В. герасим’ЮК. Сповідь душі у віршах сучасного поета («чоловічий танець», «перший сніг», «жива ватра») icon

В. герасим’ЮК. Сповідь душі у віршах сучасного поета («чоловічий танець», «перший сніг», «жива ватра»)




Скачати 132.38 Kb.
НазваВ. герасим’ЮК. Сповідь душі у віршах сучасного поета («чоловічий танець», «перший сніг», «жива ватра»)
Дата конвертації14.09.2013
Розмір132.38 Kb.
ТипДокументи

В. ГЕРАСИМ’ЮК. СПОВІДЬ ДУШІ У ВІРШАХ СУЧАСНОГО ПОЕТА («ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕЦЬ», «ПЕРШИЙ СНІГ», «ЖИВА ВАТРА»)


Мета: ознайомити учнів з основними віхами життя В. Герасим’юка,здійснити художній аналіз його поезій,визначити,яким чином у них відтворені роздуми поета про повноцінне буття людини, її духовне наповнення;розвивати вміння виразно читати поезії, формувати читацький інтерес,світогляд учнів;виховувати

почуття пошани до творчої спадщини поета, прищеплювати любов до краси поетичного слова.

Тип уроку: засвоєння нових знань, формування вмінь.

Обладнання: портрет Герасим’юка, книжкова виставка його творів, фотоілюстрації «Краса моя, Гуцульщина».

^ Хід уроку

І.Організаційний момент.

1.Емоційна готовність учнів до уроку.

Назвіть кольори веселки, з якими ви асоціюєте свій настрій перед початком уроку.

2.Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.

Асоціювання . Ключові слова: поет, поезія.

Поет-майстер,творець,захисник,борець.

Поезія-виховує,навчає,прищеплює.

3.Міні-круглий стіл «Внутрішній світ митців поетичного слова». Обговорення питань.

• Які почуття проймають, охоплюють майстра слова під час написання твору?

• Чи завжди можна ототожнювати образ ліричного героя і автора в художній літературі? Відповідь умотивуйте, наводячи переконливі аргументи.

• Визначте найважливіші, на ваш погляд, проблеми філософської спрямованості у творах писмьенинків. Наведіть приклади.


• Яким чином історична епоха знаходить своє відображення в художній літературі?

• На що слід звертати увагу під час ідейно-художнього аналізу поезій?

• Про яку людину говорять, що вона духовно багата?

• Що вам відомо про алегорію як художній прийом в літературі? З якою метою художника слова використовують його у власних творах?

ІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

  • Мовно-математична розминка. Поставте замість цифр букви та прочитайте прізвище поета ,творчість якого ми будемо сьогодні розглядати.

4

7

21

1

22

11

17

32

15




Одне знаю напевно: справжня творчість

завжди існує в одному примірнику…

В.Герасим’юк



  • Еврестична бесіда з учнями.

-Чи відома вам ця постать?

-Які його твори ви читали?

-Як ви вважаєте,чи кожна людина може стати поетом?

Що для цього потрібно?

-Чому одних поетів пам’ятають, захоплюються їхньою творчістю,а інших-забувають?

Сьогодні ми спробуємо на уроці дати відповідь на це питання,розглядаючи творчість В.Герасим’юка .

1. Вступне слово вчителя

Їх було мало завжди. Так, для кого поезія — не просто слова, а стиль на землі. Але не кожен, хто береться за перо — Поет, і не кожен, хто має безліч видатних книжок, вартий називатися ним.

В. Герасим’юк — сучасний поет, автор багатьох збірок, що завоювали велику прихильність читачів. Його твори у складній метафоричній формі виражають глибинний зв’язок із рідним краєм, містять роздуми про сенс людського буття.

^ 2. Рубрика «Скарбничка теорії літератури»

• Екзистенція (від лат.— існую) — внутрішнє буття людини, те непізнаване, ірраціональне в людському «Я», унаслідок чого вона є конкретною, неповторною особистістю.

• Палімпсест (із грец.) — пам’ятка давньої писемності, звичайно пергамент, з якого стерто первинний текст і написано новий, крізь який інколи проступає старий.

• Верлібр, або вільний вірш — один із видів віршів, ритмічна єдність яких ґрунтується на відносній синтаксичній завершеності рядків (речень) та їх інтонаційній подібності. Верлібр не поділяється на стопи, рядки його мають різну кількість наголосів, довільно розташованих. Не використовує рим, тому не поділяється й на строфи.

Літературна екскурсія «Гортаємо сторінки життєвого шляху

і творчості митця»

  • ^ Повідомлення «біографів».

1 учень.

В. Герасим’юк- син репресованих.

В. Герасим’юк народився 18 серпня 1956 р. в місті Караганді в сім’ї репресованих Дмитра та Марії Герасим’юків, вивезених із рідного села Прокурава у товарняках, під конвоєм, разом із тисячами інших «пособников бандитских формирований». За три роки до народження Василя його батьки «погодилися» на довічне поселення в Казахстані, що й засвідчили підписами на паперах, які лягли в картотеку каральних органів. «Але після сенсаційного двадцятого партз’їзду ситуація в імперії почала дещо змінюватися, і я з батьками повернувся у Прокураву, моє рідне село,— згадує поет. Як мені розповідали, я сильно хворів. До інших хвороб долучився коклюш. Я не міг спати, задихався від кашлю. Тоді мати брала мене на руки і виносила вранці на берег гірського потоку. Там я засинав. Після обіду йшла зі мною до смерекового лісу. Настояне на хвої гірське повітря вливалося в мої дитячі груди, і кашель потроху відступав. Отак материнська любов і Карпати врятували мене від смерті».

Про знайомство родин своїх батьків сам Герасим’юк розповідає: «Ось візьмемо мій вірш «Родинна хроніка», там написано все, як відбувалося насправді. Як моя бабця — мати батька — познайомилася з моєю мамою. У Карпатах вони жили на різних верхах, а у тому бараці вийшло, що одні нари були зверху, а другі знизу. І ось на нижніх — мій батько зі своєю матір’ю, вони потрапили туди через батькового брата, а на верхній — моя бабуся, моя мама і ще її молодша сестра спали…»

Один із Василевих дідів був командиром українських січових стрільців, інший — командиром УПА. Останній упродовж певного часу відбував ув’язнення в одному таборі з Йосипом Сліпим. Про свій родовід у розмові з Тарасом Прохаськом (серія „Інший формат” івано-франківського видавництва Лілея-НВ) Василь Герасим’юк повідомляє таке:

„Дід, від якого у мене прізвище Герасим’юк, був командиром у січових стрільцях. Він помер від ран у 1932 році. Його два сини – мій тато і його брат, який був взятий зі зброєю в руках. Відповідно – двадцять п’ять років. А батька з мамою вислали. А по матері моїй рід теж унікальний. Дід був і ройовим, і чотовим, і сотенним. Його псевдо Котигорошко, воно зазначене всюди, де треба” [ІІ, с.13]. Тут йдеться про участь стрийка (брата батька) і діда по матері В. Герасим’юка в УПА.

Середню освіту В. Герасим’юк здобував у Прокураві, а закінчив школу із золотою медаллю в Коломиї (дев’ятий і десятий класи). А 8 липня 1973 року прибув до Києва, подав документи на вступ на українську філологію Київського університету ім. Т. Шевченка. Ця дата – одна з небагатьох, чітко зафіксованих у розмові Герасим’юка з Прохаськом. Після закінчення університету Герасим’юк працював редактором у видавництві ЦК ЛКСМУ „Молодь”, згодом – редактором у видавництві „Дніпро”, з 1994 року – редактором і ведучим літературних передач на державній телерадіокомпанії. З кінця 2010 року веде цикл авторських передач „Діалог” на телеканалі „Культура”. Отож перерахуємо у хронологічному порядку поетичні книги В. Герасим’юка: „Смереки” (1982), „Потоки”(1986), „Космацький узір” (1989), „Діти трепети”(1991), „Осінні пси Карпат”(1999), „Серпень за старим стилем”(2000), „Поет у повітрі” (2002), „Була така земля” (2003), „Папороть” (2006), „Смертні в музиці” (2007). За книгу „Поет у повітрі” В. Герасим’юка відзначено Національною премією ім. Т. Шевченка (2004).

2 учень.

  • Мотиви формування творчої особистості.

У селі Прокурава на Косівщині Івано-Франківської області минули дитячі літа Василя. Саме тут споконвіку жили митці — живуть вони там і сьогодні — різьбярі, музики, вишивальниці, ткачі, кушніри… Біля Прокурави розкинулися Брустури, де можна почути найкращу на Гуцульщині троїсту музику; тут не тільки грають, а й самі роблять інструменти, які розмовляють усіма голосами Карпат. Нема сумніву, що художнє світобачення В. Герасим’юка виникло в голосах брустурських цимбалів і прокуравських сопілок, у дивах гуцульських килимів і вишиванок, у загадковому й щемливому світі нашого карпатського народного мистецтва. Як говорить поет, його дід «птиці вирізьблював», а мати вишивала «стрімкі узори».

Писати Герасим’юк почав ще в шкільні роки. Його вірші потрапили на сторінки літературних журналів, швидко привернули увагу читачів. По закінченні філологічного факультету Київського державного університету ім. Т. Шевченка Герасим’юк працював у видавництвах «Молодь» і «Дніпро».

Перші поезії митця хвалили і вчителі Коломийської середньої школи, де навчався Василь Дмитрович, і працівники місцевих газет. Митець ніби народився з тривожною недовірою до свого таланту, він ненастанно шукав, як йому здавалося, нового вияву для своїх задумів.

Поету болить доля високого мистецтва, серед якого зростав і ціну якому розуміє. Тому, намагаючись збагнути таїну килимів Параски Танасійчук (таємниче мистецтво народної майстрині, гуцульської чаклунки стало символічним народженням ліричного героя, його душі, світогляду, ставлення до життя і сприймання краси) чи возвеличити подвиг майстра, що зробив дерев’яний літак і розбився на ньому, заявляє:

Я напишу такі вірші,

Від яких всохнуть руки гуцулові,

Якщо він робитиме

50 сувенірів щодня!

3 учень.

  • Творча майстерня поета.

Закоханість у Гуцульщину відчувається в кожному вірші В. Герасим’юка. З тієї закоханості він постає як творець, саме вона формує незалежність його поетики. Формування особистості відбувалося у рідному краї, де поєдналися язичництво і християнство, які письменник у своєму духовному досвіді не відділяє.

«Смереки» (1982) — перша поетична збірка, у якій він чинив власне першовідкриття Карпат як світу особливого співжиття природи й людини; інтимізацію цього світу.

«Потоки» (1986). Назва збірки не довільна: потоки — одна з тих стихій, що творять величний, грізний і очисний космос Карпат («високі потоки» — символ і нещадної, і життєдайної плинності й безупинності, неминущості минущого).

«Космацький узір» (1989). У ній знайшло вихід і те, що нагромаджувалося в душі, планувалося раніше, відлунюючи розкиданими в просторі голосами,— і те, що визрівало в атмосфері суспільного піднесення 80-х.

«Діти трепети» (1991) — найдраматичніша збірка у творчій спадщині В. Герасим’юка минулого десятиліття. До неї ввійшли вірші, писані переважно в період піднесення національно-демократичного руху, коли складалися об’єктивні й суб’єктивні передумови для здобуття омріяної державної незалежності України.

«Осінні пси Карпат» (1999) — своєрідний підсумок творчого шляху поета. Збірка мала підзаголовок «Із лірики 80-х», хоча містила дещо із 90-х.

«Серпень за старим стилем» (2000) — своєрідне доповнення до «Дітей трепети», як повернення до себе молодшого.

«Поет у повітрі» (2002) — вершина свого самовираження поета — його свободи. За цю збірку В. Герасим’юк одержав національну премію України ім. Т. Шевченка.

«Була така земля» (2003) — назву до цієї збірки взято із вже раніше створеної — «Потоки», нове зібрання твору дещо розширено:

Як утрату не лише традиційних уявлень, а й самого світу, що ці уявлення породжував..

  • ^ Довідкова поличка

҉ Герасим'ю́к Васи́ль Дми́трович — український поет, лауреат Шевченківської премії (2003).

҉ Член НСПУ (1983), АУП (1997).

҉ Премія «Благовіст» НСПУ (1993) та літературна премія ім. П. Тичини (1998).

҉ Працював редактором у видавництвах «Молодь» та «Дніпро» (1978–1992).

҉ Від 1992 — ведучий програм редакції літератури Національної радіокомпанії України.

҉ Від 1993 — голова журі Міжнародного конкурсу молодих літераторів «Гранослов».

҉ Від 2011 — ведучий програми «Діалог» на телеканалі Культура.

^ 4 учень



  • Поетична творчість

Від перших віршів до першої поетичної збірки («Смереки», К., 1982) поет ішов 10 літ і прийшов уже сформованим поетом. Він чинив власне першовідкриття Карпат як світу особливого співжиття людини й природи. Назва збірки немовби нав'язувала до традиціоналізму версії гуцульського локального патріотизму. Смеречки й потічки на той час уже заполонили українську поезію й естраду. Але в Герасим'юка смерека — не окраса ландшафту й не стимулятор поетичного сентименту, а величина міфотворча, аналог світового дерева чи дерева життя і роду. У цій збірці Гуцульщина поставала не етнографією і не екзотикою, не щемливою лірикою і не грайливою бравадою, а магією позачасовості: вічність гір розряджає людський час у світове безчасся, і «тінь незриму» неназваної миті щастя «століттями лататиме павук». Магією надпросторовості: стиснутий горами, покраяний ущелинами й проваллями, вперезаний потоками, поточений печерами, притлумлений лісами простір виривається з самого себе догори — і вже згори падає «на гори, на смереки, на потоки, на царинки», щоб «мерехтінням космічного танцю» лягти в світославні килими гуцульські чаклунки Параски Танасійчук. Стихії й сили цього простору — повітря, вітри, води-потоки. Спосіб бути в ньому — перетікання, переливання, колихання, літання. А до всього — ще й магія гуцульських легенд і замовлянь, «забутих пророцтв» і гуцульського бестіарію, світ гуцулів і ними «спровокованих» власних фантазій.

Василь Герасим'юк є одним з яскравих представників сучасного поетичного мистецтва. Кожна його книжка — особлива поезія. Естетичною особливістю поетики Герасим'юка є історична асоціативність мислення. Його герой — громадянин, національно свідома особистість, якій болить нищення духовності українців.

  • ^ Повідомлення «журналістів».

Інтернет-газета «Молодий буковинець» розповідає: «...з'ява В. Герасим'юка в літературі на початку 70-х років минулого століття ознаменувала нові віяння в поезії, де переважали не романтичні оспівування карпатської краси, а суворий погляд на історію рідної Гуцульщини. Уже перша збірка "Смереки" пахла... віковими болями та трагедіями краю, де народилося опришківство... де в 50-х роках минулого століття горами нишпорили "заготівельники" гуцульських душ, вивозячи в сибіри всіх, хто не корився поневолювачам».

Василь Герасим'юк — лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка. Нині живе й працює в Києві.

ІІІ. Робота з поезіями.

Збірка «Космацький узір» разом із попередніми («Смереки» й «Потоки») утворюють своєрідний поетичний триптих, у якому В. Герасим'юк прослідковує кровний зв'язок людини з рідною землею, краєм батьків і дідів, веде мову про ті духовні набутки, які витримали випробування історичним часом і сьогоднішнім днем.

Однією з найколоритніших поезій В. Герасим'юка, що ввійшла до збірки «Космацький узір», є «Жива ватра».

  • Інтерпретація заголовка поезії.

Як ви розумієте назву вірша?

Доберіть синонім до слова ватра.

Виразне читання поезії.

  • Словничок:

Ватра — слово діалектне, це — вогнище, багаття. Вогонь у поета — центр світобудови й невичерпне джерело життєдайної енергії:


d:\вигот атест 2013\1346707756_dscf0408.jpg


^ Жива ватра

Дерево тремо об дерево,

доки не народиться вона.

Вона помирає тільки раз,

тому бережемо Ми знову виведем наші отари на наші гори

і за древнім полонинським звичаєм

проженемо крізь неї —

щоби ніяка пошесть не напала,

щоби жоден хижак не внадився,

щоби громи із блискавками не розігнали,

щоби підступний гад вим'я не виссав,

щоби злий дух у провалля не завів.

Ми бережемо живу ватру.

Ми заледве не стали отарою

на високім пасовиську.

Але коли ми навіть, як отара,

пройдемо крізь неї,

тоді дамо іншим дорогу до Сінаю.

Нас оберігає жива ватра,

але ми добре знаємо,

що кого жде

на високім пасовиську.

Відштовхуючись від етнічних гуцульських коренів, автор творить власний поетичний міф.

Метод «Прес».

  • Що виступає у значенні «живого вогню?» («ватра»).

  • Чим є добування вогню на полонині?(Це ритуал освячення простору).

  • Який провідний мотив вірша ?( Дотримання традицій і звичаїв, продовження свого роду і його культури).

  • В яких рядках поезії це зазначено?

Ми знову виведем наші отари на наші гори

І за древнім полонинським звичаєм

Проженемо крізь неї.

Анафора щоби виконує роль не стільки підрядного сполучника мети, скільки настанови, як у поемі «Білий лелека» В. Голобородька. Білий вірш В. Герасим'юка ритмічний, строфи в ньому різні, але найменша — однорядкова, мабуть, головна.

  • В якому рядку сконденсовано головну думку твору?

«Ми бережемо живу ватру».

Вірш В. Герасим'юка «Жива ватра» — поетичне надбання доби постмодернізму, коли відомі фольклорні, літературні образи переосмислюються по-новому. Жива ватра — це живий вогонь, який добувають первісним способом — тертям дерева об дерево. Для гуцулів — жителів Карпат — худоба, вівці — це і робота, і добробут, і майже члени родини. Коли на літо їх відганяють на високогірні луки — на полонини, то освячують вогнем. Автор закликає не стати отарою, пройти очищення вогнем, щоб досягти «Сінаю» — правдивого, вільного життя — або хоч вказати туди шлях іншим.

Виразне читання поезії.

«Декламатори» читають напам҆ять поезію В.Герасим҆юка «Чоловічий танець».

Словничок:

Аркан — суто чоловічий танець, символ того, що юнак став дорослим і готовий до дорослих вчинків.


d:\вигот атест 2013\_.jpg


Ти мусиш танцювати аркан.

Хоч раз.

Хоч раз ти повинен відчути,

як тяжко рветься на цій землі

древнє чоловіче коло,

як тяжко зчеплені чоловічі руки,

як тяжко почати і зупинити

цей танець.

Хоч раз

ти стань у це найтісніше коло,

обхопивши руками плечі двох побратимів,

мертво стиснувши долоні інших,

і тоді в заповітному колі

ти протанцюєш під безоднею неба

із криком по-звіриному протяжним.

Щоб не випасти із цього грішного світу,

хоч раз

змішай із ближніми

піт і кров.


Сину людський,

ти стаєш у чоловіче коло,

ти готовий до цього древнього танцю

тільки тепер.

З хрестом за плечима.

З двома розбійниками.

Тільки раз.

Вірш «Чоловічий танець» не менш екзотичний. Із самого початку читач стає ніби учасником аркана — гуцульського чоловічого танку, відчуває його енергетику, немов відбувається ритуал посвячення.

Друга частина вірша по суті є алюзією. При першому прочитанні вірша не одразу впадає в око новозавітний мотив страждання Ісуса Христа як свідомий вибір спасіння ближніх, що вгадується в описі трагічної української історії, позначеної постійною необхідністю українського чоловіцтва виборювати державну незалежність.

Міфологічний образ кола символізує у вірші вічність людського страждання,його циклічну повторюваність.

^ З ЛІТЕРАТУРИ XX СТ.

Виразне читання поезії.

«Декламатори» читають поезію.

d:\вигот атест 2013\images.jpeg


^ Перший сніг

Притишив кров. Притишив крок.

І вищі стали гори.

Йде перший сніг,

немов пророк,

в якого серце хворе.

Як важко дихати йому!

Як свіжо доокола!

Ступає у порожню тьму

нога різьблена, гола.

Поетична картина першого снігу викликає у поета зовсім інші, незвичні для нас асоціації. Він йому здається пророком, який важко, ніби хворий, ступає. Різьблені сніжинки уявляються йому ногою різьбленою, голою. Очевидно, це співзвучно настроєві автора, який бачить у першому снігові щось символічне, пророче, незвичайне.

Вірш «Перший сніг» римований. У ньому «римуються» й образи: холод — сніг — хворе серце — знак мерця холодний. Спробуйте прокоментувати стан ліричного героя, ураховуючи при цьому, що багатопланова образність поета набуває тут глибокого смислового наповнення.

У творах В. Герасим'юка яскраво означений колорит Карпатського краю. Життя й роздуми ліричного героя перебувають у тісному зв'язку з минулим — духовним надбанням поколінь.

Збірка «Космацький узір» разом із попередніми («Смереки» й «Потоки») утворюють своєрідний поетичний триптих, у якому В. Герасим'юк прослідковує кровний зв'язок людини з рідною землею, краєм батьків і дідів, веде мову про ті духовні набутки, які витримали випробування історичним часом і сьогоднішнім днем.

«Аукціон»

Назвати якомога більше письменників,які порушували у своїх поезіях про життя гуцулів,мотив страждання Ісуса Христа як свідомий вибір спасіння ближніх.

ІV. Закріплення й узагальнення матеріалу.

Складання сенкану.

В.Герасим’юк .

Людяний,талановитий,закоханий.

Формує,закохує,вчить.

Словом зворушує душі людей.

Громадянин,національно свідома особистість.

V. Рефлексія.

-Що нового ви дізналися на уроці?

-Чи досягли поставлених цілей?

-Що для себе ви взяли з почутого на уроці?

VІ.Взаємооцінювання.

VІІ.Домашнє завдання.

Написати твір-роздум на тему «Над чим змусили мене задуматись поезії В.Герасимюка».

За бажанням створити ілюстрації до поетичних творів.

Паюк Валентина Михайлівна,

вчитель української мови та літератури



Схожі:

В. герасим’ЮК. Сповідь душі у віршах сучасного поета («чоловічий танець», «перший сніг», «жива ватра») iconЧоловічий танець

В. герасим’ЮК. Сповідь душі у віршах сучасного поета («чоловічий танець», «перший сніг», «жива ватра») icon«Дівчина з парасолькою» «Перший танець»

В. герасим’ЮК. Сповідь душі у віршах сучасного поета («чоловічий танець», «перший сніг», «жива ватра») iconРішення для тих, хто не любить холоду й темряви. Мумі троль зачинив двері й тихенько підійшов до Мами: Випав сніг
О дного сірого ранку у Долині Мумі тролів випав перший сніг. Він стелився м’яко і тихо, й за кілька годин усе стало білим
В. герасим’ЮК. Сповідь душі у віршах сучасного поета («чоловічий танець», «перший сніг», «жива ватра») iconПереможці районного конкурсу дитячих хореографічних колективів «Танцювальна карусель» (01. 03. 2013 р.) Номінація «Народний танець»
Місце – колектив «Дударики» Дударківської зош І-ІІІ ст., керівник Ульянченко Дарія Іванівна (танець «Козачок»)
В. герасим’ЮК. Сповідь душі у віршах сучасного поета («чоловічий танець», «перший сніг», «жива ватра») iconКарлівська зош І ііі ступенів №3 Карлівського району Полтавської області
Тільки зійшов сніг, а вже ніжними голівками нас вітають проліски. Тепле сонечко зігріває ласкавим промінням. Красуня Весна входить...
В. герасим’ЮК. Сповідь душі у віршах сучасного поета («чоловічий танець», «перший сніг», «жива ватра») iconРозпорядження №93 20 травня 2011 р. Про відзначення з нагоди свята "Полонинська ватра"
За багаторічну, плідну працю, значний особистий внесок у розвиток сільського господарства Путильського району та з нагоди відзначення...
В. герасим’ЮК. Сповідь душі у віршах сучасного поета («чоловічий танець», «перший сніг», «жива ватра») iconІ культурно-освітньої роботи веснянийфольклорукраїнці в
Вільде: «займається І небо, І сонячне сяйво, І трави». Це трепет листка, що за словами римського поета Мімнерла «… росте рвучко під...
В. герасим’ЮК. Сповідь душі у віршах сучасного поета («чоловічий танець», «перший сніг», «жива ватра») iconДії апостолів 8-14 Питання Хто залишився в Єрусалимі під час гоніння? Чи був Пилип, про якого йдеться в 5 і 26 віршах, апостолом ?
Чи був Пилип, про якого йдеться в 5 і 26 віршах, апостолом ?(відповідь обґрунтуйте)
В. герасим’ЮК. Сповідь душі у віршах сучасного поета («чоловічий танець», «перший сніг», «жива ватра») iconБерегині життя
Моя українська земля! Скроплена потом і кров’ю, понівечена ранами… Але жива. Жива, бо в усі віки, в усі часи народ мужньо захищав...
В. герасим’ЮК. Сповідь душі у віршах сучасного поета («чоловічий танець», «перший сніг», «жива ватра») iconКатеринопільська районна державна адміністрація Відділ освіти Методичний кабінет Залізняцька загальноосвітня школа І ступеня
Проведена робота «Чорнобиль душі». Зібрано матеріали про ліквідаторів – чорнобильців свого села. Значна робота проводиться з обдарованими...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи