Урок №1 Тема уроку : Лексикологія. Лексика. Лексичне значення слова. Культура мовлення. Вживання слів icon

Урок №1 Тема уроку : Лексикологія. Лексика. Лексичне значення слова. Культура мовлення. Вживання слів

Реклама:



Скачати 267.99 Kb.
НазваУрок №1 Тема уроку : Лексикологія. Лексика. Лексичне значення слова. Культура мовлення. Вживання слів
Дата конвертації30.11.2012
Розмір267.99 Kb.
ТипУрок
джерело

Урок №1

Тема уроку: Лексикологія. Лексика. Лексичне значення слова. Культура мовлення. Вживання слів відповідно до їх значення.

Мета уроку: поглибити знання учнів про основні розділи науки про мову, познайомити із розділом “Лексикологія” та поняттям лексика, опрацювати відомості про лексичне значення слова;

ознайомити дітей із різними словниками, зокрема із тлумачним словником, формувати вміння правильно визначати лексичне значення слова;

виховувати любов до рідної мови.

Матеріал до уроку: таблиця “Основні розділи науки про мову”, орфоепічний словник, орфографічний словник, перекладний словник, фразеологічний словник, тлумачний словник, Д.Білоус “Диво калинове”

На дошці слова Максима Рильського:

“Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля...”


Хід уроку

І. Вступне слово вчителя.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда про основні розділи науки про мову:

а) розгляд таблиці “Основні розділи науки про мову;

б) запитання до учнів:

  • Які розділи ми з вами вивчили? (“Фонетика”, “Графіка”)

  • Що вивчає “Фонетика” та “Графіка”? ( звуки мови та знаки письма)

  • Які розділ допомагають краще вивчити фонетику та графіку? (“Орфоепія” та “Орфографія”)

в) вчитель демонструє орфоепічний словник.

  • Про що можна дізнатися із орфоепічного словника? (Як слово правильно вимовляти).

  • Про що можна дізнатися з орфографічного словника? (Як слово правильно писати)

ІІІ. Повідомлення теми уроку

- А сьогодні ми почнемо вивчати розділ “Лексикологія”. Слово лексикологія походить від слова лексика, а лексика – це сукупність всіх слів у нашій мові, її словниковий склад.

То що вивчає “Лексикологія”?

Учні формулюють визначення.

Лексикологія – розділ науки про мову, що вивчає лексику.

Лексика – це сукупність слів нашої мови, її словниковий склад.

IV. Вивчення матеріалу уроку.

  1. Пояснення вчителя:

- Слів у нашій мові дуже багато, і майже всі слова мають якесь значення . Наприклад, що означає слово сад? (Ділянка землі, засаджена фруктовими деревами.)

  • Слово школа? (Заклад, приміщення, де навчаються учні.)

- Слово черевики? (взуття).

- Слово вишня? (ягода)

- Слово червоний? (колір).

- Слово сапати? (процес праці)

- Так ось, саме розділ “Лексикологія” вивчає слова нашої мови і те, що вони означають. Чому я перед цим сказала, що не всі слова, а майже всі слова нашої мови мають лексичне значення? Візьміть слова і, до, але. Що вони означають? Якійсь предмет? Ні! Якусь ознаку чи дію? Ні! Вони не означають нічого, тобто не мають лексичного значення.

2. Ознайомлення із змістом, будовою та призначенням тлумачного словника:

а) повідомлення вчителя про призначення тлумачного словника;

б) розгляд будови словника;

в) виконання вправи 356 (усно) .

V. Закріплення знань і вироблення вмінь.

1. Пояснити лексичне значення слів ДРІМОТА, ЗАВБАЧАТИ, ШЛЯХЕТНИЙ, користуючись тлумачним словничком підручника (с.218-223)

  1. Виконання вправ: 362 (ІІІ рівень), 358 (ІІ рівень), 357 (І рівень).

  2. Бесіда про вживання слів відповідно до їх значення.

Гра “Добери до підмета присудок”

Ластівки кують

Горобці тьохкають

Журавлі цвірінчать

Солов`ї щебечуть

Зозулі курличуть

Сороки каркають

Голуби скрекочуть

Ворони воркують

Півні ґелґочуть

Качки кукурікають

Гуси кахкають

Гра “Поясни назви місяців року”.

Знайди підтвердження цьому у вірші Ф.Петрова

Січень січе, Травень під ноги

Лютий лютує, Стеле травицю

Березень плаче, Червень складає

Квітень квітує. Сіно в копицю


.

Липень медовий Вересень трусить

Бджілок чарує. Груші в садочку.

Серпень чудовий Жовтень гаптує

Булки дарує Клену сорочку.

Йде листопад

Застеля килими.

Грудень надходить –

Початок зими.

VI. Підсумки уроку.

  1. Бесіда-систематизація відомостей про лексику, лексичне значення слова:

  • Що вивчає лексикологія?

  • Як одним словом можна назвати словниковий склад мови?

  • Що таке лексичне значення слова?

  • Що не так зрозумів хлопчик у вірші Д.Білоуса “Тлумачний словник”?

Звучить вірш Д.Білоуса “Тлумачний словник” (“Диво калинове”)

  1. Опрацювання рубрики “Це цікаво” $49.

- Про які словники, крім тих, які ми згадували сьогодні на уроці, розповідається у підручнику ? (Етимологічний, перекладний, фразеологічний, словник синонімів)

Вчитель демонструє словники, розповідає про їх укладачів і декламує уривок із вірша М.Рильського:

“Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте як розумний садівник

Достиглий овоч у Грінченка й Даля..”

VIІ. Завдання додому

Вивчити визначення, виконати вправи №359 (Ір.), 360 (ІІр), 361(ІІІр).


Урок 2

Тема уроку: Однозначні і багатозначні слова

Культура мовлення. Користування тлумачним словником.

Мета уроку: поглибити знання учнів про лексичне значення слова, дати поняття про однозначні і багатозначні слова, формувати вміння розрізняти такі слова, доречно використовувати їх у мовленні, користуватися тлумачним словником.

Матеріал до уроку: тлумачний словник

Хід уроку

І.Вступне слово вчителя

ІІ. Перевірка домашнього завдання:

  1. Усне висловлювання про лексикологію, лексику, лексичне значення слова.

  2. Виконання домашніх вправ.

  3. Пояснити лексичне значення слів ТАРІЛКА, СТАВОК, ТУФЛІ, КОРОВА.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вивчення нового матеріалу

1) Гра “Мікрофон”.

Розв`язати проблемне завдання: одне чи кілька лексичних значень мають слова ШКОЛА, ВІДРО, СМОРОДИНА, ЛЕТІТИ, ЙТИ, КАРТОПЛЯ?

2) Спостереження за матеріалом вправи 363.

3) Формулювання висновку: одні слова мають одне лексичне значення, інші – два і більше.

Слово, що має тільки одне лексичне значення, називається однозначним.

Слово, що має кілька лексичних значень, називається багатозначним.

ІV. Записування теми уроку.

Мотивація вчителем навчальної діяльності

V. Закріплення знань і вироблення вмінь

  1. Робота з тлумачним словником.

Виписати кілька багатозначних слів

  1. Гра “Розумне перо”:

а) записати 10 слів з апострофом;

б) записати 5 слів з м`яким знаком.

Визначити якими вони є - однозначними чи багатозначними.

  1. Гра “Спотиканочка”

- Яке те саме, але багатозначне слово треба вставити в кожне з цих речень?

З перших літ дитину мати за рученьку... .

За кожним рухом олівця Василько ... ще й кінчиком язика.

А наймолодший вчиться ... літака.

(слово “водити”)

  1. Склади речення, у яких би подані слова виступали у вказаних значеннях.

    1. Хвилюватися: а) покриватися хвилями;

б) бути занепокоєним, збудженим

    1. Захоплений: а) узятий, схоплений;

б) схвильований, сповнений радості

VІ. Підсумки уроку.

Робота в парах: поставте одне одному запитання, дайте відповідь і наведіть приклади.

  • Які слова називаються однозначними?

  • Які слова називаються багатозначними?

  • Як у тлумачному словнику пояснюється багатозначність слова?

VІІ. Домашнє завдання:

Вивчити визначення, користуючись словниками, пояснити значення двох однозначних і двох багатозначних слів (ІІ р), скласти речення з багатозначними словами (ІІІ р).


Урок 3

Тема уроку: Пряме і переносне значення слів.

Культура мовлення. Вживання слів відповідно до їх значення.

Лексична помилка.

Мета уроку: дати учням відомості про пряме і переносне значення слів,

вчити доречно користуватися ними у мовленні, знаходити і виправляти лексичні помилки, виховувати чуття мови.

Матеріал до уроку: тлумачний словник, роз даткові картки, таблиця “Лексичні помилки”.

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Повторення вивченого на попередньому уроці:

1. Серед слів ВАЗОН, ЛІС, ЛАМПА, СЛОВО, ЛЕТІТИ, ЧАС, СТАКАН відшукати багатозначні слова і обґрунтувати с вій вибір.

2. Із багатозначними словами ДЕНЬ, ГРИМІТИ, ШОВКОВИЙ скласти словосполучення.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Проблемне завдання: порівняти словосполучення:

золота обручка золота осінь

холодний вітер холодний погляд

кам`яний будинок кам`яне серце

Визначити, у яких словосполученнях багатозначні слова вживаються у властивому їм значенні, а в яких у переносному.

Формулювання учнями висновку.

V. Записування теми уроку.

Мотивація навчальної діяльності.

VІ. Закріплення знань і вироблення вмінь

  1. Виразне читання вчителем тексту.

З`ясувати значення багатозначних слів.

А злива так само швидко почала відходити, як надійшла. За річкою Ведмежою умирали громи. Невидимі косарі якось ураз підкосили дощ, він, зітхаючи , упав на поле і пагорби, назустріч онімілим блискавкам піднялися долоні розквітлих гречок. Виглянуло свіжовмите сонце, і запарувала – закуріла земля, наче б ото позбирала звідусіль косарів, а вони заходилися варити куліш.

(М.Стельмах)ї

Знайти в тексті слова, вжиті в переносному значенні.

  1. Робота з тлумачним словником: а

а) слово вчителя про практичну цінність словника;

б) виписати із словника три однозначні і три багатозначні слова, розповісти про них за словниковими статтями;

в) конструювання речень із виписаними з тлумачного словника.

  1. Вправа “Порівняй і поясни”:

крила птаха – на крилах думки;

світло сонця – світло науки;

початкова школа – школа життя;

гострий ніж – гострий розум;

теплий день – тепле слово;

летять журавлі – летять години;

діти виглядають із хати – місяць виглядає з-за хмар.

  1. Пояснити, яке значення має повторюване слово у словосполученнях:

свіжий хліб, свіжий вітер, свіжий комірець, свіже повітря, свіжа сорочка, свіжа ідея.

Скільки значень має повторюване слово?

Добери антоніми.

  1. Робота з таблицею “Лексичні помилки”.

  2. Знайти і виправити помилки.

До його коричневого волосся і коричневих очей чудово пасував костюм, витриманий в коричневих тонах. Навіть сорочка була й нього коричневого кольору, а темно-коричнева краватка мала світло-коричневий скісні полоски. Обличчя було теж загоріле, коричневе, а волосся відбивало коричневим блиском.

Довідка: коричневий, кофейний, шоколадний, каштановий, брунатний.

VІІ. Підсумки уроку.

  1. Підсумкова бесіда про роль слів у переносному значенні.

  2. Гра “Згоден – Не згоден – Обґрунтуй!”

  • Однозначні слова можуть мати пряме і переносне значення. (Не згоден).

  • Слова ХВИЛЯ і СХВИЛЬОВАНИЙ мають спільне лексичне значення. (Не згоден)

  • Слова у переносному значенні збагачують нашу мову. (Згоден)

VІІІ. Домашнє завдання: Вправа 364(ІІ р), 367 (ІІІ р), скласти твір-мініатюру за малюнком (ІV р)


Урок 4

Тема уроку: Синоніми

Культура мовлення. Доречне використання стилістично забарвлених

слів, лексичних повторів і синонімів, як засобів зв`язку речень у тексті, а також синонімів для запобігання невиправданих повторень слів.

Мета уроку: домогтися засвоєння учнями загальних відомостей про

синоніми, навчити їх розрізняти змістові й емоційні відтінки синонімів;

формувати вміння користуватися синонімами в усному і писемному мовленні;

виховувати любов до мови.

Матеріал до уроку: підручники І.Ющук “Українська мова”, 5 кл.

Г.Передрій “Українська мова”, 5 кл.

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя.

На дошці вислів М. Рильського: “Багатство синонімів – одна з питомих ознак багатства взагалі”.

Звучить вірш О.Підсухи “Мова моя”

Ой яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як?

Є в ній ліс – лісок – лісочок, пуща, гай, діброва,

Бір, перелісок, чорноліс. Є і ще й байрак.

І така ж розкішна і гнучка, як мрія.

Можна “звідкіля” і “звідки”, можна і “звідкіль”

Є у ній хурделиця, віхола, завія,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль...

ІІ. Повідомлення і записування теми уроку.

Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Вивчення матеріалу уроку

1. Пояснення вчителя про синоніми на матеріалі вправи 186 (підручник І.Ющук).

Вправу прочитати, виписати виділені слова і пояснити їх лексичне значення

йти – дія, рух людини;

простувати – йти навпростець, не вибираючи дороги;

прямувати – йти прямо, не звертаючи,

брести – йти повільно по болоті, воді.

Висновок: названі дієслова означають одну й ту ж саму дію, тільки відрізняються одне від одного відтінками в лексичному значенні

Такі слова називаються синонімами .

2. Формулювання визначення синонімів учнями.

3. Розгляд таблиці на форзаці.

ІV. Закріплення знань та вироблення вмінь.

  1. Виконання вправи 190 .

  2. Вправа 195 (з`ясувати відмінності між синонімами і спільнокореневими словами)

  3. Дібрати синоніми до слів ЧЕРВОНИЙ, ХУРТОВИНА, СМІЯТИСЯ.

ЧЕРВОНИЙ – пурпурний, багряний, кумачевий;

ХУРТОВИНА – заметіль, хуга, метелиця, завірюха, хурделиця, віхола, сніговійниця, снігопад, завія;

СМІЯТИСЯ – усміхатися, насміхатися, реготатися, завиватися сміхом, хихикати.

  1. Бесіда про значення синонімів, їх роль у мовленні:

а) багатство мови (вправа 574 підручника Г.Передрій);

б) відповідність і невідповідність синонімів з різними відтінками (вправа 576);

в) наростання інтенсивності дії

  • З якого оповідання ці речення?

1) Олена раз у раз заглядала у вікно, вибігала надвір і все зітхала та бідкалася .

2) Олена плакала. І нащо було посилати дитину проти ночі?

3) - А де ж Василько? – поспитав він – сусід перегодом. Олена заголосила.

  1. Олена зіскочила і почала припадати до саней та тужити на весь ліс.

(М. Коцюбинський “Ялинка”)

Виписати синоніми, пояснити їх лексичне значення та роль у поданому тексті.

  1. Виконання вправ

а) скласти речення із синонімами МОЛОДИЙ-ЮНИЙ, ВІЧЛИВО-ПРИВІТНО, МИРНО-ТИХО, ВИЗВОЛЯТИ-ВИРУЧАТИ. (ІVр)

б) фразеологізми замінити словами-синонімами:

накивати п`ятами – втекти;

клювати носом – дрімати;

зарубай собі на носі – запам`ятай (ІІІ р)

в) скласти розповідь за малюнком і записати два-три речення, добираючи відповідний синонім до слова ХОДИТИ з поданих у дужках (крокувати, сунути, повзти, чалапати, чвалати, кульгати, плестися, лізти, дибати, чимчикувати) (ІІ р)

г) Гра “Умій розрізняти” (за малюнками)




Березовий, липовий ліс – гай.




Сосновий, ялинковий ліс – бір.





Дубовий, кленовий – діброва


Давній, старий ліс – праліс


V. Підсумки уроку.

1. Підсумкова розповідь учнів про синонімічне багатство української мови, потребу використовувати синоніми у нашому мовленні. (Приклади наводити з виконаних вправ)

2. Підсумок уроку вчителем

Оцінювання роботи учнів.

VІ. Домашнє завдання: Вправи 372 (ІІр), 370 (ІІІ р), 375 (ІV р).


Урок 6

Тема уроку: Антоніми

Мета уроку: поглибити знання учнів про синоніми, омоніми, дати поняття

про антоніми;

формувати вміння виділяти антоніми в реченнях і правильно використовувати їх у мовленні;

виховувати уважність, кмітливість.

Матеріал до уроку: збірник загадок і прислів`їв “Народ скаже, як зав`яже”

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Повідомлення і записування теми уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів.

ІV. Засвоєння теоретичних знань.

  1. Пізнавальне завдання.

Визначити спільні і різні частини у словах СИНОНІМИ, ОМОНІМИ,

АНТОНІМИ.

  1. Робота з підручником.

Опрацювання матеріалу $ 52.

Вивчити визначення, добираючи приклади із вправи 380.

V. Закріплення знань і вироблення вмінь.

1. До слів ТВЕРДИЙ, ДАЛЕКО, ВДЕНЬ, ПОЧАТОК, ТЕМРЯВА. Добрати антоніми, скласти з ними речення.

2. Виконання вправ підручника: 379 (ІІ р), 382 (ІV р), 383 (ІІІ р).

  1. Виписати антоніми з прислів`їв:

Краще гірка правда, ніж солодка брехня.

Багатому свято, а вбогому діла багато.

Мала праця краща за велике безділля.

  1. Відгадати загадки, підкреслити антоніми.

Вдень бідніє, а вночі ясніє. (Місяць)

Стара скриня, а нове віко. (Став і лід)

Голодна – мукає, сита – жує, всім дітям молоко дає. (Корова)

  1. Складання речень з антонімами: СКУПИЙ-ЩЕДРИЙ, ДАЛЕКИЙ-БЛИЗЬКИЙ. (ІІ р)

  2. Усна розповідь про собаку з антонімами: ДОБРИЙ-ЗЛИЙ, ВЕЛИКИЙ-МАЛЕНЬКИЙ, БІЛИЙ-ЧОРНИЙ, БІГТИ-СТОЯТИ, ЛЮБИТИ-НЕНАВИДІТИ, ДРУГ-ВОРОГ.(ІІІ р)

  3. Твір-мініатюра за малюнком з використанням антонімів.(IV р)




  1. Гра “Примхливі антоніми”

Добери відповідні антоніми.

Спокійний хлопець. – (Жвавий хлопець)

Спокійне життя – (Бурхливе життя)

Спокійне море – (Штормове море)

Свіжий хліб – (Черствий хліб)

Свіжий комірець – (Брудний комірець)

Свіже повітря – (Забруднене повітря)

Свіжий огірок – (Зів`ялий або солоний огірок)

Висока гора – (Мала гора)

Висока посада – (Низька посада)

Висока нагорода – (Невелика нагорода)

Обґрунтувати свій вибір.

  1. “Згоден – Не згоден – Обґрунтуй!”

Слова ВОДОСТІЙКИЙ І СУХОСТІЙКИЙ, ПРЯМОЛІНІЙНИЙ І КРИВОЛІНІЙНИЙ – антоніми.

VІ. Підсумки уроку.

1. Підсумкова розповідь вчителя про стилістичну роль антонімів як засобу контрастної характеристики образів, предметів, явищ.

2. Оцінювання роботи учнів на уроці.

VІІ. Домашнє завдання.

$52, вправа 386 (ІІ р), 387 (ІІІ р), 384 (IV р).


Урок 5

Тема уроку: Омоніми

Мета уроку: домогтися засвоєння учнями поняття про омоніми, чіткого

усвідомлення їх відмінностей від багатозначних слів;

формувати вміння визначати омоніми, тлумачити значення кожного з них;

виховувати чуття мови.

Матеріал до уроку: І.Ющук Українська мова, 5 кл.,

М.Стельмахович “Збірник вправ і завдань з української мови”

Хід уроку:

І. Вступне слово вчителя.

ІІ. Повідомлення теми уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів.

ІІІ. Засвоєння теоретичних знань

  1. Спостереження за реченнями.

Дивлячись під ноги, щоб не наступити на міну, бійці підходили до траншей.

Розважаючи товаришів, бульдозерист скорчив таку міну перед об`єктивом, що мимоволі всміхнешся.

- Однакові, близькі чи зовсім різні своїм лексичним значенням виділені слова?

- А як вимовляються – по-різному чи однаково?

  1. Виведення висновку і зіставлення його з матеріалом $53 підручника.

Слова, що звучать і пишуться однаково, але мають різне лексичне значення, називаються омонімами.

  1. Доповнення вчителя.

Запропонувати учням записати такий різновиди омонімів:

запал і запал

приклад і приклад ОМОГРАФИ

засипати і засипати


ОМОФОНИ
вдень тепло – в день мого народження

потри мак – розкладай по три


ОМОФОРМИ
коло криниці – велике коло

пожовкла трава – трава пожовкла

IV. Закріплення знань і вироблення вмінь

  1. Виконання вправ 390, 391, 392, 393, 394 (усно)

  2. Читання каламбурів (Збірник Стельмахович, с.28)

Гей, стрільці!

Гей, стрільці, хапайте луки

Та й біжіть бігом на луки!

Комарня там вельми сита –

Настріляйте зо три сита!


Бровко і Ласка

Бровка вмовляла хитра Ласка:

- Злови курча мені! Будь ласка.

Бровка взяло тут за живе :

- Гей, волоцюжко! Хай живе!


Пригода з мулом

Ой пішов до ставу мул

І застряг по шию в мул.

Допоміг бульдозер мулу:

Впрів, а витяг – таки з мулу!


Дочитався

Про море читав я запоєм два дні,

Й приснилося, наче б у морі на дні

Зустрів я дельфіна, питаюсь: “А як

Живе-поживає сусіда ваш як?”


На Прут

Я візьму легенький прут,

Пожену гусят на Прут.

Хоч капатиму не в милі,

Стануть чисті всі та милі .


Виписати та пояснити омоніми.

  1. Розгадування загадок з омонімами.

Який вузол не можна розв`язати? (Залізничний)

Якою косою не можна косити? (Дівочою)

Які ключі до неба добираються? (Журавлині)

Яким ключем не можна відімкнути замок? (Нотним)

Яку річку можна переламати? (Прут)


4. Конструювання речень з омонімами: МІСЯЦЬ-МІСЯЦЬ, ЛАВА-ЛАВА, ЛІТНІЙ-ЛІТНІЙ, ДЗВОНИК-ДЗВОНИК, ОСВІЧЕНИЙ-ОСВІЧЕНИЙ.

5.Проблемне завдання: з`ясувати відмінності між омонімами і багатозначними словами.

Виступ на зборах – виступ скель;

слово вчителя – незмінне слово;

моторна дівчина – моторний човен;

стан здоров`я – польовий стан ;

метати стріли – метати ікру.

Зробити висновок.

  1. Робота з тлумачним словником

Відшукати слова КОСА І КОРПУС

Звернути увагу на те, як подаються в словнику омоніми (коса в кількох статтях, корпус в одній, тільки кілька значень)

ІV. Підсумки уроку

  1. Бесіда з метою систематизації основних відомостей про омоніми.

  2. “Згоден – Не згоден – Обґрунтуй!”

КЛЮЧ (журавлиний, нотний, дверний, гаєчний, ..) – багатозначне слово

(Не згоден)

ГОЛОВА (людини, тварини, колони, соняшника, комітету...) – омонім.

(Не згоден)

РУЧКА (дверна, дитяча, школярська...) – омонім

(Згоден)

V. Домашнє завдання

$53, вправа 389(ІІ р) (підручник С.Єрмоленко), 182 (ІІІ р), 183 (ІV р) (підручник І.Ющук)


Урок №7

Тема уроку: Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Джерела української фразеології. Ознайомлення із фразеологічним словником.

Мета уроку: дати поняття про фразеологізм як сталу одиницю мови, навчити учнів відрізняти фразеологізми від вільних словосполучень, визначити їхнє значення; познайомити із фразеологічним словником, вміти ним користуватися; вчити тлумачити значення фразеологізмів, групувати їх у син омічні ряди, будувати речення із ними; збагачувати лексикон учнів; виховувати інтерес до народної творчості.

Обладнання: фразеологічний словник, словник подільських говірок

На дошці вислів: “Народ скаже, як зав`яже”

Хід уроку

І. Оголошення теми уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів

ІІ. Актуалізація опорних знань

Замініть сполучення слів одним словом – синонімом.

Тримати язик за зубами. Тримати книжки

Пекти раків Пекти пироги

В одну дудку грати. Грати в дудку.

Зуби скалити Зуби чистити

- Чи можлива заміна в обох колонках? Чому?

ІІІ. Засвоєння нових знань.

  1. Робота з підручником:

а) опрацювання теоретичного матеріалу $54;

б) розгляд таблиці про походження фразеологізмів (ст. 169);

в) виконання вправ 397, 400 (усно).

  1. Ознайомлення з будовою фразеологічного словника.

IV. Закріплення знань і вироблення вмінь.

  1. Списати, ставлячи на місці крапок потрібні за змістом фразеологізми .

Ніч була темна ...

Кирило бригадир і ...

Вася зрадів і ... побіг додому.

Не заходжу до хати, щоб не ...

Знатимете в мене, як ...

Довідка: На всі руки майстер. Хоч око виколи. Не чуючи під собою ніг. Пекти раків. Козам роги вправляти.

  1. Виписати із фразеологічного словника значення фразеологізмів.

Сізіфова праця. Ахіллесова п`ята. Езопівська мова.

Пояснити походження цих фразеологізмів.

  1. Гра “Скажи влучно”

Користуючись словником, дібрати до слів синонімічні фразеологізми.

Заплутатися. Раптово замовкнути. Наздоганяти. Набридати. Порозумнішати. Обманювати. Стежити (за кимось). Дозволити (кому). Покарати. Принижуватись. Домагатися. Дотепний. Злякатися.

Довідка: Волосся дибом стало. У трьох соснах заблудитись. Проковтнути язика. Налягати на ноги. У зубах в`яз нути. Розуму набиратися. Вийти сухим із води. Водити за ніс. Водити очима. Дати волю. Всипати гарячих. Гнути спину. Брати за горло. Гострі на язик.

V. Підсумки уроку.

  1. Бесіда про фразеологізми, їх значення в мовленні.

  2. Гра “Згоден – Не згоден – Обґрунтуй!”

Вивітрився запах – вільне словосполучення,

вивітрилося з голови – фразеологічний зворот (Згоден)

Ловити метеликів - вільне словосполучення,

гав ловити – фразеологізм. (Згоден)

Бити байдики, дулі горобцям давати – синоніми. (Згоден)

Голці ніде впасти, курці ніде клюнути – антоніми (Не згоден)

IV. Домашнє завдання $54, вправа 399 (с.р), 404 (д.р), 405 (в.р)

Урок 9

Тема уроку: Урок-практикум. Повторення вивченого з теми “Лексикологія”

Мета уроку: поглибити і систематизувати знання учнів про омоніми,

синоніми, антоніми, домогтися розуміння значеннєвих відмінностей між ними, вдосконалювати вміння дітей правильно вживати слова цих лексичних груп у мовленні, користуватися тлумачним словником.

Матеріал до уроку: збірник Стельмахович,

підручник Ющук, роз даткові картки

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя.

ІІ. Складання усного висловлювання про спільні і відмінні ознаки омонімів, синонімів, антонімів.

ІІІ. Аналіз художнього тексту.

(збірник Стельмахович)

Визначити у тексті однозначні і багатозначні слова, слова, вжиті у переносному значенні.

IV. Робота з картками (дібрати синоніми)

V. Складання словосполучень (до синонімів додаються слова з дужок)

^ РАДО, ЗАЛЮБКИ (ЗУСТРІЧАТИ, НАПИСАТИ);

ПІДНЕСЕНИЙ, СВЯТКОВИЙ (НАСТРІЙ, ОДЯГ);

НЕ ЛЮБИТИ, НЕНАВИДІТИ (МОЛОКО, ВІЙНУ);

СТАРИЙ, СТАРОВИННИЙ (МОНЕТА, ТОПОЛЯ);

^ МІЦНИЙ, МОГУТНІЙ (КУЛАК, ДУБ)

VI.

Доповнити або перебудувати речення, щоб висловлена в них думка не була двозначною.

  1. Діти йшли до балки.

  2. Оленці дуже сподобалася байка.

  3. Здалеку було видно ключ.

  4. Кран не працював.

  5. На столі лежав лист.

VII. Робота з картками

Переклад слів-антонімів, введення їх у словосполучення і речення.

VIII. Твір-мініатюра за малюнками (ІІІ р)

ІХ. Відредагувати текст уникаючи повторення (роздаткові картки) (ІІр.)

Х. Підсумкова бесіда про значення слова як основної одиниці мови, про необхідність не тільки розуміти слово, але й доречно вживати його.

ХІ. Завдання додому: запитання для самоперевірки (ст. 170-171)


Урок 10

Тема уроку: Контрольна робота з теми “Лексикологія” (тести).

Читання мовчки художнього тексту.

Мета уроку: перевірити знання учнів з лексики, вдосконалювати

вміння і навички застосовувати набуті знання практично

Матеріал до уроку: посібник “Тематична перевірка навчальних досягнень учнів”, текст для перевірки читання мовчки.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Тести з теми “Лексикологій”

  1. Виписати словосполучення, у яких є слова з переносним значенням.

^ Гримить грім. Гримить пісня. Солодкий сон. Солодкі яблука. Ліс дрімає. Дитина дрімає. Золоті руки. Золотий перстень.

  1. До поданих слів дібрати синоніми.

^ СМІЛИВИЙ –

АРОМАТНИЙ –

ПРИЯТЕЛЬ –

РОБИТИ –

3. Скласти по два речення з даними словами так, щоб ці слова були омонімами.

КРАЙ, НІС.

4. Підібрати до поданих слів антоніми:

^ ДРУГ, РІДКО, ТАК, СТВЕРДЖУВАТИ, ВНИЗ, СУХИЙ, УБОГИЙ, ШИРОКО, ЗЛО.

5. Скласти словосполучення зі словами МОРЕ, КЛЮЧ, у прямому і переносному значенні.


6. Із поданих слів скласти синонімічні групи.

ВЕЛИКИЙ, ПЛАКАТИ, КОЛЕГА, ЗДОРОВЕННИЙ, ПРИКРАШАТИ, ОСТАННІЙ, ХНИКАТИ, ДРУГ, КВІТЧАТИ, ГІГАНТСЬКИЙ, КВИЛИТИ, ПРИЯТЕЛЬ, ОЗДОБЛЮВАТИ, ОСТАТОЧНИЙ, ГРАНДІОЗНИЙ, РАДИТИ, ТОВАРИШ, КІНЦЕВИЙ, УКВІТЧУВАТИ, ЗАВЕРШАЛЬНИЙ.

7. У поданих реченнях підкреслити омоніми.

^ Щоб хліб мати, треба добре працювати. Мати сина виглядає. Діти взялися за руки і утворили коло. Коло будинку зупинилась машина.

8. У наведених реченнях замінити неправильно вжиті слова.

^ У садку співали горобці. Додому брат приїхав літом. Туди можна доїхати любим трамваєм.

9. У поданих словосполученнях визначити, де багатозначні слова, а де омоніми.

^ Ключ від дверей – гірський ключ;

Солодке життя – солодка кава;

Уважна мати – мати гарний голос;

Мила руки – купила мила;

Вовчий слід – вовчий апетит

10. Переписати речення. Іменники з не замінити синонімами.

^ Несподіваність запитання вразила мене (Раптовість).

Почалася осіння негода (слякоть)

Український народ відстояв незалежність (свободу)

11. Вставити у запропонованих реченнях пропущені слова.

Дати визначення цих слів.

^ Занедбаєш науку в ... , пожалкуєш в старості.

Руки білі , а сумління ...

Треба нам радіти, бо в нас вчаться старі й ...

Де багато слів, там ... діла.

Добрий борщик, та ... горщик.

12. Пояснити значення фразеологізмів:

а) ні тепер ні в четвер – (ніколи)

ні сіло ні впало – (несподівано)

стояти над душею – (набридати)

як мокре горить – (повільно, ледве-ледве)

З одним фразеологізмом скласти речення

б) Дібрати синонімічні фразеологізми.

ПЛАКАТИ – нюні розпускати,

ЗАПАМ`ЯТАТИ – записати на чолі, зарубати на носі,

ПЕРЕМАГАТИ – давати відсіч, брати верх.

ІІІ. Контрольне читання мовчки.

Текст “Дружба” (за О.Копиленком)

IV. Підсумок уроку.


Урок 8

Тема уроку: Етимологія.

Етимологічний словник української мови

Мета уроку: ознайомити учнів з поняттям етимологія, з будовою етимологічного словника;

формувати вміння працювати з етимологічним словником;

збагачувати лексикон учнів;

формувати інтерес до вивчення мови.

Обладнання: етимологічний словник

Хід уроку

І. Оголошення теми і мети уроку

Мотивація діяльності учнів.

У нашій мові тисячі слів. Де, коли, ким вони придумані? Яких змін зазнавали? На ці питання дає відповідь наука етимологія. Знання історії походження слова, розуміння, якими шліхами воно прийшло у нашу мову, допоможе учням правильно його розуміти, визначати будову, а, отже, і правильно писати.

ІІ. Засвоєння нових знань.

1. Опрацювання теоретичного матеріалу:


^ Довідкове бюро

Етимологія грецьке слово, воно складається з двох частин: етимон означає “істина”, логос – “слово”, “вчення”

Отже, етимологія – це вчення про істинне, тобто первісне значення слова. Це також розділ мовознавства, який вивчає походження слів. Про походження того чи іншого слова можна дізнатися в Етимологічному словнику.



2. Підготовлені учнями повідомлення, про речі, які нас оточують, про походження їхніх назв.


“Невідоме про відоме”


Розводити коней люди почали дуже давно — ще у бронзовому віці. На території України, її степів, у VIIIII ст. до н. е. жили скіфи, які вважалися визначними спеціалістами в конярстві. Це була найважливіша галузь їх господарства: кінь був єдиним засобом пересування, давав м'ясо, молоко, шкіру. Слово кінь було в мові давніх слов'ян, тільки воно мало тоді трохи іншу форму: у «Слові о полку Ігоревім» є ця форма — комонь (ще раніше було комнь, а до цього — ковнь). У рим­лян кінь мав назву кабаллус (правда ж, близько до нашого кобила?). Слово кінь — основна назва цієї тварини в українській мові, а слово ло­шадь — у російській. Проте так було не завжди. Російське слово лошадь з'явилося досить пізно й було створено на тюркській основі. У тюркських мовах кінь — алаша. А оскільки початковий а в словах не властивий ні російській, ні українській мовам, то й у цьому слові він загубився. В україн­ській мові слід від алаша теж залишився — це лоша, лошак


Здавалося б, уже хто-хто, але к і т, ота киця, що йшла по водицю та й упала у криницю, не може бути чимось чужим, привізним. Та все ж кіт — чужинець, гість з далеких країв. Наша домашня кішка походить не від європейської дикої кішки, а від єгипетської (нубійської), так званої буланої
кішки. Мабуть, перші свійські коти були у слов'янських країнах великою
дивиною. Вони привезли з собою й ім'я, яке походить з народної латини.
Там каттус означало «дика кішка». В інших народів Європи теж немає
власного найменування цієї тварини — усі назви запозичені. До речі, кішка
належить до «солідної» родини: лев, тигр, леопард, рись, гепард — її
родичі. Крім кішки, з усієї родини вдалося приручити лише гепарда: з ним
полювали на антилоп.




«Цариця квітів» — троянда має в українській мові, в її говірках кіль­ка назв: це і троянда, і роза, і рожа, і ружа. Рослина — родом з Передньої Азії. Звідти ж, з Ірану, походить і її назва. Квітку розводили і культивували ще греки і римляни, у них вона звалася рддон (грецьке), роза (латинсь­ке). З латині слово прийшло в німецьку мову, а з німецької — в російську. В українську мову вживане на західних землях слово ружа прийшло через польську (ружа) і чеську (руже) теж з латинської. Слово це в українській мові прислужилося для називання двух квіток — троянди і мальви, яку звуть ще й рожа. Слово троянда походить з грецької мови, де ця квітка звалася тріандафіло — «тридцятипелюсткова». По дорозі до нас пелюстки (філо) загубилися.


Значно пізніше — і прямо з латинської мови прийшло до нас слово ромашка. У російську мову воно потрапило книжним, писемним шляхом. У середньовічній латині ця рослина звалася хамемелюм романа «ромашка римська» — і славилася своїми лікувальними властивостями. Швидке «вкорінення» назви у нас пояснюється величезною популярністю ромашки як ліків, а дізнавалися про неї з різних «лікувальників» і «травни­ків», де її називали роман, романова трава, романовий цвіт. Частина наших назв,— а в українській мові ця рослина має їх кілька,— прийшла з польської мови й поширилася також на білоруську мову та на південні говірки російської мови. Це рожен, ром'янок, роман, романець, ромнянок, руманець та ін. І в наш час ромашка — лікувальний засіб; хоча чудес вона й не робить, а проте вірно служить людині.




Земляки баклажанів — огірки: вони також родом з Індії, де їх культивують уже понад три тисячі років. Наші огірки, а особливо ні­жинські — мізерна дрібнота порівняно з велетнями, які ростуть на їх батьківщині: там вага огірка — до 4,5 кілограма, довжина — до метра. І хоча огірок — це вода (96%), проте в ньому є вітамін А — вітамін росту, а також мікроелементи, корисні для людини. Огірки дехто просто любить, а дехто без них жити не може. Так було з римським імператором Тіберіем, який вимагав цілий рік подавати йому на обід свіжі огірки. А де було їх узяти, коли ще теплиць не винайшли? Довелося вдаватися до хитрощів: ящики з розсадою ставили на колеса й повертали за сонцем, щоб на розсаду цілий день лилося сонячне світло й тепло. Так пришвидшувався ріст розсади, а решту робив клімат.

Назва огірок з'явилася у нас пізніше; спочатку це був огур, а вже звідси й зовсім близько до грецької назви огірка — агурос. У грецькій мові агурос пов'язане з аорос — «недозрілий»; адже огірки їдять саме недозрілимиЛЯк правило, йому протиставляють диню, .яку їдять лише спілою.

Оті буряки рядочками», що «стеляться листочками» і про які спі­вається в пісні, такі ж давні, як і людська цивілізація. Вони росли вже в саду вавілонського царя Мардук-аннал-Іддіна два тисячоліття тому. Ця рослина звалася мангольд, з її листя готували салати. Мала пройти ще тисяча років, аж поки вавілонські, арабські й перські селяни довели, що корін­ці цієї рослини солодші за листя. І в той час як Схід уже вживав у їжу ко­рені, хоч дрібні й не дуже смачні, Європа продовжувала їсти салати з бурякового листя. Східна порода буряків стала відома європейцям лише після хрестових походів. Ці нові буряки спочатку висівали в садах, а по­тім і на городах, поряд з мангольдом. Від цих двох рослин і пішли всі сучасні буряки (пригадаємо кольори сучасних буряків: оранжеві — кормові, червоно-фіолетові — столові, білі — цукрові). Про батьківщину буряків єдиної думки немає (називають Азію, Сіцілію). До нас буряки припливли торговельним шляхом «з варягів у греки» (тільки навпаки) — по Чорному морю і Дніпру вони були завезені в Київську Русь, звідси занесені в Польщу, Литву та інші країни. У багатьох мовах буряки мають схожу назву, по­рівняйте: у візантійців севкла, севкула, сеутлон, у старослов'янській мові свекль, у давньоруській севкль, у російській мові свекла, в литовській мові — квіклось, в албанській — сфекла, в угорській — цекла. Наша назва — буряк походить із середньовічної латині, де ця рослина звалась бораго. Сліди цього слова знаходимо в чеській і польській мовах (борак, бораг, бурак), у сербо-хорватській мові (борак).


ІІІ. Закріплення знань і вироблення вмінь

^ 1) На основі відомого спробуйте з`ясувати походження слова

  1. По латині перо буде пенна. Яке слово по­ходить від нього і є обов'язково в кожного шко­ляра?

  2. Білу глину, що прийшла з острова Крит як будівельний матеріал в Італію, римляни назива­ли крета, а німці крайде. Назва якого необхідно­го в школі предмета походить від цих слів?

  3. Слово рука утворилося від праслов'янсь­кого renkti (ренкті) - "збирати, загрібати", тоб­то рука - це те, що збирає, загрібає. А звідки по­
    ходить слово ручка і як воно пов'язане із зна­ченням слова рука?

  4. Слово азбука утворене від назв перших літер кирилиці азъ - "я" і боукы -"буква": аз+буква азбуква - азбука.

Поясніть, як утворилися слова ал­фавіт, абетка.


2) Завдання-гра “ Назвіть ім.`я і назву страви”

  1. Сім славнозвісних подвигів здійснив цей герой давньогрецької міфології. Греки його на­зивали .... А втім, скажіть краще, як називали
    його стародавні римляни? Бо саме з латинсь­ким іменем пов'язані назви кінофільму "По­двиги ..." й улюблена страва англійців. Та й ваші мами щоранку вас годують нею, щоб рос­ли здоровими і сильними, як ....

  2. Один англійський лорд, завзятий картяр, не бажаючи ні на мить відриватися від улюбле­ної гри, винайшов спосіб повечеряти під час гри, не забруднивши пальців: шматочки шинки чи сиру він клав між двома скибками хліба. Страву почали називати його ім'ям - ....

IV.Підсумки уроку.

- Що нового дізналися на уроці?

V. Завдання додому

Пояснити походження назви нашого села.

Додати документ в свій блог або на сайт


Реклама:

Схожі:

Урок №1 Тема уроку : Лексикологія. Лексика. Лексичне значення слова. Культура мовлення. Вживання слів iconТема. Підсумковий урок з розділу «Лексикологія»
Мета. Закріпити знання учнів про лексикологію; вдос­коналювати навички та вміння учнів розпізнавати групи слів за значенням; розвивати...

Урок №1 Тема уроку : Лексикологія. Лексика. Лексичне значення слова. Культура мовлення. Вживання слів iconІ варіант 1 рівень (0,5 б)
Лексикологія — це розділ науки про мову, який вивчає слова, їх значення, походження, вживання

Урок №1 Тема уроку : Лексикологія. Лексика. Лексичне значення слова. Культура мовлення. Вживання слів iconЛексикологія іспанської мови
Провідне місце в сучасній лексикології належить проблемі значення слова, його формуванню, зміні, взаємодії з іншими значеннями. Лексикологія...

Урок №1 Тема уроку : Лексикологія. Лексика. Лексичне значення слова. Культура мовлення. Вживання слів iconУрок в 4 класі з української мови "Написання суфіксів -ськ-,-зьк-,-цьк- в прикметниках" Тема уроку. Вимова й правопис прикметників із суфіксами -ськ-, зьк-, -цьк
Розвивати вміння складати речення з поданих слів;пояснювати правила при написанні; закріплювати знання каліграфічного письма; розвивати...

Урок №1 Тема уроку : Лексикологія. Лексика. Лексичне значення слова. Культура мовлення. Вживання слів iconІ ІІ відділення /134 години, 4 години на тиждень
Повторення вивченого у початкових класах. Правопис дзвінких і глухих приголосних. Подвоєння приголосних у словах. Вживання апострофа...

Урок №1 Тема уроку : Лексикологія. Лексика. Лексичне значення слова. Культура мовлення. Вживання слів iconБезпечний Інтернет Мета
То ж згадаймо, що означає слово «безпека», яке лексичне значення цього слова, яку роль відіграє це слово у вашому житті

Урок №1 Тема уроку : Лексикологія. Лексика. Лексичне значення слова. Культура мовлення. Вживання слів iconЧала Олена Іванівна урок «A family is a little world created by love» Тема урок
Мета уроку: розвиток навичок монологічного мовлення, активізація навичок аудіювання

Урок №1 Тема уроку : Лексикологія. Лексика. Лексичне значення слова. Культура мовлення. Вживання слів iconТеоретичний матеріал
Тема уроку: Лексико-стилістичні синоніми і їх види (контекстуальні синоніми, перифрази; переносне значення слів; тропи)

Урок №1 Тема уроку : Лексикологія. Лексика. Лексичне значення слова. Культура мовлення. Вживання слів iconКонспект уроку Визначте головну тему уроку. Зазвичай тема випливає з тематичного плану і навчальної програми з конкретного предмета
Вкажіть тип уроку: урок ознайомлення з новою інформацією або урок закріплення пройденого матеріалу, комбінований урок, повторювально-узагальнюючий,...

Урок №1 Тема уроку : Лексикологія. Лексика. Лексичне значення слова. Культура мовлення. Вживання слів iconУкраїнська мова 2 – а клас Розділ «Слово» Автор: Товстенко Людмила Федорівна вчитель початкових класів Бородянської спеціалізованої загальноосвітньої школи І –ііі ступенів №2 І категорія Тема
Мета. Закріплювати знання про будову слова, навички звуко-буквеного аналізу слова, правопису слів з ненаголошеними голосними; збагачувати...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи