Предмет кримінально-процесуального права icon

Предмет кримінально-процесуального права




НазваПредмет кримінально-процесуального права
Сторінка2/27
Дата конвертації01.04.2013
Розмір3.83 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27
Процесуальна форма.

Кримінальний процес відбувається у певному порядку. Порядок здійснення кримінально – процесуальної діяльності, закріплений у законодавчих актах, є процесуальною формою. Важливу рису процесуальної форми складає система вимог, закріплених нормами кримінально-процесуального права. Ця система передбачає наявність у своєму складі правил, які визначають коло і порядок діяльності всіх без винятку осіб, які приймають участь у процесі, послідовність, зміст і характер всіх їх дій, а також відповідальність за невиконання всіх цих дій. Крім того, кримінально-процесуальний закон встановлює: а) форми участі в кримінальному судочинстві зацікавлених у результатах справи осіб (наприклад, можливість написати обвинуваченим свої показання власноручно з обов'язковою відміткою про це в протоколі - ст. 146 КПК); б) вимоги мотивування і оформлення відповідним документом рішень, що приймаються органами дізнання, попереднього слідства та судом (наприклад, правило про обов'язкове мотивування вироку суду - ч.1 ст.327 КПК); в) обов'язковість ведення протоколу при провадженні слідчих дій чи на протязі всього судового розгляду справи, причому не тільки із вказівкою назви, але і з відображенням змісту цих дій (наприклад, допит експерта в суді передбачає занесення до протоколу питань, поставлених йому, та суті його відповідей на ці питання - ч.3 ст. 311 КПК); г) підстави і порядок прийняття і відміни рішень органами і посадовими особами, які ведуть процес (наприклад, правило про те, що у випадку коли справа порушена без законних підстав, то прокурор закриває її, а коли в цій справі ще не провадилося слідчих дій, скасовує постанову про порушення справи - ч.3 ст. 100 КПК); д) і т.д. Особливе місце в структурі кримінально-процесуальної форми посідає складання процесуальних документів. Процесуальні акти, належно письмово оформлені, складають, так би мовити, матеріалізовану частину процесуальної форми, найбільш видиму її сторону. Правильно оформлені процесуальні документи і процесуальна форма в цілому забезпечують встановлення істини в справі, сприяють зміцненню режиму законності, захисту прав і свобод громадян. Підсумовуючи викладене, кримінально-процесуальну форму можна визначити як регламентовані кримінально-процесуальним правом систему і структуру кримінально-процесуальних інститутів і правил, процедуру і послідовність стадій кримінального процесу, умови способи і строки проведення процесуальних дій, безпосередньо чи опосередковано пов'язаних із збиранням і дослідженням доказів на попередньому слідстві і в судовому розгляді, їх закріпленням в правових актах, а також порядок прийняття і оформлення рішень по окремих питаннях і по справі в цілому.


  1. Процесуальні гарантії.

Для досягнення завдань кримінального процесу існують певні заходи, які називаються процесуальними гарантіями. Належать: процесуальна форма, принципи кримінального процесу, права та обов’язки суб’єктів крим. – проц. діяльності, заходи процесуального примусу.

Кримінальний процес відбувається у певному порядку. Порядок здійснення крим. – процес. діяльності, закріплений у законодавчих актах, є процесуальною формою. Важливу рису процесуальної форми складає система вимог, закріплених нормами крим. - процес. права. Ця система передбачає наявність у своєму складі правил, які визначають коло і порядок діяльності всіх без винятку осіб, які приймають участь у процесі, послідовність, зміст і характер всіх їх дій, а також відповідальність за невиконання всіх цих дій. Заходи процесуального примусу – це заходи, які застосовуються державою до певного кола учасників процесу з метою виконання їх обов’язків (з’являтися за викликом до суду, свідок не може відмовитись від дачі показань та повинен казати тільки правду). Направлені на забезпечення обов’язку учасників процесу (обвинувачення, потерпілий, свідки, перекладач, представник; до прокурора, слідчих, суддів – не застосовується). Допоміжні заходи є суворіші і застосовуються до свідків: припис, підписка про невиїзд (особиста та громадська порука), нагляд командира військової частини, нагляд за неповнолітнім, застава. Принципи кримінального процесу — це закріплені у законі визначальні фундаментальні положення щодо закономірностей і найбільш суттєвих властивостей кримінального процесу, які обумовлюють їх значення як засобу для захисту прав та свобод людини і громадянина, а також для врегулювання діяльності органів та посадових осіб, що ведуть процес. Значення принципів як норм вищого ступеня нормативності полягає, по-перше, в тому, що кожне рішення правозастосувальника, яке приймається з порушенням їх вимог, підлягає скасуванню, а одержана інформація не має доказового значення; по-друге, принципи сприяють правильному тлумаченню звичайних правових норм; по-третє, будучи своєрідними ціннісними орієнтирами, принципи використовуються у разі правозастосування за аналогією, вносять впорядкованість при субсидіарному застосуванні права. Особливими якостями кримінально-процесуальних гарантій володіють відповідні до процесуальних прав учасників кримінального процесу сформульовані в законі обов’язки суду, прокурора, слідчого, особи, яка провадить дізнання. ЦІ обов’язки закріплені у статті 53 КПК, де сказано, що суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов’язані роз’яснити особам, що приймають участь у справі, їх права і забезпечити можливість здійснення цих прав. У згаданому обов’язку вказаних органів найбільш повно проявляється перенесення центру ваги із проголошення на забезпечення фактичного користування правами, які надано особі в кримінальному судочинстві.


  1. Поняття принципів кримінального процесу.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. Принципи кримінального процесу — це закріплені в законі основоположні ідеї, засади, найзагальніші положення, що визначають сутність, зміст і направленість діяльності суб'єктів процесу, спосіб і процесуальну форму їх діяльності та здійснення правосуддя, створюють систему гарантій встановлення істини, захисту прав і свобод людини та забезпечення справедливості правосуддя, засади, від яких не відступають, а їх порушення веде до скасування вироку та інших прийнятих за таких умов рішень у справі. Значення принципів кримінального процесу полягає в тому, що вони: • є першоджерелом і становлять основу окремих інститутів кримінально-процесуального права; • являють собою суттєві гарантії правосуддя, забезпечення прав і свобод людини, законних інтересів фізичних і юридичних осіб; • синхронізують всю систему процесуальних норм і забезпечують узгодженість крим. – проц. інститутів та єдність проц. форми; • дають юридичну базу для тлумачення конкретних крим. – проц. норм та вирішення суперечливих питань, "сприяють правильному пізнанню та застосуванню норм права"; • служать основою й вихідним положенням для вдосконалення окремих крим. – проц. інститутів і правових норм, розвитку проц. форми й проц. гарантій правосуддя. Традиційно всі принципи кримінального процесу поділяють на конституційні (закріплені в КУ) та інші (суто крим.-проц.).



  1. Система принципів кримінального процесу.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. Принципи кримінального процесу — це закріплені в законі основоположні ідеї, засади, найзагальніші положення, що визначають сутність, зміст і направленість діяльності суб'єктів процесу, спосіб і процесуальну форму їх діяльності та здійснення правосуддя, створюють систему гарантій встановлення істини, захисту прав і свобод людини та забезпечення справедливості правосуддя, засади, від яких не відступають, а їх порушення веде до скасування вироку та інших прийнятих за таких умов рішень у справі. Конституційні принципи крим. процесу – це закріплені у КУ положення, спрямовані на захист конституційних прав та свобод громадян, які вступають у крим. – процесуальні правовідносини. (Пр. законності; пр. рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; пр. презумпції невинуватості; пр. змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; пр. підтримання державного обвинувачення в суді прокурором та принцип публічності; пр. забезпеченості підозрюваному, обвинуваченому та підсудному права на захист; пр. гласності судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; пр. забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду; пр. обов’язковості рішень суду; пр. здійснення правосуддя виключно судами; пр. участі народу у здійсненні правосуддя; пр. колегіального і одноособового розгляду крим. справ; пр. незалежності суддів та їх підкорення тільки законові; пр. державної мови судочинства; пр. невід’ємного права людини на життя та на повагу його гідності; пр. права людини на свободу та особисту недоторканість; пр. права людини на недоторканість житла, таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та ін. кореспонденції, особистого та сімейного життя). Спеціальні принципи крим. процесу – це закріплені у нормах крим. – проц. закону положення, метою яких є єдиний порядок проведення крим. процесу та захист прав та законних інтересів громадян, які залучені до крим. – процесуальної діяльності. (Пр. з’ясування істини; пр. диспозитивності; пр. забезпечення всім учасникам крим. процесу охорони їм прав та законних інтересів; пр. вільної оцінки доказів; пр. безпосередності, усності та безперервності судового процесу в крим. справах; пр. незмінності складу суду при розгляді крим. справи; пр. недостимості повторної участі судді у розгляді справи; пр. законності та обґрунтованості вироків по крим. справах; пр. обов’язковості ведення протоколів; пр. обов’язкового прийняття заяв про злочини; пр. недопустимості розголошення данних досудового розслідування; пр. здійснення прокурорського нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства та при виконанні судових рішень по крим. справах).


  1. Характеристика конституційних принципів кримінального процесу.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. Конституційні принципи крим. процесу – це закріплені у КУ положення, спрямовані на захист конституційних прав та свобод громадян, які вступають у крим. – процесуальні правовідносини. Традиційно всі принципи кримінального процесу поділяють на конституційні (закріплені в КУ) та спеціальні (суто крим.-проц.). (Пр. законності - передбачає здійснення правосуддя тільки згідно з нормами КУ, КПКУ та інших нормативних актів, що врегульовують крим. – проц. діяльність; пр. рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом - означає, що всі особи, які вступають у крим. – проц. правовідносини, є рівними незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови спілкування та інших ознак; пр. презумпції невинуватості - передбачає, що 1) особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана крим. покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; 2) ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; 3) обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; 4) усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь; пр. змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - гарантує прокурору, підсудному, його захиснику чи законному представнику, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу та їх представникам рівні права та свободи; пр. підтримання державного обвинувачення в суді прокурором та принцип публічності - передбачають, що органи дізнання та слідства, прокуратура, суд в інтересах всього сусп-ва та держави повинні, в межах своєї компетенції, виявити та розкрити злочин, притягти до відповідальності винних осіб та покарати їх; пр. забезпеченості підозрюваному, обвинуваченому та підсудному права на захист - закладає необхідні умови для виконання суб’єктами крим. процесу своїх обов’язків та можливості використання ним своїх прав, для чого покладає на суд, прокурора, слідчого, особу, яка провадить дізнання, обов’язок роз’яснити сторонам у процесі їхні права і обов’язки та забезпечити можливість їх здійснення; пр. гласності судового процесу та його повне фіксування технічними засобами - гарантує відкритий розгляд справ в усіх судах та публічне проголошення вироків. Цей принцип діє лише на судових стадіях крим. процесу і має певні вийнятки. Закритий судовий розгляд крим. справи допускається, коли 1) гласність судового процесу суперечить інтересам охорони державної таємниці; 2) розглядаються справи про злочини осіб, які не досягли 16р.; 3) розглядаються справи про статеві злочини; 4) метою є запобігання розголошення відомостей про інтимні сторонни життя осіб, які беруть участь у справі; 5) цього потребують інтереси безпеки осіб, узятих під захист. Повне фіксувавання судового процесу з допомогою звукозаписувальної апаратури чи інших технічних засобів відбувається на вимогу хоча б одного учасника судового процесу або за ініціативою суду; пр. забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду - затверджує право учасників крим. процесу в зазначених крим. – проц. законом випадках можливість оскаржити вирок, постанову або ухвалу суду в апеляційному або касаційному порядку. Декілька ступенів перевірки підвищують рівень законності, обґрунтованості та об’єктивності судових рішень.; пр. обов’язковості рішень суду; пр. здійснення правосуддя виключно судами; пр. участі народу у здійсненні правосуддя; пр. колегіального і одноособового розгляду крим. справ; пр. незалежності суддів та їх підкорення тільки законові; пр. державної мови судочинства; пр. невід’ємного права людини на життя та на повагу його гідності; пр. права людини на свободу та особисту недоторканість; пр. права людини на недоторканість житла, таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та ін. кореспонденції, особистого та сімейного життя).


  1. Принцип законності в кримінальному процесі.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. Принцип законності (ст. 129 КУ, ст.ст. 5,15 КПКУ) передбачає здійснення правосуддя тільки згідно з нормами КУ, КПКУ та інших нормативних актів, що врегульовують крим. – проц. діяльність. Стаття 5. Недопустимість притягнення як обвинуваченого інакше ніж на підставах і в порядку, встановлених законом. Ніхто не може бути притягнутий як обвинувачений інакше ніж на підставах і в порядку, встановлених законом. Стаття 15. Здійснення правосуддя тільки судом. Правосуддя в кримінальних справах здійснюється тільки судом. Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду й відповідно до закону.


  1. Принцип рівності всіх учасників кримінального процесу перед законом і судом.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст.ст. 21, 24, 26, 129 КУ, ст. 16 КПКУ) означає, що всі особи, які вступають у крим. – проц. правовідносини, є рівними незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови спілкування та інших ознак. Стаття 16. Здійснення правосуддя на засадах рівності громадян перед законом і судом. Правосуддя в кримінальних справах здійснюється на засадах рівності громадян перед законом і судом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.


  1. Принцип забезпечення доведеності вини в кримінальному процесі.

Допустимість притягнення до кримінальної відповідальності лише за умови доведеності вини – основний принцип кримінального процесу, згідно з яким притягнення особи як обвинуваченого, винесення обвинувального вироку суду, затримання, арешт та застосування інших запобіжних заходів допускається лише за наявності беззаперечних доказів винного вчинення особою кримінально-караного діяння. Згідно зі ст. 131 КПК України постанова про притягнення особи як обвинуваченого виноситься за наявності достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину певною особою. Згідно з п. 2 ст. 2 КК України "особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду відповідно до закону".У ст. 327 КПК України зазначається, що обвинувальний вирок суду виноситься лише за умов, якщо винуватість підсудного у вчиненні злочину доказана. Обвинувальний висновок не може ґрунтуватись на припущеннях. Зауважимо, що всі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого. І тому при недостатності доказів, відсутності такої системи достовірних доказів, які б без будь-яких сумнівів підтверджували винуватість обвинуваченого – судом має бути постановлений оправдувальний вирок, а слідчим справа закрита. Безумовною підставою притягнення особи при здійсненні кримінального процесу до будь-якої відповідальності є наявність системи беззаперечних, безсумнівних, достовірних та неспростованих доказів вини обвинуваченого у вчиненні злочину.


  1. Принцип поваги до гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне життя в кримінальному процесі.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст. ст. 27, 28 КУ) забезпечує державний захист життя людини та заначає, що метою покарання не може бути завдання людині фізичних або моральних страждань, пов’язаних із жорстоким, нелюдським або таким, що принижує її гідність, поводженням. У відповідності з КУ кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдсь­кому або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених КУ. З метою запобігання розголо­шенню відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі, допускається закритий судовий розгляд. Обшук особи, а також її освідування, коли воно пов'язане з необхідністю оголювати освідувану особу, може проводити тільки слідчий тієї ж статі, що й обшукуваний чи освідуваний, у присутності понятих цієї ж статі. При освідуванні не допускаються дії, які принижують гідність освідуваної особи або небезпечні для її здоров'я. Відтворення обстановки та обставин події допускаються лише за умови, що виконувані при цьому дії не принижують гідності осіб, які беруть у них участь, і не є небезпечними для їх здоров'я (ч. 2 ст. 194 КПК). Під час обшуку або виїмки слідчий має вжити заходи для того, щоб не були розголошені виявлені при цьому обставини особистого життя обшукуваного та інших осіб, які проживають або тимчасово перебувають у цьому приміщенні [2, ст.185] .



  1. Принцип прав людини на свободу та особисту недоторканість в кримінальному процесі.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст. 29 КУ, ст. 14 КПКУ) передбачає: 1) ніхто не може бути заарештований чи триматися під вартою інакше як за вмотивованою постановою суддів; 2) на прокурора покладений обов’язок попереджувати та усувати випадки незаконного тримання особи під вартою; 3) кожна затримана особа має право оскаржити до суду своє затримання; 4) кожна затримана особа має право знати мотиви свого арешту чи затримання; 5) кожна затримана або заарештована особа має право негайно повідомити своїх родичів; 6) у разі нагальної необхідності запобігти злочинові або його припинити особа може бути тимчасово затримана на строк не більше 72годин. Означає, що ніхто не може бути засуджений до позбавлен­ня волі, заарештований, затриманий за підозрою у вчи­ненні злочину, підданий особистому обшуку, освідуванню, судовій експертизі, примусовому приводу інакше, як на підставі і в порядку, передбачених законом. Прокурор повинен негайно звільнити кожного, хто незаконно поз­бавлений волі або утримується під вартою понад строк, передбачений законом чи судовим вироком. Конституція України передбачає, що кожна люди­на має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тіль­ки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його пе­репинити уповноважені на те законом органи можуть за­стосовувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обгрунтованість якого протягом 72 го­дин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом 72 годин з моменту затри­мання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою. Кожному заарештованому чи затри­маному має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права й надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника. Кож­ний затриманий має право в будь-який час оскаржити в суді своє затримання. Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.


  1. Принцип недоторканності житла в кримінальному процесі.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст. ст. 30, 31, 32 КУ, ст. 14-1 КПКУ) передбачає, що обшук, огляд та виїмка в житлі або в іншому володінні особи, накладення арешту на кореспонденцію та її виїмка в поштово – телеграфних установах, зняття інформації з каналів зв’язку та їх дослідження можливі лише за вмотивованим рішенням суду та у порядку, передбаченому крим. – проц. законом. Цей принцип також забороняє невиправдане використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. Однак у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей чи майна, безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, для запобігання злочинові, а також, коли іншими способами неможливо з’ясувати істину під час розслідування крим. справи, можливий інший порядок проведення зазначених слідчих дій. полягає в тому, що ніхто не має права без законної підстави увійти в житло проти волі осіб, які проживають у ньому. Обшук, виїмка, огляд приміщень у громадян можуть проводитися лише на підставах і в порядку, передбачених законом. Конституція України проголошує, що кожному гарантується недотор­канність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду та обшуку. Протягом 5 років після набуття чинності новою Конс­титуцією України зберігається існуючий порядок прове­дення огляду та обшуку житла або іншого володіння особи (п. 13 «Перехідних положень» Конституції).



  1. Принцип таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст. ст. 30, 31, 32 КУ, ст. 14-1 КПКУ) передбачає, що обшук, огляд та виїмка в житлі або в іншому володінні особи, накладення арешту на кореспонденцію та її виїмка в поштово – телеграфних установах, зняття інформації з каналів зв’язку та їх дослідження можливі лише за вмотивованим рішенням суду та у порядку, передбаченому крим. – проц. законом. Цей принцип також забороняє невиправдане використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. Однак у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей чи майна, безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, для запобігання злочинові, а також, коли іншими способами неможливо з’ясувати істину під час розслідування крим. справи, можливий інший порядок проведення зазначених слідчих дій. Винятки можуть бути вста­новлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими спосо­бами одержати інформацію неможливо. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень громадян, що переда­ються засобами зв'язку, карається виправними роботами на строк до 1 року або штрафом у розмірі від 25 до 35 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.



  1. Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому і підсудному права на захист в кримінальному процесі.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст. 16-1, 53 КПКУ) закладає необхідні умови для виконання суб’єктами крим. процесу своїх обов’язків та можливості використання ним своїх прав, для чого покладає на суд, прокурора, слідчого, особу, яка провадить дізнання, обов’язок роз’яснити сторонам у процесі їхні права і обов’язки та забезпечити можливість їх здійснення. В КУ говориться, що для забезпечення права на захист від обвинувачення в Україні діє адвокатура, підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист, забезпечення обвинуваченому права на захист є однією з основних засад судочинства. Суть цього принципу полягає в тому, що закон: а) наділяє згаданих учасників процесу такою сукупністю процесуальних прав, викорис­тання яких дає їм змогу особисто захищатися від підозри чи обвинувачення у вчиненні злочину, відстоювати свої законні інтереси (це можна назвати особистим захистом); б) надає згаданим особам право скористатися допомогою захисника, а в окремих випадках визнає обов'язковим призначення захисника за рахунок держави (це можна назвати професійним захистом). Конституція України пе­редбачає, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав; в) покладає на особу, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, суддю і суд обов'язок до першого допиту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного роз'яс­нити їм право мати захисника та інші права, а також надати їм можливість захищатися встановленими законом засобами від підозри чи обвинувачення та забезпечити охорону їх особистих і майнових прав. (Це можна назвати посадовим, або офіційним, захистом).


  1. Принцип презумпції невинуватості в кримінальному процесі.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст.ст. 62, 129 КУ, ст. 22 КПКУ) передбачає, що 1) особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана крим. покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; 2) ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; 3) обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; 4) усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь; 5) обов'язок доказування винності обвинуваченого (маються на увазі також підозрюваний і підсудний) покладено на слідчого, прокурора, а в справах приватного обвинувачення — на потерпілого або його представника; 6) заборонено пере­кладати обов'язок доказування на обвинуваченого, дома­гатися його показань шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів; 7) недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину в юридичному відношенні означає його невинність і тягне за собою за­криття кримінальної справи на попередньому слідстві і постановлення виправдального вироку —в стадії судового розгляду; 8) факт притяг­нення особи до участі в справі як підозрюваної, обвинува­ченої, підсудної, обрання щодо неї запобіжного заходу не повинні розцінюватися як доказ її винності, як покарання винного; 8) до остаточного вирішення кримінальної спра­ви та офіційного визнання особи винною у вчиненні злочину з нею не можна поводитись як з винною, а також публічно, в засобах масової інформації та будь-яких офі­ційних документах твердити, що дана особа є злочинцем.


  1. Принцип здійснення правосуддя виключно судами.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст. 124 КУ, ст. 15 КПКУ) забезпечує здійснення правосуддя у крим. справах тільки судом. Створення надзвичайних та особливих суддів не допускається. Стаття 15. Здійснення правосуддя тільки судом. Правосуддя в кримінальних справах здійснюється тільки судом. Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду й відповідно до закону.


  1. Принцип незалежності і недоторканності суддів, їх підкорення лише закону.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст. ст. 126, 129 КУ, ст. 18 КПКУ) передбачає заборону впливати на суддю у будь – який спосіб, що гарантує вирішення крим. справ на основі закону. Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку су­дом. Судді обираються на посаду Верхов­ною Радою України безстроково, але перше призначення на посаду професійного судці строком на 5 років здійс­нюється Президентом України. На посаду суддя рекомендується кваліфікаційною комісією суддів, а подання про призначення судді на посаду або про звіль­нення з посади вноситься Вищою радою юстиції. Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати ін­шу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі: 1) закінчення строку, на який його призначено; 2) досягне Ішя 65 років; 3) не­можливості виконувати свої повноваження за станом здо­ров'я; 4) порушення вимог щодо несумісності; 5) пору­шення присяги; 6) набрання законної сили обвинуваль­ним вироком щодо нього; 7) припинення його громадян­ства; 8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; 9) подання заяви про відставку або про звіль­нення з посади за власним бажанням. За неповагу до суду і судді винні особи притягуються до юридичної відповідальності


  1. Принцип гласності судового процесу.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст. 129 КУ, ст. ст. 20, 87-1 КПКУ) гарантує відкритий розгляд справ в усіх судах та публічне проголошення вироків. Цей принцип діє лише на судових стадіях крим. процесу і має певні вийнятки. Закритий судовий розгляд крим. справи допускається, коли 1) гласність судового процесу суперечить інтересам охорони державної таємниці; 2) розглядаються справи про злочини осіб, які не досягли 16р.; 3) розглядаються справи про статеві злочини; 4) метою є запобігання розголошення відомостей про інтимні сторонни життя осіб, які беруть участь у справі; 5) цього потребують інтереси безпеки осіб, узятих під захист. Повне фіксувавання судового процесу з допомогою звукозаписувальної апаратури чи інших технічних засобів відбувається на вимогу хоча б одного учасника судового процесу або за ініціативою суду.


  1. Принцип змагальності та диспозитивності судового розгляду в кримінальному процесі.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст. 129 КПКУ, ст. 16-1 КПКУ) гарантує прокурору, підсудному, його захиснику чи законному представнику, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу та їх представникам рівні права та свободи. Стаття 16-1. Змагальність і диспозитивність. Розгляд справ у судах відбувається на засадах змагальності. При розгляді справи в суді функції обвинувачення, захисту і вирішення справи не можуть покладатися на один і той же орган чи на одну і ту ж особу. Державне обвинувачення в суді здійснює прокурор. У випадках,
передбачених цим Кодексом, обвинувачення здійснює потерпілий або його представник. Захист підсудного здійснює сам підсудний, його захисник або законний представник. Прокурор, підсудний, його захисник чи законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники беруть участь у судовому засіданні як сторони і
користуються рівними правами та свободою у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює
необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав. Функція розгляду справи покладається на суд.


  1. Державна мова судочинства.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст. 10 КУ, ст. 19 КПКУ) визнає українську мову державною мовою судочинства. Цей принцип передбачає: 1) дозволяється провадити судочинство мовою більшості населення даної місцевості; 2) послуги перекладача при здійсненні правосуддя є безкоштовними; 3) учасники крим. – проц. відносин, що не володіють мовою, якою провадиться судочинство, мають право робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усіма матеріалами справи, в т.ч. в перекладі, виступати в суді рідною мовою. Стаття 19. Мова, якою провадиться судочинство. Судочинство провадиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усіма матеріалами справи, виступати в суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчі і судові документи, відповідно до встановленого цим Кодексом порядку, вручаються обвинуваченому в перекладі на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє.


  1. Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень в кримінальному процесі.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст. ст. 125, 129 КУ, ст. 24 КПКУ) затверджує право учасників крим. процесу в зазначених крим. – проц. законом випадках можливість оскаржити вирок, постанову або ухвалу суду в апеляційному або касаційному порядку. Декілька ступенів перевірки підвищують рівень законності, обґрунтованості та об’єктивності судових рішень. Стаття 24. Нагляд вищестоящих судів за судовою діяльністю. Верховний Суд України здійснює нагляд за судовою діяльністю всіх судів України. Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські суди, військові суди регіонів і Військово-Морських Сил здійснюють відповідно нагляд за судовою діяльністю районних (міських), міжрайонних (окружних) судів даної області, міст Києва і Севастополя, військових судів гарнізонів.


  1. Принцип обов’язковості рішень суду в кримінальному процесі.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст. ст. 124, 129 КУ, ст. 403 КПКУ) гарантує виконання рішень суду всіма юридичним та фізичними особами на території У. З цим принципом тісно пов’язане поняття преюдиційності рішень суду, яке означає, беззаперечність фактів, викладених у вже прийнятих судових рішеннях, та їх наявну доведеність для наступних судових рішень. Стаття 403. Обов’язковість вироку, ухвали і постанови суду. Вирок, ухвала і постанова суду, що набрали законної сили, є обов’язковими для всіх державних і громадських підприємств, установ і організацій, посадових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території У.


  1. Принцип публічності в кримінальному процесі.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст.4 КПКУ) передбачають, що органи дізнання та слідства, прокуратура, суд в інтересах всього сусп-ва та держави повинні, в межах своєї компетенції, виявити та розкрити злочин, притягти до відповідальності винних осіб та покарати їх. Стаття 4. Обов'язок порушити кримінальну справу і розкрити злочин. Суд, прокурор, слідчий і орган дізнання зобов'язані в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання.


  1. Принцип забезпечення всім особам, які беруть участь у справі, права на захист законних інтересів.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст.ст. 53-1, 59, 63, 129 КУ, ст. 21 КПКУ) означає наявність у підозрюваної, обвинуваченої чи підсудної особи права на особистий, професійний та державний захист: 1) підозрюваний, обвинувачений, підсудний має певне коло прав, які можуть бути використані для захисту (ст. ст. 43, 43-1, 263 КПКУ); особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів; 2) кожен має право на правову допомогу; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав; для забезпечення права на захист від обвинувачення в У. діє адвокатура; 3) особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя і суд зобов’язані до першого допиту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного роз’яснити їм право мати захисника і скласти про це протокол, а також надати цим особам можливість захищатися встановленими законом засобами від пред’явленого обвинувачення; вживаються заходи по відшкодуванню шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями.


  1. Принцип безпосередності дослідження доказів.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст. ст. 67. 323 КПКУ) затверджує положення про те, що ніякі докази для суду, прокурора, слідчого і особи, яка провадить дізнання, не мають наперед встановленої сили. Зазначені особи повинні оцінювати докази, лише ґрунтуючись на законі та особистому переконанні, яке складається в процесі об’єктивного, всебічного та повного дослідження всіх обставин крим. справи. Стаття 67. Оцінка доказів. Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази для суду, прокурора, слідчого і особи, яка провадить дізнання, не мають наперед встановленої сили. Стаття 323. Законність і обгрунтованість вироку. Вирок суду повинен бути законних і обґрунтованим. Суд обгрутовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті на судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.


  1. Принцип усності судового розгляду.

Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст. 257 КПКУ) визначає певний порядок проведення судового процесу по крим. справах, який передбачає: 1) в суді першої інстанції повинні бути безпосередньо досліджені наявні в справі докази (допитані підсудні, потерпілі, свідки, оглянуті речові докази, оголошені документи ); 2) судовий процес відбувається шляхом усного спілкування між учасниками судових засідань, хоча весь хід процесу і фіксується протоколом судового засідання та іншим технічними засобами; 3) судові засідання повинні відбуватися безперервно, за винятком часу для відпочинку, до моменту постановлення та проголошення судового рішення. Стаття 257. Безпосередність, усність судового розгляду. Суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголости протоколи та інші документи. Судове засідання по кожній справі відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку.


  1. Поняття і класифікація суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27



Схожі:

Предмет кримінально-процесуального права iconЛекція №1 Тема Поняття, предмет, метод, система кримінально-виконавчого права. Поняття, предмет та методи кримінально-виконавчого права. Завдання кримінально-виконавчого права. Принципи кримінально
Кримінально-виконавче право відповідно закріплює основні положення політики держави у сфері виконання кримінальних покарань
Предмет кримінально-процесуального права iconМіністерство освіти І науки України міжнародний науково-технічний університет чернігівський інститут інформації, бізнесу І права Факультет лінгвістики І права Кафедра права України Реферат з дисципліни
Поняття кримінально-процесуального доказування та його значення. Предмет доказування
Предмет кримінально-процесуального права icon№ Поняття і суть кримінально-процесуального права та кримінального процессу
Тема № Поняття І суть кримінально-процесуального права та кримінального процессу
Предмет кримінально-процесуального права icon2. Джерела кримінально-виконавчого права
Поняття і значення принципів кримінально-виконавчого права. Кримінально-виконавча наука про систему і види принципів кримінально-виконавчого...
Предмет кримінально-процесуального права iconТема №1 поняття, предмет, принципи І джерела кримінально-виконавчого права
Які органи, що виконують покарання, не належать до кримінально-виконавчої системи?
Предмет кримінально-процесуального права icon1. Визначте відносини, які регулюються нормами конституційно-процесуального права
Визначте відносини, які становлять предмет регулювання конституційно-процесуального права
Предмет кримінально-процесуального права iconРішення по кримінальній справі; 2)галузь права (кримінально-процесуального), яке регулює цю діяльність
Конституція України є Основним Законом нашої держави. Останнім часом Верховна Рада України прийняла багато нових законів з різних...
Предмет кримінально-процесуального права iconЗміст
Тема 7 кримінально-виконавча політика І кримінально-виконавче право. Норми та джерела права. Кримінально-виконавчі правовідносини...
Предмет кримінально-процесуального права icon№7 заходи процесуального примусу (4 год.)
Заходи процесуального примусу за кримінально-процесуальним правом України, їх поняття і значення
Предмет кримінально-процесуального права iconМіністерство фінансів України український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі кафедра цивільних та кримінально-правових дисциплін
Поняття, предмет, завдання, принципи і система кримінального права. Наука кримінального права
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи