам належало 1657 десятин землі (майже всі косогори, пасовища), пану – 662 десятини, церкві – 79 десятин найкращої землі.

В середині ХVІІІ ст. польські пани примушували селян відбувати панщину, переслідували за те, що вони розмовляли українською мовою, за православну віру.

Селяни ненавиділи свого пана і були учасниками повстання Коліївщина.

Жителі села зазнавали нападів кримських татар та турків. Після першого поділу Польщі в 1773 році територія Жвану, як і інших навколишніх сіл була приєднана до Росії.

Після скасування кріпосного права значна частина селян втратила землі і чоловіки пішли по наймах у Бессарабію та навколишні села Хоньківці, Барнашівку, Галайківці, Березову та в інші села. Там вони виконували різні роботи. Основне заняття жванчан - землеробство. Але поряд з ним люди займалися скотарством, особливо розводили овець. З вовни ткали полотно, верети, які продавали на ярмарках в Мурованих Курилівцях, Кукавці, Калюсі, Могилів-Подільському, Вербівцях.

Роки 1905-1907 були роками незадоволення безземельних селян проти місцевих куркулів. Село жило разом з країною тими ж подіями.

Школи до 1903 року не було. Грамоти навчали попи і дяки. Та не всім було доступно її одержати. В 1904 році була відкрита церковно-приходська школа з трирічним терміном навчання. Навчання проводив один учитель. В ній було від 40 до 55 учнів. Приміщення школи – один клас і квартира учителя.

Першим учителем з 1905 по 1908 рік був Лотоцький, потім із 1908 по 1917 рр. був Султановський Олександр Федорович.

В школі вивчали Закон Божий, російську мову, арифметику, каліграфію, малювання, співи.

Багато жителів Жвану з повагою згадували про вчителя Султановського, який щиро ставився до учнів, на Новий рік давав подарунки, старшим школярам видавав читати заборонену літературу (Т. Шевченка,

С. Руданського).

Першу звістку про революцію 1917 року в село приніс Стародуб Фома Григорович. На приміщені школи було вивішено червоний прапор.

В 1920 році в селі була відкрита початкова школа із трьох класів. В 1922 році на землях, які належали попові Снігурському, розмістилась частина села – хутір Кукурівка. В Червону армію було призвано багато чоловіків, 64 з них загинула в роки громадянської війни.

Колективізація в селі Жван розпочалась в 1929 році і закінчилась в 1933 році. В селі було організовано три колгоспи: 1929 рік – «Червоний прапор» (центральна частина села), 1930 рік – «Новий працівник», що в1934 році був перейменований в імені Кірова (голова – Невлад Олексій), 1932 рік колгосп

«Нове життя» ( голова – Попович Іван Степанович).

В 1929 році була створена партійна організація ( секретар – Адамович). Тоді ж в село прибули двадцятип’яти тисячники: Савельєв І. К., Тодоров Я. В., Кіріченко В. П., Захаров В. П. Вони залишились в селі і надалі, створивши сім’ї.

Відбувалось розкуркулення: розкуркулено 15 сімей.

В 1929 році була створена комсомольська організація

( секретар – Захаров)

В 1933 році відкрилась Жванська семирічка. Перший випуск 7 класу був у 1934 році.

1932 - 1933 рік – голодомор на Україні, який не оминув і наше село. Майже сотня жванчан померли голодною смертю, а в той час сталінське керівництво проводило хлібозаготівлі, забираючи останні залишки продуктів харчування. Даний проміжок часу ми відносимо до темних сторінок нашої історії.

В 1936 році був побудований двоповерховий будинок середньої школи, а в 1938 році відкрито середню школу, перший випуск якої був у 1941 році.

За часів колективізації було зруйновано церкву, а збудовано в центрі села клуб – осередок культурного життя. До клубу було прибудовано кімнату – приміщення для бібліотеки та кінобудку.

В 1931 році село Жван прибув перший трактор (тракторист Бронь В.П.). Створювались колгоспні ферми: великої рогатої худоби, свиноферма, птахоферма, вівцеферма, конюшні, пасіка. Руками колгоспників було посаджено яблуневий сад площею 125 га, виноградник. Вирощувались зернові, овочеві культури, а з технічних – тютюн.

1941 рік – бандитський напад гітлерівської Німеччини село відчуло з перших днів. Активну участь у битві за Дністер в 1941 році взяли жителі села Тодоров Я. М., Толочний В. І., Рудий А. Ф., Векленко С. І. Вони, перебуваючи у доті, знищили понад 700 румунсько-німецьких загарбників на території

с. Барнашівка Могилів-Подільського району. Активну участь в боях Великої Вітчизняної війни прийняли майже всі дорослі чоловіки села , з них полягли смертю хоробрих – 152 чоловіки.



В дні Великої Вітчизняної війни проявили мужність і відвагу, залишившись живими: Ткачик І. І. – нагороджений двома орденами «Слави», Василишин В.С. – кавалер двох орденів «Слави», Боднаревський П. А. – орденом Червоного бойового прапора, Костенюк І. П. – орденом Бойового Червоного Прапора.

1945 рік - свято Перемоги.

1947 рік – голод. Багато населення вимерло. Створено було патронат.

1955 рік – об’єднано три колгоспи в один – «Червоний Прапор», який існував до 1987 року, перейменовано в «Нове життя» .

1979 рік – відкрито добротний торговий комплекс, в склад якого входили магазини «Промислові товари», «Продукти», «Господарські товари».

1985 рік – відкрито Сільський Будинок Культури –директор

Васелишин В. С., завідуюча бібліотекою – Векленко С. В.

1986 рік – відкрито дитячий садок «Берізонька» - радість для батьків та дітей. На деякий час припинив свою діяльність. Але в 2006 році відновив свою роботу.

В 2006 році загальноосвітню середню школу І –ІІІ ст.. було реорганізовано в навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад» з 12-ти річним терміном навчання, в якому тепер навчається 95 учнів.







Схожі:

Історія села Жван Жван 2010 iconНвк с. Жван Дідик Л. В. Нвк «сзш І-ІІІ ст. №1 гімназія»

Історія села Жван Жван 2010 iconДідик Л. В. Нвк с. Жван
Б. Хмельницького та розвиток культури на українських землях; розвивати вміння працювати з картою, складати зв’язну, послідовну розповідь,...
Історія села Жван Жван 2010 iconРозпорядження від 16 січня 2012 року №17 Про відкриття додаткової групи виховання дітей та введення штатних одиниць Відповідно до статей 6, 22 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»
Михайлівці та з метою збереження температурного режиму в навчально-виховних комплексах с. Бахтин, с. Жван, клопотання відділу освіти...
Історія села Жван Жван 2010 iconПро підсумки проведення конкурсу «Космічні фантазії»
Лучинець– 2 роботи, нвк «днз-знз» с. Рівне – 1 робота, нвк «днз-знз» с. Конищів – 1 робота, нвк «днз-знз» с. Жван – 4 роботи, сзш...
Історія села Жван Жван 2010 iconІсторія села Мала Вільшанка
Вивчення історії села Мала Вільшанка ніхто не займався, а тому складністю даної роботи було перш за все зібрання, узагальнення і...
Історія села Жван Жван 2010 iconЗашкільняк Леонід Опанасович робоча програма
За напрямом підготовки 0303 – історія, спеціальностями 030301 – історія, 030301 – історія, 030303 – архівознавство. – Львів: Львівський...
Історія села Жван Жван 2010 iconПредмети суспільно-гуманітарного спрямування
У 2010 —2011 навчальному році учні 6 10 класів навчатимуться за програмою “Історія України. Всесвітня історія. 5 – 11 класи”, котра...
Історія села Жван Жван 2010 iconПредмети суспільно-гуманітарного спрямування
У 2010 —2011 навчальному році учні 6 10 класів навчатимуться за програмою “Історія України. Всесвітня історія. 5 – 11 класи”, котра...
Історія села Жван Жван 2010 iconУ назвах – історія села
Вона сягає в глибину віків. У східній частині села височить пагорб, який називається Татарка. Пагорб має площу у 21 га, а назва походить...
Історія села Жван Жван 2010 iconТема: Історичні пам’ятки села Боремель
Матеріали до уроку: Дорошенко Д. Нарис історії України. Львів 1991р. С. 340-344; Турченко Ф. Історія України. 9 клас. С. 23-31, 104-112;...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи