Програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти icon

Програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти




НазваПрограма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти
Сторінка1/3
Дата конвертації25.11.2012
Розмір0.67 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НСТИТУТ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЗМІСТУ ОСВІТИ


УКРАЇНСЬКА МОВА


НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

ДЛЯ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ І-ІІ РІВНІВ

АКРЕДИТАЦІЇ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ПІДГОТОВКУ

МОЛОДШХ СПЕЦІАЛІСТІВ НА ОСНОВІ

БАЗОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ


2010


Українська мова. Навчальна програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти


Укладачі:

Ковалевська Л.Б. – викладач Київського технікуму електронних приладів,

голова міського методичного об’єднання;

^ Антонюк Т.М. - викладач-методист ДВНЗ „Чернівецький індустріальний коледж”, голова обласного методичного об’єднання;

Кабаненко А.М. - викладач-методист Київського радіомеханічного коледжу;

^ Косенко А.О. - викладач-методист Київського індустріального коледжу;

Трошина С.В. - викладач ДВНЗ „Київський транспортно-економічний коледж”


Рецензенти:

Бабич Н.Д. – професор кафедри історії та культури української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича;

Дика Н.М. – канд.пед.наук, доцент Київського університету імені Бориса Грінченка;

Тодорюк С.C. – методист української мови та літератури Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.


Схвалено комісією з української мови Науково-методичної Ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (Витяг з протоколу № 4

від 17.06.2010 р.).


Надано гриф «Рекомендовано Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти як навчальну програму для студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації» (від 16.08.10 № 1.4/18-3271).


Відповідальна за випуск – Оніщенко М.І. – зав. сектором загальноосвітньої підготовки, гуманітарної та економічної освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України.


^ Пояснювальна записка


Програму з української мови для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації розроблено на основі Закону "Про загальну середню освіту", Державного стандарту базової і повної загальної освіти та Програми для загальноосвітніх навчальних закладів "Українська мова" (Шелехова Г.Т., Тихоша В.І., Новосьолова В.І. та ін., за ред. Скуратівського Л.В.).

В основі Програми – новий підхід не лише до навчально-виховної мети курсу української мови, що передбачає виховання студента як компетентну мовну особистість, яка відзначається високою мовною культурою; формування навичок комунікативно виправданого користування засобами мови в різних життєвих ситуаціях з обов’язковим дотриманням мовних норм та мовленнєвого етикету; вироблення вмінь за лексемами й граматичними формами пізнавати національне світосприймання, ментальність рідного народу, а й інший підхід до принципів реалізації її змісту.

Відбувається переорієнтація методик викладання мови від системно-описових до комунікативно-діяльнісних, що дає можливість відійти від традиційного погляду на вивчення української мови як необхідності забезпечення студентів знаннями не мови, а відомостей про мову (часто досить специфічними, віддаленими від практичного застосування): вивчення мови буде спрямовано не стільки на запам’ятовування студентами системи правил, скільки на розуміння закономірностей їх функціонування та формування комунікативних умінь і навичок. Крім комунікативно-діяльнісного, укладачі Програми пропонують й такі принципи добору навчального змісту й організації навчання української мови, як принцип взаємозв’язку навчання, виховання і розвитку особистості, принцип демократизації і гуманізації навчання та принцип особистісної орієнтації навчання, що й дає можливість забезпечувати гармонійну реалізацію основних загальноосвітніх функцій навчального предмета, здійснювати співпрацю викладача й студента з метою досягнення навчально-освітньої мети, створювати умови для розвитку науково-інтелектуального та творчого потенціалів кожного студента.

Досконале володіння державною мовою – важлива умова формування особистості майбутнього молодшого спеціаліста, становлення його високодуховного, національно зорієнтованого світогляду, запорука професійної кар’єри, передоснова фахової компетенції.


^ Головними завданнями курсу української мови є:

  • виховання свідомого прагнення до вивчення української мови;

  • вироблення у студентів компетенцій комунікативно виправдано користуватися
    засобами мови в різних життєвих ситуаціях;

  • ознайомлення з мовною системою як основою для формування мовних умінь і
    навичок — орфоепічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних;

  • формування духовного світу студентів, цілісних світоглядних уявлень,
    загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних
    надбань українського народу і людства в цілому.

Відповідно до головної мети і завдань навчального предмета у Програмі визначено обов’язковий мінімум змісту освіти, що включає основні змістові лінії: мовленнєзнавчі відомості, види і жанри навчальних робіт, комунікативні вміння та навички (мовленнєва змістова лінія); мовну систему – стилістику лексикологію, фонетику, граматику, синтаксис та пунктуацію (мовна змістова лінія); соціокультурознавчі відомості, відображені в навчальних текстах, наочно-ілюстративних матеріалах, аудіовізуальних та ін. засобів, дібраних з урахуванням принципу єдності навчання, виховання та розвитку студентів (соціокультурна змістова лінія); основні способи загальнопізнавальної діяльності, формування яких сприяє різнобічному і зокрема мовленнєвому розвитку студентів (діяльнісна змістова лінія). Мовна й мовленнєва змістові лінії є основними, що визначають предмет навчання, вони містять критерії для визначення рівня навчальних досягнень студента, а вимоги до соціокультурної та діяльнісної ліній не є спеціальними, хоч і важливими для формування мовно-мовленнєвих компетенцій.

Передбачено у Програмі міжпредметні та внутрішньопредметні зв’язки – це дає можливість вивчати мову як вияв загальнокультурного процесу, а кожне мовне явище розглядати в лінгвістичному контексті.

Особлива увага приділяється таким розділам науки про мову, як стилістика й культура мовлення, що, насамперед, і визначає її якісно вищий рівень (щодо мети курсу в цілому) порівняно з попередньою Програмою.

Стилістика, правопис, культура мовлення – у такій послідовності пропонуються до розгляду пріоритетні аспекти кожного мовного явища (за навчальними темами). Хоча викладач, уважаючи за необхідне, може дещо змінити таку послідовність, як-от: спочатку окреслити мовне явище, дати йому лінгвістичну характеристику, визначити умови його нормативності (наприклад, правила правопису), а вже потім вчитися розрізняти його стилістичні специфіки.

Подається у Програмі й робоче планування реалізації змістових ліній, у якому, крім змісту навчального матеріалу, конкретизуються державні вимоги до рівня освітньої підготовки студентів. Навчальний матеріал, об’єднаний за певними темами, хоча й подається у дещо традиційній послідовності (фонетика, лексика та фразеологія, словотвір, морфологія, синтаксис, пунктуація), але орієнтований на стилістичну специфіку того чи іншого мовного явища, на визначення його місця у мовленнєвому процесі (саме компетенцією стилістики є визначення особливостей прояву мови у її писемній та усній формах).

Викладач має право вносити власні корективи й до структури робочого планування: на початку курсу можна, наприклад, ознайомити студентів з основними положеннями функціональної, а не практичної стилістики, адже уміння розрізняти стилі та жанри мовлення, давати їм характеристики за їхніми ознаками, складати висловлювання у визначених стилях та жанрах є вихідним етапом для умінь, що формує стилістика практична.

При вивченні розділу „Риторика” викладач, ураховуючи специфіку навчального закладу, може запропонувати й інші, крім визначених Програмою, теми (підтеми), що відповідають майбутньому фахові молодшого спеціаліста.

Доповнюється Програма розділом „Критерії оцінювання досягнень студентів...”: оцінювання навчальних досягнень студентів під час вивчення курсу української мови здійснюється з урахуванням вимог до учнів загальноосвітніх шкіл з метою дотримання принципів послідовності навчання й об’єктивності самого оцінювання.

Вивчення української мови у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації має бути спрямоване на підвищення рівня грамотності студентів і їх культури мовлення. Систематизація і поглиблення вивченого у школі проводиться вже на вищому рівні узагальнення. Заняття передбачають удосконалення основних мовних і мовленнєвих умінь та навичок.

Години для роботи над темами, які визначає викладач, можуть використовуватися на засвоєння недостатньо вивченого або забутого матеріалу.

Форма підсумкового контролю – екзамен (тестові завдання), який є обов’язковим на Державній підсумковій атестації студентів із загальноосвітніх предметів.

У програмі подано орієнтовний розподіл годин. Викладач має змогу в разі потреби вносити в нього деякі корективи.

Продовження вивчення курсу - в навчальній дисципліні „Українська мова (за професійним спрямуванням)”.


^ ОРІЄНТОВНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

п/п

Назва розділів і тем

Кіль-

кість годин

І.

ІІ.


Вступ

Практична стилістика і культура мовлення. Стилістичні засоби фонетики

1

31


1

І. Вступ. Мовлення як предмет стилістики і культури мовлення. Два рівні володіння українською літературною мовою: мовлення правильне (норми літературної мови) і комунікативно доцільне (змістовність, логічність, точність, виразність, доречність). ІІ. Практична стилістика і культура мовлення. Стилістичні засоби фонетики. Загальна характеристика звукового складу мови. Норми вимови. Склад і наголос. Правила переносу слів

4

2

Письмова робота (вид роботи визначає викладач).

Правопис. Складні випадки правопису м'якого знака, апострофа.

4

3.

Складні випадки правопису великої букви.

4

4.

Складні випадки правопису слів з ненаголошеними голосними.

4

5.

Ділові папери. Загальні вимоги до складання документів. Документація щодо особового складу. Автобіографія. Заява

2

6.

Складні випадки правопису слів з подвоєння і подовження приголосних

4

7.

Складні випадки правопису слів з спрощенням в групах приголосних..

4

8.

Складні випадки правопису слів з чергуванням голосних приголосних звуків; слів іншомовного походження.. Робота над темами, визначеними викладачем

6

ІІІ

Стилістичні засоби лексикології та фразеології

4

9.

Слово і його лексичне значення . Лексико-стилістичні синоніми. Антоніми. Пароніми. Основні групи фразеологізмів.

2

10.

Ділові папери. Обліково - фінансові документи. Розписка. Доручення.

2

ІV.

Словотворчі засоби стилістики

8

11.

Стилістичне забарвлення значущих частин слова: префіксів і суфіксів.

Правопис. Основні орфограми в коренях, префіксах і суфіксах.

4

12.

Основні орфограми в коренях, префіксах і суфіксах.

4

V.

Сприймання чужого мовлення. Відтворення готового тексту

12

13.

Сприймання чужого мовлення. Відтворення готового тексту. Конспект як різновид стислого переказу висловлювань, що сприймається на слух.

4

14.

Конспект прочитаного. тематичні виписки, план, тези.

4

15.

Контрольна робота (диктант, тестові завдання). Робота над темами, визначеними викладачем

2

п/п

Назви розділів і тем

К-сть годин

16.

Робота над темами, визначеними викладачем

2

VІ.

Практична стилістика і культура мовлення. Морфологічні засоби стилістики

26

17.

Стилістичне забарвлення граматичних понять і граматичних форм. поняття роду, числа. власні і загальні назви. ступені порівняння

4

18.

Правопис. Написання складних слів

4

19.

Правопис частки НЕ і НІ з різними частинами мови

6

20.

Правопис прислівників.

4

21.

Складні випадки правопису різних частин мови

4

22.

Складні випадки правопису різних частин мови. Робота над темами, визначеними викладачем

4

VІІ.

Стилістика простих речень

6

23.

Види простих речень і їх відтінки значень. Пунктограми у простому реченні

4

24.

Ділові папери.. Інформаційні документи. Протокол

2

VІІІ.

Стилістика складних речень

14

25.

Пунктограми у складному реченні

4

26.

Пунктограми у складному реченні. Робота над темами, визначеними викладачем

4

27.

Пунктограми при відокремлених другорядних членах речення

2

28.

Пунктограми при відокремлених другорядних членах речення

2

29.

Ділові папери.. Інформаційні документи. Звіт

2

ІХ.

Стилістика речень з різними способами вираження чужого мовлення

6

30.

Пряма і непряма мова, її призначення і граматично-смислові особливості. Пунктограми при прямій мові та діалозі

4

31.

Робота над темами, визначеними викладачем

2

Х.

Функціональна стилістика і культура мовлення

4

32.

Мовлення як предмет вивчення стилістики і культури мовлення. Стилі мовлення.

2

33

Робота над темами, визначеними викладачем

2

ХІ.

Студентський проект удосконалення власного мовлення

6

34.

Студентський проект удосконалення власного мовлення (проведення діагностичної роботи і визначення індивідуальних проектів змісту, форм і методів удосконалення мовної і мовленнєвої компетенції студентів).

6

ХІІ.

Риторика

22

35.

Виступ з ораторською промовою. Основні способи виступу

6

36.

Сприймання чужого мовлення. Створення власних висловлювань. Діалогічне мовлення

6

37.

Монологічне мовлення. Робота над темами, визначеними викладачем

6

38.

Контрольна робота (тестові завдання). Робота над темами, визначеними викладачем

2

39.

Підсумкове заняття

2




УСЬОГО

140*

*Примітка: Для профілів педагогічного, філологічного кількість годин може бути збільшена (до 210 годин)



П №


^ Програмовий зміст.

Мовна й мовленнєва змістові лінії уроків

Соціокультурна змістова лінія

К-сть

годин

Домаш-нє завдан-ня

І

1

Вступ. Мовлення як предмет стилістики й культури мовлення. Стилістика та її підрозділи: стилістика мови (практична) і стилістика мовлення (функціональна), їх відмінність.

Два рівні володіння українською літературною мовою: мовлення правильне й комунікативно доцільне. Синоніміка й варіативність як базові поняття стилістики та культури мовлення. Стилістична норма і стилістична помилка.

Шляхами Святого Апостола

Що ліпше за багатство?

Цар Соломон- письменник і мислитель

2

О. с5-21.


ІІ

Практична стилістика й культура мовлення

Стилістичні засоби фонетики.



30



2

Загальна характеристика звукового складу української мови. Стилістичні засоби фонетики. Стилістична роль звуковідтворення в художніх текстах. Милозвучність української мови – характерна ознака всіх її стилів. Норми вимови. Склад і наголос. Правила переносу слів.

Ревний апостол Христової віри – князь Володимир Великий.

Лілея – символ чистоти й непорочності

Музика, що лине від Самого Бога

2

Кон-спект

Ю.

с.6-11

§1,4,7

Вправи 20-24

3

Письмова робота.

Превірковий контрольний диктант.

Великий мандрівник з Києва

2

О. с115-130

Ю.§16

Вправа 50-61

4

Правопис. Складні випадки правопису м’якого знака, апострофа.

„І під Твоїм Покровом, о Свята Маріє...”

Життя

2



Ю. §16,17

Вправи 49-54



5

Правопис. Складні випадки правопису великої букви.

Благословіння іменем.

В одній руці меч, а в другій – хрест

2

Ю. §6

Вправи 17-19

6

Письмова робота. Переказ із творчим завданням

Звичаї – скарби українського народу


2

Творче завд.

7

Правопис. Складні випадки правопису слів з ненаголошеними голосними.

Упам’ять про літописця

2

Ю.§25-26

Вправи 82,83

8

Правопис. Складні випадки правопису слів з ненаголошеними голосними.



2

§27-28

Вправи 85-88

9

Ділові папери. Загальні вимоги до складання документів. Документація щодо особового складу. Автобіографія. Заява



2

Шевчук

С.82-84

§104,105


10

Складні випадки правопису слів з подвоєнням і подовженням приголосних

Утвердження християнства

2

Ю. §19-21

Вправи 67-70

11

Складні випадки правопису слів з подвоєнням і подовженням приголосних



2

§22,23

Вправи 72-75

12

Складні випадки правопису слів з спрощенням в групах приголосних..

«Ти – стіна нерушима, а ми - твій народ , синьошата»

2

Ю. §14

Вправи 42-45

13

Складні випадки правопису слів з спрощенням в групах приголосних..



2

О. с 106,107

Вправи 139-144



14

Складні випадки правопису слів з чергуванням голосних приголосних звуків.



2

О. с.77-86

Вправи 92-97

15

Складні випадки павопису слів іншомовного походження..

Святий покровитель Києва

2

Ю. с.76-79

Вправи 102-104

16

Робота над темами, визначеними викладачем

Контрольний твір на морально-етичну тему

«…І перед образом Твоїм»

У чому сенс людського життя



2

Завершити роботу над твором

ІІІ

Стилістичні засоби лексикології та фразеології

4

2



17

Слово і його лексичне значення . Лексико-стилістичні синоніми. Антоніми. Пароніми.

Той, що чув Господа

2

О. с.30-33

Вправи 16-26

18

Основні групи фразеологізмів.



2

О. с.160-163

Вправи 219-224

19

Ділові папери. Обліково - фінансові документи. Розписка. Доручення.



2

О. с.391-392

I\/

Словотворчі засоби стилістики

8





20

Стилістичне забарвлення значущих частин слова: префіксів і суфіксів.


У пам’ять про преподобного літописця

2

О. с.36-38

Вправи 28-34


21

Правопис. Основні орфограми в коренях

Утвердження християнства в добу Ярослава Мудрого

2

Написати твір на тему

«Моя громадянська позиція»

22

Правопис. Основні орфограми префіксах.





О. с.36-52

Вправи 28-36

23

Правопис. Основні орфограми суфіксах.





О. С. 52-55

Вправи 55-56

24

Правопис. Основні орфограми в коренях, префіксах і суфіксах.





Напис. твір на тему: «Наші обере-ги»

25

Контрольний диктант з граматичним завданням.





Повторити

О. Тема 5

С.56-66

\/

Сприймання чужого мовлення. Відтворення готового тексту

12





26

Сприймання чужого мовлення. Відтворення готового тексту.





О. с.65

Вправа 64

27

Конспект як різновид стислого переказу висловлювань, що сприймається на слух.

Мати Тереза



Скласти конспект наукової статті

28

Конспект прочитаного, тематичні виписки, план, тези.

Святий покровитель Києва



Зробити тематичні виписки

О. с.147-153.

Вправи 202-211

29

Конспект прочитаного, тематичні виписки, план, тези.





О. с.147, 154-158

Впр.212-217

30

Контрольна робота (диктант, тестові завдання).

Святий Дмитрій, син козацький



О. с.56-65

Вправа 73

31

^ Зв’язне мовлення. Усний докладний переказ тексту публістичного стилю із творчим завданням (висловленням власного ставлення до подій, героїв та ін.).

Світоч



О.

С.315-319

\/І

^ Практична стилістика і культура мовлення. Морфологічні засоби стилістики

26





32

Стилістичне забарвлення граматичних понять і граматичних форм. поняття роду, числа





Ю. с.113-116

33

Власні і загальні назви.

Ступені порівняння.





Ю. §60

Вправи 166-167

34

Правопис. Написання складних слів

Той, що чув Господа



Ю. §43

С.82-85

Вправи 127-130

35

Правопис. Написання складних слів





Ю. §63,82

Вправи 174,

213,211

36

Правопис часток.

„Матері Божій Почаївській поклін воздаваймо”



Ю.

§89-91

С.174-182

Вправи 227,228

37

Правопис часток. НЕ і НІ з іменними частинами мови та з прислівником.





Ю. §90

Вправа 229-230

38

Правопис часток. НЕ і НІ з дієсловом та його формами



2

Ю. §91

Вправа 232

39

Правопис прислівників.

Натхненність Божим словом

2

Ю.

§79- 80

40

Правопис прислівників.



2

Ю.

§81-83

41

Складні випадки правопису різних частин мови

(Іменник)



2

Ю. §48

С. 91-95

§51, 52,54

Вправи 148-152,154

42

Складні випадки правопису різних частин мови (прикметник, числівник)



2

Ю. §61

Вправи 168-170

Ю. §62-64

Вправи 172, 174, 176

43

Складні випадки правопису різних частин мови (прислівник, прийменник)



2

Ю. §79-83

Ю. §84-86

Вправи 209, 211, 213, 217

44

Контрольний письмовий переказ тексту із творчим завданням



2

Творче завдання

ІІ\/

^ Стилістика простих речень

6





45

Види простих речень і їх відтінки значень. Пунктограми у простому реченні





Ю. с.189-198

46

Пунктограми у простому реченні





Ю. с. 199-222

47

Ділові папери.. Інформаційні документи. Протокол





О. с. 393-395

Вправи 228-229, 235-237

ІІІ\/

^ Стилістика складних речень

14





48

Складне речення. Пунктограми у складному реченні.






Ю. с. 224-235

Вправи 278

49

Складне речення. Пунктограми у складносурядному реченні.






Ю. §120, 121

Вправа 279

50

Пунктограми у складнопідрядному реченні.






Ю. §120, 121

О. с. 363-369

Вправи

193, 199, 200

51

Пунктограми у складному безсполучниковому реченні.






Ю. §123

Вправи 282-284

52

Пунктограми при відокремлених другорядних членах речення (додатках, обставинах)





Ю. §109-111

Вправи 262-264

53

Пунктограми при відокремлених другорядних членах речення (означеннях)





Ю. §112-114

Вправи 265-269

54

Ділові папери.. Інформаційні документи. Звіт





О. с.267-276.

Вправа 54

ІХ

^ Стилістика речень з різними способами вираження чужого мовлення

6





55

Пряма і непряма мова, її призначення і граматично-смислові особливості.





Ю. с. 235-237

Вправи 285,286

56

Пунктограми при прямій мові та діалозі.





О. с. 396-401

Вправи 241-244

57

Цитати. Розділові знаки при цитатах.





Ю. §126

Вправи

287-290

Х

^ Функціональна стилістика і культура мовлення

4





58

Мовлення як предмет вивчення стилістики і культури мовлення.





О. с.389-391

59

Стилі мовлення.





О. с. 396-401

Шевчук Вправи 11,14

ХІ

^ Студентський проект удосконалення власного мовлення

6





60

Студентський проект удосконалення власного мовлення (проведення діагностичної роботи і визначення індивідуальних проектів змісту, форм і методів удосконалення мовної і мовленнєвої компетенції студентів).





Підготувати власний проект.

61

Студентський проект удосконалення власного мовлення (проведення діагностичної роботи і визначення індивідуальних проектів змісту, форм і методів удосконалення мовної і мовленнєвої компетенції студентів).





Відгук про прочи-тану книгу

ХІІ

Риторика

22





62

^ Виступ з ораторською промовою. Основні способи виступу





О. с. 22-28

Вправи 10,11

63

^ Сприймання чужого мовлення.





Написати переказ почутого тексту

64

^ Створення власних висловлювань





О. с.74-76

65

Сприймання чужого мовлення. Створення власних висловлювань. Діалогічне мовлення





О. с. 69-74

Вправи 83-87

66

^ Монологічне мовлення.





О. с. 179-180

Вправи 238-239

67

^ Монологічне мовлення.





О. с. 181

Вправи 240

68

^ Монологічне мовлення.





О. с. 179-181

Вправи 238-240

69

Контрольна робота (тестові завдання).







70

^ Підсумкове заняття









УСЬОГО

140*







^ Мовна і мовленнєва змістові лінії





п/п

К-сть

год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки студентів

І

1

Вступ

Мовлення як предмет стилістики і культури мовлення. Синоніміка і варіативність як базові поняття стилістики і культури мовлення. Стилістична норма і стилістична помилка.

Студент:

розрізняє мовлення правильне і комунікативно доцільне, норми української літературної мови; визначає нормативне і ненормативне використання мовних засобів у текстах різних стилів мовлення;

знаходить стилістичні помилки і виправляє їх.

ІІ

31

Практична стилістика і культура мовлення

Стилістичні засоби фонетики. Милозвучність української мови — характерна ознака всіх її стилів. Норми вимови.

Студент:

дотримується норм української літературної вимови;

визначає і виправляє допущені в усному мовленні орфоепічні помилки;







Правопис. Складні випадки правопису м'якого знака, апострофа, великої букви, слів з ненаголошеними голосними, подвоєнням та подовженням приголосних, спрощенням у групах приголосних, чергування голосних і приголосних звуків, слів іншомовного

походження.

Культура мовлення. Орфоепічні норми

вимови голосних і приголосних звуків, звукосполучень.

Уміє практично використовувати вивчені правила;

знаходить і виправляє орфографічні помилки в своєму і чужому мовленні.

ІІІ.

4

Стилістичні засоби лексикології та фразеології

Слово і його лексичне значення.

Синоніми.

Антоніми. Пароніми.

Фразеологізми, їх

багатозначність, синонімія та антонімія фразеологізмів.

Культура мовлення. Лексичні норми: використання слів у властивому їм

значенні та правильне поєднання слів за змістом у реченні і словосполученні.

Запобігання недоречному вживанню

емоційно забарвлених слів,

невиправданому використанню

просторічних, діалектних, запозичених

слів.

Студент:

визначає доречність

використання в тексті

стилістично забарвлених

лексичних, фразеологічних

засобів мови;

розрізняє лексичні,

фразеологічні синоніми;

правильно проводить

синонімічну заміну з метою

підсилення тієї чи іншої

стилістичної ознаки;

дотримується лексичних норм

української літературної мови.



ІV.

8

Словотворчі засоби стилістики

Стилістичне забарвлення значущих

частин слова: префіксів і суфіксів.

Правопис. Основні орфограми в коренях,

префіксах та суфіксах.

Культура мовлення. Словотворчі норми

(правильне творення слів).

Студент:

дотримується словотворчих

норм української літературної

мови;

використовує доречно

фонетичні, лексичні,

фразеологічні, словотворчі

засоби у власному усному і

писемному мовленні;

правильно пише слова з орфограмами

в коренях, префіксах і суфіксах;

знаходить і виправляє

стилістичні помилки, пов'язані

з неправильним уживанням

фонетичних, лексичних,

фразеологічних, словотворчих

засобів у чужому і власному

мовленні.

V.

12


Відтворення тексту

Перекази

Усний докладний переказ тексту публіцистичного або наукового стилю із творчим завданням (висловленням власного ставлення до подій, героїв та ін.).

Письмовий докладний переказ тексту художнього або публіцистичного стилю із творчим завданням (висловленням власного ставлення до подій, героїв, їхніх вчинків та ін.).


^ Конспект як різновид стислого переказу висловлювань, що сприймаються на слух. Конспект прочитаної науково-популярної статті. Тематичні виписки, план (складний), тези.

Студент:

переказує докладно прослуханий або прочитаний текст художнього, наукового чи публіцистичного стилів мовлення обсягом 350—400 слів, підпорядковуючи висловлювання темі та основній думці, ураховуючи комунікативне завдання.


складає конспект, тези почутого і прочитаного,

робить тематичні виписки.

VІ.

26

Практична стилістика і культура мовлення

Морфологічні засоби стилістики.

Порівняння.


Правопис. Складні випадки правопису різних частин мови:

написання складних слів, часток не і ні з різними частинами мови та інші теми, визначені викладачем.



Студент:

знаходить у тексті стилістично забарвлені морфологічні засоби; визначає доречність їх використання в тексті;

розрізняє морфологічні синоніми,


правильно пише слова із

зазначеними орфограмами;

знаходить помилки на вивчені

правила і виправляє їх.


VІІ.

6

Стилістика простих речень

Види простих речень їх стилістичне використання.

Правопис. Пунктограми у простому реченні


Студент:

розрізняє види простих речень;

правильно розставляє розділові знаки в простому реченні й обґрунтовує їх.


VІІІ.

14

Стилістика складних речень

Смислові відношення між частинами складного речення.

Студент:

знаходить у тексті складні речення, визначає їх стилістичну роль і доречність використання в тексті.







^ Культура мовлення. Синоніміка складних речень.

розрізняє синтаксичні синоніми; правильно проводить синонімічну заміну складних речень, з метою посилення тієї чи іншої стилістичної ознаки.







Правопис

Пунктограми у складному реченні.


правильно розставляє розділові знаки в складному реченні.

ІХ.

6

Стилістика речень з різними способами вираження чужого мовлення

Пряма і непряма мова, їх призначення.

Студент: знаходить у тексті стилістично забарвлені засоби речень з різними способами вираження чужого мовлення; визначає їх роль і доречність використання в тексті.







Культура мовлення

Стилістичні особливості авторських слів при прямій мові. Синоніміка речень з прямою мовою, реплік у діалозі і непрямій мові.

визначає стилістичні особливості авторських слів у реченнях з прямою мовою; правильно проводить синонімічну заміну в реченнях з різними способами вираження чужого мовлення для посилення тієї чи іншої стилістичної ознаки;

знаходить і виправляє стилістичні помилки.







Правопис

Пунктограми при прямій мові та діалозі.

правильно розставляє розділові знаки при прямій мові та діалозі й обґрунтовує їх.

Х.

4

Функціональна стилістика і культура мовлення

Мовлення як предмет вивчення стилістики і культури мовлення. Мовлення розмовне і книжне, їх співвідношення та особливості. Поняття стилю мовлення.

^ Стилі мовлення: розмовний, науковий, офіційно-діловий, художній і публіцистичний..

Студент:

розрізняє особливості розмовного і книжного мовлення; стилі мовлення та характерні мовні засоби; вимоги до мовлення;

визначає мовлення правильне і комунікативно доцільне, нормативне і ненормативне використання мовних засобів.







Культура мовлення

Вимоги до культури мовлення (змістовність, логічність, точність, виразність, доречність).

аналізує тексти вивчених стилів мовлення з погляду змістовності, логічності, точності, виразності, доцільності мовлення;

складає власні усні, письмові висловлювання різних стилів; знаходить і виправляє помилки, пов'язані з порушенням стильової єдності, змістовності, логічності, доречності, виразності.

ХІ.

6

Студентський проект удосконалення власного мовлення

Проведення діагностичної роботи власного мовлення студента з погляду його культури, загальної грамотності, стилістичної диференціації;

проектування змісту, форм і методів удосконалення мовної і мовленнєвої компетенції студента.


Студент:

розробляє проект поглиблення

власних знань з мови й мовлення і

вдосконалення відповідних умінь,

навичок, усунення виявлених

недоліків;

самостійно здійснює розроблений

проект.


ХІІ.

22

Риторика

Підготовка публічного виступу

Вибір теми, визначення мети виступу. Залежність теми, жанру висловлення, задуму і мети (інформування, переконання, заклик до дії тощо) від складу слухачів, відведеного часу та ін. Добір матеріалу і його систематизація. Складання бібліографії. Робота з джерелами інформації. Види запису зібраного матеріалу для виступу (докладний запис виступу, його конспект, тези, докладний план і короткий план). Композиція ораторського виступу.

Відбір мовних засобів залежно від мети спілкування і адресата мовлення. Удосконалення виступу з погляду вимог до культури мовлення (змістовність, логічність, доказовість, виразність, точність, правильність).

Основні прийоми запам'ятовування (повторення матеріалу вголос з елементами

заучування, переказування виступу тощо).


Студент:

уміє визначати тему майбутнього

висловлювання, мету

відповідно до особливостей

аудиторії, інтелектуального рівня

слухачів, їхнього віку та ін;

добирає матеріал з урахуванням

особливостей формулювання теми,

користуючись різними джерелами

інформації;

працює з довідковою літературою,

складаючи бібліографію з визначених тем;

використовує різні види запису

зібраного матеріалу для підготовки

до усного виступу;

складає простий чи складний план

виступу;

аналізує структурні частини

виступу, вдосконалюючи його

композицію;

добирає найбільш доцільні

виражальні засоби мовного

оформлення;

редагує підготовлений текст

виступу, вдосконалюючи його зміст і мовне оформлення;

запам 'ятовує текст виступу.







^ Виступ з промовою

Основні способи виступу (читання тексту промови, відтворення його по пам'яті із читанням окремих фрагментів, вільна імпровізація, відповіді на запитання, ведення

полеміки).

Використання прийомів встановлення і збереження контакту з аудиторією.

Роль початкової фрази перед виступом.

Культура публічного виступу.


Студент:

складає власні виступи та виголошує їх, використовуючи різні способи спілкування, прийоми контакту з аудиторією, дотримується загальноприйнятих норм культури спілкування.








Ділові папери

Автобіографія. Заява. Пояснювальна записка.

Розписка. Доручення.

Протокол



Студент:

Знає загальні вимоги до складання документів

складає: автобіографію, заяву, пояснювальну записку, розписку, доручення, протокол


  1   2   3



Схожі:

Програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти iconПро терміни здобуття повної загальної середньої освіти у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації Керівникам вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку фахівців на основі базової загальної середньої освіти
Водночас повідомляємо, що міністерством розробляються навчальні плани загальноосвітньої підготовки студентів вищих навчальних закладах...
Програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти iconЩодо реєстрації осіб для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні Керівникам вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації
...
Програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти iconЩодо форми заяви на вступ до вищих навчальних закладів
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту надає для використання єдину форму заяв, що подаються вступниками при вступі до вищих...
Програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти iconКонкурс проводиться за такими номі­націями: для студентів педагогічних вищих на­вчальних закладів; для молодих спеціалістів, які працю­ють у навчальних закладах
У конкурсі можуть брати участь молоді спеціаліс­ти, які працюють у навчальних закладах, та студенти педагогічних вищих навчальних...
Програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти iconЩодо форм документів вступників до вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації
Міністерстві юстиції 3 травня 2012 року за №711/21024 затверджено форми документів з підготовки кадрів у вищих навчальних закладах...
Програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти iconРобоча програма загальна практика сімейна медицина для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації
України ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для спеціальності 110101 «Лікувальна справа» напряму підготовки «Медицина», оскільки вивчення...
Програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти iconРобоча програма загальна практика сімейна медицина для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації
України ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для спеціальності 110101 «Лікувальна справа» напряму підготовки «Медицина», оскільки вивчення...
Програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти iconНаказ №3/763 м. Луганськ Про дотримання вимог Державного стандарту початкової загальної освіти в навчальних закладах м. Луганська у 2012-2013 н р.
Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти та з метою модернізації змісту початкової загальної середньої освіти...
Програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти iconПоложення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти
Анців) (далі — атестація) — це форма контролю за відповідністю освітнього рівня випускників загаль­ноосвітніх навчальних закладів...
Програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти iconРозділ І. Огляд середовища
Ліцей здійснює підготовку робітників високого рівня кваліфікації, як правило, з числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи