Правовий статус Секретаріату Президента України icon

Правовий статус Секретаріату Президента України




Скачати 157.82 Kb.
НазваПравовий статус Секретаріату Президента України
Дата конвертації01.04.2013
Розмір157.82 Kb.
ТипДокументи




  1. Правовий статус Секретаріату Президента України.

С. П. У-и є постійно діючим допоміжним органом, створеним Пр-том У-и згідно з п. 28 част. 1-ої ст. 106 Конституції України. Основним завданням С-ту є забезпечення на засадах відкритості, гласності та прозорості здійснення Пр-том У-и його повноважень, визначених Кон-цією У-и. Секретаріат очолює Глава Секретаріату Пр-та У-и, який несе персональну відповідальність за виконання покладеного на С-т основного завдання.

Гл. С-ту Пр-та У-и, його перші заступники та заступники, а також Представник Президента України у Верх. Раді У-и, Представник Пр-та У-и у Конституц. Суді У-и, Повноважний Представник Пр-та У-и з питань додержання прав і свобод людини і громадянина, Прес-секретар Пр-та У-и, радники, помічники, референти Пр-та У-и, які є працівниками С-ту, призначаються на посади і звільняються з посад Пр-том У-и. Інші працівники С-ту признач-ся на посади та звільн-ся з посад Главою С-ту Пр-та У-и. Глава С-ту Пр-та У-и представляє за дорученням Пр-та У-и його позицію у Верх. Раді У-и, у відносинах з органами викон. влади та органами місц. cамовряд-ня, з політич.партіями, громадськ.організаціями та засобами масов. інф-ції, з міжнар. орг-ціями; організовує здійснення контролю за виконанням актів Пр-та У-и; здійснює загальне керівництво Секретаріатом, спрямовує його діяльність на ефективне забезпечення здійснення Пр-том У-и його повноважень; представляє С-т у відносинах з ін. органами, підприємствами, установами та орг-ціями; виконує ін. функції для забезпечення здійснення главою держави своїх повноважень. Глава С-ту Пр-та У-и для виконання покладених на нього функцій видає в межах установленої компетенції розпорядження.

С-т у процесі виконання покладеного на нього завдання в установленому порядку взаємодіє з Апаратом Верх. Ради У-и, Секретаріатом Каб. Міністрів У-и, Апаратом Ради нац. безпеки і оборони У-и, іншими держ. органами, органами місц. самоврядування, підприємствами, установами та орг-ціями. С-т Пр-та У-и є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба У-и та своїм найменуванням. Положення про С-т Пр-та У-и, його структуру, граничну чисельність працівників та кошторис видатків Секретаріату в межах коштів, передбачених у Держ.бюджеті У-и, затверджує Пр-т У-и за поданням Гл. С-ту Пр-та У-и.

Штатний розпис С-ту та структура його самост. структурних підрозділів у межах затвердженої граничної чисельності працівників С-ту (605 осіб), а також положення про самостійні структурні підрозділи С-ту затверджуються Гл. С-ту Пр-та У-и. Працівники С-ту є держ. службовцями.

  1. Система органів виконавчої влади.


Органами викон. влади У-и є КМУ, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та місцеві державні адміністрації. КМ є вищим органом у сис-мі органів викон. влади, він спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів викон. влади. КМУ відповідальний перед Пр-том У-и і ВРУ, підконтрольний і підзвітний Верх. Раді У-и.

До складу КМ входять: Прем’єр-міністр У-и, Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри, міністри. Прем’єр-мін.У-и призначається В-ою Радою У-и за поданням Пр-та У-и. Міністр оборони У-и, Міністр закорд.справ У-и призначаються В-ою Радою У-и за поданням Пр-та У-и, інші члени КМУ призначаються В-ою Радою У-и за поданням Прем’єр-міністра У-и.

Члени КМ не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, науков.та творчої у нероб.час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.

Прем’єр-міністр керує роботою КМ, спрямовує її на виконання Програми діяльності КМ, схваленої Верховною Радою.

КМ має значне коло функцій і повноважень. Відповідно до цього він забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність У-и, здійснює внутріш.політику держави, виконує Кон-цію і закони У-и, акти Пр-та У-и, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина.

Центральну групу повноважень КМ становлять повноваження у бюджетно-фінансовій сфері та у сфері держ.програмування розвитку У-и. КМ забезпечує проведення фінансової, інвестиц. та податк.політики, політики у сферах праці і зайнятості насел-ня, соціал. захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологіч.безпеки і природокористування. Він розробляє проект закону про Держ. бюджет У-и і забезпечує виконання затвердженого В-ою Радою У-и Держ. бюджету У-и, подає парламенту У-и звіт про його вик-ня; розробляє і здійснює загальнодерж. програми економічного, науково-технічн.і культурн.розвитку У-и. Багатосторонніми є повноваження КМ також у майновій сфері. Він, зокрема, забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності, здійснює управління об’єктами держ.власності тощо. КМ здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і нац.безпеки У-и, громадського порядку, боротьби зі злочинністю; організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності У-и, митної справи. Здійснюючи свої функції і повноваження, КМ видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання. Акти КМУ підписує Прем’єр-міністр.

КМ складає повноваження перед новообраним парламентом. Прем’єр-міністр У-и, інші члени КМУ мають право заявити про свою відставку. Відставка Прем’єр-міністра У-и має наслідком відставку всього складу КМУ. Прийняття Верх-ою Радою резолюції недовіри КМУ також має наслідком відставку КМУ.

^ Централ.органами викон.влади в Україні є міністерства, державні комітети та відомства. Вони здійснюють керівництво дорученими ним сферами суспільного життя, несуть відповідальність за їх розвиток і в межах своїх повноважень видають акти, організовують і контролюють їх виконання. Вони видають накази, інструкції, директиви, настанови, статути, правила, рішення колегій. Ці нормативно-правові акти підлягають реєстрації у Міністерстві юстиції України.

Мін-ва – це такі центр.органи викон.влади, які здійснюють керівництво дорученими ним сферами управ-ня (охорона здоров’я, освіта, промисловість, транспорт, внутрішні справи, оборона та ін.). Міністерства утворюються, реорганізуються та ліквідуються К-том Міністрів України. Очолює міністерство міністр, який відповідає за стан справ у міністерстві. У нього є заступники. Міністерство складається з управлінь, відділів та інших підрозділів, які керують підлеглими їм підприємствами, установами, організаціями.

У мін-вах є колегії – дорадчі органи, до яких входять: заступ.міністра, керівники основн.підрозділів мін-ств, спеціалісти та вчені. На засіданнях колегії обговор-ся основні питання дія-ті міністерства. Рішення колегії проводиться в життя наказом міністра, який її очолює. Міністерства координують дія-ть держ.підприємств і орг-цій у відповідн.галузі, забезпеч. держ.підприємства у виконанні ними завдань; розробляють держ.програми, формують і розміщують держ.завд-ня, контрол.їх викон-ня. Крім випадків, передбач. законом, мін-ва не мають право втручат. у господар.та ін. дія-ть підприємств і орг-цій.

Основною правовою формою діяльності міністерств є накази, розпорядження, інструкції, положення, вказівки міністра.

^ Державні комітети – це центр.органи, які здійснюють міжгалузеве управління у певній сфері. В окремих випадках Держ.комітети здійснюють галузеве управління (наприклад, Держ.комітет У-и по стандартизації, метрології, сертифікації; Держ.комітет У-и у справах захисту споживачів та інші). Державні комітети утворюються Кабінетом Міністрів України. Кожен з таких комітетів очолює голова, який має заступників.

Відомства – це центр.органи управ-ня, які здійснюють галузеве або міжгалузеве управ-ня. Вони утвор-ся К-том Мін.У-и у галузях народ.господарства, в разі необхідності в соц-культурній та адміністративно-політ.дія-ті. Серед відомств є комітети (Держ.комітет У-и по земельних ресурсах), головні управління (Головне архівне управ-ня), служби (Митна служба У-и), фонди (Фонд соц.страх-ня), компанії (Держтелерадіокомпанія), ради (Рада у справах релігії), державні інспекції (Головна держ.інспекція з карантину рослин У-и), комісії (Вища атестаційна комісія), агентства (Націон.космічне агентство).

Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві і Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.


^ 13. Органи виконавчої влади загальної, галузевої і міжгалузевої компетенції.


Державні комітети – це центр.органи, які здійснюють міжгалузеве управ-ня у певній сфері. В окрем.випадках Держ.комітети здійснюють галузеве управління (напр., Держ. комітет У-и по стандартизації, метрології, сертифікації; Держ.комітет У-и у справах захисту спож-чів та ін). Держ.комітети утвор-ся К-том Міністрів У-и. Кожен з таких комітетів очолює голова, який має заступників. В окремих комітетах утвор-ся колегії, науково-технічні, експертні ради. Голови держ.комітетів видають постанови, розпорядж-ня, інструкції та ін.акти.

Відомства – це центр.органи управ-ня, які здійснюють галузеве або міжгалузеве управ-ня. Вони утвор-ся К-том Міністрів У-и у галузях народ. господ-ва, в разі необхідності в соціально-культурній та адміністративно-політичній дія-ті. Серед відомств є комітети (Держ.комітет У-и по земельних ресурсах), головні управління (Головне архівне управління), служби (Митна служба У-и), фонди (Фонд соц.страхування), компанії (Держтелерадіокомпанія), ради (Рада у справах релігії), державні інспекції (Головна держ.інспекція з карантину рослин У-и), комісії (Вища атестаційна комісія), агентства (Нац.космічне агентство).

Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві і Севастополі здійснюють місцеві держ.адміністрації. Склад місц.держ.адм-цій формують голови державних адміністрацій, які призначаються на посаду і звільняються з посади Пр-ом У-и за поданням К-ту Міністрів У-и. При здійсненні своїх повноважень вони відповідальні перед Пр-том У-и і К-том Міністрів У-и та підконтрольні органам викон.влади вищого рівня. Місц. держ. адміністрації також підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповід.район.чи обласн.радами. Рішення голів місцевих держ.адміністрацій, що суперечать Кон-ції та законам У-и, іншим актам закон-ства У-и, можуть бути відповідно до закону скасовані Пр-том У-и або головою місц.держ.адміністрації вищого рівня.

У взаємовідносинах місц.держ.адмін-цій з відповід.радами важливим положенням є те, що обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь. Якщо ж недовіру голові районної чи обласної держ.адм-ції висловили дві третини від складу відповідної ради, Пр-т У-и приймає рішення про відставку голови місц.держ.адм-ції.

Найважливіш.функціями і повноваж-ми місц.держ.адм-цій є забезпеч-ня: виконання Кон-ції та законів У-и, актів Пр-та У-и, КМУ, ін.органів викон.влади; законності і правопорядку; додержання прав і свобод громадян; виконання держ. і регіональних програм соц.-економічного і культурн.розвитку, програм охорони довкілля та ін.програм; підготовки та викон-ня відповід.обласних і район.бюджетів, звітів про виконання відповід.бюджетів та програм; взаємодії з органами місц.самовряд-ня; реалізації ін. наданих державою, а також делегованих відповід.радами повноважень.

Керівники місц.органів вик.влади не мають права суміщати свою службову дія-сть з ін. роботою, крім викладацької, науков.та творчої у позароб.час, входити до складу керівного органу чи наглядов.ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.


^ 14. Поняття, принципи державної служби.


Держ. служба – це професійна дія-ть осіб, які обіймають посади в держ.органах і їх апараті, щодо практичного виконання завдань і ф-цій держави і одержують зар.плату за рахунок держ.коштів.

Ознаки держ.служби:

Дія-сть є професійною. Дія-сть в держ.органах і їх апараті.З/п за рахунок держ.коштів.

Держ.службовці у позаробоч.час мають право займ-ся науковою, творч., викладацьк.дія-стю, мед.практикою. Не мають права займ-ся підприємниц.дія-стю. (Можуть бути засновниками господарськ.товариств – що не є підприємн.дія-тю згідно Господарського Кодексу.)

Не існує обмежень д/держ.службовців в залежності від статі, расової приналежності... навіть з фіз. недоліками, які не заважають викон-ню обов’язків.

Посадовими особами відпов.до ЗУ „Про державну службу" вважаються керівники та заступ. керівників держ.органів та їх апарату, ін. держ. службовці, на яких законами або інш. нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Державна служба ґрунтується на таких основних принципах:

o           служіння народу України;

o           демократизму і законності;

o           гуманізму і соціальної справедливості;

o           пріоритету прав людини і громадянина;

o           професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;

o           персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни;

o          дотримання прав та законних інтересів органів місц. і регіон. самоврядування;

o           дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.


15. Підстави припинення державної служби.


ЗУ "Про державну службу", 16.12.93р., ІV розділ

Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю У-и, держ. служба припиняється у разі:

1) поруш-ня умов реалізації права на державну службу (раса, стать,місце прожив-ня і т.д.);

2) недотримання пов'язан. із проходженням д. с. вимог, передб. ст. 16 цього Закону (ЗУ „Про боротьбу з корупцією”: використання служб. становища, підприємницька дія-сть і т.д. + участь у страйках);

3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (ч-60, ж-55; може бути подовжено керівником держ.органу ще на 5 р.);

4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (принципова незгода з рішенням державного органу чи посадової особи, а також етичні перешкоди для перебування на державній службі; примушування держ.службовця до виконання рішення держ.органу чи посадової особи, яке суперечить чинному законодавству, що може заподіяти значної матеріал.або морал.шкоди державі, підп-ствам, установам, орг-ціям або об'єднанням громадян, громадянину; стан здоров'я, що перешкоджає виконанню служб. повноважень (за наявності медичного висновку));

5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (ст.12 визнані у встановленому порядку недієздатними; мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади; у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками);

6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону;

7) неподання або подання держ. службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбач. ст. 13 цього Закону.

Зміна керівників або складу держ. органів не може бути підставою для припинення держ. службовцем держ. служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім держ.службовців патрон.служби.

За держ. службовцями, які займали посади 1ої категорії не менше 3 років і звільнені у зв'язку із зміною складу органу, де вони працювали, або закінченням терміну повноважень цього органу, зберігається середньомісяч.заробіток на період працевлаштування, але не більше 1 року.

Відставкою є припинення держ. служби службовцем, який займає посаду 1ої або 2ої катег., за його письмовою заявою.

Підстави: принципова незгода з рішенням державного органу чи посадової особи, а також етичні перешкоди для перебування на державній службі; примушування держ.службовця до вик-ня рішення держ. органу чи посад.особи, яке суперечить чин. законодавству, що може заподіяти значної матер.або морал. шкоди державі, під-ствам, установам, орг-ціям або об'єднанням громадян, громадянину; стан здоров'я, що перешкоджає вик-ню служб. повноважень (за наявності медичного висновку).

Відставка прийм-ся або в ній дається мотивована відмова держ.органом або посад.особою, які признач. держ. службовця на цю посаду. Рішення про прийняття відставки або відмову в ній приймається у місячний термін. У разі відмови у відставці держ.службовець повинен продовжувати викон-я служб.обов'язків і має право на звільнення в порядку, передб. Кодексом законів про працю У-и. У разі відставки держ.службовця, який не досяг пенсійн.віку, але має достатній для призначення пенсії стаж (для чол. - 25, для ж. - 20 р.) і відпрацював на посадах 1ої чи 2ої катег. не менш як 5 років, йому виплачується щомісячно 85 % його посад. окладу з урахуванням надбавок за ранг та за вислугу років до досягнення пенсійн.віку. При досягненні пенсійн.віку держ.службовцем, який перебуває у відставці, йому признач-ся пенсія як держ.службовцю. У разі признач-ня пенсії за віком, працевлаштування, засудження за скоєння злочину виплати, передбачені частиною четвертою цієї статті, припиняються. Рішення про припинення держ.служби може бути оскаржено державним службовцем безпосередньо до суду.


^ 16. Конкурс на посаду державного службовця.


Прийняття на держ. службу на посади 3ої - 7ої катег., передб. ст. 25 цього Закону, здійсн-ся на конкурс.основі, крім випадків, коли інше встановлено законами У-и. Порядок провед-ня конкурсу для вступу на держ.сл. регул-ся Положенням, що затвердж-ся КМУ.

Дані про вакансії посад держ.службовців підлягають публікації та поширенню через засоби масової інформації не пізніш як за 1 місяць до проведення конкурсу. Не допускаються до проходж-ня конкурсу особи, що визнані судом недієздатними, досягли граничного віку перебув-ня на держ.сл. (60/55), мають судимість, безпосередньо підпорядковані родичам чи своякам, позбавлені права займати відповідні посади у встановленому законом порядку. Головою конкурсної комісії завжди є заступник керівника. Рішення конкурсної комісії може бути оскаржене керівнику відповідного держ.ргану протягом 3 днів після ознайомлення з цим рішенням . Забороняється вимагати від кандидатів на державну службу відомості та документи, подання яких не передбачено законодавством України. Президент У-и, Голова ВРУ, члени Уряду У-и, глави місцевих держ.адміністрацій мають право самостійно добирати та приймати осіб на посади своїх помічників, керівників прес-служб, радників і секретарів згідно з штатним розписом і категорією, що відповідає посаді (патронатна служба). Порядок перебування на державній службі таких осіб установлюється відповідними органами.


^ 17. Атестація державних службовців.


Процедура, що проводиться в держ.органах один раз на три роки, з метою підвищення ефективності дія-сті держ.службовців та відповідальності за доручену справу, під час якої оцінюються рез-ти роботи, ділові та професійні якості, виявлені працівниками при вик-ні служб.обов’язків, визначен. типовими професійно-кваліфікаційними хар-ками посад і відображених у посадових інструкціях, що затвердж-ся керівниками держ.органів від.до ЗУ “Про державну службу” та ін.нормат.-правових актів. У її процесі атестац.комісія в межах установленої процедури виявляє ступінь відповідності працівника посаді, яку він обіймає. Результатами А.д.с. є висновки і рекомендації атестаційної комісії для поліпшення праці як працівника, якого атестують, так і апарату всього органу державної влади.

Рішення А.К.: 1.відповідає займаній посаді. 2. відповідає посаді за умови ...(набуття певних знань чи навичок) – переатестація через 1 рік. 3. не відповідає займ.посаді (пропонують посаду нижчу, якщо відмова або нема альтернативи – звільнення, для прийняття такого рішення є 2міс., бо особа може вважатися такою, що пройшла атестацію після 2міс.

Не підлягають а-ції: патронатні службовці; особи, що знах-ся на посаді менше 1р.; декретна відпустка (проходять через рік після виходу з неї).

Якщо службовець не з’явився на засідання а.к. без поважних причин, а-ція може бути проведена без нього.

Оскарження рішення а.к. – протягом 10днів керівнику органу.


18. Види державних службовців та різниця між ними.


1. Керівник – це держ.сл-ць, який займає держ.посаду, пов’язану з безпосереднім здійсн-ям завдань і функцій державних органів.

2. Спеціалісти – це держ.сл-ці, які мають необхідну професійну освіту і сприяють вик-ню завдань і ф-цій держ.органів в межах займаної держ.посади.

3. Технічний персонал – це службовці (НЕ МАЮТЬ статусу держ.службовця), службова дія-ть яких не пов’язана з діями, що тягнуть юридичні наслідки або впливають на зміст рішень держ. органу; їхня задача – забезпечувати службову дія-ть керівників і спеціалістів шляхом створ-ня необхідних для виконання останніми служб. Функцій.

Виникнення статусу держ.сл-ця наступає з моменту зарахування на роб., а не після присяги (Питання врегульоване Пленумом Верховного Суду).


^ 19. Основні нормативні акти, якими визнач-ся правовий статус державного службовця.


Правовий статус Президента України, Голови Верховної Ради України та його заступників, голів постійних комісій Верховної Ради України та їх заступників, народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, Голови та членів Конституційного Суду України, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та арбітрів Вищого арбітражного суду України, Генерального прокурора України та його заступників регулюється Конституцією ( 888-09 ) та спеціальними законами України.

Регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

ЗУ „Про Д.С.” 16.12.93

ЗУ „Про боротьбу з корупцією” 05.10.95

ЗУ „Про службу в органах місцевого самоврядування” 07.06.2001

Постанова КМУ „Положення про проведення атестації держ. сл-ців” 28.12.2000

Постанова КМУ „Про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад д.с.” 15.02.2002


20. Патронатна служба.


-це особливий порядок проходження держ.служби, при якому особа приймається на посаду поза конкурсом, на власний розсуд керівника, не проходить атестації, але втрачають право на зайняття посади зі зміною керівника, що їх призначив.

З метою організаційн. забезпечення своєї дія-сті та відповід. до ст.15 ЗУ "Про державну службу" члени КМУ, голови місц.держ.адмін-цій мають право сам-но добирати осіб на посади патронатної служби. Призначення на посади патрон.служби згідно із штатним розписом і категорією, що відповідає посаді, здійсн-ся Міністром КМУ, міністром, головою місц.держ.адміністрації. Кандидатури для признач-ня на посади працівників патрон. служб у С-ті КМУ та центр.апараті міністерств вносяться відповідно Прем'єр-міністром У-и, Першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами та міністрами. Міністр КМУ, міністр призначає на посаду патронатної служби особу, щодо якої не будуть виявлені обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу.
До складу патронатної служби можуть включатися посади помічника, радника, керівника прес-служби або інші, передбачені штатним розписом.

Члени КМУ, голови місцевих державних адміністрацій утворюють патронатну службу в межах граничн.чисельності працівників С-ту КМУ, центр.апарату міністерства, місцевої державної адміністрації та їх штатних розписів.
Структура, чисельність працівників і штатний розпис патрон.служби затвердж-ся Міністром КМУ за погодженням з Прем'єр-міністром У-и, міністром, головою місц. держ.адміністрації. Працівники патрон.служби підпорядк-ся безпосередньо члену КМУ, голові місц.держ.адміністрації, при яких утворена патрон. служба.
Працівники патронатної служби є державними службовцями.
На посади патрон.служби членів КМУ, голів місц.держ.адміністрацій приймаються
громадяни У-и, які мають необхід.досвід роботи в органах управління, відповідній галузі чи сфері дія-сті, з урахув-ням напряму роб. посадової особи, при якій утворена служба.
Прийняття на патрон.службу здійсн-ся без проведення конкурсу.
З метою набуття працівниками патрон.служби практичного досвіду, перевірки їх профес. рівня і ділових якостей може встановл-ся випробування, а також проводитися стажування.
Працівники, які досягли пенсійного віку, до стажування не залучаються.
Основними завданнями працівників патронатної служби членів КМУ, голів місц.держ. адміністрацій є:
підготовка необх.матеріалів та документів для посад.особи, облік, аналіз кореспонденції, що надходить на її ім'я, підготовка відповід.проектів доручень, протокольн.рішень тощо;
надання окремих фахових консультацій, а також роз'яснень з питань дія-сті посадової особи або органу (за дорученням посадової особи);
взаємодія з підрозд.апарату, органами держ.влади, орг-ми місц.самовр-ня у розв'язанні питань, що виник.під час опрацюв-ня доручень посадової особи;
орг-ція зустрічей посадової особи з громадськістю, представниками ЗМІ, посад. особами
ін.органів, прийому відвідувачів та інозем.делегацій; інші завдання.
Основні обов'язки і права прац-ків патрон.с-и визнач-ся законод-вом з пит.держ. служби.
Конкрет.перелік обов'язків і прав працівників пат.служби визнач-ся у посад. положеннях та інструкціях, що затверджуються посадовою особою, при якій утворена служба.
Крім заг.підстав, передбач. Кодексом законів про працю У-и, держ. службовці патрон.служби можуть бути звільнені у разі зміни керівника або складу держ.органу (частина друга ст. 30 ЗУ "Про держ.службу"). У цьому випадку в трудовій книжці робиться запис з посиланням на п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю У-и. Про наступне звільнення працівник не попереджається.

Держ.службовці патр.служби, які мають право на відставку, від. до ст.31 ЗУ "Про держ. службу", в разі відмови у відставці повинні продовжувати виконання служб. обов'язків і мають право на звільнення в порядку, передбач. Кодексом законів про працю У-и.
Ін. питання перебування на держ.службі працівників патр. служби членів КМУ і голів
місц. держ.адміністрацій регулюються ЗУ "Про держ. службу".



Схожі:

Правовий статус Секретаріату Президента України iconПоложення про Секретаріат Президента України 26 проблемний аналіз структури та організації діяльності секретаріату президента україни 32 висновки 37 вступ 3 список використаних джерел 42 вступ
Проблемний аналіз структури та організації діяльності секретаріату президента україни 32
Правовий статус Секретаріату Президента України iconСемінарське заняття № Конституційно-правовий статус іноземців та біженців
Конституційно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства в Україні
Правовий статус Секретаріату Президента України iconСемінарське заняття №15. Компетенція Президента України Частина друга
Конституційно-правовий зміст повноважень Президента України. Їх класифікація за специфікою предметів відання
Правовий статус Секретаріату Президента України iconПравовий статус юридичних осіб
України з іншими державами. Статус іноземної юридичної особи зумовлює її державну належність для визначення: обсягу її правосуб'єктності;...
Правовий статус Секретаріату Президента України iconТема: „ Міжнародне морське право” План
Територіальне море. Ширина територіальних вод та методи її відрахування. Правовий режим територіальних вод. Правовий статус прилеглої...
Правовий статус Секретаріату Президента України iconНаказ №155 Про затвердження рекомендацій щодо зовнішнього вигляду (дрес-коду) працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України
З метою підвищення рівня дисципліни, забезпечення ділового стилю у зовнішньому вигляді працівників Секретаріату Кабінету Міністрів...
Правовий статус Секретаріату Президента України iconПоложення про освітній округ, яким визначено правовий статус, порядок утворення та основні засади діяльності освітнього округу
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. №777 затверджено Положення про освітній округ, яким визначено правовий...
Правовий статус Секретаріату Президента України iconПравовий статус особи в зарубіжних країнах
Становище індивіда в суспільстві, відображене і закріплене в основному законі, визначається як конституційний статус особи. Його...
Правовий статус Секретаріату Президента України iconПравовий статус особи в зарубіжних країнах
Становище індивіда в суспільстві, відображене і закріплене в основному законі, визначається як конституційний статус особи. Його...
Правовий статус Секретаріату Президента України iconТема Правоутворення. Джерела права План
Види джерел права: нормативно-правовий акт, правовий звичай, нормативно-правовий договір, правовий прецедент, релігійно-канонічні...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи