Л. В. Роман Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів як засіб підвищення ефективності навчально-виховного процесу icon

Л. В. Роман Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів як засіб підвищення ефективності навчально-виховного процесу




НазваЛ. В. Роман Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів як засіб підвищення ефективності навчально-виховного процесу
Дата конвертації01.12.2012
Розмір354 Kb.
ТипДокументи
джерело


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Управління освіти і науки

Донецька обласна державна адміністрація

Навчально-методичний центр ПТО в Донецькій області


Л.В. Роман


Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів як засіб підвищення ефективності навчально-виховного процесу


м. Донецьк

2011 р.

Роман Л.В., «Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів як засіб підвищення ефективності навчально-виховного процесу», викладач української мови та літератури, «спеціаліст вищої категорії» ДПТНЗ «Краматорського центру професійно-технінчої освіти»


Рецензент: Кравченко Л.В., викладач української мови та літератури, «спеціаліст вищої категорії», Краматорського професійного торгово-кулінарного ліцею


В методичному посібнику розкрите поняття активізації навчально пізнавальної діяльності, досліджується роль основних психічних процесів у навчанні, описуються методи активізації пізнавальної діяльності учнів.

Важливою проблемою сьогодні залишається питання урізноманітнення навчального процесу, активізації пізнавальної діяльності учнів, розширення сфери їх інтересів. Сучасним учням доступні найрізноманітніші джерела інформації, але часто саме наявність готової інформації сприяє розвитку пасивності. Зникає прагнення до пошуку, пізнання, творчості, тобто діяльності. Для цього процес навчання має бути сконструйований з максимальним наближенням до запитів і можливостей дитини.

Все це є досить актуальним і потребує нашої уваги.

У посібнику представлені розробки уроків, які містять форми та методи навчання, що сприяють активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури.


Відповідальний за випуск: Шкаєва Н.О. – методист НМЦ ПТО в Донецькій області


Схвалено на засіданні методичної ради

НМЦ ПТО в Донецькій області

Протокол № 35 від 12.12.2011 р.

Зміст


1

Вступ

4-7

2

Поняття активізації навчально пізнавальної діяльності

7-9

3

Роль основних психічних процесів у навчанні

9-12

4

Методи активізації пізнавальної діяльності учнів

12-14

5

Висновки

14

6

Додатки

15-37

7

Список літератури

38


Вступ




"Для досягнення визначних наукових успіхів потрібно мати не тільки рідкісний талант, але також надзвичайну силу характеру, терпіння, мужність, правдолюбство..."
Джеймс Франк


Важливою проблемою сьогодні залишається питання урізноманітнення навчального процесу, активізації пізнавальної діяльності учнів, розширення сфери їх інтересів. Сучасним учням доступні найрізноманітніші джерела інформації, але часто саме наявність готової інформації сприяє розвитку пасивності. Зникає прагнення до пошуку, пізнання, творчості, тобто діяльності. Зрозуміло, що персональний вектор розвитку кожного учня не завжди збігається з напрямком руху у велику науку: не всім бути Ейнштейнами. Але із задоволенням і користю вчитися здатні всі. Для цього процес навчання має бути сконструйований з максимальним наближенням до запитів і можливостей дитини.

Навчальний матеріал може здаватися учням «сухим» і нецікавим, тому завдання викладача - зацікавити їх. Це можна зробити за допомогою інформаційних технологій, науково-популярних фільмів, Інтернету, а також за допомогою дидактичних ігор. За Ф. Діствергом, будь-який метод поганий, якщо привчає учня до пасивності, і гарний, якщо пробуджує в ньому самодіяльність.

З урахуванням соціокультурних вимог сьогодення освіта повинна мати гуманістичне, особистісно-орієнтоване спрямування, унаслідок чого знання, уміння й навички перетворюються із мети навчання в засоби розвитку пізнавальних і особистісних якостей учнів. Учень не може засвоїти навчальний матеріал, який не відповідає потребі в його вивченні й не вимагає розумового напруження в навчанні, не вимагає емоційних переживань. Тому все більшого значення набуває орієнтація навчання на різнобічний розвиток учнів.

Значним вкладом в педагогічну і психологічну науку є дослідження В.В.Давидова, П.Я. Гальперіна, Л.В. Занкова, Д.Б. Ельконіна, що виявили можливості значного підвищення активності школярів у навчально-пізнавальній діяльності.

У психолого-педагогічній літературі переконливо показано, що правильно організована самостійна робота учнів на уроці сприяє значному підвищенню ефективності навчання, активізації навчально-пізнавальної діяльності (П.Я. Голант, М.А. Данилов, Н.Г.Дайрі, Б.П.Єсипов, Р.Г. Лемберг, І.І. Малкін, Р.М. Мікельсон, І.П. Огородніков, Т.С.Панфілов, М.Н. Скаткін, Р.Б. Срода, А.В. Усова та ін.).

^ Поняття активізації навчально пізнавальної діяльності

Проблема активізації пізнавальної діяльності учнів була, є і буде актуальною завжди. Від її розв’язання залежить ефективність навчальної діяльності, розвиток інтересу до навчання. У педагогічних дослідженнях найчастіше активізацію пізнавальної діяльності розглядають як таку організацію сприйняття навчального матеріалу учнями, при якій засвоєння знань відбувається шляхом розкриття взаємозв'язків між явищами, порівняння нової інформації з відомою, конкретизації, узагальнення, оцінки навчального матеріалу з різних точок зору. Також, відмічається, що активізація – це діяльність, яка спрямована на стимулювання процесу усвідомлення учнями їхніх загальних інтересів і потреб як єдиної групи, визначення необхідних засобів та активних дій для досягнення усвідомлених цілей.

Досліджуючи проблему активізації, Т.Г. Щукіна основну увагу приділяє спільній діяльності викладача та учнів, спонуканню учнів до її енергійного, цілеспрямованого здійснення, подоланню інерції та пасивних стереотипних форм викладання та навчання.

Дуже часто відбувається ототожнення понять “акти-

візація навчання” та “активізація пізнавальної діяльності”. Більш чіткіше означення активізації пізнавальної діяльності учнів знаходимо у Т.Г.Шамової, яка вважає, що активізацію навчально-пізнавальної діяльності слід розуміти не як підвищення інтенсивності її протікання, а як мобілізацію інтелектуальних, емоційно-вольових та фізичних сил учня, що здійснюється викладачем за допомогою певних засобів і спрямовується на досягнення конкретних цілей навчання та виховання.

Активність учнів виражається через запитання, прагнення мислити, пізнавальну самостійність в процесах

сприйняття, відтворення, розуміння, творчого застосування. Ознаками сформованості активності особистості виступають: ініціативність, характеристика діяльності, енергійність, інтенсивність, ставлення до діяльності, добросовісність, інтерес, самостійність, усвідомлення дій, воля, наполегливість в досягненні мети та творчість. Тому можна виділити певні рівні активності учня в навчальній діяльності:

1. Низький – вчитель повідомляє знання, ставить запитання, дає відповіді, показує як розв’язується завдання, а учень слухає, записує, пригадує повідомлене.

2. Середній – завдання розв’язуються спільними зусиллями викладача та учнів; учні залучаються у частковий пошук.

3. Високий – самі учні здійснюють активний пошук відповіді, знаходять власні способи розв’язання.

Прояв активності в процесі навчання пов’язаний з новими пізнаннями світу. Тому в багатьох педагогічних джерелах відмічається важливість саме пізнавальної активності, яка виникає завдяки продуктивній активності. Отже, пізнавальна активність учнів є показником якості їх навчально-пізнавальної діяльності, спрямованої до ефективного оволодіння знаннями та способами діяльності.

Враховуючи ці ознаки, науковцями виділялись різні рівні пізнавальної активності учнів:

1. Репродуктивно-повторювальна активність.

2. Пошуково-виконавча ативність.

3. Творча активність.

Ці рівні не ізольовані один від одного, вони взаємопов'язані, можуть співіснувати та відповідають шкільному віку. У цій системі рівнів пізнавальної активності звертається увага на те, що одним з головних завдань в педагогічній діяльності викладача є піднесення активності учнів до рівня самостійності. Самостійність – це здатність особи з власної точки зору підійти до розв‘язання складних навчальних питань, вміння виконувати цю роботу без сторонньої допомоги. Вона проявляється в критичній думці, в умінні висловити думки незалежно від чужого погляду.

Отже, активізація навчально-пізнавальної діяльності - процес, направлений на мобілізацію викладачем (за допомогою спеціальних заходів) інтелектуальних, морально-вольових та фізичних сил учнів, розвиток здібності подолати труднощі, активну самостійну роботу. Крім того, активізацію навчально-пізнавальної діяльності не можна розглядати в сучасних умовах тільки як процес керування активностю учнів. Вона одночасно є процесом і результатом стимулювання активності учнів.

Основна мета роботи викладача з активізації пізнавальної діяльності учнів полягає в розвитку їх творчих здібностей. З психології відомо, що здібності людини розвиваються в процесі діяльності. Засобом розвитку пізнавальних здібностей учнів є вміле застосування таких методів і прийомів, які забезпечують високу активність учнів у навчальному пізнанні. Методи і прийоми активізації, що їх застосовує викладач, повинні враховувати рівень пізнавальних здібностей учнів, бо непосильні завдання можуть підірвати віру учнів у свої сили і не дадуть позитивного ефекту. Тому система роботи викладача з активізації пізнавальної діяльності учнів повинна будуватись з врахуванням поступового і цілеспрямованого розвитку творчих пізнавальних здібностей учнів, розвитку їх мислення.


Умовою успіху в розвитку мислення є висока пізнавальна активність учнів. Ефективне засвоєння знань передбачає таку організацію пізнавальної діяльності учнів, за якої навчальний матеріал стає предметом активних розумових і практичних дій кожної дитини. Пошуки методів навчання, що підсилювали б активізацію процесу навчання, призводять до підвищення актуальності розвивальних і проблемних методів, самостійної роботи, творчих завдань. При цьому психологічно обґрунтованою видається така організація уроку, за якої діти вчаться не з примусу, а за бажанням і внутрішніми потребами.

Традиційні уроки дають дитині змогу активно діяти всього кілька хвилин протягом навчального дня, коли, наприклад, вона відповідає біля дошки. Левову частку іншого часу учень, у кращому разі, слухає вчителя, а частіше - просто очікує перерви. Пасивність неминуче призводить до втрати інтересу до предмета і до навчання загалом, енергія знаходить вихід у порушеннях дисципліни тощо...

Як же знайти засіб, що залучає учня до навчальної праці, що дозволяє йому відчути радість пізнання?


^ Роль основних психічних процесів у навчанні


У процесі навчання учень здійснює різні дії, в яких виступають основні психічні процеси: відчуття, сприймання, уява, мислення, пам'ять тощо. Оскільки з усіх пізнавальних психічних процесів провідним є мислення, то можна сказати, що активізувати діяльність учнів - це активізувати їх мислення. Разом з тим треба пам'ятати, що без бажання учня вчитися всі старання викладача не дадуть очікуваних наслідків. Звідси випливає висновок, що потрібно формувати мотиви навчання, бажання учнів розв'язувати пізнавальні задачі.

Як відмічалось, активізація пізнавальної діяльності учнів тісно пов'язана з активізацією їх мислення. У мисленні виділяється три рівні: рівень розуміння, рівень логічного мислення і рівень творчого мислення.

Розуміння - це аналітико-синтетична діяльність, яка спрямована на засвоєння готової інформації, що повідомляється викладачем чи черпається з книжки. Викладач повідомляє нові факти, аналізує результати дослідів, виконує розумові операції (аналіз, синтез, абстракція, узагальнення) та застосовує прийоми розумової діяльності (порівняння, класифікація, означення). Учні слідкують за ходом мислення викладача, за логічністю і несуперечливістю доведень. Це вимагає від учнів певних розумових зусиль, певної аналітико-синтетичної діяльності.

Під логічним мисленням розуміють процес самостійного розв'язання пізнавальних задач. Логічне мислення, як і розуміння, теж є аналітико-синтетичною діяльністю, але між ними є суттєва відмінність за джерелом, дидактичною функцією і суб'єктивним переживанням. У процесі логічного мислення учень сам приходить до нових висновків, тоді як суть розуміння полягає в пізнаванні, усвідомленні і фіксації того, що сприймається і засвоюється.

Логічне мислення розвивається під час евристичних бесід, виконання логіко-пошукових завдань, застосування деяких прийомів роботи з підручником тощо.

Рівень творчого мислення формується при виконанні творчих завдань. Творчими завданнями у навчальному процесі вважають такі завдання, принцип виконання яких учням не вказується і в явному вигляді їм невідомий.

За сучасними поглядами творче мислення здійснюється у три етапи. Перший етап характеризується виникненням проблемної ситуації, її попереднім аналізом і формулюванням проблеми. Другий етап - це етап пошуку розв'язку проблеми. На третьому етапі знайдений принцип розв'язку реалізується і здійснюється його перевірка.

^ Методи активізації пізнавальної діяльності учнів

Як уже зазначалось, в учнів потрібно сформувати мотиви навчання, головним з яких є інтерес до предмету. Викладач не тільки пояснює навчальний матеріал, а й організовує пізнавальну діяльність учнів. Починається виклад матеріалу з повідомлення теми. Перш за все треба показати необхідність вивчення теми і логіку вивчення кожного її питання. Важливо викликати інтерес до теми. Адже усвідомлення мети діяльності є необхідною умовою будь-якої вольової дії.

Розумінню учнями матеріалу та розвитку їх мислення сприяє систематична і цілеспрямована самостійна робота з підручником на уроках. У процесі оволодіння навичками роботи з підручником виділяють чотири етапи.

I етап. Вироблення початкових умінь роботи з підручником:

  • вчитатися в текст;

  • знайти відповіді на поставлені викладачем запитання;

  • одержати необхідну інформацію з малюнків, таблиць;

  • користуватися змістом підручника.

Для вироблення вказаних умінь учням пропонуються контрольні запитання по змісту навчального матеріалу відповідно до кожного пункту. Пропонуються тексти порівняно прості, доступні для самостійного опрацювання на даному етапі.

II етап. Вироблення вміння виділяти головну думку в тексті за допомогою планів узагальнюючого характеру.

III етап. Закріплення умінь визначати тип тексту, сукупність основних питань в ньому, складання плану відповіді за змістом тексту.

IV етап. Розширення вмінь самостійно працювати над комбінованим текстом.

Розуміння учнями навчального матеріалу, що вивчається, є лише першою сходинкою в активізації пізнавальної діяльності і тією базою, на основі якої застосовуються інші методи, що вимагають більшої самостійності учнів і розраховані на більш ґрунтовний розвиток їх логічного мислення.

Проект Ради Європи «Сучасні мови» передбачає підвищення ефективності навчання, зокрема, за рахунок передових методів і технологій, тобто методами активізації пізнавальної діяльності учнів.

Великий інтерес викликають наступні методи:

- метод евристичної бесіди;

- дискусійний (М.В. Кларін, Г.А. Китайгородська);

- метод рольових ігор (Г.А. Китайгородська, М.А. Аріян);

- метод проектів (Є.С. Полат, М.Ю. Бухаркіна);

-використання мультимедійних (комп`ютерних)технологій.

Ці методи не можна назвати новими. Однак, їх застосування до цього часу не було системним. Вони пов'язані між собою тим, що їх форми і зміст дозволяють формувати, поряд із комунікативною компетенцією, окремі комунікативні та інтелектуальні вміння, які в сукупності складають уміння критичного мислення.

Розглянемо зазначені методи.

^ Метод евристичної бесіди. Для розвитку логічного мислення учнів їх треба поставити в такі умови, щоб вони самі аналізували, проводили порівняння і синтез, робили висновки на основі індукції та дедукції тощо. Це можна зробити при проведенні уроку методом бесіди. Питання повинні ставитись не на відтворення учнями раніше засвоєних знань, а мають бути розраховані на мислення учнів, на їх аналітико-синтетичну діяльність, на одержання висновку індуктивним чи дедуктивним шляхом. Отже, головне не просто сама бесіда, а які питання будуть ставитися учням.

Дискусія (лат. discussion - від discutio - розглядаю, досліджую) - широке обговорення якогось спірного питання для з'ясування різних точок зору.

Дискусія дає можливість:

-активізувати пізнавальну діяльність учнів;

-сформувати певну культуру мови, вміння вислухати співрозмовника до кінця, не перебиваючи; ставлячи запитання, заперечуючи або, навпаки, погоджуючись;

-формувати свідоме ставлення до розгляду проблеми, активність в обговоренні проблеми, яка назріла, націленість на з'ясування причин її виникнення, а також на її вирішення. Мова, таким чином, є одночасно і метою і засобом навчання;

-формує культуру творчого оперативного мислення;

-створює умови для використання особистого досвіду й одержаних раніше знань для засвоєння нових.

^ Дидактичні та рольові ігри - це практична групова вправа з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовах, що відтворюють реальну обстановку. Доцільним є використання ігор чи елементів гри на кожному уроці. Це активізує діяльність учнів, вони захоплюються елементом змагання, їм подобається працювати у команді - так веселіше виконувати навіть складне завдання. Гра вимагає активності. Учні прагнуть використати цікаві звороти, слова, щоб їхні виступи вийшли цікавими, це спонукає працювати із словником.

Основне завдання полягає в тому, щоб правильно організувати гру, підібрати її відповідно до завдань уроку, до теми та рівня можливостей і знань учнів. Адже гра має бути цікавою та емоційною, - лише за цих умов можливий максимальний результат.

Ігри можуть використовуватися на різних етапах уроку. За їх допомогою можна перевірити домашнє завдання, полегшити розуміння навчального матеріалу, закріпити його, перевірити знання учнів перед контролем.

Одним із важливих методів активізації пізнавальної діяльності учнів є метод проектів. Метод проектів - це така організація самостійної діяльності учнів у межах ними ж обраної теми, що проводиться у два етапи: етап підготовки та етап висвітлення кінцевого результату цієї діяльності.

Система освіти, на думку багатьох дослідників, не може бути незалежною від суспільного й політичного устрою держави, вона за всіх часів відгукувалася на соціальне замовлення. Саме в силу цього політика держави останнім часом спрямована на те, щоб впровадити інформаційні технології в навчанні. Комп'ютер бере на себе левову частину рутинної роботи викладача, вивільняючи йому час для творчої діяльності.

Одним із компонентів підвищення мотивації, і я к наслідок активізації пізнавальної діяльності учнів є використання Інтернету. Інтернет природно вписується в життя учнів і є одним з найефективніших засобів, що допомагають значно урізноманітнити процес навчання. Передовий педагогічний досвід засвідчує, що кожне заняття з використанням Інтернет-сайтів викликає емоційний підйом; навіть учні, що відстають від інших, з радістю спілкуються з комп'ютером, а, наприклад поганий результат тестування чи спілкування on-line, внаслідок прогалин у знаннях, спонукає звернутися по допомогу до вчителя або самостійно здобути ці знання.

За допомогою Інтернету учні мають змогу виконувати такі види навчальної діяльності:

- тренуватися у правописі;

- вивчати лексичний матеріал;

- удосконалювати розуміння аудіо тексту;

- розвивати техніку читання;

- вивчати граматику;

- навчатися писемного мовлення;

- тренувати вимову тощо.

Інтернет дозволяє вдало моделювати умови комунікативної діяльності, реалізовувати їх у різноманітних тренувальних вправах ситуативного характеру.

Нині Всесвітня мережа містить велику кількість сайтів з потенційно цікавим і актуальним матеріалом для освіти.

Висновки

Як уже було зазначено вище, старша школа є завершальним етапом у процесі оволодіння учнями мовленням. Рівень досягнутих вмінь і навичок має бути підвищено. Велика увага на цьому етапі приділяється усному мовленню, яке набуває якісно нового розвитку стосовно змістовності, більшої природності, вмотивованості та інформативності. Але, очевидно, для досягнення того рівня, який зазначено, необхідно активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів, спонукати до самостійного пошуку, виховувати інтерес до мови, спонукати до активності на уроці.

Основною метою є використання активних форм і методів навчання, методів активізації пізнавальної діяльності. В умовах сучасного суспільства та зважаючи на особливості молоді найбільш доцільними методами активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів є дискусії, дидактичні (рольові ігри), метод проектів та використання мультимедійних технологій та Інтернету.

Варто зазначити, що поряд із зазначеними методами не варто забувати про традиційні методи навчання, адже в сукупності вони покликані вирішувати основне завдання: навчити дитину вчитися, мислити і спілкуватися.


ДОДАТКИ

^ Конспект уроку з використанням методів активізації пізнавальної діяльності учнів

Тема: Сатирична комедія «Мина Мазайло». Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.


Мета:

  • З’ясувати причини появи в суспільному житті України національного нігілізму; аналізувати тематику, образну систему твору; виробляти вміння працювати з текстом.

  • Розвивати вміння самостійно мислити, давати власну оцінку прочитаному.

  • Формувати усвідомлення своєї приналежності до рідного народу, свого родоводу.


^ Тип уроку: урок формування вмінь та навичок

Методи та форми проведення: бесіда, робота в групах, літературний диктант, «мозковий штурм», проблемне питання.

^ Межпредметні зв’язки: українська мова, історія України.

Обладнання: портрет письменника, текст комедії «Мина Мазайло», комп’ютер, мультимедійний екран, аудіо запис пісні Віктора Баранова «До українців»





Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу.

Ліна Костенко



Хід уроку

І.Організаційний момент (2 хв.)

Звучить фрагмент аудіо запису пісні Віктора Баранова «До українців»


ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку (3 хв.)

^ Вступне слово вчителя:

Доля української мови, як і доля нації, в усі часи складалась непросто. Які тільки культури не намагалися підім'яти їх під себе й поглинути. Українську мову не визнавали («не было, нет и быть не может»), калічили неправильною вимовою, призначали для хатнього чи провінційного вжитку, надмірно вживали іншомовні слова, хоч не бракувало українських синонімів. У роки радянської влади, до прикладу, в повсякденному спілкуванні можна було почути просто анекдотичні «мішані» вислови. Та й хіба тільки в ті часи...

Микола Куліш — митець багатогранного таланту.

В Україні у перші десятиліття відбувалися складні соціально-культурні процеси, точилися гострі політичні і літературні дискусії. Микола Куліш завжди знаходився у центрі подій, головний герой його твору — українець за походженням, але малорос за своєю суттю, типовий «колишній українець», у психіці якого навіки вкоренилося, що все українське — то «третій сорт», а відмовитися від свого, національного — єдиний спосіб вирватися з «плебейського» стану.

1923 року Микола Куліш пише п’єсу «Мина Мазайло». Свою комедію письменник створив на «живому матеріалі», який дало йому спостереження над запроваджуваним у 20-ті роки процесом українізації. У п’єсі поставлено одвічне питання: бути чи не бути українській мові?

  • Проблемне запитання. Чи справді Мині Мазайлові через його українське прізвище не поталанило в житті?

На на ці питання ми й спробуємо дати відповідь сьогодні на уроці.


ІІІ. Актуалізація навчальної діяльності учнів

Демонстрація фрагменту навчального фільму за комедією М.Куліша «Мина Мазайло» (4 хв.)

Картки з тестами, мультимедійний екран. На екрані також висвітлюються ці тести. Група може допомагати команді з дозволу викладача. Недозволена підказка з залу — відповідь анулюється. Правильна відповідь — 1 бал.


Літературний диктант (5 хв.)

  1. Коли й де відбувається дія? (дія відбувається в домі Мини Мазайла на Н-ській вулиці, 27, Холодної Гори м. Харкова, у двадцяті роки ХХст., у період найбільшого поширення українізації)

  2. Через що посварилися й образили одна одну мати і Рина? (через телеграму тьоті Моті в Курськ)

  3. З якою метою мати вирішила написати листа до тьоті Моті В Курськ? ( щоб вона негайно приїхала й вмовила Мокія змінити погляди)

  4. Яке завдання дала Рина подрузі Улі? ( закохати в себе Мокія)

  5. Що хотів додати до свого прізвища Мокій? (загублену половинку - Квач)

  6. Кого запросив Мазайло для вивчення правильної російської вимови? (Баронову –Козино)

  7. Як Мокій намагався довести, що Уля – українка? (через антропологію)

  8. Яку московську виставу згадувала тьотя Мотя у суперечці? («Дні Турбіних»)

  9. Який пристрій вигадав Мазайло і що ставила йому в заслугу тьотя Мотя? (електричну мухобійку)

  10. Що говорив Мина Мазайло про українізацію? (Це спосіб зробити його другосортним)

  11. Як саме Рина, Мазайлиха й тьотя Мотя божеволілі від радості?( разом з Миною вони починають перевдягатися, уявляючи різні способи звучання свого нового прізвища: Мазєніни. Газету вставляють у раму)

  12. Якої думки про українізацію дядько Тарас? (виявлять українців і знищать)

  13. Що говорив про прізвища в майбутньому комсомолець Губа? (буде всесвітня нумерація)

  14. Хто відвідав у маренні Мину Мазайла? (Діди Запорожець, Чумак, Селянин)

  15. Чим закінчується комедія? (Мазайла звільняють з посади за систематичний і зловмисний опір українізації)


ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу, формування вмінь та навичок (15 хв.)


Вступне слово вчителя:

Комедія „Мина Мазайло” – літературна пародія на урядову директиву 20-х років минулого століття про негайну масову українізацію населення республіки.


Доповідь учня:

Українізація — політика радянської влади у 20-ті роки XX століття. Тоді почався розвій національної мови й культури: створювалися українські школи, видавництва, спілки; митці повірили у свободу. Та недовго раділи патріоти нашої держави: скоро політика українізації припинилася, й обмежені міщани, "антипатріоти" почали радіти її поразці, використовуючи дедалі войовничі форми неприйняття всього "малоросійського". Цей процес яскраво показаний у п'єсі Миколи Куліша "Мина Мазайло".


^ Особливості сюжету

Мина Мазайло, службовець тресту «Донвугілля», соромиться свого «малоросійського» походження. Причину усіх життєвих невдач він бачить у власному прізвищі: «Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гуляти — Мазайло! На службу не приймали — Мазайло! Од кохання відмовлялися — Мазайло!» Мина Мазайло хоче змінити своє українське прізвище і шукає вчительку, яка б навчила його правильно говорити «по-руському». Він обирає собі нове прізвище серед кількох таких, що звучать «благородно»: Тюльпанов, Розов, Алмазов, і врешті зупиняється на Мазєніну. Він рішуче повстає  проти української мови та культури, ненавидить свою належність до уярмленого «другосортного» народу, через яку він, на його думку, не зміг досягти успіху у її житті. Рішення Мини змінити прізвище викликає неоднозначну реакцію сім’ї. До цієї проблеми залучаються навіть далекі родичі.

Одні виступають за зміну прізвища, інші хочуть залишити його.

У цьому рішенні його підтримує дружина Килина Трохимівна, для якої теж чоловікове прізвище, що його вона носить багато років, «як віспа на житті...» Розпач вчувається у її словах: «Мене обдурив: я покохала не Мазайла, а Мазайлова, чом не сказав?

Абсолютна відсутність національної свідомості, зневага до свого прізвища, по батькові характеризують доньку Мини Рину. Вона живе в такий час і в такій країні, де все це можна швидко змінити, написавши заяву до загсу.

Щоб підтримати Мину Мазайла у його рішенні, як на крилах прилетіла з Курська тьотя Мотя — живе втілення великодержавної пихи. Її українофобство, зверхньо-зневажливий тон, коли мова йде про українське, — це ознака міщанського світогляду.

^ Тьотя Мотя обурена поведінкою Мокія, не розуміє, як на будівлі вокзалу! можна було написати українською «Харків» (навіщо ви нам іспортілі город). На її погляд, українців та української мови нема, усе це - вигадка, і взагалі «прілічнєє бить ізнасилованной, нежелі українізированной». Ії расистська платформа грунтується на великодержавницьких шовіністичних твердженнях. Її мова і не російська, і не українська, засмічена словами-паразитами, уособлює російський шовінізм.

Усі герої п’єси причетні до процесу українізації. Головні антагоністи - батько й син Мазайли. Мину підтримують дружина Килина Трохимівна, донька Рина, тьотя Мотя Розторгуєва з Курська, вчителька Баранова-Козино, а Мокія - дівчина Уля, дядько Тарас з Києва та два комсомольці, які вважають, що в майбутньому прізвища взагалі відімруть.


Словникова робота за текстом твору

  • Міщанин, міщанство

  • Націоналізм

  • Шовінізм

Міщанин походить від польського mieszczanin — мешканець міста. Передає кілька значень. По-перше, міщанином колись називали людину, що належала до міської ремісничо-торговельної верстви населення, а з 1775 року це слово стало офіційним найменуванням людей, головним чином з дрібної буржуазії, котрі уособлювали в царській Росії окремий стан (нижчий від купецького). По-друге, міщанин уживалося на позначення жителя міста.

Згаданий іменник виступає і переносно. Так кажуть про того, в кого дрібні, обмежені, власницькі інтереси та вузький ідейний і суспільний світогляд

Націоналізм

У сучасній (не радянській) політології цим терміном позначають ідеологію і політику, в основу якої покладено ідеї переваги власних національних інтересів будь-якої нації над усіма іншими інтересами. Мова йде про політичні, економічні, культурні та духовні інтереси

В українській політології, починаючи з XIX сторіччя, терміном «націоналізм» позначається поняття, що охоплює патріотизм, активну національну свідомість і боротьбу за самостійну державу.

Шовінізм — це нездорова форма надмірного розвитку патріотичних почувань. Шовінізм —це перебільшене й без критичне переоцінювання всього, що рідне, сліпа ненависть і часто необґрунтоване згірдливе відношення, ворожість до чужого.


Робота в групах

Дібрати до характеристики кожного образу цитати


І група

^ ОБРАЗ МИНИ МАЗАЙЛА

Харківський службовець Мина Мазайло, українець за походженням, вирішив змінити своє «плебейське прізвище» на щось милозвучніше. Мина сподівається, що тоді для нього настане справді щасливе життя. Але разом із прізвищем відмовиться він і від свого українства, від «мужицтва» й стане одного чудового дня Сиреневим, Розовим, Тюльпановим, на крайній випадок – Мазєніним. Саме в прізвищі він убачає причину своїх службових і життєвих поразок. «Мазайло» для нього, як камінь на шиї, тавро його соціального рабства.

^ ОБРАЗ МОКІЯ

Син Мокій, «вдарений мовою», без п’яти хвилин комсомолець, у драмі виступає антиподом свого батька й мріє додати до «Мазайла» загублену половинку «Квач». «Мазайло-Квач» звучить для Мокія як музика. Він чужий націоналізму та далекий від інтернаціонального пафосу комсомольців. Єдине, чим Мока захоплений- це багатством української мови. Мовні симпатії Куліша зробили постать Мокія ніби позитивною і такою, що виражає авторські ідеї, а позитивний герой з Моки – ніякий. Мока дійсно має глибокі знання української історії, літератури, фольклору, тонке відчуття мови. Він романтик і мрійник. Його філологічні коментарі захоплюють і чарують. Але коли він каже дівчині: «Улю! Давайте я вас українізую!» - то звучить смішним. У суперечці з батьком Мокій грубий, жорстокий, нестриманий.


ІІ група

^ ТІТКА МОТРЯ

Заскорузлості її поглядів і ворожості до української мови, історії, культури можна лише дивуватися, її репліки смішні, але й небезпечні. Побачивши на вокзалі напис українською «Харків», вона цілком серйозно питає: «Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортили город?». Те, що в українській опері «Тарас Бульба» артисти співають українською мовою вона називає «безобразієм». Її докази мають незаперечну логіку: «Да етого не может бить, потому што етого не может бить нікада!». Убивчим за силою сарказму є висловлювання тьоті Моті: «По-моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной».


ІІІ група

МАТИ І РИНА

Це такі собі войовничі міщанки, які повністю поділяють зневагу свого чоловіка й татуся до всього українського. Вони постійно милуються собою перед дзеркалом, кокетують й охкають та ахкають, беручись за серце, як шляхетні дівиці. Між собою ж мати і дочка розмовляють грубо, з лайками і образами, кожна вважає себе розумнішою за іншу, їхні повсякденні заняття – плітки, підглядання, обговорення нарядів та заздрість до тих, хто «добре влаштувався» в житті. Отже, ці два сатирично-комедійні персонажі – уособлення тупого й зарозумілого міщанського середовища часів М.Куліша.


^ V. Закріплення вивченого (8 хв.)

Слово вчителя:

Усю трагікомічність ситуації письменник передає через філологічний конфлікт, але п’єса викликає не тільки сміх, а й примушує замислитись, адже в ній змальовано реальні події і реальна ситуація 20-х років XX століття, коли держава дозволила змінювати прізвища, і тисячі радянських людей рвали зв’язок з минулим, зі своїм корінням, відхрещувались від дідів і прадідів.    

За жанром «Мина Мазайло» –сатирична комедія. Дайте визначення цього поняття.

Сатирична комедія - твір, у якому за допомогою спеціальних сатиричних засобів різко висміюються суттєві суспільні вади, зображуються смішні (комічні) події й персонажі.


Бесіда за твором

  • Чому, на ваш погляд, конфлікт у п’єсі названий «філологічним»? Чи справді він таким є?


Орієнтовна відповідь учнів:

Комедію цю свого часу критики назвали «філологічним водевілем» - малося на увазі, що суперечки її персонажів точаться переважно навколо української мови. Українізація, що велася з 1923 року, як рентгенівське проміння, висвітила дражливість питання про те, наскільки українське суспільство готове стати Україною. Твір Миколи Куліша висвітлює проблеми русифікації України, яку у 1920 році більшовицькі ідеологи намагалися прикрити так званою «українізацією». Уже з перших реплік героїв комедії стає зрозумілим, що це «філологічна і п’сса».


  • Хто з героїв вам найбільше запам’ятався , вразив? Чому саме?

  • Чи є в комедії персонажі, яким ви імпонуєте?

  • Проблемне запитання. Чи справді Мині Мазайлові через його українське прізвище не поталанило в житті?

Орієнтовні відповіді:

    1. ні, він мав гарну посаду, квартиру, дружину та дітей, був забезпечений матеріально.

    2. так, бо відчував себе нещасним, «другосортною людиною»


Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Визначте тему твору

Орієнтовні відповіді:

    1. Показ денаціоналізованого міщанина, який вважає зміну свого українського прізвища вирішенням усіх проблем

    2. Згубне захоплення як націоналізмом, так і шовінізмом

    3. «Українізація» 1920-х років


VІ. Підсумок уроку (5 хв.)

Підсумовуючи усе сказане, ще раз звернімо увагу на епіграф нашого уроку. Які висновки ми сьогодні можемо зробити?


Орієнтовні відповіді:

  1. Названу драму недарма називають "філологічним водевілем", адже проблематика твору й усі події в ньому розгортаються навколо одного питання — самобутності української мови. Читача аж сміх бере, коли Мина намагається із кореня "маз" утворити щось, на його думку, путяще: "Мазов", "Мазеленський", "деМазе", "фонМазел", "Мазанський", "Мазєнін"...

Вірусом україноненависництва заражені й інші члени родини — дочка Рина, дружина Мотрона, тьотя Мотя. Також смішно й безглуздо виглядають потуги головного персонажа драми вивчати російську мову разом з "учителькою правільних проізношеній" Бароновою-Козино.

Родина Мазайлів виглядає трагічно й водночас комічно у своєму невгасимому прагненні відірватися від національного коріння.


  1. Однак сміх швидко вщухає, коли згадуєш, що сьогодні на кожному кроці бачимо таких точно "Мазайлів", які за будь-яку ціну хочуть відірватися від усього українського, нервово сіпаються і скрегочуть зубами від думки про розвиток національної культури. Чому вони так роблять? Незрозуміло. Помічаємо людей, які кривляться від того, що назва міста написана українською мовою (тьотя Мотя в драмі ледь не зомліла, побачивши напис "Харків"), тих, хто відхрещується від свого коріння...




  1. Та все ж, є багато людей, які мріють про подальший розвиток національної культури, як і Мокій Мазайло. Цей молодий юнак захоплений літературою свого народу, хоче "українізувати" кохану дівчину Уляну Розсоху. Дядько Тарас також мріє про відродження української держави, захоплений історією рідної країни. Та й Уля, яка завжди відстоювала міщанські погляди на політику українізації, урешті-решт розуміє: не можна "топтати" свого коріння.




  1. Ще рано нам безжурно сміятися над відсутністю національної самосвідомості в героях твору, бо й сьогодні антипатріотизм — велика проблема українського народу. Невже зневажаючи рідну мову і культуру люди відчувають себе вищими за інших? Невже наша доля — доля "безбатченків"? Ні! Вірю, що скоро в моїй країні не стане мазайлів, а житимуть лише справжні громадяни, свідомі свого національного обов'язку.




  1. І в цьому полягає актуальність п'єси Куліша, її доведеного до гротескності конфлікту. Нашій державі потрібні освічені українці — політики, перекладачі, науковці з різних галузей, щоб ми виходили зі своїми надбаннями на світовий рівень, вивчали іноземні мови, але майстерно володіли і пишалися рідною. І тоді ніяка універсалізація міжнародного спілкування не перешкоджатиме іноземцям поважати нашу культуру і нас самих.


^ VІІ. Домашнє завдання (3 хв.)

Дібрати цитатний матеріал для написання творчої роботи на тему «Значення п’єси Миколи Куліша «Мина Мазайло» вчора й сьогодні»


Звучить фрагмент аудіо запису пісні Віктора Баранова «До українців


Шукаймо істину в борщі!


Професійно спрямований урок української мови

^ Спеціальність: «Соціальний робітник, молодша медична сестра

з догляду за хворими»


Тема програми: Стилістика.

Тема уроку: Стилістичні засоби синтаксису.

Мета уроку: на матеріалі теми «Приготування українського борщу» узагальнити й систематизувати знання учнів з синтаксису;

  • навчальна: акцентуючи увагу на стилістичних засобах, установити залежність стилістичної виразності мовлення від різноманітних синтаксичних конструкцій;

  • розвивальна: розвивати усне і писемне мовлення, спостережливість; удосконалювати навички самостійної роботи та роботи в малих групах; сприяти збагаченню професійно спрямованого словникового запасу учнів;

  • виховна: виховувати інтерес учнів до багатства виражальних засобів української мови, національних традицій.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок.

Форма проведення уроку: урок – практикум.

Міжпредметні зв′язки: українська література, спецпредмет «Кулінарська справа»

Обладнання уроку: картки-завдання, бланки очікуваних результатів, технологічна схема приготування українського борщу, словники професійних термінів, підручники зі спецпредмету «Кулінарська справа».

Очікувані результати:

Після проведення уроку учні повинні

Знати:

  • якого стилістичного ефекту можна досягти, вживаючи у мовленні різноманітні стилістичні засоби синтаксису.

Вміти:

  • користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях;

  • самостійно складати зв’язне висловлювання професійного змісту, використовуючи речення різних типів;

  • оцінювати результати роботи (своєї та одногрупників).


^ ЗМІСТ УРОКУ:

  • Організаційний момент (2 хв.)

Привітання учнів. Перевірка готовності групи до уроку.


  • Перевірка домашнього завдання (3 хв.)

    1. Вправа: скласти 5 речень, використовуючи слова – професіоналізми. Визначити види речень. Зробити їх синтаксичний розбір.

    2. Скласти зв’язне висловлювання «Стилі мовлення».




  • ^ Вступне слово вчителя (1 хв.)

Україна славиться своєю національною кухнею, яка створювалася протягом сторіч, багата на традиції, вирізняється розмаїттям страв та їх високими смаковими й поживними властивостями. Борщі та пампушки, вареники і галушки, ковбаси і печеня, напої з фруктів і меду, відомі в усьому світі. І ви, майбутні соціальні робітники, не повинні стояти осторонь від цих традицій, бо хто допоможе краще літній чи хворій людині, що потребує особливої турботи та піклування, приготує смачний обід, надасть первинну медичну допомогу, якщо не ви!

Українській кухні властиві різноманітність вживаних продуктів та комбінування кількох видів теплової кулінарної обробки (смаження, варіння, тушкування, запікання). Лишень способів варіння борщу понад тридцять, а до його складу входять близько двадцяти найменувань продуктів. Тож як зварити борщ?

  • ^ Завдання для групової роботи (4 хв.)

Українці жартома кажуть про свою кухню: «У нас просто: борщ, каша, третя кваша».

- Використовуючи вказані інгредієнти, технологічну схему приготування українського борщу та словники професійних термінів, опишіть спосіб приготування борщу:

І група – борщ український з пампушками;

ІІ група – борщ київський;

ІІІ група – борщ київський з грибами.

- Відповідь якої групи вам найбільш сподобалась і чому?

- Які засоби мовлення ви використали для створення ваших висловлювань? Чому?

- Чи вміємо ми користуватися засобами мовлення у різних життєвих ситуаціях?

Учні стежать за тим, як відповідають їх товариші, ставлять запитання, коментують відповіді.

Аналізуючи допущені помилки у висловлюваннях, викладач робить висновок: з метою уникнення монотонності та безбарвності мовлення потрібно добре знати і використовувати у власних висловлюваннях виражальні можливості української мови – фонетичні, морфологічні, синтаксичні.


  • ^ Оголошення теми і мети уроку (2 хв.) (на партах - аркуші з надрукованими цілями уроку).

З проблеми, що виникла на попередньому етапі, учні формулюють тему уроку.

- Подумайте, можливо, варто ще щось додати до вже визначених цілей?

Враховуються пропозиції учнів.

- Зверніть увагу, що на аркуші є вільна колонка: «Буду цінувати».

- Я запропоную вам зробити тут свої записи в кінці уроку.


  • ^ Систематизація мовного матеріалу з метою узагальнення вивченого (10 хв.)

Сучасна людина повинна вміти комунікативно виправдано користуватися мовними засобами в різних життєвих ситуаціях.

Коли буде доречним використання тих чи інших видів речень у мовленні? У яких стилях мовлення вони використовуються найчастіше? І якого стилістичного ефекту можна досягти введенням у текст речень певного типу?

Завдання 1: Вставити пропущені розділові знаки у поданих реченнях. Визначити вид речень. Для яких стилів мовлення вони характерні? Пояснити використані в них стилістичні прийоми.

^ 1.Борщ українська національна страва обов’язковою складовою частиною якої є буряк столовий червоний.

2.Додовайте в готові перші страви свіжий сік з моркви томатів капусти: він покращує їх смак і збагачує вітамінами.

3.У киплячий бульйон кладуть картоплю нарізану часточками доводять до кипіння, додають нашатковану капусту і варять 10-15хвилин.

4.По самісінькі вуха може наїстися українець борщем, і все йому буде мало, бо це його улюблена перша, а часом і друга, і навіть третя страва.

- Зробіть висновок про комунікативно виправдане використання різних синтаксичних конструкцій в текстах різних стилів мовлення. Перевірте свої висновки за конспектом «Синтаксичні конструкції – засіб стилістичної виразності», склавши схему використання синтаксичних конструкцій у різних стилях мовлення.

Завдання 2: Різноманітність і багатство страв української кухні описав у поемі «Енеїда» великий письменник, знавець народного побуту І.П.Котляревський.

  • Проаналізуйте уривок поеми, визначте стиль тексту і використані мовні засоби. Зробіть висновок про доцільність використання стилістичних засобів синтаксису в поданому уривку.

^ Тут їли рознії потрави,

І все з полив’яних мисок,

І самі гарнії приправи

З нових кленових тарілок:

Свинячу голову до хріну

І локшину на переміну,

Потім з підливою індик;

На закуску куліш і кашу,

Лемішку, зубці, путрю, квашу

І з маком медовий кулик…

П’ять казанів стояло юшки,

А в чотирьох були галушки,

Борщу трохи було не з шість;

Баранів тьма була варених,

Курей, гусей, качок печених,

Досита щоб було всім їсть…

Був борщ до шпундрів з буряками,

А в юшці потрух з галушками,

Потім до соку каплуни…

  • Поясніть значення слів, використаних І.П.Котляревським: лемішка, путря, кваша, шулики, крохналь, кав’яр.

  • Зробіть висновок про використання стилістичних засобів синтаксису у власному мовленні.

«Мозковий штурм»: Учням пропонується висловити свої ідеї. Під час висловлення ідеї не оцінюються. Кількість ідей заохочується. По закінченні надходження ідей вони обговорюються і оцінюються.


Висновок:

1.Щоб уникнути монотонності мовлення, треба урізноманітнювати синтаксичну будову речень, використовувати різноманітні види речень.

2.Порядок слів у реченні і логічний наголос мають велике значення для надання мовленню різних смислових і емоційно-стилістичних відтінків.

3. Другорядні члени речення можуть замінюватися підрядними реченнями і навпаки. Це надає мові потрібних відтінків.

  • Закріплення набутих знань (5 хв.)

Спостереження над текстом (робота в групах).

  1. Доведіть, що це текст. Визначте його стиль. Аргументуйте свою думку.

  2. Проведіть стилістичний експеримент і з’ясуйте, чи можна замінити однотипні речення (урізноманітнити текст) на інші види речень? Зробіть висновок про доцільність вживання у тексті різних видів речень та їхню синонімію.

У різних регіонах України борщ готують по-різному. Звідси походить і його назва: київський, чернігівський, полтавський, галицький, львівський та інші. Найбільш поширеним є український борщ з пампушками.

^ У старовинній українській кухні існують три різновиди традиційного борщу.

Перший – червоний, готували з капустою, буряком, морквою, петрушкою, а з другої половини ХІХ ст. – і з картоплею. У святкові чи недільні дні борщ варили на м’ясній юшці (зі свининою чи птицею), в будень – на воді. Потім борщ затовкали або засмажували салом з часником і цибулею. Борщ заквашували червоним городнім буряком, буряковим квасом, квасом-сирівцем, сироваткою чи маслянкою. При подачі на стіл в особливо урочисті дні борщ забілювали сметаною. Гострого смаку додавав борщу червоний стручковий перець, особливо поширений на півдні України.

Другий різновид борщу – щавлевий (зелений, або весняний). Його варили з молодим щавлем, кропивою, лободою, молодим листям городніх буряків. Засмачували юшку круто звареним яйцем і сметаною.

^ Третій різновид борщу – холодний. Його готували влітку. Це був сирий борщ. Варили лише буряк. Їли охолодженим, нерідко з вареною картоплею замість хліба.

Завдання з розвитку мовлення (робота в групах) (15 хв.)

^ Вправа на створення прикладного проекту

Завдання: Використовуючи матеріали теми «Приготування українського борщу», додаткові інформаційні джерела з предмету «Технологія приготування їжі», створити прикладний проект за вказаними завданнями. Підготувати усну презентацію власної роботи. Оцінюватися буде якість роботи (інформаційна насиченість, мовленнєва грамотність, оригінальність) та участь членів групи у роботі над проектом.

І група – складіть словник термінів з теми «Український борщ».

ІІ група –підготуйте міні-виставу про приготування борщу в давні часи.

ІІІ група – підготуйте усну доповідь про українську національну кухню.

ІV група – підготуйте репортаж для стінівки «Особливості сучасного харчування», взявши інтерв’ю у представників двох поколінь.

Оцінювання: на уроці відбувається оцінювання усних виступів учнів загалом, наскільки вони були вдалими (власні висновки, висновки учнів, експерта – викладача спецпредмету «Кулінарська справа»). Естетичне оформлення робіт учні виконують вдома.


^ Підбиття підсумків уроку. Рефлексія (2 хв.)

  • Висновок уроку формулюють учні, акцентуючи увагу на тому, чого вдалося досягти і над чим потрібно попрацювати, яким способом це краще зробити. Значну увагу слід приділити аналізу успішності досягнення поставлених на початку уроку цілей:

- Заповніть вільну колонку «Буду цінувати» на сторінці очікуваних результатів, з якою ознайомились на початку уроку.

  • Також учні здійснюють самооцінку процесу роботи і її результату. Вчитель співвідносить змістовну оцінку з оцінкою в балах відповідно до критеріїв оцінювання.


Домашнє завдання (1 хв.)

    1. Естетично оформити результати прикладного проекту, підготуватися до виставки кращих робіт.

    2. Скласти монологічне висловлювання на тему «Хочеш досягти успіхів у житті – умій спілкуватися!» з використанням стилістичних засобів синтаксису.


Додаток №1


Очікувані результати від уроку


Буду знати:

  • стилістичні засоби синтаксису;

  • якого стилістичного ефекту можна досягти, вживаючи у мовленні різноманітні стилістичні засоби синтаксису.


Буду вміти:

  • користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях;

  • самостійно складати зв’язне висловлювання професійного змісту, використовуючи речення різних типів;

  • працювати в малих групах;

  • оцінювати результати роботи (своєї та одногрупників).




^ Буду цінувати:

Додаток №2


Картка-завдання для групи №1


Завдання: використовуючи вказані інгредієнти, технологічну схему приготування українського борщу та словники професійних термінів, опишіть спосіб приготування борщу.

^ Борщ український з пампушками

Для борщу: буряки – 150/200, капуста білоголова свіжа – 100/80, картопля – 213/160, морква – 50/40, петрушка (корінь) – 21/16, цибуля ріпчаста – 36/30, часник – 4/3, томатне пюре – 30, борошно пшеничне – 6, сало шпик – 10,4/10, кулінарний жир або жир тваринний топлений харчовий – 20, цукор – 10, оцет 3% - 10, перець солодкий – 27/20, бульйон – 700. Вихід борщу – 1000.

^ Для пампушок: борошно пшеничне – 80, вода – 35, цукор – 5, дріжджі – 2,5, олія – 2, яйця (для змащування) – 0,05 шт./2; маса готового продукту – 100 (4 шт. по 25 г).

Для підливи: часник – 2,58/2, олія – 5, сіль – 1, вода – 25, маса підливи – 30.


^ Картка-завдання для групи №2


Завдання: використовуючи вказані інгредієнти, технологічну схему приготування українського борщу та словники професійних термінів, опишіть спосіб приготування борщу.

^ Борщ київський

Для борщу: яловичина (грудинка) – 108/80, баранина (грудинка) – 110/78, маса готової яловичини – 50, баранини – 50; буряки – 113/90, капуста білоголова свіжа – 125/100, картопля – 133/100, квасоля – 20,2/20, яблука свіжі (кислих ортів) - 57/40, морква – 25/20, петрушка (корінь) – 20/15, селера (корінь) – 22/15, цибуля ріпчаста – 48/40, жир тваринний топлений харчовий – 25, томатне пюре – 50, цукор – 5, сало шпик – 10,4/10, квас буряковий – 200, бульйон або вода – 500. Вихід – 1000.


^ Картка-завдання для групи №3


Завдання: використовуючи вказані інгредієнти, технологічну схему приготування українського борщу та словники професійних термінів, опишіть спосіб приготування борщу.

^ Борщ київський з грибами

Для борщу: буряки – 113/90, капуста білоголова свіжа – 125/100, картопля – 133/100, гриби свіжі сушені – 8. Маса варених грибів – 16, квасоля – 40,4/40, морква – 50/40, петрушка (корінь) – 20/15, цибуля ріпчаста – 48/40, олія – 25, томатне пюре – 50, борошно пшеничне – 5, цукор – 5, квас буряковий – 200 та грибний бульйон – 550 . Вихід – 1000.


Список літератури

  1. Дон О. М. Ефективність застосування дидактичних ігор у навчально-виховному процесі/ Наша школа. - 2000. - №2-3. - С.86.

  2. Краснопольський В.Е. Активізація пізнавальної діяльності учнів засобами комп'ютерної техніки (на матеріалі викладання англійської мови). Автореф. дис… канд. пед. наук: 13.00.01 / В.Е. Красно польський. - Луган. Держ. Пед. ун-т імені Т.Г. Шевченка. - Луганськ, 2000. - 20 с.

  3. Осадчук Р. І. Дидактичні ігри у навчальному процесі школи.// Педагогіка і психологія. - 1996. - №4.- С. 102 - 110.

  4. Огієвич О. Дидактична гра - шлях до підвищення якості навчання і виховання учнів. Анотація досвіду//Нова педагогічна думка. - 2005. - №1. - С.83.

  5. Педагогічний словник/ За ред. Дійсного члена АПН України Ярмаченка М. Д. - К.: Педагогічна думка, 2001. - 514 с.

  6. Селевко Г. К. Энциклопедия педагогических технологий: В 2т. Т.1 М: НИИ шк. техн., 2006. - 816 с. (Серия «Энциклопедия образовательных технологий»).

  7. Федорова В.Н., Кирюшкин Д.М. Межпредметные связи. - М.: Педагогика, 1972. - 152 с.

  8. Щербань П. Дидактичні ігри у навчально-виховному процесі// Початкова освіта. - 2009. - №9. - С.18.



Додати документ в свій блог або на сайт


Схожі:

Л. В. Роман Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів як засіб підвищення ефективності навчально-виховного процесу iconЗміни до семінарів
Використання задач на уроках біології, як засіб підвищення ефективності навчально-виховного процесу
Л. В. Роман Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів як засіб підвищення ефективності навчально-виховного процесу iconОлена Фурман проблема активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів
Ключові слова: активізація, навчально-пізнавальна діяльність, пізнавальний інтерес, пізнавальна активність
Л. В. Роман Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів як засіб підвищення ефективності навчально-виховного процесу iconІнструкція № з охорони праці робітників школи під час навчально-виховного процесу
Зош №41 під час навчально-виховного процесу встановлює вимоги щодо безпеки діяльності для працівників зош №41
Л. В. Роман Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів як засіб підвищення ефективності навчально-виховного процесу iconПрограма проведення районного семінару вчителів хімії з проблеми Інноваційні методи – засіб підвищення мотивації та активізації пізнавальної діяльності учнів. Використання здоров
«Інноваційні методи засіб підвищення мотивації та активізації пізнавальної діяльності учнів. Використання здоров ۥ язберігаючих технологій...
Л. В. Роман Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів як засіб підвищення ефективності навчально-виховного процесу iconВідомості про членів методичної ради
Підвищення ефективності та якості уроку як основної форми організації навчально-виховного процесу
Л. В. Роман Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів як засіб підвищення ефективності навчально-виховного процесу iconАнкета Мета: визначити рівень професійних умінь, знань
Підвищення ефективності та якості уроку як основної форми організації навчально-виховного процесу
Л. В. Роман Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів як засіб підвищення ефективності навчально-виховного процесу iconРівненський навчально виховний комплекс Загальноосвітня школа І ііі ступенів
Використання інтерактивних методів і прийомів на уроках фізики як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів
Л. В. Роман Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів як засіб підвищення ефективності навчально-виховного процесу iconРозслідування та облік нещасних випадків з учнями під час навчально-виховного процесу
Аналіз обліку нещасних випадків, що сталися з дітьми протягом 10-ти місяців у 2013 році під час навчально-виховного процесу в закладах...
Л. В. Роман Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів як засіб підвищення ефективності навчально-виховного процесу iconПедагогічна рада з питань навчально-виховного процесу Згідно з річним планом роботи навчально-виховного комплексу «Гармонія»
Гармонія” як умова формування ключових компетентностей учасників навчально-виховного процесу. Заступником директора з нвр путровою...
Л. В. Роман Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів як засіб підвищення ефективності навчально-виховного процесу iconОрганізація навчально-виховного процесу в першому класі (2011-2012 н р.)
З метою вдосконалення навчально-виховного процесу та створення сприятливих умов навчання учнів 1 класу у 2011-2012 навчальному році...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи