Проект Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2009-2010 навчальному році icon

Проект Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2009-2010 навчальному році




НазваПроект Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2009-2010 навчальному році
Сторінка1/2
Дата конвертації28.12.2012
Розмір0.53 Mb.
ТипДокументи
  1   2

Проект


Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики

у 2009-2010 навчальному році


Шкільний курс інформатики в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладах вивчатиметься відповідно до Інструктивно-методичного листа про вивчення інформатики у 2008-2009 навчальному році за програмами, надрукованими у збірнику “Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, пропедевтичних курсів, гуртків. Інформатика”, видавництва “Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р., у науково-методичному журналі “Комп’ютер у школі та сім’ї”, 2003, 2004 р.р., “Навчальною програмою з інформатики для 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів універсального та фізико-математичного профілів”, надрукованою у науково-методичному журналі “Комп’ютер у школі та сім’ї”, №1, 2005 р., «Програмами для профільного навчання. Інформатика», надрукованими у науково-методичному журналі «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах», №4–5, 2006 р. та №2-3, 2008 р.

Розподіл годин на вивчення окремих розділів та методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів видруковано у Інформаційному збірнику МОН №№5, 14-15, 2003 р., №№13-14, 2004, 2005 р.р. та у науково-методичному журналі “Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах”, №1 та №4–5 за 2006 р., №1, 2007 р., №2-3, 2008 р.


Особливості навчальної програми для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів

У 2009 – 2010 навчальному році учні 9-х класів вперше розпочнуть вивчення інформатики за новою програмою (автори І.О. Завадський,
Ю.О. Дорошенко, Ж.В. Потапова) із розрахунку 1 година на тиждень.

Навчальна програма складається з:

  • пояснювальної записки, де визначено мету та завдання навчання інформатики, охарактеризовано структуру навчальної програми, вказано особливості організації навчання інформатики у профільній школі, критерії оцінювання навчальних досягнень, а також наведено рекомендації щодо викладання навчального матеріалу за програмою;

  • змісту навчального матеріалу та вимог щодо рівня навчальних досягнень учнів;

  • додатків, де вказано перелік курсів за вибором, які можуть доповнювати даний курс, та перелік методичної літератури.


Програма, згідно з типовими навчальними планами, розрахована на учнів, які до 9 класу ще не вивчали інформатики.

Розподіл навчальних годин на вивчення розділів програми і кількість практичних робіт може бути таким:


^ 9 клас

(1 година на тиждень, всього - 32 години + 3 години резервного часу)

розділу

Розділ навчальної програми

кількість години

кількість практичних робіт

1

Інформація. Інформаційні процеси та системи.

2




2

Апаратне забезпечення інформаційних систем

3

1

3

Системне програмне забезпечення

7

3

4

Службове програмне забезпечення

3

2

5

Комп’ютерні мережі

6




5.1

Поняття про комп’ютерні мережі. Робота в локальній мережі

3

1

5.2

Основи Інтернету. Всесвітня павутина й пошук в Інтернеті

3

1

6

Основи роботи з текстовою інформацією

4

2

7

Комп’ютерна графіка

7




7.1

Засоби перегляду й перетворення графічної інформації

1




7.2

Основи растрової графіки

3

1

7.3

Основи векторної графіки

3

1



Проте викладання за цією програмою може проводитися і в освітніх закладах, де навчання інформатики починається раніше, ніж з 9 класу.

В цьому випадку ті теми програми, які учні вже вивчали, можуть бути скорочені або замінені уроками узагальнення й систематизації знань з обов’язковим виконанням практичних робіт, що передбачені програмою.

Вивільнений час може бути використаний для поглибленого вивчення інших тем курсу за програмами курсів за вибором «Основи Інтернету» та «Основи комп’ютерної графіки».

Наводимо два варіанти розподілу навчальних годин для тих класів, в яких інформатика вивчалась до 9 класу. Розподіл навчальних годин наведено для учнів, які до 9 класу засвоїли матеріал тем «Інформація. Інформаційні процеси та системи», «Апаратне забезпечення інформаційних систем», «Системне програмне забезпечення», «Основи роботи з текстовою інформацією» та «Основи комп’ютерної графіки».


^ Варіант 1. Поглиблення теми «Основи Інтернету. Всесвітня павутина й пошук в Інтернеті»

розділу

Розділ навчальної програми

Години

Практичні роботи




^ 9 клас (31 година + 4 години резервного часу)







1

Інформація. Інформаційні процеси та системи — узагальнення

1




2

Апаратне забезпечення інформаційних систем — узагальнення

1

№1

3

Системне програмне забезпечення — узагальнення

2

№2–№4

4

Службове програмне забезпечення

3

№5, №6

5

Комп’ютерні мережі

20




5.1

Поняття про комп’ютерні мережі. Робота в локальній мережі

3

№7

5.2

Основи Інтернету — за програмою курсу за вибором «Основи Інтернету»

17

№1–№9 за програмою курсу «Основи Інтернету»

6

Основи роботи з текстовою інформацією — узагальнення

2

№9, №10

7

Основи комп’ютерної графіки — узагальнення

2

№11, №12

8

Резерв навчального часу

4






^ Варіант 2. Поглиблення теми «Основи комп’ютерної графіки»


розділу

Розділ навчальної програми

Години

Практичні роботи




^ 9 клас (33 година + 2 години резервного часу)







1

Інформація. Інформаційні процеси та системи — узагальнення

1




2

Апаратне забезпечення інформаційних систем — узагальнення

1

№1

3

Системне програмне забезпечення — узагальнення

2

№2–№4

4

Службове програмне забезпечення

3

№5, №6

5

Комп’ютерні мережі

6




5.1

Поняття про комп’ютерні мережі. Робота в локальній мережі

3

№7

5.2

Основи Інтернету. Всесвітня павутина й пошук в Інтернеті

3

№8

6

Основи роботи з текстовою інформацією — узагальнення

2

№9, №10

7

Основи комп’ютерної графіки

18







7.1

Растрова графіка — за програмою курсу за вибором «Основи комп’ютерної графіки», тема 4

9

№3–№8 за программою курсу «Основи комп’ютерної графіки»




7.2

Векторна графіка — за програмою курсу за вибором «Основи комп’ютерної графіки», тема 5

9

№9–№14 за программою курсу «Основи комп’ютерної графіки»

8

Резерв навчального часу

2





Звертаємо увагу на те, що незалежно від того, в якому обсязі інформатика вивчалася до 9 класу, має бути проведено принаймні один урок узагальнення й систематизації знань з кожної теми даної навчальної програми, а також всі 12 практичних робіт, передбачених програмою (за винятком практичних робіт у тих темах, що викладаються за програмами курсів за вибором).

Використовуючи вказані програми курсів за вибором, вивчення окремих тем можна поглиблювати і в тому випадку, коли у 9­ класі основної школи на інформатику виділяється більше 1 години на тиждень.

Наводимо два варіанти розподілу навчальних годин для тих класів, в яких на вивчення інформатики відводиться 1,5 та 2 години на тиждень відповідно.


^ 9 клас

(1,5 години на тиждень, всього - 49 годин + 3 години резервного часу)

розділу

Розділ навчальної програми

кількість години

кількість практичних робіт

1

Інформація. Інформаційні процеси та системи.

4




2

Апаратне забезпечення інформаційних систем

6

1

3

Системне програмне забезпечення

8

3

4

Службове програмне забезпечення

5

2

5

Комп’ютерні мережі

9




5.1

Поняття про комп’ютерні мережі. Робота в локальній мережі

3

1

5.2

Основи Інтернету. Всесвітня павутина й пошук в Інтернеті

6

1

6

Основи роботи з текстовою інформацією

7

2

7

Комп’ютерна графіка

10




7.1

Засоби перегляду й перетворення графічної інформації

2




7.2

Основи растрової графіки

4

1

7.3

Основи векторної графіки

4

1

8

Резерв навчального часу

3





^ 9 клас

(2 години на тиждень, всього - 66 години + 4 години резервного часу)

розділу

Розділ навчальної програми

кількість години

кількість практичних робіт

1

Інформація. Інформаційні процеси та системи.

2




2

Апаратне забезпечення інформаційних систем

3

1

3

Системне програмне забезпечення

7

3

4

Службове програмне забезпечення

3

2

5

Комп’ютерні мережі

20




5.1

Поняття про комп’ютерні мережі. Робота в локальній мережі

3

1

5.2

Основи Інтернету — за програмою курсу за вибором «Основи Інтернету»

17

№1–№9 за програмою курсу «Основи Інтернету»

6

Основи роботи з текстовою інформацією

4

2

7

Комп’ютерна графіка – за програмою курсу за вибором «Основи комп’ютерної графіки», теми: 1-4

27

№1–№12 за программою курсу «Основи комп’ютерної графіки»

8

Резерв навчального часу

4





Вчитель може змінювати порядок вивчення і обсяг тем курсу залежно від рівня підготовки учнів і технічного оснащення школи, вибудовуючи в такий спосіб найбільш доречну для конкретного навчального закладу або класу траєкторію навчання. Водночас, змінюючи порядок тем курсу, вчитель не може порушувати порядок викладання тем, між якими є суттєві змістові залежності. Такі залежності проілюстровані на рис. 1. Стрілка, спрямована від теми А до теми В, означає, що для успішного засвоєння теми В учень має засвоїти матеріал теми А.





Рис. 1. Змістові залежності між темами курсу інформатики


Програмою передбачено виконання 12 практичних робіт. Зміст всіх практичних робіт дібрано так, що їх тривалість не має перевищувати 25 хвилин (відповідно до санітарних норм щодо тривалості безперервної роботи за комп’ютером учнів даної вікової категорії).

Учитель може самостійно добирати засоби подання теоретичного матеріалу (презентація, що відображається на екрані за допомогою мультимедійного проектора, презентація, що відтворюється на екранах учнівських комп’ютерів, спільна робота учнів та учителя над документом в середовищі локальної мережі тощо) і визначати форму проведення практичних робіт (робота з елементами досліджень, спільна робота в Інтернеті, лабораторні роботи, тренувальні вправи, проектні роботи, практикуми). Оскільки на етапах актуалізації, мотивації та безпосереднього вивчення теоретичного матеріалу уроку учням пропонується перегляд презентаційних матеріалів в електронному вигляді, методика проведення кожного уроку має бути ретельно опрацьована вчителем із урахуванням зазначених вище санітарних норм.

Обов’язковими умовами навчання за програмою є наявність комп’ютерного класу та встановленого програмного забезпечення (орієнтовний перелік програм наведено у додатках до програми). Комп’ютерний клас має використовуватися на кожному уроці.

Бажаною умовою є наявність у школі швидкісного каналу підключення до Інтернету (від 128 Кбіт/с). Якщо такого каналу не існує, то практичну частину теми «Основи Інтернету. Всесвітня павутина й пошук в Інтернеті» можна скоротити (якщо підключення до Інтернету здійснюється виключно через комутовану телефонну лінію), сформулювати як завдання для самостійного навчання або оглядового вивчення, а також організувати роботу з імітаційним програмним забезпеченням (якщо навчальний заклад зовсім не підключено до Інтернету).

Найпершим завданням курсу інформатики має бути формування базового понятійного апарату, у якому найважливішими є поняття інформації, об’єкта, інформаційної системи та її складових. Це завдання має бути в цілому вирішено протягом вивчення теми «Інформація. Інформаційні процеси та системи», а також перших уроків теми «Апаратне забезпечення інформаційних систем», і теми «Системне програмне забезпечення».

Понятійний апарат, необхідний для засвоєння матеріалу кожної з тем «Поняття про комп’ютерні мережі. Робота в локальній мережі», «Основи Інтернету. Всесвітня павутина й пошук в Інтернеті», «Основи роботи з текстовою інформацією» та «Основи комп’ютерної графіки» має формуватися в основному на перших уроках за цими темами.

Уроки, основним завданням яких є формування понятійного апарату, за формою навчання мають суттєво відрізнятися від інших уроків, оскільки на них відводиться мінімум часу або зовсім не виділяється час для самостійного виконання учнями завдань за комп’ютером. Таких уроків у курсі інформатики 9-го класу може бути 8–9. Натомість завданням всіх інших уроків, крім отримання учнями певних знань, має бути отримання навичок роботи в різноманітних програмних середовищах та закріплення знань на практиці. Отже, обов’язковим компонентом таких уроків є виконання учнями завдань на комп’ютері.

Одним із засобів систематизації й узагальнення знань є виконання практичних робіт, кожна з яких узагальнює матеріал певної теми або частини теми. Зміст робіт дібрано так, що тривалість кожної з них не повинна перевищувати 25 хвилин. Проте цих робіт недостатньо для формування стійких умінь та навичок використання IT-технологій і тому вчитель має давати учням додаткові вправи, що виконуються на комп’ютері.


Особливості організації навчального процесу за окремими темами курсу


У темах «Інформація. Інформаційні процеси та системи» і «Апаратне забезпечення інформаційних систем» практична складова обмежується однією практичною роботою, - «Робота з клавіатурним тренажером». Хоча відповідно до програми ця практична робота має проводитися під час вивчення теми 2, на її виконання можна відвести до 15 хв. на кожному з уроків тем 1 і 2 за умови, що на першому уроці учням будуть докладно пояснені правила техніки безпеки під час роботи за комп’ютером.

Під час викладання теоретичного матеріалу учитель може демонструвати презентації, проводити усні пояснення, співбесіду з учнями тощо. Обов’язковим є виконання учнями на уроках і вдома проблемно-орієнтованих завдань, що вимагають роздумів над новими поняттями та їх взаємозв’язками, певних математичних розрахунків або пошуку інформації у доступних джерелах.

У темі «Системне програмне забезпечення» на першому уроці варто детально пояснити зміст поняття «Програмне забезпечення інформаційної системи» (під час вивчення теми 1 часу на це може не вистачити), вказати, які є різновиди програм, класифікувати прикладні програми та пояснити призначення, складові й принципи роботи сучасних операційних систем. На решті 6 уроках цієї теми засвоєння теоретичних відомостей має підкріплюватися виконанням учнями вправ за комп’ютером. Зазначимо, що з метою рівномірного розподілу матеріалу за уроками та дотриманням принципу цілісності теми кожного уроку доцільно внести незначні зміни в наведену у програмі послідовність викладання матеріалу теми. А саме, такі поняття як ім’я файлу та каталогу, розширення імені файлу, імена зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв і шлях до файлу доцільно розглядати на третьому уроці теми, перед навчанням роботі з об’єктами файлової системи.

Специфіка теми «Службове програмне забезпечення», полягає в тому, що вона поділяється на три майже незалежні частини, вивчення кожної з яких відбувається протягом одному уроку: захист комп’ютера від вірусів, стискання та архівування даних й збереження даних на знімних носіях. Отже, на кожному з уроків цієї теми учні мають засвоювати нові поняття та закріплювати здобуті знання на практиці. На перших двох уроках теми мають виконуватися практичні роботи, а на третьому – лише невелика вправа за комп’ютером. Тому на третьому уроці може вивільнитися певний час, який слід використати для систематизації й узагальнення знань з теми.

Тему «Комп’ютерні мережі», слід вивчати в повному обсязі лише тоді, коли всі учні в комп’ютерному мають змогу одночасно працювати в Інтернеті. В іншому разі тривалість вивчення підтеми 5.2, «Основи Інтернету. Всесвітня павутина й пошук в Інтернеті», слід скоротити до 2 або 1 години, використавши вивільнений час на систематизацію знань або проведення оцінювання з інших тем курсу.

Тема «Основи роботи з текстовою інформацією» - є фактично підтемою, або першою частиною теми «Опрацювання текстових даних». Вивчення другої, більшої за обсягом частини заплановано у програмі з інформатики для 10 класу. Тому вчитель не повинен ставити за мету формування в учнів усіх знань та умінь, необхідних для повноцінного використання сучасних технологій опрацювання текстової інформації. У 9 класі має бути сформоване розуміння основних принципів опрацювання текстової інформації за допомогою програмних систем, а також навички роботи з простими текстовими документами, що не містять спеціальних об’єктів, таких як зображення, таблиці тощо. Зазначимо, що форматування шрифтів і абзаців доцільно вивчати до пошуку й автоматичної заміни текстових фрагментів. Це дозволить провести практичну роботу №9, «Введення, редагування й форматування тексту» на третьому уроці теми, як узагальнюючу роботу з усього матеріалу, крім пошуку й автоматичної заміни текстових фрагментів і роботи з кількома документами. Вивчення теми має завершуватися практичною роботою №10, «Робота з текстовими фрагментами».

Тема «Основи комп’ютерної графіки», не має продовження у програмі 10–12 класів. Протягом 7 годин, відведених на вивчення цієї теми, в учнів має бути сформована цілісна система уявлень про методи й засоби векторної і растрової графіки. Тому, якщо тема вивчається в обсязі, передбаченому програмою, недоцільно використовувати як базове програмне забезпечення такі потужні графічні редактори, як PhotoShop і CorelDraw, оскільки це призведе до витрат майже всього навчального часу на вивчення їх програмного інтерфейсу, а не методів створення й обробки зображень.

Растрову графіку варто вивчати, використовуючи програму Paint, а векторну — на прикладі графічного редактора, вбудованого в програми пакету MS Office. Допустимо переносити вивчення таких змістових одиниць, як «джерела й параметри растрових зображень», «поняття про роздільну здатність, глибину кольору та їх зв’язок з якістю растрових зображень» і «принципи побудови й обробки векторних зображень» з підтем 7.2 і 7.3 відповідно до підтеми 7.1.

У школах, де викладання інформатики починається раніше, ніж з 9 класу, певні теми курсу можуть бути скорочені або замінені уроками узагальнення й систематизації знань. Натомість інші теми, такі як підтема 5.2, «Основи Інтернету. Всесвітня павутина й пошук в Інтернеті» та тема 7, «Основи комп’ютерної графіки», можуть вивчатися поглиблено за програмами курсів за вибором «Основи Інтернету» (автори Ю.О.Дорошенко, І.О. Завадський, Н.С. Прокопенко) та «Основи комп’ютерної графіки» (автори Ю.О.Дорошенко, І.О. Завадський).

Поглиблене вивчення підтеми 5.2 і теми 7 за програмами названих курсів за вибором має здійснюватися і в тому випадку, якщо учні почали вивчати інформатику в 9 класі, але в обсязі, більшому, ніж 1 година на тиждень. Підкреслимо, що курси за вибором можуть не лише доповнювати ту чи іншу тему з програми базового курсу інформатики, а й замінювати її поглибленим варіантом. Якщо час і обсяг вивчення курсу інформатики збігається з указаним у типових навчальних планах, викладання курсів за вибором може здійснюватися у формі факультативів та позакласних гуртків.

Орієнтовне календарно-тематичне планування курсу інформатики для 9-го класу подано у додатку №1.


Навчально-методичне забезпечення вивчення інформатики у 9-х класах

Навчання математики у 9-х класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за новими підручниками: «Інформатика. 9 клас» (автори Т.І.Лисенко, Й.Я.Ривкінд, Л.А.Чернікова, В.В.Шакотько) видавництва “Ґенеза”, «Інформатика. 9 клас» (автори І.О. Завадський, І.В. Стеценко, О.М. Левченко) видавництва “BHV”, «Інформатика. 9 клас» (автори В.В.Володін, І.Л.Володіна) видавництва “Гімназія”, «Інформатика. 9 клас» (автори Н.В.Морзе, В.П.Вебер, О.Г.Кузьминська) видавництва “Школяр”.

1. В основу викладення навчального матеріалу в підручнику «Інформатика. 9» (автори Й.Я. Ривкінд, Т.І.Лисенко, Л.А.Чернікова, В.В.Шакотько) покладені об’єктний і алгоритмічний підходи.

Об’єктний підхід полягає в тому, що у кожній темі визначені основні об’єкти, вивчення яких передбачає:

  • наведення означення або опису об’єкта;

  • перелік його властивостей та їх стисла характеристика;

  • опис множини можливих значень властивостей об’єкта;

  • розгляд операцій над об’єктами, які потрібно виконати, щоб змінити значення властивостей.

Алгоритмічний підхід полягає у представленні способів виконання операцій над об’єктами у вигляді алгоритмів. Тому до навчального матеріалу Розділу 1 включено огляд таких концептуальних понять як об’єкт, властивості об’єкта, значення властивостей об’єкта, операції над об’єктом, команда, виконавець, система команд виконавця, алгоритм.

Подання навчального матеріалу в підручнику здійснюється дедуктивно: від загальнотеоретичних відомостей про об’єкти вивчення до алгоритмів виконання окремих дій над цими об’єктами.

Навчальний матеріал підручника поділено згідно програми на 7 розділів, кожний з яких розпочинається переліком основних питань, що будуть розглянуті в цьому розділі. Кожний розділ складається з пунктів, які, у свою чергу, містять підпункти. Структура пунктів підручника складається з мотиваційно-цільового, змістовного, операційно-діяльністного та оціночно-результативного компонентів.

На початку кожного пункту наведені запитання для актуалізації знань учнів, на які спирається вивчення нового матеріалу. Учитель може обговорити з учнями відповіді на ці запитання на уроці безпосередньо перед вивченням нового матеріалу, а може задати на попередньому уроці як домашнє завдання на повторення.

Для підвищення інтересу до вивчення предмету підручник, крім основного матеріалу, містить рубрики: «Для тих, хто хоче знати більше», «Це цікаво знати», «Цікаві факти з історії», «Додаткові джерела інформації».

Наприкінці кожного пункту наведені запитання для самоконтролю, які розподілені за рівнями навчальних досягнень. Учитель може використати їх безпосередньо на уроці або як домашнє завдання.

У підручнику значна увага приділяється формуванню в учнів практичних навичок. Практичні завдання, наведені після кожного пункту, диференційовано за рівнем складності. Їх кількість дещо перевищує потрібну для використання на уроках та вдома. Це дає змогу вчителю реалізовувати індивідуальний підхід та диференціацію в навчанні. Значна кількість завдань є завданнями дослідницького, проблемного, евристичного характеру. Спеціальними позначками виділені завдання, які автори рекомендують для роботи вдома, а також ті, що відносяться до додаткового матеріалу або передбачені для опрацювання у парах або невеликих групах.

У теоретичному матеріалі та в практичних завданнях широко реалізуються міжпредметні і внутрішньопредметні зв’язки. Підручник містить завдання та навчальні вправи з українознавчим спрямуванням, яке базується на персоналіях і та використанні фактографічних даних.

Підручник містить 12 ^ Практичних робіт, виконання яких, відповідно до програми, є обов’язковим для всіх учнів.

Наприкінці підручника наведено Алфавітний покажчик основних термінів і понять.

Для методичної підтримки викладення інформатики за даним підручником, авторами створена спеціальна веб-сторінка за адресою http://www.ciit.zp.ua/menu_r2/lit/informatika_9.html, www.allinf.at.ua, на якій розміщені різноманітні методичні та дидактичні матеріали: календарне планування курсу, файли-заготовки для практичних завдань і практичних робіт, корисні посилання, інший теоретичний і практичний матеріал. У подальшому на сайті планується робота форуму, он-лайн консультування вчителів, створення спільноти вчителів, які викладають інформатику за даними підручником.

Розуміючи, що в Україні на сьогодні є ще багато навчальних закладів, які продовжують використовувати в навчальному процесі попередню версію MS Office 2003, автори розмістили на сайті адаптований навчальний матеріал відповідних розділів саме під Word 2003. Також на сайті можна скачати авторську програму клавіатурного тренажера з набором вправ, які пропонуються для виконання практичної роботи № 1.

На сьогодні в більшості навчальних закладів України на комп’ютерах установлена операційна система Windows ХР. Але останнім часом у навчальних закладах дедалі частіше встановлюють комп’ютерні класи на базі операційної системи Windows Vista. Тому автори детально описали роботу з операційною системою Windows ХР, і в той же розмістили на сайті матеріали «Для тих, хто працює з Windows Vista», яка містить опис особливостей роботи з цією операційною системою. Це дасть змогу використовувати підручник у різних навчальних закладах.

До підручника буде видано «Збірник завдань, тренувальних вправ і завдань для тематичного оцінювання» та диск, який міститиме файли-заготовки для виконання Тренувальних вправ, завдань для самостійної роботи, Практичних робіт із Збірника, а також копія усього додаткового матеріалу до Підручника, виставленого на сайті.

2. Навчальний матеріал у під­руч­нику “Інформатика. 9 клас” (автори І.О. Завадський, І.В. Стеценко, О.М. Левченко) структуровано за поурочним принципом: підручник скла­да­є­ть­ся з 32 роз­ді­лів відповідно до 32 годин, відведених на вивчення курсу за програмою; на оп­ра­цю­ван­ня кож­но­го розділу від­во­дить­ся один урок. Роз­ді­ли об’єднані у 7 час­тин, кож­на з яких від­по­ві­дає од­ній те­мі нав­чаль­ної про­гра­ми.

У кож­но­му роз­ді­лі під­руч­ни­ка є мо­ду­лі для ак­туа­лі­за­ції знань (мо­дуль «Повторення» на по­чат­ку кож­но­го роз­ді­лу), пе­ре­вір­ки й за­крі­п­лен­ня на­бу­тих знань і на­ви­чок (мо­ду­лі «Ви­снов­ки» та «Кон­троль­ні за­пи­тан­ня і зав­дан­ня» в кін­ці роз­ді­лів), а та­кож мо­ду­лі з зав­дан­ня­ми, ви­ко­нан­ня яких пот­ре­бує твор­чо­го під­хо­ду («Зав­дан­ня до роз­ду­мів» та «Зав­дан­ня для до­слі­джень» в кін­ці роз­ді­лів). Зав­дан­ня для до­слі­джень уч­ні мо­жуть ви­ко­ну­ва­ти вдо­ма, але за­да­ва­ти їх як обов’язкові до­маш­ні зав­дан­ня вар­то ли­ше то­ді, ко­ли всі уч­ні ма­ють змо­гу пра­цю­ва­ти за комп’ютером у по­за­уроч­ний час.

Оз­на­чен­ня ос­нов­них тер­мі­нів виділені кольором, менш важ­ли­ві тер­мі­ни позначені кур­си­вом, а знач­ком у ви­гля­ді комп’ютера на лі­во­му по­лі по­зна­че­ні про­сті дії, які слід ви­ко­на­ти на комп’ютері для вив­чен­ня ма­те­ріа­лу, що ви­кла­де­но да­лі. У кін­ці книж­ки на­ве­де­но слов­ник ос­нов­них тер­мі­нів.

Май­же всі впра­ви й прак­тич­ні ро­бо­ти скла­да­ю­ть­ся з 6 кро­ків, а в кін­ці роз­ді­лів про­по­ну­є­ть­ся по 6 кон­троль­них за­пи­тань і зав­дань. Це зроб­ле­но для то­го, щоб учи­те­лю бу­ло лег­ко оці­ню­ва­ти ус­піш­ність уч­нів за 12-баль­ною шка­лою. На­прик­лад, оцін­ка за урок мо­же фор­му­ва­ти­ся як су­ма ба­лів за ви­ко­нан­ня впра­ви (по 1 ба­лу за ко­жен крок), а та­кож ба­лів за від­по­ві­ді на кон­троль­ні за­пи­тан­ня (по 1 ба­лу за кож­ну пра­виль­ну від­по­відь).

Вкажемо ще кілька важливих особливостей структури та змісту матеріалу підручника.

^ Збалансоване поєднання теорії і практики. Автори виходили з того факту, що курс ін­фор­ма­ти­ки не мо­же бу­ти су­то тео­ре­тич­ним, на ос­но­ві здо­бу­тих знань уч­ні по­вин­ні от­ри­му­ва­ти на­вич­ки. Тому в під­руч­ни­ку опи­са­ні всі 12 прак­тич­них ро­бі­т, за­пла­но­ва­ні про­гра­мою і, крім того, близько 40 вправ для виконання на комп’ютері.

^ Застосування «об’єктно-орієнтованої» методики вивчення дисципліни. Автори дотримувалися такого принципу: ви­ко­ную­чи будь-яку дію на комп’ютері, учень має ус­ві­дом­лю­ва­ти, в яких ко­ор­ди­на­тах ба­зо­вої сис­те­ми по­нять він пе­ре­бу­ває. До ос­нов­них по­нять в інформатиці на­ле­жать по­нят­тя ін­фор­ма­ції, ін­фор­ма­цій­ної сис­те­ми та об’єкта, які де­таль­но роз­гля­да­ю­ть­ся у пер­шій час­ти­ні під­руч­ни­ка. Особ­ли­во важ­ли­вим у запропонованій методиці вивчення курсу стає поняття об’єкта. Це пов’язано з тим, що все су­час­не про­грам­не за­без­пе­чен­ня є об’єктно-орі­єн­то­ва­ним, фак­тич­но всі да­ні у про­гра­мах збе­рі­га­ю­ть­ся у фор­мі об’єктів. То­му, під час вивчення тієї чи ін­шої ін­фор­ма­цій­ної тех­но­ло­гії автори пропонують спо­чат­ку з’ясувати, яки­ми ос­нов­ни­ми об’єктами во­на опе­рує, які па­ра­мет­ри та по­ве­дін­ку ма­ють ці об’єкти та які дії мож­на ви­ко­ну­ва­ти з ними. Це дозволяє розглядати будь-який про­грам­ний про­дукт як за­сіб ав­то­ма­ти­зо­ва­но­го ви­ко­нан­ня пев­них опе­ра­цій з пев­ни­ми ба­зо­ви­ми об’єктами, а отже сформувати в учнів систему знань, умінь і навичок на фундаменті, стійкішому, ніж програмний інтерфейс, який змінюється кожні кілька років.

^ Диференціація теоретичного матеріалу та навчальних завдань. Викладені в підручнику відомості за складністю сприйняття та важливістю є неоднорідними. Складніший та додатковий матеріал подано у спеціальних врізках. Серед завдань для досліджень та до роздумів у кожному розділі, а також у деяких вправах і практичних роботах є завдання підвищеної складності, про що свідчать відповідні позначки.

Для методичної підтримки викладення інформатики за даним підручником а також викладання курсів за вибором, авторами створено веб-сайт за адресою http://itosvita.ucoz.ua.

3. Дворівневий підручник «Інформатика, 9 клас» (автори В.В.Володін, І.Л.Володіна) складається з семи розділів, що представлені 27 параграфами. Назви усіх розділів, їх послідовність та кількість повністю співпадають із навчальною програмою, що полегшить роботу вчителя та учнів. Навчальний матеріал кожного параграфа поділений на пов’язані між собою блоки, після кожного з яких розміщені різнорівневі запитання для перевірки рівня засвоєння пропонованого в блоці матеріалу. У кожному блоці підручника за допомогою системи спеціальних позначень виділені основні означення та закони, матеріал, що формує відповідні практичні навички, теоретичний матеріал, який необхідно опрацювати для формування базових знань.

Хоча діюча програма вивчення інформатики в 9-12 класах загальноосвітніх навчальних закладів розрахована на початок вивчення інформатики в 9 класі, деякі учні могли вивчати основи інформатики за іншими програмами в минулі роки. Тому автори підручника пропонують учителю та учням, що працюватимуть за цим підручником, обрати один з двох рівнів опрацювання навчального матеріалу (основний, розрахований на початок вивчення інформатики, та поглиблений, призначений для учнів, що продовжують вивчати інформатику або проявляють зацікавленість до вивчення предмету).

Весь навчальний матеріал, призначений для поглибленого та додаткового вивчення, виділений у підручнику в рубриках «Дізнайтеся більше», а відповідні практичні навички при роботі з додатковим матеріалом відпрацьовуються при виконанні експериментально-дослідних робіт.

Обраний рівень вивчення навчального матеріалу різних тем курсу може бути різним. Наприклад, якщо тема «Комп’ютерна графіка» вивчалася учнями в минулі роки, то в даному класі вчитель може при вивченні цієї теми використати матеріали додаткового (поглибленого) рівня, проте при вивченні інших тем працювати за програмою та матеріалами основного рівня.

Після кожного параграфа у підручнику представлені різнорівневі навчально-тренувальні завдання, виконуючи які учні не лише перевіряють рівень засвоєння теоретичних знань та формують відповідні практичні навички, а й продовжують опрацьовувати навчальний матеріал теми. Навчально-тренувальні завдання мають практичну спрямованість, під час їх виконання дев’ятикласник «занурюється» в реальне життя сучасного інформаційного суспільства, усвідомлюючи необхідність отриманих знань та сформованих навичок.

У підручнику виділені завдання різного рівня, що автори пропонують використати для самостійного виконання учнями (вдома або при проведенні самостійних робіт у класі). У навчально-тренувальних та практичних завданнях наведено зразки для виконання вправ і завдань. Уможливлюється робота учнів у різних режимах: індивідуальному, парному та груповому.

Під­ручник містить 12 практичних робіт, тематика яких повністю відповідає діючій програмі. Завдання практичних робіт є різнорівневими, що дає можливість використовувати ці роботи в класах різного рівня та різної підготовки учнів.

При викладенні навчального матеріалу, у навчально-тренувальних, практичних та експериментально-дослідних завданнях використана можливість позитивного впливу на формування в учнів почуття патріотизму, національної самосвідомості, моральних якостей особистості, життєвих пріоритетів.

При роботі з підручником «Інформатика, 9 клас» автори пропонують учням не лише вивчати базові означення, правила та закони, а самостійно досліджувати явища та процеси оточуючого світу, узагальнювати власні спостереження та перевіряти їх експериментально, виконуючи різнорівневі «Експериментально-дослідні роботи». Саме завдяки виконанню цього виду робіт формується свідоме та творче ставлення учнів до вивчення інформатики. Підручник містить достатньо інструментів для ефективної самостійної робо­ти учнів.

Для організації оптимальної та ефективної роботи з курсом варто використовувати навчально-методичний комплект, до складу якого входять підручник, робочий зошит, набір комп’ютерних навчальних матеріалів для виконання практичних та навчально-тренувальних завдань, набір комп’ютерних презентацій для підготовки та проведення мультимедійних уроків, набір комп’ютерних тестів. Матеріали, необхідні для роботи з курсом, розміщені на сайті авторів: www.svitinfo.com/book .

4. У підручнику «Інформатика. 9 клас» (автори Н.В.Морзе, В.П.Вебер, О.Г.Кузьминська) для кожного уроку виділено окрему тему. Кожний урок складається із основного і додаткового матеріалу («Поглиблюємо знання»), що поділяється на теоретичну і практичну частини: «Вивчаємо» та «Діємо». Навігаційні підказки у вигляді позначок допоможуть учням і вчителям зорієнтуватися у структурі підручника.

У кінці кожного уроку містяться запитання та завдання в рубриках: «Обговорюємо» та «Працюємо в парах». Переходити до рубрики «Працюємо самостійно» слід за умов відпрацювання на комп’ютері практичних вправ рубрики «Діємо». Завдання в рубриках «Працюємо самостійно» та «Працюємо в парах» диференційовані за складністю.

Рубрика «Досліджуємо» - для тих учнів, які хочуть знати більше та навчитися самостійно опановувати нові комп’ютерні технології та програми, за їх допомогою розв’язувати навчальні, практичні та наукові завдання.

При роботі з підручником передбачається використання учнями матеріалів, що зберігаються на компакт-диску, для виконання практичної частини кожного уроку. Наявність таких матеріалів дозволяє учителеві зекономити час як при підготовці уроку, так і при його проведенні, та досягти очікуваних результатів навчальних досягнень учнів. Посібник містить велику кількість завдань, які реалізують міжпредметні зв’язки та зв’язок з реальним життям, а також окремо виділені практичні роботи, завдання до яких учень може обирати самостійно чи за рекомендацією вчителя, враховуючи їх складність.

У підручнику також пропонується для виконання навчальний проект «Подорожуємо Україною» - створення особливої карти нашої держави, на якій за допомогою спеціальних позначок будуть вказані цікаві місця (природні, історичні, культурні тощо) мальовничих куточків України.


Поглиблене вивчення інформатики


У відповідності до листа МОН від 18.02.2008 року №1/9-83 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2008/2009 навчальний рік» робочі навчальні плани для 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням інформатики складаються за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 18.02.2008 р. № 99.

Навчальний час на поглиблене вивчення інформатики у 9-х класах (із розрахунку 3 години на тиждень) формується таким чином: до годин інваріантної складової (технології – 2 години, з відповідним поділом класу на дві групи), додаються години варіативної складової (2 години, без поділу для кожної з двох груп класу), що разом становить 3 години на тиждень для кожної окремої групи у класі.

Вивчення інформатики у 9-х класах з поглибленим вивчення інформатики відбуватиметься за програмою поглибленого вивчення інформатики для 8-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів
(авт.: Караванова Т.П., Костюков В.П.), видрукуваній у науково-методичному журналі «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах» №2-3, 2008 рік та розміщеній на сайті Міністерства освіти і науки (www.mon.gov.ua)

Характерною особливістю структури цієї навчальної програми є те, що вона складається з двох паралельних змістовних ліній: сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та основ алгоритмізації та програмування (ОАП). Обидві ці лінії тематично взаємопов’язані і послідовно узгоджені.

Слід також зазначити, що обидві змістовні лінії збалансовані за часом їх викладання, тобто на викладання курсів ІКТ та ОАП відводиться однакова сумарна кількість годин.

Однією з ідей, покладених у розробку програми, є стимулювання самостійної роботи учнів шляхом виконання власних проектів протягом вивчення всіх розділів і тем курсу.

Програмою поглибленого вивчення інформатики передбачено розширення і поглиблення змісту розділу алгоритмізації та програмування, вивчення якого починається з 8-го класу. Саме це дасть можливість вчасно здійснювати ґрунтовну та якісну підготовку учнів до участі в олімпіадах, конкурсах, турнірах, науково-практичних конференціях, конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт різного рівня.

Окремо слід зазначити відмінність між практичними та лабораторними роботами, що передбачені у програмі.

^ Практична робота може виконуватися учнями як індивідуально, так і в групах, відповідно до обраної вчителем методики. Її виконання передбачає реалізацію конкретного, однакового для всіх учнів, завдання протягом нетривалого часу на уроці, яке призначене для поточного закріплення нового матеріалу, вироблення практичних навичок.

У свою чергу лабораторні роботи рекомендуються для самостійного виконання за індивідуальними завданнями. Вони передбачають ведення дослідження у зошиті з окремої теми кожної лабораторної роботи із зазначенням постановки задачі, опису розробленого алгоритму, підібраних власних тестів, результатів тестування, аналітичного дослідження отриманих результатів, порівняння з результатами інших альтернативних методів розв’язання поставленої задачі (наприклад, методи сортування), узагальнюючих висновків. Результатом виконання лабораторної роботи є захист її учнем. Захист лабораторної роботи, на вибір вчителя, може бути проведено індивідуально з окремими учнями, або у груповому інтерактивному режимі. У програмі лабораторні роботи передбачено лише з тих тем, які дозволяють учням провести відповідну дослідницьку роботу.

У змістовній лінії ІКТ по завершенні кожної теми передбачається розроблення учнями власних мініпроектів, якими поповнюються власні бібліотеки навчальних завдань. Подібна бібліотека навчальних програм створюється учнями і під час вивчення основ алгоритмізації та програмування. Після закінчення всього курсу поглибленого вивчення інформатики ці наробки використовуються учнями під час роботи над підсумковим проектом. Теми такого глобального проекту пропонуються самими учнями та узгоджуються з вчителем, або ж є результатом співпраці з іншими вчителями-предметниками.

До рекомендацій щодо впровадження даної програми поглибленого вивчення інформатики у загальноосвітніх навчальних закладах слід також віднести і можливість залучення декількох вчителів для викладання окремих змістовних ліній курсу або навіть окремих його розділів.

У 10-11 класах з поглибленим вивченням математики та інформатики курс інформатики в може вивчатися за такими програмами:

  • “Програми для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв. Інформатика і програмування. 8-11 класи” з розрахунку 4 години на тиждень;

  • “Програми для загальноосвітніх навчальних закладів, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв. Інформатика (поглиблений курс). 8-11 класи (“Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р.) з розрахунку 2 години на тиждень у 9 класах і 4 години на тиждень у 10-11 класах.


Допрофільна підготовка з інформатики


У спеціалізованих школах (класах), гімназіях, ліцеях, колегіумах, зокрема з поглибленим вивченням курсу інформатики, години варіативної частини робочого навчального плану та навчально-виробничої практики можуть використовуватися для вивчення спецкурсів професійного спрямування, курсу інформатики у 7-9 класах, пропедевтичного курсу у 2-6 класах за авторськими програмами з відповідним грифом Міністерства освіти і науки України.

1-4 класи

1. Програма факультативного курсу “Прикладна інформатика” (автори Журавльова Л.А., Бодрик О.О.) розрахована на школярів віком 5-17 років. Фундаментальний підхід, покладений в основу даної програми, ґрунтується на практичній діяльності.

Навчання за програмою за модульно - кредитною системою здійснюється за 9-ма етапами (модулями), кількість занять в кожному з них зумовлюється концепцією практичного навчання і наскрізної підготовки (загальна кількість навчальних годин-306).

Сукупність компетенцій, передбачених даною Програмою, формується на інтуїтивно-практичній основі з використанням методів викладання, що включають демонстрації, показ, ілюстрації та опанування способів діяльності.

2. Обов'язковими умовами впровадження експериментального інтегрованого пропедевтичного курсу «Сходинки до інформатики» для 2-4-х класів, програма якої видруковано у науково-методичному журналі «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах» (№4–5, 2006 р.), є належний матеріально-технічний стан комп'ютерного парку, наявність необхідного програмного забезпечення, дотримання санітарно-гігієнічних вимог та належний рівень підготовленості вчителів.

Викладання інтегрованого навчального курсу «Сходинки до інформатики» у 2-4-х класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється за рахунок варіативної складової навчальних планів (із розрахунку 1 година на тиждень).

Основними завданнями даного курсу є: формування у молодших школярів первинних навичок роботи за комп'ютером, розуміння ними сутності застосування комп'ютера та інформаційних технологій і загальний розвиток дитини.

Слід зазначити, що принциповим моментом застосування комп'ютера у початковій школі є те, що відповідний предмет має викладати певним чином підготовлений вчитель початкових класів.

3. Програма пропедевтичного курсу «Кроки до інформатики. Шукачі скарбів» (автор Коршунова О.В.) призначена для учнів 2-4 класів із розрахунку 1 година на тиждень. Курс має чітко виражену практичну спрямованість.

Мета 1 рівня програми (2 клас) — виконуючи завдання в ігровій формі, сформувати в учнів початкові поняття про інформацію і предмет інформатики, уміння виділяти в предметах певні ознаки та якості, встановлювати подібність і відмінність між кількома предметами, групувати предмети за видовими і родовими ознаками, розпізнавати відносини у множинах; навчити завантажувати необхідні програми, користуватися «мишею», ознайомити з клавіатурою. Розвивати логічне мислення та творчі здібності.

Мета 2 рівня програми (3–4 класи) — виконуючи завдання в ігровій формі, сформувати в учнів поняття про інформацію та інформаційні процеси, ознайомити з алгоритмізацією, навчити створювати малюнки на комп’ютері, вводити і редагувати текст. Розвивати логічне мислення та творчі здібності.

До навчально-методичного комплекту до програми входять: робочий зошит, методичні рекомендації для вчителя, програмне забезпечення - комплект програм «Скарбниця знань».

5-6 класи

Обов'язковими умовами впровадження курсу «Інформатика» для 5-6-х класів, програму видруковано у науково-методичному журналі «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах» (№4–5, 2006 р.), є належний матеріально-технічний стан комп'ютерного парку, наявність необхідного програмного забезпечення, дотримання санітарно-гігієнічних вимог та належний рівень підготовленості вчителів.

Викладання курсу «Інформатика» у 5-6 класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється за рахунок варіативної складової навчальних планів (із розрахунку 1 година на тиждень).

7-8 класи

Навчальні курси «Основи інформатики, 7 клас» (автори: В.В.Володін, І.Л.Володіна, Ю.О.Дорошенко, Ю.О.Столяров) та «Основи інформатики, 8 клас» (автори: В.В.Володін, І.Л.Володіна Ю.О.Столяров) розраховані на вивчення у 7-х і 8-х класах 12-річної школи протягом 35 годин (1 година на тиждень) або 70 годин (2 години на тиждень). При цьому, більшу частину навчального часу планується відвести для формування умінь і навичок шляхом виконання практичних завдань на комп’ютері. Пропоновані навчальні курси є двонапрямленими і складаються з двох змістово-процесуальних частин: комп'ютерні технології та комп'ютерні науки, які вивчатимуться як незалежно одна від одної, так і взаємоузгоджено, з певним тематичним чергуванням.

Курси вивчення інформатики у 7-х та 8-х класах складаються із змістових модулів, кожен з яких містить 2–3 теми. Вивчення тематичних розділів пропонується завершувати виконанням індивідуального творчого завдання (мініпроекту), що може виконуватися як окремими учнями, так і в складі мікрогруп, як на уроках інформатики, так і на уроках з інших навчальних предметів чи у позаурочний час. Така організація роботи дозволить розширити можливості щодо формування в учнів основних умінь і навичок, продемонструє зв'язок інформатики з іншими дисциплінами, підвищуватиме мотивацію учня щодо успішності свого навчання та сприятиме формуванню творчого ставлення учня до власної навчально-пізнавальної діяльності.

Основними напрямками побудови змісту курсів за вищеназваними навчальними програмами є такі:

1. Теоретичний (інформаційний). Передбачає формування в учнів єдиної інформаційної картини світу, початкового цілісного уявлення про інформацію, засоби її отримання, обробки, зберігання, передавання.

2. Технологічний (комп'ютерні технології). Передбачає формування в учнів початкових умінь і навичок роботи на комп'ютері. Має відбутися перше знайомство з принципами застосування комп'ютерних технологій у повсякденному житті та з сучасними програмними продуктами.

3. Алгоритмічний. Передбачає формування початкових навичок постановки, формалізації та розв'язування найпростіших алгоритмічних задач, створення алгоритмічних моделей, знайомство з виконавцями та першим середовищем програмування.

4. Дослідницький. Передбачає формування творчого ставлення учнів до власної навчально-пізнавальної діяльності, уявлень про можливості використання комп'ютерів, інформаційних технологій та комп'ютерних наук у процесі вивчення інших навчальних предметів і проведенні власної пошукової та дослідницької діяльності.

Під час викладання інформатики в 7-му класі авторами курсу пропонується чергувати вивчення окремих тем з розділу комп'ютерних технологій з темами розділу комп'ютерних наук. Це дозволить практично продемонструвати учню єдність інформаційної картини світу, збільшити час, необхідний для формування сталих умінь і навичок, дозволить виконати певні завдання, застосовуючи різні програмні продукти та опановуючи технологію їх використання, неодноразово повертатися (з метою закріплення, узагальнення і систематизації) до формування важливих з теоретичних та практичних позицій понять інформатики.

Тематичний облік знань рекомендується проводити на основі практичних, лабораторних, експериментально-дослідних робіт, пошукових завдань, самостійних та контрольних робіт з основ алгоритмізації, різнорівневого тестування (зокрема комп’ютерного), захисту індивідуальних та групових проектів навчального призначення. Добираючи завдання для проведення обліку знань, потрібно враховувати індивідуальні особливості як окремих учнів, так і профільну орієнтацію всього класу.

Результатом опанування курсу 7 класу має стати сформований базовий рівень знань учнів щодо інформаційної складової, умінь і навичок застосування комп’ютерних технологій та розробки алгоритмів, який дозволить продовжити вивчення ними навчального курсу «Основи інформатики» у 8–9 класах.

Результатом опанування курсу має стати сформований базовий рівень знань учнів 8-х класів щодо інформаційної складової, умінь і навичок застосування комп’ютерних технологій та розробки алгоритмів, який дозволить продовжити вивчення ними навчального курсу «Основи інформатики» у 8–9 класах.

  1   2



Схожі:

Проект Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2009-2010 навчальному році iconІнструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2009-20010 навчальному році
Комп’ютер у школі та сім’ї”, №1, 2005 р., «Програмами для профільного навчання. Інформатика», надрукованими у науково-методичному...
Проект Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2009-2010 навчальному році iconІнструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2010-2011 навчальному році
Комп’ютер у школі та сім’ї”, №1, 2005 р., «Програмами для профільного навчання. Інформатика», надрукованими у науково-методичному...
Проект Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2009-2010 навчальному році iconІнструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2010-2011 навчальному році
Комп’ютер у школі та сім’ї”, №1, 2005 р., «Програмами для профільного навчання. Інформатика», надрукованими у науково-методичному...
Проект Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2009-2010 навчальному році iconІнструктивно-методичний лист про вивчення інформатики у 2010-2011 навчальному році
Комп’ютер у школі та сім’ї”, №1, 2005 р., «Програмами для профільного навчання. Інформатика», надрукованими у науково-методичному...
Проект Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2009-2010 навчальному році iconМетодичний лист про вивчення фізичної культури у 2009-2010 навчальному році
Типовими навчальними планами для загальноос¬вітніх навчальних закладів (наказ Міністерства освіти і науки України від 05. 02. 2009р.,...
Проект Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2009-2010 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення інформатики у 2012-2013 навчальному році за основу взято лист монмс україни
Особливо гостро стоїть питання поглибленого вивчення інформатики та сучасних мов програмування
Проект Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2009-2010 навчальному році iconІнструктивно методичний лист про вивчення математики у 2010-2011 навчальному році
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів,...
Проект Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2009-2010 навчальному році iconІнструктивно-методичний лист про вивчення математики в 2010-2011 навчальному році
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів,...
Проект Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2009-2010 навчальному році iconПогоджен о Завідуючий рмк відділу освіти Котелевської райдержадміністрації Н. В. Сахно
Про вивчення інформатики у 2011/12 навчальному році (Методичні рекомендації щодо вивчення інформатики у 2012-2013 навчальному році...
Проект Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2009-2010 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році лист мон
Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2009–2010 навчальному році
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи