1. Поняття сімейного права та його місце в системі права України icon

1. Поняття сімейного права та його місце в системі права України




Назва1. Поняття сімейного права та його місце в системі права України
Сторінка1/10
Дата конвертації01.04.2013
Розмір1.55 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

1. Поняття сімейного права та його місце в системі права України.

Деякі юристи вважають, що сімейне право є складовою цивільного права. Це обумолено тим, що по-перше, обидві галузі регулюють одні й ті ж подібні правовідносини, тобто майнові правовідносини на грунті шлюбу і рідства та особисті відносини; по-друге, оскільки і в цивільному праві регламентуються майнові та особисті немайнові правовідносини, то немає підстав для розмежування цих галузей, і таким чином сімейне право є складовою частиною цивільного права.

Інші юристи вважають, що сімейне право - самостійна галузь, яка принципово відрізняється від інших галузей права. Вони стверджують, що майнові та особисті немайнові відносини, які є об`єктом сімейного права, мають ряд особливостей:

  • ці відносини виникають з рідства, шлюбу, усиновлення, і всі майнові відносини випливають з особистих; ці відносини пов`язують не сторонніх, а близьких осіб - родичів, подружжя;

  • в першу чергу, це особисті немайнові відносини, і лише в другу чергу, вони є майновими;

  • сімейні права та обов`язки не можна відчужувати, передавати, купувати, продавати чи дарувати;

  • ці правовідносини регулюються окремим кодексом;

  • процес розгляду сімейних справ та виконання рішень суттєво відрізняється від розгляду та виконання цивільних;

  • ці відносини в Україні в багатьох випадках регулюються нормами моралі, а не тільки правовими нормами.

Це дає підстави розглядати цю галузь права як специфічну, самостійну, що має об`єктом особисті та майнов відносини, які виникають на грунті шлюбу, рідства та усиновлення.

Сімейне право регулює певне коло суспільних відносин і обумовлюється базисом суспільства.

Сімейне право тісно пов`язане з цивільним правом, особливо зі спадковим, житловим правом.


^ 3. Принципи сім. права України.

Сімейні відносини регулюються на підставі певних основних ідей – принципів, які закріплені в окремих статтях Сімейного кодексу України. В першу чергу – це прнцип одношлюбності, який полягає в тому, що жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, а на повторний шлюб мають право на лише після припинення попереднього шлюбу. При цьому шлюб укладається за добровільною згодою жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається – в цьому другий принцип. Тобто держава гарантує громадянам свободу при укладанні шлюбу.

Третій принцип передбачає свободу розірвання шлюбу. Так, у порядку, встановленому СК шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них. Але не допускається примушення як до укладання шлюбу так і до його припинення. Чоловік і жінка мають рівні особисті майнові права. СК визначає, що саме може бути обистою приватною власністю дружини, чоловіка:

майно, набуте нею, ним до шлюбу;

майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі дог. дарув-ня або в порядку спадкування;

речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, премії, нагороди, одержані за особисті заслуги, інше.

Ще одним важливим принципом, на якому повинні грунтуватися сімейні відносини, є підтримка членів сім’ї, яким необхідна допомога. Так, дружина та чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Крім того, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, в свою чергу діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних бвтьків.

До принципів сімейного права відноситься також неприпустимість втручання будб-кого в інтереси сім’ї окремого подружжя.



  1. ^ Система сімейного права України.

Система сімейного законодавства виражена головним чином у системі Сімейного Кодексу. Система сімейного права складається з двох частин: Загальної і Особливої.

Загальна частина містить загальні норми, які поширюються на всі сімейн-правові відносини. До них належать: норми про предмет, законодавство, про мету і завдання, принципи, суб`єкти сімейних правовідносин та ін.

Особлива частина - це сукупність інститутів, кожен з яких регулює визначений різновид сімейних відносин.

Система сімейного права є специфічною тому, що складається з інститутів, яких немає в інших галузях права. До основних із них належать: шлюб (порядок його реєстрації і припинення), правовідносини (правовідносини подружжя, правовідносини батків і дітей, правовідносини інших членів сім`ї), усиновлення, опіка і піклування, реєстрація актів цивільного стану.

Отже, система сучасного сімейного права - це структура, елементами якої є сімейно-правові норми та інститути, розміщені у певній послідовності.


^ 5.Основні принципи та напрями державної сімейної політики.

Відповідно до Конституції України сім’я перебуває під захистом держави. Держава виявляє піклування про сім’ю шляхом створення і розвитку широкої мережі родильних будинків, дитячих ясел і садків, шкіл інтернатів та інших дитячих закладів, організації і вдосконалення служби побуту та громадського харчування, виплати допомоги і пільг одиноким матерям і багатодітним сім’ям, а також інших видів допомоги сім’ї. Материнство в Україні оточене всенародною пошаною і повагою, охороняється і заохочується державою. Охорона інтересів матері і дитини забезпечується державою. Охорона інтересів матері і дитини забезпечується спец. заходами по охороні праці і здоров’я жінок, створення умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства та дитинства, включаючи видання жінкам відпусток по вагітності і родах із збереженням утримання та інших пільг вагітним жінкам і матерям. Основними напрямками держ. сімейної політики є дальше зміцнення сім’ї, побудова сімейних відносин на добровільн. шлюбному союзі жінки і чоловіка, на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поважання всіх членів сім’ї, виховання дітей сім’єю з обов’язковим піклуванням батьків про їх здоров’я, фізичний, духовний, моральний розвиток, навчання і підготовку до праці, всемірна охорона інтересів матері і дітей, виховання почуття відповідальності перед сім’єю


^ 6. Істор. розвиток законод. про шлюб та сім`ю в рад. період .

Революція 1917 р. ознаменувала докорінні зміни в усіх галузях суспільного життя, в тому числі в сімейно-шлюбних відносинах. Жінки були вивільнені від соціальної, економічної і духовної залежності, зрівняні з чоловіками в політичних і громадських правах.

З перших днів існування Радянської держави поряд з історичними декретами, які закріплювали нові суспільні відносини, заявилось і нове шлюбно-сімейне законод-во.

Одразу ж ВОВК і РНК РРФСР видали декрети “Про громадянський шлюб, дітей і про введення книг актів громадянського стану”, якими було започатковано законодавство нового типу. Перш за все, декрети скасували чинність старого сімейного законод-ва Росії на всій території республіки, проголосили дію нових принципів у сімейно-шлюбних відносинах, позбавивши їх релігії і церкви.

Декрет проголосив шлюб вільним союзом двох рівноправних громадян, пов’язав виникнення взаємних прав та обов’язків подружжя лише з громадянським шлюбом, зареєстрованим в органах ЗАГСу.

Декрет урівняв жінку з чоловіком як в особистих немайнових, так і в майнових відносинах, звільнивши її від гнітючої влади чоловіка, а батьківську владу над дітьми замінив обов’язком виховання дітей з урахуванням інтересів як самих дітей, так ї суспільства в цілому.

Декрет урівняв позашлюбних дітей із шлюбними не тільки в майнових, але й в особистих правах, допускаючи можливість судового встановлення батьківства і стягнення з особи, визнаної батьком, аліментів; закріпив принцип моногамії як один з осн. принципів сім. права – він містив положення, згідно з яким ЗАГС не міг прийняти заяву про вступ у шлюб від осіб, одна з яких перебуває в іншому шлюбі.

Другий акт – Декрет “Про розлучення” – проголосив свободу розлучень, розкріпачивши насамперед жінку, Декрет ліквідував дореволюційний шлюбно-розлучний процес і встановив свободу розлучень на прохання про це обох осіб з подружжя або хоча б одного з них.

У 1918 р. був виданий перший сімейний кодекс “Кодекс законів про акти громадянськ. стану, шлюбне, сімейне і опікунське право РРФСР”. Цей Кодекс становив собою першу кодифікацію сім. законод-ва. К містив спеціальний розділ про недійсність шлюбу і порядок визнання шлюбу недійсним. Ним передбачалась роздільність майна подружжя, врегульовані питання опіки.


^ 7. Кодекс про шлюб та сім’ю України 1970р.

На базі Основ законодавства про шлюб та сім’ю був прийнятий Кодекс про шлюб та сім’ю України, який набрав чинності у 1970р.

Завданням Кодексу було: подальше зміцнення сім’ї, побудова сім. відносин на добровільн. шлюбному союзі жінки і чоловіка, на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поваги всіх членів сім’ї, виховання дітей сім’єю з обов’язковим піклуванням батьків про їх здоров’я, фізичний, духовний, моральний розвиток, навчання і підготовку до праці, всебічна охорона інтересів матері і дітей, виховання почуття відповідальності перед сім’єю.

Цей кодекс встановив порядок і умови одруження, врегулював особисті та майнові відносини, які виникають в сім’ї між подружжям, між батьками і дітьми, між іншими членами сім’ї, відносини, які виникають у зв’язку з усиновленням, опікою. та піклуванням, прийняттям дітей на виховання, порядок і умови припинення шлюбу, порядок реєстрації актів громадського стану.

Кодекс знову повернувся до урівняння позашлюбних дітей із шлюбними, допустив встановлення батьківства в добровільному судовому порядку.

Кодекс про шлюб та сім’ю України мав такі розділи: 1. Загальні положення 2. Шлюб 3.Сім’я 4. Опіка і піклування 5. Акти громадського стану 6. Застосування законодавства України про шлюб та сім’ю до іноземців та осіб без громадянства. Застосування законів про шлюб та сім’ю іноземних держав та міжнародних договорів.


^ 8. Сімейний кодекс України 2001р.

Завдання Сім. кодексу України

Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.

Завданням Сімейного Кодексу є: зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Сімейний кодекс складається з 7 розділів: заг.положення; шлюб.права та обов”язки подружжя; права та обов”язки матері, батька і дитини; влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування; права та обов.інших членів сім”ї та родичів; застосування СКУ до іноземців та осіб без громадянства. Застосування законів інозем.держав та міжнарод. договорів в Укр.; прикінцеві полож.

Цей кодекс регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання; між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком.

Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між іншими членами сім'ї.


^ 9 Звичай як джерело сімейного права

При вирішенні сімейного спору суд за заявою заінтересованої сторони може врахувати місцевий звичай, а також звичай національної меншини, до якої належать сторони або одна з них, якщо вони не суперечать вимогам СК, інших законів та моральним засадам суспільства.

Первісним джерелом сімейного права є Конституція України.

Цивільний кодекс України, ЗУ “Про органи реєстрації актів громадського стану”, ЗУ “Про захист від насильства в сім`ї” тощо.

Джерелом є також підзаконні нормативно-правові акти, які містять норми з питань, що стосуються сімейних правовідносин. Це можуть бути укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження КМУ, акти інших державних органів та органів місцевого самоврядування.


^ 10. Договір як регулятор сімейних правовідносин.

Відповідно до Сімейного кодексу України сімейні відносини регулюються СКУ, іншими нормативно-правовими актами, а також можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками.

Так, подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім'ї та родичі, відносини між якими регулює СКУ, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам СКУ, інших законів та моральним засадам суспільства.

Особи, які проживають однією сім'єю, а також родичі за походженням, відносини яких не врегульовані цим СКУ, можуть врегулювати свої сімейні (родинні) відносини за договором, який має бути укладений у письмовій формі. Такий договір є обов'язковим до виконання, якщо він не суперечить вимогам СКУ, інших законів України та моральним засадам суспільства.


^ 11. Правове значення постанов Пленуму Верховного Суду України у справах про шлюб та сім`ю.

По найбільш розповсюджених і поширених питаннях застосування Кодексу про шлюб і сім'ю України були прийняті такі постанови Пленуму Верховного Суду України:

  • «Про деякі питання, що виникли в судовій практиці про застосування Кодексу про шлюб і сім'ю України», до якої поступово були внесені зміни.

В Постанові було проаналізовано та вивчено судову практики в справах, пов'язаних із застосуванням КпШС, та встановлено певні недоліки при розгляді цих справ, а також встановлено, що по-різному вирішуються окремі питання. Тому у постановах роз'яснюються аспекти застосування КпШС з певних питань. Пленум роз'яснює, що є спільною сумісною власністю подружжя та особистою власністю кожного з них; питання оспорювання батьківства та стягнення аліментів на дітей.

  • «Про судову практику в справах про розірвання шлюбу», до якої були внесені зміни. Вивчення судової практики в справах про розірвання шлюбу свідчить, що часто суди недооцінюють виховного значення шлюбно-розлучних процесів, не завжди враховують значення особистої присутності подружжя в судовому засіданні та інше.

І тому в даній Постанові роз'яснюється, що при подачі заяви на розірвання шлюбу потрібно вимагати від позивача повного викладення обставин, якими обґрунтовується позов, потрібно ретельно з'ясувати взаємини сторін, мотиви, з яких ставиться питання про розірвання шлюбу, і вжити заходи до примирення подружжя, зокрема, можливо відкладати розгляд справи строком до 6 місяців. Не виключається й скорочення встановленого судом строку, якщо про це просять сторони і на це є поважні причини.

  • «Про практику розгляду судами справ про розірвання шлюбу», до якої були внесені зміни. У даній постанові зазначається, що висновок суду про задоволення позову про розірвання шлюбу має бути обґрунтований, перевірений на доказах, і у рішенні суду повинна міститися вказівка про час припинення шлюбних відносин. Також суди повинні гостріше реагувати на факти негідної поведінки подружжя в сім'ї, невиконання ними батьківських обов'язків, шляхом винесення окремих ухвал.



^ 12. Первісні форми сім’ї та шлюбу за часів родового устрою за роботою Ф.Енгельса

На думку Ф.Е. шлюбу передував племінний період, коли статеві відносини були невпорядковані: кожна жінка належала кожному чоловіку і навпаки. Допускались шлюби як по вертикалі (між батьками і дітьми) так і по горизонталі (між братами і сестрами). Шлюба тут не існувало, а було плем’я як неподільний осередок.

Із цього первісного стану виникли 2 форми групового шлюбу:

  • кровноспоріднена сім’я;

  • сім’я пуналуа - екзогамна.

Кровноспоріднена сім’я - це перший ступінь розвитку сім’ї. Це така форма сім’ї, коли споріднена група (орда, селище) поділена на різні шари поколінь. Шлюбні зв’язки будуються в межах поколінь. Між членами різних поколінь шлюбні стосунки заборонені, але в одному поколінні вони дозволені незважаючи на кровну спорідненість. Брати і сестри живуть разом без обмежень. Шлюбні зв’язки будуються по горизонталі, а вертикальні зв’язки заборонені. Згодом, коли було заборонено шлюбні зв’язки між членами одного родового шару спорідненої групи, виникла родина пуналуа.

Пуналуа - це вже другий ступінь розвитку сім’ї, коли не можуть бути в подружньому зв’язку не тільки батьки та діти, але й брати і сестри. Це вже обмеження не лише по вертикалі, а й по горизонталі. Чоловіки однієї групи вступаютьв шлюбні зв’язки з жінками іншої групи. Так виникає екзогамія позародове подружжя. Група сестер має групу чоловіків з якої виключаються їх брати, а із групи жінок виключаються сестри чоловіків. При цій формі не відомо хто батько дитини, але відомо хто її мати. Звідси коли існує груповий шлюб походження дитини можна встановити лише з лінії матері.

Сім’я пуналуа розвивалась і згодом шлюбне коло звужувалось. Це призвело до того, що з шлюбного кола спочатку були вулучені рідні брати і сестри, потім двоюрідні, а згодом і троюрідні. Так поступово сім’я пуналуа змінилась на парну сім’ю.


^ 13. Історичні передумови виникнення моногамної сім’ї.

Парна сім'я витісняла групові подружжя, що поволі зникали через заборону одруж-тися з кровними родичами. Здебільшого кілька парних сімей живуть в одному помешканні, ведуть спільне госп-во, причому заправляють госп-вом не чоловіки, а жінки, бо під час одруження чоловіки переселяються до жінок, а не навпаки.

Парна сім'я в умовах родового устрою була нестійкою, шлюб можна було легко розірвати, бо він був заснований на особистих почуттях. Діти залишалися з матір'ю. На цьому ступені розвитку ще панує «материнське право» - дитина дістає від матері ім'я свого родового союзу. Госп-во належало не парній сім'ї, а роду, і це був подружній осередок, а не госп-кий. Таку парну сім'ю не слід плутати з моногамією (одношлюбність), бо для того, щоб парна сім'я розвинулась в тривку моногамну сім'ю, потрібні були інші причини, крім тих, що існували, а саме - необхідна була дія суспільних рушійних сил.

Розширення виробництва в усіх галузях: скотарстві, земле­робстві, домашньому ремеслі - призвело до того, що людина змогла виробляти більшу кількість продуктів, ніж це було необ­хідно для її існування. Коли ж з'явився надлишок, то постала потреба у його привласненні, і його почала привласнювати парна сім'я. Внаслідок цього парна сім'я зазнала докорінних змін. Весь надлишок став належати в сім'ї чоловікові, бо він його створював. Парна сім'я перестала бути шлюбним осередком, а стала госп-ким осередком. Вона отримала незалежне становище і цим самим протиставила себе родові. У зв'язку з накопиченням багатства, що дало чоловікові пере­вагу над жінкою, чоловік прагнув використати своє панівне становище й змінити порядок спадкування на користь своїх дітей, а не на користь нащадків жіночого коліна, як це було раніше. Але поки родовід ішов від матері - такої зміни не можна було запровадити. Отже постала потреба в зміні старого порядку, і врешті він був змінений на користь батьківської системи родоводу й спадкування.. Матріархальна парна сім'я поступається місцем сім'ї патріархальній, що виростає з її глибин.

Патріархальна сім'я була проміжною ланкою між парним подружжям і моногамією. Після госп-го розпаду патріархальної сім'ї її заступила моногамна (одношлюбна), що грунтувалася на пануванні чоло­віка з певно вираженою метою - народження дітей. Поход­ження цих дітей від батька не підлягало сумніву. А це потрібно для того, щоб діти як прямі спадкоємці вступали у володіння майном батька. Моногамна сім'я відрізняється від парного шлюбу міцними подружніми зв'язками, які вже не можна розір­вати за бажанням сторін. Тепер уже, як правило, тільки чоловік може розірвати шлюб і прогнати свою дружину.

Моногамна сім'я зовсім не була плодом кохання, вона була формою сім'ї, в основі якої лежали еконо­мічні умови.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10



Схожі:

1. Поняття сімейного права та його місце в системі права України iconТема Загальне вчення про право План
Різні підходи до визначення поняття права: а) державно-організаційне поняття права; б) соціологічне поняття права; в) психологічне...
1. Поняття сімейного права та його місце в системі права України iconТема 1: Цивільне право в системі галузей права України
Поняття цивільного права як галузі права. Предмет та метод цивільно – правового регулювання
1. Поняття сімейного права та його місце в системі права України iconТема: Цивільне право в системі галузей права України
Поняття цивільного права як галузі права. Предмет та метод цивільно – правового регулювання
1. Поняття сімейного права та його місце в системі права України icon1. Місце адміністративного права в правовій системі
З'ясування місця адміністративного права в правовій системі відіграє значну роль для уточнення його соціальної природи і призначення,...
1. Поняття сімейного права та його місце в системі права України iconПротокол №1 від 30. 08. 2012 р. Програмові вимоги з курсу «Місцеве самоврядування в Україні» для студентів вспеціальності «Правознавство»
Класифікація норм муніци­пального права. Муніципально-правові інститути. Джерела муніципального права як комплексної галузі права....
1. Поняття сімейного права та його місце в системі права України iconПоняття та значення спадкування і спадкового права. Основні поняття спадкового права
Після смерті громадянина його майнові права та обов'язки, а також деякі немайнові права переходять до інших осіб. Такий перехід майна...
1. Поняття сімейного права та його місце в системі права України iconКурс лекцій у схемах Розділ І. Основні поняття теорії держави І права
На нашу думку, основне, що потрібно пересічному громадянину знати про право це його поняття, яке випливає з сутності права, форми,...
1. Поняття сімейного права та його місце в системі права України iconПоняття, основні ознаки і структура системи права Право є дуже складною цілісною системою. Як вже зазнача­лося, є два поняття: «система права»
Право є дуже складною цілісною системою. Як вже зазнача­лося, є два поняття: «система права» і «правова система», які не є тотожними,...
1. Поняття сімейного права та його місце в системі права України iconМіністерство освіти І науки України міжнародний науково-технічний університет чернігівський інститут інформації, бізнесу І права Факультет лінгвістики І права Кафедра права України Реферат з дисципліни
Поняття кримінально-процесуального доказування та його значення. Предмет доказування
1. Поняття сімейного права та його місце в системі права України iconПротокол №1 від 30 р. Програмові вимоги з курсу «Конституційне право України» для студентів спеціальності «Правознавство» на
Метод безпосереднього конституційного закріплення. Методи дозволу, заборони, зобов’язання. Місце і роль конституційного права в системі...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи