Методичні рекомендації щодо профілактики поширення ксенофобських і расистських проявів серед учнівської молоді та батьківської громадськості ( ) icon

Методичні рекомендації щодо профілактики поширення ксенофобських і расистських проявів серед учнівської молоді та батьківської громадськості ( )




Скачати 106.71 Kb.
НазваМетодичні рекомендації щодо профілактики поширення ксенофобських і расистських проявів серед учнівської молоді та батьківської громадськості ( )
Дата конвертації29.11.2012
Розмір106.71 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
1. /Запоб_гання ксенофоб_х та расизму/Метод рекоменд щодо запоб_г ксенофоб _ расизму.doc
2. /Запоб_гання ксенофоб_х та расизму/Расизм та ксенофоб_я в Украхн_ 2011.doc
3. /Запоб_гання ксенофоб_х та расизму/анкета.doc
Погоджено затверджую
Методичні рекомендації щодо профілактики поширення ксенофобських і расистських проявів серед учнівської молоді та батьківської громадськості ( )
Анкета «відношення до толерантності та ксенофобії» Дайте визначення поняттю «толерантність»

Методичні рекомендації

щодо профілактики поширення ксенофобських і расистських проявів

серед учнівської молоді та батьківської громадськості

(http://kristti.com.ua/modules.php?name=Pages&go=page&pid=287)


Відповідно до Указу Президента України №153/2008 «Про проведення у 2008 році Року міжкультурного діалогу в Україні», на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 06.08.2008 №11273/11/1-08 «Про план заходів щодо протидії проявам ксенофобії, расової та етнічної дискримінації в українському суспільстві», листа Міністерства освіти та науки України «Про здійснення заходів стосовно проведення у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих та позашкільних навчальних закладах інформаційно-освітньої та попереджувальної роботи щодо профілактики поширення ксенофобських, расистських проявів серед дітей, учнівської та студентської молоді, батьківської громадськості» від 26.08.2008 №12-01-07-1748 рекомендуємо організувати і провести у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах області відповідну інформаційно-роз’яснювальну і навчально-виховну роботу.

Новим ганебним явищем сучасного життя, з яким зіткнулося чимало країн світу, в тому числі – Україна, стали злочини, скоєні на ґрунті расизму та етнічної неприязні.

Сучасні тенденції розвитку суспільно-політичної ситуації у світі свідчать про те, що загроза появи масової ксенофобії набуває дедалі більш небезпечних форм. Неонацизм, антисемітизм, дискримінація за етнічною, расовою та іншими ознаками породжують етносепаратистські конфлікти, агресію між людьми різних культур і віросповідань, прояви расизму, релігійний екстремізм, політичну та ідеологічну нетерпимість. Усі ці негативні явища суперечать принциам демократії, призводять до порушення прав людини, відповідно, становлять реальну загрозу стабільному розвитку.


Ключові поняття:

Ксенофобія від грецьких слів ξένος (ксенос), що означає "чужинець", "незнайомець", та φόβος (фобос), що означає "страх" – це 1) хворобливий стан, що виявляється у нав'язливому страсі стосовно чужинців чи просто чогось незнайомого, чужоземного; 2) страх перед чужоземцями та ненависть до них.

Раси́зм (англ. racism; нім. Rassismus; угор. rasszizmus/ fajgyűlölet; рос. расизм) – світогляд, а також політична теорія й практика, що на ньому ґрунтуються, які засновано на уявленні про поділ людей на біологічно різні групи на основі видимих особливостей зовнішнього вигляду (наприклад, колір шкіри, структура та колір волосся, риси обличчя, будова тіла тощо), і різному ставленні до людей та їх спільностей у залежності від їх приналежності до цих груп (рас).

Дискримінацією називається позбавлення окремих осіб, груп або цілих співтовариств рівних соціальних, політичних або економічних прав; переслідування.

Расова дискримінація – це будь-яке розрізнення, виняток, обмеження чи переваги, основані на ознаках раси, кольору шкіри, родового, національного чи етнічного походження, метою або наслідком яких є знищення або применшення визнання, використання чи здійснення на рівних засадах прав людини та основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній чи будь-яких інших галузях суспільного життя.

Етнічна дискримінація – утиски, що здійснює панівний етнос щодо непанівного етносу (або певної кількості таких етносів). Вона може застосовуватися при наймі на роботу та звільненні з роботи, виплаті заробітної плати та встановленні окладу, вирішенні питань підвищення кваліфікації та висування на більш високу посаду, наданні прав громадянства та здійсненні судочинства, реалізації прав на соціальний захист та прав людини взагалі тощо. Етнічна дискримінація має економічне, історичне та психологічне коріння.

З метою профілактики поширення ксенофобських і расистських проявів серед учнівської молоді та батьківської громадськості в умовах загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів рекомендуємо:

1.Організовувати проведення акцій, заходів, круглих столів, громадських слухань, дебатів з означеної проблеми за участі неурядових організацій, медіа, представників уряду й громадськості.

2.Проводити кампанії, спрямовані на підвищення рівня поінформованості учнів та визнання важливості проблеми ксенофобії, етнічної нетерпимості в країні.

3.У ході організації виховної роботи створювати сприятливий мікроклімат в учнівському колективі, виховувати толерантне ставлення до представників національних меншин, біженців, мігрантів.

4.Інформувати учнів про випадки прояву ксенофобії, расової ненависті та насильства, пропаганди расизму й ксенофобії.

5.Проводити конференції, семінари, лекції, бесіди з тем «Захисти себе», «Діти національних меншин», «Почути один одного», «Толерантність врятує світ», «Насильство в сім’ї», «Проект сім’ї ХХІ століття», «Світ, у якому ми живемо», «Такі різні, а такі схожі», «Толерантність – це дорога в майбутнє», «Абетка миру»); радіопередачі, в яких учнів обговорюють проблеми толерантних взаємостосунків; тренінгові заняття («Кодекс толерантності», «П’ять добрих слів», «Я… (висловлювання), Ти… (висловлювання) » ).

6.Створювати друковані інформаційні матеріали (брошури, підручники, листівки, плакати, емблеми тощо) з теми ксенофобія в рамках більшого проекту.

7.Проводити на місцевому рівні соціологічні опитування з питань ставлення учнів до проблем ксенофобії та расизму;

8.Створити консультативні пункти з проблеми.


Методист навчально-методичного кабінету

виховної роботи КОІПОПК підписано Л. Микитюк


Расизм та ксенофобія в Україні – нові виклики у сфері захисту прав людини


Расизм — світогляд, а також політичні теорії і практики, що ґрунтуються на расовій дискримінації, на уявленні про поділ людей на біологічно різні групи на основі видимих особливостей зовнішнього вигляду як-то колір шкіри, структура та колір волосся, риси обличчя, будова тіла тощо, тобто на раси, і різному ставленні до людей та їх спільностей залежно від їх приналежності до цих груп. Згідно з расистськими теоріями, люди різних рас розрізняються за соціально-біологічною поведінкою. Тобто до зовнішніх ознак «прив'язуються» важливі психологічні, розумові та фізичні особливості, або робляться грубі антинаукові, неправдиві узагальнення на зразок: «усі негри ліниві», «усі жиди жадібні».

Расова дискримінація означає будь-яке розрізнення, виняток, обмеження чи перевагу, засновані на ознаках раси, кольору шкіри, родового, національного чи етнічного походження, метою або наслідком яких є знищення або применшення визнання, використання чи здійснення на рівних засадах прав людини та основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній чи будь-яких інших галузях суспільного життя.

Расизм як політика — це дискримінація особистостей, суспільних груп, частини населення або груп людей. У найгірших своїх проявах — це політика переслідувань, принижень, завдання ганьби, насильства, нагнітання ворожнечі та неприязні, поширення відомостей, що паплюжать людину або частину людей; завдання шкоди за ознакою раси чи етнічного походження (видимої різниці в зовнішності).

Причиною расизму як явища є ксенофобія. Власне расизм значною мірою і є ксенофобією за ознакою видимої різниці у зовнішності. Як різновид ксенофобії расизм є ірраціональною реакцією людей на чуже та невідоме. Однак лише ксенофобією расизм аж ніяк не вичерпується. Іншою причиною расизму може бути, наприклад, релігія.

Расизм (сучасний) як ідеологія виник у добу колоніалізму, коли європейські держави захопили значні території, населені людьми різко відмінних від європейців антропологічних типів. Виникла потреба, з одного боку, пояснити, чому всюди у світі європейці захоплюють чужі країни, а не навпаки, а, з другого боку, виправдати таку політику. Найпростіше пояснення полягало в проголошенні однієї раси «повноцінною», а інших — «неповноцінними», тобто по суті в позбавленні неєвропейців права називатися справжніми людьми, та пояснення переваги європейців як вродженої.

Слід зазначити, що саме сучасний расизм походить від европейського колоніального напряму або ж виник під його впливом. Однак саме явище не є ані недавнім винаходом, ані суто європейським. Як вид ксенофобії расизм притаманний людям здавна.

Расизм і злочини на ґрунті ксенофобії не були характерними для українського суспільства досить тривалий час. Один з перших резонансних проявів ксенофобії в Україні датується липнем 2001 року, коли біженця з Руанди було забито на смерть поблизу його помешкання у Вінниці, що викликало офіційну стурбованість Верховного Комісару ООН з питань біженців.

Цей випадок за часом співпадає із загальним поширенням злочинів, вчинених на ґрунті расової та релігійної ворожнечі, що стали відчутною проблемою у країнах постіндустріальної Європи через невирішеність питань у сфері міграційної та національно-культурної політики.

Щодо України, то починаючи з середини 2002 року у нашому суспільстві спостерігалося підвищення рівня ізоляціонізму та ксенофобії, які супроводжувалися зростанням кількості публікацій з ксенофобськими відтінками. Результати соціологічних досліджень також вказували на зниження за роки незалежності питомої ваги психологічно відкритих та схильних до національної толерантності людей більше, ніж у 3,5 рази. На думку окремих дослідників, практично половину населення у 2003 році складали громадяни з ізоляціоністськими настроями, а кількість носіїв ксенофобських настроїв виросла більше, ніж учетверо. У той же час експерти Держдепартаменту США оцінювали рівень ксенофобії в Україні як такий, що не перевищує її рівень в інших посттоталітарних країнах. Хоча випадки ксенофобії відносно росіян, євреїв, кримських татар, ромів та іммігрантів з Кавказу, Азії та Африки були достатньо частими, американські спостерігачі вважали ситуацію в Україні менш загрозливою на відміну від Росії, Румунії, Польщі, Угорщині, Словаччині. Можливо, це було обумовлено тим, що більшість випадків не носила насильницького характеру, обмежуючись словесними образами, малюванням антисемітських граффіті та досить рідко – актами вандалізму на кладовищах.

Більш загрозливі результати ескалації ксенофобських настроїв стали помітними в Україні після 2005 року, коли групи так званих скінхедів («бритоголових») виокремилися із лав футбольних фанатів на окрему течію. Згодом скінхеди перейняли нацистську символіку й ідеологію та поширили свій рух на Європу, Америку, Австралію. У сусідній Росії «бритоголові» з’явилися наприкінці 1990-х років, швидко оформившись за фінансової підтримки ультраправих політичних сил на організований неонацистський рух.

На українському просторі найбільш активними та агресивними вважаються ультраправі групи з числа так званого руху «Біла Влада-Скінхед Спектрум» (White Power – Skinhead Spektrum), українська філія світової екстремістської мережі «Кров і Честь» (Blood & Honour), воєнізована неонацистська секта «Світова Церква Творця Рутенія» (World Church of the Creator Ruthenia, WCOTC). Їх об’єднує загальна ідеологія расизму та націоналізму, яка діє на принципах установлення переваги над особами інших рас та національностей. Найбільш чисельні групи скінхедів були зафіксовані у містах Києві, Дніпропетровську, Запоріжжі, Львові, Севастополі, Чернігові та Автономній Республіці Крим. Якщо у Росії масштаб скінхедівського руху обчислюється десятками тисяч осіб, то в Україні, за попередніми даними МВС України, сьогодні їх налічується не менше 500 осіб віком від 14 до 27 років, об’єднаних у групи чисельністю від 20 до 50 осіб без чіткої структури та організаційної побудови.

Саме з 2005 року у Львові та Харкові стають регулярними закриті фестивалі неонацистських музичних гуртів з України та Росії, організовані неофіційною Українською націонал-трудовою партією з піснями відверто расистського характеру. Організація «Патріот України», яка протягом 2007 року провела серію маршів зі смолоскипами у Києві та Харкові, використовуючи ксенофобські та расистські гасла, регулярно організує для активістів руху так звані воєнізовані «вишколи» на покинутих промислових об’єктах, у лісових таборах, туристичних базах. В Інтернет-мережі постійно діють не менше 30 веб-сайтів неонацистського та націоналістичного характеру (Радикальний Український Націоналізм, Сайт справжніх патріотів, Nachtigall, Blood&Honour Ukraine тощо).

У засобах масової інформації набуває сталості тенденція до оперування такими термінами як «кавказька мафія», «злочини осіб циганської національності», «азіатські злочинні угрупування». Такі вислови є не тільки некоректними та неприпустимими, але й часто призводять до спекуляцій з боку радикально налаштованих прибічників неонацистського та націоналістичного кшталту.

Одночасно статистичні дані МВС України зафіксували чітку тенденцію до зростання злочинів, вчинених стосовно іноземців: упродовж п’яти останніх років кількість протиправних посягань, унаслідок яких постраждали громадяни іноземних держав, збільшилася вдвічі – з 604 у 2002 році до 1178 у 2007 році. Переважну більшість злочинів учинено відносно громадян держав-учасниць СНД (63,5 %), стосовно ж іноземців з інших країн – відповідно 36,4 %. Найбільш напружена обстановка в зазначеному напрямку спостерігається в АР Крим, місті Києві, Одеській, Донецькій, Львівській та Харківській областях.

Проте наведені цифри, на жаль, не відображають частки злочинів, вчинених виключно з мотивів расової та релігійної ворожнечі. Хоча рівень розкриття злочинів, що вчиняються стосовно іноземних громадян, становить 84% проти 59,1% у середньому по державі, проте протягом 2005-2007 років було порушено лише 7 кримінальних справ за ст. 161 КК України (Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії). Вочевидь, що ця цифра не відображає реальної картини, оскільки за оцінками незалежних експертів, кількість злочинів, вчинених на ґрунті расизму та ксенофобії, є не меншою 190 на рік. Зазвичай це насильницькі злочини, вчинювані організованими групами молодих людей, які належать до груп скінхедів та неофашистів і спрямовані, перш за все, проти іноземних студентів, шукачів притулку, біженців та іммігрантів, бізнесменів, дипломатів, а також проти членів сімей персоналу ООН, які є часто є вихідцями з країн Африки, Азії, Середнього Сходу, Кавказу або представниками помітних груп меншин країн Заходу. Саме тому досить актуальним є питання – скільки взагалі вчинюється злочинів саме за расовими мотивами?

Вирішення цих питань полягає передусім у площині зниження високої природної латентності цих злочинів, адже більшість іноземців у випадку нападів з боку «скінхедів» практично не звертаються до правоохоронних органів. Невідомою є також реальна кількість злочинів, вчинених стосовно нелегальних мігрантів.

Необхідність державної політики у розробці превентивних заходів протидії сучасним формам расизму було закріплено рішенням №4/03 Маастрихтської зустрічі міністрів іноземних справ 55 країн у грудні 2003 року, яке визнало за необхідне для країн ОБСЄ заохочувати толерантність та боротися із дискримінацією, у тому числі з усіма проявами агресивного націоналізму, расизму, шовінізму, ксенофобії, антисемітизму та екстремізму.

Результати діяльності у цьому напрямку підтвердили, що расизм та ксенофобія, хоча й не набули в Україні масштабу соціального явища, проте мають значний криміногенний потенціал в силу таких чинників, як тривала політична нестабільність, низький рівень достатку населення, активність нелегальної міграції. З оглядом на це постає нагальна потреба у скоординованій превентивній діяльності органів державної влади, системи освіти та громадянського суспільства.


Список рекомендованої літератури

1.Бавин П.С.Социальная география ксенофобии и толерантности // Полис. – 2006. – № 6. – С. 37 – 58.

2.Головаха Е.И., Панина Н.В. Социальное безумие: история, теория и современная практика. – К., 1994. – С. 106 – 108.

3.Європейська комісія проти расизму та нетерпимості. Третя доповідь по Україні. Страсбург:CRI(2008)4, 2008.

4.Кольцов В.Б. Социальная дистанция в межнациональном общении: опыт построения интегрального показателя // Социологические исследования. – 1989. – № 2. – С. 26 – 29.

5.Ксенофобія в Україні: статистика взаємної неприязні (за результатами дослідження Київського міжнародного інституту соціології) // www.dialogs.org.ua/project_ua_full.php?m_id=226

6. Кцоева Г.У. Методы изучения этнических стереотипов // Социальная психология и общественная практика. – М., 1985. – С. 225 – 231.

7. Міжнаціональні відносини і національні меншини України: Стан, перспективи. - К.: Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України. – 2004., – с.167-184;

8. Паніна Н. Неподолана дистанція. /Критика, №7-8, 2003. – с.17-20.

9.Панина Н. Факторы национальной идентичности, толерантности,ксенофобии и антисемитизма в современной Украине // Вестник общественного мнения. – 2006. – № 1. – С. 27.

10. Табачник Д.В., Попов Г.Д.,Пилипенко Т.І.Національні меншини України: етнокультурний вимір. Київ. – Етнос, – 2007, – с.53-71

11. Ревенко А. Асиметрії регіонального розвитку // Дзеркало тижня. – 2006. – 13 травня.

12. Словник основних термінів і понять з превентивного виховання / Під заг. ред. доктора пед. наук, професора Оржеховської В.М./ ТзОВ «Терно-граф», тернопіль. – 2007, – 200 с.

13. Українське суспільство 1994 – 2005. Динаміка соціальних змін. – К., 2005. – С. 512 – 525.



Схожі:

Методичні рекомендації щодо профілактики поширення ксенофобських і расистських проявів серед учнівської молоді та батьківської громадськості ( ) iconПро проведення заходів із профілактики поширення ксенофобських і расистських проявів серед дітей та учнівської молоді Цитировать
Моіппо розроблено інформаційно-методичні матеріали та рекомендації на допомогу педагогічним працівникам у проведенні просвітницької...
Методичні рекомендації щодо профілактики поширення ксенофобських і расистських проявів серед учнівської молоді та батьківської громадськості ( ) iconМетодичні рекомендації щодо просвітницької роботи з попередження поширення ксенофобських і расистських проявів серед дітей, учнівської та студентської молоді
План заходів з протидії проявам ксенофобії, расової та етнічної дискримінації в українському суспільстві на 2010-2012 роки
Методичні рекомендації щодо профілактики поширення ксенофобських і расистських проявів серед учнівської молоді та батьківської громадськості ( ) iconМетодичні рекомендації щодо організації роботи дирекції школи, класних керівників, практичних психологів з попередження проявів насильства над дітьми та випадків суїцидальної поведінки
«Про інструктивно-методичні рекомендації щодо діяльності працівників психологічної служби у 2012/2013 н р.» з метою запобігання проявів...
Методичні рекомендації щодо профілактики поширення ксенофобських і расистських проявів серед учнівської молоді та батьківської громадськості ( ) iconТема: "Пріоритетна роль сім’ї у формуванні соціальної зрілості дитини"
Участь батьківської громадськості у реалізації Проекту “Самоврядування дітей, учнівської молоді та батьківської громадськості” Програми...
Методичні рекомендації щодо профілактики поширення ксенофобських і расистських проявів серед учнівської молоді та батьківської громадськості ( ) iconНаказ №9 Про діяльність педагогічних колективів загальноосвітніх навчальних закладів району з питань профілактики злочинності та проявів насилля, запобігання вживання наркотичних засобів, формування навичок здорового способу життя серед учнівської молоді
На виконання рішення колегії управління освіти і науки облдержадміністрації від 29. 12. 11 р протокол №6 з питань профілактики злочинності...
Методичні рекомендації щодо профілактики поширення ксенофобських і расистських проявів серед учнівської молоді та батьківської громадськості ( ) iconНаказ №256 Про затвердження плану заходів щодо профілактики злочинності і правопорушень серед дітей та учнівської молоді на період до 2015 року
Затвердити план заходів районного відділу освіти щодо профілактики злочинності та правопорушень серед учнівської молоді у Борівському...
Методичні рекомендації щодо профілактики поширення ксенофобських і расистських проявів серед учнівської молоді та батьківської громадськості ( ) iconПлан заходів із протидії ксенофобії, расової та етнічної дискримінації у навчальних закладах на 2011рік
Проводити інформаційно – просвітницьку та попереджувально – профілактичну роботу щодо запобігання проявам ксенофобії, расової та...
Методичні рекомендації щодо профілактики поширення ксенофобських і расистських проявів серед учнівської молоді та батьківської громадськості ( ) iconПлан заходів із протидії проявам ксенофобії, расової та етнічної дискримінації в українському суспільстві на 2011 рік
Проводити інформаційно-просвітницьку та попереджувально-профілактичну роботу щодо запобігання проявам ксенофобії, расової та етнічної...
Методичні рекомендації щодо профілактики поширення ксенофобських і расистських проявів серед учнівської молоді та батьківської громадськості ( ) iconНаказ №314 смт. Володарка Про затвердження плану заходів щодо профілактики злочинності і правопорушень серед учнівської молоді у Володарському районі
«Щодо профілактики злочинності і правопорушень серед дітей, захисту їх прав на освіту» та з метою удосконалення профілактичної роботи...
Методичні рекомендації щодо профілактики поширення ксенофобських і расистських проявів серед учнівської молоді та батьківської громадськості ( ) iconНаказ №21 Про виконання обласного Плану заходів правової освіти громадян у частині популяризації серед населення участі громадян у діяльності інститутів громадянського суспільства на 2013-2014 роки в навчальних закладах району
Ю. В. Музикою 27. 12. 2012 року, листа управління освіти і науки облдержадміністрації від 01. 02. 2013 р. №02/2-07/427 та з метою...
Методичні рекомендації щодо профілактики поширення ксенофобських і расистських проявів серед учнівської молоді та батьківської громадськості ( ) iconМетодичні рекомендації щодо формування негативного ставлення суспільства до будь-яких форм і проявів тероризму та екстремізму. Заступник Міністра
Кабінету Міністрів України від 18. 03. 11 №12384/4/1-11 Міністерство надсилає методичні рекомендації щодо формування негативного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи