Методичні вказівки до лабораторних робіт з теоретичних основ електротехніки цикл з для студентів електроенергетичного та icon

Методичні вказівки до лабораторних робіт з теоретичних основ електротехніки цикл з для студентів електроенергетичного та




НазваМетодичні вказівки до лабораторних робіт з теоретичних основ електротехніки цикл з для студентів електроенергетичного та
Сторінка1/2
Дата конвертації16.11.2013
Розмір0.67 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ "КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"


          1. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ

ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ

ЦИКЛ З

для студентів електроенергетичного та

електротехнічного профілів всіх форм навчання


Київ 2006

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ "КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"


          1. ^
            МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ

ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ

ЦИКЛ З

для студентів електроенергетичного та електротехнічного профілів всіх форм навчання


Затверджено на засіданні кафедри теоретичної електротехніки,

протокол N 5 від 17 січня 2006 р.


Київ 2006

Методичні вказівки до лабораторних робіт з теоретичних основ електротехніки. Цикл 3. Для студентів електроенергетичного та електротехнічного профілів всіх форм навчання /Укладачі: В.С.Бойко, І.А.Курило, Перетятко Ю.В., В.А.Святненко, А.А.Баран. .– К.: НТУУ “КПІ” 2001.– 48с.


Укладачі: Валерій Степанович Бойко

Ігор Анатолійович Курило

Вадим Анатолійович Свят ненко

Юлія Володимирівна Перетятко

Анатолій Олексійович Баран


Відповідальний редактор: А.А.Шуляк


ЗМІСТ
            1. ^ Лабораторна робота N 31

Дослідження трифазного електричного кола при з'єднанні джерела і

приймача зіркою 5

            1. Лабораторна робота N 32

Дослідження трифазного електричного кола при з'єднанні приймача

трикутником 15

            1. Лабораторна робота N 33

Дослідження пасивного чотириполюсника змінного струму 24

            1. Лабораторна робота N 34

Дослідження перехідних процесів у колах RL, RC та RLC 30


Список рекомендованої літератури 41


^ ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №31

ДОСЛІДЖЕННЯ ТРИФАЗНОГО ЕЛЕКТРИЧНОГО КОЛА

ПРИ З'ЄДНАННІ ДЖЕРЕЛА І ПРИЙМАЧА ЗІРКОЮ

Мета роботи:

1) ознайомити студентів з особливостями симетричних та несиметричних режимів трифазного електричного кола при з'єднанні приймачів зіркою з нульовим проводом та без нього;

2) навчити студентів побудові суміщених векторних діаграм напруг та струмів для різних режимів.


^ 31.1. СТИСЛІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Генерування, розподіл та споживання електричної енергії на промисловій частоті звичайно реалізується за допомогою трифазних систем, які складаються з трифазних джерел, споживачів та ліній електропередачі. Трифазне джерело генерує, як правило, симетричну систему електрорушійних сил (ЕРС), що є сукупністю трьох синусоїдних ЕРС однакової частоти та амплітуди, зсунутих за фазою на кут . Електричне коло, в якому діє трифазне джерело, називається трифазним. Ділянка трифазного кола, через яку проходить один і той же струм, називається фазою цього кола. Вирізняють фази джерела, приймача та лінії електропередачі. Їх позначають початковими літерами латинського алфавіту А, В, С. Приймач, який отримує енергію від трьох фаз трифазного джерела, називається трифазним. Миттєві значення ЕРС окремих фаз джерела позначають: , , . Відповідно діючі значення ЕРС , , .

На практиці застосовуються зв'язані трифазні системи, в яких ЕРС окремих фаз джерела з'єднані зіркою (рис.31.1), або трикутником.

Рис. 31.1

Вважаємо, що внутрішні опори окремих фаз трифазного джерела дорівнюють нулю.

Спільний вузол фазних ЕРС називається нульовим, або нейтральним вузлом генератора ^ N.

Напруги між затискачами А, В, С та нульовою точкою N трифазного джерела

; ;

називаються фазними напругами джерела. Напруги між затискачами А, В, С трифазного джерела

; ;

називаються лінійними напругами джерела.

На рис. 31.2 показана векторна діаграма напруг трифазного симетричного генератора з прямою послідовністю фаз.

Рис. 31.2

Враховуючи, що , з векторної діаграми одержимо:

; ;

Отже, діючі значення лінійної та фазної напруг в симетричному трифазному джерелі зв'язані між собою співвідношенням . Трифазний приймач називається симетричним, якщо комплексні опори всіх його фаз однакові. Трифазне коло називається симетричним, якщо воно складається з симетричного генератора, симетричного приймача та симетричної трифазної лінії. В симетричному трифазному колі трифазні системи струмів і напруг також будуть симетричними. Режим трифазного кола, в якому трифазні системи напруг і струмів симетричні, називається симетричним.

Якщо опори фаз джерела та приймача з’єднані зіркою, отримаємо чотири-провідне трифазне коло, в якому нульові точки генератора N ,та споживача N’ з'єднані нульовим (нейтральним) проводом (рис. 31.3). Нульовий провід використовується для забезпечення незалежності режиму кожної з фаз від зміни навантаження інших фаз.

Рис. 31.3

Режим трифазного кола при з’єднанні фаз генератора та приймача зіркою розраховують звичайно методом двох вузлів. Спочатку визначають напругу між нульовими точками:

(31.1)

де , , , - комплексні провідності фаз споживача та нейтрального проводу:

, , , (31.2)

Далі за другим законом Кірхгофа обчислюються напруги на фазах приймача:

, , (31.3)

Напрямок струмів в фазах та в нульовому проводі звичайно обирають таким, як на рис. 31.3.

Тоді:

;

;

;

або

Чим меншим буде опір , тим меньшою буде напруга зміщення нейтралі , і тим менше відрізняються напруги споживача від однойменних фазних напруг трифазного джерела. Якщо нульовий провод відсутній (), розрахунок ведуть у тій же послідовності, але при цьому

При відсутності нульового проводу рационально використовувати не фазні, а лінійні напруги генератора. В цьому випадку фазні напруги споживача визначають за формулами:

; ;

Струм та напругу симетричного трифазного кола звичайно розраховують тільки для однієї фази, наприклад, для фази А. Дійсно, як випливає з (31.1), при , напруга між нульовими точками дорівнює нулю, незалежно від величини опору . При цьому та . Тоді струми інших фаз будуть дорівнювати: ;

У трифазному електричному колі виконується баланс потужностей, зокрема, сумарна активна потужність всіх фаз генератора дорівнює сумарній активній потужності трифазного споживача.

У чотирипровідному трифазному електричному колі сумарну активну потужність вимірюють за допомогою трьох ватметрів (рис.31.5). Кожен з них вимірює активну потужність, яка генерується однією з фаз джерела:

; ; ,

де , , - кути зсуву фаз, відповідно, між фазними напругами генератора , , та струмами , , .

У трипровідному трифазному електричному колі активну потужність, що споживається трифазним приймачем, визначають як суму показів двох ватметрів, підключених за схемою рис. 31.б:

, ,

де - кут зсуву фаз між лінійною напругою та струмом ; - кут зсуву фаз між лінійною напругою та струмом . Слід враховувати, що один з кутів ( або ) за модулем може перевищувати 90 градусів. У цьому випадку стрілка електродинамічного ватметра відхилиться вліво від нулевої відмітки шкали. У цьому випадку перемикач полярності ватметра з положення "+" переводять в положення "-" і показ ватметра записують від'ємним.

Результати вимірювань, чи розрахунків струмів та напруг трифазного кола, супроводжують побудовою суміщеної векторнї діаграми. На рис. 31.4, як приклад, наведена суміщена векторна діаграма трифазного кола, зображеного на рис.31.3 при несиметричному навантаженні фаз, коли комплексні опори та - мають активно-індуктивний, а -активно-ємнісний характер. Опір - суто активний.

Рис. 31.4

При побудові діаграми комплексний потенціал нульової точки генератора рекомендується вважати нулевим. На діаграмі позначаються комплексні напруги фаз генератора.

За результатами вимірювань діаграма будується у такій послідовності:

1) 3 точок ^ А, В, С роблять засічки радіусами, які в масштабі дорівнюють, відповідно, напругам , , . Місце перетину цих засічок відповідає точці N'; будуються вектори , , та .

2) 3 точки N' згідно з масштабом струмів, відкладають вектори струмів , , . Геометрична сума векторів , , дорівнює вектору струму в нульовому проводі.

Під час експерименту кути зсуву фаз визначають за допомогою фазометра, чи обчислюють через покази ватметра, вольтметра та амперметра. При цьому слід чітко уявляти, відносно якої напруги визначається кут (фазної або лінійної, генератора або споживача), в залежності від того, куди підключена обмотка напруги вимірювального приладу.


^ 31.2. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Що називається симетричною системою трифазних ЕРС, напруг, струмів?

2. Що розуміють під фазою трифазного кола ?

3. Які переваги мають трифазні системи порівняно з однофазними?

4. Дати визначення поняттям : "симетричний приймач", "симетричне трифазне коло", "симетричний режим трифазного кола".

5. Які співвідношення між фазними та лінійними напругами і струмами при симетричному режимі ?

6. Яке призначення нульового проводу в трифазному електричному колі ?

7. Як будується суміщена векторна діаграма трифазного кола ?

8. Як виміряти активну потужність трифазного споживача ?

9. Як визначити кут зсуву фази між напругою і струмом, користуючись амперметром, вольтметром та ватметром ?


^ 31.3. ОПИС ЛАБОРАТОРНОЇ УСТАНОВКИ

Трифазним джерелом енергії є блок трифазної напруги навчально-дослідного стенду (НДЛС), який складається а трьох незалежно регульованих від 0 до 39В джерел синусоїдної напруги частотою 50 Гц. Зсув фази між напругами дорівнює 120 електричних градусів. Максимальний струм кожного джерела 1 А. Діючі значення напруг і струмів вимірюються універсальними електронними приладами. Активні потужності вимірюються ватметрами електродинамічної системи. Досліджуване електричне коло складається на наборному полі стенду.


^ 31.4 ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ.

1. З'єднати зіркою окремі фази трифазного джерела (рис.31.1).

2.У відповідності з номером бригади встановити напруги кожної в фаз однаковими у межах, зазначених в табл. 31.1.


Таблиця 31.1

Номер бригади

1

2

3

4

5

6

7

8

, B

8

9

10

11

12

13

14

15


3. Виміряти фазні та лінійні напруги симетричного трифазного джерела. Результати вимірювань занести до табл.31.2 (режим 1).

4. Поміняти місцями полюси джерела фази А. Знову виміряти фазні та лінійні напруги трифазного джерела. Результати вимірювань занести до табл.31.2 (режим 2).

Таблиця 31.2




Режим



























1

























2























5.Відновити схему симетричного трифазного джерела, яка відповідає режиму 1.

6. Скласти на наборному полі схему, що зображена на рис. 31.5. Виміряти та занести до табл. 31.3 значення напруг, струмів та потужностей для таких режимів:

а) симетричне активне навантаження ;

б) обрив однієї з фаз при симетричному активному навантаженні;

в) несиметричне активне навантаження;

г) несиметричне різнохарактерне навантаження .

Значення та характер опорів , , в фазах приймача обираються за вказівкою викладача.

Рис. 31.5c


Таблиця 31.3

Режим


































а































б































в































г
































7. Перетворити схему рис.31.5 до вигляду, зображеного на рис.31.6. Для цього слід вилучити нульовий провід та ватметр фази С. Крім того, кінці обмоток напруги ватметрів фаз А та В слід з'єднати між собою і підключити до фази С джерела.

Рис. 31.6

Виміряти величини, зазначені в табл. 31.4 для таких режимів:

а) симетричне активне навантаження ;

б) обрив однієї з фаз при симетричному активному навантаженні;

в) коротке замикання в одній з фаз при симетричному активному навантаженні;

г) несиметричне активне навантаження;

д) несиметричне різнохарактерне навантаження .

Значення та характер опорів , , в фазах приймача обирають за вказівкою викладача.

Таблиця 31.4

Режим








































а





































б





































в





































г





































д






































^ 31.5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКСПЕРИМЕНТУ

Всі розрахунки проводяться в системі CI . Записи експериментальних даних – в кратних одиницях (міліамперах, міліватах тощо).

31.5.1. Для режиму 1 (табл. 31.2) впевнитися, що виконується співвідношення

31.5.2. Для режиму 2 (табл.31.2) за допомогою векторної діаграми визначити величину лінійних напруг , , через відомі фазні напруги та порівняти їх з вимірами цих напруг.

31.5.3. За даними експериментів, наведеними в табл. 31.3 та 31.4, побудувати суміщені векторні діаграми напруг і струмів для кожного з досліджених режимів.

31.5.4. Для досліджених режимів обчислити комплексні значення опорів фаз навантаження , , , використовуючи значення величин наведених у табл. 31.3. Результати обчислень занести до табл. 31.5

31.5.5. Вважаючи відомими лінійні напруги та комплексні опори фаз навантаження схеми рис. 31.6, розрахувати та занести до табл. 31.5 значення напруг, струмів та потужностей для зазначених викладачем режимів

Таблиця 31.5

Ре­жим

Задані величини

Обчислені значення













A

B

C

























а











































б











































в











































г











































д












































31.5.6. Порівняти результати розрахунків та експериментальні дані.

31.5.7. Зробити висновки по роботі:

а) про вплив нейтрального проводу на режим роботи трифазного електричного кола;

б) про вплив зміни характеру та величини опорів навантаження на напруги окремих фаз при наявності нейтрального проводу та при його відсутності.


^ 31.6. ЗАВДАННЯ ДЛЯ УЧБОВО - ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ

31.6.1. Проаналізувати, за яких умов послідовність чергування фаз напруг приймача стане зворотньою у порівнянні з послідовністю чергування фаз генератора в схемі, що зображена на рис. 31.6.

31.6.2. Визначити, за яких умов один з ватметрів схеми рис. 31.6, при симетричному навантаженні:

а) показує нуль;

б) дає від'ємний показ.



              1. ^ ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №32

ДОСЛІДЖЕННЯ ТРИФАЗНОГО ЕЛЕКТРИЧНОГО КОЛА ПРИ

З'ЄДНАННІ ПРИЙМАЧА ТРИКУТНИКОМ.

Мета роботи:

1) ознайомити студентів з особливостями симетричного та несиметричного режимів трифазного електричного кола при з'єднанні споживачів трикутником;

2) навчити студентів побудові суміщених векторних діаграм для різних режимів роботи.


^ 32.1. СТИСЛІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ.

Загальна характеристика трифазного електричного кола та основні положення щодо нього наведені у методичних вказівках до лабораторної роботи №31. Розглянемо особливості роботи та розрахунку трифазного кола при з'єднанні споживачів трикутником.

Початки обмоток трифазного джерела позначають літерами ^ А, В, С, а їх кінці, відповідно, літерами х, у, z. При з'єднанні обмоток джерела трикутником, об'єднуються кінець першої обмотки х з початком другої В, кінець другої у з початком третьої С, а кінець третьої z з початком першої А, як це показано на рис. 32.1. Вузли трикутника навантаження позначають літерами А', В', С'. Вони з'єднуються з затискачами А, В, С джерела лінійними проводами А-А', В-В', С-С’.

Рис. 32.1


Кожна обмотка джерела називається фазою джерела. Кожний опір навантаження , , називається фазою навантаження. Фази джерела та навантаження характеризуються фазними напругами та фазними струмами. Струми в лінійних проводах називаються лінійними. Фазні напруги джерела позначають: , , . За другим законом Кірхгофа: . У потужного трифазного генератора опорами фазних обмоток можна знехтувати і вважати, що в кожній фазі напруга дорівнює ЕРС (рис. 32.1):

; ; .

Лінійні напруги на початку трифазної лінії електропередачі дорівнюють відповідним фазним напругам трифазного джерела. Лінійні напруги в кінці трифазної лінії електропередачі дорівнюють відповідним фазним напругам трифазного споживача. Напруга на проводах лінії, відрахована у напрямку лінійного струму, називається спадом напруги на лінії і позначається: , , . Напрямки позитивного відліку струмів, напруг та ЕРС при з'єднанні трикутком обмоток джерела і опорів навантаження по­казані на рис. 32.1.

Трифазне джерело буде симетричним, якщо система його ЕРС симетрична, а комплексні опори всіх фаз дорівнюють один одному:

; ; ;

Симетрична трифазна лінія електропередачі має однакові опори лінійних проводів: . Трифазне навантаження буде симетричним, якщо комплексні опори всіх його фаз дорівнюють один одному: . Трифазне електричне коло, складене а симетричного джерела, з'єднаного з симетричним навантаженням симетричною лінією електропередачі, буде симетричним.

У симетричному трифазному колі:

1) лінійні струми , , утворюють симетричну систему:

; , де .

2) фазні струми також утворюють симетричну систему:

;

3) діюче значення лінійного струму в більше за фазне:

4) взаємне розміщення векторів фазних та лінійних струмів при прямій послідовності фаз показане на рис. 32.2.

Рис. 32.2

У трифазному колі рис.32.1 лінійні струми зв'язані рівнянням за першим законом Кірхгофа: . Лінійні та фазні струми зв'язані також першим законом Кірхгофа :

для вузла

для вузла (32.1)

для вузла

Напруги, обумовлені цими струмами в опорах лінії та споживача, зв'язані з напругою джерела рівняннями за другим законом Кірхгофа:

;

;

;

.

Напруга та струм у кожному з опорів зв'язані законом Ома:

; ; ;

; ; .

Розрахунок струмів у трифазному колі, при з'єднанні приймачів трикутником та відомих лінійних напругах, виконується за формулами:

; ; .

Лінійні струми розраховують за рівняннями (32.1).

Якщо лінійні проводи мають опори, якими знехтувати не можна, розрахунок слід виконувати у такій послідовності:

1) перетворити трикутник опорів навантаження на еквівалентну зірку;

2) розрахувати лінійні струми за методикою розрахунку зірки без нульового проводу, наведеною в лабораторній роботі №31;

3) за другим законом Кірхгофа через відомі лінійні струми роз­рахувати напруги на лінійних поводах та фазах споживача;

4) за законом Ома обчислити струми в фазах споживача, з'єдна­ного трикутником.

Результати розрахунків або вимірювань струмів та напруг доцільно ілюструвати побудовою векторної діаграми кола. Приклад такої діаграми для електричного кола, зображеного на рис. 32.4 з активними опорами лінійних провідників та фаз навантаження наведений на рис. 32.3.

Рис. 32.3

Користуючись вимірами активних потужностей та , діючих значень всіх струмів та напруг цього електричного кола. подібну діаграму будують у такій послідовності:

1)У масштабі напруг будують трикутник векторів лінійних напруг джерела, при цьому спочатку горизонтально відкладають вектор потім знаходять положення точки А, роблячи засічки з кінців вектора (з точки В - радіусом який дорівнює , а з точки С - радіусом, що дорівнює у масштабі напрузі ).

2) Обчислюють за показом першого ватметра і сам кут . У масштабі з довільної точки малюнку відкладають вектор під кутом до напруги . Подібним чином обчислюють , та кут . Вектор струму відкладають під кутом до напруги . Проміжна перевірка виконується за першим законом Кірхгофа побудовою вектора струму :

. (32.2)

Для перевірки порівняємо величину із значенням, виміряним під час досліду. Якщо перевірка не виконується, необхідно послідовно змінювати знаки кутів та до виконання рівняння (32.2).

3) Із точок ^ А, В, С відкладають вектори спадів напруг на проводах лінійних проводів. З’єднуючи точки А', В', С', одержують вектори напруг навантаження. Таким чином знаходимо напруги, , на затискачах споживача. Для перевірки правильності побудови діаграми порівнюємо ці напруги з виміряними під час досліду.

4) За першим законом Кірхгофа лінійні та фазні струми зв’язані між собою залежностями:

, , (32.3)

Отже, з кінців відповідного вектора лінійного струму радіусами, які дорівнюють значенням фазних струмів приймача , , робимо засічки, які дають можливість визначити вектори , , . Виз­начаємо кути зсуву фаз , , між напругою та струмом на кожному з опорів трикутника навантаження. Ці кути не повинні перевищувати 90 градусів і відповідати характеру підключеного до електричного кола споживача.

Остаточна перевірка розрахунків електричного кола виконується за рівнянням енергетичного балансу.


^ 32.2. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Що розуміють під трифазною симетричною системою ЕРС ?

2. Яке трифазне електричне коло називають симетричним ?

3. Що розуміють під фазою трифазного електричного кола ?

4. Які можливі способи з'єднання трифазного генератора а три­фазним приймачем ?


5. Як з'єднати трикутником: а) фази джерела; б) фази приймача ?

6. Які напруги називаються: а) фазними; б) лінійними (міжфаpними)? Як умовились відраховувати їх позитивні значення при з’єднанні трикутником?

7. Які співвідношення між фазними та лінійними струмами і нап­ругами в симетричному трифазному колі при з'єднанні трикут­ником?

8. Як розрахувати струми в трифазному колі при з'єднанні прий­мача трикутником через відомі комплексні лінійні напруги , , на вході лінії, та комплексні опори фаз , , . У двох випадках:

а);

б) .

10. Як вимірюється активна потужність трифазного кола ?

11. Як визначити кут зсуву фаз між напругою та струмом, користу­ючись показами амперметра, вольтметра і ватметра ?


^ 32.3. ОПИС ЛАБОРАТОРНОЇ УСТАНОВКИ

Трифазним джерелом енергії є блок трифазної напруги навчально-дослідного стенду (НДЛС), який складається з трьох незалежно регульованих від нуля до 39 В джерел синусоїдної напруги частотою 50 Гц. Зсув фази між напругами дорівнює 120 електричних градусів. Максимальний струм кожного джерела 1А. Діючі значення напруг і струмів вимірюються універсальними електрон–ними прила­дами. Активні потужності вимірюються ватметрами електродинамічної системи. Досліджуване електричне коло складається на наборному полі стенду.


^ 32.4. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

32.4.1. На наборному полі НДЛС скласти коло (рис.32.4), з однаковими опорами лінійних провідників , та опорами навантаження .

Рис. 32.4

Занести до таблиці 32.1 значення струмів, напруг та потужностей таких режимів роботи резистивного кола:

1.а - при симетричному навантаженні всіх фаз;

1.б - при обриві лінійного проводу однієї з фаз;

1.в - при відключенні одного з приймачів енергії.


32.4.2. Створити несиметричний режим роботи. Для цього замість активного опору підключити конденсатор С2, а замість активного опору підключити індуктивну котушку L2. Занести до таблиці 32.1 значення струмів, нaпруг та покази ват­метрів, для таких режимів роботи:

2. а - при несиметричному навантаженні фаз;

2. б - при обриві лінійного проводу однієї з фаз;

2. в - при відключенні одного з приймачів енергії.

Режим












































































































1.б




















































1.в




















































2.а




















































2.б




















































2.в




















































Таблиця 32.1

^ 32.5.ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДУ

32.5.1. За даними табл. 32.1 для кожного з досліджених режимів побудувати у масштабі векторно-топографічні діаграми напруг та струмів.

32.5.2. Користуючись діаграмами для дослідів за пунктом 32.4.2 визначити кути зсуву фаз між напругою та струмом кожного приймача енергії. Результати розрахунків занести до табл. 32.2.


Таблиця 32.2

Номер досліду

Кути зсуву фази













2.а










2.6










2.в











32.5.3. Користуючись результатами вимірів напруг, струмів та кутів зсуву фаз, обчислити для всіх досліджених режимів ак­тивну потужність трифазного кола. Зіставити її з сумою пока­зів ватметрів.

32.5.4. Зробити висновки по роботі

а) про вплив несиметрії навантаження на режим роботи трифазно­го електричного кола;

6) про особливості режиму роботи фаз, що залишились в роботі при аварійних ситуаціях в трифазному колі.


^ 32.6. ЗАВДАННЯ ДЛЯ УЧБОВО - ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ

32.6.1. Пояснити, як подати несиметричну систему напруг трьома симетричними складовими.

32.6.2. Активну потужність трипровідного трифазного електричного кола звичайно вимірюють двома ватметрами. Визначити, при яких кутах зсуву фаз симетричного кола:

а) покази ватметрів однакові (); б) показ ;

в) показ ; г) ; д) ; е) .

  1   2



Схожі:

Методичні вказівки до лабораторних робіт з теоретичних основ електротехніки цикл з для студентів електроенергетичного та iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів напрямів підготовки
Нелінійні електричні кола. Методичні вказівки до лабораторних робіт для студентів напрямів підготовки 050701 «Електротехніка та електротехнології»,...
Методичні вказівки до лабораторних робіт з теоретичних основ електротехніки цикл з для студентів електроенергетичного та iconМетодичні вказівки до лабораторних занять (частина 1) Microsoft Word для студентів спеціальностей
Дані методичні вказівки включають 8 лабораторних робіт, по вивченню текстового редактора Word, тематика яких охоплює частину курсу...
Методичні вказівки до лабораторних робіт з теоретичних основ електротехніки цикл з для студентів електроенергетичного та iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «мова sql» для студентів денної форми навчання спеціальності
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Мова sql» для студентів денної форми навчання спеціальності 050....
Методичні вказівки до лабораторних робіт з теоретичних основ електротехніки цикл з для студентів електроенергетичного та iconМетодичні вказівки до лабораторних робіт для студентів денної форми навчання факультету інформатики та обчислювальної техніки Затверджено Методичною радою нтуу „кпі
Загальна фізика. Квантова фізика : методичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів денної форми навчання факультету...
Методичні вказівки до лабораторних робіт з теоретичних основ електротехніки цикл з для студентів електроенергетичного та iconМетодичні вказівки
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни “Основи видавничо-друкарських процесів” для студентів спеціальності “Видавничо-поліграфічна...
Методичні вказівки до лабораторних робіт з теоретичних основ електротехніки цикл з для студентів електроенергетичного та iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт із курсу „основи океанології дніпропетровськ рвв дну
Уміщені методичні вказівки до виконання лабораторних робіт із дисципліни „Основи океанології”. Наведені рекомендації до виконання...
Методичні вказівки до лабораторних робіт з теоретичних основ електротехніки цикл з для студентів електроенергетичного та iconМетодичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» денної та заочної форми навчання
Периферійні пристої. Методичні вказівки до лабораторних робіт для студентів спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» денної...
Методичні вказівки до лабораторних робіт з теоретичних основ електротехніки цикл з для студентів електроенергетичного та iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу " Моделювання і проектування інформаційних систем в економіці " для студентів напряму підготовки 050103
Л.І. Гончар, Т. В. Гончар // Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу „ Моделювання і проектування інформаційних...
Методичні вказівки до лабораторних робіт з теоретичних основ електротехніки цикл з для студентів електроенергетичного та iconМетодичні вказівки до виконання Скопіювати із папки мережеве оточення Server на диск D: робочої станції папку FineReader
Методичні вказівки та індивідуальні завдання до лабораторних робіт з дисципліні “Засоби мультимедіа в нових інформаційних технологіях”...
Методичні вказівки до лабораторних робіт з теоретичних основ електротехніки цикл з для студентів електроенергетичного та iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу „Моделювання систем", для студентів напрямку „Комп’ютерні науки". Тернопіль, 2004. 59с
Р. П. Шевчук., Л.І. Гончар // Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу „Моделювання систем”, для студентів напрямку...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи