Методичні рекомендації з підготовки до семінарських і практичних занять для студентів Навчально-наукового інституту права icon

Методичні рекомендації з підготовки до семінарських і практичних занять для студентів Навчально-наукового інституту права




НазваМетодичні рекомендації з підготовки до семінарських і практичних занять для студентів Навчально-наукового інституту права
Сторінка1/10
Дата конвертації04.01.2013
Розмір2.07 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


Міністерство внутрішніх справ України


Луганський державний університет

внутрішніх справ імені Е.О. ДІДОРЕНКА


кафедра кримінального права


Кваліфікація злочинів


Методичні рекомендації

з підготовки до семінарських і практичних занять для студентів Навчально-наукового інституту права

на 2012 – 2013 навчальний рік


Л у г а н с ь к

2 0 12

Р о з р о б н и к и:

начальник кафедри кримінального права, кандидат юридичних наук, доцент, майор міліції Письменський Є.О.;

професор кафедри кримінального права, доктор юридич­них наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Дудоров О.О.;

доцент кафедри кримінального права, кандидат юридичних наук, доцент, майор міліції Гнєтнєв М.К.;

доцент кафедри кримінального права, кандидат юридичних наук, майор міліції Зеленов Г.М.


Ухвалено на засіданні кафедри кримінального права Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (протокол № 1 від 29 серпня 2012 року).


передмова


Дисципліна «Кваліфікація злочинів» вивчається у Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка студентами денної форми навчання та є необхідним етапом підготовки майбутніх висококваліфікованих фахівців.

У цих матеріалах містяться плани семінарських і практичних занять, проблемні питання для підготовки до них, опорні поняття, перелік рекомендованої літератури, завдання для самостійної роботи тощо.

Викладання дисципліни передбачає не тільки розкриття соціально-політичної спрямованості і юридичного змісту кримінального закону, а також юридичного змісту його норм та інститутів, але й навчання студентів методам їх наукового аналізу. У процесі вивчення дисципліни вони поглиблюють свої знання, одержані в результаті вивчення такої основоположної дисципліни як «Кримінальне право» (Загальна та Особлива частини).

Зміст тем даної навчальної дисципліни та послідовність їх вивчення визначаються цими навчально-методичними вказівками. Вони складені з урахуванням чинного кримінального законодавства й тенденцій його вдосконалення.

Викладання навчальної дисципліни «Кваліфікація злочинів» у Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка має на меті формування у студентів глибоких теоретичних і практичних знань, придбання ними на цій основі особливих умінь, необхідних як для ефективного виконання завдань, покладених на правоохоронні та судові органи, так і в інших випадках, коли вимагається правильне застосування кримінального закону.

Основними завданнями дисципліни є: системне прищеплення студентам теоретичних знань про принципи, категорії і положення науки кримінального права, розвиток здатності вміло тлумачити та застосовувати норми КК України. Пріоритетне завдання – підготовка практично орієнтованих фахівців, котрі вміють швидко, чітко й комплексно давати кримінально-правову оцінку діянням, передбаченим у відповідних нормах Особливої частини КК України, у гармонійному поєднанні з інститутами Загальної частини КК України.

На заняттях студенти обговорюють проблемні питання з конкретної теми, розв’язують завдання, обґрунтовуючи свої висновки з того чи іншого рішення з урахуванням положень чинного КК України, інших законодавчих актів України, міжнародних конвенцій, ратифікованих Україною, а також рекомендацій, викладених у Постановах Пленуму Верховного Суду України. Окрім цього, на заняттях передбачено проведення ролевих ігор, коли учням надається можливість на деякий час відчути себе практичними юристами й залежно від наданої викладачем ролі обґрунтувати рішення конкретної задачі. Такі наочно-ролеві ігри дозволяють глибше проникнутися умовами завдання, більш комплексно, уважно та з практичним азартом підійти до формулювання правильного висновку по ній.

До участі в заняттях можуть залучатися фахівці-практики, що дозволить наблизити зміст навчального процесу до реальної дійсності правозастосовчої діяльності.

Однією з форм навчання студентів правильній кваліфікації злочинів є розбір матеріалів архівних кримінальних справ із наочним зображенням конкретних прогалин, допущених під час розслідування.

За вказівкою викладача окремі завдання за темами студенти зобов’язані розв’язувати й під час самостійної підготовки, доповідаючи свої рішення на практичних заняттях.

При підготовці до занять студенти повинні користуватися не тільки лекціями і навчальними матеріалами, але й використовувати наукові монографій, статті, різного роду нормативні джерела, а також матеріали судової практики.

Важливим організаційним аспектом викладання дисципліни «Кваліфікація злочинів» є активний розвиток міжпредметних зв'язків із загальнотеоретичними й, особливо, зі спеціальними дисциплінами правового циклу: кримінальним, кримінально-виконавчим та кримінально-процесуальним правом, адміністративним, цивільним правом, кримінологією, криміналістикою, оперативно-розшуковою діяльністю.


^ Структура залікового кредиту

дисципліни «кваліфікація злочинів»




№ теми




Тема



Всього годин


Кількість годин, відведених на:

Лек­ції

Семі­нарські заняття

Прак­тичні заняття

Самос­тійну роботу



Змістовий модуль 1.




36



8



2




8



18

1.

Поняття та значення кваліфікації злочинів


3


2


0


0


1

2.

Кваліфікація злочинів за об’єктивними ознаками злочину.


6


2


0


2


2

2.1.

Кваліфікація злочинів за елементами складу злочину




2

0

0

0

2.2.

Об'єкт злочину, предмет злочину та об’єктивна сторона злочину, їх значення для відмежування суміжних складів злочину




0

0

2

0

3.

Кваліфікація злочинів за суб’єктивними ознаками злочину.


6


0


0


2


4

3.1.

Суб’єкт злочину та суб’єктивна сторона злочину, їх значення для кваліфікації.




0

0

2

0

4.

Кваліфікація злочинів за наявності попередньої злочинної діяльності.


9


2


0


2


5

4.1.

Кваліфікація злочинів за наявності попередньої злочинної діяльності




2

0

0

0

4.2.

Кваліфікація злочинів на стадіях готування до злочину та замаху на злочин




0

0

2

0

5.

Кваліфікація злочинів, вчинених у співучасті

12

2

2

2

6

5.1.

Кваліфікація злочинів, вчинених у співучасті




2

0

0

0

5.2.

Кваліфікація діянь різних співучасників злочину. Кваліфікація злочинів у випадку ексцесу виконавця




0

2

0

0

5.3.

Кваліфікація злочинів у випадку їх вчинення групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією




0

0

2

0


Змістовий модуль 2.



54


8


4


14


28

6.

Кваліфікація декількох злочинів

12

2

2

4

4

6.1.

Кваліфікація злочинів у випадку множинності злочинів




2

0

0

0

6.2.

Кваліфікація злочинів у випадку ідеальної або реальної сукупності злочинів




0

2

0

0

6.3.

Кваліфікація злочинів у випадку повторності злочинів




0

0

2

0

7.

Кваліфікація злочинів проти життя та здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканності


12


2


0


4


6

7.1.

Кваліфікація злочинів проти життя та здоров'я




2

0

0

0

7.2.

Кваліфікація злочинів проти життя та здоров'я




0

0

2

0

7.3.

Кваліфікація злочинів проти волі, честі та гідностіособи; проти статевої свободи та статевої недоторканності.




0

0

2

0

8.

Кваліфікація злочинів проти власності

12

2

0

4

6

8.1.

Кваліфікація злочинів проти власності




2

0

0

0

8.2.

Кваліфікація злочинів проти власності, які пов’язані із заволодінням чужим майном




0

0

2

0

8.3.

Відмежування злочинів проти власності від спеціальних видів причетності до злочину, які пов’язані з подальшим обігом майна, отриманого злочинним шляхом




0

0

2

0

9.

Кваліфікація злочинів проти громадської безпеки, безпеки руху та експлуатації транспорту, громадського порядку та моральності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів


18


2


2


4


10

9.1.

Кваліфікація злочинів проти громадської безпеки, безпеки руху та експлуатації транспорту, громадського порядку та моральності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів




2

0

0

0

9.2.

Кваліфікація злочинів проти громадської безпеки




0

2

0

0

9.3.

Кваліфікація злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту




0

0

2

0

9.4.

Кваліфікація злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів




0

0

2

0

^ Усього годин:

90

16

6

22

46



Методичні рекомендації щодо розв’язання

задач на практичних заняттях і

при виконанні самостійної роботи


Практичні заняття – найбільш поширена форма професійного навчання фахівців, що дозволяє найкращим чином реалізувати принцип зв’язку теорії та практики. Дуже корисним на практичних заняттях є розв’язування задач методом конкретних ситуацій на основі первинних матеріалів. Такий вид роботи дозволяє закріпити навички самостійної роботи в правозастосовній площині, виробити вміння давати власну кримінально-правову оцінку конкретним життєвим ситуаціям.

Розв’язування задач дозволяє, по-перше, пов’язати у свідомості студентів теорію кримінального права з законодавством, а по-друге – теорію та кримінальне законодавство з практикою правозастосовної діяльності. Необхідною умовою успішного розв’язання задач є обов’язкова попередня підготовка студентів до занять. Насамперед вони повинні вивчити положення кримінального закону, які стосуються відповідної теми, а також повторити навчальний матеріал, який міститься в конспекті лекції, рекомендованій навчальній літературі тощо.

Розв’язувати задачі студентам рекомендується за нижченаведеною загальною схемою.

  1. Спочатку необхідно з’ясувати, чи відноситься вчинене діяння до злочину, тобто теоретично вирішити питання про те, чи є воно суспільно небезпечним. Для цього слід визначити спрямованість посягання, тобто з’ясувати, яким благам та інтересам було завдано шкоди або ж які з них були поставлені під загрозу заподіяння шкоди (визначити об’єкт злочину). Після цього треба проаналізувати ознаки об’єктивної сторони, передусім, діяння та наслідки, що настали (якщо такі є), вирішивши питання про те, викликані вони вчиненням дії або бездіяльністю, тобто виявити між діянням і наслідками причиновий зв’язок. Якщо такий існує, то яким є його характер (безпосередній, опосередкований або випадковий).

  2. Після цього потрібно встановити, чи має конкретна особа, що вчинила діяння, усі ознаки суб’єкта злочину. Тобто чи є вона фізичною, осудною і такою, що досягла певного віку кримінальної відповідальності. Для цього необхідно, по-перше, ідентифікувати так званого „автора” суспільно небезпечного діяння, тобто з’ясувати, чи була це взагалі людина, по-друге, вирішити питання про те, чи могла ця людина в ситуації, що склалася, усвідомлювати суспільно небезпечний характер своїх діянь, чи могла вона контролювати їх і керувати ними. З цією метою слід або звернутися до умови завдання, або ж ознайомитися з відповідною теоретичною літературою. І, по-третє, треба визначити, чи досягла така особа віку кримінальної відповідальності за вчинене, для чого доцільно зіставити умову завдання, де згадується про вік особи, з положеннями статті 22 КК України.

  3. Дослідити суб’єктивну сторону злочину. Встановити з якою формою вини (умисно або з необережності) було вчинено злочин, чи не мали юридичного значення мотив, мета або емоції.

  4. Якщо буде встановлено, що всі ознаки складу злочину в діянні наявні, доведеться розв’язувати питання про те, чи немає в діянні ознак незакінченого злочину, а також чи немає в діях осіб (якщо їх декілька) ознак спільної злочинної діяльності. Якщо так, то слід з’ясувати їхні ролі з точки зору ст.ст. 27 – 30 КК України. Крім того, при вирішенні задач необхідно постійно звертати увагу й на інші кримінально-правові інститути Загальної частини КК України, наприклад інститут звільнення від кримінальної відповідальності або інститут виключення злочинності діяння, вирішивши питання про те, чи немає підстав для їх застосування в конкретному випадку.

  5. Остаточне рішення казусу повинне бути докладним і юридично аргументованим з обов’язковим посиланням на від­повідну норму кримінального закону та інші використовувані матеріали. Аргументи варто приводити як відповідно до кримінального закону (юридична аргументація), так і за викладеними у задачі фактами (фактична аргументація). Для цього необхідно проаналізувати всі можливі, хоча начебто очевидно неправильні, варіанти рішення. Щораз усвідомлювати ситуацію, виходячи з теорії й практики застосування кримінального права в цілому. Результат проведеного юридичного аналізу необхідно закріпити письмово у відповідному зошиті.

Пропонуємо у загальному вигляді приклад розв’язання задачі. 17-річний Петренко, маючи намір викрасти мобільний телефон, а потім його продати, знаходячись на вулиці Рибаса у м. Луганську приблизно о 17 год., підбіг до жінки, яка йшла разом із подругою, та вихопив у неї з рук мобільний телефон вартістю 1200 гривень. Після цього Петренко втік у невідомому напрямку. Як кваліфікувати діяння винного?

Перша стадія кваліфікації злочину являє собою процес вибору правової норми, за якою необхідно кваліфікувати вчинений злочин. Отже, щоб відшукати відповідну норму кримінального закону, треба встановити найбільш значущі ознаки вчиненого діяння для того, щоб потім зіставити ці ознаки з ознаками складів злочинів.

З об’єктивної сторони діяння, вчинене Петренком, порушує відносини власності, оскільки він своїм діянням унеможливив для жінки володіння, використання та розпорядження її мобільним телефоном (об’єкт злочину – відносини власності). З умов задачі випливає, що Петренко заволодів предметом матеріального світу – мобільним телефоном. Саме з цим предметом ми пов’язуємо вчинене ним діяння (предмет злочину – мобільний телефон, вартість якого перевищує три неоподатковувані мінімуми доходів громадян).

Петренко скоїв діяння у формі активної дії, що виразилось у вихопленні телефону з рук жінки. Петренко вихопив телефон у конкретному місці – на вулиці Рибаса у Луганську (місце вчинення злочину), у конкретний час – 17 година (час вчинення злочину), у конкретний спосіб – відкрито, на очах у потерпілої жінки та її подруги (спосіб вчинення злочину).

На момент вчинення злочину Петренко досяг 17 років (суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 14 років), діяв умисно, оскільки заздалегідь мав намір украсти телефон (форма вини – умисел) і мету збагачення – викрасти, щоб продати.

Таким чином, ми з’ясували значущі ознаки вчиненої Пет­ренком дії та маємо віднайти в КК України відповідну статтю, норма якої б установлювала кримінальну відповідальність за порушення відносин власності й відповідала б установленим ознакам вчиненого Петренком. Це ч. 1 ст. 186 КК України – відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Об’єктом грабежу є відносини власності, предметом – річ матеріального світу, об’єктивна сторона виражається у формі дії, вчиненої відкрито, суб’єктивна сторона грабежу характеризується умисною формою вини. Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 14 років.

Зіставивши ознаки вчиненого Петренком діяння й ознаки складу злочину, що міститься в ст. 186 КК України, бачимо, що вони збігаються, тому діяння, вчинене Петренком, необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 186 КК України.

Отже, формула кваліфікації в розглянутій вище ситуаційній задачі буде мати такий вигляд: ч. 1 ст. 186 КК України1.


^ Методичні рекомендації щодо виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань


Виконання індивідуальних завдань навчально-дослідно­го характеру з дисципліни "Кваліфкація злочинів" є невід’ємною складовою самостійної роботи студентів. Вони сприяють поглибленому вивченню теоретич­ного матеріалу, закріпленню й узагальненню отриманих знань, формуванню вміння використовувати ці знання при вирішенні питань, що виникають у професійній діяльності. Індивідуальні завдання студенти виконують самостійно, звертаючись до викладача за консультаціями. Пропонуються такі види індивідуальних завдань.

^ 1. Участь у роботі наукового гуртка кафедри кримінального права з підготовкою доповіді. З окремих теоретичних питань за матеріалами судової практики рекомендується написання наукових доповідей, які мають заслуховуватися на засіданнях наукового гуртка або направлятися для участі у науково-практичних конференціях, семінарах, „круглих столах”, інших наукових заходах.

Наукова доповідь – це короткий письмовий виклад змісту фахових науових робіт (огляд літератури) за тією чи іншою темою з визначенням авторської позиції щодо розв’язання певних проблем у кримінально-правовій кваліфікації, а також висуненням пропозицій із вдосконалення кримінального законодавства та практики його застосування.

Написання наукової доповіді є видом самостійної роботи студентів, що має виявити їх здатність до розуміння правових питань, уміння творчо аналізувати наукову проблематику, систематизувати теоретичний матеріал.

У таких роботах аналізуються положення тих чи інших нормативних актів, висвітлюються окремі питання теорії кримінального права або судова практика з окремих категорій кримінальних справ, приділяється увага спірним у теорії та судовій практиці проблемам кваліфікації злочинів, виробляється авторське ставлення до них, вносяться пропозиції щодо усунення законодавчих недоліків. Думки інших авторів і цитати обов’язково мають посилання на джерела в установленому порядку.

Правила написання доповіді:

  1. Необхідно обрати тему, підібрати літературу за нею.

  2. Після роботи з літературою треба скласти план роботи, який повинен містити:

а) вступ (актуальність обраної теми, мета написання роботи, стислий огляд літератури);

б) основну частину з декількох підрозділів (розкривається зміст теми);

в) висновки;

г) список використаних джерел.

3. У тексті доповіді слід робити посилання на використані джерела.

Текст роботи має бути виконаний у друкованому вигляді. Усі аркуші підшиваються та нумеруються. На першому (титульному) аркуші зазначається найменування навчального закладу, назва роботи, прізвище й ініціали виконавця, факультет, номер навчального групи (взводу). Використану літературу наводять у підрядкових посиланнях, указуючи автора (авторів), повне найменування джерела, видавництво, рік видання, сторінки, з яких наводяться цитати чи інший матеріал. Оптимальним обсягом роботи є 10 – 15 сторінок тексту, набраного на комп’ютері, формату А4. Поля: верхнє, нижнє – 20 мм, ліве – 30 мм, праве – 15 мм. Рекомендований шрифт – Times New Roman, кегль – 14 пт, інтервал між рядками – 1,5.

Наприкінці роботи подається список використаної літератури. При цьому джерела наводяться або загальним списком у алфавітному порядку, або в такій послідовності:

- нормативно-правові акти за їх юридичною силою;

- навчально-методична, наукова, спеціальна література в алфавітному порядку.

Студенти повинні виявляти самостійність і творче ставлення до виконання цього виду роботи. Не допускається дослівне переписування тексту з джерела. Механічне запозичення не сприяє глибокому вивченню та засвоєнню програмного матеріалу.

Кожний доповідач має бути готовим викласти зміст своєї роботи усно за 7 хвилин. При обговоренні доповіді в ній беруть участь усі студенти, присутні на засіданні гуртка. Студенти та викладач ставлять запитання, а доповідач на них відповідає. Викладач може призначити одного чи двох опонентів, які виступатимуть по суті повідомлення, що заслуховується й аналізується на занятті як викладачем, так і однокурсниками. Попередньо опоненти повинні ознайомитися з текс­том роботи.

Студенти, котрі підготували найбільш глибокі та змістовні індивідуальні дослідження, мають змогу згодом доробити їх до рівня курсової роботи, а в перспективі і дипломної роботи.

Орієнтовний перелік тем для підготовки наукової доповіді:

  • Значення правильної кваліфікації злочинів.

    • Вплив юридичних і фактичних помилок на кваліфікацію злочинів.

  • Значення встановлення предмета злочину для правозастосовчої діяльності ОВС|.

  • Кваліфікація дій виконавця за кримінальним кодексом.

  • Співучасть у злочині: проблеми кваліфікації.

  • Значення повторності для кваліфікації злочинів.

  • Кваліфікація незакінчених злочинів, вчинених повторно.

  • Кваліфікація умисного вбивства, учиненого на замовлення.

  • Кваліфікація умисного вбивства вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

  • Зґвалтування групою осіб: проблеми кваліфікації.

  • Кваліфікація злочинів пов'язаних із незаконним позбавленням волі.

  • Вплив мети при вчиненні торгівлі людьми на форми об'єктивної сторони ч.1 ст. 149 КК України.

  • Кваліфікація злочинів пов'язаних із вимаганням майна.

  • Особливості кваліфікації злочинів проти власності за відсутності мети заволодіння майном.

  • Питання кваліфікації, що виникають при застосуванні статті 192 КК України.

  • Питання кваліфікації, що виникають при застосуванні статті 193 КК України.

  • Питання кваліфікації, що виникають при застосуванні статті 194 КК України.

  • Питання кваліфікації, що виникають при застосуванні статті 195 КК України.

  • Кваліфікація хуліганства і відмежування даного злочину від суміжних складів.

  • Кваліфікація злочинних дій із залучення неповнолітніх у злочинну діяльність.

  • Кваліфікація злочинів, що посягають на здоров'я населення.

  • Кваліфікація злочинів пов'язаних із незаконним обігом зброї.

  • Кваліфікація злочинів, пов'язаних з безпечною експлуатацією транспортних засобів.

  • Кваліфікація злочинів, пов'язаних з порушенням чинних на транспорті правил.

  • Кваліфікація злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

  • Кваліфікація злочинів, пов'язаних із незаконним обігом зброї.

  • Кваліфікація злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

  • Кваліфікація злочинів, пов'язаних із незаконним обігом зброї.

^ 2. Складання аналітичних довідок. Аналітична довідка складається за темами дисципліни, які мають безпосередню практичну спрямованість. Зміст таких довідок передбачає аналіз певних даних слідчої та судової практики кримінальних справ і виклад фактичного матеріалу таких справ. Довідка повинна відображати сучасний стан практики застосування кримінального законодавства. Підготовка до складання аналітичної довідки здійснюється на основі вивчення й аналізу різного роду публікацій про практику правозастосовної діяльності (навчальних посібників, монографій, наукових статей, відомчих інформаційно-аналі­тичних збірників тощо), аналітичних звітів міжнародних і національних науково-дослідних організацій, даних правової статистики, звітної документації слідчих і судових органів, результатів соціологічних і кримінологічних досліджень, матеріалів кримінальних справ. Ана­літична довідка може мати додатки, до яких рекомендується включити копії найважливіших джерел інформації (наприклад таблиці зі статистичними даними). Особливого значення набуває прагнення студентів, складаючи довідку, формулювати свої думки, робити певні висновки з питань, які досліджуються.

^ 3. Складання відеозадачі. Складання відеозадачі – це індивідуальна творча робота, при виконанні якої студенти навчаються давати кримінально-правову оцінку подіям, які вони безпосередньо сприймають. Вона здійснюється за допомогою комп’ютерної техніки та відповідного програмного забезпечення (наприклад програми „Nero”). Для створення відеозадачі необхідно вибрати фраґмент художнього, документального фільму або телепередачі, де йдеться про суспільно небезпечні діяння, які потребують кримінально-правової кваліфікації. Потім вирізати цей фраґмент за допомогою відповідної комп’ютерної програми. Виходячи зі змісту фраґменту слід поставити питання про кримінально-правову оцінку дій осіб, про яких у ньому йдеться, після чого інформацію записати на лазерний диск або інший носій комп’ютерної інформації та здати на перевірку. Також допускається самостійне написання сценарію задачі та його зйомка з попереднім погодженням із викладачем.

^ 4. Аналіз вироку суду. Аналіз вироку суду – це індивідуальна робота з основним документом кримінальної справи, яка здатна розвити в осіб, які навчаються, жвавий інтерес до вивчення теорії, переконати їх у тім, як важко без міцних теоретичних знань вирішувати конкретні правові питання, орієнтуватися в різноманітних ситуаціях кваліфікації.

Для виконання цього завдання студент повинен знайти вирок суду, який відповідає темі заняття, а потім, з урахуванням правил кваліфікації суспільно небезпечних діянь, розписати, чому саме суд кваліфікував дії винної особи за конкретною статтею КК України, які спірні питання виникли при цьому. Якщо для аналізу обраний вирок суду, який був переглянутий в апеляційному або касаційному порядку, то слід зазначити, яких помилок припустився суд першої або апеляційної інстанції при кваліфікації, які правила кваліфікації були порушені в цьому випадку. Для пошуку необхідного матеріалу рекомендується звертатися до Єдиного реєстру судових рішень (Інтернет-ресурс) та вивчати щомісячні випуски Віснику Верховного Суду України.

^ 5. Складання план-схем і таблиць. З кожної з тем, які вивчаються, студенти мають можливість скласти розгорнуту план-схему або таблицю. Такий вид роботи передбачає впорядкування навчального матеріалу, його умовну систематизацію з визначенням ключових рис, які характеризують те чи інше питання. Схематичний виклад певного питання з теми дисципліни дозволяє стимулювати творче мислення, розвивати навички аналітичної роботи та вміння вільно орієнтуватися в нормативному матеріалі. За допомогою схем і таблиць особи, які навчаються, мають змогу найефективніше застосувати порівняльний метод у дослідницькій роботі.

Як орієнтир у виконанні цього завдання можна використовувати такі навчальні посібники:

- Карчевский Н.В. Уголовное право. Общая часть : учеб. пособ. (схемы и таблицы) / МВД Украины, Луган. акад. внутр. дел им. 10-летия независимости Украины / Н.В. Карчевский. – Луганск : РИО ЛАВД, 2005. – 278 с.

- Кримінальне право. Загальна частина : навч. посіб. (альбом схем) / [А.С. Беніцький, В.О. Гацелюк, В.А. Звіряка та ін.] / МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ ; відп. ред. Ю.О. Кучер. – Луганськ : РВВ ЛДУВС, 2006. – 148 с.

^ 6. Розроблення задачі з кваліфікації злочинів. Такий вид роботи передбачає розроблення студентами трьох задач (казусів) з кваліфікації злочинів у межах якоїсь однієї теми. Задача являє собою коротку фабулу певного діяння, яке містить або може містити склад злочину.

В задачі не повинно міститися зайвої інформації, кожному факту має надаватися значення для кримінально-правової оцінки вчиненого або, навпаки, не надаватися кримінально-правового значення.

Одна задача може передбачати декілька варіантів її розв’язання. Бажано, щоб пропоновані варіанти ускладнювали процес вирішення задачі, давали можливість реалізації нетипового підходу до її вирішення.

Наприкінці задачі має бути сформульоване питання або декілька питань (одне з яких обов’язково повинне стосуватися правової оцінки вчиненого діяння).

При розробленні задачі рекомендується вивчати матеріали слідчої та судової практики, використовувати історичний досвід застосування кримінального законодавства, спиратися на сюжети з популярних кінофільмів, класичних літературних творі, враховуючи ситуації повсякденного життя.

Як орієнтир у виконанні цього завдання можна використовувати такі навчальні посібники:

- Кримінальне право України : Практикум : навч. посіб. / Андрушко П.П., Шапченко С.Д. та ін. ; за ред. С.С. Яценка. – [2-е вид., перероб. і допов.] – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 592 с.

- Збірник задач для практичних занять з кримінального права. Особлива частина / укладачі : Денисов С.Ф., Лень В.В., Зозуля П.П. та інші. – Запоріжжя : Запорізький юридичний інститут МВС України, 2003. – 106 с.

- Практикум по квалификации преступлений : учеб. пособ. / [Ю.А. Кучер, В.А. Зверяка, А.С. Беницкий, Д.В. Ас­тафьев, О.В. Тельпов] ; МВД Украины, ЛАВД им. 10 летия незав. Украины ; отв. ред. канд. юрид. наук, доц. Ю.А. Кучер. – Луганск : РИО ЛАВД, 2003. – 92 с.

^ 7. Рецензування наукових статей, препринтів, окремих розділів монографій. Складовою частиною індивідуальних навчально-дослідних завдань є рецензування наукових робіт, присвячених питанням Загальної частини кримінального права. Під рецензуванням розуміється критичний відзив на наукову роботу з викладом позитивних і неґативних її сторін, висловлення власної думки з приводу питань, які розглядаються в роботі. Як зразок студенти можуть використовувати рецензійні статті, які публікуються в розділі „Наукове життя” „Вісника Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка”. Рецензування здійснюється обов’язково в письмовому вигляді в обсязі, узгодженому з викладачем. Інші вимоги до оформлення рецензії аналогічні оформленню наукового повідомлення.

Орієнтовний перелік літературних джерел, які рекомендуються до рецензування:

  • Навроцький В. Склад злочину як програма кримінально-правової кваліфікації // Юридический вестник. – 2000. – № 3. – С. 117 – 121.

  • Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. – К.: Атіка, 2007. – С. 5 – 18 (Поняття кваліфікації злочинів).

  • Сердюк П. Критика теорії конкуренції спеціальних кримінально-правових норм // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 9. – С. 68 – 72.

  • Кудрявцев Н. В. Общая теория квалификации преступлений. - М.: Юристъ, 1999. – 304 с.

  • Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації : Навч. посібник. – К.: Юринком Інтер, 2006. – С. 98 – 133 (Принципи кримінально-правової кваліфікації).

  • Доляновська І. Кримінально-правова кваліфікація експлуатації дітей і деяких суміжних злочинів // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 9. – С. 86 – 89.

- Лопашенко Н.А. Преступления против собственности: теоретико-прикладное исследование. – М.: Лекс Эст, 2005. – 408 с.

- Кабурнеев Э.В. О некоторых проблемах квалификации фактов причинения смерти при превышении пределов необходимой обороны // Российский следователь. – 2007. – № 1. – С. 14 – 16.

- Аснис А. Квалификация служебных преступлений при конкуренции норм // Законность. – 2005. - № 1. – С. 35 – 37.

- Сорочкин Р.А. Правила квалификации преступлений с двумя формами вины // Российский следователь. – 2007. – № 24. – С. 22 – 24.

- Матвійчук Я. Відмежування злочинних порушень водіями правил безпеки дорожнього руху від інших правопорушень: адміністративних, дисциплінарних та цивільно-правових // Право України. – 2008. – № 4. – С. 111 – 115.

- Кубов Р.Х. Проблемы квалификации организации преступного сообщества (преступной организации) // Российский следователь. – 2008. – № 10. – С. 22 – 26.

- Раджабов Р.М. Соотношение понятия «особая жестокость» со смежными оценочными категориями // Российский следователь. – 2008. – № 13. – С. 13 – 15.

- Шамара О. Кримінальна відповідальність за ввезення, виготовлення та розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості // Південноукраїнський правничий часопис. – 2007. – № 3. – С. 104 – 106.

- Антонюк Н. Кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво // Вісник прокуратури. – 2008. – № 1. – С. 77 – 87.

- Елисеев С. «Хищение похищенного»: проблемы квалификации // Уголовное право. – 2008. – № 1. – С. 45 – 49.

- Дуванський О. Проблеми кваліфікації співучасті // Юридичний вісник України. – 2005. - № 19 (14-19 травня). – С. 15.

- Семченков И. Проблемы квалификации заранее обещанного укрывательства и приобретения или сбыта имущества, заведомо добытого преступным путем // Уголовное право. – 2007. – № 3. – С. 56 – 59.

- Кабурнеев Э.В. К вопросу о квалификации убийства, совершенного из корыстных побуждений или по найму, а равно сопряженного с разбоем, вымогательством или бандитизмом (п. «з» ч. 2 ст. 105 УК РФ) // Российский следователь. – 2007. – № 17. – С. 12 – 14.

- Арєшкіна С. Кваліфіковані та особливо кваліфіковані ознаки складу розкрадання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів // Право України. – 2008. – № 1. – С. 87 – 89.

^ 8. Складання бібліографії за темами одного із змістових модулів. Складання бібліографії – це індивідуальна робота науково-практичного характеру з підготовки та збирання інформації про літературні джерела, які стосуються кваліфікації злочинів. Підготовка бібліографічного переліку з тієї чи іншої теми передбачає пошук різноманітних літературних джерел у бібліотеці, їх відбір за певними ознаками, опис, систематизацію, складання списку.

При виконанні цього завдання рекомендується використовувати бібліографічні довідники, які формують певне уявлення як про опубліковані роботи, так і про коло найбільш підготовлених фахівців з того чи іншого питання кримінально-правової кваліфікації.

До переліку бібліографії варто відносити: бюлетені та збірники судової практики; коментарі до Кримінального кодексу; підручники, навчальні посібники, науково-практичні посібники; методичні матеріали; автореферати дисертацій; монографії, статті, тези доповідей, юридичні словники.

Складаючи бібліографічний список, слід ураховувати вимоги державного стандарту України ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 „Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”. Зокрема, указується:

- для журналів – прізвище, ініціали автора статті, її назву, найме­нування журналу, рік видання, номер, сторінки, на яких ця публі­кація розміщується. Наприклад: Навроцький В.О. Недопустимість подвійного вмінення як принцип кримінально-правової кваліфікації / В.О. Навроцький // Адвокат. – 2000. – № 3. – С. 9 – 12;

- для книг – прізвище, ініціали автора, назву книги, місто, де книгу видано, найменування видавництва, рік видання, загальну кількість сторінок. Наприклад: Дудоров О.О. Злочини у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика : монографія / О.О. Дудоров. – К. : Юридична практика, 2003. – 924 с.

Усі бібліографічні елементи іноземних джерел треба давати мовою оригіналу. Описуючи нормативно-правовий акт, необхідно навести його повну назву й зазначити джерело, де він опублікований.


^ ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


Д О З М І С Т О В О Г О М О Д У Л Я № 1


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10



Схожі:

Методичні рекомендації з підготовки до семінарських і практичних занять для студентів Навчально-наукового інституту права iconМетодичні рекомендації до підготовки семінарських (практичних) занять для студентів денної та заочної форми навчання Юридичного інституту спеціальності „Правознавство
Затверджено на засіданні кафедри конституційного, міжнародного і адміністративного права
Методичні рекомендації з підготовки до семінарських і практичних занять для студентів Навчально-наукового інституту права iconМетодичні рекомендації до підготовки семінарських занять
Підготовка до семінарських занять з курсу теорії держави і права та їх проведення є важливою формою навчання студентів на юридичному...
Методичні рекомендації з підготовки до семінарських і практичних занять для студентів Навчально-наукового інституту права iconМетодичні рекомендації з підготовки до семінарських (практичних) занять та виконання самостійної роботи для студентів IІ курсу заочної форми навчання
Схвалена на засіданні кафедри конституційного, міжнародного та адміністративного права (протокол № від 2011р.)
Методичні рекомендації з підготовки до семінарських і практичних занять для студентів Навчально-наукового інституту права iconМетодичні рекомендації з підготовки до семінарських і практичних занять для студентів 2-го курсу на 2012 2013 навчальний рік
Ухвалено на засіданні кафедри кримінального права Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка (протокол...
Методичні рекомендації з підготовки до семінарських і практичних занять для студентів Навчально-наукового інституту права iconНавчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних (семінарських) занять
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних (семінарських) занять з навчальної дисципліни „Митне право” (відповідно...
Методичні рекомендації з підготовки до семінарських і практичних занять для студентів Навчально-наукового інституту права iconМетодичні рекомендації по проведенню практичних занять для студентів
Методичні рекомендації до практичних занять для студентів медичного та стоматологічного факультетів з основ психології, основ педагогіки,...
Методичні рекомендації з підготовки до семінарських і практичних занять для студентів Навчально-наукового інституту права iconМетодичні рекомендації щодо самостійного вивчення та підготовки до практичних занять з навчальної дисципліни
Методичні рекомендації щодо самостійного вивчення та підготовки до практичних занять з навчальної дисципліни “Вища освіта і Болонський...
Методичні рекомендації з підготовки до семінарських і практичних занять для студентів Навчально-наукового інституту права iconМетодичні рекомендації щодо самостійного вивчення та підготовки до практичних занять з навчальної дисципліни
Методичні рекомендації щодо самостійного вивчення та підготовки до практичних занять з навчальної дисципліни “Ділові комунікації”...
Методичні рекомендації з підготовки до семінарських і практичних занять для студентів Навчально-наукового інституту права iconМетодичні рекомендації та завдання до практичних занять І курсових робіт з кримінального права україни
Методичні рекомендації та завдання до практичних занять І курсових робіт з кримінального права України (Загальна частина) для студентів...
Методичні рекомендації з підготовки до семінарських і практичних занять для студентів Навчально-наукового інституту права iconМетодичні вказівки до практичних занять для студентів Львів • 2002 Методичні вказівки для студентів підготовлено кандидатом
З часу випуску четвертого видання методичних вказівок до практичних занять студентів по загальній фізіології збудливих тканин та...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©te.zavantag.com 2000-2017
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи