Контрольна робота №2 з дисципліни «Українська мова» icon

Контрольна робота №2 з дисципліни «Українська мова»




Скачати 119.82 Kb.
НазваКонтрольна робота №2 з дисципліни «Українська мова»
Дата конвертації07.01.2014
Розмір119.82 Kb.
ТипКонтрольна робота
1. /КР-2 Украинский язык.rtfКонтрольна робота №2 з дисципліни «Українська мова»

Севастопольський національний технічний університет

Кафедра українознавства, педагогіки та культурології


Контрольна робота №2

з дисципліни «Українська мова»


Виконав:

студент групи М-11з, 1 курс

залікова книжка № 061079

Нікішин Е.М.

Перевірив:

________________________


Севастополь

2007


1. Чи існує різниця між термінами „графема” і „буква”.


Графема— типова графична форма букви, яка присуща їй як знаку,котра передає звук речи. Вона обусловлює впізнання букви, незалежно від індівідуальних або історичних умов, а також різних гарнітур і шрифту: буква «ш» на письмі пишеться як три вертикальні черты,які соєдиняються на нижніх кінцях. На письмі деякі прописні або строчні буквы мають різні графеми: А а, Б б, Н н, Р р. Українське письмо належить до буквено-звукового типу.

Головними елементами алфавитної графичної системи є букви і літери. Вони мають свої імена, мають начертательну форму, звукове значення, а в деякой письменності і числові значення. У якості аллографов однієї букви виступають її рукописні и печатні начертания. Кількість букв в українському алфавіті 33, які записуються у двох кресленнях-велика и мала( окрім м’якого знака). В український графіці більшість букв однозначні, передають один звук, окрім літер, які передають два звуки: щ (шч), використовується буква, яка не передає звука, а служить для пом’якшення приголосних: м’який знак, та надрядковий знак, яким передається тверда вимова приголосного перед м’яким звуком: апостроф.


2. Доберіть по 5 прикладів, у яких літери я, ю, є означають сполучення двох звуків, і стільки ж прикладів, у яких ці літери означають один голосний і м’якість попереднього приголосного.


сполучення один

двох звуків голосний

Я яблуня лякати

в’янути земля

ялинка рясно

стояти лякати

п’ять гуля


Ю юнак любити

юнга дрюк

воювати людина

союз любов

в’юн цілющий


Є єдиний Рєпін

Моє синє

Єва майбутнє

приємний трет’є

в’ється їхнє


3. Які зміни можуть відбуватися в морфемній будові слова.


У процесі розвитку мови морфемний склад слова може зазнавати змін. У морфемній будові слова це: спрощення, пере розклад, ускладнення.

Спрощення - процес, при якому є втрата похідним словом здатності виділяти наявну в ньому первісну морфему. Спрощення зазнають слова з різних частин мови, а найчастіше у словах створених суфіксально-префіксальним способом. Зміни в морфемному складі слів можуть відбуватися внаслідок переміщень між значущими частинами; зростання коренів за рахунок префікса або відхід морфеми від основи слова.

Пере розклад - мовний процес, змінюючий зовнішній вигляд службових морфем, переміщаючий межу між похідною основою і словотворчім афіксом. Унаслідок цього відбувається збільшення словотворчого афікса за рахунок іншого афікса, наявного в основі, від якої утворене похідне. Так виникають складні суфікси.

Процеси, що ведуть до змін у морфемному складі слів, виникають внаслідок переходу слів з одного розряду в інший: прикметники і дієприкметники у іменники, змінюваних слів у прислівники, самостійні слова у службові. Процес переходу слів з однієї частини мови в іншу обов’язково викликає зміну граматичних значень, а звісно і зміну граматичних морфем на словотворчі афікси.


4. Поділіть слова на морфеми. Визначте словотворчі та формотворчі афікси.


Гарний, гарненький, гіркий, гіркуватий, крутий, найкрутіший, літати, літаючий, лякати, ляканий, молоти, нагодувати, нагодований, напівзабутий, прийти, прилетіти, прилетів, прилетіла, прилетівши, сідаючи, гаряче, гарячий.


Гарний – гарн-ий прилетіти – при леті-ти (ф.т)

гарненький – гарн-еньк-ий (с.т) прилетів – при леті-в (ф.т)

гіркий – гірк -ий прилетіла – прилеті-л-а (ф.т)

гіркуватий – гіркуват-ий (с.т) прилетівши – прилеті-вши (ф.т)

крутий – крут-ий сідаючи – сіда - ючи (ф.т)

найкрутіший – най -крут-іш-ий (ф.т) гаряче – гар яч-е (ф.т)

літати – літа-ти (ф.т) гарячий – гаряч-ий (ф.т)

літаючий – літа-юч-ий (ф.т)

лякати – ляка-ти (ф.т)

ляканий – ляка-н-ий (ф.т)

молоти – моло-ти (ф.т)

нагодувати – нагод-ува-ти (с.т)

нагодований – нагод- ова-ний (с.т)

напівзабутий – напів-забут-ий (с.т)

прийти – при-йти (с.т)


5. Які правила написання різних форм числівників існують в український мові.


Числівник - частина мови , що означає абстрактно-математичне число або певну кількість однорідних предметів чи порядок при лічбі. За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні і порядкові.

В свою чергу які поділяються кількісні: власне кількісні, неозначено-кількісні, збірні, дробові.

Власне кількісні: означають у цілих одиницях абстраговано-математичне число або певну кількість однорідних предметів. В однорідних предметах, що позначаються іменниками у формах множини, форма множини іменника позбавлена родової віднесеності, виключає потребу вираження граматичного роду в числівнику. Тільки числівник один має чітко виражену віднесеність до іменників усіх трьох родів: один стіл, одна дробина, одно (одне) яблуко. Відповідно до форми множинних іменників, що позначають один предмет, числівник має також форму множини: одні двері, одні ножиці. Числівник два також має граматичне значення роду: два роки, дві руки. Граматичне значення роду мають і числівники іменникового походження: тисяча, мільйон. Всі інші кількісні числівники не мають граматичних форм числа, виражаючи кількісність лексично. Власне кількісні числівники виражають категорію істот/неістот: пов’язуючись з іменниками чоловічого роду, назвами істот, у знахідному відмінку мають форму, спільну з родовим. У непрямих відмінках(крім знахідного) власне кількісні числівники узгоджуються з іменником: у п’яти містах, на семи машинах.

Неозначено-кількісні: позначають загальну, точно не визначену кількість однорідних предметів: кілька, декілька, кількасот, кільканадцять, багато, небагато. Вони пов’язані з іменниками, які позначають конкретні предмети, які підлягають кількісному обліку. Числівники кільканадцять, кількадесят, кількасот частіш вживаються у розмовній мові ніж у письмовій. Числівники багато, небагато пов’язані з іменниками, що позначають масу, речовину, збірні і абстрактні поняття. Вони не мають роду, числа, керують формою родового відмінка але однини, тому що ці іменники одниної форми. Якщо числівники багато, небагато пов’язані з іменниками, які позначають предмети, то керують іменниковою формою родового відмінка множини і змінюються за відмінками: багато, багатьох, багатьом.

Збірні: позначають кількість предметів у сукупності: двоє, четверо, обидва, обоє. Вони не мають роду і числа, при відмінюванні зберігають свої форми тільки в називному і знахідному відмінках, виступаючи з керованим іменником одним членом речення – предметом чи додатком. У непрямих відмінках змінюється форма власне числівників: двоє вікон, двох вікон, двом вікнам.

Збірні числівники поєднуються з іменниками, що є назвами осіб чоловічої статі:

троє учнів, четверо коней, з іменниками середнього роду, що позначають малих істот: двоє курчат, п’ятеро ведмежат, з іменниками середнього роду, що позначають неживі предмети: двоє відер, п’ятеро імен, з іменниками множинної форми, що позначають конкретні предмети: троє воріт, шестеро саней. Вживаються частіш у художньому письмі, але не використовуються у діловому і науковому.

Дробові: позичають дробові величини або кількість, що складається з певного числа частин одиниці чи одиниць: одна третя, дві третіх. Змішані дробові передаються сполученням власне кількісних і дробових числівників: два і одна шоста, одна і дві третіх. Керований іменник, що позначає предмет виміру або одиницю виміру стоїть у формі родового відмінку однини(якщо виміру підлягає один предмет, або неподільна єдність) і множини (коли кілька однорідних предметів, або коли числівник керує іменником множинної форми): дві п’ятих Землі, дві третіх Карпат.

Порядкові числівники узгоджуються з іменниками у роді, числі і відмінку і виступають у ролі означень: шостий клас, перші промені. Вони утворюються від кількісних і споріднені з ними. Рід мають ті числівники, які пов’язуються з іменниками у формі однини. При числівниках два, три, чотири вибір форми множини іменника регулюється числівником.


6. Доберіть речення, в яких би іменник виступав у функції головних і другорядних членів речення.


Бійці скучали за сонцем – додаток (іменник в орудному відмінку з прийменником).

Режисер стояв позад апарата й радів від сцени, що мусила бути останньою в його фільмі - додаток (іменник родового відмінка з прийменником).

Полки стали на відпочинок – обставина ( іменник у непрямому відмінку з прийменником).

Хлопець пройшов приморськими стежками з півтисячі кілометрів – обставина (іменник у формі орудного відмінка без прийменника.

Можна вибрати друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати – означення (іменник у формі непрямого відмінка без прийменника).

Різновидом означення є прикладка:

Над містом тьмяним, угорі, Панує Переможець-Юрій. – іменник з узгодженим з означуваним словом у відмінку.


7. Яка морфологічна будова прийменників.


Прийменники - службові слова, за допомогою яких виражається відношення між предметами та відношення дії або ознаки до предмета. За походженням прийменники поділяють на прості(первинні) і похідні(вторинні).

Первинні-які втратили зв’язок із самостійними словами: з, за, із, без, при, про, між, над, по та інш.

Вторинні - до яких належать прийменники прислівникового: поруч, близько, подібно до та іменникового: коло, кінець походження.

За морфологічною будовою прийменники поділяються на прості, складні, складені.

Прості - це усі первинні прийменники.

Складні - до складу котрих входять два або більше простих прийменника: понад, попід, поміж, посеред.

Складені - це прийменники типу: відповідно до, у напрямку до, незважаючи на, починаючи з.


8. Від поданих дієслів утворіть можливі форми дієприслівників, поясніть їх творення.


Їхати, проїхати, везти, привезти, ламати, ходити, залишати, вивчати, летіти, ростити, хотіти, вилити, махати, махнути, синіти, оголошувати, оголосити, розстелити, сісти, сидіти, сідати, колоти, заплести.


їхати -їха(ти)- вши -їхавши

проїхати -проїха(ти)- вши -проїхавши

везти -вез(ти)- ши -везши

привезти -привез(ти)- ши -привезши

ламати -лама(ти)- вши -ламавши

ходити -ходи(ти)- вши -ходивши

залишати -залиша(ти)- вши -залишавши

вивчати -вивча(ти)- вши -вивчавши

летіти -леті(ти)- вши -летівши

ростити -рости(ти)- вши -ростивши

хотіти -хоті(ти)- вши -хотівши

вилити -вили(ти)-вши -виливши

махати -маха(ти)-вши -махавши

махнути -махну(ти)-вши -махнувши

синіти -сині(ти)-вши -синівши

оголошувати -оголошува(ти)-вши -оголошувавши

оголосити -оголоси(ти)-вши -оголосивши

розстелити -розстели(ти)-вши -розстеливши

сісти -сіс(ти)-ши -сісши

сидіти -сиді(ти)-вши -сидівши

сідати -сіда(ти)-вши -сідавши

колоти -коло(ти)-вши -коловши

заплести -заплес(ти)-ши -заплесши



Схожі:

Контрольна робота №2 з дисципліни «Українська мова» iconКонтрольна робота з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» для студентів заочної форми навчання
В. у 1995 p вступила на спеціальність "Біржова діяльність" Київського індустріального технікуму
Контрольна робота №2 з дисципліни «Українська мова» iconЛітература до дисципліни: Українська мова за професійним спрямуванням Рекомендована література
Мацько Л.І., Мацько О. М., Сидоренко О. М. Українська мова: Навчальний посібник. – Донецьк: тов вкф «бао», 2005
Контрольна робота №2 з дисципліни «Українська мова» iconКонтрольна робота давня українська література. Нова українська література. Іван Котляревський І варіант
«… погрожує притягти до відповідальності дівчину, яка відмовилася одружуватися з ним»?
Контрольна робота №2 з дисципліни «Українська мова» iconКонтрольна робота з дисципліни «Правознавство»

Контрольна робота №2 з дисципліни «Українська мова» iconКонтрольна робота з дисципліни: «дисципліна»

Контрольна робота №2 з дисципліни «Українська мова» iconКонкурс «Українська мова мова єднання»
Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації інформує, що Причорноморська Академія мовних технологій...
Контрольна робота №2 з дисципліни «Українська мова» iconПідсумкові контрольні роботи з української мови проводяться за посібниками: «Українська мова. 5 клас: Підсумкові контрольні роботи»
«Українська мова. 5 клас: Підсумкові контрольні роботи», «Українська мова. 6 клас: Підсумкові контрольні роботи», «Українська мова....
Контрольна робота №2 з дисципліни «Українська мова» iconКонтрольна робота з дисципліни "Економічна історія" на тему: Соціалістична індустріалізація (джерела, хід, особливості) План Початки індустріалізації
Українська рср, увійшовши до складу Радянського Союзу (30 грудня 1922 p.), остаточно втратила ті формальні ознаки незалежності, якими...
Контрольна робота №2 з дисципліни «Українська мова» iconПитання до іспиту з дисципліни «українська мова за професійним спрямуванням» для студентів ІІ курсу

Контрольна робота №2 з дисципліни «Українська мова» iconКонтрольна робота з геометрії у 9-х класах
Контрольна робота містить 20 варіантів. Кожен із них складається з трьох частин, які відрізняються складністю та формою тестових...
Контрольна робота №2 з дисципліни «Українська мова» iconКонтрольна робота з алгебри у 9-х класах
Контрольна робота містить 20 варіантів. Кожен із них складається з трьох частин, які відрізняються складністю та формою тестових...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи