Тема. Казки Василя Сухомлинського icon

Тема. Казки Василя Сухомлинського




Скачати 124.47 Kb.
НазваТема. Казки Василя Сухомлинського
Дата конвертації12.12.2013
Розмір124.47 Kb.
ТипУрок

Урок позакласного читання у 2 класі. Вчитель – Плецька В.М.

Тема. Казки Василя Сухомлинського.

Мета:

  • познайомити дітей з новими цікавими казками Василя Сухомлинського, удосконалювати техніку виразного читання, навики монологічного мовлення, формувати оцінні судження, вміння орієнтуватися в книжці;

  • розвивати допитливість, спостережливість, увагу, вміння давати правильну оцінку поведінці героїв оповідань, елементарно характеризувати дійові особи.

  • виховувати любов до природи, рідних і близьких людей, чуйність і доброту.

Наочність: ноутбук, електронна презентація про Василя Олесандровича Сухомлинського, портрет В.Сухомлинського, виставка книг автора, на партах учнів – тексти казки В.Сухомлинського.


Девіз: "Не завдавай своїми вчинками, своєю поведінкою болю, кривди, турботи, тяжких переживань іншим людям. Умій підбадьорити, допомогти, підтримати людину, в якої горе ... Не будь байдужим!"

В.Сухомлинський

^ Хід уроку

І. Організація класу.

- Доторкніться один до одного, посміхніться один одному і подаруйте чудовий настрій.

Учитель торкається до першої дитини, а діти далі почергово ланцюжком до своїх товаришів.

Учитель:

  • Я всміхаюсь сонечку!

Діти:
- Здрастуй, золоте!

  • Я всміхаюсь квіточці!

  • Хай вона росте!

  • Я всміхаюсь дощику!

  • Лийся, мов з відра!

  • Друзям усміхаюся!

  • Зичу всім добра!

Учитель. Хай першими сядуть дівчатка, а потім хлопчики. Щоб наш урок був гарним, цікавим, змістовним, якими ви бажаєте на ньому бути?

У

Р -

О –

К –

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

  1. Слово вчителя.

  • Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний. Ці слова належать тому, хто все своє життя віддав дітям.

  1. Читання – розшифровування слів.

Й…г.. д…ша відв..рт… і правд…в…

Ронила ч…сні й правд…в… сл…ва.

Тож д…й н…м, Боже, щоб і нас навч…л…

Творити в св…т… добр…ї д…ла.

  • Це слова про нашого земляка – Василя Олександровича Сухомлинського, людини з великої букви, знаної не тільки в Україні, а й у всьому світі.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогоднішній урок позакласного читання присвятимо педагогу, ученому, письменнику В.Сухомлинському.

Ми познайомимося з новими цікавими казками видатного педагога, вчитимемося їх виразно читати. Будемо навчатися давати правильну оцінку поведінці героїв оповідань, характеризувати дійові особи.

Щиро бажаю, щоб твори великого педагога допомогли вам стати привітними, добрішими, уважнішими до тих, хто вас оточує.

ІV. Перегляд виставки книжок В. Сухомлинського.

- У цих книжках ви дізнаєтесь про життя рослин, тварин, про хлопчиків і дівчаток, вони порадять вам як стати добрими, сміливими, працьовитими людьми.

^ V. Знайомство з життєвим і творчим шляхом В. Сухомлинського.

Перегляд електронної презентації.

Звернення до портрета педагога. Зверніть увагу на добрі, уважні, лагідні очі і високе чоло, що свідчить про великий розум, відкриту душу, ніжна і добра посмішка завжди осявала його обличчя.

^ VІ. Робота за казками Василя Олександровича Сухомлинського.

Учитель. Казок чимало є нас світі, веселих і сумних. Хіба зможемо прожити ми без них? Казки Василя Олександровича Сухомлинського – скарбниця людської мудрості і доброти. А чи любити ви казки?

  1. ^ Ознайомлення з казкою «Ледача подушка».

  • Читання казки вчителем.

Маленькій Яринці треба рано-рано вставати, щоб до школи йти, а не хочеться, ой як не хочеться! Ввечері питає Яринка у дідуся:

- Дідусю, чому вранці вставати не хочеться? Навчіть мене, дідусю, спати так, щоб хотілося вставати і йти до школи.

- Це подушка в тебе ледача, - відповів дідусь.

- А що ж їй зробити, щоб не була ледачою?

- Знаю я таємницю, - пошепки сказав дідусь. - Ото саме тоді, як вставати не хочеться, візьми подушку, винеси на свіже повітря, добре вибий її кулачками - вона й не буде ледачою.

- Справді? - зраділа Яринка. - Я завтра так і зроблю.

Ще дуже рано, а треба збиратись до школи. Не хочеться вставати Яринці, але ж треба нарешті подушку провчити, лінощі з неї вибити!

Схопилась Яринка, швиденько одяглася, взяла подушку, винесла на подвір'я, поклала на лавку - та кулачками її, кулачками. Повернулася до хати, поклала подушку на ліжко - та й умиватися. А дідусь у вуса посміхається.

  1. Перевірка прослуханого. Тестування.

1. Куди щоранку ходить Яринка?

1) До школи.

2) Гуляти.

3) В дитсадок.

2. Що вона запитала у дідуся?

1) Чи не ледача вона?

2) Чому вранці вставати не хочеться?

3) Чому дідусь встає так рано?

3. Що порадив дівчинці дідусь?

1) Почекати, поки захочеться вставати.

2) Винести ледачу подушку і вибити.

3) Швиденько встати.

4. Чи можна назвати Яринку ледачою?

1) Так, бо вона не хотіла рано вставати.

2) Ні, вона хотіла навчитись вставати раненько і навчилась.

Самоперевірка. Оцінювання.

  1. Читання казки в особах.

  2. Визначення головної думки твору.

  3. Знайомство з казкою «Перепел і кулик». Розгляд малюнків птахів.

Перепел і Кулик|

Жив Кулик у болоті, а Перепел у житі. Сумно стало Куликові в болоті. От він і каже своїм друзям-куликам:

- Хіба це життя? Кругом болото й болото. Ну, що тут гарного? Піду я в жито жити. От там краса!

А Перепелові сумно стало в житі. От він і каже своїм друзям-перепелам:

- Хіба це життя? Кругом жито й жито. Ну, що тут гарного? Піду я в болото жити. От там краса!

Пішов Кулик у жито, а Перепел у болото.

Жили вони, поживали та й засумували. Кулик - за болотом, Перепел - за житом.

От і повернулися вони хто куди: Кулик - у болото, Перепел - у жито. Сміються над ними кулики й перепели та питають:

- Ну, знайшли красу? Де ж найкраще?

- У болоті, відповів Кулик. - Бо рідне воно.

- У житі, - відповів Перепел. - Бо воно рідне.

^ 6. Робота над змістом казки.

- Де жив кулик? А де перепел? Чому вони захотіли місце свого проживання? Чим закінчилася історія? Як ви вважаєте, до чого автор нас хотів закликати?

^ 7. Читання казки в особах.

8. Опрацювання казки «Соловей і Жук».

Соловей і Жук

У садку співав Соловей. Його пісня була дуже гарна. Він знав, що його пісню люблять люди. Того й дивився з погордою на квітучий сад, на синє небо й на маленьку дівчинку, що сиділа в саду й слухала його пісню.

А коло Соловейка літав великий рогатий Жук. Він літав і гудів.

Соловей припинив свою пісню та й каже:

— Перестань гудіти. Ти не даєш мені співати. Твоє гудіння нікому не потрібне. Та й краще, аби тебе, Жуче, зовсім не було.

Жук гідно відповів:

— Ні, Солов'ю, без мене, Жука, неможливий світ, як і без тебе, Солов'я.

— Ну й мудрець! — всміхнувся Соловей.— Виходить, що й ти потрібен людям? Ось запитаємо дівчинку, вона скаже, хто потрібен людям, а хто ні.

Полетіли Соловей і Жук до дівчинки та й питають:

— Скажи, дівчинко, кого треба залишити в світі — Солов'я чи Жука?

— Хай собі будуть і Соловей, і Жук,— відповіла дівчинка. Тоді подумала й додала: — Як же можна без Жука?

^ 9. Питання для обговорення:

- Чи погоджуєшся ти з відповіддю дівчинки? Як відповів би ти на запитання Солов'я і Жука? Поміркуй, що хотів сказати нам цією казкою письменник.

^ 10. Читання казки в особах.

11. Фізкультхвилинка.

12. Читання оповідання «Усмішка».

Усмішка

Був сонячний травневий ранок. На зелених луках, що починалися одразу ж за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок.

Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку.

Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи.

Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був похмурий, брови насуплені, в очах — злість. Дівчинка несла назустріч дідові усмішку. Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеться.

Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним? Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви, дідусю!»

Та дід не усміхнувся. Погляд його залишався похмурим, брови — насупленими, очі — злими.

Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її лиці. І тої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зелений луг посірів. Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитне небо стало блідим, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре.

Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але й спина здавалася їй злою і непривітною.

Дівчинка йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона побачила — знову назустріч хтось іде. Придивляється — аж то бабуся, з ціпком старенька дибає.

Дівчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась. І такою доброю та щирою була усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись різними барвами. Мов маленькі сонця, знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок.

^ 13. Питання для обговорення:

- Чому змінювався настрій дівчинки? Простеж за текстом, як описано ці зміни.

- Знайди у тексті зачин, основну частину, кінцівку. Підготуйся розповісти прочитане так, ніби це трапилося з тобою.

- У чому головна думка оповідання?

- Назви головні дійові особи цього оповідання.

- Чому усміхалась дівчинка?

- З якої причини страх оволодів серцем дівчинки?

- Як змінювався стан природи відповідно настрою дівчинки?

- Як автор описав травневий сонячний ранок?

- Зачитай рядки, в яких описано зовнішній вигляд:


· дівчинки;


· дідуся;


· бабусі.


- Порівняй, як змінювався емоційний стан дівчинки під час зустрічей з дідусем та бабусею.

- Поділи текст на частини. Добери назву кожної з них.

- Перемоделюй ситуацію за поданим початком «Дідусь ішов назустріч дівчинці. Погляд його був усміхнений…»

- Яку думку хотів донести автор до наших сердець?

- Поміркуй, які, на твій погляд, слова прошепотіла бабуся?

^ 14. Читання казки «Скляний чоловік».

Скляний чоловічок

У одного хлопчика був маленький приятель — Скляний чоловічок. Був зовсім прозорий і вмів угадувати, що думає і переживає його приятель хлопчик. Не вивчив хлопчик уроки й думає йти гуляти — Скляний чоловічок уже й не зовсім прозорий, а ледь-ледь помутнів і каже хлопчикові:

— Не треба так думати, друже. Спочатку зроби діло, а потім гуляй. Соромно стає хлопчикові, він зараз же береться до діла: вивчить

уроки, а тоді йде гуляти. Чоловічок мовчить. Але стає прозорий.

Якось у хлопчика занедужав товариш, з яким він сидів за однією партою.

Минув день, другий, а хлопчик і не згадує про товариша. Дивиться, а Скляний чоловічок став темний, як хмара.

— Що я зробив чи подумав поганого? — з тривогою питає хлопчик.

— Ти нічого не зробив поганого, нічого не подумав поганого... Але ти забув

про свого товариша.

Соромно стало хлопчикові, і він пішов провідати хворого. Поніс йому квіти й велике-велике яблуко, яке дала йому мама.

Так Скляний чоловічок учив хлопчика жити. Це була його совість.

^ 15. Самостійне читання казок за варіантами.

І варіант. «Пихатий півень».

Ходить півень по подвір'ю. Побачив райдугу барвисту на небі. Побачив і сміється:

— У мене хвіст такий само барвистий — кращий, ніж райдуга.

Та ось пішов дощ. Замочив пихатому півневі хвоста. Звис хвіст аж до землі. Соромно стало півневі. Втік він на сідало й більше ніколи не хвалився.

ІІ варіант. Пихата жаба.

Сподобалося жабі, як журавель співає. Сидить вона в болоті, слухає журавлиний спів і думає: "Навчуся і я співати по-журавлиному. Буду не така, як усі жаби. Хай дивується увесь жаб'ячий рід".

Довго вчилася вона співати по-журавлиному і таки навчилася. Розмовляють із нею по-жаб'ячому, а вона мов не розуміє — відповідає по-журавлиному. Розгнівалися жаби й дорікають своїй подружці:

— Ти ж така жаба, як і ми, чого ж ти не хочеш розмовляти по-жаб'ячому?

Жаба задерла голову й каже:

— А може, у мене виростуть крила, і я полечу, як журавель!..

ІІІ варіант. «Старий пень».

Росло в лісі велике гіллясте дерево. Весною воно вкривалось зеленим листом, білими квітками. Прилітали до квіток бджоли і джмелі. Поселилися, на дереві співучі пташки. Щовесни повертались вони з теплого краю знаходили своє дерево і весело щебетали: «Доброї весни, рідне дерево, ось ми і прилетіли до тебе». Радісно жилось дереву, бо багато друзів було у нього.

Минули роки. Постаріло дерево, засохло. Прийшли до лісу люди, спиляли його і кудись повезли. Залишився тільки пень. Від суму й самотності покрився він сірим пилом. Боляче було йому, коли згадував, як злітались до нього бджоли, як співали пташки. Прилетіли якось пташки, покружляли, защебетали тривожно й полетіли. Пень заплакав з туги. Так захотілось йому чиєїсь прихильності, дружби.

Настала осінь. Якось прибіг до пенька їжак. Вирив ямку та й носить сухі листочки, жмутки моху, стеле зимову постіль. Зрадів старий пень. І їжак з пеньком став ласкавий.


16. ^ Казка «Співуча пір'їнка».

|- Прочитай назву казки. Чи знаєш ти такого птаха?

Є на світі дивовижний птах — Стрепет. Він співає... чим, як ви думаєте, діти? Він співає крилом. Має він у своєму крилі особливу співучу пір'їнку. Летить Стрепет, і коли захочеться йому співати, то розправляє крила так, що співуча пір'їнка висувається і настроюється на спів. Лунає тонкий свист. Схожий він і на звучання найтоншої струни, коли по ній водити смичком, і на пісню вітру в тонкій стеблині очерету.

Та ось трапилось лихо. Загубив Стрепет співучу пір'їнку. Випала вона й упала на землю. Захотілось Стрепетові поспівати, а співучої пір'їнки немає.

Маленький Сергійко знайшов на землі співучу пір'їнку Стрепета, підняв її, побіг — і пір'їнка заспівала.

Почув Стрепет спів своєї пір'їнки, прилетів до хлопчика й просить:

— Хлопчику, віддай мою співучу пір'їнку. Я не можу жити без пісні.

Повернув Сергійко Стрепетові співучу пір'їнку.

Багато років прожив на світі чоловік, що виріс з маленького Сергійка. Часто він згадував Стрепета, думав: «У кожної людини є своя співуча пір'їнка. Нещасливий той, у кого такої пір'їнки немає».

Учитель. З чим порівнюється спів стрепета?

Поміркуйте разом над виділеними словами. Як ви їх розумієте?

^ Будь уважний до себе й до інших, не загуби свою співучу пір'їнку!

VІІ. Домашнє завдання.

1) Намалювати ілюстрацію до однієї з казок.

2) Спостерігай за навколишнім світом, якщо побачиш живу казку розкажи в класі.

VІІІ. Підсумок уроку. Гра «Мікрофон»

  • Які ваші враження від уроку?

  • Над чим працювали на уроці?

  • Які казки вам сподобалися найбільше?



- Учні продовжують фразу «Сьогодні на уроці я …».

- Чого вчить нас В. Сухомлинський?

- Отже, діти, ростіть чуйними, уважними, доброзичливими, бо це кращі риси людини, які так необхідні сьогодні нашій Україні.


Старайтесь завжди прожити лиш так,

Щоб потім про вас пам’ятали.

Про ваше прекрасне і чесне життя.

Народні пісні розказали.


В світ прийшли і ти, і ти


Для любові й доброти!


Будь привітним і прихильним,


Добрим, лагідним і сильним.


Вчися правдою прожити,


Теплим словом вмій зігріти.


Вчись завжди допомагати


І людині співчувати.


Байдужими не станьте тільки,


І пам’ятайте, що ми – люди.


Творіть добро, піклуйтеся про інших –


І посвітлішає усюди.


- Спасибі вам, діти, за роботу на уроці.



Схожі:

Тема. Казки Василя Сухомлинського iconНаказ №178 м. Мала Виска Про участь педпрацівників в семінарі тренінгу
Василя Сухомлинського від 08. 06. 2011р. №464 14 15 червня 2011 року в коіппо імені Василя Сухомлинського (кабінет №304) відбудеться...
Тема. Казки Василя Сухомлинського iconКіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського
«Виховання громадянина-патріота в педагогіці В. О. Сухомлинського та сучасній освітній практиці»
Тема. Казки Василя Сухомлинського iconНаказ №419 смт. Добровеличківка Про підвищення кваліфікації працівників освіти району на курсах в обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського у 2012році
Василя Сухомлинського у 2012 році, з метою задоволення потреб педагогічних працівників у особистісному та професійному зростанні,...
Тема. Казки Василя Сухомлинського iconСпадщина Василя Олександровича Сухомлинського у вихованні дітей дошкільного віку. «Що найголовніше було в моєму житті? Без роздумів відповідаю: Любов до дітей»
Спадщина Василя Олександровича Сухомлинського у вихованні дітей дошкільного віку
Тема. Казки Василя Сухомлинського iconУкраїна комунальний заклад «кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»
«кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»
Тема. Казки Василя Сухомлинського iconНаказ №152/01-4 Про підготовку та відзначення 95-ї річниці від дня народження В. О. Сухомлинського
На виконання наказу департаменту освіти, науки, сім ї, молоді та спорту №231 від 30. 07. 2013 р та з метою вшанування пам яті видатного...
Тема. Казки Василя Сухомлинського iconУкраїна кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського
Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського
Тема. Казки Василя Сухомлинського iconУкраїна кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського
Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського
Тема. Казки Василя Сухомлинського iconУкраїна кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського
Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського
Тема. Казки Василя Сухомлинського iconКіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи