Предмет кримінально-процесуального права icon

Предмет кримінально-процесуального права




НазваПредмет кримінально-процесуального права
Сторінка4/27
Дата конвертації01.04.2013
Розмір3.83 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27
Обставини, які виключають можливість участі в справі судді.

^ Суб’єкти крим. – проц. діяльності – це юридичні та фізичні особи, які в результаті діяльності, спрямованої на виявлення і розкриття злочинів та покарання винних осіб, вступають між собою у врегульовані законодавчими нормами правовідносини. Необхідною умовою визання фізичної або юридичної особи суб’єктом крим. – проц. діяльності є наявність її правовідносин із державним органом, який провадить крим. процес. Тобто характерною ознакою крим. – проц. правовідносин є те, що однією із сторін завжди виступає державний орган або посадова особа, які ведуть крим. процес. Правовий статус суду та суддів закріплений у розділі 8 КУ, ст. 32 КПКУ, ЗУ «Про судоустрій У.», ЗУ «Про статус суддів”. Судді є посадовими особами, головним завданням яких є здійснення правосуддя в У. Стаття 54. Обставини, що виключають участь судді в розгляді справи. Суддя або народний засідатель не може брати участі в розгляді кримінальної справи: 1) якщо він є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем кого-небудь з них, а також родичем слідчого, особи, яка провадила дізнання, обвинувача або обвинуваченого; 2) якщо він брав участь у даній справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, особа, яка провадила дізнання, слідчий, обвинувач, захисник або представник інтересів потерпілого,
цивільного позивача або цивільного відповідача; 2-1) якщо він під час досудового розслідування справи вирішував питання щодо проведення обшуку, виїмки, огляду, обрання,
зміни чи скасування запобіжних заходів, продовження строків тримання під вартою, або розглядав скарги на затримання чи на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або закриття справи; 2-2) якщо він під час досудового розслідування справи розглядав питання про усунення захисника в порядку, передбаченому статтею 61-1 цього Кодексу; 3) якщо він особисто або його родичі заінтересовані в результатах справи; 4) при наявності інших обставин, які викликають сумнів в об'єктивності судді або народного засідателя. У складі суду, що розглядає кримінальну справу, не можуть бути особи, які є родичами між собою. Стаття 55. Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи. Суддя, який брав участь у розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в
апеляційному чи касаційному порядку, а так само брати участь в новому розгляді справи в суді першої інстанції в разі скасування вироку або ухвали про закриття справи, поставлених з його участю. Суддя, який брав участь у розгляді справи в апеляційному порядку, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої інстанції або в касаційному порядку, а так само в новому розгляді справи в касаційній інстанції після скасування ухвали, постановленої з його участю. Суддя, який брав участь у розгляді справи в касаційному порядку, не може брати участі в розгляді тієї ж справи в суді першої інстанції і в апеляційному порядку, а так само в повторному розгляді справи в касаційному порядку, якщо постанову (ухвалу), винесену з його участю, скасовано. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може братии участі в розгляді цієї справи в порядку виключного провадження.



  1. Обставини, які виключають можливість участі в справі прокурора.

Суб’єкти крим. – проц. діяльності – це юридичні та фізичні особи, які в результаті діяльності, спрямованої на виявлення і розкриття злочинів та покарання винних осіб, вступають між собою у врегульовані законодавчими нормами правовідносини. Необхідною умовою визання фізичної або юридичної особи суб’єктом крим. – проц. діяльності є наявність її правовідносин із державним органом, який провадить крим. процес. Тобто характерною ознакою крим. – проц. правовідносин є те, що однією із сторін завжди виступає державний орган або посадова особа, які ведуть крим. процес. Права та обов’язки прокурора в крим. судочинстві закріплені КУ, КПКУ, ЗУ «Про прокуратуру». Так само, як і щодо судді, так і щодо прокурора існує певний перелік обставин, які перешкоджають його участі у крим. судочинстві по конкретній крим. справі (ст. 58 КПКУ). Стаття 54. Обставини, що виключають участь судді в розгляді справи. Суддя або народний засідатель не може брати участі в розгляді кримінальної справи: 1) якщо він є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем кого-небудь з них, а також родичем слідчого, особи, яка провадила дізнання, обвинувача або обвинуваченого; 2) якщо він брав участь у даній справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, особа, яка провадила дізнання, слідчий, обвинувач, захисник або представник інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2-1) якщо він під час досудового розслідування справи вирішував питання щодо проведення обшуку, виїмки, огляду, обрання, зміни чи скасування запобіжних заходів, продовження строків тримання під вартою, або розглядав скарги на затримання чи на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або закриття справи; 2-2) якщо він під час досудового розслідування справи розглядав питання про усунення захисника в порядку, передбаченому статтею 61-1 цього Кодексу; 3) якщо він особисто або його родичі заінтересовані в результатах справи; 4) при наявності інших обставин, які викликають сумнів в об'єктивності судді або народного засідателя. У складі суду, що розглядає кримінальну справу, не можуть бути особи, які є родичами між собою. На відміну від судді участь прокурора на стадіях дізнання, досудового слідства, у суді першої інстанції, в апеляційному або касаційному суді, при розгляді справи в порядку виключного провадження, не є перешкодою для його повторної участі у розслідуванні справи або розгляді її в судді. У випадках наявності обставин, які виключають можливість участі прокурора у розслідуванні справи або в її судовому розгляді, сам прокурор або будь – який учасник процесу можуть заявити відвід. На досудовому слідстві питання про відвід вирішується вищестоящим прокурором, а в судових стадіях – суддею або судом.


  1. Обставини, які виключають можливість участі в справі слідчого.

Суб’єкти крим. – проц. діяльності – це юридичні та фізичні особи, які в результаті діяльності, спрямованої на виявлення і розкриття злочинів та покарання винних осіб, вступають між собою у врегульовані законодавчими нормами правовідносини. Необхідною умовою визання фізичної або юридичної особи суб’єктом крим. – проц. діяльності є наявність її правовідносин із державним органом, який провадить крим. процес. Тобто характерною ознакою крим. – проц. правовідносин є те, що однією із сторін завжди виступає державний орган або посадова особа, які ведуть крим. процес. Органами досудового слідства в У. є слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції і слідчі органів безпеки (ст. 102 КПКУ). Також діяльність органів досудового слідства визначається ЗУ «Про прокуратуру», «Про міліцію», «Про оперативно – розшукову діяльність», «Про Службу безпеки», «Про державну податкову службу У.». Завданням слідчого є всебічне, повне і об’єктивне розслідування обставин справи, результатом якого є розкриття злочину, виявлення винних осіб та причин і умов, які сприяли виявленню злочину (ст. ст. 22,23 КПКУ). Стаття 60. Відвід слідчого і особи, яка провадить дізнання. Слідчий і особа, яка провадить дізнання, підлягають відводу: 1) коли вони є потерпілими, свідками, цивільними позивачами, цивільними відповідачами або родичами кого-небудь з них, а також родичами обвинуваченого; 2) коли вони брали участь у справі як експерти, спеціалісти, перекладачі, захисники або представники інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 3) коли вони або їх родичі заінтересовані в результатах справи; 4) при наявності інших обставин, які викликають сумнів у їх об'єктивності. При наявності зазначених підстав слідчий і особа, яка провадить дізнання, повинні заявити самовідвід, не чекаючи заяви про відвід. За цими підставами відвід слідчому і особі, яка провадить дізнання, може бути заявлений обвинуваченим, потерпілим і його представником, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або їх представниками, а слідчому — і захисником. Заява про відвід або самовідвід слідчого і особи, яка провадить дізнання, подається прокуророві, який розглядає і вирішує її протягом двадцяти чотирьох годин.


  1. Обставини, які виключають можливість участі в справі особи, яка провадить дізнання.

Суб’єкти крим. – проц. діяльності – це юридичні та фізичні особи, які в результаті діяльності, спрямованої на виявлення і розкриття злочинів та покарання винних осіб, вступають між собою у врегульовані законодавчими нормами правовідносини. Необхідною умовою визання фізичної або юридичної особи суб’єктом крим. – проц. діяльності є наявність її правовідносин із державним органом, який провадить крим. процес. Тобто характерною ознакою крим. – проц. правовідносин є те, що однією із сторін завжди виступає державний орган або посадова особа, які ведуть крим. процес. Діяльність органів дізнання регламентована КПКУ та ЗУ «Про оперативно – розшукову діяльність». Систему органів дізнання в У. складають: міліція; податкова міліція; органи безеки; начальники та їх заступники військових установ, командири кораблів; митні органи; начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв; органи державного пожежного нагляду; органи прикордонної служби; капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні (ст. 101 КПКУ). Стаття 60. Відвід слідчого і особи, яка провадить дізнання. Слідчий і особа, яка провадить дізнання, підлягають відводу: 1) коли вони є потерпілими, свідками, цивільними позивачами, цивільними відповідачами або родичами кого-небудь з них, а також родичами обвинуваченого; 2) коли вони брали участь у справі як експерти, спеціалісти, перекладачі, захисники або представники інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 3) коли вони або їх родичі заінтересовані в результатах справи; 4) при наявності інших обставин, які викликають сумнів у їх об'єктивності. При наявності зазначених підстав слідчий і особа, яка провадить дізнання, повинні заявити самовідвід, не чекаючи заяви про відвід. За цими підставами відвід слідчому і особі, яка провадить дізнання, може бути заявлений обвинуваченим, потерпілим і його представником, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або їх представниками, а слідчому — і захисником. Заява про відвід або самовідвід слідчого і особи, яка провадить дізнання, подається прокуророві, який розглядає і вирішує її протягом двадцяти чотирьох годин.


  1. Обвинувачений як суб’єкт кримінально-процесуальної діяльності.

Суб’єкти крим. – проц. діяльності – це юридичні та фізичні особи, які в результаті діяльності, спрямованої на виявлення і розкриття злочинів та покарання винних осіб, вступають між собою у врегульовані законодавчими нормами правовідносини. Необхідною умовою визання фізичної або юридичної особи суб’єктом крим. – проц. діяльності є наявність її правовідносин із державним органом, який провадить крим. процес. Тобто характерною ознакою крим. – проц. правовідносин є те, що однією із сторін завжди виступає державний орган або посадова особа, які ведуть крим. процес. На стадії дізнання та досудового слідства, поки ще особі не пред’явлено обвинувачення, але її затримали по підозрінню у вчиненні злочину або до неї застосовано запобіжних захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого, такий суб’єкт процесуальних правовідносин називається підозрюваним. З моменту винесення пост. про притягнення особи як обвин-го вона наз. обвинуваченим. Обвинуваченою особа є протягом усього досудового слідства та під час попереднього розгляду справи суддею. Стаття 43. Обвинувачений і його права. Обвинувачений має право: знати, в чому його обвинувачують; давати показання з пред'явленого йому обвинувачення або відмовитися давати показання і відповідати на запитання; мати захисника і побачення з ним до першого допиту; подавати докази; заявляти клопотання; ознайомлюватися після закінчення досудового слідства або дізнання з усіма матеріалами справи; брати участь у судовому розгляді в суді першої інстанції; заявляти відводи; подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді та суду, а за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки. Підсудний має право на останнє слово. Стаття 142. Роз'яснення обвинуваченому його прав на слідстві. При пред'явленні обвинувачення слідчий зобов'язаний роз'яснити обвинуваченому, що він під час провадження досудового слідства має право: 1) знати, в чому його обвинувачують; 2) давати показання щодо пред'явленого йому обвинуваченню або відмовитися давати показання і відповідати на запитання; 3) подавати докази; 4) заявляти клопотання про допит свідків, про проведення очної ставки, про проведення експертизи, про витребування і приєднання до справи доказів, а також заявляти клопотання з усіх інших питань, які мають значення для встановлення істини в справі; 5) заявляти відвід слідчому, прокуророві, експертові, спеціалістові і перекладачеві; 6) з дозволу слідчого бути присутнім при виконанні окремих слідчих дій; 7) знайомитися з усіма матеріалами справи після закінчення досудового слідства; 8) мати захисника і побачення з ним до першого допиту; 9) подавати скарги на дії та рішення слідчого і прокурора. Про роз'яснення обвинуваченому його прав слідчий зазначає в постанові про пред'явлення обвинувачення, що стверджує своїм підписом обвинувачений. Стаття 135. Обов’язковість явки обвинуваченого. Обвинувачений зобов'язаний з'явитися за викликом слідчого у призначений строк. В разі неявки без поважних причин обвинувачений підлягає приводу. Поважними причинами неявки обвинуваченого до слідчого в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання повістки, хвороба та інші обставини, які фактично позбавляють його можливості своєчасно з'явитися до слідчого. Стаття 136. Привід обвинуваченого. Привід обвинуваченого здійснюється органами внутрішніх справ та Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України (щодо військовослужбовців та працівників Збройних Сил України) за мотивованою постановою слідчого. Привід обвинуваченого, крім виняткових випадків, здійснюється удень. Привід обвинуваченого без досудового виклику може бути застосований тільки в тих випадках, коли обвинувачений ухиляється від слідства або не має постійного місця проживання. Постанова про привід оголошується обвинуваченому перед її виконанням. Після попереднього розгляду справи суддею. Та призначенням справи до судового розгляду обвинувачена особа стає підсудним. (ст. ст. 43, 43-1, 135, 136, 142, 262, 263, 271, 348, 384 КПКУ).


  1. Підсудний як суб’єкт кримінально-процесуальної діяльності.

Суб’єкти крим. – проц. діяльності – це юридичні та фізичні особи, які в результаті діяльності, спрямованої на виявлення і розкриття злочинів та покарання винних осіб, вступають між собою у врегульовані законодавчими нормами правовідносини. Необхідною умовою визання фізичної або юридичної особи суб’єктом крим. – проц. діяльності є наявність її правовідносин із державним органом, який провадить крим. процес. Тобто характерною ознакою крим. – проц. правовідносин є те, що однією із сторін завжди виступає державний орган або посадова особа, які ведуть крим. процес. На стадії дізнання та досудового слідства, поки ще особі не пред’явлено обвинувачення, але її затримали по підозрінню у вчиненні злочину або до неї застосовано запобіжних захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого, такий суб’єкт процесуальних правовідносин називається підозрюваним. З моменту винесення пост. про притягнення особи як обвин-го вона наз. обвинуваченим. Обвинуваченою особа є протягом усього досудового слідства та під час попереднього розгляду справи суддею. Після попереднього розгляду справи суддею. Та призначенням справи до судового розгляду обвинувачена особа стає підсудним. Стаття 263. Права підсудного під час судового розгляду. В судовому засіданні підсудний має право: 1) заявляти відводи; 1-1) на колегіальний розгляд справи у випадках, передбачених законом; 2) мати захисника або взяти захист своїх інтересів на себе; 3) заявляти клопотання і висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду; 4) подавати докази, просити суд про приєднання до справи документів, про виклик свідків, про призначення експертизи і витребування інших доказів; 5) давати показання по суті справи в кожний момент судового слідства або відмовитися давати показання і відповідати на запитання; 6) просити суд про оголошення доказів, що є в справі; 7) задавати питання іншим підсудним, свідкам, експертові, спеціалістові, потерпілому, цивільному позивачеві і цивільному відповідачеві; 8) брати участь в огляді речових доказів, місця вчинення злочину і документів; 9) брати участь у судових дебатах; 10) звертатися до суду з останнім словом. Стаття 262. Участь підсудного в судовому розгляді. Розгляд справи в засіданні суду першої інстанції відбувається з участю підсудного, явка якого до суду є обов'язковою. Розгляд справи при відсутності підсудного допускається лише у виняткових випадках: 1) коли підсудний перебуває за межами України і ухиляється від явки до суду; 2) коли справу про злочин, за який не може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, підсудний просить розглянути у його відсутності. Проте суд має право і в цьому разі визнати явку підсудного обов'язковою. Разом із винесенням обвинувального вироку по крим. справі підсудний набуває процесуального статусу засудженого, а в разі винесення судом виправдувального вироку – виправданого.


  1. Цивільний відповідач як суб’єкт кримінально-процесуальної діяльності.

Суб’єкти крим. – проц. діяльності – це юридичні та фізичні особи, які в результаті діяльності, спрямованої на виявлення і розкриття злочинів та покарання винних осіб, вступають між собою у врегульовані законодавчими нормами правовідносини. Необхідною умовою визання фізичної або юридичної особи суб’єктом крим. – проц. діяльності є наявність її правовідносин із державним органом, який провадить крим. процес. Тобто характерною ознакою крим. – проц. правовідносин є те, що однією із сторін завжди виступає державний орган або посадова особа, які ведуть крим. процес. Стаття 51. Цивільний відповідач. Як цивільних відповідачів може бути притягнуто батьків, опікунів, піклувальників або інших осіб, а також підприємства, установи та організації, які в силу закону несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого. Про притягнення як цивільного відповідача особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд —ухвалу. Цивільний відповідач або його представник має право: заперечувати проти пред'явленого позову; давати пояснення по суті
пред'явленого позову; подавати докази; заявляти клопотання; ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються цивільного позову, з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не провадилося, — після призначення справи до судового розгляду; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок і ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову, а за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки. Стаття 268. Участь цивільного позивача і цивільного відповідача у судовому розгляді. Цивільний позивач і цивільний відповідач та їх представники мають право: бути присутніми при розгляді справи в суді, заявляти відводи і клопотання, висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду, давати пояснення, брати участь у дослідженні доказів і в судових дебатах щодо доведеності вчинення злочину і його цивільно-правових наслідків. (ст. 50, 51, 123-126, 268, 348, 384 КПКУ).


  1. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, його завдання, права та обов’язки.

Суб’єкти крим. – проц. діяльності – це юридичні та фізичні особи, які в результаті діяльності, спрямованої на виявлення і розкриття злочинів та покарання винних осіб, вступають між собою у врегульовані законодавчими нормами правовідносини. Необхідною умовою визання фізичної або юридичної особи суб’єктом крим. – проц. діяльності є наявність її правовідносин із державним органом, який провадить крим. процес. Тобто характерною ознакою крим. – проц. правовідносин є те, що однією із сторін завжди виступає державний орган або посадова особа, які ведуть крим. процес. Відповідно до КУ (ст. 59) Кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до КПКУ: стаття 44. Захисник. Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необхідної юридичної допомоги при провадженні у кримінальній справі. Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. У випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом, як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, його опікуни або піклувальники. Повноваження захисника на участь у справі стверджується: 1) адвоката - ордером відповідного адвокатського об'єднання; 2) адвоката, який не є членом адвокатського об'єднання - угодою, інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи або дорученням юридичної особи - угодою або дорученням
юридичної особи; 3) близьких родичів, опікунів або піклувальників – заявою обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого про їх допуск до участі в справі як захисників. Захисник допускається до участі в справі в будь-якій стадії процесу. Близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники в якості захисників допускаються до участі в справі з моменту пред'явлення обвинуваченому для ознайомлення матеріалів досудового слідства. У випадках, коли відповідно до вимог статті 45 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники в якості захисників
можуть брати участь у справі лише одночасно з захисником - адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Про допуск захисника до участі в справі особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять постанову, а суд -ухвалу. Стаття 45. Обов’язкова участь захисника. Участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою: 1) у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років, - з моменту визнання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення; 2) у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не можуть самі реалізувати своє право на захист, - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад; 3) у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення; 4) коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув'язнення - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення; 5) при провадженні справи про застосування примусових заходів
медичного характеру - з моменту встановлення факту наявності у особи душевної хвороби; 6) при провадженні справи про застосування примусових заходів виховного характеру - з моменту першого допиту неповнолітнього або з моменту поміщення його до приймальника-розподільника. У суді апеляційної інстанції участь захисника у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, є обов'язковою, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого чи виправданого. Водночас підозрюваний, обвинувачений і підсудний мають право в будь – який момент провадження у справі відмовитися від запрошеного чи призначеного захисника. Стаття 47. Порядок запрошення і призначення захисника. Захисник запрошується підозрюваним, обвинуваченим, підсудним чи засудженим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого. Особа, що провадить дізнання, слідчий, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка утримується під вартою, допомогу у встановленні зв'язку з захисником або з особами, які можуть запросити захисника. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний вправі запросити собі кількох захисників. Особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд можуть призначити захисника у встановленому законом порядку через адвокатське об'єднання. Вимога особи, яка провадить дізнання, слідчого, суду про призначення захисника, є обов'язковою для
керівника адвокатського об'єднання. Захисник призначається у випадках: 1) коли відповідно до вимог частин першої і другої статті 45 КПКУ участь захисника є обов'язковою, але підозрюваний, обвинувачений, підсудний не бажає або не може запросити захисника; 2) коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний бажає запросити захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може цього зробити. У випадку, коли є потреба у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій з участю захисника, а підозрюваний чи обвинувачений ще не встиг запросити захисника або явка обраного захисника неможлива, особа, яка провадить дізнання, слідчий своєю постановою вправі призначити захисника тимчасово до явки обраного захисника. Якщо потреби у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій з участю захисника немає і коли неможлива явка захисника, обраного підозрюваним протягом двадцяти чотирьох годин, а захисника, обраного обвинуваченим чи підсудним, - протягом семидесяти двох годин, особа, яка провадить дізнання, слідчий, суд мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому, підсудному запросити іншого захисника. Якщо і цей захисник не зможе з'явитися для участі в справі протягом двадцяти чотирьох годин, а також у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний протягом того ж строку не запросить іншого захисника, особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суддя постановою, а суд - ухвалою самі призначають захисника. Стаття 48. Обов’язки і права захисника. Захисник зобов'язаний використовувати передбачені в КПКУ та в інших законодавчих актах засоби захисту з метою з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого та надавати їм необхідну юридичну допомогу. З моменту допуску до участі у справі захисник має право: 1) до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення, а після першого допиту - такі ж
побачення без обмеження їх кількості та тривалості; 2) мати побачення з засудженим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру; 3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обгрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства- з усіма матеріалами справи; 4) бути присутнім на допитах підозрюваного, обвинуваченого та при виконанні інших слідчих дій, виконуваних з їх участю або за їх
клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчих дій - з дозволу дізнавача, слідчого; 5) застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи - з дозволу особи, яка провадить дізнання, чи слідчого, а у суді, якщо справа розглядається у відкритому
судовому засіданні, - з дозволу судді чи суду; 6) брати участь в судових засіданнях;

7) ставити в судовому засіданні питання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів; 8) подавати докази, заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, оскаржувати дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду; 9) виступати в судових дебатах; 10) знайомитися з протоколом судового засідання та подавати на нього зауваження; 11) знати про принесені в справі подання прокурора, апеляції, подавати на них заперечення; 12) брати участь в засіданнях суду при апеляційному розгляді справи; 13) збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази в справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян. Захисник зобов'язаний з'являтися для участі у виконанні процесуальних дій, в яких його участь є обов'язковою. У разі неможливості з'явитися у призначений строк, захисник зобов'язаний заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки дізнавачу, слідчому, прокурору, суду. У разі неявки захисника, слідча дія, участь в якій захисника не є обов'язковою, виконується без нього. Захисник не вправі розголошувати дані, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням його обов'язків. Захисник зобов'язаний не перешкоджати встановленню істини в справі шляхом вчинення дій, спрямованих на те, щоб схилити свідка чи потерпілого до відмови від показань або до дачі завідомо
неправдивих показань, схилити експерта до відмови від дачі висновку чи дачі завідомо неправдивого висновку, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування чи судовий розгляд справи. Він також повинен дотримуватися
встановленого порядку при розслідуванні та судовому розгляді справи. Після допуску до участі в справі захисник - адвокат вправі відмовитися від виконання своїх обов'язків лише у випадках: 1) коли є обставини, які згідно зі статтею 61 КПКУ виключають його участь у справі; 2) коли він свою відмову мотивує недостатніми знаннями чи некомпетентністю. Документи, пов'язані з виконанням захисником його обов'язків при участі в справі не підлягають огляду, розголошенню чи вилученню дізнавачем, слідчим, прокурором чи судом без його згоди.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27



Схожі:

Предмет кримінально-процесуального права iconЛекція №1 Тема Поняття, предмет, метод, система кримінально-виконавчого права. Поняття, предмет та методи кримінально-виконавчого права. Завдання кримінально-виконавчого права. Принципи кримінально
Кримінально-виконавче право відповідно закріплює основні положення політики держави у сфері виконання кримінальних покарань
Предмет кримінально-процесуального права iconМіністерство освіти І науки України міжнародний науково-технічний університет чернігівський інститут інформації, бізнесу І права Факультет лінгвістики І права Кафедра права України Реферат з дисципліни
Поняття кримінально-процесуального доказування та його значення. Предмет доказування
Предмет кримінально-процесуального права icon№ Поняття і суть кримінально-процесуального права та кримінального процессу
Тема № Поняття І суть кримінально-процесуального права та кримінального процессу
Предмет кримінально-процесуального права icon2. Джерела кримінально-виконавчого права
Поняття і значення принципів кримінально-виконавчого права. Кримінально-виконавча наука про систему і види принципів кримінально-виконавчого...
Предмет кримінально-процесуального права iconТема №1 поняття, предмет, принципи І джерела кримінально-виконавчого права
Які органи, що виконують покарання, не належать до кримінально-виконавчої системи?
Предмет кримінально-процесуального права icon1. Визначте відносини, які регулюються нормами конституційно-процесуального права
Визначте відносини, які становлять предмет регулювання конституційно-процесуального права
Предмет кримінально-процесуального права iconРішення по кримінальній справі; 2)галузь права (кримінально-процесуального), яке регулює цю діяльність
Конституція України є Основним Законом нашої держави. Останнім часом Верховна Рада України прийняла багато нових законів з різних...
Предмет кримінально-процесуального права iconЗміст
Тема 7 кримінально-виконавча політика І кримінально-виконавче право. Норми та джерела права. Кримінально-виконавчі правовідносини...
Предмет кримінально-процесуального права icon№7 заходи процесуального примусу (4 год.)
Заходи процесуального примусу за кримінально-процесуальним правом України, їх поняття і значення
Предмет кримінально-процесуального права iconМіністерство фінансів України український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі кафедра цивільних та кримінально-правових дисциплін
Поняття, предмет, завдання, принципи і система кримінального права. Наука кримінального права
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи