Тема: Гетьманський переворот. П. Скоропадський icon

Тема: Гетьманський переворот. П. Скоропадський




Скачати 97.48 Kb.
НазваТема: Гетьманський переворот. П. Скоропадський
Дата конвертації12.10.2013
Розмір97.48 Kb.
ТипДокументи

Історія України

10 клас

Ур. №

Тема: Гетьманський переворот. П. Скоропадський.

Комбінований

Мета : Вивчити вплив зовн чинників на політ ситуацію в укр землях, , аналізувати зміст Брест-Литовського миру , визначити причини падіння авторитету ЦР., хронологію останніх днів її існування., особистість П. Скоропадського, аналіз його внутр та зовн політики, пояснити причини падіння гетьманського режиму

Розвивати часові, просторові, оціночні компетенції учнів.

Виховання патріотичних почуттів.


Хід уроку.

1. Орг. момент.

2. Мотивація.

3. Перевірка Д.З.

* переговори у Брестр-Литовськоиу, причини підписання Б.-Л. миру

* Зміст мирного договору

* початок наступу військ Ц.Р. та Німеччини, відступ рад військ

* причини конфлікту Ц.Р. і нім адміністрації

* останні дні існування Ц.Р., законодавчі рішення.


4.Новий матеріал.План.

1. Гетьманський переворот. П. Скоропадський.

2. Внутрішня та зовнішня політика Української держави.

Національно-культурні перетворення. В.Вернадський.

Селянські повстання влітку і восени 1918 р.

3. Консолідація національно-демократичних сил та утворення політичної опозиції гетьманату. Падіння гетьманського режиму.

Анулювання Брестського миру і новий наступ військ РСФРР на Україну.


1.Гетьманський переворот . П. Скоропадський


Прчини падіння Ц.Р.?

Незавершеність реформ

Неспроможність виконати умови Брест-Литовського миру

^ Сутички з нім окупаційною владою

Складна зонішньополітична ситуація

Для багатьох –Ц.Р.-клуб-політичних авантюристів

Прагнення зберегти приватну власність у частини населення

^ Прагнення до встановлення порядку, влади сильної руки

Формується опозиція:

*Квітень 1918 р.-переговори УНГ(Укр народної громади) з нім адміністрацією

24 квітня 1918 року відбулася вирішальна зустріч Павла Скоропадського з начальником штабу німецьких військ генералом Гренером. «Ви можете розраховувати в разі вдалого заколоту на сприяння німецьких військ в справі поновлення порядку... На день заколоту ми будемо дотримуватися нейтралітету...», заявив той.


*29 квітня 18 рю Хліборобський конгрес- передає владу генералу Скоропадському 6432 делегати постановили: «Для спасіння країни нам необхідна сильна влада, нам потрібен диктатор, згідно старовинних звичаїв - Гетьман».

«Панове, я дякую вам , за те , що довірили мені владу»


*30.04.18 –Гентьман проголосив себе гетьманом всієї України


П.Скоропадський походив з одного з найшляхетніших українських родів, який упродовж кількох століть був на провідних ролях в Україні. Генеалогія роду Скоропадських бере початок від першої половини ХVІІ ст., з Федора Скоропадського, який брав участь у національно-визвольній війні під проводом Б.Хмельницького і загинув у 1648 р. під Жовтими Водами. Один з предків майбутнього гетьмана І.І.Скоропадський був гетьманом України (1708-1722), де проводив політику Петра І. Прапрадід Павла Петровича Яків Михайлович Скоропадський навчався у Києво-Могилянській Академії і був останнім генеральним бунчужним в період правління К.Розумовського. Батько гетьмана Петро Іванович, за сімейною традицією, навчався у школі гвардійських прапорщиків і став офіцером. Брав участь у війнах на Кавказі, мав низку орденів. 1865 року в чині полковника Петро Скоропадський звільняється з війська і бере активну участь в громадському житті Стародубщини на посту повітового предводителя дворянства. Соціальне походження, а саме належність до дворянської аристократії, відбилося на формуванні світогляду гетьмана.

^ Дитячі роки П.П.Скоропадський провів у родовому маєтку Тростянець на Полтавщині, де ще були живими традиції української старовини. У будинку висіли портрети українських гетьманів, зокрема, й І.С.Мазепи. У побуті родина Скоропадських дотримувалася старих українських звичаїв. Але разом з тим сам П.П.Скоропадський визнавав, що “Україна розумілася як славне минуле, але ніяк не пов’язувалася з сучасним, іншими словами, ніяких політичних думок, пов’язаних з відновленням України, не було. Моя вся родина була глибоко віддана російським царям, але в усьому підкреслювалося те, що ми не великороси, а малоросіяни, як тоді говорилося, знатного походження”. У своїх спогадах гетьман відзначив і той факт, що його не вчили української мови, та й самі “Спогади” написані російською.

За тогочасними традиціями П.П.Скоропадський мав здобути військову кар’єру. Протягом 1886-1893 рр. він навчався у Петербурзькому Пажеському корпусі, у 1904-1905 рр. брав участь в російсько-японській війні, нагороджений Георгіївською зброєю і багатьма орденами за особисту мужність і героїзм. Малодослідженою, але, безперечно, важливою сторінкою життя останнього українського гетьмана була служба флігель-ад’ютантом імператора Миколи ІІ у 1905-1911 рр. Тривале перебування при дворі в Петербурзі не могло не позначитися на особистості П.П.Скоропадського, не утвердити його приверженість до сильної влади, до монархії.

Під час Першої світової війни П.П.Скоропадський пройшов шлях від командира кінного полку до командуючого 34-м армійським корпусом, отримав звання генерал-лейтенанта та ряд нагород. У цей час генерал мало цікавився тим, що не мало відношення до війни.

Лютнева революція 1917 р. в Петрограді призвела до деморалізації армії і поступової її більшовизації. В Україні національний революційний рух очолила Центральна Рада. Генерал зазначає: “коли в лютому і березні 1917 року... я вперше читав в “Киевской мысли” про українські демонстрації, мені це не сподобалось, я подумав, що це робота виключно наших ворогів з метою внести розбрат в нашому тилу”. Скоропадський не сприйняв соціалістичні ідеї українських та російських революційних партій, бо вони були чужі його світогляду. Крім того, як офіцер він вважав, що перш за все необхідно довести війну до переможного кінця. В той час перед ним стояла лише одна проблема – збереження дисципліни та боєздатності у ввіреному йому корпусі.

Після І Всеукраїнського військового з’їзду в травні 1917 р. в 34 –му корпусі генерала Скоропадського поширюються ідеї українізації, проте сам командуючий ставиться до них байдуже до серпня 1917 р., коли одержав відповідний наказ від командувача Південно-Західним фронтом Л.Г.Корнілова. Сам генерал Корнілов був прихильником єдиної і неподільної Росії і йшов на українізацію задля піднесення бойового духу солдатів, припинення розвалу армії. “Все це дрібниці, головне війна”, - заявив він П.П.Скоропадському.

Ще з березня 1917 р. в Україні почав ширитися рух Вільного козацтва. Серед козацтва особа нащадка гетьманського роду, бойового генерала Павла Скоропадського мала неабияку популярність. Ставши отаманом Вільного козацтва у жовтні 1917 р., П.П.Скоропадський поступово стає на проукраїнські позиції, але відмовитися від ідеї Великої Росії він так і не зміг.

Після Жовтневої революції у Петрограді в листопаді 1917 р. збільшовизований 2-й гвардійський корпус на чолі з О.Бош рушив на Київ. Перед П.П.Скоропадським, корпус якого був єдиною боєздатною українською силою, постав вибір: виконати наказ командування і виїхати на фронт чи стати на захист соціалістичної, але української Центральної Ради. У такий складний час він виступив на захист батьківщини. 1-й Український корпус обеззброїв збільшовизовані загони. Проте значну роль у цьому виборі відіграло категоричне несприйняття генералом більш лівого більшовицького уряду і небажання виконувати накази колишнього прапорщика, а нині Главковерха М.Криленка.

^ З того часу стосунки П.П.Скоропадського з Центральною Радою мали двозначний характер. З одного боку він займався турботою про боєздатність свого підрозділу, з іншого – Генеральний Секретаріат чинив йому перешкоди у керівництві корпусом: припиняв або затримував надходження озброєння, одягу, харчів. Після цього П.П.Скоропадський остаточно відмовився від будь-якої підтримки Центральної Ради і не виступив на її захист під час більшовицької агресії у січні 1918 р.

Після повернення Центральної Ради на німецьких багнетах П.П.Скоропадський гуртує навколо себе сили, незадоволені її політикою.


Німецька контррозвідка, яка в цей час підшукувала кандидата на роль правителя України, характеризувала П.П.Скоропадського так: “аристократ, монархіст, генерал, багатий поміщик, слабовольний, але честолюбивий”. Крім того німецьке командування бажало бачити на чолі держави військового. Тому з-поміж інших кандидатів перевагу віддали П.Скоропадському.

У першому офіційному документі – “^ Грамоті до всього українського Народу” – новий глава держави доводив, що його дії зумовлювалися настійливими домаганнями населення забезпечити спокій, закон і можливість творчої праці.

У Києві було поширено «Грамоту до всього українського народу»,

** Центральна Рада і всі земельні комітети розпускалися.

** Україна перейменовувалася в ^ Українську Державу,

*** її державно-політичний устрій мав вирішити український Сейм.

***Після ліквідації в Україні радянської влади відновлювалася приватна власність на землю,


^ Повноваження гетьмана- стор 153(2 абз)- самостійно


Вся законодавча й виконавча влада належала гетьманові. Його повноваження були розписані у «Законі про тимчасовий державний устрій Украї¬ни», виданий 29 квітня 1918 Гетьман призначав Голову Ради міністрів, затверджував і скасовував склад уряду, виступав найвищою посадовою особою в зовнішньополітичних справах, був верховним воєначальником, мав право оголошувати воєнний чи особовий стан.

Формувався уряд:

Голова Ф. Лизогуб-полт поміщик

МІС-Дорошенко (історик)

М.освіти- Василенко, юрист, кадет

М. Юстиції-М.Чубинський-проф Харк. Унверу

М. військових справ-О.Рогоза

Жодного представника від соц партій «моя країна не повинна стати грунтом для соц. Експериментів». Серед міністрів багато монархістів, люди 50-60 річного віку.Ставка на професіоналізм.


^ 1.Аграрна політика.

Великі землевласники почали спішно відновлювати свою власність на землю і майно. Досить часто влада примушувала селян разом із землею та реманентом відшкодувати втрати яких зазнали поміщики під час революції. У липні 1918 р. уряд П. Скоропадського опублікував «Проект загальних основ земельної реформи».

Передбачалося наділення селян державними, удільними, а також викупленими у великих власників приватними землями. максимум землеволодіння-25 га на сосбу

Земельна реформа носила консервативний характер і була не¬гативно сприйнята великими землевласниками

Землею – користуються поміщики- протести селян (всеукр селянський зїзд) . Каральні походи проти повсталих.

Постачання продовольства до Німеччини

2. Промисловість.


*У промисловості були відновлені права власників підприємств.

Політика уряду стосовно робітників виявилася невдалою,

*Власники підприємств одержали право збільшувати робочий день до 12 годин, знижувати й нерегулярно видавати зарплатню, не виконувати умови трудових договорів, проводити локаути (звільнення працівників без попередження і новий набір працівників за меншу зарплатню).

*Обмежувалися функції профспілок, заборонялися страйки.

*Гетьманському урядові на деякий час удалося відновити свободу торгівлі й підприємницької ініціативи. Було налагоджено широкий збут товарів за кордон:

Поступово було відновлено роботу залізниць.


3. Фінанси


У фінансовій сфері було налагоджено грошовий обіг, введено нову валюту — гривню, відкрито кілька українських банків, засновано нові акціонерні компанії тощо.


5. Військо.

Метою військової реформи було створення національної армії

Чисельність планувалась до 300 тис, наявні 65

. Найбоєздатнішими підрозділами були, зокрема,

Запорізька дивізія, організована на базі Запорізького загону,

Сердюцька дивізія,

переформований після перевороту галицький полк Січових стрільців та інші з'єднання.

Окремим Універсалам від 16 жовтня 1918 р. П. Скоропадський зробив спробу відновити козацтво як окремий стан населення. Однак козацькі полки не було сформоване).

Відновлення флотської служби, повернення частини кораблів додому(від Німеччини)


6. Культура


Православна віра проголошувалася державною.

Стаорювалась Укр автокефальна церква(В. Липківський)

Найбільш вдалою та послідовною була політика у галузі культури

. Було прийнято закон про обов'язкове вивчення української мови, історії та географії України.

За часів гетьманату було створено понад 150 українських гімназій, близько 50 нових (українських шкіл; у Києві та Кам'янці-Подільському відкрилися державні університети. В університетах Києва, Харкова, Одеси було відкрито кафедри української мови, літератури, культури, історії та права;

засновано широку мережу загальнокультурних закладів і установ: Українська Академія наук на чолі з В. Вернадським, Українська національна бібліотека, Державний український архів. Національна галерея мистецтв, Український театр драми та опери. Український історичний музей тощо.


^ 7.Зовнішня політика

Дипломатичні звязки з 12 країнами

Виконання умов Берестейського договору

12 червня 1918 р.- перемиря з радянською Росією

^ Дипломатична боротьба за території що не ввійшлидо Гетьманату.

була спрямована на підтримку дипломатичних відносин із Німеччиною, Австро-Угорщиною, Швейцарією, Туреччиною, Польщею. Урядові вдалося налагодити добрі відносини з урядами держав, які постали на території колишньої Російської імперії: Фінляндії, Литви, Грузії, Кубані, Дону, Криму.

Однак вирішити бессарабське (Бессарабію під час І св. війни анексувала-Румунія

і кримське питання уряду П. Скоропадського не вдалося,

Підляшшя та Холмщина продовжували залишатися у складі Польщі.

^ Крим-німці віддали царс генералу Сулькевичу.Гетьман звертається з нотою-Крим повинен приєднатись на засадах автономії, війська блокують Крим, почато переговори і вироблення документу, але реалізувати його гетьман не встиг


^ 3.Консолідація національно-демократичних сил та утворення політичної опозиції гетьманату. Падіння гетьманського режиму.

Ставлення партій

В опозиції

Всеукр сел зїзд

Всеукр робітн зїзд

УСДРП ( Винниченко)

Есери , ліве крило «боротьбисти»

Всеукр земський союз ( Петлюра)

КП (б) У ( Пятаков)

Білогвардійці


За

Кадети, промисловці, фінансисти

Селянські повстання.^ Н. Махно (повідомлення)

13 листопада 1918 р. Рад Росія анулює Брест-Литовський мир, і поч підготовку до війни.

В умовах державної політичної кризи 14 листопада 1918 р. гетьман оголосив про зміну урядового курсу — утворення федерації з небільшовицькою Росією, що остаточно! скомпрометувало його уряд.

13 листопада- утворюються Директорія УНР для підготовки до поастання(Винниченко, Петлбра,Швець,Макаренко, Андрієвський)

14 грудня 1918 р. гетьман П. Скоропадський зрікся влади.


Підсумок.


5. Закріплення .

Висновок. Гетьман П. Скоропадський на деякий час зумів стабілізувати становище в Україні. Але внутрішня політика мала дуже вузьку соціальну базу, що обумовило падіння гетьманату.

Дати: 29—30 квітня 1918 р., 14 листопада 1918 р., 14 грудня 1918 р.

Додаткові запитання.


6. Д.з. параграф, вивчити дати, підготувати повідомлення(Махно, Петлюра).







Схожі:

Тема: Гетьманський переворот. П. Скоропадський iconТема: Російська революція 1917 р. Більшовицький переворот. Причини революції
Петрограді в лютому 1917 р запасів хліба залишалось на 10-12 днів, підвищення податків, збільшення тривалості робочого дня на виробництві...
Тема: Гетьманський переворот. П. Скоропадський iconДокументи
1. /13 - Переворот.rtf
Тема: Гетьманський переворот. П. Скоропадський iconПлан семінарського заняття з історії України №3
Осташко Т. С. Павло Скоропадський – лідер українського гетьманського руху // Український історичний журнал. – 2008. – №4
Тема: Гетьманський переворот. П. Скоропадський iconПерелік питань для модульного контролю з курсу «Економічна історія»
Промисловий переворот в Англії, його джерела, напрямки та соціально-економічні наслідки
Тема: Гетьманський переворот. П. Скоропадський iconПавло Скоропадський (1873-1945)
Усвідомлюючи масштаби червоної за­грози, він прагнув об'єднання всіх антибільшовиць­ких сил на територіях поваленої Російської імперії...
Тема: Гетьманський переворот. П. Скоропадський iconДоба європейського відродження (ренесанс) ренесанс як духовний, світоглядний, культурний переворот
Римській імперії на всіх її теренах велику популярність у різних верстах населення, стали ідеологічною основою якісно нового феодального...
Тема: Гетьманський переворот. П. Скоропадський iconРеферат на тему: Козацько-гетьманська боротьба з ворогами України
Михайло Ханенко, правобережний гетьман (1669—1674); Іван Самойлович (1672—1687); Іван Мазепа (1687— 1709); Іван Скоропадський (1708—1722);...
Тема: Гетьманський переворот. П. Скоропадський iconПедагогічна рада «Формування життєвої компетентності учнів як підготовка до самостійного життя»
Тема: Життєва компетенція Тема: Місце профільної освіти Тема: Виховання як розширення
Тема: Гетьманський переворот. П. Скоропадський icon©Формулювання теми наукового дослідження
Вдало вибрана тема і її назва – це справжнє відкриття, не менш важливе, ніж написання самого тексту. Григорій Тютюнник сказав, що...
Тема: Гетьманський переворот. П. Скоропадський iconПоложення Закону України «Про охорону праці». Тема законодавство України про працю. Тема психологія безпеки праці. Організація роботи з охорони праці. Тема вибухонебезпека виробництв І вибухозахист. Тема пожежна безпека
Типові тематичний план і програма навчання посадових осіб і спеціалістів з питань охорони праці
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи