Екологічне виховання будь природі добрим сином! icon

Екологічне виховання будь природі добрим сином!

Реклама:



НазваЕкологічне виховання будь природі добрим сином!
Сторінка2/8
Дата конвертації30.11.2012
Розмір1.1 Mb.
ТипДокументи
джерело
1   2   3   4   5   6   7   8

^ ДЕРЕВА - НАШІ ДРУЗІ

Виховний захід для учнів 5-6 класів

Мета: розширити знання учнів про дерева, що ростуть у нашій місцевості; розвивати увагу та спостережливість, виховувати почуття відповідальності за збереження багатства і краси природи.

Обладнання: декорації лісу, записи пташиних голосів, фотоальбоми української природи, учнівські малюнки на тему «Зелений світ України».

Коментар: для проведення заходу вчитель заздалегідь пропонує учням підготувати малюнки на тему «Зелений світ України».

^ ДІЙОВІ ОСОБИ

Учитель

Учні-читці (семеро осіб)

Повітруля

Лісовичок

Верба

Береза

Клен

Каштан

Дуб

Виховний захід відбувається в актовому залі школи. Та частина залу, де відбуватиметься дійство, прикрашена штучною зеленню та картонними декораціями дерев (верби, берези, клену, каштану, дуба). Угорі на центральній стіні прилаштовано плакат із назвою свята. Біля однієї з бокових стін влаштована виставка фотоальбомів української природи та учнівських малюнків. Наперед виходять учні-читці

1-й учень

Зацвіли каштани

У моєму місті:

Золотистим цвітом

Зарясніли в листі.

Цвіт такий хороший,

Аж вбирає очі!

Зацвіли каштани

Вчора, опівночі.

2-й учень

А під ними ходять

Вулицями люди.

Зацвіли каштани

Тут і там — усюди.

Холодку багато,

Пахощів багато...

У моєму місті

Гарно, як на свято!

Учитель. У серці кожної людини живе любов до рідної землі. Нам, мешканцям України, доля подарувала чарівний і неповторний край — у ньому є глибокі моря, величні гори, просторі степи й густі ліси. Неможливо уявити нашу рідну Батьківщину без ніж¬ної берізки, могутнього дуба, красеня клена, тендітної калини. І сьогодні ми разом із вами завітаємо у казкове лісове царство, де мешкають наші зеленокосі друзі дерева.

Звучить запис пташиних голосів.

Наперед виходять Повітруля та Лісовичок.

Повітруля. Добрий день, друзі!

Лісовичок. Щиро вітаємо вас у нашому лісі. Мене звуть Лісовичок, я — головний охоронець дерев та кущів, дбаю про них і стежу, щоб ніхто їх не кривдив.

Повітруля. А мене звуть Повітруля, я — лісова фея. Якщо який-небудь кущик або деревце чи травичка захворіють, то відразу до мене звертаються по допомогу.

Лісовичок. Люди з давніх-давен вважали дерева своїми братами та сестрами, ставилися до них із повагою та любов'ю. Наші пращури вірили, що у кожній рослині мешкає маленьке божество — мавка. Отже, було великим гріхом скривдити дерево: злама¬ти гілку чи без потреби знищити його. Люди знали, що, завдаючи болю дереву, вони вбивають його душу.

Повітруля. Тай хіба можна кривдити таку красу? Що може бути гарнішим за першу весняну поросль, духмяну тендітну квіточку. Навесні, коли сади, парки та ліси вкриваються легким, майже прозорим зеленим серпанком, весь світ наче дихає свіжістю.

3-й учень

Зійшли сніги, шумить вода,

Весною повіва.

Земля вже квіти викида,

Буяє травка молода,

Все мертве ожива.

Веселе сонечко блищить,

Проміння щедро ллє;

Гайок привітно шелестить,

Неначе кличе пригостить,

Струмочок виграє...

Учитель. Ранньою весною дерева, зігріті сонцем, поволі оживають, наповнюються соком. Рух соків означає, що коріння дерев починає всмоктувати воду з ґрунту. Вона розчиняє запаси міне¬ральних речовин, що підживлювали дерева взимку. Цей розчин рухається від коріння аж до бруньок, і невдовзі віти вже вкриті молодою зеленню.

Повітруля. Отже, друзі, давайте знайомитись із мешканцями лісу. (Дістає люстерко, спрямовує його на одну з декорацій.) А ось і перше дерево, яке розбудив мій сонячний промінчик.

З-за декорації виходить Верба

Лісовичок.

А ось про неї загадка:

Заблукала в верболозі,

Дні і ночі ронить сльози...

Ну що, упізнали ви це деревце?

Учні відповідають: «Верба».

Верба. Так, справді, я — верба. Мене здавна вважали символом України, оспівували у народних піснях та казках. Живу і я майже стільки, скільки і людина — 60 років. Тому люди називали мене «деревом життя». Коли у родині народжувалась дитина, батько саджав вербу, і вона росла і міцніла разом із малям, як сестра. А з моєї деревини з давніх-давен виготовляли музичні інструменти (кобзи, бандури, та сопілки), плели кошики, валізи, меблі, колиски. Меблі та інші вироби з лози і досі прикрашають побут та приносять людям користь.

Лісовичок. А це що за дерево: «Стоять білі стовпи, на них зелені капелюхи»?

Учні відповідають: «Береза»

Повітруля спрямовує люстерко на другу декорацію. З-за декорації виходить Береза

Береза. Так, ця загадка про мене. Я однією з перших відгукуюся на поклик весни, тому й перший весняний місяць назвали в Україні на мою честь — березень! Я здавна надихала поетів своєю тендітністю, зі мною порівнювали красивих дівчат: «Струнка і ніжка, як берізонька»,— казали в народі. А ще я — рослина-цілитель. Настій моїх бруньок вживають при простуді та болях у суглобах.

Лісовичок. І березовий сік дуже смачний, особливо якщо настояти його на сушених грушах-дичках. Тільки не треба калічити дерево, цідячи з нього сік. Після того, як дерево поділиться з нами солодким соком, слід обов'язково залічити його ранку — замазати її глиною.

Із-за третьої декорації виходить Клен

Клен. А мене ви упізнали? (Учні відповідають: «Клен».) Так, я — клен гостролистик. Мій сік солодший і густіший за березовий. У Канаді росте мій родич — цукровий клен. У дуже давні часи індіанці вміли виготовляти з його соку цукор. Ще й дотепер у тій країні збереглося свято, пов'язане зі збиранням кленового соку, а кленовий листок став символом Канади. Цвіту я у травні. Восени мої крилатки, падаючи з дерева, кружляють у повітрі, як маленькі вертольотики, і завдяки цьому можуть долати великі відстані.

Повітрудя. А зараз я загадаю загадку про дерево, яке дуже часто прикрашає міські вулиці. На гілочці їжачки Настовбурчили колючки. Кожушки порвали — І на землю впали.

Учні відповідають: «Каштан». Наперед виходить учень-читець

4-й учень

Біла хмарка тане,

Сонячна пора,

Зацвіли каштани

Біля круч Дніпра.

Теплий вітер віє,

Пахощі весни,

По Дніпру на Київ

Попливли човни.

З-за четвертої декорації виходить Каштан

Учитель. Каштан — окраса нашої столиці. Звичайно, це дерево росте не лише в Києві, але його листочок із суцвіттям намальовано на київському гербі. Вони рятують наші міста від забруднень повітря. Ви помічали, що уже влітку каштанове листя починає буріти та опадати? Це тому, що дерево хворіє від задимленого і забрудненого пилом і газами повітря та отруєного ґрунту великих міст.

Каштан. Мої листя та коріння вбирають стільки всього шкідливого з повітря і ґрунту, що я часто змушений скидати листя передчасно. Я виконую дуже важливу справу — борюся за чистоту міст. До речі, мені допомагають ще ясен та в'яз — і рятують вони міста не лише від пилу та бруду. Ці дерева пом'якшують шум великого міста.

Повітруля (звертається до учнів). Друзі, я бачу, ви трохи втомилися. Тож ми із Лісовичком покажемо вам нашу лісову зарядку.

Усі учні встають. Лісовичок і Повітруля читають віршик і показують рухи, учні повторюють за ними

Повітруля

Ми берізки і кленці.

В нас маленькі стовбурці. (Стає прямо)

Лісовичок

Ми в стрункі стаєм рядки.

Виправляєм гілочки. (Простягає перед собою руки)

Повітруля

Ледь зіп’ялися з корінців,

Дістаємо промінців. (Підіймає руки вгору)

Лісовичок

Ми стискаєм їх вогонь

В зелені своїх долонь. (Кілька разів стискає і розтискає кулаки)

Повітруля

Хилять свіжі вітерці

Вліво-вправо стовбурці. (Розводить руки у боки, кілька разів нахиляється праворуч і ліворуч)

Лісовичок

Ще й верхівки кожен ряд

Нахиля вперед-назад. (Ставить руки на пояс, кілька разів нахиляє голову вперед і назад)

Після проведення розминки учні сідають на свої місця

Лісовичок. Ну що, відпочили? Тоді ось вам наступна загадка:

Живе один батько, тисячі синів має,

Усім шапки справляє, а свою восени скидає.

Учні відповідають: «Дуб»

Повітруля спрямовує люстерко на п'яту декорацію. З-за декорації виходить Дуб

Дуб. Правильно, я — дуб, давній символ могутності й сили. Живу я понад тисячу років. В українському фольклорі зі мною часто порівнюють хлопців.

Учитель. Найстаріший дуб росте біля міста Рокитне, вік цього дерева становить 1300 років. Стовбур дуба-велетня сягає понад 8 м в обхваті. Звичайно, цього рослинного довгожителя охороняє наша держава, адже він — природний скарб України. Проте, гадаю, будь-яке, навіть малесеньке, деревце варте нашого піклування.

Наперед виходять учні-читці

5-й учень

Дерева вміють розмовляти —

Ми лиш не вмієм слухать їх...

Співа тополя біля хати,

І гомонить про щось горіх.

Немов дитинства дивну казку,

Я чую ніжні голоси.

6-й учень

Шепоче явір: «Мені важко...»

Тлумачить вишня свої сни...

На допомогу груші дятел,

Почувши стогін, прилетів...

Дерева вміють розмовляти...

Шануймо ж їх, немов братів!

Повітруля (звертається до учнів). Друзі, а які ще дерева на¬шого краю ви знаєте? Що цікавого можете розповісти про них?

Учні розповідають про дерева, які ростуть в Україні

Лісовичок. Серед дерев-довгожителів відомий ягідний тис. Колись називали «негній деревом» або «королівським деревом». » Деревина тису дуже тверда, красива і не гниє у воді. Це дерево живе до 4000 років!

Повітруля (сумно). Якщо виживе... За цінну деревину його майже винищили. А деякі люди завдають горя деревам навіть не заради користі від них, а просто так, не замислюючись!

Наперед виходить учень-читець

7-й учень

Росла самотня верба над водою,

Купала у воді зелені віти.

Та якось йшов тим шляхом перехожий

І під вербою ліг перепочити.

Чи засмутив його хтось, чи образив?

Похмуро наламавши вербних гілок,

їх підмостив, щоб м'якше спочивати.

Заплакала і заридала верба:

«За що мені завдав він стільки болю?»

Та не почув тих стогонів байдужий

Пішов собі, не озирнувся навіть.

Лісовичок. Добре, що той перехожий вогнища не запалив або сміття не накидав під вербичку! Але трапляються і такі нечеми: вирізують на стовбурах дурні написи «Тут Петро чекав Марійку» або «Ура! Канікули!».

Повітруля. Уявіть собі, що на вашій руці примостився жук і раптом почав сосновою голкою видряпувати по ній напис: «Тут був жук Вася-здоровань». Що б ви зробили? Напевне, скинули бешкетника, який спричинив вам біль. Тож пам'ятайте, коли ви ламаєте гілку або дряпаєте кору дерева, воно страждає, бо, на відміну від людини або тварини, не може ані відігнати кривдника, ані втекти від нього.

Учитель. Тепер уявіть, якби дерева зникли, ображені людьми. Що тоді сталося б з природою?

Учні висловлюють свої думки щодо запитання, учитель доповнює і узагальнює відповіді.

Повітруля. Так, без дерев усе живе на Землі спіткала б велика біда і навіть загибель. Тож недарма про дерева кажуть, що вони «навесні радують, влітку прохолоджують, восени годують, а взимку гріють»

Лісовичок. Протягом останніх п'ятидесяти років Україна втратила дві третини лісів і зараз за лісистістю посідає передостаннє місце в Європі. Зелене багатство треба відновлювати, інакше яке майбутнє чекає наших нащадків?

Повітруля. Скажіть, друзі, як можна зберегти та примножити зелене багатство України?

Учні відповідають: «Садити молоді деревця»

Лісовичок. Правильно. Мій дідусь Лісовик каже, що людина, яка посадила хоча б одне дерево за своє життя, прожила на світі не марно.

Учитель. Давайте і ми приєднаємось до цієї корисної і доброї справи — посадимо у шкільному садку деревце. А згодом, коли ви закінчите школу, станете дорослими людьми і через багато років прийдете на зустріч випускників, то зустрінетесь на шкільному подвір'ї не лише зі своїми однокласниками, але й із вашим деревом! А ще у нашому шкільному садку є молоді деревця, посаджені старшими учнями. Давайте візьмемо над цими деревцями шефство — нехай ростуть на радість усій школі (Додаток).

Виховний захід закінчується

ДОДАТОК

Як посадити дерево та доглядати саджанці

Звичайно, можна придбати у садівничому магазині готовий саджанець і посадити його. Але набагато цікавіше виростити деревце із насінини, хоча це займе більше часу. Спробуйте виростити дубочок. Восени або на початку зими посадіть жолудь у горщик із вологою землею (найкраще підійде земля з листяних лісів або парків). Паросточок дуба з'явиться уже наступною весною. Пересаджувати його у відкритий ґрунт можна, коли він виросте10 – 12см.

Для висаджування паростка оберіть місце, захищене від літру Викопайте лунку за розміром горщика, у якому ріс паросток, і ні її дні розпушіть землю. Обережно видаліть із горщика парості, разом із корінням та землею і пересадіть його у лунку, а потім рясно полийте.

Перші кілька років молодому деревцю потрібен особливий догляд. Щоб уберегти саджанець від пошкоджень тваринами, обнесіть його загорожею. Регулярно прополюйте траву навколо стовбура саджанця, інакше її коріння забиратиме у дерева частину води та корисних речовин. У спекотні місяці не забувайте поливати саджанець.

Коли саджанець підросте, прив'яжіть до нього кілок, забити і у землю. Для цього використайте гумовий тросик


Про що співає земля — бесіда перша

Поглянь навколо себе. Яка дивовижна краса! На що не глянеш, усе радіє життю. Усе живе, цвіте, розвивається, тягнеться до теплого сонечка, прагне вистояти під пружним вітром, сильною зливою... І все таке неповторне, гарне. Ні, не просто гарне, а чарівне! Ось придивись до будь-якого листочка і він тебе вразить своєю винятковістю, бо двох однакових ти не знайдеш! Глянь на квіточки, поцікався, і тебе здивує їх розмаїття, краса, загадковість. Чи відчуваєш ніжні пахощі? Правда, приємний аромат довкруг? А ти прислухайся, затамувавши подих... Чуєш, які дивні звуки навколо? І кожен неповторний, надзвичайний! Звуків тих так багато, що не зразу розбереш, звідки вони долинають, хто так захоплено співає. Це співає твоя Земля! Земля-матінка, яка народжує все це диво, яке ти бачиш, чуєш, відчуваєш, сприймаєш на дотик. Правда, цікаво?


Ти ж на цій Землі — людина!

Це чудово — знати, що ти людина, розумна істота і прийшла у цей світ для добра. Перед кожною людиною стоять важливі завдання, які вона покликана виконати впродовж свого життя. І, поки ти ще маленький, треба навчитися бачити красу, відчувати чарівність і неповторність великого і складного світу, всім серденьком полюбити його і робити добро на Землі. Тому змалку вивчай природу, придивляйся, прислухайся, захоплюйся, запам’ятовуй і дивуйся. Бо в природі є чим захоплюватись і дивуватись, є що вивчати, запам’ятовувати, є що любити. Адже без любові нічого доброго не буває. За що б ти не брався, до всього треба ставитись з великою і щирою любов’ю. Тільки тоді тобі відкриються таємниці лісу і поля, рослин і тварин, води і повітря, і всього, що тебе оточує, і навіть те, що дуже далеке і недосяжне. І доки ти ще маленький, учись любити цей чарівний і дивовижний білий світ. Ти відкриєш у ньому стільки краси і знань, він принесе тобі стільки радості і щастя, що життя твоє стане прекрасним, наповненим великим змістом, а серце — добрим і чистим.

Почни просто з тієї звичайнісінької травинки, яка росте у тебе під ногами. Бачиш? Це подорожник. Він росте при дорозі, понад тими стежинками, де ходять люди, вони і розносять його насіннячко за ногами. А за це він людині віддячує, бо лікує її рани, швидко зупиняє кров, втамовує біль. Окрім того, відвар подорожника збуджує апетит, допомагає при хворобах шлунка та кишок. Мандрує дивовижна, невибаглива рослинка разом з людиною та оберігає її. Така непоказна, з лапатим листячком, що тулиться до землі. Ходять по ній, витоптують, уваги не звертають, а вона росте всюди, зелененька рослина — подорожник! Придивись до нього, там зосереджена цілюща сила, яка містить вітаміни, дубильні речовини, каротин, аскорбінову та лимонну кислоти, олію і т. д. І все це допомагає людині, треба лише знати природу.

Ось густі зарості кропиви. Ох, і бояться ж її діти, бо жалить вона немилосердно, захищається від кожного, хто доторкнеться. Росте ж саме там, де дітворі обов’язково треба побувати: під тинами та загорожами, у балках та занедбаних парках. Про користь кропиви ти теж повинен знати, адже це багатюща на вітаміни та білки рослина, має цінні лікувальні властивості, бо свіжа кропива і рани гоїть, її можна споживати з їжею, а відвар із неї багато інших хвороб лікує: і кашель подолає, і головний біль прожене, і при туберкульозі допоможе, при простуді, недокрів’ї та ін. її добре поїдає корівка, поросятко, кури люблять січене листячко поклювати. Та й на зиму люди заготовляють кропиву для лікувальних цілей, а ще з неї роблять чудові віники для лазні. Заготовляють кропиву в травні.

Чи ж не радує тебе пухнастий килим споришу у твоєму дворі? Поглянь, яке гарне зелене листячко на ньому, і так його багато, що ходити по ньому м’яко, а воно ще й приємне прохолодне, лагідне. Рослинка дуже звична, ти її навіть не помічаєш, топчеш і не замислюєшся над її цінністю. Вона допомагає людям при проносах, кровотечах і захворюванні дихальних шляхів. Спориш і свіжим використовують для заживлення ран, і відвар із нього п’ють при захворюванні шлунка, печінки та інших хворобах. Ось така собі звичайна і непомітна рослинка з дрібнесенькими квіточками, а потрібна і людям, і тваринам. її пташки люблять і дрібна худоба.

Після довгої і холодної зими тебе зустрічає веселе жовтеньке сонечко — це квіточки мати-й-мачухи. Ця рослинка відгукується на перші промінчики тепла і несе для людей не тільки радість, а й велику користь. Назву свою вона одержала через цікаву властивість своїх листочків: зверху вони лискучі й холодні, як погляд мачухи, а зісподу — м’які й тепленькі, вкриті білим пухом і від дотику до них відчувається ніжне тепло, як від рідної мами. Ще називають цю рослинку підбіл звичайний. Використовують її при лікуванні легень і дихальних шляхів, при золотусі та проносах. Димом від сухих листочків проганяли кашель, а при головних болях прикладали свіжі листочки до голови лискучим боком і біль минав.

А ось цупке листячко вічнозеленого барвіночку, бачиш? Він по Україні всюди росте, а його висаджують у садках і на кладовищах, як символ вічної пам’яті про померлих. Росте він ще в дубових та грабових лісах, і цвіте синім цвітом, наче в неба кольору позичив. П’ятипелюсткова квіточка милує око дивним синім кольором, а вічнозелений листочок — символ вічного, постійного. Тому й любить цю рослину наш народ і використовує її не тільки в медицині при серцево-судинних захворюваннях, для зниження кров’яного тиску, а й від злих сил вона оберігає людину, від різної нечисті. Барвінок вивішували над дверима, над вікнами, а викидали тільки у воду, а не на смітник, щоб «не загинув від спраги». Тепер хрещатий барвіночок міцно живе у побуті нашого народу, в його піснях, прислів’ях. Ним прикрашають коровай на весіллі, щоб у молодих було вічним кохання, добрим здоров’я.

Тепер поглянь на цю рослинку. Це деревій або кривавник, а ще його називають тисячолистник, бо в нього листячко дуже розсічене, і ще він має багато назв. Ця рослинка росте всюди, а тому ти, коли зриваєш білі квіточки-кошички, й не задумуєшся над тим, що ж то за рослинка. Має вона різкий запах, схожий на полиновий. Це сильнодіючий кровоспинний засіб, добре гоїть рани. Треба тільки сильно потерти листочки і прикласти до рани, яка кровоточить, і кров спиниться. Його використовують також при внутрішніх кровотечах. Деревій містить велику кількість вітаміну К, кислоти, спирти, олії та інші речовини, які мають знеболювальну, протизапальну, потогінну, дезинфікуючу дію. Тому наш народ його знає і любить. Це справді цілюща трава, доступна для кожного і проста у використанні.

Чи упізнаєш ти дивовижні грицики серед інших трав? Це звичайнісінький бур’янець, невеличка рослинка з маленькими, зовсім непоказними квіточками на височенькому стеблі. Плоди ховаються у трикутному, дуже оригінальному стручечку. По цих плодах ви обов’язково впізнаєте дивовижні грицики, які використовуються як кровоспинний засіб. Варто прикласти бур’янець до рани, як кров спиниться. Найчастіше свіжий сік уживають з водою від хвороб печінки, нирок, сечового міхура, при проносах.

Ось бачиш, кожна травинка любить тебе, допоможе в біді, дасть силу, загоїть рани, допоможе вилікуватись від недуг, щоб ти усміхався сонечку, співав пісень, радів життю.

Глянь, який зелений, чарівний і красивий світ довкола тебе. Кожна квіточка — тобі на радість, кожна рослинка — для твого добра, кожна травинка — для твого здоров’я. Ти лишень придивись, запам’ятай, добре вивчи, пізнай природу — це ж для твого добра тобі потрібно, щоб ти не блудив у цьому світі, а щасливо і радісно жив. Полюби цей щедрий світ усім своїм серденьком, зачаруйся ним. І ніколи, чуєш? Ніколи не знищуй, не ламай, не марнуй того, що тобі так щедро вділила Земля. Це вона кожному з нас дарує синє бездонне небо і чисту водичку, заквітчані луки і зелені ліси, широкі степи і безмежне море, високі гори і дзеркальну гладь озер, щоб ми були на цій землі щасливими, здоровими, добрими і люблячими.

Чуєш, як співає поле під легеньким вітерцем, як ніжно- ніжно дзвенить струмочок, як прокидається від голосних і чарівних пісень весняний ліс? Прислухайся — це співає твоя рідна земля. Це співає твоя Україна.

Ти чуєш, як земля довкіл співає?

Які чарівні звуки линуть ввись!

Це йде весна, долина зацвітає,

Усе життю радіє, придивись!


Радіє пташка, що тепло настало

Й співає славу сонцю кожен день.

Симфонія у лісі зазвучала —

Усі своїх виспівують пісень.


Трава шовкова шелестить — співає,

Дзвенить струмок, гуде пухнатий джміль.

Он жайворонок з піснею злітає,

І різні звуки линуть звідусіль.


Гроза розкотисто у небі зазвучала

І вітер грізно в гіллі застогнав.

А потім враз веселонька заграла

І тихий вечір мрійно зашептав.


А ніч свої оркестри розбудила,

І знов нова мелодія звучить.

Летить у Всесвіт тихо пісня мила.

Вона про те, яке це щастя — жить!

1   2   3   4   5   6   7   8



Реклама:

Схожі:

Екологічне виховання будь природі добрим сином! iconАліна Ковтун (Переяслав-Хмельницький) екологічне виховання в початковій школі: теоретичний аспект
А для цього треба виховувати екологічну культуру І відповідальність. І починати екологічне виховання необхідно з молодшого шкільного...

Екологічне виховання будь природі добрим сином! iconПротокол №1 від 31 серпня 2011 р. Мариненко Т. С
В минулому навчальному році у виховній роботі весь педколектив керувався програмами: «Громадянське виховання», «Естетичне виховання»,...

Екологічне виховання будь природі добрим сином! iconДіти мають право на життя без насильства
Однією з найголовніших цінностей будь якої держави є наші діти. І проблеми їх виховання найактуальніші для будь якого суспільства....

Екологічне виховання будь природі добрим сином! iconДієприкметниковий зворот. Побудова речень із дієприкметниковим зворотом
Дієприкметниковий зворот. Побудова речень із дієприкметниковим зворотом Люби природу не для себе, люби для неї. Вона це мати. Будь...

Екологічне виховання будь природі добрим сином! iconРеферат на тему: Екологічне право
Одночасно екологічне право є одним із засобів соціально-екологічного виховання, що ставить на меті формування соціально-екологічної...

Екологічне виховання будь природі добрим сином! iconКвітень місячник екологічного виховання
Землі; залучення вихованців до активної екологічної діяльності; виховання в учнів нетерпимого ставлення до тих, хто завдає шкоди...

Екологічне виховання будь природі добрим сином! iconПедагогічний тренінг «Екологічне виховання дітей дошкільного віку» Мета
Мета. Розвивати мовлення, уяву, вміння пра­цювати в команді. Закріплювати знання виховате­лів про завдання, форми, методи та прийоми...

Екологічне виховання будь природі добрим сином! iconЕстетичне виховання населення у сільських закладах культури
Розвиток особистості людини неможливий без естетичного виховання. Прекрасне у слові, у думці, в поведінці, у вчинках, у навколишньому...

Екологічне виховання будь природі добрим сином! iconСценарій свят природа. Екологічне виховання
Довженко О. Свій край – кожній пташині рай // Позакласний час. – 2010. – № – С. 117-118

Екологічне виховання будь природі добрим сином! iconДо дня свята матерi
«Ніхто не може стати сином свого народу, якщо він не проникнеться тими основними відчуттями, якими живе народна душа». У даній роботі...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи