Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії в загальноосвітніх закладах у 2012-2013 навчальному році icon

Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії в загальноосвітніх закладах у 2012-2013 навчальному році




Скачати 486.94 Kb.
НазваМетодичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії в загальноосвітніх закладах у 2012-2013 навчальному році
Сторінка1/3
Дата конвертації26.11.2012
Розмір486.94 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ УЖГОРОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ


МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ


НА ДОПОМОГУ ВЧИТЕЛЮ

ФІЗИКИ ТА АСТРОНОМІЇ


Ужгород-2012


Матеріали містять витяги з інструктивних документів МОН України, методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії в загальноосвітніх закладах у 2012-2013 навчальному році


О.В. Лешко- методист методичного кабінету управління освіти Ужгородської міської ради


Структура 2012-13 навчального року


І семестр: 01.09.-28.12.2012р.

ІІ семестр: 14.01-24.05.2013р.


Канікули:

Осінні – 29.10.-04.11.2012р.

Зимові - 29.12.2012р.- 13.01.2013р.

Весняні – 25.03.- 31.03.2013р.


Графік проведення міських методичних об’єднань

з фізики та астрономії

(реєстрація о 8.30)

  1. ЗОШ №19 – 20.08.2012 р.

  2. Угорська гімназія – 08.11.2012 р.

  3. Економічний ліцей – 14.02.2013 р.

  4. Гімназія м. Ужгорода – 04.04.2013 р.


ТЮМ відбудиться 20.09.2012 р. у гімназії м.Ужгорода.


ДПА для 9-их класів: 28.05. - 11.06. 2013 р.

для 11-их класів: 27.05. - 31.05. 2013 р.


Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у основній та старшій школі у 2012/13 навчальному році


Фізика. Астрономія.


Програмне забезпечення

У 2012-2013 навчальному році вивчення фізики та астрономії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами:

7 – 9 класи Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика. Астрономія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005;

^ 8 – 9 класи з поглибленим вивченням фізики – Програма для 8-9 класів з поглибленим вивченням фізики (Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009).

10 – 11 класи Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи. Фізика. Астрономія. (Київ, 2010)

^ Програми факультативів та курсів за вибором – Збірник програм курсів за вибором і факультативів з фізики та астрономії. – Харків: Видавнича група «Основа», 2009.

^ Організація навчання

Навчання фізики та астрономії в 2012-2013 навчальному році у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься відповідно до типових навчальних планів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки (від 05.02.2009 № 66 «Про внесення змін до наказу МОН України від 23.02.2004 №132 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи» та від 27.08.2010 № 834 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню»). Нижче наведено розподіл кількості годин (тижневе навантаження) на вивчення фізики в основній і старшій школі:

7

клас

8

клас

8 клас

(поглиблене вивчення фізики)

9

клас

9 клас

(поглиблене вивчення фізики)

10 клас

11 клас

рівень

стан-

дарту

акаде-

мічний рівень

профіль

ний рівень

рівень

стан

дарту

акаде

мічний рівень

профіль

ний рівень

1

2

4

2

4

2

3

6

2

3

6


У 7 класі фізика може вивчатися протягом навчального року (по 1 годині на тиждень) або протягом одного семестру (по 2 години на тиждень).

Астрономія вивчається в 11 класі за однією з двох програм: програмою, що об’єднує академічний рівень та рівень стандарту (розраховану на 17 годин), або за програмою для профільного рівня (розраховану на 35 годин).

У процесі викладання астрономії за програмою рівня стандарту, академічного рівня як ілюстративний матеріал можна використовувати зображення астрономічних об’єктів, відеофрагменти уміщені на сайтах астрономічних обсерваторій. Наприклад, на сайті Європейської південної обсерваторії (http://www.eso.org/public/), яка у 2012 році відзначає 50-ліття своєї діяльності.


^ Проведення занять в кабінеті фізики

Під час проведення занять в кабінеті фізики особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в інструктивно-методичних матеріалах «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (лист МОНмолодьспорту 01.02.2012 № 1/9-72).

У зазначених матеріалах перелічено нормативно-правові документи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальних закладах системи загальної середньої освіти; описано загальні положення щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, особливості безпеки під час проведення занять в кабінетах (лабораторіях) фізики, порядок проведення, тематика та організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів. Також в інструктивно-методичних матеріалах наведено зразок журналу реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів та орієнтовні «Паспорт кабінету» і «Акт дозволу на проведення занять у кабінеті».

З повним текстом інструктивно-методичних матеріалів можна ознайомитись на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту www.mon.gov.ua та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти www.iitzo.gov.ua.

Повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 затверджено новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Відповідно до типових навчальних планів, розроблених до нового Державного стандарту, фізика вивчатиметься у 7 – 9 класах (7 і 8 класи – 2 години на тиждень. 9 клас – 3 години на тиждень).

^ Звертаємо увагу, що згідно з постановою зазначений Державний стандарт впроваджується в частині базової загальної середньої освіти з 1 вересня 2013 року. Першими перейдуть на навчання за новими програмами учні 5 класів у 2013/2014 навчальному році. Вивчення фізики за програмою, розробленою до нового державного стандарту розпочнеться у 2015/2016 навчальному році.


^ Особливості безпеки під час проведення занять

в кабінетах (лабораторіях) фізики

(інструктивно-методичні матеріали «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладах» від 01.02.12р. № 1/9-72)


Навчальні прилади та вироби, призначені для лабораторних робіт і демонстрацій в кабінеті фізики, за способом захисту людини від ураження електричним струмом повинні задовольняти вимогам до приладів ІІ класу (мати подвійну або посилену ізоляцію) або ІІІ класу (приєднуватися до джерел живлення з напругою, не вищою за 42 В).

Для забезпечення електробезпеки в електромережах кабінету фізики необхідно застосовувати їх електричне розділення.

Розділення електричної мережі на окремі розгалуження, які електрично не пов'язані між собою, слід виконувати за допомогою розподільного трансформатора.

Струмопровідні частини пристроїв, що встановлені в кабінеті фізики, треба надійно закривати захисними засобами (кожухами). Не дозволяється використовувати обладнання, прилади, проводи і кабелі з відкритими струмопровідними частинами.


Прокладання, закріплення, ремонт і приєднання проводів до споживачів і мережі слід виконувати тільки за умови вимкненої напруги. У місцях, де можливе механічне пошкодження проводів, кабелів, їх треба додатково захищати діелектричними засобами.

Щоб уникнути ураження електричним струмом у разі доторкування до патрона, гвинтову металеву гільзу патрона слід з'єднувати з нульовим, а не фазовим проводом, а однополюсні вимикачі, запобіжники треба встановлювати лише в розрив кола фазового проводу.

Трьохпровідну електричну мережу необхідно підводити до електрощита керування. Електричний щит керування треба оснащувати кнопкою (рубильником) аварійного вимикання.

З електрощита управління лінію однофазного струму необхідно підводити через захисно-вимикаючий пристрій шкільний (ЗВПШ) до демонстраційного столу і пульта керування комплексом апаратури електропостачання. У цьому разі запобіжники і вимикачі треба ставити тільки в коло фазового проводу.

Обладнання необхідно вмикати послідовно від спільного вимикача до вимикачів кіл, що розгалужуються; останні в цьому випадку повинні бути вимкнені. Вимикають обладнання у зворотному порядку.

Не дозволяється використовувати нестандартні запобіжники. На запобіжниках повинен зазначатись номінальний струм.

Під час налагодження та експлуатації осцилографів і телевізорів необхідно особливо обережно поводитися з електронно-променевою трубкою, неприпустимі удари по трубці або потрапляння на неї розплавленого припою, бо від цього трубка може вибухнути.

Не дозволяється вмикати без навантаження випрямлячі, бо можливе нагрівання електролітичних конденсаторів фільтра, що може призвести до вибуху.

Не дозволяється перевищувати межі допустимих частот обертання відцентрової машини, універсального електродвигуна, обертового диску, що зазначені в технічних описах. Під час демонстрування необхідно стежити за справністю усіх кріплень у цих приладах. Щоб запобігти травмуванню під час демонстрації цих пристроїв перед робочим місцем необхідно встановити захисний екран.

Для вимірювання напруги і сили струму вимірювальні прилади слід з'єднувати провідниками з надійною ізоляцією, що мають одно-, двополюсні вилки. Приєднувати вилки (щуп) до схеми потрібно однією рукою, а друга рука не повинна торкатися шасі, корпусу приладу, пристроїв та інших електропровідних елементів. Особливо треба бути обережним при роботі з друкованими схемами, для яких характерні малі відстані між сусідніми провідниками друкованої плати.

Відповідно до Типової інструкції з охорони праці при проведенні робіт з лазерними апаратами, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР від 26.05.88 № 06-14/20 (НАОП 9.1.50-5.01-88), не дозволяється експлуатувати лазерну установку без захисного заземлення, необхідно обмежити екраном поширення променя вздовж демонстраційного стола. Не дозволяється робити будь-які регулювання, якщо знята верхня частина корпусу.

Журнал реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності, який зберігається в кабінеті фізики, може бути на друкованій основі або оформлений на окремих аркушах. Сторінки журналу повинні бути понумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою. Нижче надано структуру журналу реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності .

___________________________
(назва навчального закладу)



Розпочато: _________ 200_ р.

Закінчено: _________ 200_ р.


Журнал

реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів

з безпеки життєдіяльності учнів

_____________________________________________

(кабінет, лабораторія)



№ з/п


Прізвище, ім’я, по батькові особи, яку інструктують


Дата проведення інструктажу


Клас

Назва інструк-тажу,

Інструк-ції

Прізвище, ім’я, по батькові, посада особи, яка проводила інструктаж

Підпис особи, яка прово-дила інструк-таж

Підпис особи*, яку інструк-тують


































































































*Учні розписуються у журналі інструктажу, починаючи з 9-го класу (14 років)


^ Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики загальноосвітніх навчальних закладів

Державний нормативний акт України про охорону праці

ЗАТВЕРДЖЕНО:

наказом Держнаглядохорони праці України

від 16.11.98 №220* ДНАОП 9.2.30-1.04-98

Вводяться з 1 грудня 1998 р.

Правила безпеки під час проведення навчально-виховного

про­цесу в кабінетах (лабораторіях) фізики

загальноосвітніх навчальних закладів

  1. Галузь застосування 

Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики загальноосвітніх навчальних закладів (нада­лі - Правила) поширюються на всіх учасників навчально-виховного проце­су, які працюють або навчаються в кабінетах (лабораторіях) фізики загаль­ноосвітніх навчальних закладів Міністерства освіти України (надалі - навчальні заклади), незалежно від форм власності.

Нормативний акт встановлює вимоги, що є обов'язковими для вико­нання керівниками навчальних закладів, завідувачами кабінетів (лаборато­рій), учителями фізики, які несуть особисту відповідальність за порушення норм гігієни і цих Правил, незалежно від того, призвели чи не призвели ці порушення до нещасного випадку.

^ 2. Загальні вимоги

  • Враховуючи особливості курсу фізики, в першу чергу його практи­чну спрямованість, на заняттях використовують технічні засоби навчання, які наведені в Типових переліках навчально-наочних посібників та техніч­них засобів навчання для загальноосвітніх шкіл (І, II, III ступенів) (надалі - Типові переліки).

  • Відповідно до "Положення про організацію охорони праці та по­рядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах" дозвіл на введення в експлуатацію кабінету (лабораторії) фізики під час приймання навчального закладу до нового навчального року дає державна комісія, створена за наказом місцевого органу виконавчої влади (держадмі­ністрації), до складу якої входять представники районного (міського) відділу освіти, профспілки галузі, керівник навчального закладу, а під час введення в експлуатацію новоутвореного або переобладнаного кабінету (лабораторії) - також представники відповідних органів державного нагляду.

  • Не дозволяється застосовувати прилади і пристрої, що не відпові­дають вимогам безпеки праці; використовувати електричне обладнання (ви­роби), що не відповідає вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75  "ССБТ, Изделия электротехнические. Общие требования безопасности".

  • До роботи з кіноапаратурою допускаються лише особи, що мають посвідчення кінодемонстратора і посвідчення про проходження навчання з пожежно-технічного мінімуму.

  • Під час роботи з хімічними реактивами треба керуватися чинними Правилами безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в ка­бінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів.

Вимоги до приміщень кабінету (лабораторії) фізики 

3.1. Вимоги до розміщення кабінету (лабораторії) фізики та його обла­днання.

3.1.1. Площі приміщень кабінету (лабораторії) фізики, лаборантської повинні відповідати вимогам ДБН В 2.2 3 97 "Будинки та споруди навчаль­них закладів".

Площа приміщення кабінету (лабораторії) фізики навчального закладу повинна становити не менш як 72 м2 лаборантської - не менш як 16 м2, ви­сота приміщення - не менш як 3,3 м.

3.1.2. У кабінеті фізики передбачається створення астрономічного ку­точка. Розміщення лабораторних меблів і обладнання в кабінеті (лаборато­рії) фізики має забезпечувати зручність і безпеку роботи.

3.1.3.   Кабінет  (лабораторія)  обладнується  лабораторними  столами (ГОСТ 11015-93 "Столы  ученические. Типы и функциональные размеры") та стільцями  (ГОСТ 11016 93 "Стулья ученические. Типы и функциональ­ные размеры"), демонстраційним столом (ГОСТ 18607-93 "Столы демонстрационные. Функциональные размеры"), шафами для зберігання навчально­го  обладнання  для лабораторних  і  практичних робіт  ( ГОСТ   18666-86 "Шкафы для учебных - пособий. Функциональные размеры", ГОСТ 22360-86 "Шкафы  демонстрационные и  вытяжные. Типы и  функциональные размеры" ).

3.1.4.  Відстань між переднім рядом лабораторних столів і демонстра­ційним столом повинна становити не менш як 0,8 м, демонстраційний стіл установлюється на подіумі заввишки 15 м. на відстані не менш як 1 м. від класної дошки, а відстань до останнього місця учнів від класної дошки має бути не більше як 10м. Розміщення столів у приміщеннях різної конфігура­ції повинно забезпечувати кут огляду для учнів, які сидять за першими сто­лами в крайніх рядах, не менш ніж 30°.

3.1.5.  У лаборантській установлюють шафи (стелажі) для зберігання демонстраційного обладнання, універсальний стіл-верстак (препараторський стіл), на якому вчитель (лаборант) у процесі підготовки до занять виконує роботи з ремонту обладнання, підготовлює досліди.

3.1.6. Лаборантські приміщення мають внутрішнє сполучення з кабіне­том (лабораторією). Необхідно передбачити другий вихід з лаборантської в коридор, на сходи, в рекреаційне або інше суміжне приміщення,

3.1.7.  Розстановка меблів, ширина проходів, відстаней від класної до­шки до першого і останнього рядів столів у кабінеті (лабораторії) має відпо­відати СП 11-86-а 74 "Санитарные правила по устройству и содержанию общеобразовательных заведений".

3.1.8.  Кабінет (лабораторія) фізики оснащується медичною аптечкою з набором перев'язувальних засобів і медикаментів (відповідно до додатку), комплектом засобів індивідуального захисту та інструкцією з безпеки для учнів.

3.1.9. Перебувати учням у приміщенні кабінету (лабораторії) фізики і в лаборантській дозволяється лише в присутності вчителя фізики або лаборан­та.

3.1.10.  Не дозволяється використовувати кабінети фізики як класні кімнати для проведення занять з інших предметів, зборів.

3.2. Освітлення.

3.2.1. Згідно з СНиП 11-4-79 "Естественное и искусственное освещение" світловий потік повинен падати зліва від учнів; найменша загальна штучна освітленість горизонтальних поверхонь на рівні 0,8 м від підлоги повинна бути для навчальних кабінетів не нижча за 150 лк у разі використання ламп розжарювання і 300 лк у разі використання люмінесцентних ламп зі світло-жовтим спектром випромінювання.

3.2.2. Коефіцієнт природної освітленості (КПО), який показує в скільки разів освітленість у приміщеннях менша за освітленість зовні будівлі, згідно із СНиП 11-4-79 "Естественное и искусственное освещение" для горизон­тальних поверхонь лабораторних столів повинен становити не менш ніж 1,5%.

Для поліпшення природної освітленості не можна розставляти на під­віконнях високорослих квітів, шибки вікон потрібно очищати від пилу і бру­ду 3-4 рази на рік. До миття вікон у будівлях з будь-якою кількістю поверхів залучати учнів не дозволяється.

3.2.3.  Штори затемнення в неробочому стані не повинні зменшувати природну освітленість. Віконні отвори з південною орієнтацією обладнують сонцезахисними пристроями (жалюзі, козирки тощо).

3.2.4.  Для ламп розжарювання використовують світильники розсіяного світла, переважно відбитого світлорозподілу. Для люмінесцентних ламп  - світильники серій ОД, ОДР із суцільним відкритим або закритим відбива­чем, екрануючою решіткою. Не дозволяється застосовувати люмінесцентні лампи і лампи розжарювання без світлорозсіювальної арматури. Розташовувати світильники необхідно рядами, передбачивши можли­вість їх автономного вимикання. Шум пускорегулювальної апаратури люмінесцентних ламп у кабінеті фізики не повинен перевищувати 40 дБ, згідно з ГОСТ 16809-88Е "Аппараты  пускорегулирующие для разрядных ламп. Общие технические требования".

3.2.5.  Заміну ламп світильників необхідно проводити, не чекаючи оста­точного виходу їх із ладу згідно з графіком, який враховує гарантований термін служби ламп (для ламп розжарювання - 1000 годин, для люмінесцен­тних 2500—3000 годин експлуатації). Замінює лампи й очищає світильники електрик школи. Світильники очищують не рідше як один раз на три місяці. Залучати учнів до очищення світильників не дозволяється.

3.3. Опалення. Вентиляція.

3.3.1.  Кабінет (лабораторія) фізики (астрономії) забезпечується опа­ленням і припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование" з таким розрахунком, щоб у приміщеннях підтримувалися температура в межах 17-20 °С і відносна воло­гість повітря 40—60 %.

3.3.2.  Для забезпечення нормального повітряно-теплового режиму за­бороняється обклеювати і забивати фрамуги й кватирки. Відчинення фрамуг (кватирок) має здійснюватися механічними приводами, які розміщують на висоті, зручній для керування з підлоги.

3.4. Електрична мережа.

3.4.1.  Будова електричної мережі кабінету (лабораторії) фізики повин­на відповідати вимогам НАОП 9.2.30-1.07-79 "Правила по технике  электробезопасности при проведений занятий в учебных классах (кабинетах) общеобразовательных школ и практики учащихся на промышленных объектах". Не дозволяється подавати на робочі столи учнів напругу понад 42 В змінно­го і понад 110В постійного струму.

3.4.2.  За "Правилами устройства электроустановок" (ПУЗ) кабінет фі­зики належить до групи приміщень з підвищеною небезпекою. Електрооб­ладнання кабінету з напругою живлення понад 42 В змінного струму і понад 110 В постійного струму заземлюють згідно з ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ  Электробезопасность. Защитное заземление, зануление".

Електророзетки не дозволяється розміщувати в безпосередній близько­сті від стояків водопровідних і опалювальних, систем, радіаторів і раковин.

3.4.3. Стан заземлення та ізоляції електричних мереж електроприладів і електрообладнання відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів" щороку перевіряють електроте­хнічні лабораторії, що зареєстровані в органах Держстандарту і Держнаглядохоронпраці.

3.4.4. Для забезпечення електробезпеки в електромережах кабінету фі­зики необхідно застосовувати їх електричне розділення. Розділення елект­ричної мережі на окремі дільниці, які електрично не зв'язані між собою, ви­конують за допомогою роздільного трансформатора.

3.4.5. Струмопровідні частини зборок і щитів, що установлені в кабіне­ті (лабораторії) фізики і доступні для учнів, надійно закривають захисними засобами (кожухами) Не дозволяється використовувати обладнання, прила­ди, проводи і кабелі з накритими струмопровідними частинами.

3.4.6.  Радіатори і трубопроводи опалювальної, каналізаційної та водо­провідної систем обладнують огорожами, які виготовляються з ізоляційних матеріалів.

3.4.7.   Прокладання, закріплення, ремонт і приєднання проводів до споживачів і мережі виконують тільки за знятої напруги. У місцях, де мож­ливе механічне пошкодження проводів, кабелів, їх додатково захищають діелектричними засобами.

3.4.8.  Щоб уникнути ураження електричним струмом у разі доторку­вання до патрона, гвинтову металеву гільзу патрона з'єднують з нульовим, а не фазовим проводом, а однополюсні вимикачі, запобіжники встановлюють лише в розрив кола фазового проводу.

3.4.9 Трипровідну електричну мережу підводять до електрощита керу­вання, розміщеного в класі (лабораторії) на стіні ліворуч від класної дошки. Електричний щит керування оснащують кнопкою аварійного вимикання.

3.4.10. З електрощита керування лінію однофазного струму підводять через захисновимикаючий пристрій шкільний (ЗВПШ) до демонстраційного стола і пульта керування комплексом апаратури електропостачання. У цьому разі запобіжники і вимикачі ставлять тільки в коло фазового проводу.

3.4.11.  Обладнання вмикають послідовно від спільного вимикача до вимикачів кіл, що розгалужуються; останні в цьому разі повинні бути вимк­нені. Вимикають обладнання у зворотному порядку.

3.4.12. Не дозволяється використовувати нестандартні запобіжники. На запобіжниках повинен зазначатися номінальний струм плавкої вставки. Не дозволяється застосовувати в електроприймачах запобіжники, через які мо­же проходити струм, що перевищує номінальний більш як на 25 %.

3.4.13.  Пробкові запобіжники вставляють так, щоб у разі вийнятих пробок гвинтові гільзи запобіжників не були під напругою. Під час заміни запобіжників під напругою треба користуватися захисними засобами: ізолю­вальними кліщами, діелектричними рукавицями, окулярами, килимками. Перегорілий запобіжник замінюють іншим такого самого типу.

3.4.14. Якщо помічено несправності в електромережі кабінету фізики, в тому числі і вихід з ладу електроламп, необхідно повідомити електрика або відповідального за електрогосподарство навчального закладу.

Примітка: У тих навчальних закладах, у штаті яких не передбачена посада електрика, районним (міським) відділом освіти призначається особа, відповідальна за електрогосподарство навчального закладу або групи навчальних закладів.

Дозволяється передавати обслуговування електроустановок навчаль­них закладів за договором спеціалізованій організації.

3.4.16. Металеві труби водопровідної та електричної мереж періодично фарбують масляною фарбою, щоб уберегти їх від корозії.

3.5. Пожежна безпека.

3.5.1.  Протипожежний захист кабінету (лабораторії) фізики повинен відповідати вимогам ДНДОП 001-1.0.1-95 "Правила пожежної безпеки в Україні".

3.5.2.  У кабінеті (лабораторії) фізики повинні бути у справному стані первинні засоби пожежегасіння, а саме:

- вогнегасники пінні, вуглекислотні або порошкові, розміщені безпосередньо в кабінеті (лабораторії) фізики і лаборантській;

- ящик або відро з піском (об'ємом близько 0.01 м) та совком;

- покривала з вогнетривкого матеріалу. До них обов'язково необхідно забезпечити вільний доступ.

3.5.3. Загорання в кабінеті (лабораторії) фізики у випадку пожежі необ­хідно відразу ліквідувати. Для цього необхідно:

- повідомити пожежну охорону (тел. 01);

- вжити заходів щодо евакуації людей, з приміщення;

- вимкнути електромережу.

Електропроводку під напругою необхідно гасити вогнетривким покри­валом, порошковими або вуглекислотними вогнегасниками, а знеструмлену електропроводку можна гасити піском, водою або будь-якими наявними вогнегасниками.

         Загорання у витяжній шафі ліквідується вогнегасником після вимкнен­ня вентилятора.

^ 4. Вимоги безпеки під час проведення занять у кабінеті фізики 

4.1. Вимоги безпеки під час роботи з проекційною апаратурою.

4.1.1.  Дозволяється демонструвати навчальні фільми на вузькоплівко­вій апаратурі з негорючою плівкою безпосередньо в кабінеті фізики за умов, якщо:

  • - забезпечено вихід з кабінету в коридор або на сходовий майданчик;

  • - проходи до дверей між рядами лабораторних столів не захаращені:

  • - у лабораторії присутні учні тільки одного класу;

  • - електропроводка в кабінеті стаціонарна і виконана відповідно до ви­мог ПУЗ;

  • - виконується інструкція з експлуатації кіноустановки.

4.1.2.  Проекційна апаратура повинна бути заземлена за схемами, вмі­щеними в технічних описах та інструкціях, що додаються до апаратів

4.1.3.  Екран слід закріплювати по центру передньої стіни кабінету (ла­бораторії) так, щоб його нижній край був на відстані не менш як 1,2 м від підлоги. Не дозволяється використовувати саморобні екрани, що просвічую­ться.

4.1.4.  Перед вмиканням проекційного апарата в мережу необхідно пе­реконатися, що його робоча напруга відповідає напрузі мережі.

4.2.  Вимоги безпеки під час підготовки і проведення демонстраційних дослідів.

4.2.1.  Учитель фізики готує і проводить демонстраційні досліди, обо­в'язково дотримуючись цих Правил.

4.2.2. Під час роботи зі скляними приладами необхідно:

- користуватися скляними трубками, що мають оплавлені краї, підби­рати для з'єднування гумові й скляні трубки однакових діаметрів, а кінці змочувати водою, гліцерином або змащувати вазеліном;

- використовувати скляний посуд без тріщин;

- не допускати різких змін температури і механічних ударів;

- бути обережними, вставляючи корки в скляні трубки або виймаючи їх;

- отвір пробірки або шийку колби під час нагрівання в них рідин спря­мовувати в бік від себе і учнів.

4.2.3.  Під час роботи, якщо є ймовірність розривання посудини внаслі­док нагрівання, нагнітання або відкачування повітря, на демонстраційному столі з боку учнів установлюють захисний екран, а вчитель користується захисними окулярами. Якщо посудина розірветься, не дозволяється приби­рати осколки скла незахищеними руками. Для цього користуються щіткою й совком. Аналогічно прибирають залізні ошурки, що використовуються для спостереження силових ліній магнітних полів.

Не дозволяється закривати посудину з гарячою рідиною притертою пробкою доти, доки вона не охолоне; брати прилади з гарячою рідиною не­захищеними руками.

4.2.4.  У кабінеті фізики Типовими переліками передбачено викорис­тання батарей лужних акумуляторів, які експлуатують, переносять і перево­зять згідно з інструкцією заводу-виробника.

4.2.5.  Акумулятори закривають у шафі з витяжним пристроєм або в окремому приміщенні, що добре провітрюється.

4.2.6.  Температура зовнішніх елементів конструкцій виробів, що нагрі­ваються в процесі експлуатації, не повинна перевищувати 45°С. Якщо тем­пература нагрівання»зовнішніх елементів виробу понад 45 'С, на видному місці цього виробу наносять попереджувальний напис: "Бережись опіку!".

4.2.7.  Не дозволяється користуватися бензином як пальним для спирті­вок.

4.2.8.  Не дозволяється застосовувати пароутворювачі металеві, лампи лабораторні бензинові, прилад для визначення коефіцієнта лінійного розши­рення металів (з металевими трубками, що нагріваються парою).

4.2.9.  Не можна перевищувати межі допустимих частот обертання на відцентровій машині, універсальному електродвигуні, обертовому диску, що зазначені в технічних описах. Під час демонстрацій необхідно стежити за справністю всіх кріплень у цих приладах. Щоб запобігти травмуванню дета­лями, які відлетіли, перед учнями необхідно встановити захисний екран.

4.2.10.  Не дозволяється користуватися пилососом та іншими повітро-дувами під час проведення демонстраційних дослідів з приладом з механіки на повітряній подушці, якщо перевищується рівень фонового шуму 50 дБ, установлений ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности".

4.2.11. Для постановки всіх видів фізичного експерименту слід викори­стовувати технічні засоби навчання, наведені в Типових переліках.

4.2.12.  Для вимірювання напруги і сили струму вимірювальні приїзди треба з'єднувати провідниками з надійною ізоляцією, що мають одно -, дво­полюсні вилки. Приєднувати вилки (щуп) до схеми потрібно однією рукою, а друга рука не повинна доторкуватися до шасі, корпусу приладу та інших електропровідних предметів. Особливо треба бути обережним під час робо­ти з друкованими схемами, для яких характерні малі відстані між сусідніми провідниками друкованої плати.

4.2.13. Під час налагодження та експлуатації осцилографів і телевізорів необхідно особливо обережно поводитися з електронно-променевою трубкою. Неприпустимі удари по трубці або потрапляння на неї розплавленого припою, бо від цього трубка може вибухнути.

4.2.14. Не дозволяється вмикати без завантаження випрямлячі (особли­во старі), в них електролітичні конденсатори фільтра помітно нагріваються, а іноді й вибухають.

4.2.15.  Не можна залишати без нагляду увімкнені електро - і радіопристрої і допускати до них сторонніх осіб.

4.2.16.  Під час експлуатації джерел високої напруги (електрофорна машина, перетворювачі типу "Розряд") потрібно додержуватися таких запо­біжних заходів.

       - не доторкуватися до деталей і провідників руками або струмопровідними предметами (матеріалами);

       -  переміщувати високовольтні з'єднувальні провідники або електроди кулькового розрядника за допомогою ізолюючої ручки (можна скористатися чистою сухою скляною трубкою);

       - після вимикання необхідно розрядити конденсатори, з'єднавши їх ви­води розрядником або гнучким ізольованим проводом.

4.2.17.   Не дозволяється експлуатувати дугову або ртутно-кварцову лампу без кожуха. Для спостереження за запалюванням цих ламп через оглядове вікно кожуха вчитель повинен користуватися захисними окуляра­ми.

4.2.18.  Не дозволяється використовувати не розжарювані трубки: рент­генівські, для відхилення катодних променів, вакуумні із зіркою, вакуумні з млиночком тощо.

4.2.19.  Не допускається пряме потрапляння в очі вчителя та учнів світ­ла від електричної дуги проекційних апаратів, стробоскопа або лазера.

4.2.20.  Не дозволяється експлуатувати лазер без захисного заземлення, обмеження екраном поширення променя вздовж демонстраційного стола. Не дозволяється переміщувати лазер вздовж оптичної лави та робити будь-які регулювання, якщо знята верхня частина корпусу.

4.3. Вимоги безпеки під час підготовки і проведення лабораторних та практичних робіт.

4.3.1.  Усі положення щодо захисту від механічних, теплових та інших травмуючи факторів, що викладені в підрозділі 5.2, поширюються на під­готовку й проведення лабораторних і практичних робіт.

4.3.2. Під час виконання робіт на встановлення теплового балансу воду треба нагрівати не вище 70° С.

4.3.3. Під час виконання лабораторних і практичних робіт учням не до­зволяється користуватися приладами з написами на їх панелях (корпусі) "Тільки для проведення дослідів учителем".

4.3.4.  Навчальні прилади й вироби, призначені для лабораторних і пра­ктичних робіт учнів, за способом захисту людини від ураження електричним струмом відповідно до ГОСТ 12.2.007.0-75 "ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности" повинні задовольняти вимоги II класу (мати подвійну або посилену ізоляцію) або
III класу (приєднуватися безпосередньо до джерел живлення з напругою, не вищою за 42 В).

Примітка. До III класу належать вироби, призначені, для приєднуван­ня безпосередньо до джерела живлення з напругою, не вищою за 42 В, у якого за умови холостого ходу вона не перевищує 50 В. Якщо як джерело живлення використовують трансформатор або перетворювач, його вхідна й вихідна обмотки не повинні бути електрично зв'язані і між ними має бути подвійна або підсилена ізоляція.

^ 5. Правила, обов'язки та відповідальність посадових осіб 

5.1.  Відповідно до Закону України "Про охорону праці" і "Положення про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах" керівник навчального закладу:

      -  створює здорові й безпечні умови для проведення занять у кабінеті фізики;

      -  організовує навчання педагогічних, працівників з питань безпеки життєдіяльності з наступною перевіркою знань відповідно до чинних норма­тивних актів;

      - організовує роботу щодо розроблення інструкцій з безпеки для кабі­нетів (лабораторій) фізики відповідно до ДНАОП  "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", а також їх перегляд у міру потре­би, але не рідше одного разу на три роки."

5.2. ^ Завідувач кабінету (лабораторії) фізики:

     -   несе безпосередню відповідальність за безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інструментів, інвентарю тощо;

     - забороняє використання обладнання, не передбаченого Типовими пе­реліками;

     - відповідно до ДНАОП  "Типове положення про навчан­ня, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці" на по­чатку навчального року та до проведення лаборатирних і практичних робіт здійснює навчання та інструктажі учнів з охорони праці з реєстрацією в журналі обліку навчальних занять та журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці для учнів.

5.3. ^ Учитель фізики.

     -  відповідає за безпечне проведення навчально-виховного процесу, проводить вступний та цільові інструктажі учнів з охорони праці під час навчальних занять;

     - несе особисту відповідальність за збереження життя і здоров'я учнів під час навчально-виховного процесу;

     - повідомляє керівника навчального закладу про кожний нещасний ви­падок, організовує надання першої допомоги потерпілому, а в разі необхід­ності - спеціалізованої медичної допомоги;

    -  організовує евакуацію учнів з приміщення в разі пожежі та інших аварійних ситуацій.

5.4.  Лаборант, який працює під керівництвом завідувача кабінету (учителя фізики), стежить за додержанням учнями правил безпеки і гігієни праці та відповідає за:

     -  зберігання та експлуатацію обладнання, підготовку його до лабора­торних і практичних робіт, демонстраційних дослідів;

     -  профілактичне обслуговування (видалення вологи і витирання пилу, змащування окремих деталей тощо) приладів та апаратури, пристроїв і при­ладдя;

     - наявність засобів надання першої допомоги і протипожежного інвен­тарю.

    1. .Завідувачі кабінетів, учителі фізики, керівники гуртків один раз на три роки проходять навчання на курсах підвищення кваліфікації з безпеки життєдіяльності з наступною атестацією і присвоєнням кваліфікаційної гру­пи з електробезпеки не нижче III, а лаборантів - І, згідно з ДНАОП "Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань пра­цівників з питань охорони праці".

Звертаємо увагу, на обов'язкове виконання вимог наказу Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 № 304 "Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 року за № 806/12680. Згідно з цим наказом здійснюються такі інструктажі:


- первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності в кабінеті фізики, який проводяться на першому уроці навчального року. Запис про проведення цього інструктажу робиться в окремому журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності; у класному журналі не реєструється;


- первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності перед початком кожної лабораторної роботи, роботи фізичного практикуму, який реєструється на сторінці предмета класного журналу в графі «Зміст уроку», де робиться запис: «Інструктаж з БЖД» (без зазначення номера інструкції);


- позаплановий інструктаж із безпеки життєдіяльності у разі порушення учнями вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо. Реєстрація позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів;

- цільовий інструктаж із безпеки життєдіяльності з учнями у разі організації позанавчальних заходів (олімпіади, екскурсії). Реєстрація проведення цільового інструктажу здійснюється у журналі реєстрації інструктажів.

  1   2   3



Схожі:

Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії в загальноосвітніх закладах у 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії у 2011 2012 навчальному році Олександр Хоренко, методист навчально-методичного кабінету математики та фізики
Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії у 2011 – 2012 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії в загальноосвітніх закладах у 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо проведення Першого уроку в 2012 ­- 2013 навчальному році за темою: «Полтавщина мій рідний край»
Методичні рекомендації Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з фізики та астрономії у 2012-2013 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії в загальноосвітніх закладах у 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення інформатики у 2012-2013 навчальному році у загальноосвітніх навчальних закладах

Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії в загальноосвітніх закладах у 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення інформатики у 2012-2013 навчальному році у загальноосвітніх навчальних закладах

Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії в загальноосвітніх закладах у 2012-2013 навчальному році iconПогоджен о Завідуючий рмк відділу освіти Котелевської райдержадміністрації Н. В. Сахно
Про вивчення інформатики у 2011/12 навчальному році (Методичні рекомендації щодо вивчення інформатики у 2012-2013 навчальному році...
Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії в загальноосвітніх закладах у 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/2012 навчальному році К. В. Таранік-Ткачук, головний спеціаліст департаменту
Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/2012 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії в загальноосвітніх закладах у 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/2012 навчальному році К. В. Таранік-Ткачук, головний спеціаліст департаменту
Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/2012 навчальному році
Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії в загальноосвітніх закладах у 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивченння фізики та астрономії у 2012-2013 навчальному році
Нова структура фізичної освіти передбачає вивчення в 7-9 класах основної школи закінченого курсу фізики, що включає всі елементи...
Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії в загальноосвітніх закладах у 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення російської мови у 2013/2014 навчальному році. Російська мова
Організація навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням російською та іншими мовами національних меншин...
Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії в загальноосвітніх закладах у 2012-2013 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення географії в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011-2012 навчальному році
Вивчення географії у 2011-2012 навчальному році буде здійснюватись в основній школі за збірниками програм за якими працювали вчителі...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи