Урок на тему icon

Урок на тему




Скачати 166.21 Kb.
НазваУрок на тему
Дата конвертації02.12.2012
Розмір166.21 Kb.
ТипУрок
джерело

ЗОШ І-ІІІ ступенів №12


Урок на тему:





11 КЛАС


Вчитель фізики

Капраль М.М.


Ужгород - 2009

Мета уроку: освітня: узагальнити і поглибити знання учнів про наслідки Чорнобильської катастрофи; закрі­пити навички роботи з географічною картою та різни­ми джерелами географічних знань; розвивальна: роз­вивати пізнавальну активність, уміння аргументовано викладати свою точку зору; розвивати поглиблений ін­терес до географії; виховна: виховувати почуття пова­ги до рідного краю, бережливе ставлення до природи; сприяти формуванню розумних взаємовідносин люди­ни з довкіллям.

Форма уроку: рольова гра.

^ ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Учитель. На минулому уроці ми розпочали знайоми­тись з геоекологічною ситуацією в Україні.

Протягом тисячоліть людина втручалася в життя при­роди, не дбаючи про дотримання в ній рівноваги. Особливо ускладнилися відносини суспільства і при­роди у XX ст., коли в процесі науково-технічної рево­люції різко зріс антропогенній вплив на навколишнє середовище. У відносинах людини і природи настала криза, яка спричинила екологічні проблеми глобаль­ного характеру.

Давайте зараз згадаємо ті екологічні проблеми, які сто­ять перед людством і перед нашою країною.

^ 1. Індивідуальні домашні завдання

1) Забруднення атмосфери

1-й учень. Одна з глобальних екологічних проб­лем — це забруднення атмосфери до критичних меж. Зупинімось на такому явищі, як парниковий ефект. Людина своєю діяльністю нагріває атмосферу шля­хом спалювання великої кількості вугілля, нафти, газу, а також роботи атомних електростанцій, транспорту; знищення лісів призводить до накопичення в атмосфе­рі великої кількості вуглекислого газу. За підрахунка­ми вчених, у найближчі десятиліття середньорічна тем­пература може збільшитися на 1,5—2 °С, а це зумовить підняття рівня Світового океану на 6—10 метрів через танення льодовиків, внаслідок чого буде затоплено 20 % площі суходолу де живуть мільйони людей.

2-й учень. Озонова діра, яка знаходиться над Антарктидою, за розмірами, вже більша за сам материк. Тому ультрафіолетове випромінювання, яке проникає і
в атмосферу, спричинює ряд таких захворювань, як рак шкіри, катаракта. А над Шпіцбереном теж є діра, хоча й менша за розмірами. Це спричинює зменшення врожаїв, збільшення шкідливих мутацій. Утворенню озонових дір сприяє запуск ракет-носіїв. Тому я вважаю, що необхідно відмовитися від таких ракет і замінити
їх кораблями багаторазового використання, які менше руйнують атмосферу А в побуті і на підприємствах не використовувати аерозолі, що містять фреон.

3-й учень. Хотілось б ще сказати про хмару газів, яка виникає через роботу котелень, які ще працюють на вугіллі та мазуті. А біля нашої школи можна спостерігати білий смог, який утворюється вихлопними газами автомобілів. Тому необхідно переходити на екологічно чисті енергоносії, особливо посилити роботу з використання фільтрів на підприємствах і, звичайно, озеленювати міста, щоб дерева вбирали вуглекислий газ.

^ 4-й учень. Нерідко доводиться чути про кислотні дощі. Окиси Сірки та Нітрогену, що потрапляють до атмосфери внаслідок роботи ТЕС і автомобільних двигунів, сполучаються з атмосферною вологою, й утворюються дрібні крапельки сірчаної та азотної кислоти. Ці дощі шкідливо діють на навколишнє середовище: знижується врожайність сільськогосподарських культур, гинуть ліси, отруюється вода, гинуть живі організми, збільшується кількість онкологічних захворювань. Тому знову ж таки необхідно покращити очищення атмосфери саме фільтрами та дозаторами.

^ 2) Проблеми літосфери

5-й учень. Значною проблемою літосфери залишається вітрова ерозія, яка зумовлена вирубкою лісів, лісосмуг, знищенням чагарників та трав'яного покриву, неправильним розорюванням земель. Тому необхідно здійснити заходи щодо насадження лісосмуг, уміло проводити зрошення земель, упроваджувати сівозміни.
Прикро говорити про втрачені землі, які з'являються в місцях добування корисних копалин, а також треба сказати про звалища сміття й побутових відходів, які існують поблизу міст. Такі землі необхідно відновлювати шляхом рекультивації.

^ 3) Проблеми поверхневих і підземних вод

6-й учень. Сьогодні дуже гостро стоїть проблема водозабезпечення: не тільки кількісна нестача води, а й якісна. Особливої шкоди водоймам завдають на­фта і нафтопродукти, що утворюють на поверхні води плівку, яка сприяє загибелі всього живого у водоймах. А стікання з полів мінеральних добрив до річок сприяє забрудненню морів та Світового океану.

Через інтенсивне відкачування підземних вод із шахт і кар'єрів знижується їхній рівень на прилеглих терито­ріях, інколи підземні води зовсім зникають. Тож, щоб зберегти водні ресурси, необхідно впроваджувати без­відходні і маловідходні технологічні процеси очищен­ня вод.

2. Прийом «Мікрофон»

Які шляхи розв'язання екологічних проблем ви запро­понуєте?

  • Раціонально і повно видобувати корисні копа­лини.

  • На підприємствах будувати очисні споруди.

  • Використовувати безвідходні технології та закриті цикли виробництва.

  • Інтенсивно вести сільське господарство.

  • Менше знищувати лісові насадження, замінювати деревину керамікою, пластмасами, іншими штуч­ними матеріалами.

  • Зменшити виробництво фреонів.

  • Зробити екологічно чистим транспорт.

  • Зменшити виробництво ядерної зброї.

  • Ліквідувати екологічну неграмотність населення.

  • Посилити увагу державних органів до екологічних проблем.

Учитель. З урахуванням складної екологічної ситуа­ції в Україні прийнято ряд законодавчих актів з охо­рони навколишнього природного середовища та ра­ціонального використання природних ресурсів. Зга­даймо їх.

  1. Закон про охорону навколишнього природного се­редовища (26.06.91 р.)

  2. Земельний кодекс України (13.03.92 р. та листопад 2001 р.).

  3. Закон «Про природно-заповідний фонд України» (16.06.92 р.).

  4. Закон «Про охорону атмосферного повітря» (16.10.92р.).

  5. Закон «Про тваринний світ» (03.03.93 р.).

  6. Лісовий кодекс України (22.01.94 р.).

  7. Кодекс України про надра (22.09.94 р.).

  8. Постанова про невідкладні заходи щодо захисту громадян України від наслідків Чорнобильської ка­тастрофи (вересень 1990 р.).

  9. Постанова про невідкладні заходи щодо захис­ту громадян України від техногенних катастроф (2002 р.).

  10. Постанова про мораторій на будівництво атомних електростанцій (серпень 1990 р.).


III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Учитель. Охорона природи... Ці слова все частіше ми чуємо в наші дні. Відкриєш газету — неодмінно зустрі­неш тривожну статтю або нарис. Включиш радіо чи те­левізор — і знову чуєш про охорону навколишнього се­редовища, екологію.

Особливих змін зазнає оточуюче середовище під впли­вом техногенних факторів.

Серед техногенних факторів, що призводять до кризо­вих ситуацій, важливе місце займають небезпечні ви­робництва. Особливу небезпеку становлять електро­станції, особливо атомні. 26 квітня 1986 року — одна з найтрагічніших дат в історії людства: на четвертому блоці Чорнобильської атомної електростанції за 110 км від столиці України — Києва майже в центрі Європи І сталася аварія, яку обґрунтовано кваліфікують як най-1 більшу у світі техногенну екологічну катастрофу.

Відомий учений, наш земляк, Микола Антонович Доллежаль, головний конструктор ядерних реакторів ба­гатьох атомних електростанцій, у тому числі й Чорнобильської, у своїй книзі «У истоков Рукотворного І мира» написав: «Потрясение, чувство глубокой боли испитал я, узнав о чернобыльской катастрофе. Именно катастрофе, а не аварии, как иногда об зтом говорят... Почему такое стало возможным? Почему люди випустили реактор из-под своего контроля? Их действия, приведшие к такому исходу, не поддаются логическому обьяснению. Повинные в происшедшем не І какие-то конструктивные пороки техники, а действия обслуживающего персонала...».

А зараз здійснимо невелику подорож на місце трагедії до колись мальовничого українського міста Прип'ять.

Не зі сторінок стародавніх літописів і не з легенд та переказів увірвалось до нашого життя це лячне і мото­рошне слово: «Чорнобиль».

IV. Вивчення нового матеріалу

На Чорнобиль журавлі летіли,

На Чорнобиль журавлі летіли,

З вирію вертались навесні...

Як сніжиця, попелище біле

Розвівалось в рідній стороні.

Там згоріли гнізда і гніздечка,

Поржавіла хвоя і трава.

Журавлина крихітна вервечка

Напинилась, наче тятива.

Не було ні стогону, ні крику,

Тільки пошум виморених крил.

Журавлі несли печаль велику

Наче тінь невидимих могил.

Не спинились птиці на кордоні,

Де сягає атомна яса.

І дивився батько з-під долоні,

І ридала мати в небеса.

^ 1-й ведучий. Слово це стало символом горя й страждань, покинутих домівок, розорених гнізд, здичавілих звірів. Важким колесом прокотилась Україною ава­рія на Чорнобильській атомній електростанції. Чор­нобиль — невеличке українське містечко, яких сотні в Україні. Весною потопало воно у свіжій зелені, ви­шневому та яблучному цвіті. Влітку тут полюбляли відпочивати кияни. їхали сюди звідусюди, щоб набра­тися здоров'я, подихати цілющим повітрям. Збирали гриби-ягоди, яких у місцевих лісах було чимало. Зда­валося, що красу цього куточка українського Полісся ніщо й ніколи не затьмарить. У1971 році неподалік від Чорнобиля розпочали будівництво потужної атомної електростанції. На 1983 рік стали до ладу чотири енер­гоблоки. Приступили до будівництва п'ятого. Згодом за кілька кілометрів від станції виникло місто. Його назвали Прип'ять — за назвою тутешньої повновод­ної річки. Місто швидко розбудовувалося. Відкривали­ся школи, дитячі садочки, лікарні, магазини. Це було місто-сад. Які широкі вулиці! А яких тільки квітів не було у скверах, алеях, парках! Улюбленим місцем від­починку залишалась річка.

Ніщо не віщувало біди. Стояла тиха весняна ніч. Кві­тень завершував свою вахту в природі і мав передати її травню. Саме в таку з ночей, 26 квітня і 986 року, на Чорнобильській атомній станції сталася аварія — ви­бухнув один з блоків. Ті, хто тієї пори не спали, бачи­ли, як над електростанцією спалахнуло вогняне сяйво, схоже на сніп полум'я.

^ 2-й ведучий. Першими в бій — справжній бій, інак­ше не назвеш — вступили пожежники. Жорстока бо­ротьба з вогнем продовжувалась багато годин. Сили невблаганно танули. Невидима, нечутна радіація косила людей. Прибували на допомогу все нові і нові підрозділи. Лікарі знаходились поряд із пожежниками і падали разом з ними. Спільними зусиллями вогонь удалося приборкати.

^ 1-й ведучий. Віктор Кібенок та Володимир Правик — командири пожежних частин. їх підлеглі — Во­лодимир Тишура, Микола Титенок, Василь Ігнатенко, Микола Ващук та багато інших. Це вони заступи­ли нас собою.

^ 2-й ведучий. Тишура Володимир Іванович брав і участь у гасінні пожежі, що сталася на пошкодженій частині реактора. За мужність і героїзм йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно.

^ 11-й ведучий. Титенок Микола Іванович незважа­ючи на усвідомлювану ним небезпеку радіоактивного зараження й важкі умови гасіння пожежі діяв сміли­во і самовіддано. Втративши свідомість, був госпіта­лізований. Удостоєний звання Героя Радянського Со­юзу посмертно.

^ 2-й ведучий. Ігнатенко Василь Іванович — коман­дир пожежної частини міста Прип'яті. Під час гасіння пожежі між третім і четвертим блоками отримав сильні опіки. Був госпіталізований, звання Героя Радянсько­го Союзу удостоєний посмертно.

^ 1-й ведучий. Ващук Микола Васильович — командир пожежного відділення. Під час ліквідації аварії на ЧАЕС проявив сміливість, рішучість, ініціативу. Присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно.

Радіоеколог. У перші години після аварії радіоактивні речовини поширювалися в західному напрямку. Пізніше, 27 квітня, перенос радіоактивних продуктів перемістився на північний захід, а 29 квітня — на північний схід. Зранку 30 квітня напрямок вітру змінився, почали забруднюватися райони, розміщені на південному сході від АЕС, у тому числі Київ.

Хоч як не прикро, від самого початку Чорнобильської трагедії інформація про те, що трапилося тієї ночі, буланеповною, недостовірною.

Утім Чорнобиль не минув. Він нагадує про себе щодня
численними проблемами в різних сферах суспільства, у долях мільйонів людей, у житті кожного з нас.

Чорнобильська техногенна аварія стала аварією глобального масштабу; ще жодна катастрофа не мата таких тяжких екологічних наслідків.

^ 1-й експерт. Сильним радіоактивним забрудненням уражено 5 млн га території України, більша часпіна яких — сільськогосподарські угіддя, забруднено
4 млн га лісів, в тому числі 157 тис га виведено з господарського обігу.

Понад 15 тис. осіб мешкають у зонах, не придатних для життя, — відчудження, а ще 1,5 млн чоловік живуть на території, де радіоактивний фон перевищує допустимі норми: Київська, Житомирська, Чернігівська, Рівненська, Черкаська, Вінницька, Чернівецька, Кіровоградська, Івано-Франківська області.

У водах Дніпра, Прип'яті, Каховському водосховищі концентрація радіонуклідів і через 6 років після аварії була в 10-100 разів вищою, ніж до аварії, а в донних відкладах, особливо мулових, накопилася величезна кількість радіоактивного бруду.

^ 2-й експерт. Великою небезпекою для довкілля є близько 1000 тимчасових могильників навколо АЕС, а також «саркофаг» над четвертим блоком. Могильни­ки всі сьогодні протікають, «саркофаг» з роками стає все більш радіоактивним, конструкції його просідають, деформуються. Тому 26 березня 2001 р. побудовано «саркофаг-2» у вигляді арки за зарубіжними техноло­гіями. Але й цей «саркофаг» потребує вдосконалення, оскільки він негерметично прилягає до ґрунтів. Через те що ґрунти піщані, потрібен значний фундамент, а це ще додаткові матеріальні затрати.

^ 3-й експерт. Чим більше часу проходить з моменту аварії, тим більше ми переконуємося, що зона радіації була набагато більша, ніж та тридцятикілометрова.

В газеті «Миг» (від 1—7 березня 2001 р. Л'° 9) з'явилася замітка «Карась з радіоактивною начинкою».

Вперше за 11 років спостереження в Каховському водо­сховищі з'явилася риба зі стронцієм. Це наслідок чорнобильського забруднення наших водойм. Тому лікарі реко­мендують споживати лише філе риби, відділяючи його від кісток. Двократне перевищення стронцію спостері­гається саме в кістках. А стронцій, як відомо, проникає в кісткову тканину людини і викликає захворювання — саркому кістки. Тому необхідно обмежити споживання юшки, а консерви взагалі не споживати. Найбільше схильні до накопичення стронцію карась, товстолобик, судак, лящ.

Учитель. Унаслідок аварії виявилися забрудненими і всі три основні складники довкілля: повітря, ґрунти, вода. За первинним станом забруднення почався вторинний — пов'язаний зі змивом із земної поверхні. і Власне, цей етап продовжується й нині й буде тривати і ще не одне десятиліття. Щоправда, рівні забруднення і вже не ті і наслідки аварії поступово зменшуються.

А зараз я пропоную декілька завдань.

1. Природа не «запрограмувала» в живих організмах радіоактивний цезій-137. Однак у людей і тварин він присутній і продовжує накопичуватися. Чому? (В організмах людей і тварин цезій-137 з'явився після випробувань ядерної зброї та аварії на атомній стан­ції, а накопичується в організмі він тому, що є анало­гом калію)

2. На землях, забруднених радіонуклідами, суворо стежать за тим, щоб весняний обробіток ґрунту відбувався, поки земля ще волога, або ж після дощу й по­ливу. Чим це зумовлено? (Радіоактивні речовини під­німаються в повітря з пилом. Щоб вони не потрапили в дихальні шляхи людей, які обробляють грунт, останній повинен бути вологим)

3. Чому до груп ризику населення, що проживає на те­риторіях, забруднених радіонуклідами, відносять: а) дітей; б) трактористів, комбайнерів; в) працівни­ків лісового господарства? (Дозові навантаження на ці групи є найбільшими, оскільки діти й трактористи з комбайнерами більше живуть і працюють у призем­ному шарі повітря, а працівники лісу опромінюються не тільки від ґрунту, а й від дерев)

4. Чому рівень забруднення молока вважають одним із показників, що характеризують радіоекологічний стан місцевості? (Забруднення трави і ґрунту радіо­ нуклідами спричиняє накопичення радіонуклідів у молоці. За кількістю радіонуклідів говорять про забрудненість молока)

5. Чому відразу після аварії на ЧАЕС люди для профілактики споживали йод? (Для того щоб в організмі людини не накопичувався радіоактивний йод (йод-131, 132), зокрема в щитовидній залозі. Цим самим змен­шується доза внутрішнього опромінення)

6. Яка деревина повинна бути чистішою: та, що при­ значена надрова, чи для будівництва? Чому? (Та, що йде на дрова, адже згоряючи, вона в п'ять разів більше
забруднює повітря, а також забруднює і грунт, якщо потім вноситься як добриво)


7. Як реагують рослини і тварини на незначне підвищення радіації в навколишньому середовищі? (У рослин збільшується маса, а тварини реагують негативно)

  1. Кісткова тканина сучасної людини містить свинцю Т в 500 разів більше, ніж у людей, що жили 1500 років тому. Поясніть, якими шляхами проникає в організм людини цей важкий метал? (Викидає свинець транспорт, а рослини поглинають його, тому ра­зом з рослинною їжею він потрапляє до організму людини)

  2. Ви з друзями поїхати за місто. Свого часу територія зазнала незначного радіоактивного забруднення, але зараз не становить небезпеки. Ви ловили рибу, збирали гриби та ягоди. Як зменшити вміст радіо­нуклідів у цих продуктах? (Рибу — очистити і вимо­чити у воді протягом декількох годин. Голову і кістки не використовувати. Гриби — почистити, вимочити у воді протягом кількох годин, міняючи воду, а ягоди ретельно помити кілька разів)

Лікар-радіолог. Вплив Чорнобильської аварії на здоров'я людей дуже значний і буде проблемою не тільки для нас, а й для кількох прийдешніх поколінь.

За даними МОЗ України, у жительок забруднених ра­діонуклідами районів значно збільшилася кількість народження недоношених дітей і калік (у 2,5-5 рази). Зростають захворюваність і смертність.

Якби своєчасно відбувся прийом йодовмісних препа­ратів, то сьогодні не було б такого рівня захворюванос­ті щитовидної залози та смертності від цього.

Значно послаблена імунна система у людей, тому ко­рисно вживати «чорнобильський чай». До його скла­ду входять такі трави: полин, подорожник великий, первоцвіт весняний, пирій повзучий, корінь кульба­би, м'ята перцева, цмин піщаний, кропива дводомна, спориш звичайний, гречка посівна.

Слід уживати в їжу більше капусти, моркви, буряка, а з ягід слід надавати перевагу тим, які містять бага­то пектину і йоду: шипшині, чорній смородині, мали­ні, аґрусу. Харчуйтеся нормально — і все буде гаразд. Звичайно, онкозахворювання не перестануть нам за­грожувати, але генетичні зміни можуть статися, а мо­жуть і не статися. Треба жити повноцінним життям з надією і вірою, що вистоїмо під загрозливими вітра­ми Чорнобиля.

Ось, що говорить статистика: зростає смертність; народжуваність нежиттєздатних дітей зросла в п'ять разів; зростає кількість дітей з порушеннями психіки (кожна тридцята дитина); росте захворюваність на рак щитовидної залози в дітей; спостерігається значне зни­ження імунітету; виявлено зниження міцності та щіль­ності кісткової тканини.

^ 1-й ведучий

Народе мій, сильніше бий на сполох!
Хай дзвін гуде по всіх усюдах нині! .

Чорнобиля неумолимий молох

З'їда живцем людей на Україні.

Аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 р. при­звела до найграндіознішої в історії радіаційної, радіо­екологічної катастрофи. Вплив цієї події настільки різ­номанітний і тривалий, що буде предметом досліджень багатьох поколінь учених різних спеціальностей з усього світу. І насамперед Чорнобильська радіаційна катастрофа вплинула і впливатиме на здоров'я, спадковість, майбутнє всього людського роду, особливо жителів Східної Європи, регіонів Білорусі, України, Росії, що найбільше постраждали.

^ 2-й ведучий. Роки, прожиті людством після цієї і аварії, дали багатий матеріал для міркувань і дій політиків, економістів, соціологів, для біологів усіх спеціальностей і лікарів, насамперед фахівців з радіаційної біології і медицини.

Говорять, що гряде життя,

Що вже з'явилися дірки озонні,

Ми теж не вірим в наше майбуття,

Бо вже давно живемо в чорній зоні.

Здавалось, все по-Божому було:

Жилося, і кохалося, й родило,

І раптом зашуміло-загуло

І в душах наших тугою завило.

Зірвавсь реактор.

За незриму мить

На нашу землю вилилась отрута.

Чом довелось нам цеє пережить?

І за які гріхи така спокута?

Чи є надія в нас на майбуття?

Чи виживемо?

За яким законом?

Бо скільки вже людей пішло з життя,

Уражених чорнобильським драконом.

Ми вже відчули, що він нам приніс,

І не одному ще вкоротить віку.

А скільки люди проливають сліз,

Коли у сім'ях родяться каліки.

Чорнобиль. Чорна хмара. Чорний біль.

Таке нехай ніде не повториться.

На щемну рану я не сиплю сіль:

Вона й без неї болісно ятриться.

Учитель. Про закриття Чорнобильської АЕС Захід говорив ще в перші дні аварії. Та економічна скрута в Україні не сприяла цьому. Лише 15 грудня 2000 р. відбулася церемонія закриття електростанції.

Чорнобильську АЕС закрито. Що ж планується створити?

Інженер-конструктор. Чорнобильську станцію і закрито. Планується створити на базі атомної станції низку підприємств. Два проекти вже розробляються, а саме:

• виготовлятимуть водозахисні покриття для кабельних ліній електропередач;

• спільно з німцями буде налагоджено випуск акумуляторних батарей;

• є ідея створити в Славутичі Міжнародний екологічний університет.


V. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання. Створити пам'ятку про Чорнобильську катастрофу на основі даних, отриманих на уроці (робота колективна).

Приклад учнівської роботи:

  • 26 квітня 1986 р.— одна з найтрагічніших дат в історії людства: вибух на Чорнобильській АЕС; |

  • сильним радіоактивним забрудненням уражено) 5 млн га території України;

  • забруднено 4 млн га лісів, в тому числі 157 тис. га виведено з господарського використання; |

  • 1,5 млн чоловік живуть на території, де радіоактивний фон перевищує допустимі норми (Київська, Житомирська, Чернігівська, Рівненська, Черкаська, Вінницька, Чернівецька, Кіровоградська, Івано-Франківська обл.);

  • у водах Дніпра накопичилось багато радіоактивного бруду, а в Каховському водосховищі з'явилась риба зі стронцієм;

  • народжуваність нежиттєздатних дітей зросла в п'ять і разів;

  • зростає кількість дітей з порушеннями психіки (кожна тридцята дитина);

  • росте захворюваність на рак щитовидної залози в дітей;

  • спостерігається значне зниження імунітету;

  • у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС узяли участь і десятки тисяч жителів України; багато з них стали інвалідами, завчасно пішли з життя;

  • смертність серед ліквідаторів зросла в 2-3 рази;

  • 15 грудня 2000 року відбулася церемонія закриття і ЧАЕС;

  • споруджений «саркофаг» потребує подальшого вдосконалення.

VI. Підсумок уроку. Закріплення матеріалу і

Підбиваючи підсумки уроку, давайте згадаємо його початок. Пам'ятаєте: «Навіщо нам знати про Чорнобиль більше, ніж ми знаємо?».

Знати все або майже все про наслідки Чорнобиля необхідно, щоб цінувати наші багатства: родючі землі, долини й ниви, зажурені діброви, бистрії ріки, сиві міста та села у квітучих вікнах садів, а цінуючи — берегти.)

Уроки Чорнобиля дуже серйозні, і їх треба враховувати світовому товариству. Тому така авторитетна організація, як ООН, завжди тримає Чорнобильську проблему і все, що з нею пов'язано, під особливим контролем.

Ст.66 Конституції України. Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній, спадщині, відшкодувати завдані ним збитки.

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:

Що ми після себе на світі лишаєм?

Ліси наші в'януть, нема більше рік,

Пташки покидають край рідний навік.

Нечисте повітря, у ґрунті — нітрати,
І слово «Чорнобиль» нам страшно згадати.

І щоби на світі не сталось біди,

Шануйте природу усюди й завжди.


VII. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф у підручнику, конспект

Додати документ в свій блог або на сайт


Схожі:

Урок на тему iconКонспект уроку Визначте головну тему уроку. Зазвичай тема випливає з тематичного плану і навчальної програми з конкретного предмета
Вкажіть тип уроку: урок ознайомлення з новою інформацією або урок закріплення пройденого матеріалу, комбінований урок, повторювально-узагальнюючий,...
Урок на тему iconУрок і мультимедійні технології. Досвід та перспективи
Аналізуючи тему нашого семінару перш за все хотілося б акцентувати увагу на тому, що ж ми розуміємо під поняттям сучасний урок. Отже,...
Урок на тему iconУрок на тему «Координатна площина»
Тож на сьогоднішньому уроці ми продовжуємо вивчати цю тему і повинні закріпити алгоритм побудови точок на к п. і уміння знаходити...
Урок на тему iconО. М. проведено урок рзм в 9-б класі на тему «Захист проектів: «Світове значення творчості Т. Г. Шевченка». Метою урок
Кзсш №4 Вовченко О. М. проведено урок рзм в 9-б класі на тему «Захист проектів: «Світове значення творчості Т. Г. Шевченка»
Урок на тему iconО. М. проведено урок у 9-б класі на тему: «Нетлінний Заповіт Т. Шевченка у посланні «І мертвим, І живим, І ненарожденим…» Мета урок
...
Урок на тему iconВчитель Тоцька Світлана Іванівна провела відкритий урок
В рамках тижня вчителі, що атестуються, провели відкриті уроки на тему: «Використання проблемно пошукових методів на уроках» та постійно...
Урок на тему iconУрок української літератури з розвитку зв’язного мовлення на тему: «Вітальне слово на честь 200-річчя з дня народження Т. Шевченка»
Кзш№13 у 8 класі пройшов урок української літератури з розвитку зв’язного мовлення на тему: «Вітальне слово на честь 200-річчя з...
Урок на тему iconУрок читання в 2-б класі на тему
«Гарно грає, але танцювати неохота. А. Григорук «Той ще не музика, хто в дудку дме»
Урок на тему iconУрок інформатики в 11 класі на тему: «Пошук і використання інформації про зовнішнє незалежне оцінювання в мережі Інтернет». Тип уроку : урок формування знань та вмінь
Як контролювати свою підготовку до зно? Як бути в курсі усіх справ щодо зно? Як без проблем зареєструватися для його проходження,...
Урок на тему iconУрок креслення в 7 класі на тему: «Значення предмету креслення у науковому та практичному житті» Підготував: Вчитель креслення Новопетрівської сзш
Сьогодні, в середу, 12 березня 2007 року в 12 годин 30 хвилин в холі для зібрань відбудуться засідання наукової ради квіткового міста...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи