Урок № Тема: «Перебудова» та розпад СРСР (1985-1991) Урок вивчення нового матеріалу. Мультімедійний урок icon

Урок № Тема: «Перебудова» та розпад СРСР (1985-1991) Урок вивчення нового матеріалу. Мультімедійний урок




Скачати 104.65 Kb.
НазваУрок № Тема: «Перебудова» та розпад СРСР (1985-1991) Урок вивчення нового матеріалу. Мультімедійний урок
Дата конвертації03.01.2013
Розмір104.65 Kb.
ТипУрок

Урок №

Тема: « Перебудова» та розпад СРСР (1985-1991)

Урок вивчення нового матеріалу.

Мультімедійний урок

Мета: розкрити зміст процесу «перебудови» в СРСР, виділити його складові

( прискорення, гласність , політичні реформи) , дати їм аргументовану характеристику, визначити причини та прояви національно-визвольних рухів, змісту нового політичного мислення в зовнішній політиці, оцінити спроби різних політичних сил- врятувати Союз від розпаду (в т. ч. ДКНС), назвати причини економічного розвалу СРСР, тлумачити поняття «перебудова», «прискорення», «гласність», «путч» та інші;

Розвивати хронологічні, оціночні, просторові історичні компетенції;

Виховувати учнів у дусі патріотизму, громадянської самосвідомості

Обладнання: підручник , настінна карта, атласи, контурні карти, картки з завданням групам, фото, мультімедійна презентація.

Хід уроку.

  1. Орг. момент.

  2. Мотивація.

  3. Актуалізація опорних знань.

  4. Вивчення і усвідомлення нового матеріалу.


План

  1. Прихід до влади М. Горбачова.

  2. Лібералізація суспільно-політичного та культурного життя.

  3. Зрушення у зовнішній політиці.

  4. Посилення національних рухів і політичної боротьби.

  5. Розпад СРСР.

Клас попередньо отримує завдання групам ( Див додаток )

Хід уроку супроводжується мультімедійною презентацією (слайди з фото, відеоматеріалами, тезами, тощо)

1.Прихід до влади М. Горбачова.

^ Вступне слово вчителя

Після смерті у 1982 р. Л. Брежнєва його спадкоємцями на найвищій партійно-державній посаді були хворі люди похилого віку - Юрій Андропов (помер у 1984 р.) та Костянтин Черненко (помер у 1985 р.). У березні 1985 р. дещо оновлене політбюро ЦК КПРС висунуло на посаду генерального секретаря наймолодшого із своїх членів - 54-річного Михайла Горбачова. Новий лідер усвідомлював економічний занепад держави і намагався реформувати, підправити «скривлену» будівлю соціалізму, у той же час не порушуючи її фундаменту.

Завдання 1 Дати коротку біографічну довідку.

Завдання 2. Раїса Горбачова- перша леді.Історія життя .Хвороба.


^ 2.Лібералізація суспільно-політичного та культурного життя.

Завдання класу .По ходу роботи заповнити таблицю:


«Перебудова в СРСР»


Складові

Зміст

1.прискорення






2. гласність








^ Перебудова в СРСР

Перебудова — соціально-економічний і політичний курс радянського керівництва в 1985—1991 рр., спрямований на реформування всіх сфер суспільного життя при збереженні соціалізму. її ініціатором став новооб­раний Генеральний секретар ЦК КПРС М. С. Горбачов

Зміст та результати реформ

1985 р. — курс на прискорення соціально-економічного розвит­ку СРСР. Антиалкогольна кампанія. 1987 р. — реформа Рижкова—Абалкіна за принципом «само­стійність, самоокупність, самофінансування». Переведення підприємств на госпрозрахунок, залежність заробітної плати від результатів господарської діяльності, виникнення та розвиток спільних з іноземцями кооперативних підприємств та індивіду­альної трудової діяльності. 1988 р. — дозвіл оренди землі. 1990 р. — програма переходу до регульованої ринкової еконо­міки: запровадження елементів ринкових механізмів за збере­ження великого державного сектору

1987 р. — розвиток гласності й демократизація суспільства: створення комісії з вивчення сталінських репресій; повна реа­білітація жертв масового терору; публікація досі заборонених художніх і публіцистичних творів. 1988 р. — проголошення мети політичної реформи: відновлен­ня Рад народних депутатів як оранів реальної влади, пере­розподіл влади за збереження керівної ролі КПРС.

1985 р.- початок перебудови.(слайд 8)

Формування команди (9)

Прискорення (10)


1 – ПРИСКОРЕННЯ ( СЛАЙДОВА ПРЕЗЕНТАЦІЯ)(11,12)


Завдання 1. Група «захисників» прискорення. Довести позитивні риси реформи.


У квітні того ж року на пленумі ЦК КПРС Горбачов закликав подолати застійні явища і розпочати перебудову усіх сфер життя країни. Основою перебудови мав стати курс на прискорення соціально-економічного розвитку країни. Горбачов закликав до створення нового господарського механізму, до широкого впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу.
Пріоритетним напрямом прискорення повинен був стати розвиток машинобудування як базової галузі економіки.

*Реформа передбачала надання підприємствам самостійності, переведення їх на самоокупність і самофінансування. *Заробітна платня стала пов’язуватися з результатами господарської діяльності.* Робітники отримали право обирати керівників підприємств. на підприємствах вводилось держприймання.

Вчитель. Алкоголізм(13)


Завдання 2.Група «обвинувачувачів».Довести провальність курсу «прискорення»(14)
*Однак кооперативний рух упродовж короткого часу було спотворено. Все більше з’являлось посередницьких фірм при заводах і фабриках, господарями яких через родичів або Підставних осіб були керівники цих же підприємств, корумповані державні та партійні чиновники. *Фірми нічого не вироб ляли, лише скуповували сировину або продукцію за державними цінами, а перепродували її за спекулятивними. Виникла «тіньова економіка», де господарями стали кримінальні елементи.
*розгулу корупції.

Чорнобиль (15)


група 3. Риси політики гласності.

2. ГЛАСНІСТЬ.(16, додаток-17)


У січні 1987 р. на пленумі ЦК КПРС М. Горбачов висунув ініціативу з розвитку гласності і демократизації суспільства. Зростало критичне осмислення пройденого країною шляху. Було створено комісію для додаткового вивчення матеріалів про сталінські репресії, яка дійшла висновку про цілковиту необґрунтованість звинувачень, пред’явлених партійно-державним діячам минулого.
Зусиллями редакційних колективів у журналах «Огонек», «Знамя», «Дружба народов», «Новый мир» були опубліковані твори А. Рибакова «Діти Арбату», В. Гроссмана «Життя і доля»....
На жовтневому 1987 р. пленумі ЦК КПРС перший секретар Московського міськкому КПРС Борис Єльцин піддав різкій критиці роботу секретаріату ЦК і вніс пропозицію створити демократичні механізми керівництва партією та державою, які б виключали концентрацію влади вузькою групою осіб.

Вчитель 3. Зміни в управлінні.

Утворено два законодавчі органи - З’їзд народних депутатів і Верховну Раду.
Вибори народних депутатів СРСР відбулися у березні -квітні 1989 р. у гострій політичній боротьбі. У них взяли участь нові неформальні політичні організації, фронти і рухи, які виникли у багатьох республіках. Вони активно домагалися виборів на альтернативних засадах, реєстрації своїх кандидатів у бюлетенях для голосування

Пряма телевізійна трансляція роботи з’їзду стала визначною суспільно-політичною подією і втіленням політики «гласності» На З’їзді сформувалась міжрегіональна депутатська група, яка відкрито стала в опозицію до компартії.


До кінця роботи форуму близько 150 депутатів. її лідери - Андрій Сахаров, Гавриїл Попов, Анатолій Собчак та інші виступали за впровадження демократичних реформ..


III З’їзд прийняв пакет конституційних доповнень, у тому числі й щодо всенародного обрання президента країни та скасування ст. 6 конституції СРСР. Ліквідація монопольної влади КПРС знаменувала собою перемогу демократичних сил країни. Партійні бонзи зрозуміли, що програли, і почали готувати собі тили, таємно переправляючи фінансові ресурси КПРС за кордон. З’їзд зробив «виняток» і сам, без всенародного голосування, обрав президентом СРСР М. Горбачова. Ця посада забезпечила лідерові КПРС свободу маневру в структурах влади, однак не збільшила довір’я до нього народів Радянського Союзу


^ 3.Зрушення у зовнішній політиці.

4 група. «Чому Нобелівський комітет призначив Нобелівську премію миру 1990 року саме М. Горбачову?

Зовнішня політика

( слайд 19, 20)


«нового політичного мислення» у зовнішній політиці. Головна її ідея полягала у визнанні того, що ядерна війна не може бути засобом досягнення політичних, ідеологічних і жодних інших цілей.


М. Горбачов зробив крок назустріч американцям і запропонував розпочати переговорний процес. На переговорах центральними були проблеми роззброєння. На зустрічах у верхах обговорювалися питання про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, обмеження і припинення ядерних випробувань, заборону хімічної зброї, скорочення звичайних озброєнь. Зокрема, в липні 1991 р. укладено радянсько-американський Договір про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-1).

Розпочалася нормалізація радянсько-китайських відносин. Було заявлено про перегляд політики СРСР щодо Афганістану.
15 лютого 1989 p., з виведенням 40-ї армії, радянська інтервенція в Афганістані безславно закінчилася.


Радянського Союзу на арабські режими, поступово налагоджувалися стосунки з Ізраїлем, який радянський уряд досі однобічно вважав основним винуватцем воєнних конфліктів на Близькому Сході.
Московське керівництво змушене було відмовитися від збройного втручання чи дипломатичного тиску в ході демократизації країн Східної Європи, не чинити перешкод об’єднанню Німеччини. Більше того, під впливом демократичних сил своєї країни Кремль змушений був визнати помилковим рішення про втручання у внутрішні справи Угорщини у 1956 р. та Чехословаччини у 1968 р.
Революції кінця 80-х років у країнах Центральної та Східної Європи повалили комуністичні тоталітарні режими, відновили демократичні свободи. Декомунізація Європи призвела до припинення діяльності створеного Москвою військово-політичного блоку - Варшавського Договору. На вимогу суверенних народів Радянський Союз погодився на поетапне виведення своїх військ із східноєвропейських країн. Розпад СРСР поклав край «холодній війні» і позитивно вплинув на загальну міжнародну обстановку

^ 4.Посилення національних рухів і політичної боротьби.

5 група . Завдання «Покажіть на карті СРСР території ( республіки, міста)... з найбільш вираженими національно-визвольними рухами.

( слайд 25) (робота з контурною картою)

Загальна економічна і політична криза супроводжувалася боротьбою народів СРСР за звільнення з-під опіки Москви. Найактивнішими були республіки Прибалтики. Там у 1988 р. виникли могутні національні організації - Народний фронт Естонії, литовський «Саюдіс» («Єдність»), Народний фронт Латвії, які вперше аргументовано заговорили про вихід із Радянського Союзу.

У листопаді 1988 р. Верховна Рада Естонської РСР проголосила державний суверенітет Естонії. Це був, по суті, початок кінця Союзу.
У лютому 1990 р. «Саюдіс» переміг на виборах у Литві. Наступного місяця Верховна Рада Литви оголосила відновлення державної незалежності своєї країни.

Спроби Москви вплинути на Литву економічною блокадою наштовхнулися на твердий намір народу відстояти свою незалежність. На початку 1989 р. виникла, а у вересні того ж року була структурно сформована організація Народний рух України за перебудову.

Вимогу виходу з СРСР висунув Народний фронт Молдови. Ситуація там ускладнювалася боротьбою російськомовного населення Придністров’я, гагаузів та болгар за надання їм автономії у районах компактного розселення..
Особливо гостра ситуація виникла у ^ Нагірно-Карабаській автономній області Азербайджанської PCP.
У червні 1990 р. Декларацію про державний суверенітет Росії прийняв І З’їзд народних депутатів цієї республіки. У ній наголошувалося про рішучість росіян створити демократичну правову державу у складі оновленого СРСР. На З’їзді у гострій боротьбі відбулися вибори голови Верховної Ради Росії. Після проведення декількох турів голосування перемогу здобув Б. Єльцин. У червні 1991 р. його ж всенародним голосуванням було обрано першим президентом Росії.
16 липня 1990 р. новообрана Верховна Рада України прийняла історичну Декларацію про державний суверенітет України.
Увечері 9 квітня 1989 р. змопівці й армійські підрозділи перекрили усі виходи з центральної площі Тбілісі, де кілька днів тривав багатотисячний мітинг на підтримку незалежності Грузії. Несподівано військові напали на людей і побили їх саперними лопатками. Криваве побоїще у Тбілісі (серед вбитих були здебільшого жінки) вразило світову громадськість і радянське суспільство.
У січні 1990 р. за наказом Москви було запроваджено надзвичайний військовий стан у Баку. Через рік на вулиці Риги та Вільнюса для залякування населення були виведені танки. 13 січня 1991 р. при розгоні демонстрантів, які виступали за незалежність Литви, біля вільнюського телецентру знову пролилася кров. Від куль військових загинули беззбройні люди.

У жовтні 1990 р. Верховна Рада СРСР надала президентові М. Горбачову надзвичайні повноваження.

  1. ^ Розпад СРСР.

6 група . Путч ДКНС (російською - ГКЧП)

Чи мав шанс ДКНС врятувати Союз від розпаду?

(слайд 31, 32)

В березні 1991 р. було проведено всесоюзний референдум з питання збереження СРСР. Брати участь у ньому відмовились Грузія, Вірменія, Молдова та всі Прибалтійські республіки. Хоча більшість учасників референдуму проголосувала за Союз, подальша його доля залишалась не визначеною.
Сформувалася група заколотників з представників вищого ешелону влади - голови Верховної Ради СРСР, віце-президента, прем’єр-міністра, голови КДБ, міністрів оборони та внутрішніх справ. Багато фактів тих днів Ще не з’ясовані, зокрема роль президента СРСР у підготовці Цих подій.
Вранці 19 серпня 1991 р. по радіо та телебаченню було оголошено про хворобу Горбачова під час його відпочинку у Криму і перехід усієї повноти влади до Державного комітету з надзвичайного стану СРСР, в який увійшли змовники. У дні заколоту рішуче діяв президент Росії Борис Єльцин

Він видав укази, в яких розцінив дії комітету як державний переворот і закликав військовослужбовців усіх частин, розташованих у республіці, не виконувати накази бунтівників. З поверненням президента СРСР у столицю змовники були заарештовані.
Після цього події у країні набули революційної стрімкості. Указом Єльцина діяльність КПРС у Росії призупинялася, оскільки документально було доведено причетність верхівки партії до змови. Розпочалася реорганізація КДБ. Символ більшовизму - пам’ятник «залізному Феліксу» (Дзержинському) на Луб’янці було скинуто з постаменту. Замість червоних прапорів на урядових будинках Москви замайорів триколірний російський прапор.

24 серпня 1991 р. позачергова сесія Верховної Ради України переважною більшістю голосів прийняла Акт про незалежність України.

У вересні 1991 p. V З’їзд народних депутатів СРСР прийняв конституційний закон про владу у перехідний період і здав свої повноваження Державній Раді СРСР. Державна Рада офіційно визнала незалежність Литви, Латвії, Естонії..

Всеукраїнський референдум показав марність сподівань на відтворення СРСР.
8 грудня 1991 р. керівники Росії, України та Білорусі заявили про те, що «Союз РСР як суб’єкт міжнародного права і гео-політична реальність припиняє своє існування». Президенти Росії й України Борис Єльцин і Леонід Кравчук та голова Верховної Ради Білорусі Станіслав Шушкевич у Біловезькій Пущі (Білорусь) підписали угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД)

(робота з документом ст 165 підр.ст 4,5)

21 грудня 1991 р. в Алма-Аті до СНД приєднались Азербайджан, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Таджикистан, Туркменистан та Узбекистан.

(робота з к /картою-позначити республіки))

У 1993 р. до СНД увійшла Грузія. Отже, в СНД опинились усі республіки колишнього СРСР, крім Прибалтійських. Угода про СНД втілювала у собі прагнення нових незалежних держав Цивілізовано «розлучитися» і тому була швидше політичною декларацією, аніж реальним договором.
^ 25 грудня 1991 р. Горбачов заявив про свою відставку з посади президента СРСР і про зняття з себе повноважень Верховного головнокомандувача збройних сил СРСР. Наступного дня одна з палат Верховної Ради колишнього СРСР, яку вдалося зібрати - Рада республік - прийняла формальну декларацію Щодо припинення існування СРСР.

Підсумок .

  1. Закріплення.

Фронтальне опитування

Підсумок роботи класу.Виставлення оцінок.

7. Д./З. Тема :«Перебудова» і розпад СРСР»( пар 20) ., таблиця, дати









Схожі:

Урок № Тема: «Перебудова» та розпад СРСР (1985-1991) Урок вивчення нового матеріалу. Мультімедійний урок iconРеферат з Історії України на тему: "Перебудова І розпад срср" студентки I сп курсу V групи спеціальність "Облік І аудит"
Поняття “перебудова” дуже спірно: кожний має на увазі під ним щось, що відповідає його політичним поглядам. Я розумію під словом...
Урок № Тема: «Перебудова» та розпад СРСР (1985-1991) Урок вивчення нового матеріалу. Мультімедійний урок iconКонспект уроку Визначте головну тему уроку. Зазвичай тема випливає з тематичного плану і навчальної програми з конкретного предмета
Вкажіть тип уроку: урок ознайомлення з новою інформацією або урок закріплення пройденого матеріалу, комбінований урок, повторювально-узагальнюючий,...
Урок № Тема: «Перебудова» та розпад СРСР (1985-1991) Урок вивчення нового матеріалу. Мультімедійний урок iconУрок 28. Оптичні прилади Мета уроку: сформувати уявлення про призначення та принцип дії оптичних приладів. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Обладнання: таблиці (можливі саморобні), слайди, фотоапарат, проекційний апарат, мікроскоп, бінокль або зорова труба
Урок № Тема: «Перебудова» та розпад СРСР (1985-1991) Урок вивчення нового матеріалу. Мультімедійний урок iconУрок 2/36 Потужність Мета уроку: сформувати в учнів поняття потужності як фізичної величини, що характеризує швидкість виконання роботи. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Чи виконує роботу сила ваги, що діє на камінь,коли він: а лежить на землі? б падає з обриву?
Урок № Тема: «Перебудова» та розпад СРСР (1985-1991) Урок вивчення нового матеріалу. Мультімедійний урок iconУрок №33 ( 9 клас) Модуль (тема): Волейбол
Тип та форма уроку: комбінований комплексний урок (повторення та вдосконалення вивченого матеріалу, розвиток фізичних якостей)
Урок № Тема: «Перебудова» та розпад СРСР (1985-1991) Урок вивчення нового матеріалу. Мультімедійний урок iconУрок №33 ( 9 клас) Модуль (тема): Волейбол
Тип та форма уроку: комбінований комплексний урок (повторення та вдосконалення вивченого матеріалу, розвиток фізичних якостей)
Урок № Тема: «Перебудова» та розпад СРСР (1985-1991) Урок вивчення нового матеріалу. Мультімедійний урок iconПовідомлення на задану тему, переказувати уривки з твору; прищеплювати старшокласникам інтерес до творчості письменника. Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу
Тема: Михайло Булгаков (1891-1940) Життєвий і творчий шлях. М. Булгаков і Україна
Урок № Тема: «Перебудова» та розпад СРСР (1985-1991) Урок вивчення нового матеріалу. Мультімедійний урок iconУрок 12/12. Гучність звуку. Висота й тембр звуку Мета уроку: вивчити фізичні характеристики звуку: гучність, висота й тембр. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. План уроку
Наведіть приклади різних звуків. Що є джерелом звуку в кожному з наведених випадків?
Урок № Тема: «Перебудова» та розпад СРСР (1985-1991) Урок вивчення нового матеріалу. Мультімедійний урок iconУрок вивчення нового навчального матеріалу
Завдання( слайд 2). На мультімедійній дошці написані основні генетичні поняття, але без визначень. Доповніть їх
Урок № Тема: «Перебудова» та розпад СРСР (1985-1991) Урок вивчення нового матеріалу. Мультімедійний урок iconУрок 2/70 Підсумковий урок Мета уроку: підбити підсумок вивчення курсу фізики у 8 класі. Тип уроку: урок закріплення знань. Методичні рекомендації

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи