Тема: Жанр літературної балади. Франсуа Війон «Бала­да Прикмет» мета icon

Тема: Жанр літературної балади. Франсуа Війон «Бала­да Прикмет» мета




Скачати 319.09 Kb.
НазваТема: Жанр літературної балади. Франсуа Війон «Бала­да Прикмет» мета
Дата конвертації30.11.2012
Розмір319.09 Kb.
ТипДокументи
джерело

ТЕМА: Жанр літературної балади. Франсуа Війон «Бала­да Прикмет»

МЕТА: дати поняття про особливості жанру літературної балади, її типологічне розмаїття, актуалізувати знання учнів про тонічну, силабічну, силабо-тонічну системи віршування, текстуально вивчити «Баладу Прикмет» Франсуа Війона; роз­вивати пам'ять, логічне мислення школярів, їх зв'язне мовлен­ня, вміння самостійно працювати з довідковою літературою, навички аналізу художнього твору; сприяти вихованню праг­нення до самопізнання та самовдосконалення.

Обладнання: текст «Балади Прикмет» Ф. Війона, набір дидактичного матеріалу «Літературне лото» («Віршові розміри»).

^ Випереджальні фронтальні завдання: повторити ма­теріал за темою «Фольклорна балада», відомості про системи віршування та віршові розміри; опрацювати статтю «Франсуа Війон» в підручнику «Зарубіжна література. 7 клас».

^ ХІД УРОКУ

І. Організація класу

II. Актуалізація знань учнів про баладу як фольклор­ний жанр, основні системи віршування.

1.Бесіда:

- Що таке балада?

(Віршований ліро-епічний твір казково-фантастичного, леген­дарно-історичного, героїчного чи соціально-побутового змісту.)

- Що ви знаєте про походження слова «балада»?
(франц. ЬаІІаае походить від провансальського ЬаІІада, що в перекладі означає танець. На початку свого існування (XII—XIII ст.) балада застосовувалася як любовна пісня до тан­цю. Вона поширювалася у Провансі.)

- Чому балада вважається фольклорним жанром?

  • У фольклорі яких країн жанр балади розвинувся найбільше?.

  • Назвіть відомі вам народні балади, вкажіть їх тип за змістом.

2. Вікторина «Впізнай героя народної балади»:
1). «Він за найкращих друзів мав
Знедолених усіх,

А багачів на смерть карав

Його мисливський ріг»

(Робін Гуд - «Балади про Робіна Гуда» (англ.))

2) «Не можу, не хочу, часу не стає,

Бо завтра уранці весілля моє

(Пан Ольоф - «Танець ельфів» (норв.)

3). «Мандрував по Заходу і Сходу,

А коня над Шарця ще не бачив,

Не зустрів ше юнака над себе»

(Королевич Марко - «Смерть Марка» (сербська))

4). «Та королю подобалось старому

Раз їм питання предложити:

«Котра з дочок моїх найбільш

Мене потрафить ублажить...»

(Король Лір - «Король Лір і його дочки» (англ.))

3. Бесіда:

- Балада - жанр віршований. Назвіть особливості віршова­ної мови.

(Ритмічність - повтор через рівний проміжок часу певних частин (складів, слів і словосполучень зі своїм наголосом тощо); інколи - наявність рими (співзвучних закінчень рядків вірша)).

- Які системи віршування ви знаєте? Схарактеризуйте їх.
(Тонічна система віршування: ритм вірша створюється рівною кількістю пісенних акцентів (наголосів) в кожному ряду (наприклад, у давньоруських билинах).

Силабічна система віршування: ритм вірша створюється рівною кількістю складів у кожному вірші (характерна для мов і постійним наголосом: французької, польської тощо).

Силабо-тонічна система віршування: ритм вірша створюється чергуванням наголошених та ненаголошених складів.)

- Назвіть відомі вам віршові розміри.

4. Літературне лото «Віршові розміри».

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово учителя.

За сім століть свого існування балада не могла не зазнати змін. Щонайперше вона перестала бути лише фольклорним жанром. Нею зацікавилися уславлені майстри слова - і інтерес цей передавався через віки, долаючи кордони різних країн. Вже на початку XIV століття в Італії в доробку Данте Аліг'єрі балада під впливом канцони (поезії, що оспівувала високе кохання) втратила свій танечний рефрен (приспів). У французькій поезії XIV ст. цей жанр набув сталих ознак: балада мала постійні три строфи, сталу схему римування (ав ав бв бв), обов'язковий рефрен та звертання до певної особи.

Особливо розквітнув жанр балади в творчості Франсуа Війона (1431- 1463), зі сторінками життя якого ви познайомитеся самостійно.

2. Літературний диктант (учні дають короткі письмові
відповіді на запитання учителя).

1). Де і в якій родині народився Ф. Війон? (Народився в Парижі у бідній родині.)

2). Де і завдяки кому навчався Війон? (Навчався в Сорбонні на кошти багатого родича.)

3). Ким став Франсуа після закінчення університету? (Він став магістром мистецтв.)

4). Чому він учиняв правопорушення?

(Мав гарячу вдачу, був непосидючою людиною.)

5). Чому поет залишив Париж на початку 1463 року?

(Його безпідставно звинуватили у злочині і засудили до шибениці.)

3. Виразне читання «Балади Прикмет» Ф.Війона учителем.

4. Завдання та запитання для обговорення.
Спробуйте пояснити назву балади. Чи розкриває вона тему твору?

Як називається художній прийом, на якому побудовано баладу? Що саме ним наголошується у змісті твору?

Який рядок і чому автор зробив рефреном до всієї балади?

Поясніть метафоричний зміст рядків твору. Наприклад: «Я знаю палац, знаю і хатину», тобто я знаю, як живуть владарі, знаю, як живуть бідаки і т.п.

Чим балада Війона відрізняється від інших відомих вам балад? Що дає підстави називати цей твір баладою?

Як ви гадаєте, чому автор переконаним, що знає все на світі, окрім самого себе? Чому так важливо знати кожному з нас самого себе?

Який ваш власний перелік того, що знаєте? Що вам відо­мо про себе самого? Хто або що допомагає вам пізнати себе?

^ IV. Підсумки уроку

V. Домашнє завдання

1. Спробуйте скласти віршований перелік того, що ви знаєте ( за бажанням учнів)

2. Вивчити одну із строф «Балади Прикмет» Ф. Війона напам'ять.

3. Прочитати статтю підручника про Й.В.Гете. Підготувати усну розповідь про письменника.


^ Тема: Переплетення психологічного, фантастичного та реального в баладі Й.В.Гете «Вільшаний король».

Мета: осягнути ідейно-художній зміст казково-фантастичної балади Й-В Гете «Вільшаний король»; учити робити аналіз твору, порівнюючи переклади різних авторів, працюючи з критичною літературою, розвивати навики виразного читання; виховувати любов до художнього слова, інтерес до творчого спадку Й.В.Гете.

Обладнання: портрет Й.В.Гете, набір ілюстрованого матеріалу,

текст балади у різних перекладах

^ Хід уроку

І.Організація класу.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Виразне читання напам’ять «Балади прикмет» Ф.Війона.

ІІІ. Робота за темою уроку.

1. Слово вчителя. Й.В.Гете – німецький поет, прозаїк. драматург, мислитель. У поезій, як і в інших жанрах, він був новатором, не схожим на попередників, зразком до наслідування для сучасників та наступників.

2. Письменник захоплювався народними баладами, створив низку поетичних шедеврів. Одна із балад – «Вільшований король», твір з досить химерним змістом, в якому переплелись вигадка, реальність, внутрішні переживання героїв.

(Учні записують тему уроку)

2.Усі повідомлення учнів про відомі їм факти життя та творчості Й.В.Гете

3. Виразне читання балади «Вільшаний король учителем.

4.Бесіда:

- Коли і де відбувається дія твору?

- В якій формі побудована балада?

- Що відчуває хлопчик, кого він боїться?

- яким йому бачиться лісовий цар?

- Яка мова лісового царя?

- Про що свідчить наявність двох планів - фантастичного та реального?

(Те, що здається зрозумілим батькові, лякає дитину. Душа дитини складна і таємнича, вона живе своїм власним життям і не підкоряється доводам розуму. І світ розуму виявляється безсилим перед світом почуттів, уяви).

  • Які рядки балади посилюють почуття тривоги. Наближення небезпеки?

  • Визначте віршовий розмір твору. Яка його роль у створенні емоційної атмосфери балади?

( «Лісовий цар» Й.В.Гете написаний трискладовим розміром - амфібрахієм з пропусками складів. Такий ритм відтворює і нерівний у нічній пітьмі тупіт коня, і стукіт серця переляканої дитини, передає загальну атмосферу тривожності, готує до трагічної розв'язки.)

^ 5. Прослуховування запису музичної балади Франца Шуберта «Лісовий цар», написаної за твором Гете.

Учні з'ясовують, чи передав німецький композитор настрій балади
Гете, які інтонації звучать у його творі.

6. Виразне читання балади «Лісовий цар» за ролями.
(Учитель наголошує, що при читанні слід передати різні

інтонації, інакше не буде зрозумілим і зміст балади, написаної у формі діалогів. Різні інтонації в баладі передають три різні голоси: батько говорить ніжно, заспокійливо, син - злякано, схвильовано, а умовляння лісового царя звучить зачаровуюче, інколи - з нотками погрози.)

7. Бесіда:

  • Чому загинув син, а батько залишився живим?

  • У чому полягає ідея балади?

(Страх перед містичними явищами, повна відірваність від реального призводить до загибелі.)

- До якого типу балад за змістом належить даний твір? Чому?

8. Балада «Лісовий цар» Й. Гете у перекладах.

1) Актуалізація знань учнів за темою «Переклад». (Для перевірки знань школярів учитель використовує набір дидактичного матеріалу «Переклад»)

Завдання учням: з'єднайте розрізнені карточки:


1.Художній переклад


2.Види художнього перекладу


3.Підрядник


4. Українські перекладачі

А) підрядковий – дослівний переклад твору іншою мовою, перший етап на шляху художнього перекладу




Б) І.Франко, Леся Українка, м.Зеров, М.Рильський, М.бажан, Борис Тен, М.Лукаш, Г.Кочур


В) 2Вільний переклад», «переспів», «наслідування».


Г) різновид літературної творчості, внаслідок якої твір, існуючи в народній мові, оживає в іншій.



Ключ: 1 - г), 2 - в), 3 - а), ^ 4 - 6).

2). Слово учителя. Про велику популярність балади Й. Ге­те «Лісовий цар» свідчать численні її переклади. Серед ук­раїнських перекладачів цього твору, окрім Б. Грінченка, назве­мо П. Куліша, Д. Загула, М. Рильського. Російською мовою баладу майстерно переклав В.А. Жуковський під назвою «Лесной царь».

^ 3). Виразне читання балади «Лесной царь» у перекладі В.А.Жуковського підготовленим учнем.

4). Порівняльний аналіз українського та російського пе­рекладів балади Й. Гете «Лісовий цар».

(Учні знаходять риси схожості: переспіви обох авторів складаються з 8 строф, перекладачі відтворили діалог між хлопчиком та його батьком, використавши питально-відповідну форму коротеньких речень; і у Б. Грінченка, і у В.Жуковсько­го лише перша і остання строфи не мають діалогічних фігур (це оповідь третьої особи); обидва перекладачі зберегли віршовий розмір - амфібрахій, передали загальну атмосферу тривожності, очікування біди... Відмітять школярі і деякі відмінності у передачі змісту балади. Важливо, щоб вони ді­йшли висновку, що однією з причин цих розбіжностей є праг­нення перекладачів зробити баладу німецького автора близь­кою, в одному випадку, українському читачеві, в іншому -російському. Саме тому Б.Грінченко «одягнув» свого лісового царя у національний український одяг - кирею (« У довгій ки­реї, в короні ... дивись»), а королівни, доньки царя, дуже на­гадують українських дівчат, що ведуть хоровод. З тієї ж при­чини міфічне створіння кличе хлопчика на «луки рясні» (праг­нення до простору як втілення волі завжди було характерною рисою українця), обіцяє в нагороду квіти не із бірюзи, а живі...)

Запитання школярам: Хто із перекладачів, з якими ми по­знайомилися, був більш близький до оригіналу?

(Знайти відповідь на це запитання учням допоможе кри­тичний запис М.Цвєтаєвої «Два лесных царя» (М.І. Цвєтаєва «Два лесных царя». - в посібнику «Вивчення літератури на­родів світу. 7 кл. Ч.І.» - с. 109), в якому російська поетеса по­дає дослівний переклад «Лісового царя» Гете. Цікавим буде для школярів і її порівняння оригіналу з перекладом В. Жу­ковського.)

^ IV. Підсумки уроку

V. Домашнє завдання

1. Інсценізація балади Й. Гете «Лісовий цар» (готується до
уроку узагальнення вивченого за темою «Літературна балада»).

2. Письмова розповідь від першої особи: «Я, Фрідріх Шіллер, розповім...» (рекоменд. література: «Зарубіжна літе­ратура. 7 кл.» - с.З 7-3 8.)


^ ТЕМА: Ствердження самоцінності життя в баладі Ф.Шіллера «Рукавичка».

МЕТА: прочитати та проаналізувати баладу Ф. Шіллера «Рукавичка»; розвивати навики виразного читання школярів, їх зв'язне мовлення, уяву, логічне мислення; виховувати усвідомлення великої цінності людського життя.

Обладнання: портрет Ф.Шіллера, частковий запис теми уроку. Ствердження в баладі Ф. Шіллера «Рукавичка»...

^ ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Перевірка домашнього завдання

Вибірково учні зачитують письмові завдання - розповіді «Я, Фрідріх Шіллер, розповім...»

^ III. Вивчення нового матеріалу

(Робиться частковий запис теми уроку. Учитель зазначає, що формулювання теми буде доповнено тоді, коли учні змо­жуть визначити ідею балади, що вивчається.)

^ 1. Історико - культурологічний коментар учителя:

Баладу «Рукавичка», яку ми будемо вивчати на сьо­годнішньому уроці, написано Шіллером знаменного... «балад­ного» 1797 року. Шіллер і Гете тоді немовби змагалися у на­писанні балад.

На відміну від Гете, який любив використовувати для своїх балад фольклорні, чарівні чи чудесні сюжети, Шіллер черпав сюжети з історії - античної («Івікові журавлі») чи середньо­вічної («Келих», «Лицар Тогенбург»).

Балада «Рукавичка» дасть змогу поринути в життя серед­ньовічної Європи. Це була епоха, коли одне із чільних місць в суспільному житті держав займало лицарство, розквіт якого відбувся у XII—XIV століттях.

Лицарі були творцями власної культури. І культура ця спо­чатку розвивалась під впливом християнської релігії: церква, яка потребувала воїнського захисту, створила «військо хрис­тове» - лицарство, а воїн - християнин приймав присягу на вірність кодексу /кодекс - збірник законів/ лицарської честі.

Серед основних законів цього кодексу були такі: захист слабких, бідних, боротьба зі злом і з невірними.

Проходив час - і життя лицарства ставало іншим: військові походи змінились мирним часом, в якому знайшлося місце для розваг. Королі, імператори, багаті феодали влаштовува­ли змагання - турніри, під час яких у присутності великої кількості глядачів лицарі змагалися один з одним - сам на сам і цілими загонами. Хоча при цьому використовувались тупі мечі, все-таки турніри нерідко закінчувались тяжкими пора­неннями чи навіть смертю їх учасників. Лицарі-переможці отримували нагороди, і змагання закінчувались пишними застіллями.

Розваги людей, що проживали в Середні віки, звичайно, не обмежувались лише турнірами.

В середньовічній поемі, написаній латиною, є такий епізод: один правитель підносить іншому багаті дари:

«Там стояли столы, а на них громадились подарки. Везде в роскошном убранстве стояли на привязи кони, мулы и много верблюдов огромного роста, львы, наводящие ужас, и подле них леопарды. Рысь прикована крепко была золотою цепочкой. Связаны были друг с другом большой павиан и мартышка. Два близнеца-медвежонка играли в забавные игры. Пять прирученнях птиц, человеческой речью владевших: во­рон, скворец, попугаи, и сорока с болтливой галкой».

Життя мешканців феодальних замків проходило в ото­ченні різноманітних тварин і птахів. Маєток феодала інколи був схожий на справжній звіринець. Головною окрасою таких звіринців вважали лева. Цих звірів завозили в Європу з Північної Африки. Великою популярністю в ті часи користува­лася професія дресирувальника-приборкувача.

У мирний час кодекс честі лицаря поповнювався новими правилами. Від лицаря вимагали вишуканої ввічливості, вміння тонко висловлювати свої почуття до жінки-дами серця. На честь дами серця лицар здійснює доблесні подвиги, зма­гається на турнірах, прикрашає свій одяг і зброю її улюблени­ми квітами, їй він присвячує вірші.

Лицар втішається одним лиш поглядом чи посмішкою да­ми серця, загубленими нею хустиною, рукавичкою, які пере­творюються потім в священну для лицаря любовну реліквію.

Дама серця, як правило, заміжня жінка, уявлялась лицарю земною богинею. Але людські взаємостосунки не можуть бу­ти завжди постійними - з часом вони теж зазнають змін. Так і звичай сліпо прихилятися перед дамою серця, беззаперечно виконувати будь-яку її примху уже до середини XVI ст. почав вироджуватися.

Починалася епоха більш простих, природних стосунків чо­ловіка і жінки; взаємин, побудованих на рівних правах обох закоханих. Атмосферу цього періоду яскраво передають французькі хроніки, що достовірно змальовують події при дворі короля Франціска 1 /ХУ1 ст./. Одну із історій літописець описав так:

«Одного разу, коли Франціск І збирався дивитись на борню левів, одна дама впустила свою рукавичку і сказала закоханому в неї лицарю Делоржу: «Якщо хочете справді переконати мене, що так сильно мене кохаєте, як оце що­денно в цім присягаєтесь, то підніміть рукавичку». Делорж спустився вниз, взяв рукавичку, що лежала посере­дині між цими жахливими звірами, повернувся на трибуну і кинув дамі в обличчя. Відтоді він уже не хотів Ті ніколи бачити, незважаючи на неодноразові запрошення та натя­ки з 17 боку».

/Сенфуа /1698-1776/ «Історичні нотатки про Париж» /1776/.

Ф. Шіллер використав цей сюжет для написання балади «Рукавичка», яка була названа автором у підзаголовку «Повість». І справді, на відміну від Гете, балади якого побудо­вано переважно на розмовах персонажів, тут про все оповідає сам автор.

2. Виразне читання балади «Рукавичка» учнями.

3. Запитання для контролю історико-теоретичних знань школярів і для бесіди за текстом балади:

  • Яка соціальна група займала чільне місце в феодально­му суспільстві?

  • Коли спостерігався розквіт лицарства?

  • Звідки бере початок лицарська культура?

  • Що таке лицарський турнір?

  • Крім влаштування турнірів, чим ще розважались фео­дали?

— Що таке культ лицарського поклоніння прекрасній дамі?

  • Кого лицарі вибирали дамою серця?

  • В яку епоху культ лицарського поклоніння став вирод­жуватися? Чому це сталося?

  • Яку подію, описану письменником Сенфуа, використав німецький поет Шіллер для написання балади «Рукавичка»?

(Підсумовуючи сказане, учні складають опорну схему-конспект)

Історія балади «Рукавичка»:


1776 – Сенфуа в книзі «Історичні нотатки про Францію» описав один випадок, пов’язаний з придворною дамою Кунігундою і лицарем Делоржем, що стався за короля Франціска І


1797 – Шіллер використав цей сюжет для балади «Рукавичка»





  • Опишіть парад учасників очікуваного спектаклю - вихід звірів-гладіаторів і характер кожного з них.

  • Чому, на вашу думку, так багато уваги (більша частина балади) приділено саме цим хижим звірям?

  • Яка незвичайна подія затримала початок спектаклю, точніше навіть перервала його, адже король тричі дав знак його починати, і парад артистів вже відбувся?

---Як ви гадаєте, ця злощасна рукавичка злетіла випадково, раптом, чи це була підступна інтрига? («Тогда на рьіцаря Делоржа с лицемерной и колкою улыбкой глядит его красавица...»)

  • Що хотіла довести Кунігунда?

  • Як повів себе Делорж? Чи був його вчинок героїчним? Що довів Делорж своєю поведінкою?

— Опишіть реакцію глядачів, коли Делорж увійшов до звірів?

— Який епізод є кульмінаційним у баладі? (Очікування, якою
буде поведінка лицаря, коли прохання дами вже виконано.)

  • Чи порушив Делорж кодекс лицарської честі, кинувши дамі в обличчя рукавичку? Чи лицарський це жест?

  • Уявіть, що подібний випадок стався не в XVI ст., а , скажімо, в ХІІ-ХІІІ століттях. Чи так само 6 зреагував лицар на жорстокий спосіб випробувати його сміливість?

  • Чи виправдовуєте ви поведінку Делоржа, чому?

  • Чи можна стверджувати, що Делорж, який іде до звірів, і Делорж, що вже виконав примху дами, - дві різні людини?

  • Що ж змінилося у поглядах героя? Як би ви продовжи­ли фразу:

«Виконавши наказ дами серця, лицар зрозумів, що ...» (його кохання цінують дуже низько, адже заради дрібної примхи дами він наражався на смертельний ризик для життя.)

^ IV. Узагальнення вивченого матеріалу

Навіщо автор звернувся до події далекого середньовіччя? Яку думку ця подія допомогла висловити письменникові?

(Учні доходять висновку, що головна думка (ідея) балади у ствердженні цінності людського життя. Робиться повний за­пис теми уроку).

До якого виду балад за змістом відноситься «Рукавичка»? (Героїчна балада. Героїчне у літературі - поетичне звеличення засобами художнього слова вчинків героїв, які захищають за­гальнолюдські ідеали.)

^ V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

Запис уявної розмови між лицарем Делоржем і читачем.


ТЕМА: Поетизація давньоруської минувшини в баладі О.С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега».

МЕТА: актуалізувати знання учнів про види балад за змістом, ознайомити зі зразком легендарно-історичної бала­ди;

розвивати вміння розрізняти літописний і художній описи, вдумливо і виразно читати художній твір, виділяти в ньому епізоди і описи, важливі для подальшого аналізу, давати ха­рактеристику його героям, визначати ідею;

виховувати розуміння краси художнього слова, повагу до таких людських достоїнств, як мудрість і незалежність думок та вчинків, любов до рідної землі, її минувшини.

Обладнання: портрет О.С. Пушкіна, ілюстрація до «Пісні про віщого Олега» В. Васнецова, запис на дошці теми уроку, незнайомих слів та їх пояснень (див. конспект).

^ ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда:

  • Дайте визначення балади як жанру літератури.

  • Назвіть види балад за змістом, дайте їм коротку харак­теристику, наведіть приклади на основі вивченого матеріалу.

(казково-фантастична, легендарно-історична, героїчна)

III. Робота за темою уроку

^ 1. Слово учителя. Сьогодні ми ближче познайомимося з
легендарно-історичною баладою. Багато письменників зверта­лись до минулого і знаходили в ньому чимало легенд, на ос­нові яких писали свої твори.

Особливо цікавий матеріал давали давньоруські літописи.

^ Словникова робота.

Літопис - пам'ятка історичної прози Київської Русі та ко­зацької доби. Розповідь часто починалася словами: «В літо...» - звідси назва жанру. Перші записи історичних подій Київської Русі збереглися від X ст.

Одна з літописних легенд - про смерть київського князя Олега, який жив у другій половині IX - на початку X ст., при­вернула увагу О.С. Пушкіна. І поет створив «Пісню про віщо­го Олега».

(Учні записують тему уроку, учитель знайомить шко­лярів із завданнями заняття.)

  • Чи відоме вам ім'я О. Пушкіна?

  • Що ви можете розповісти про життя та творчість цього письменника?

2. Знайомство з літописним джерелом «Пісні про віщого Олега» О.С. Пушкіна: виразне читання уривка літопису, де розповідається про смерть Олега.

(Олег княжив в Києві і жив у мирі з усіма країнами. Наста­ла осінь, і Олег згадав про свого коня, якого він поставив го­дувати і не сідав на нього. Тому що він перед цим запитував волхвів, кудесників: «Від чого мені судилося померти?» І один із кудесників сказав йому: «Князю! Тобі померти від того ко­ня, якого ти любиш і на якому ти їздиш». Олегу це запало в душу, і він сказав: «Ніколи більше не сяду на цього коня і навіть не буду на нього дивитися». І звелів він годувати його і навіть не приводити до себе. І минуло вже кілька років, як він не бачив його, аж до походу на греків. І, повернувшись в Київ, він прожив ще чотири роки, на п'ятий рік згадав про свого ко­ня, від якого волхви передбачали йому смерть. І покликав Олег свого старшого конюха і сказав йому: «Де мій кінь, ко­трого я велів годувати і берегти?» Конюх сказав: «Він помер». Олег посміявся і дорікнув кудеснику, кажучи: «Кінь помер, а я живий. Неправду кажуть волхви». І звелів осідлати собі ко­ня: «Подивлюсь на його кістки». І приїхав він на місце, де ле­жали голі кістки коня і його голий череп, і зліз Олег з коня і посміявся такими словами: «Чи не від цього черепа мені по­мерти?» І наступив ногою на череп. І виповзла звідти змія і вжалила йому ногу, він від цього захворів і помер. І всі плакали за ним великим плачем, і понесли його, поховали на горі, яка називається Щековиця. Ця могила є і до сих пір: її нази­вають Олеговою могилою. Усього він княжив 33 роки.»)

Учитель: А зараз ми прочитаємо «Пісню про віщого Олега» О.С.Пушкіна, порівняємо з уривком літопису, спробуємо з'ясува­ти, чим відрізняється художній опис подій від літописного.

^ 3. Виразне читання «Пісні про віщого Олега».

(Виразному читанню передує робота з незнайомою лекси­кою, що зустрічається в баладі. Слова та їх визначення запи­сані на дошці.)

^ Словникова робота.

Вещий (рос.) - мудрий.

Хозари - народ, що жив у VIII - XI ст. в низовинах Волги і на Північному Кавказі.

Обрек он мечам и пожарам - вирішив зруйнувати і спа­лити.

Кудесник, волхв - чаклун, пророк.

Перун - бог грому в слов'ян.

Жребий - майбутнє, доля.

Чело - лоб (чоло).

Цареград - так називали на Русі Константинополь - столи­цю Візантії.

Пращ — шнурок, складений петлею для метання каменів.

Сеча - бій.

Отроки, други - слуги.

Ретивый - швидкий.

^ 4. Порівняльний аналіз уривка давньоруського літопи­су та «Пісні про віщого Олега» О. Пушкіна.

1). Яку форму (віршовану, прозову) обрали для свого тво­ру літописець і Олександр Пушкін? Визначте віршовий розмір «Пісні про віщого Олега». Яка його функція у творі?

2). В якій послідовності розгортаються події в літописі і в баладі Пушкіна?

(Учні усно називають ключові епізоди літопису: згадка Оле­га про коня, рішення князя подивитись на кістки колишнього улюбленця - смерть Олега від укусу змії - поховання князя.)

- Які картини малює Пушкін?

Дайте їм назви, дібравши відповідні цитати з «Пісні...» Примірний цитатний план

  1. «С дружиной своей в цареградской броне Князь по полю едет на верном коне».

  2. «Скажи мне, кудесник, любимец богов, Что сбудется в жизни со мною?»

  3. «Прощай, мой товарищ, мой верньїй слуга...»

  4. «И хочет увидеть он кости коня...»

  5. «И вскрикнул внезапно ужаленный князь».

  6. «На тризне плачевной Олега...».

Школярі повинні зазначити, що послідовність змалювання подій в обох авторів різна. Пушкін змальовує й картини, яких в літописі або ж немає (виїзд князя з дружиною, зустріч з кудесником біля лісу, прощання з конем, святкування Олега з дру­жиною), або ж вони лише згадуються (розмова з кудесником).

3). Що є спільного і відмінного між літописною роз­повіддю і баладою Пушкіна в описі подій? Чим відрізняється художній опис від літописного?

(Для літопису характерна стислість викладу, автор повідом­ляє про певні події, детально не зупиняючись на характерис­тиці головних героїв, їх оточення тощо. Картинність і ви­разність деталей зустрінемо в художньому творі.)

5. Бесіда.

  1. Яким змальовує О.Пушкін Олега в перших рядках балади?.

  2. Розгляньте ілюстрацію російського художника В. Васнецова. Які рядки балади передають зміст малюнка?

  3. Яку долю пророкує кудесник Олегу? Як звучить його звертання до князя? Прочитайте виразно передбачення кудесника, передаючи урочистість і величність його мови.

4) Як характеризують кудесника такі його слова:
«Волхвы не боятся могучих владык,

А княжеский дар им не нужен;

^ Правдив и свободен их вещий язик

И с волей небесною дружен»?

5) Що відчуває Олег, почувши передбачення? Підтвердіть свою відповідь словами з тексту.

6) Як ставиться князь-воїн до свого коня?
Прочитайте виразно прощальне звернення Олега до коня,

передаючи в читанні почуття князя.

7) Як ви думаєте, чому все-таки загинув Олег? (Не­довірливість, необачність.)

  1. І князя Олега, і кудесника автор називає мудрими. Хто з них уособлює Владу, хто - Мудрість?

  2. Що, на думку автора, вище і сильніше: Мудрість чи Вла­да? Доведіть свою думку прикладами з тексту.

10) Яка ідея балади? Сформулюйте і запишіть її.(Справжня мудрість вища найсильнішої влади.)

11) Чи прямо висловлює автор свою думку? (Ні, його ви­словлювання має прихований внутрішній зміст. В даному ви­падку ведемо мову про підтекст.)

^ IV. Узагальнення вивченого матеріалу
Підсумки уроку


  • Чим збагачує сучасного читача балада О. Пушкіна «Пісня про віщого Олега»?

  • Про які звичаї і вірування наших предків розповів поет у своєму творі?

^ V. Домашнє завдання

Вивчити напам'ять уривок «Пісні...» (пророкування кудес­ника).

Домашнє завдання (індивідуальне): підготувати розповідь «Англійська балада». // Всесвітня література - 1997. - №5-6 - с.22.


^ ТЕМА: «Вересковий мед» Р.Л.Стівенсона - героїчна бала­да.

МЕТА: поглибити знання учнів про героїчну баладу, по­знайомивши їх з ідейно-художнім змістом поезії Р.Л.Стівенсо­на «Вересковий мед»;

учити аналізувати текст методом порівняння перекладів різних авторів;

виховувати любов до рідного краю, почуття захоплення подвигом непримиренної боротьби з іноземними загарбника­ми.

Обладнання: портрет Р.Л.Стівенсона, запис на дошці те­ми уроку, завдання текстового характеру: «Чим для старого пікта був вересків мед?» (див. конспект).

Випереджальне завдання (інд.): підготувати розповідь «Англійська балада» (рекомендовану літературу див. у кон­спекті).

^ ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Перевірка домашнього завдання

Виразне читання напам'ять уривка балади О.С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега» (пророкування кудесника).

III. Актуалізація опорних знань

  • Яку баладу можна вважати героїчною?

  • Кого із письменників-авторів героїчних балад ви знаєте? Назвіть їх твори.

  • Зразки героїчної балади знайдено і в літературі Англії. А з якими народними англійськими баладами ми уже знайомі?

^ VI. Вивчення нового матеріалу

1. Поглиблення знань учнів про англійську баладу (роз­повідь підготовленого учня). Рекомендована література: //Всесвітня література - 1997. - №5-6 -с.22.

(В Англії балада почала широко використовуватися під час війни Червоної і Білої Троянди (XV ст.). Темою творів цього жанру стали феодальні чвари, трагічні конфлікти, криваві зло­чини. Та найбільш улюбленими залишались балади про Робін Гуда, в яких оспівувалась справедливість героя, його любов до простого народу. В них було багато гумору, бо прості люди завжди любили посміятися. Така широка популярність цього жанру змушувала багатьох поетів писати твори, за формою схожі до народних балад. Подібні наслідування стали широко розповсюджуватися в кінці XVIII - на початку XIX ст. Найбільш вдалими виявилися твори Семюела Колріджа, Роберта Берн-са, Оскара Уайльда, Роберта Стівенсона. (Учні записують те­му уроку.)

2. Знайомство з деякими сторінками життя і твор­
чості Р. Стівенсона. (Розповідь учителя).


(Роберт Льюїс Стівенсон - один із найпопулярніших англійських письменників, а «Острів скарбів» - його найкра­щий пригодницький роман, яким уже понад століття зачиту­ються діти та юнацтво всього світу.

Стівенсон народився в Единбурзі, що в центрі Шотландії, у родині інженерів, кілька поколінь котрої були будівничими маяків. Хлопчик мріяв успадкувати фах своїх предків. Закінчивши школу, він поступив на інженерний факультет Единбурзького університету, закінчити який через слабке здо­ров'я йому не пощастило. З мрією довелося розпрощатися.

Натомість Стівенсон розпочав журналістську діяльність, писав рецензії, статті, робив огляди літератури до часописів і газет. Згодом він почав писати художню прозу.

Дуже часто Стівенсон поринає в минуле, змальовує роман­тичні пригоди і мандри своїх героїв, які наражаються на не­безпеку, виявляють героїзм і благородство, живуть яскравим і незвичайним життям. («Викрадений», «Чорна стріла» та ін.)

Любов до моря, яка наповнювала серця предків Стівенсо­на і виливалася в будівництві маяків, до кінця днів жила і в душі письменника. Останні роки свого життя він з родиною провів на теплих морях, подорожуючи і час від часу зупиняю­чись на екзотичних островах. Останнім із них був Самоа. Або­ригени цього острова називали його Тусітала.

Та письменник був відомий і як автор поетичних творів. Вони у Стівенсона тісно пов'язані з історією, народними ле­гендами і фольклором Шотландії та Англії.

Р.Стівенсона, палкого прибічника справедливості, глибоко непокоїли факти колонізаторського загарбання чужих земель. Так, в своїх останніх листах, що друкувалися в англійській га­зеті «Тайме», письменник критикував британських колон і за-торів-визискувачів народу острова Самоа. Та найдужче хвилю­вала його доля батьківщини - маленької гірської Шотландії. Як відомо, країна ще в 1707 році втратила свою незалежність, свій парламент, навіть свою літературну мову. Офіційною мо­вою стала англійська, а народу залишились тільки старі пісні, казки, легенди. Одна із них і стала основою балади Р.Стівен­сона «Вересковий мед». А розповідала вона про легендарний народ, який жив у Шотландії до приходу скоттів. Пікти, за пе­реказами, були дуже малі на зріст, але відважні і мужні.)

3. Складання учнями плану розповіді учителя, запис йо­го, коротке коментування кожного з пунктів.

Примірний запис в зошитах:

Роберт Льюїс Стівенсон - англійський письменник (13.11.1850-03.12.1894)

1)Дитинство в Шотландії. Мрія стати будівничим маяків.

2) Навчання на інженерному факультеті Единбурзького університету. Прощання з мрією через хворобу.

3)Журналістська діяльність.

4)Написання художньої прози: «Острів скарбів», «Викра­дений», «Чорна стріла».

5)Зв'язок поезії автора з фольклором Шотландії, Англії.

^ 4. Читання балади в перекладі СЯ. Маршака.

5. Аналіз ідейно-художнього змісту балади:
-
Доведіть, що прочитаний твір - балада.

(У віршованому творі розповідається про події героїчні - мужню смерть двох піктів.)

Учитель: Спробуємо пояснити назву балади. У ній (назві) не згадуються, здавалося б, головні герої - безстрашні пікти-медовари. Тож напою з вересу автор надає особливого значення. Що ж символізує вересків мед? Звернімося до початку балади.

(На початку твору вересків мед — свідчення мирного життя працелюбних піктів.)

  • Чому вересове поле перетворилося на бойове?

  • Який епітет вживає автор для характеристики шотландського короля? («Безжальний»)

  • Що турбувало короля-завойовника після отримання ним здавалося б, незаперечної перемоги?

  • Яким автор змальовує останніх медоварів, що лишилися живими? Доберіть цитати з тексту.

  • Чи свідчить фізична слабкість піктів про неміч їх духу?

  • Як ви розцінюєте вчинок старого батька? Чи варте життя його та сина таємниці виготовлення напою? (Дискусія)

  • Чим для старого пікта був верес?

Виберіть відповідь із запропонованих, обгрунтуйте її.

  1. Втіленням мирної праці піктів.

  2. Спогадом про криваве побоїще.

  3. Символом рідної землі, культури загиблого народу, що не повинна дістатися ворогові.

-Чи можна вважати вчинок старого медовара подвигом? Якщо так, то в ім'я чого цей подвиг?

  • Визначте ідею твору, запишіть її.

(В баладі «Вересковий мед» Р.Л.Стівенсон уславив подвиги непримиренної боротьби з іноземними загарбниками.)

Учитель: Розмірковуючи над рядками балади «Вересковий мед», ви, очевидно, пригадали нашу розмову про цінності людського життя, що велася на уроці, присвяченому балад Ф. Шіллера «Рукавичка». Пригадуєте, лицар Делорж доходить висновку, що життям не варто ризикувати заради дрібних примх. Р. Стівенсон вважає, що на світі є речі варті такої великої ціни. Які це речі?

Його думку повторить у XX столітті відомий чеський пись­менник К. Чапек:

«Ось у тому і життя полягає, що за нього інколи платити треба... Навіть самим життям... Якщо за батьківщину б життям не платити... Якщо б за правду, за свободу не платити життям, то не була 6 їм така величезна, така жахлива ціна...»

Якою мовою написано баладу в оригіналі? (Англійською).

Учитель: Отже, ми змогли прочитати твір завдяки пере­кладам. Ми познайомилися з роботою російського поета СЯ. Маршака. А зараз прочитаємо цю ж баладу в перекладі українського автора - Євгена Крижевича.

^ 6. Читання балади «Вересовий трунок» в перекладі Євгена Крижевича.

7. Порівняльна робото з текстами.

(Зміст балади в перекладі Євгена Крижевича той самий, але зустрічаються деякі відмінності.

Вони спостерігаються вже в заголовку. Євген Крижевич на­зиває напій з вересу трунком, словом, що має спільний корінь з іншим - «отрута». Таке слововживання наштовхує на думку, що й справді таємниця виготовлення напою «отруїла» перемогу шотландського короля, звела її нанівець, адже зрештою моральні переваги на боці пікта.

- Український перекладач вживає щодо напою епітет
«чарівний», розповідаючи, як цей трунок робив долю піктів
радісною.

  • Більш виразно й детально Євген Крижевич описує воло­даря шотландського. Читач може судити про цього персонажа не лише послуговуючись авторською оцінкою, не тільки за йо­го вчинками (ці засоби творення характеру були і в перекладі Маршака), а й за ставленням до нього героїв: «Жахались його вороги». Додає до характеристики володаря: свідчить про гли­боку зневагу до загальнолюдського звичаю віддавати шану тим, хто пішов уже з життя, - такий опис його дій в українсько­му перекладі: «Мчав по тілах спогорда, сіяв і смерть, і жах...»

  • На відміну від російського перекладу, в роботі Євгена Крижевича часто зустрічаємо означення «червоний». Сполучається воно зі словом «верес». А з'являється воно не на по­чатку твору, а після опису побоїща. Цей колір, що традиційно символізує пролиту кров, покликаний нагадувати про трагедію цілого народу.)

Запитання класу:

- Чому, як ви гадаєте, виникли ці розбіжності?

(У кожного перекладача своє розуміння оригіналу, свої образи, асоціації, літературні прийоми - до подібного виснов­ку повинні прийти діти.)

V. Узагальнення вивченого матеріалу

- Який із перекладів допоміг вам більш чітко уявити героїв та пов'язані із ними події, зображені в баладі Р. Стівенсона «Вересковий мед»? Чому?

УІ.Домашнє завдання

Письмовий порівняльний аналіз перекладів балади Р. Сті­венсона, зроблених С.Маршаком та Є. Крижевичем


^ ТЕМА: Узагальнення вивченого матеріалу за темою «Літе­ратурна балада».

МЕТА: з'ясувати рівень засвоєння учнями знань за темою «Літературна балада»;

розвивати зв'язне мовлення учнів, їх логічне та абстрактне мислення, пам'ять, творчі здібності, виховувати любов до по­етичного слова, повагу до творчої праці.

Обладнання: портрети письменників - творців жанру літе­ратурної балади, ілюстрації учнів до вивчених балад, дидак­тичний матеріал: кросворд, лото, «Літературний переклад».

^ ХІД УРОКУ

  1. Організація класу

  2. Робота за темою уроку

1. Вступне слово учителя: оголошення теми, мети уроку, повідомлення системи оцінювання.

Попередньо у класі формуються творчі групи. Конкурсні завдання поділяються на:

індивідуальні (письмову доповідь дає окремо кожен з членів групи);

колективні (відповідь дає команда, група).

За результатами індивідуальних завдань учень може набрати 18-21 бал, 15-17 балів, 12-14 балів («високий», «середній», «достатній»).

Якщо команда, до якої входить учень, переможе, то і його оцінки додають ще один бал.

Конкурс ілюстраторів балад оцінюється окремо учителем образотворчого мистецтва.

^ 2. Конкурсні завдання.

Індивідуальні:

- «Впізнай автора»

1) «Після першого ув'язнення утік з Парижа і близько
шести років поневірявся по країні. Куди тільки не закидала
його доля: він жив і при дворі Карла Орлеанського, і сері
волоцюг і злодіїв ... його навіть засудили до страти, та
помилували ...»


(Франсуа Війон)

2) «Великий німецький поет, мислитель і вчений. Основна
праця його життя - трагедія «Фауст». До останніх своїх
днів він продовжував літературну і наукову діяльність
Вісімдесятирічний поет не втрачав оптимізму та працездат-
ності і казав: «Поки не скінчився день, будемо високо трима-
ти голову, і поки ми в змозі творити, не падатимемо духом»


(Й.В.Гете)

^ 3) «У 1787 році він оселився у Веймарі, де жив і працю-
вав великий Гете. Між ними склалися дружні стосунки
. «Новою весною» називав Гете свою дружбу з молодим письменником ».

(Й. Ф. Шіллер)

4) «Народився відомий польський поет на території.
Білорусії, що межує з Волинню, неподалік від озера Світязь
Мальовничий край, голубе озеро, таємничість легенди навколо
нього надихнули поета на написання балади».


(А. Міцкевич)

^ 5) «Його називають «сонцем російської поезії», заснов­ником сучасної російської літературної мови».

(О. С. Пушкін)

6). «Він один із найпопулярніших англійських письмен­ників XIX століття, а «Острів скарбів» - його найкращий пригодницький роман, яким уже понад століття зачи­тується молодь та діти всього світу».

(Р. Л. Стівенсон)

^ Впізнай баладу за її ідеєю

1) Уславлення подвигу непримиренної боротьби з інозем­ними загарбниками.

(Р. Л. Стівенсон. «Вересковий мед».)

2) Ствердження самоцінності людського життя.
(Й. Ф. Шіллер. «Рукавичка».)

3) Страх перед містичними явищами, повна відірваність від
реального приводить до загибелі.

(Й. В. Гете. «Лісовий цар».)

4) Твердження, що справжня мудрість вища найсильнішої
влади.

(О. С. Пушкін. «Пісня про віщого Олега».)

5) Заклик до самопізнання.

(Ф. Війон. «Балада прикмет».)

^ Лото «Літературний переклад»

(З'єднайте лінією назву балади з іменем її перекладача)

Ф. Війон. «Балада прикмет» Б. Грінченко

Р. Стівенсон. «Вересковий мед» Л. Первомайський

Й. Гете. «Лісовий цар» Є. Крижевич

Й. Ф. Шіллер. «Рукавичка» М. Рильський

А. Міцкевич. «Рибка» В. Жуковський

Д. Кіплінг. «Балада про Схід В. Левік

і Захід»

А. Міцкевич. «Світязь» Л. Солонько

Колективні:

а) Кросворд «Літературна балада»

(Розв'язавши кросворд, ви прочитаєте у виділених клітин­ках назву балади А. Міцкевича, в основу якої лягла легенда про найчарівніше озеро Волині).


  1. Ім'я автора «Балади прикмет».

  2. Назва балади Ф. Шіллера.

  3. Прізвище автора балади «Лісовий цар».

  4. Перше ім'я Кіплінга.

  5. Перше слово в назві балади О. С. Пушкіна.

  6. Ім'я Гете.

  7. Легендарний шотландський народ, за переказами, вони були дуже малі на зріст.

б) «Літературні асоціації»

Відгадати, з текстом якої із балад асоціюються:
Рукавичка Гілочка з вільхи

Русалка Змія

Мед Лев

в) Поетичний конкурс .Створити строфу за даними ри­мами:

калина - дівчина

світання - прощання

г) Конкурс «Сюжетний хід»

Представники команд переказують, чергуючись, зміст ба­лади, вказаної вчителем.

д) Конкурс капітанів

- Продовж фразу: «А мне костер не страшен,
Пускай со мной умрет

Моя святая тайна -

Мой (вересковый мед)»

«В лицо перчатку он ей бросил

И сказал: («Не требую награды»)

«Чом личко сховав ти, мій синку малий?

- Ой, тату! Чи бачиш? (Он цар лісовий)».

«Я знаю все, (не знаю лиш себе

«Но примешь ты смерть (от коня своего)»

Літературний цейтнот

Капітани команд по черзі називають героїв балад. Перемо­же той, хто зробить останній «хід».

III. Конкурс ілюстраторів балад

IV Інсценізації балад

  1. Підсумки уроку

  2. Домашнє завдання

Письмова відповідь на запитання: «Чому жанр балади не втратив популярності і в наш час?»

Додати документ в свій блог або на сайт


Схожі:

Тема: Жанр літературної балади. Франсуа Війон «Бала­да Прикмет» мета iconТема. Франсуа Війон ( між 1431-32- після 1463). “Балада прикмет”. Особливості жанру літературної балади
Вступне слово вчителя. Звучить фонозапис пісні Б. Окуджави “Молитва Франсуа Війона”
Тема: Жанр літературної балади. Франсуа Війон «Бала­да Прикмет» мета iconФрансуа Війон Балада прикмет

Тема: Жанр літературної балади. Франсуа Війон «Бала­да Прикмет» мета iconТема. Жанрова специфіка фольклорної і літературної казки. Їх різновиди, будова
Ро казку як жанр фольклору; ознайомити з особливостями фольклорної та літературної казки; поглиблювати знання учнів про різновиди...
Тема: Жанр літературної балади. Франсуа Війон «Бала­да Прикмет» мета iconТема Дата
Рівні мовної системи. Дотримання норм літературної мови. Основні норми української літературної вимови
Тема: Жанр літературної балади. Франсуа Війон «Бала­да Прикмет» мета iconТема : "Байка вчить, як на світі жить"
Мета: поглибити та узагальнити знання учнів про жанр байки в світовій літературі; формувати навички виразного читання та інсценування;...
Тема: Жанр літературної балади. Франсуа Війон «Бала­да Прикмет» мета iconУрок №1 Тема уроку: Пісня душа народу
Мета уроку: ознайомити учнів з будовою і формою пісні, різноманітними жанрами вокальної музики; закріпити уявлення про народну пісню...
Тема: Жанр літературної балади. Франсуа Війон «Бала­да Прикмет» мета iconУрок-міркування тема. Ненаголошені голосні звуки [е], [й]. Спостереження за вимовою І написанням
Мета: формувати в учнів навички літературної вимови ненаголошених звуків [е], [й]; розвивати вміння порівнювати звуки [е], [й] в...
Тема: Жанр літературної балади. Франсуа Війон «Бала­да Прикмет» мета iconБлиц турнир «Все о библиотеке и книге»
Основной исторический жанр русской литературы ХI – ХVII вв велся по годам. Каждый новый рассказ, каждая новая глава начиналась словами...
Тема: Жанр літературної балади. Франсуа Війон «Бала­да Прикмет» мета iconРепортаж як жанр журналістики
Репортаж – оперативний жанр преси, радіо, телебачення, в якому динамічно та з документальною точністю, яскраво й емоційно відтворюються...
Тема: Жанр літературної балади. Франсуа Війон «Бала­да Прикмет» мета iconВіталій русанівський історія української літературної мови київ
Причини занепаду староукраїнської літературної мови. Народнорозмовне джерело як матеріал художньої творчості
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи